Про сплату земельного податку фізичними особами!

Днями у ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська завідувачем сектору адміністрування майнових податків і зборів з фізичних осіб Оленою Овчаренко проведено «круглий стіл» з громадськістю.

Під час якого керівник структурного підрозділу зазначила, що, плата за землю, відповідно до норм Податкового кодексу,  є складовою податку на майно та належить до місцевих податків. Тому, при визначені розміру податку та наявних пільг необхідно звертатися до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків та зборів.

Олена Овчаренко довела до відома присутнім, що нарахування фізичним особам сум земельного податку здійснюється податковими інспекціями, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення. Громадяни мають сплатити податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення через установи банків та поштові відділення.

Наприкінці зустрічі, фахівець ДПІ повідомила, що від сплати податку звільняються: інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» завідувача сектору адміністрування майнових податків з фізичних осіб ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Олени Овраченко на тему: «Адміністрування земельного податку з фізичних осіб»

У червні поточного року у ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Адміністрування земельного податку з фізичних осіб».

Питання 1. Доброго дня. Хочу спитати, хто з фізичних осіб є платниками земельного податку?

Відповідь. Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), справляння плати за землю – Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями. Використання землі в України є платним (ст. 206 ЗКУ).

Згідно зі ст.cт. 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Власники земельних ділянок – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та де ржавної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Землекористувачі – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Питання 2. Підкажіть, будь – ласка, що є об’єктом оподаткування земельного податку?

Відповідь. Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Земельна ділянка – частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (п.п. 14.1.74 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Питання 3. Коли виникає обов’язок зі сплати земельного податку?

Відповідь. Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Обов’язок зі сплати земельного податку виникає з моменту набуття права власності або користування відповідною земельною ділянкою.

Питання 4. Таке питання. Як оподатковується земельна ділянка, яка надана в оренду?

Відповідь. Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об’єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду (пп. 288.2, 288.3 ст. 288 ПКУ).

Платниками орендної плати за землі державної або комунальної власності є фізичні особи, які уклали з відповідним органом місцевого самоврядування (сільською, селищною, міською радою, радою об’єднаної територіальної громади) або органом виконавчої влади договір оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за місцем розташування такої земельної ділянки.

При цьому, якщо у договорі оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності визначено, що орендарем є фізична особа – підприємець і земельна ділянка надана для провадження підприємницької діяльності, то на облік у контролюючому органі як платник орендної плати є фізична особа – підприємець.

Отже, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.