Про акцизний податок під час «гарячої лінії»
Днями у ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська спеціаліст з питань контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів В`ячеслав Гресь провів сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з платниками податків на тему: «Адміністрування акцизного податку», під час якої відповів на актуальні запитання від платників податків.
Насамперед платників турбували питання про відповідальність за порушення реєстрації акцизних накладних та нові штрафні санкції з акцизного податку.
Спеціаліст-податківець пояснив платникам, що за порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних стягується штраф у розмірі від 2 до 40 відсотків суми акцизного податку. Раніше штраф не застосовувався через відсутність самого механізму податкових накладних з акцизного податку.
За відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, – 50 відсотків суми акцизного податку. Раніше штраф не застосовувався з причини, зазначеної вище.
В`ячеслав Гресь нагадав, що з 01.03.2016 року Законом № 909-VIII запроваджено систему електронного адміністрування реалізації пального та електронної акцизної накладної при реалізації пального. Для нової системи з 1 березня 2016 року діяв перехідний період, з 1 квітня 2016 року акцизні накладні та електронне адміністрування реалізації пального функціонують повноцінно.
У зв’язку з запровадженням акцизної накладної та електронного адміністрування реалізації пального законодавством передбачено штрафні санкції відповідно до статті 120.2 ПКУ.
До уваги страхувальників!
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська інформує, що з 01 липня 2016 року звіти з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за звітний період “червень 2016 року” подаються за новою формою згідно з Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.04.2015 № 460/26905 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 11.04.2016 року № 441, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.05.2016 № 682/28812).
З метою створення комфортних умов для подання суб’єктами господарювання звітів з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на виконання вимог Порядку, Державна фіскальна служба надає для використання розроблені електронні формати, які розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/250281.html.
Щодо необхідності подання юридичною особою уточнюючої декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, при продажі посеред року нерухомого майна
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська роз’яснює, відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Кодексу).
Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408. Пункт 1 заголовної частини декларації містить поле «Тип декларації», яке передбачає наступні форми: «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча».
Для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року
(п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Кодексу).
Якщо державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна відбулась до 20 лютого звітного року, а «Звітну» декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків – юридичною особою декларація подається за типом «Звітна нова», а після його закінчення – «Уточнююча».
У разі уточнення податкових зобов’язань протягом року (після граничного терміну подання декларації) або за минулі роки у заголовній частині декларації у рядку 03 «Уточнююча» проставляється відмітка «Х».
Графа «з урахуванням уточнень з» декларації заповнюється у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається місяць, з якого здійснюється уточнення показників).
Додаток до декларації «Відомості про наявні об’єкти житлової нерухомості» є невід’ємною частиною «Звітної», «Звітної нової» та «Уточнюючої» декларацій, у колонці 3 якого вказуються документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об’єкти житлової нерухомості (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу тощо).
Щодо контрольованих операцій
Засади визначення операцій контрольованими встановлено п.п. 39.2.1 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:
– господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків із пов’язаними особами – нерезидентами (п.п. 39.2.1.1);
– зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів – нерезидентів;
– господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (п.п. 39.2.1.2).
Згідно з п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для визнання господарських операцій контрольованими необхідним є одночасне виконання наступних умов:
– річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
– обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
З урахуванням положень п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п.39.2 ст. 39 Кодексу, для визнання господарських операцій платника податків з контрагентами-нерезидентами контрольованими, застосовується затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій), чинний на час здійснення таких господарських операцій, за умови дотримання вартісного критерію, встановленого п.п. 39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст. 39 Кодексу.