Право платників на розстрочення сплати ПДВ під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 31.03.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №196 «Питання надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання» (далі – Постанова №196).

Зазначеною Постановою відповідно до пунктів 58 і 59 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджено порядок надання розстрочення сплати ПДВ при ввезенні на митну територію України устаткування та обладнання для використання у деревообробному виробництві та для виробництва медичних виробів.

Пунктом 1 Постанови №196 визначено, що надання розстрочення сплати ПДВ під час ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту тільки верстатів для обробки дерева, що класифікуються за кодами товарної позиції 8465 згідно з УКТЗЕД; сушарок для деревини, що класифікуються у товарній підкатегорії 8419 32 00 00 згідно з УКТЗЕД; пресів для виробництва деревностружкових або деревноволокнистих плит, що класифікуються у товарній підпозиції 8479 30 згідно з УКТЗЕД, які ввозяться для використання у деревообробному виробництві; обладнання (його частин), що класифікується у товарних підкатегоріях 8421 39 20 00, 8422 30 00 99, 8422 90 90 00, 8428 20 20 00, 8428 20 80 00, 8477 10 00 00, 8477 20 00 00, 8477 30 00 00, 8477 40 00 00, 8477 59 10 90, 8477 90 80 00, 8480 71 00 90 згідно з УКТЗЕД, для виробництва тільки медичних виробів здійснюється у порядку, передбаченому статтею 100 ПКУ, з урахуванням таких особливостей:

– розстрочення (рівними частинами) надається за заявою платника податку на строк до 36 календарних місяців без нарахування процентів та пені, визначених пунктом 129.5 статті 129 ПКУ;

– у разі нецільового використання устаткування та обладнання, ввезених на митну територію України з отриманням розстрочення сплати ПДВ, платник податку зобов’язаний сплатити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, у сумі, розрахованій як позитивна різниця між сумою ПДВ, що мала бути сплачена із зазначених операцій у момент ввезення таких товарів, та фактично сплаченою сумою, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку виходячи із 120% облікової ставки Національного банку України, що діяла на день сплати податкового зобов’язання, за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов’язання.

Зазначеним документом також внесено зміни до переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1235.

Постанова №196 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 31.03.2017 №61.

Внесені зміни до програмного забезпечення ДФС

для формування та подання звітності в електронному вигляді

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» розміщено перелік змін та доповнень до «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (далі – ПЗ) (версія 1.25.12.0) станом на 30.03.2017.

Так, зокрема, на виконання наказу Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276) (початок дії версій документів з 01.04.2016), у ПЗ з’явились нові версії документів:

– F0200119 – Податкова декларація з податку на додану вартість (фізична особа) з додатками до неї;

– F0217019 – Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

– F0215519 – Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

– J0200119 – Податкова декларація з податку на додану вартість (юридична особа) з додатками до неї;

– J0217019 – Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

– J0215519 – Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Які форми фінансової звітності повинні подаватися платниками податку

на прибуток та неприбутковими організаціями?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Платниками податку на прибуток, крім суб’єктів малого підприємництва, неприбуткових установ та організації, представництв іноземних суб’єктів господарювання, разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали подається квартальна фінансова звітність, складена за національними чи міжнародними стандартами, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати. До річної податкової декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п.137.4.1 п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Платниками податку на прибуток – суб’єктами малого підприємництва, представництвами іноземних суб’єктів господарювання, крім тих, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами, подається разом з відповідною податковою декларацією скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Неприбутковими установами та організаціями, крім бюджетних установ, подається разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Бюджетні установи разом зі Звітом подають форми фінансової звітності, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 №44 «Про затвердження Порядку складання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів».

Банки разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств подають відповідну проміжну або річну фінансову звітність за формою, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.10.2011 №373.

Відповідне питання та відповідь на нього також і у розширеному варіанті розміщене у підкатегорії 102.23.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Про роботу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у повідомленні на офіційному веб-порталі щодо запуску Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – Реєстр) станом на 10.04.2017 Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) зазначило, що продовжує удосконалювати роботу Реєстру.

Реєстр доповнено інформацією по двом графам 1а, 1б, 2.

Зокрема, йдеться про графу 1 «Залишок суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню», яка розділена на дві колонки:

а) Сума бюджетного відшкодування з урахуванням змін (уточнюючих розрахунків на зменшення, контрольно-перевірочні роботи, оскаржень, відшкодувань на рахунок у банку, з урахуванням сум податкового боргу, у разі його наявності);

б) Ознака наявності інформації від правоохоронних органів (наявність – 1, відсутність – 0).

Друга графа містить «Інформацію про стан повернення бюджетного відшкодування» (з урахуванням особливостей, установлених пунктом 55 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

При розробці нового реєстру додаткові графи, яких не було у старому реєстрі, були включені для того, щоб забезпечити можливість комплексного аналізу та моніторингу даних.

Мінфін також планує протестувати та впровадити збереження пошукового запиту платника у форматі MS Excel, що є важливим для більш зручного та повного аналізу інформації.

Як повідомив Мінфін на офіційному веб-порталі, для обговорення роботи Реєстру та зворотнього зв’язку з користувачами існує форум (http://vatforum.minfin.gov.ua), де кожен може висловити побажання та поставити питання щодо функціонування Реєстру.