Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/479637.html повідомила наступне.

Наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13» (далі – наказ № 306) та від 18.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі – наказ № 329) було внесено зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів.

Зазначені зміни стосуються реквізитів фіскальних касових чеків на товари (послуги), що створюються та друкуються реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій.

Отже, до 01.08.2021 реєстратори розрахункових операцій (РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких перебували у Державному реєстрі РРО до набуття чинності Наказу № 306, проте не перебували на обліку у органах ДПС, обов’язково мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) для можливості виконання вимог щодо форми і змісту розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які формують РРО.

РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках:

– найменування суб’єкта господарювання;

– заокруглення суми до сплати;

– зазначення валюти операції;

– найменування платіжної системи.

В зв’язку з прийняттям Наказу № 329 до 01 жовтня 2021 року РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках:

– значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

За результатами перевірок з питань трансфертного ціноутворення донараховано 231 млн грн податку на прибуток

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Майже рік у зв’язку з карантинними обмеженнями, пов’язаними з COVID-19, контролюючі органи не проводили перевірки з питань трансфертного ціноутворення.

Проте, 03.02.2021 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», тому такий податковий інструмент, як трансфертне ціноутворення, знов розпочав свою роботу. Так, з 09.02.2021 було поновлено 18 перевірок та розпочато ще 27 перевірок з питань дотримання платниками принципу «витягнутої руки».

Станом на 25.06.2021 вже завершено 10 перевірок, за результатами яких донараховано 231 млн грн податку на прибуток та зменшено збитки на суму понад 1,3 млрд грн.

Робота в даному напрямку триває. Фахівцями ДПС проаналізовано звіти про контрольовані операції за 2015 – 2019 роки та вже відібрано низку кейсів для проведення подальшої контрольно-перевірочної роботи.

Рекомендуємо платникам податків ще раз переглянути свої показники та скористатись можливістю проведення самостійного коригування ціни контрольованої операції і суми податкових зобов’язань до початку таких перевірок, що дозволить уникнути донарахувань штрафних (фінансових) санкцій.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/479472.html

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Про виправлення помилки у графах 6 або 7 ПН, складеної за операціями з постачання товарів/послуг на митній території України або за операціями з отримання послуг від нерезидента на митній території України

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Крім того, пунктом 208.2 ст. 208 ПКУ встановлено, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Помилка, допущена у графі 6 (кількість (об’єм, обсяг)) або 7 (ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ) податкової накладної, складеної за операціями з постачання товарів/послуг на митній території України або за операціями з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, призводить до виникнення розбіжностей з первинними документами, оформленими за операцією, щодо якої платником податку на дату виникнення податкових зобов’язань складено податкову накладну.

З метою виправлення помилки платник податку:

1) на дату виявлення помилки складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, в табличній частині якого, зі знаком «–» відображає показники щодо усіх зазначених в податковій накладній товарів/послуг та у графі 2.1 заповнює код причини коригування «103»;

2) складає нову податкову накладну, в якій зазначає правильні показники, визначені первинними документами. Такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер та у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця.

Якщо така податкова накладна буде зареєстрована в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, до платника податку застосовуються штрафні санкції згідно з п. 120¹.1 ст. 120¹ ПКУ.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75768.html?fbclid=IwAR24yBVNTgxcI0V0N57z5Kjy4B3zxpuDDoSnQBCm44x8c0KS128xt58qxQ4

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Протягом І півріччя 2021 року платники Дніпропетровщини перерахували податків і зборів до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ майже 37,3 млрд гривень

 

За січень – червень 2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів у сумі 27 млрд 651,1 млн грн, що перевищує надходження січня – червня минулого року майже на 6 млрд 128,4 млн грн, або на 28,5 %. Про це повідомила в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.

Так, до державного бюджету протягом поточного року спрямовано 12 млрд 965,4 млн грн, що на 2 млрд 727,7 млн грн (або на 26,6 %) більше надходжень відповідного періоду 2020 року.

До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 14 млрд 685,7 млн гривень. Це на 3 млрд 400,7 млн грн (або на 30,1 %) більше фактичних надходжень І півріччя 2020 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – червні 2021 року в області надійшло 9 млрд 613,4 млн грн, що перевищує минулорічні показники на  1 млрд 645,7 млн грн (або на 20,7 %).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

У разі допуску до роботи працівника без укладення трудового договору

законодавством передбачена відповідальність

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що за використання праці неоформлених працівників роботодавці притягуються до відповідальності.

Так, відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України (КЗпП) на юридичну особу (фізичну особу – підприємця(ФОП)) – роботодавця накладається фінансова санкція.

Фінансові санкції, передбачені ст. 265 КЗпП України:

► за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час при його повній зайнятості на підприємстві, виплату зарплат «в конверті» підприємство/ФОП на    першій – третій групах єдиного податку отримають лише попередження, а підприємство/ФОП на ІV групі єдиного податку або загальній системі оподаткування сплатить штраф у 10-ти кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (з 01.01.2021 –               60 тис. гривень).

За повторне порушення протягом двох років доведеться сплатити                  30 мінімальних заробітних плат (180 тис. грн відповідно);

► недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у 3-и кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (18 тис. гривень);

► за недопущення до проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених працівників штраф – 16 мінімальних заробітних плат (96 тис. гривень).

 

Адміністративна відповідальність, передбачена ст. 41 Кодексу України про адміністративні порушення:

► за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства на посадових осіб підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, ФОП, які використовують найману працю накладається штраф від 500 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8,5 тис. до 17 тис. грн).

У разі повторного вчинення порушення протягом року – штраф від  1 000 до  2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 тис. до                      34 тис. гривень).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

З 01.07.2021 діють нові довідники податкових пільг

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/54005.html станом на 01.07.2021 опублікувала нові:

► Довідник податкових пільг № 104/1, що є втратами доходів бюджету,

► Довідник інших податкових пільг № 104/2.

У вищезазначених довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

Нагадаємо, що востаннє Звіт про податкові пільги подавався за 2019 рік (до 10 лютого 2020 року).

Зараз облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюється контролюючими органами на підставі інформації, наявної в поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Допустили помилку при заповненні поля «Призначення платежу» при зарахуванні коштів на єдиний рахунок – подайте повідомлення про помилку!

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.

У разі сплати коштів на єдиний рахунок та допущення помилки у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документу, потрібно не пізніше наступного робочого дня після отримання від ДПС через Електронний кабінет «Повідомлення про помилки в «Призначенні платежу» платіжного документу на сплату коштів на єдиний рахунок» визначати належність платежу відповідному одержувачу за формою J/F1307301.У разі успішного прийняття органом ДПС документу за формою J/F1307301 платник податків отримає квитанцію № 2.

Якщо платник податків протягом вказаного строку не надіслав ДПС документ за формою J/F1307301, то інформація з розрахункового документа вважається інформацією без визначення належності платежу відповідному одержувачу і суми такого платежу включаються ДПС до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної Податковим кодексом України.

Податковим кодексом України не передбачена відповідальність за невірне заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа, за яким відбулося зарахування коштів на єдиний рахунок.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Дії юрособи – платника єдиного податку третьої групи у разі порушення

умов перебування на спрощеній системі оподаткування

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

► у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

► у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

► у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

► у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

► у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Норми встановлені п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п. п. 296.5.4 п. 296.5 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ст. 293 ПКУ;

2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ст. 293 ПКУ (у разі перевищення обсягу доходу).

У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХIV ПКУ, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій (п. п. 296.5.5 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Пунктом 293.5 ст. 293 ПКУ визначено, що ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 ПКУ:

► до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

► до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХIV ПКУ;

► до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Роздрібна торгівля підакцизними товарами

через магазини безмитної торгівлі: що з акцизним податком?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено вичерпний перелік осіб, які є платниками акцизного податку.

Зокрема, платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (п. п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).

Згідно з п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація підакцизних товарів (продукції), у тому числі реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, – це операції на митній території України.

Магазин безмитної торгівлі – це заклад торгівлі товарами, що знаходяться в митному режимі безмитної торгівлі відповідно до глав 22 та 60 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) (п. п. 14.1.102 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п. 3 Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1089, продаж товарів магазинами безмитної торгівлі здійснюється громадянам, які виїжджають за межі митної території України, а також пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними та водними транспортними засобами комерційного призначення, що експлуатуються резидентами.

Відповідно до ст. 140 МКУ в митному режимі безмитної торгівлі перебувають товари, не призначені для вільного обігу на митній території України. У зазначений митний режим поміщуються іноземні та українські товари, які ввозяться з-за меж митної території України або вивозяться з митної території України. Поміщення українських товарів у митний режим безмитної торгівлі для цілей оподаткування вважається експортом цих товарів (ст. 141 МКУ).

Підпунктом 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 ПКУ визначено, що не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.

Також звільняються від оподаткування операції із ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митному режимі безмитної торгівлі (п. п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 ПКУ).

При цьому іноземні товари, поміщені у митний режим безмитної торгівлі, зберігають статус іноземних товарів. А українські товари, поміщені у митний режим безмитної торгівлі, отримують статус іноземних товарів (ст. 145 МКУ).

Враховуючи викладене, підакцизні товари, що реалізовані магазинами безмитної торгівлі, не оподатковуються акцизним податком з роздрібної торгівлі.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Визначення дати терміну використання легкового автомобіля

з метою оподаткування транспортним податком

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування транспортним податку є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 01 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 01 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Норми визначені п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.

З 01 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. п. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 ПКУ перша реєстрація транспортного засобу – реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Новий транспортний засіб – транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію (п. п. 14.1.124 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Транспортні засоби, що використовувалися, – транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п. п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388.

Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, то вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 01 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Чи необхідно повідомляти контролюючі органи за неосновним місцем обліку про внесення змін до облікових даних?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Норми встановлені п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 7.1 розділу VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 розділу ІІ ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується (за неосновним місцем обліку), уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п. 66.5 ст. 66 ПКУ).

Відповідно до п. 9.3 розділу IX Порядку № 1588 платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою       № 1-ОПП або за формою № 1-ОПН з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку». У разі надходження від державних реєстраторів відомостей про внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо платників податків, а також надходження від платників податків заяв за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП з позначкою «Зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або за формою № 1-ОПН з позначкою «Перереєстрація/зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» контролюючі органи вносять відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розділу V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-ОПН у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою       № 1-ОПН – з позначкою «Перереєстрація/зміни» (п. 9.2 розділу IX Порядку         № 1588).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA