Правові наслідки застосування податкових консультацій

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон 1797) внесені зміни до статей 52 та 53 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що регулюють правові відносини та наслідки застосування податкових консультацій (дані зміни набувають чинності з 1 квітня 2017 року), а саме:

– скорочено термін для надання індивідуальної податкової консультації – з 30 до 25 днів, строк розгляду звернення може бути продовжено, але не більше 10 календарних днів;

– вилучено повідомлення про електронну форму податкових консультацій (індивідуальні податкові консультації надаються: в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями; у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику);

– визначені реквізити звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі, а також встановлено, що за зверненням платника податків, яке не відповідає вимогам ПКУ, податкова консультація не надається.

Крім того, змінами передбачено, що індивідуальна податкова консультація, яка надається в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщується на офіційному сайті, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси. Доступ до вказаних даних єдиної бази і офіційного веб-сайту є безоплатним і вільним.

Нормами закону визначено, що не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.

Положення цього пункту застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови, що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій

У той же час п.39 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ з урахуванням змін, внесених Законом 1797, встановлено: індивідуальна податкова консультація, яка надається контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), звільняє платника податків (податкового агента та / або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та / або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до  31 грудня 2017 року (включно).

З 1 січня 2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), не підлягає застосуванню.

Новації законодавства з податку на доходи фізичних осіб

 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до порядку оподаткування доходів фізичних осіб, відповідно до яких, зокрема:

– звільнено від оподаткування доходи від здавання металобрухту (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД);

– збільшено неоподатковану вартість навчання, яка сплачується за фізичну особу (не вище трьохкратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи); виключено положення щодо оподаткування сум, сплачених за навчання, як додаткового блага, у разі припинення трудових відносин з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання;

– збільшено до 80 євро неоподатковуваний розмір добових при закордонних відрядженнях (до внесених змін цей розмір складав не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у розрахунку за кожен календарний день такого відрядження);

– за ставкою у розмірі 9% оподатковуються доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування, суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток;

– змінено перелік витрат приватного підприємця на загальній системі оподаткування; виключено зі складу доходу та витрат суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів; надано право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (крім земельних ділянок, об’єктів житлової нерухомості, легкових та вантажних автомобілів).

Особливості проведення перерахунку частки використання товарів/послуг,

необоротних активів в оподатковуваних операціях протягом 2016 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами платників ПДВ щодо порядку проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях протягом 2016 року, повідомила наступне.

З урахуванням змін, внесених до статті 198 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законами України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та від 16.07.2015 №643-VІП «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», з 01.07.2015 податковий кредит звітного періоду формується платником податку із сум податку на додану вартість (далі – ПДВ), нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку у межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю.

Таким чином, для платників податку, в діяльності яких одночасно мають місце і оподатковувані і неоподатковувані операції, основна відмінність діючого з 01.07.2015 порядку формування податкового кредиту у порівнянні з попередніми звітними періодами полягає у тому, що та частина ПДВ, яка раніше не могла бути включена до складу податкового кредиту, оскільки припадала на частку неоподатковуваних операцій, зараз до податкового кредиту включається, але одночасно донараховується розрахунково визначена відповідна сума умовних податкових зобов’язань.

Донарахування таких податкових зобов’язань здійснюється шляхом складання зведеної податкової накладної не пізніше останнього календарного дня відповідного звітного періоду. Така податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН за загальновстановленими правилами.

При нарахуванні податкових зобов’язань використовується ставка податку (20 або 7 відсотків), яка зазначена в отриманій від постачальника податковій накладній, складеній ним при постачанні товарів/послуг, необоротних активів.

Якщо товари/послуги, необоротні активи були придбані без ПДВ (придбані у неплатників ПДВ, операції з їх постачання звільнені від оподаткування тощо), то у разі їх призначення для використання та/або початку використання в неоподатковуваних операціях, нарахування податкових зобов’язань не здійснюється незалежно від дати придбання таких товарів/послуг, необоротних активів.

Для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, які призначалися для використання та/або починають використовуватися у неоподатковуваних операціях після цієї дати, наприклад, вже у 2016 році, податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ нараховуються тільки у випадку, якщо суми податку, нараховані (сплачені) під час їх придбання або виготовлення, були включені до складу податкового кредиту.

Нові правила для неприбуткових підприємств, установ та організацій

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що пунктом 65 розділу 1 Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон 1797), що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до підпункту 133.4.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), тобто уточнені правила віднесення установи до неприбуткових, а саме:

– вимоги в установчих документах щодо заборони розподілу доходу та наявності положень щодо передачі активів не поширюються на бюджетні установи;

– зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

Підпунктом 133.4.3 п.133.4 ст.133 ПКУ уточнено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.

Законом 1797 також доповнено п.133.4 ПКУ підпунктом 133.4.7, положеннями якого чітко встановлено, що для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам цього пункту та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПКУ.