вул. М. Грушевського, 70
Порядок оподаткування доходів нерезидента, отриманих через резидента, який надає агентські послуги
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок на прибуток (далі – податок) з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Відповідно до пп. 141.4.8 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь тільки певного нерезидента (в тому числі проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів з іншими резидентами від імені і на його користь), під час виплати такому нерезиденту утримують і перераховують до відповідного бюджету податок з доходу, отриманого таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що провадять діяльність на території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації в контролюючих органах як платники податку на прибуток.
Положення пп. 141.4.8 п. 141.4 ст. 141 ПКУ не поширюються на випадки надання резидентами агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь нерезидентів у випадку, якщо вони надають зазначені послуги в рамках своєї основної (звичайної) діяльності.
Відповідальність за неведення книги обліку доходів та витрат для
фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до п. 178.6 ст.178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зокрема, форма Книги обліку доходів та витрат, що ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом Міндоходів України від 16.09.2013 № 481.
Статтею 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 17.12.1984 № 8073-Х зі змінами та доповненнями визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат громадянами, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень (ст. 121 ПКУ).
Термін зберігання книги обліку
розрахункових операцій після її закінчення
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.
До уваги громадян: до 01 серпня 2018 року
сплатіть податок на доходи, щоб не отримати штаф!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.
Зауважуємо, що згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
– при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (пп. 129.1.3 ст. 129 ПКУ).
На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Гранична сума вартості путівок на відпочинок
від працедавця, що не оподатковується
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно абзацу другого пп. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 ПКУ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку на доходи фізичних осіб та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (у 2018 році – 18615 гривень).
Суб’єктам кінематографії, які ортимали субсидію відповідно до закону
про коригування фінансового результату до оподаткування
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до пп. 140.5.13 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, понесених платником податку на прибуток підприємств у поточному звітному періоді за рахунок раніше отриманих субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону України від 02.03.2017 № 1977-VIII «Про державну підтримку кінематографії в Україні», але не більше суми такої субсидії, здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Компенсація витрат на утримання нерухомості орендодавцем – бюджетною установою до бази оподаткування ПДВ не включається
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, що відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Отже, кошти, що надійшли орендодавцю – бюджетній установі у вигляді компенсації витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, комунальних послуг і енергоносіїв від орендаря, до бази оподаткування ПДВ не включаються, а тому податкова накладна не складається.
З початку року платники Дніпропетровської області поповнили місцеві бюджети більш як на 7 мільярдів гривень
За січень-квітень 2018 року до місцевих скарбниць Дніпропетровщини надійшло 7 млрд. 292 млн. грн. Це на 1 млрд. 268,8 млн. грн., або на 21,1% більше, ніж за 4 місяці минулого року.
Як і торік, головним джерелом наповнення місцевої казни Дніпропетровської області залишається податок на доходи фізичних осіб. З початку року цього податку мобілізовано 4 млрд. 204,8 млн. грн., що на 27,5% більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Від землевласників та землекористувачів надійшло 1 млрд. 199,0 млн. грн. плати за землю. Спрощенці сплатили єдиного податку 752,2 млн. грн., що на 29,3% більше минулорічних надходжень.
До уваги платників ПДВ – імпортерів!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу та ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями.
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій із ввезення на митну територію України товарів є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, у разі якщо платником ПДВ при імпорті товарів, основних фондів сплачені суми ПДВ, зазначені у митній декларації, помилково не були включені до складу податкового кредиту, то платник ПДВ має можливість суми сплаченого ПДВ включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності).
Податковий облік деяких нематеріальних активів
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами, нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.
У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Зокрема, у податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
Якщо платником податку на прибуток підприємств здійснено придбання права користування комп’ютерними програмами та посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису, то згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на прибуток підприємств на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису – до групи 6 нематеріальних активів.
Пільг по орендній платі за земельні ділянки державної
та комунальної власності податковим законодавством не передбачено
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Порядок справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності визначено розділом ХІІ «Податок на майно» ПКУ. Положеннями цього розділу не передбачені пільги по орендній платі за землю.
У торговому приміщенні площею менше 20 кв. м суб’єкт господарювання
не має права здійснювати реалізацію алкогольних напоїв
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до абзацу чотирнадцятого ст. 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Отже, у торговому приміщенні торговельною площею менше 20 кв. м суб’єкт господарювання не має права здійснювати реалізацію алкогольних напоїв, крім пива, оскільки реалізація пива здійснюється без обмеження площі.
ПАМ’ЯТКА
для платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на 2018 рік
Розділ I. Розмір мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму у 2018 році
Відповідно до статті 8 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі – Закон № 2246) мінімальна заробітна плата у 2018 році з 1 січня становить:
– у місячному розмірі 3 723 гривні;
– у погодинному розмірі 22,41 гривні.
Прожитковий мінімум на 2018 рік визначений статтею 7 Закону № 2246 та складає:
► на одну особу у розрахунку на місяць:
● з 1 січня – 1 700 гривень,
● з 1 липня – 1 777 гривень,
● з 1 грудня – 1 853 гривні;
► для основних соціальних і демографічних груп населення:
▪ для дітей віком до 6 років:
● з 1 січня – 1 492 гривні,
● з 1 липня – 1 559 гривень,
● з 1 грудня – 1 626 гривень;
▪ для дітей віком від 6 до 18 років:
● з 1 січня – 1 860 гривень,
● з 1 липня – 1 944 гривні,
● з 1 грудня – 2 027 гривень;
▪ працездатних осіб:
● з 1 січня – 1 762 гривні,
● з 1 липня – 1 841 гривня,
● з 1 грудня – 1 921 гривня;
▪ осіб, які втратили працездатність:
● з 1 січня – 1 373 гривні,
● з 1 липня – 1 435 гривень,
● з 1 грудня – 1 497 гривень.
Розділ II. Ставки єдиного внеску
Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Таким чином, з 01.01.2016 введена єдина ставка єдиного внеску для усіх видів доходів у розмірі 22 відсотки, крім:
– підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю, на доходи найманих працівників – інвалідів розмір ставки єдиного внеску складає 8,41 % (частина 13 статті 8 Закону № 2464);
– підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 % суми витрат на оплату праці, для яких ставка єдиного внеску встановлюється у розмірі 5,3 % бази нарахування (частина 14 статті 8 Закону № 2464);
– підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 % суми витрат на оплату праці, на доходи працюючих осіб з інвалідністю ставка єдиного внеску встановлюється у розмірі 5,5 % (частина 14 статті 8 Закону № 2464).
Розділ III. База нарахування єдиного внеску для ФОП –
платників єдиного податку
Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Отже, базою нарахування єдиного внеску для ФОП – платників єдиного податку першої – третьої груп для себе є сума, визначена такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не менше розміру мінімального страхового внеску, встановлених Законом № 2464.
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону № 2464).
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону № 2464).
Враховуючи розмір єдиного внеску (22 %) та норми Закону № 2246 у 2018 році:
► мінімальна сума єдиного внеску становить 819,06 грн (3 723 грн х 22%);
► максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становить 55 845,00 грн (3 723 грн х 15);
► максимальна сума єдиного внеску складає 12 285,90 грн (3 723 грн х 15 х 22 %).
Розділ IV. До уваги ФОП на загальній системі оподаткування;
осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та
членів фермерського господарства
Для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування; осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць
У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464).
Нагадуємо, що незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій, а також медичній, юридичній практиці, у тому числі адвокатській, нотаріальній діяльності, або провадження особою релігійної (місіонерської) діяльності, іншої подібної діяльності (пункт 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464).
Розділ V. Деякі питання сплати єдиного внеску
Звертаємо увагу, що відповідно до частини 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходів).
Розділ VI. Платники, які звільняються від сплати єдиного внеску та
подання звітності
Частиною 4 статті 4 Закону № 2464 визначено, що фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 3 розділу III «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905) зі змінами (далі – Порядок № 435), Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою № Д5 (додаток 5) зазначеними особами не подається.
Вищевказані норми не застосовуються до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Розділ VII. Порядок звітування та сплати єдиного внеску страховиками
|
№ з/п |
Тип платника |
Порядок звітування |
Порядок сплати |
||
|
періодичність |
дата |
періодичність |
дата |
||
|
1. |
Юридичні особи (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464) |
щомісячно |
протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця |
щомісячно |
не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним (крім гірничих підприємств) |
|
2. |
Юридичні особи – гірничі підприємства (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 ) |
щомісячно |
протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця |
щомісячно |
не пізніше 28 числа місяця, наступного за звітним |
|
3. |
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування за себе (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464) |
1 раз на рік |
до 10 лютого року, що настає за звітним роком |
щоквартально |
до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок |
|
3.1 |
за найманих осіб (у разі їх наявності) |
щомісячно |
протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця |
щомісячно |
не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним |
|
4. |
Фізичні особи – платники єдиного податку (1-ої, 2-ої та 3-ої груп) за себе (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464) |
1 раз на рік |
до 10 лютого, що настає за звітним роком |
щоквартально |
до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок |
|
4.1 |
за найманих осіб (у разі їх наявності) (крім платників єдиного податку 1-ї групи) |
щомісячно |
протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця |
щомісячно |
не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем |
|
5. |
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність за себе (п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464) |
1 раз на рік |
до 01 травня року, що настає за звітним роком |
щоквартально |
до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок |
|
5.1 |
за найманих осіб (у разі їх наявності) |
щомісячно |
протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця |
щомісячно |
не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним |
|
6. |
Члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах за себе (п. 5¹ ч. 1 ст. 4 Закону № 2464) |
Визначення періодичності та строків подання звітності можливе після внесення змін до Порядку № 435 |
щоквартально |
до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок |
|
Дніпропетровські митники виявили факт порушення
митних правил на суму більше 88,6 млн. грн.
На адресу Дніпропетровської митниці ДФС Управлінням Служби Безпеки України у Дніпропетровській області було надано матеріали щодо незаконного ввезення українським підприємством протягом 2016-2017 років товару «штучна ковбасна оболонка» походженням з Російської Федерації, який заборонений до ввезення відповідно до ПКМУ від 30.12.2015 №1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації».
Зазначений товар ввозився на митну територію України зі складів, розташованих у Литовській Республіці, шляхом подання митним органам документів, в яких країною походження товару вказано Китайську Народну Республіку.
При цьому, на адресу митниці надано експортні декларації митних органів Російської Федерації, які було виявлено під час обшуку, проведеного Управлінням Служби Безпеки України у Дніпропетровській області за адресою українського підприємства.
Після проведення перевірки співробітниками управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Дніпропетровської митниці ДФС складено 2 протоколи про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України на загальну суму 88 636 тис. грн.
Скасовано необхідність дублювання електронних документів на папері
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 12.05.2018 (з дня офіційного опублікування у виданні «Урядовий кур’єр» від 12.05.2018 № 89) набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 343, якою внесено зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України в частині виключення норм щодо використання печаток суб’єктами господарювання (незалежно від їх наявності) під час надання інформації на запит Держфінмоніторингу, надсилання запитів до державних органів та державних реєстраторів, ведення реєстру фінансових операцій, а також усунення обов’язку дублювання на паперовому носії документів, складених в електронній формі.
Зміни прийнято з метою приведення нормативно-правових актів до вимог законодавства. Нагадаємо, що Законом України від 23.03.2017 № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» скасовано обов’язок використання печаток на документах суб’єктів господарювання та передбачено адміністративну відповідальність посадових осіб державних органів за вимогу у суб’єктів господарювання наявності відбитку печатки на офіційному документі.
Сплата ПДФО при обміні нерухомості між фізособою та
суб’єктами господарювання
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п. 172.7 ст. 172 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець (далі – ФОП), така особа є податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету ПДФО, отриманих платником ПДФО від такого продажу (обміну).
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Умова щодо перебування такого майна у власності платника ПДФО понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину (п. 172.1 ст. 172 ПКУ).
Отже, якщо фізична особа обмінюється нерухомим майном з юридичною особою (або ФОП), то така юридична особа (ФОП) у разі наявності доходу фізичної особи від такої операції зобов’язана утримати ПДФО та перерахувати його до бюджету, а також відобразити наданий дохід від обміну майна у формі № 1ДФ з ознакою доходу «104».
У разі постачання культурних цінностей
застосовується спеціальний режим оподаткування ПДВ
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що у разі постачання культурних цінностей платником ПДВ, застосовується спеціальна схема оподаткування маржинального прибутку, отриманого дилером, відповідно до положень ст. 210 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п. 210.1 ст. 210 ПКУ:
– маржинальний прибуток (без урахування ПДВ) – це сума, отримана у вигляді різниці між ціною продажу товарів та ціною їх придбання, розрахованих за звичайними цінами;
– дилер – платник ПДВ, який придбаває (набуває за іншими цивільно-правовими договорами), у тому числі шляхом ввезення на митну територію України, культурні цінності, незалежно від мети та цілей їх ввезення, з метою їх подальшого перепродажу, незалежно від того, діє така особа від свого імені або від імені іншої особи за винагороду.
Слід зазначити, що у разі продажу культурних цінностей на публічних торгах (аукціонах), його організатор прирівнюється з метою оподаткування до дилера.
Маржинальна схема згідно з п. 210.4 ст. 210 ПКУ застосовується до постачання дилером культурних цінностей, якщо такі цінності були поставлені йому однією із зазначених нижче осіб:
а) особою, що не зареєстрована як платник ПДВ;
б) платником ПДВ, якщо операція з постачання ним таких культурних цінностей звільняється від оподаткування або не підлягає оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ;
в) платником ПДВ, якщо цим платником ПДВ при постачанні культурних цінностей був нарахований податок за маржинальною схемою;
г) авторами культурних цінностей чи їх правонаступниками.
Маржинальна схема може застосовуватися дилером до операцій з постачання на митній території України культурних цінностей, що були ввезені дилером у митному режимі імпорту.
Базою оподаткування для операцій з постачання дилером культурних цінностей є його маржинальний прибуток (без урахування ПДВ), до якого застосовується ставка, визначена пп. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ (20%).
На операції з постачання на митній території України дилером, який застосовує правила, встановлені ст. 210 ПКУ, податкова накладна не виписується.
Дилер, який придбаває культурні цінності в осіб, визначених у п. 210.4 ст. 210 ПКУ, не має права на податковий кредит.
До уваги сільгоспвиробників! Визначення загальної суми доходів
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок) контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Частка сільськогосподарського товаровиробництва – питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника єдиного податку ІV групи (пп. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
При складанні Розрахунку сільськогосподарські товаровиробники керуються даними бухгалтерського обліку.
Так, загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» зі змінами та доповненнями (далі – П(С)БО 15).
Згідно з абзацем першим п. 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (абзац восьмий пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Таким чином, сума поворотної фінансової допомоги не є доходом та не включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки така допомога є обов’язковою до повернення у визначений у договорі термін. Тільки у випадку, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то така сума включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва.
У Кривому Розі ліквідовано незаконну АЗС.
Вилучено нафтопродуктів майже на 1 млн. грн.
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області зупинили роботу АЗС, яка функціонувала без наявності відповідних документів.
В рамках проведення операції «Акциз – 2018» було встановлено, що у м. Кривий Ріг на території, яка належить одній із приватних компаній, місцева жителька без наявності реєстраційних і дозвільних документів встановила АЗС та здійснювала незаконний продаж та зберігання нафтопродуктів.
За результатами проведених заходів вилучено нафтопродукти загальною вартістю 980,7 тис. грн. та обладнання на суму 200 тис. грн. Всього вилучено ТМЦ на 1 млн. 180 тис. грн.
Стосовно правопорушниці складено адміністративний протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 164 КУпАП.
Частина приміщень в оренді: довідка за формою № 20 – ОПП
подається і орендодавцем, і орендарем
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та Порядку обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, зі змінами з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна, у тому числі його частини, повідомлення за ф. № 20-ОПП подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пунктами 8.3 – 8.5 розділу VIII Порядку № 1588.
Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується) присвоюється ідентифікатор, який прийнятий суб’єктом господарювання – орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення повідомлення за ф. № 20-ОПП.
У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) – «орендується».
У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.
Відображення податку, сплаченого при виплаті дивідендів нерезиденту,
у декларації з податку на прибуток підприємств
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що при виплаті доходів нерезиденту, визначених пп. «б» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), такі доходи оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.
Податок на доходи нерезидента (податок на прибуток) (далі – податок) із джерелом їх походження з України відображається у декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу МФУ від 28.04.2017 № 467) за підсумками звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється виплата таких доходів у наступному порядку:
– сума виплачених нерезиденту дивідендів відображається у графі 3 рядка 2;
– ставка податку згідно з нормами міжнародного договору – у графі 5 рядка 2;
– сума податку – у графі 6 рядка 2 Таблиці 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» додатка ПН до рядка 23 податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Фіскальні чеки РРО від продавців пального – тільки з
«кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД»!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що з 06.04.2018 набрав чинності наказ Міністерства Фінансів України (далі – Мінфін) від 19.02.2018 № 288 (далі – Наказ № 288), яким внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13.
Змінами фіскальні касові чеки за формами № ФКЧ-1 та № ФКЧ-2 доповнено обов’язковим реквізитом «код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД».
Крім того, змінами встановлено, що додаткові реквізити фіскального касового чека за формою № ФКЧ-3 застосовуються, якщо переказ призначено для оплати товарів (послуг), що придбаваються, а також якщо це передбачено правилами (регламентом) отримувача коштів. У такому разі забезпечується друкування в розділі назви товарів (послуг) усього переліку товарів (послуг) та їх вартості: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); назви товарів (послуг).
Нагадаємо, що п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) передбачено попереднє програмування найменування операції для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Для суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального, відображення «коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД» у фіскальних чеках РРО є обов’язковим з дня опублікування Наказу № 288, а саме з 06.04.2018
Звертаємо увагу, що у разі проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуватимуться фінансові санкції у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн) (п. 6 ст. 17 Закону № 265).
Застосування норм ПКУ щодо нарахування пені
при збільшенні податкових зобов’язань
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п. 129.9 ст. 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ пеня, передбачена ст. 129 ПКУ, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ.
Водночас, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, розпочинається нарахування пені на суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені). Пеня нараховується за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).
З початку року ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечено відшкодування майже 3,4 млн. грн. збитків
За 4 місяці 2018 року в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області перебувало 359 кримінальних проваджень.
Із 71 закінченого кримінального провадження на розгляд до суду направлено 37, серед яких: 34 з обвинувальним актом та 3 з клопотаннями про звільнення від кримінальної відповідальності.
Крім того, за січень – квітень поточного року за підслідністю скеровано 118 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень –42.
По закінчених кримінальних провадженнях до бюджету відшкодовано 3 млн. 390 тис. грн. збитків.
Як поповнити рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що п. 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 569), визначено, що за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ, платником ПДВ проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника ПДВ для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник ПДВ у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.
Оподаткування спадщини: ставки податку на доходи фізичних осіб
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник ПДФО) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник ПДФО зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.
Форму Декларації та інструкцію щодо її заповнення (далі – Інструкція) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556).
Декларація складається з семи розділів та передбачає відображення платником ПДФО, зокрема даних щодо доходів, які включаються та не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, у разі отримання ним таких доходів.
Відповідно до п. 164.2 ст. 164 ПКУ дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 174.2 ст. 174 ПКУ для оподаткування визначених ПКУ об’єктів спадщини з урахуванням статусу податкового резидента/нерезидента спадкоємця та спадкодавця та ступеня їх споріднення застосовуються наступні ставки ПДФО:
– 0 %;
– 5 % (п. 167.2 ст. 167 ПКУ);
– 18 % (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Згідно з пп. 6 п. 2 розділу ІІІ Інструкції сума доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ, розмір якого визначається згідно з ст. 174 розділу IV ПКУ, вказується у рядку 10.5 Декларації.
Відповідальність за несвоєчасне повернення
до каси підприємства невикористаної іноземної валюти
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06.06.1995 № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» зі змінами та доповненнями заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках неповернення іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.
Крім того, відповідно до частини першої ст. 164² Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за приховування в обліку валютних та інших доходів посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій ст. 164² КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Внесено зміни до правил роздрібної торгівлі алкоголем та нафтопродуктами
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 353 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 353) внесено зміни до:
► Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854;
► Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442;
► Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 506.
Змінами, внесеними Постановою № 353, вищевказані законодавчі акти приведено у відповідність до вимог Закону України від 23.03.2017 № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями».
Відтепер відмінено обов’язкове використання суб’єктами господарювання печаток і їм надано можливість використання підпису як основного способу засвідчення супровідних документів на продукцію.
Постанова № 353 розміщена на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
Податкові наслідки при поверненні авансу юрособою – «єдинником»
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
У ситуації, коли зарахування та повернення авансу, відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.
У разі ж, якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа – платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.
Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), затвердженої наказом Мініністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 17.03.2017 № 369, або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.
ПДВ при довгостроковому контракті між бюджетними установами
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що згідно із п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника ПДВ або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника ПДВ за його зобов’язаннями перед бюджетом.
Відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).
Довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.
Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (абзац шостий п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
Правила щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ для виконавця довгострокового контракту та дати віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для замовника довгострокового контракту є спеціальними та стосуються всіх без виключення категорій платників податків, а тому у бюджетної організації – виконавця довгострокового контракту податкові зобов’язання з ПДВ виникають за правилами, встановленими п. 187.9 ст. 187 ПКУ, а дата віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у бюджетної організації – замовника довгострокового контракту виникає за правилами, встановленими абзацом шостим п. 198.2 ст. 198 ПКУ.
Інформаційно–роз’яснювальна робота кампанії декларування доходів громадян
Протягом 2018 року майже 40 тисяч мешканців Дніпропетровської області задекларували доходи, отримані у 2017 році. Загальна сума задекларованих доходів склала понад 2,5 млрд. грн.
З метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення кампанії декларування органами ДФС у Дніпропетровській області протягом 2018 року організована інформаційно–роз’яснювальна робота:
– у засобах масової інформації, з урахуванням Інтернет–мережі, розміщено 5768 інформаційних матеріалів з питань декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2017 року;
– на офіційному субсайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» розміщено 201 матеріал;
– на сайтах місцевих рад – 2546 інформаційних повідомлень.
Основні питання декларування громадянами у 2017 році доходів, отриманих протягом минулого року, розглядалися під час проведення 78 сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія»; 51 виступу керівників і посадових осіб на радіо та телебаченні; 32 інтерв’ю; 177 семінарів, практикумів з платниками податків; 68 прес-конференцій та брифінгів; 117 засідань «круглого столу»; 14 Інтернет-конференцій (Інтернет-семінарів).
Крім того, до проведення роз’яснювальної роботи з питання декларування доходів громадян було залучено 10 відомих громадських діячів, спортсменів, акторів, інших публічних осіб.
Також проведено 124 інших сучасних заходів стосовно кампанії декларування громадянами своїх доходів.
Проведена інформаційно-роз’яснювальна кампанія сприяла активізації звітування фізичними особами про отримані у минулому році доходи.
До уваги платників ПДВ, реєстрація яких анульована!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно із п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.
Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.
За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області