Про включення релігійних організацій до Реєстру неприбуткових установ та організацій

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що ДФС України, керуючись листом Міністерства юстиції України від 27.02.2018 №7519/3914-26-18/8.4.3 щодо присвоєння релігійним організаціям ознак неприбутковості, листом 21.03.2018 №8196/7/99-99-12-03-06-17 «Про включення релігійних організацій до Реєстру неприбуткових установ та організацій» (далі – лист ДФС №8196) повідомила наступне.

Змінами, внесеними до абзацу третього п.34 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 Кодексу, а для релігійних організацій – вимогам абзацу другого п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 цього Кодексу, включаються контролюючим органом до Нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр). За бажанням неприбуткова організація може подати до контролюючого органу копії установчих документів.

Керуючись вимогами Кодексу (у редакції з 01.01.2018), основною умовою для внесення релігійних організацій, які перебувають у Старому Реєстрі, до Нового Реєстру є відповідність вимозі щодо утворення та реєстрації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

Релігійні організації утворюються у порядку, визначеному Законом України від 23.04.1991 №987-ХІІ «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі – Закон №987) та іншими законодавчими актами, виданими відповідно до нього.

Згідно зі ст.13 Закону №987 релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації.

Закон України від 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами (далі – Закон №755) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.

Пунктом 1 ст.16 Закону №755 передбачено, що найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву.

Організаційно-правова форма юридичної особи визначається відповідно до класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання (п.2 ст.16 Закону №755).

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 №97 «Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31.03.2004 №59 та скасування нормативних документів» затверджено Державний класифікатор «Класифікація організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004» (далі – Класифікатор).

Об’єктом класифікації є визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи: філії, представництва, а також підприємці – фізичні особи, які не мають статусу юридичної особи.

Класифікатором визначено такі види організаційно-правових форм господарювання як підприємство об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки) (код 180); організація (установа, заклад) об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки, споживчої кооперації тощо) (код 440); релігійна організація (код 825).

Релігійними організаціями є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об’єднання, що складаються із зазначених вище релігійних організацій. Релігійні об’єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Статтею 19 Закону України №987 встановлено, що релігійні організації у порядку, визначеному чинним законодавством, мають право для виконання своїх статутних завдань засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, а також добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), які мають право юридичної особи.

Відповідно до зазначеного листа Мін’юсту до релігійних організацій належать неприбуткові організації за кодом організаційно-правової форми 825 «релігійні організації».

Для решти організаційно-правових форм господарювання (таких як підприємство релігійної організації або організація (установа, заклад) релігійної організації) статус релігійних організацій повинен визначатись у кожному випадку окремо на підставі статуту такої неприбуткової організації, який розміщено на порталі електронних сервісів.

Лист ДФС №8196 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72867.html

Про зміни у видачі дозволів на спеціальне водокористування у 2018 році

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що ДФС України листом від 29.01.2018 №2646/7/99-99-12-03-04-17 «Про зміни у видачі дозволів на спеціальне водокористування у 2018 році» (далі – лист №2646) надала для використання у роботі рекомендації щодо справляння у 2018 році рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата), в умовах дії Закону України від 07.02.2017 №1830-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру щодо спеціального водокористування» (далі – Закон № 1830).

Так, відповідно до п.110 Закону України від 21.12.2016 №1797-VII «Про внесення змін до «Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»» з 01.01.2018 до п.255.1. ст.255 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) внесено зміни у частині визначення кола платників Рентної плати, а саме: обов’язок платника з Рентної плати покладено на суб’єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.

Ключовою ознакою первинних водокористувачів є наявність водозабірних споруд та відповідного обладнання для забору води (частина 3 ст.42 Водного кодексу України від 06.06.1995 №231/95-ВР зі змінам та доповненнями (далі – Водний кодекс)).

Об’єктом оподаткування Рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п.255.3 ст.255 Кодексу).

Відповідно до ст.49 Водного кодексу спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Законом №1830 до ст.49 Водного кодексу внесено зміни щодо повноважень з видачі дозволів на спеціальне водокористування, які покладено на територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №1091 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань видачі дозволів на спеціальне водокористування» внесені зміни у постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №321 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 № 459», а саме:

● дозволи на спеціальне водокористування, видані до 03.06.2017 (включно), діють до моменту закінчення строку їх дії та їх анулювання з підстав, передбачених законом, здійснюється Держводагентством;

● з 01.01.2019 інформація про видачу дозволів на спеціальне водокористування є обов’язковим елементом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відповідно до Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства, що регулює питання водних відносин, реалізація функцій з видачі дозволів на спеціальне водокористування здійснюватиметься територіальними органами Держводагентства (дозволи на спеціальне водокористування видані раніше 03.06.2017 діють до моменту закінчення строку їх дії), з 01.01.2019 документообіг здійснюватиметься в електронному вигляді, визначені терміни розгляду документів для дозвільних органів (та перелік документів, які подаються разом з заявою для одержання дозволу на спеціальне водокористування).

Лист ДФС №2646 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove–zakonodavstvo/listi–dps/72865.html

Мешканці Дніпропетровщини спрямували до держбюджету

понад 236 млн. грн. військового збору

Як повідомила керівник Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук за перші два місяці поточного року на підтримку української армії від платників Дніпропетровської області надійшло 236,6 млн. грн., що на 52,8 млн. грн., або на 28,7% більше надходжень січня – лютого 2017 року.

«Загалом спостерігається стабільна динаміка надходжень військового збору. Так, якщо у січні 2018 року, відрахування на потреби Збройних сил України у регіоні складали 109,7 млн. грн., то вже у лютому поточного року – майже 127 млн. грн. І ми вдячні платникам Дніпропетровщини за сумлінну сплату податків», – підкреслила Оксана Томчук.

Нагадуємо, військовий збір впроваджено з 3 серпня 2014 року. Ставка збору складає 1,5% від об’єкта оподаткування. Платниками збору є фізичні особи – резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти.

Протягом січня – лютого поточного року центри обслуговування платників Дніпропетровщини надали більше 70 тисяч адмінпослуг

На сьогодні 36 центрів обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надають 31 вид адміністративних послуг. Впродовж двох місяців 2018 року ЦОПами області надано понад 70 тисяч таких послуг.

Серед них найбільш запитуваною залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. У звітний період надано понад 29 тисяч цих послуг.

Також користуються попитом суб’єктів господарювання та громадян послуги з надання витягу з реєстру платників єдиного податку; з реєстрації книг обліку розрахункових операцій та з видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету. Так, за два місяці 2018 року центрами обслуговування платників регіону було надано 4,8; 4,2 та 3,9 тисячі послуг відповідно.

Станом на 01.03.2018 діяльність центрів обслуговування платників у Дніпропетровській області забезпечує 187 працівників структурних підрозділів, задіяних у роботі ЦОП.

До уваги платників податків!

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями та на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» Державною фіскальною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України затверджено:

– критерії ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій;

– перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків.

Роботу Єдиного реєстру податкових накладних та деяких електронних сервісів для платників податку на додану вартість в ІТС «Електронний кабінет» відновлено з урахуванням положень зазначеної постанови.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/media–tsentr/novini/331616.html

Коли необхідно задекларувати спадщину?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що громадяни, які у 2017 році отримали спадщину (дарунок) від спадкодавців, що не зазначені у п.п.174.2.1 п.174.1 ст.174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), мають з вказаної суми спадщини (дарунка) сплатити податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Громадяни, які отримали спадщину (дарунок) від нерезидента, незалежно від ступеня споріднення, зобов’язані сплатити з вказаної суми спадщини (дарунка) ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5% (п.п.174.2.3 п.174.2 ст.174 ПКУ).

Отже, громадяни, які отримали спадщину (дарунок) не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення та від нерезидентів зобов’язані подати податкову декларація про майновий стан і доходи за 2017 рік у строк до 1 травня 2018 року до податкового органу за місцем реєстрації громадянина (тимчасового проживання) та самостійно сплати ПДФО і військовий збір до 1 серпня 2018 року.

В «Електронному кабінеті» платники податків мають

можливість переглянути раніше подану звітність

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що у «Електронному кабінеті» за допомогою меню «Перегляд поданої звітності» користувач «Електронного кабінету» має можливість переглянути раніше подану податкову звітність до органів ДФС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до Центрів обслуговування платників.

Слід зазначити, що користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.

Користувачу доступні всі типи звітів. Для зручності верхня панель навігації у вікні «Перегляд поданої звітності» дозволяє обмежити звітність за типами:

– J01 Прибуток;

– J02 ПДВ та Акцизний збір;

– J03 Місцеві платежі;

– J05 Інші платежі;

– J06 Ресурсні платежі;

– J07 Валютні платежі;

– J08 Рентні платежі;

– J11 Регіональні звіти;

– J13 Запити та довідки;

– J30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування;

– S01 Фінансова звітність;

– S02 Фінансова звітність (довідки);

– S03 Фінансова звітність (запити).

Для перегляду переліку всіх типів звітів, поданих за рік, необхідно обрати відповідний рік та значення «Всі» у фільтрі вибору місця.

Нагадуємо, що «Електронний кабінет» знаходится на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua.

Внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №204 (далі – Постанова №204) внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246. Постанова №204 набрала чинності 24.03.2018.

Так, зокрема, внесеними змінами визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Єдиного реєстру податкових накладних, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочій день, такий день вважається операційним днем.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (далі – ПН/РК) формується квитанція про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) – платнику ПДВ.

ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

– прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН/РК;

– набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДФС України відповідного рішення);

– неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК.

Постанову №204 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro–vnesennya–zmin–do–poryadku–vedennya–yedinogo–reyestru–podatkovih–nakladnih

Місцеві громади Дніпропетровщини отримали

більше 561 млн. грн. плати за землю

За два місяці поточного року надходження плати за землю від платників Дніпропетровської області склали 561,1 млн. грн., зокрема, юридичними особами сплачено 528,9 млн. грн., решта – фізичними особами.

В цьому році відбулося зростання доходів місцевих бюджетів Дніпропетровщини по платі за землю у порівнянні з січнем – лютим 2017 року на 9,4 млн. грн.

«Плата за землю посідає друге місце за обсягами надходжень до місцевих бюджетів області, її питома вага у 2018 році становить більше 15% у загальній сумі надходжень. Тому, позитивна динаміка у зборі плати за землю з одного боку є свідченням сумлінного ставлення платників області до виконання свого обов’язку щодо сплати податків, а з іншого є результатами спільних зусиль з місцевою владою регіону в напрямі легалізації земельних відносин», – зауважив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сергій Кирпа.

До уваги платників: оновлено спеціалізоване

клієнтське програмне забезпечення!

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що ДФС України оприлюднила доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.26.5.0 станом на 21.03.2018 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2017 року по 21.03.2018 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.26.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).

Перелік змін та доповнень (версія 1.26.5.0) (станом на 21.03.2018)

Нові версії документів

З метою практичної реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» додано наступні форми:

F/J1313201 – Скарга на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

F/J1313301 – Заява про відкликання скарги на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

F/J1412303 – Рішення про врахування/не врахування Таблиці даних платника податків;

F/J1412403 – Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

F/J1413201 – Рішення комісії з питань розгляду скарг;

F/J1413301 – Рішення про не врахування Таблиці даних платника податків.

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, додано нові версії документів:

S0501408 – №14-ЗЕЗ. Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу;

S0601312 – №1-опт (кв). Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі;

S1000213 – №2-інвестиції. Капітальні інвестиції (квартальна);

S1616007 – № 31-авто. Звіт про перевезення автомобільним транспортом вантажів за видами вантажів та пасажирів за видами сполучення.

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/elektronna–zvitnist/spetsializovane–klientske–program/

Великим платникам податків необхідно

стати на облік за неосновним місцем обліку

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.64.7 ст.64 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, визначає порядок обліку платників податків у контролюючих органах та порядок формування Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр) на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених ПКУ для великих платників податків (далі – ВПП).

У разі включення платника податків до Реєстру на нього поширюються особливості, визначені ПКУ для великих платників податків.

Після включення платника податків до Реєстру та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку у контролюючому органі, що здійснює супроводження ВПП, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку у такому контролюючому органі або його територіальних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, або його територіальних підрозділів об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність такого ВПП.

Реєстр на 2018 рік затверджено наказом ДФС України від 26.09.2017 №632 «Про затвердження реєстру великих платників податків на 2018 рік».

Відповідно до п.п.1 п.2 розділу ІІІ Порядку формування Реєстру великих платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №911 (далі – Порядок №911) Головні управління ДФС в областях, місті Києві та Офіс великих платників податків ДФС (далі – Офіс ВПП) після отримання Реєстру ВПП проводять роз’яснювальну роботу з ВПП, які не перебувають на обліку в контролюючих органах, що здійснюють супроводження ВПП, щодо виконання вимог ПКУ в частині обов’язковості переведення на облік до таких контролюючих органів, порядку такого переведення та забезпечують взяття на облік/зняття з обліку платників податків у відповідних контролюючих органах.

Управління Офісу ВПП знаходяться в адміністративно-територіальних межах міст: Києва, Дніпра, Запоріжжя, Львова, Одеси, Харкова.

Взяття на облік за неосновним місцем обліку у цих управліннях ВПП здійснюється за заявою про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП (додаток 9 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерста фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588)), яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку (розділ VII Порядку №1588).

Також відповідно до п.10.22 розділу 10 Порядку №1588 контролюючий орган за попереднім місцем обліку платника податків, включеного до Реєстру, здійснює передачу облікової справи платника податків до контролюючого органу за новим місцем обліку у 10-денний строк з дня взяття на облік за новим місцем обліку.

Щодо ВПП, які не подали до відповідного контролюючого органу заяви за формою №1-ОПП у визначений п.3 розділу ІІІ Порядку №911 строк, ДФС приймає рішення про зміну основного місця обліку та переведення на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження ВПП, чи іншого контролюючого органу. Рішення ДФС про зміну основного місця обліку та переведення на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження ВПП, чи іншого контролюючого органу надсилаються ВПП, які не подали в установлені терміни заяву про взяття на облік до відповідного контролюючого органу, у вигляді повідомлення засобами електронного зв’язку в електронній формі на електронну адресу, з якої надіслана остання прийнята ДФС податкова звітність, з використанням електронно-цифрового підпису з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу, або на паперовому носії поштовим відправленням з повідомленням про вручення за формою №2-ВПП, наведеною в додатку 3 до Порядку №911 (п.4 розділу ІІІ Порядку №911).

Отже, враховуючи вищевикладене, ВПП необхідно подати заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП (до Офісу ВПП або його управлінь) і такі ВПП повинні подавати звітність за неосновним місцем обліку до Офісу ВПП (в межах міст Києва, Дніпра, Запоріжжя, Львова, Одеси, Харкова).

Більш детальніше у листі ДФС України від 21.03.2018 №8319/7/99-99-12-03-03-17 «Про виконання пункту 64. статті 64 Податкового кодексу України», який розміщено на веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove–zakonodavstvo/listi–dps/72870.html

Результати контрольно-перевірочної роботи управління аудиту

ГУ ДФС у Дніпропетровській області за 2017 рік

В прес-центрі ІА «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «Результати контрольно-перевірочної роботи за 2017 рік» за участі заступника начальника відділу координації, звітності та аналізу управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксани Свірської.

Вона повідомила, що планові контрольно-перевірочні заходи спрямовані лише на ті підприємства, які свідомо не платять податки, використовуючи схеми мінімізації або ухилення.

Фактичні перевірки сьогодні проводяться лише у разі отримання інформації про порушення порядку проведення розрахункових операцій.

Так, в середньому у 2017 році у місяць проводилося 208 перевірок (29 планових та 178 позапланових).

За результатами контрольно-перевірочних заходів підрозділів аудиту донараховано в бюджет майже 1,5 млрд грн, з яких узгоджено з платниками 1 млрд грн. податкових зобов`язань. Надходження до бюджету у 2017 році складають 168,5 млн. гривень.

Протягом 2017 аудитом проведено:

– 347 фактичних перевірок з питань порушень при реалізації підакцизних товарів, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами яких сплачено близько 500 тис. Гривень;

– 53 перевірки дотримання вимог митного законодавства, за результатами яких надійшло 800 тис. гривень.

За словами Оксани Свірської, на 2018 рік визначено основний орієнтир в роботі – подальший розвиток системи якості, планування аудиторської діяльності виключно на високі ризики втрат бюджету.

З 01.01.2018 платниками єдиного податку не здійснюється нарахування та сплата авансового внеску під час виплати дивідендів

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що ДФС України листом від 26.03.2018 №8773/7/99-99-15-02-02-17 «Про надання роз’яснення» (далі – лист ДФС №8773) щодо нарахування та сплати платниками єдиного податку авансового внеску з податку на прибуток під час виплати дивідендів повідомила наступне.

Відповідно до п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно з п.297.4 ст.297 ПКУ дивіденди, що виплачуються платниками єдиного податку третьої групи (юридичними особами) та четвертої групи власникам корпоративних прав (засновникам таких платників єдиного податку), оподатковуються за правилами, встановленими розділами II і IV ПКУ.

Відповідно до п.п.57.1¹.1 п.57.1¹ ст.57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст.137 ПКУ.

Згідно з п.п.57.1¹.2 п.57.1¹ ст.57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п.57.1¹.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

З урахуванням внесених Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» змін, які набули чинності з 01.01.2018, обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п.136.1 ст.136 ПКУ ставкою не покладається на платників єдиного податку.

Отже, починаючи з 01.01.2018, платниками єдиного податку не здійснюється нарахування та сплата авансового внеску під час виплати дивідендів.

Таким чином, під час виплати дивідендів у 2018 році за результатами фінансово-господарської діяльності за 2016, 2017 роки, платники єдиного податку у 2018 році не нараховують та не сплачують до бюджету авансові внески з податку на прибуток.

Якщо рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам будо прийнято платником єдиного податку – емітентом корпоративних прав у 2017 році, але виплата таких дивідендів до 01.01.2018 не відбулася, то у разі виплати таких дивідендів у 2018 році платник єдиного податку – емітент корпоративних прав авансовий внесок із податку на прибуток не сплачує.

Лист ДФС №8773 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove–zakonodavstvo/listi–dps/72871.html

Фізична особа – підприємець отримує пенсію за віком,

призначену законодавством іноземної держави: що з ЄСВ?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що згідно з п.4 частини першої ст.4 та п.1 частини другої ст.6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), які повинні своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ.

Відповідно до п.4 частини першої ст.4 Закону №2464 підприємці звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державнго соціального страхування.

Право на пенсію мають як громадяни України, так і іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (ст.8 Закону №1058).

Враховуючи вищевикладене, якщо ФОП отримує пенсію за віком, яка визначена іноземним пенсійним законодавством, а не відповідно до Закону №1058, то така фізична особа не звільняється від обов’язку нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄСВ на загальних підставах.

Звіт про оцінку, не зареєстрований в єдиній базі даних звітів про оцінку, без присвоєного унікального номера є недійсним

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п.172.3 ст.172 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку.

Єдина база даних звітів про оцінку забезпечує розміщення, створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про об’єкт нерухомості та його вартість.

Єдина база даних звітів про оцінку здійснює моніторинг звіту про оцінку на предмет відсутності порушень при його складанні та у разі його повноти, правильності та відповідності, у тому числі відповідності оціночної вартості майна, майнових прав ринковим цінам, реєструє звіт про оцінку з присвоєнням йому унікального номера.

Звіт про оцінку, не зареєстрований в єдиній базі даних звітів про оцінку, без присвоєного унікального номера є недійсним.

Під час посвідчення правочинів, для яких законодавством України передбачено отримання нотаріусом звіту про оцінку, нотаріус перевіряє реєстрацію такого звіту в єдиній базі даних звітів про оцінку та наявність присвоєного йому унікального номера.

Пожертва неприбутковій організації:

яка сума включається до податкової знижки?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Згідно з п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п.133.4 ст.133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року (п.п.166.3.2 п.166.3 ст.166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року.

Декларація про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), податься до фіскального органу за місцем реєстрації.

Звітність платника транспортного податку, якщо протягом року

здійснилась перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до п.п.267.6.4 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п.267.7.1 п.267.7 ст.267 ПКУ).

Враховуючи норми п.50.1 ст.50 ПКУ, якщо перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район для випадків, коли передбачається взяття на облік платника транспортного податку в іншому контролюючому органі, відбулась до 20 лютого, а звітну декларацію вже подано, то до закінчення граничного строку її подання платником транспортного податку – юридичною особою декларація з транспортного податку подається з типом «Звітна нова». Якщо така перереєстрація автомобіля відбулась після закінчення граничного строку подання такої декларації (після 20 лютого звітного року), платником транспортного податку – юридичною особою подається декларація з типом «Уточнююча».

Такий платник транспортного податку подає до контролюючого органу за новим місцем обліку, що відповідає адміністративному району нової реєстрації автомобіля, декларацію з типом «Звітна» відповідно до вимог та строків, визначених п.п.267.6.4 п.267.6 ст.267 ПКУ.

Декларація з транспортного податку подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.06.2017 №595).

Декларування – 2018: основні випадки подання податкової декларації

про майновий стан і доходи

Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів:

– від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ);

– у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168 ПКУ);

– у вигляді іноземних доходів (п.п. п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ);

– від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170.1 ст.170 ПКУ (п.п.164.2.5 п.164.2 ст.164 та п.п.170.1.5 п.170.1 ст.170 ПКУ);

– у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ (п.п.164.2.7 п.164.2 ст.164 ПКУ);

– у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п.165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ (п.п.164.2.9 п.164.2 ст.164 та п.п.170.2.1 п.170.2 ст.170 ПКУ);

– у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з IV розділом ПКУ (п.п.164.2.10 п.164.2 ст.164 та п.174.3 ст.174 ПКУ);

– у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 та 173 ПКУ (п.п.164.2.4 п.164.2 ст.164 ПКУ);

– у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у порядку, встановленому п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ (п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ);

– від продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПКУ);

– отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам (п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПКУ);

– у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ (п.п.170.7.3 п.170.7 ст.170 ПКУ);

– у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з п.п.165.1.54 п.165.1 ст.165 ПКУ, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п.170.7.8 п.170.7 ст.170 ПКУ);

– з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п.170.10.4 п.170.10 ст.170 ПКУ).

– від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (п.177.11 ст.177 ПКУ);

– від провадження незалежної професійної діяльності (п.178.4 ст.178 ПКУ).

Випадки коли фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

– є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

– перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

– перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

– перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених розд. IV Податкового кодексу України (далі –ПКУ).

Відповідно до п. 179.2 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

– від податкових агентів, які згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

– виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ;

– від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ;

– у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ПКУ.

Для отримання податкової знижки необхідно подати декларацію до 31 грудня.

За яких умов громадянин може скористатись правом на податкову знижку

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.

Податкова знижка – це сума витрат платника податку на оплату товарів, послуг резидента протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати.

Податковим кодексом визначено перелік умов, у разі дотримання яких у громадянина виникає право на податкову знижку.

Це такі умови:

– отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році.

– дотримання вимог щодо порядку подачі та заповнення декларацій. Так, декларація подається по 31 грудня (а у разі наявності податкового обов’язку з декларування інших доходів – до 1 травня), наступного за звітним року.

– витрати мають бути фактично здійснені та підтверджені документально (платіжними та розрахунковими документами, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами тощо). Такі документи обов’язково мають містити інформацію про вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання).

– податкова знижка може бути надана виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку.

– скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк.

Для отримання податкової знижки до фіскального органу за місцем реєстрації до 31 грудня 2018 року необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556).

Зазначена норма визначена ст. 166 Податкового кодексу України.

Отримали іноземний дохід – подайте податкову декларацію

про майновий стан і доходи.

Фізичні особи – резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платниками податку на доходи фізичних осіб.

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію з оподаткуванням такої суми за ставкою 18%.

Також зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Отже, платник податку, що отримує іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556) до 1 травня 2018 року.

При цьому, згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном.

Сума такого зменшення визначається у річній податковій декларації.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

Така довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Зазначена норма передбачена п.13.5 ст. 13, пп. 162.1.1 ст. 162, п.п 170.11.1, п.п. 170.11.2 ст. 170, пп. 1.2 п. 16 1 пп. 10 розд. XX Податкового кодексу України.

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області

ПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що ДФС України, керуючись листом Міністерства юстиції України від 27.02.2018 №7519/3914-26-18/8.4.3 щодо присвоєння релігійним організаціям ознак неприбутковості, листом 21.03.2018 №8196/7/99-99-12-03-06-17 «Про включення релігійних організацій до Реєстру неприбуткових установ та організацій» (далі – лист ДФС №8196) повідомила наступне.