Приймаєте працівника на роботу – не забудьте повідомити податкову!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що легалізація робочих місць та заробітної плати – соціальна гарантія майбутнього кожного працюючого.
Нормами Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та подання повідомлення до територіальних органів Державної податкової служби.
Роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДПС про прийняття працівника на роботу.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору та контракту.
Нагадуємо, що Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
► засобами електронного зв’язку;
► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Увага! Розпочалась деклараційна кампанія 2020!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що деклараційна кампанія 2020 розпочалась і триватиме до 01 травня.
Управлінням комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виготовлено ролик, який акцентує увагу платників на особливостях декларування доходів, отриманих у 2019 році, та зокрема – на декларуванні доходів від надання в оренду житла.
Ролик розміщено на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області»:
► у розділі «Новини» за посиланням
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/405597.html;
► у розділі «Медіа-центр» («Відеогалерея» – «Презентаційні та інші матеріали») за посиланням
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/;
► у банері «Деклараційна кампанія 2020» («Інформаційні повідомлення») за посиланням
https://dp.tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2020/informatsiyni- povidomlennya/405597.html.
Зазначений інформаційний матеріал також розміщено:
► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=JapFBMYJIUs.
У 2019 році зменшилась кількість перевірок бізнесу Дніпропетровщини
За 2019 рік підрозділами податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено всього 2123 перевірки, що на 153 перевірки менше, ніж за 2018 рік.
При зменшенні загальної кількості перевірок, донараховано 2 447,4 млн грн, що на 300,3 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Також, одними з напрямків контрольно-перевірочної роботи є викриття схем та порушень податкового законодавства. Так, у грудні 2019 року податківцями завершена перевірка суб’єкта господарювання, основний вид діяльності якого є будівництво. В ході перевірки встановлені порушення податкового законодавства, ведення бухгалтерського обліку, які призвели до завищення витрат та не нарахування податку на додану вартість.
За результатами перевірки підприємством сплачено понад 1 млн гривень.
Податковий календар на 30 січня 2020 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що:
четвер, 30 січня 2020 року, останній день сплати:
– плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за грудень 2019 року;
– податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу, за грудень 2019 року;
– податку на доходи фізичних осіб із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за грудень 2019 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;
– військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за грудень 2019 року;
– податку на додану вартість за грудень 2019 року;
– рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за грудень 2019 року;
– рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за грудень 2019 року;
– рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за грудень 2019 року;
– рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за грудень 2019 року;
– єдиного податку юридичними особами – платниками четвертої групи за IV квартал 2019 року;
– акцизного податку за грудень 2019 року.
Заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату єдиного внеску
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що вимоги стосовно заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 666).
Так, відповідно до п. 5 Порядку № 666 при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
-
у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);
– у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» Сплата суми єдиного внеску);
– у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), який здійснює сплату (далі – код за ЄДРПОУ);
– у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
– у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
– у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
– у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.
Відповідно до п. 13 додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізита «Отримувач»:
● зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;
● зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);
● під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.
При цьому, відповідно до частини 6 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.
Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДПС та його код за ЄДРПОУ.
Новації 2020 року для платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У зв’язку із набранням чинності Законом України від 05 грудня 2019 року № 344-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємств та організацій, заснованих громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю» (далі – Закон № 344) та з метою оперативного інформування платників ПДВ ДПС України повідомила про окремі зміни, які відбулися у частині оподаткування ПДВ.
Законом № 344 внесені зміни до п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ
До 01.01.2025 продовжено дію нульової ставки ПДВ для операцій з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю і є їх власністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва (п. 8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
При цьому у порівнянні з попередньою редакцією п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ у тексті зазначеного пункту ПКУ слова «інвалід», «дитина-інвалід», «громадські організації інвалідів» в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю», «громадські об’єднання осіб з інвалідністю» у відповідному відмінку і числі.
В абзаці третьому п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ приведено у відповідність найменування Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» до чинного – «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Таким чином, підприємствам та організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю до 01.01.2025 подовжили право на застосування нульової ставки ПДВ до операцій з постачання товарів/послуг, місцем постачання яких згідно зі ст. 186 розділу V ПКУ визначено митну територію України, за умови відповідності критеріям, визначеним у п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Про удосконалення оподаткування ПДВ операцій фінансового лізингу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
У зв’язку із набранням чинності Законом України від 20 грудня 2019 року № 425-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу» (далі – Закон № 425) та з метою оперативного інформування платників ПДВ ДПС України повідомила про окремі зміни, які відбулися у частині оподаткування ПДВ.
Законом № 425 внесені зміни до п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ
До 01.01.2023 продовжено дію пільгового режиму оподаткування ПДВ для операцій платників податку – боржника та/або поручителя (майнового поручителя – заставодавця, іпотекодавця) з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно із цим пунктом, платники податку – боржник та/або поручитель (майновий поручитель – заставодавець, іпотекодавець) не застосовують норми п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 розділу V ПКУ щодо нарахування податкових зобов’язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов’язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв’язку з таким постачанням (п. 46 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
При цьому, у порівнянні з попередньою редакцією п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ дія такого пільгового режиму оподаткування ПДВ, починаючи з дати набрання чинності Законом № 425, а саме з 29.12.2019, окрім операцій, визначених у вказаному пункті ПКУ, що здійснюється платником податку – боржником, поширюється також і на аналогічні операції, здійснювані платником податку – поручителем (майновим поручителем – заставодавцем, іпотекодавцем).
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника – юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, встановлено Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VІІІ із змінами та доповненнями.
Умови та порядок проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації боржника із вжиттям відповідних заходів визначено Законом України від 14 червня 2016 року № 1414-VIII «Про фінансову реструктуризацію» із змінами та доповненнями.
Термін «майновий поручитель» визначено у Законі України від 05 червня 2003 року № 898-ІУ «Про іпотеку» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 898).
Майновий поручитель – це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов’язання іншої особи – боржника (стаття 1 Закону № 898).
Крім того, починаючи із 29.12.2019, запроваджено режим звільнення від оподаткування ПДВ для операцій банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів – заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподатковування згідно з абзацом першим п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. Звільнення від оподаткування ПДВ операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).
У разі постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) банками та іншими фінансовими установами товарів, отриманих ними в результаті операцій, звільнених від оподаткування на підставі п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були отримані банками та іншими фінансовими установами.
Законом № 425 внесені зміни до п. 189.5 ст. 189 розділу V ПКУ
Починаючи з 29.12.2019 змінено редакцію п. 189.5 ст. 189 розділу V ПКУ у частині визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу.
Так, згідно з новою редакцією п. 189.5 ст. 189 розділу V ПКУ, у разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв’язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми податку, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.
Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме як первісна вартість товарів (об’єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням ПДВ.
Якщо за товарами, база оподаткування при постачанні яких визначалася як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання, в майбутніх податкових періодах суми податку за операцією з повернення таких товарів були включені до складу податкового кредиту лізингодавця, застосовується положення п. 198.5 ст. 198 розділу V ПКУ.
При цьому, до внесення вказаних змін, норми п. 189.5 ст. 189 розділу V ПКУ встановлювали особливості визначення бази оподаткування ПДВ виключно для випадків постачання товарів за договорами фінансового лізингу, які були повернуті у зв’язку з невиконанням умов такого договору лізингоодержувачем, не зареєстрованим як платник податку.