Про актуальні питання податкового законодавства йшлося на семінарі для представників первинних профспілкових організацій

28 вересня п.р. за участі начальника управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової відбувся семінар для представників первинних профспілкових організацій Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок на тему: «Зміни у Податковому кодексі України. Оподаткування профспілкових виплат. Неприбуткові організації».

На семінарі обговорювались останні зміни до Податкового кодексу України. Зокрема, розглянуто норми Постанови Кабінету міністрів України від 13.07.2016 №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру».

За словами Манушак Осипової: «Робота органів Державної фіскальної служби усіх рівнів направлена на прозорі і партнерські відносини з платниками податків. Кожен платник повинен бути упевнений, що наша служба – це партнер бізнесу, сервісна служба. У цьому – суть усіх реформ, що проводяться у фіскальній службі протягом останніх років. Основне завдання реформ органів ДФС – повне перетворення з контролюючого органу у сервісну службу. Розвиток сервісів для платників податків – одна з важливих задач, визначених ДФС України».

Учасники семінару отримали відповіді на актуальні питання та практичні поради застосування податкового законодавства.

Щодо можливості використання імпортованої підакцизної продукції

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державною фіскальною службою України за результатами розгляду звернень суб’єктів господарювання листом від 27.09.2016р № 31688/7/99-99-12-01-02-17 надано роз’яснення щодо можливості використання імпортованої підакцизної продукції, яка класифікується згідно з УКТ ЗЕД у товарній позиції 2208, як сировини для виготовлення та розливу алкогольних напоїв на виробничих потужностях підприємств та звільнення від оподаткування акцизним податком при її ввезенні на митну територію України, повідомляє таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі – Закон № 481).

Згідно з абзацом сьомим частини першої статті 1 Закону № 481 алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Частиною першою статті 12 Закону № 481 передбачено, що виробництво алкогольних напоїв здійснюється з використанням спирту етилового ректифікованого, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового. Використання інших видів спирту для виробництва алкогольних напоїв і харчових продуктів забороняється.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 481 спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, чинних в Україні.

Вимоги ДСТУ 4257:2003 “Напої лікеро-горілчані. Технічні умови” поширюються на напої лікеро-горілчані міцністю від 1,2 відс. до 60 відс, виготовлені змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами, інгредієнтами та підготовленою водою, насичені чи ненасичені діоксином вуглецю (для слабоалкогольних напоїв), призначені для реалізації як на внутрішньому ринку, так і для експорту.

Таким чином, використання алкогольних напоїв, які класифікуються у товарній позиції 2208 згідно з УКТ ЗЕД, як сировини для виготовлення та розливу алкогольних напоїв чинним законодавством не передбачено. Отже, звільнення від оподаткування акцизним податком, передбачене підпунктом 213.3.6 пункту 213.3 статті 213 Податкового кодексу України, не поширюється на операції з імпортування алкогольних напоїв.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування під час проведення масово-роз’яснювальної роботи.

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу, отриманого фізичною особою від продажу рухомого майна (вживаних речей) за посередництвом юридичної особи – комісіонера

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), доходом з джерелом його походження з України, тобто об’єктом оподаткування є, зокрема, дохід від продажу рухомого майна.

Згідно з п. 173.1 ст. 173 Кодекс дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 Кодексу.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 Кодексу, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (п. 173.2 ст. 173 Кодексу).

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу.

У разі якщо об’єкт рухомого майна продається (обмінюється) за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладення договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна (абз. другий п. 173.3. ст.173 Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особа здійснює продаж рухомого майна (вживаних речей) за посередництвом юридичної особи – комісіонера, то такий комісіонер вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником від такого продажу.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 103.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Дії фізичної особи підприємця – платника єдиного податку у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для платника єдиного податку відповідної групи

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) ставки, встановлені п. 293.3 – 293.5 ст. 293 Кодексу, застосовується з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 Кодексу, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 107.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».