ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до пп. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суми податку на прибуток (далі – податок), отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ ПКУ.

Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:

податок на капітал/майно та приріст капіталу;

 поштові податки;

 податки на реалізацію (продаж);

 інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Слід зазначити, що зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

Чи є обмеження щодо граничної суми розрахунків готівкою

при виплаті дивідендів фізичній особі?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що згідно з п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема з фізичними особами – у розмірі до 50 000 гривень включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), які установлені п. 6 розділу ІІ Положення № 148 (50 000 грн.), стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі виплат суб’єктами господарювання дивідендів фізичним особам.

Самостійне нарахування суб’єктом господарювання штрафних санкцій

за несвоєчасну сплату ЄСВ законодавством не передбачено

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449), органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) у таких розмірах:

► за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум.

► за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, – у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 15 до Інструкції № 449.

Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника ЄСВ.

Згідно з п. 7 розділу VІІ № 449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема у п. 2 розділу VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник. 

За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника ЄСВ до акта перевірки – приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Отже, нарахування штрафних санкцій у разі своєчасно не сплачених платником сум ЄСВ здійснюється органом доходів і зборів у порядку і розмірах, визначених законодавством.

До уваги платників податків на додану вартість!

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що ДФС України з метою уникнення випадків некоректного заповнення скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) та забезпечення успішної її реєстрації, на головній сторінці офіційного веб-порталу запропонувала звернути увагу на зразок заповнення такої Скарги, що відповідно до вимог Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, подається в електронному вигляді. 

Так, підтвердженням реєстрації в ДФС України Скарги є отримання платником податків Квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідної Скарги. 

Створення та надсилання Скарги за формою J(F)1313201 забезпечено через сервіс «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Скарги платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту). 

До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)136010. Кожен документ, що додається до Скарги, надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайти.

Зразок заповнення Скарги розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/338025.html

Про перереєстрацію юрособи в контролюючих

органах у зв’язку з перетворенням

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що порядок державної реєстрації у разі перетворення юридичних осіб визначений ст. 4 Закону України від 15.05.2003 № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).

Так, у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи (п. 5 ст. 4 Закону № 755).

Інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) та інформаційними системами державних органів передбачена ст. 13 Закону № 755 та у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами.

Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відомостей про проведення такої реєстраційної дії.

Відповідно до статей 64 та 67 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями та розділів ІІІ, ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями, взяття на облік/зняття з обліку за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755.

Громадяни, які не є суб’єктами підприємницької діяльності,

валютну декларацію до контролюючого органу не подають

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що обов’язковість подання суб’єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, валютної декларації до контролюючих органів визначена ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей та майна, що незаконно знаходяться за її межами» зі змінами.

Форма Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 № 207 (далі – Наказ № 207) зі змінами.

Відповідно до вимог п. 2 Наказу № 207 декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за наведеною формою у Національному банку України та в державних податкових інспекціях за місцем знаходження суб’єктів підприємницької діяльності. 

Враховуючи вищевикладене, декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, а громадяни, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, при наявності у них валютних цінностей за межами України, таку декларацію до контролючого органу не подають.

Внутрішня безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській

області провела 43 службові перевірки

Впродовж січня – квітня 2018 року управлінням внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 43 службові перевірки.

За матеріалами управління внутрішньої безпеки області розпочато 13 кримінальних проваджень за статтями 364, 366-1, 368 КК України; винесено 16 подань керівникам ДПІ (ОДПІ) щодо вжиття заходів реагування, усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 10 працівників територіальних підрозділів ГУ ДФС області.

Крім того, фахівцями УВБ перевірено 112 кандидатів на зайняття посад в підрозділах ГУ ДФС області, з яких 6-ти відмовлено у призначенні на посаду.

З якого періоду релігійні організації можуть зменшити зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв’язку зі змінами внесеними до п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України?

Законом України від 14 травня 2015 року № 420-VIII «Про внесення зміни
до статті 266 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування нерухомості релігійних організацій» (далі – Закон № 420) внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які набрали чинності з 01 липня 2015 року.

Так, відповідно до п.п. «и» п.п. 266.2.2 п. 266 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність.
Тобто, у зв’язку із змінами, внесеними до п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, релігійні організації – власники об’єктів нерухомості статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність, зменшують зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з 01 липня 2015 року.

Чи враховується при розрахунку земельного податку за земельні ділянки, що придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок?

Відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI базою оподаткування земельним податком є:

 нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; 

 площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
З урахуванням зазначеного, при розрахунку земельного податку за земельні ділянки, що придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок не враховується.

Розмір та порядок сплати річної плати за

ліцензію на виробництво алкогольних напоїв

Відповідно до ст. 4 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), встановлено річну плату за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного, плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового та для суб’єктів господарювання первинного виноробства в розмірі 780 гривень.
Ліцензії видаються терміном на п’ять років, а плата за них справляється щорічно.
Плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.

Ознайомитися з інформацією про розрахунковий рахунок для внесення плати до місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням можна на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Бюджетні рахунки» та у державній податковій інспекції за основним місцем обліку.

Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії.
Сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених Законом № 481, і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензії.

Уникнути штрафних санкцій при здійсненні контрольованих операцій можна подавши до 1 жовтня розрахунок коригування

Питання трансфертного ціноутворення регулюються Податковим кодексом України (далі – кодекс) з 2013 року. Оскільки цей перспективний напрямок податкового права знаходиться на етапі становлення, то законодавцем активно здійснюються заходи щодо пошуку оптимальної редакції норм статті 39 кодексу. Відтак, кожен рік вносяться коригування до тих чи інших законодавчих положень зазначеної статті, що в свою чергу, обумовлює виникнення питань у платників податків. Поточний податковий рік також не став виключенням.

Опрацювавши оновлені законодавчі норми, отриману на сьогоднішній день податкову інформацію та з метою упередження помилок в податковому обліку суб’єктів господарювання/

1. Якщо в ланцюгу господарської операції (з переліку, передбачених пп.39.2.1.1 кодексу) право власності на її предмет (результат), перш ніж перейти від платника до нерезидента,переходить до інших (однієї або декількох) осіб, то така операція вважається контрольованою. Не визнаються операції контрольованими в даному випадку тільки у разі, коли зазначені особи виконують істотні функції чи приймають на себе істотні ризики щодо операцій з придбання (продажу) товарів (робіт) (пп.39.2.1.5 кодексу).

2. Контрольованими операціями, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств, вважаються також операції (які відповідають визначеним умовам пп.39.2.1.7 кодексу) з продажу (придбання) товарів (послуг) через комісіонерів-нерезидентів (пп. б) пп.39.2.1.1 кодексу).

3. 27 липня 2017 року набула чинності Постанова КМ України від 04.07.2017 № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» (прийнята на виконання пп. г) пп.39.2.1.1 кодексу). Оскільки господарські операції, передбачені пп. г) пп.39.2.1.1 кодексу, визнаються контрольованими з дати набрання відповідним переліком (п. 41 Підрозділу 10 Розділу ХХ кодексу), то вони вважатимуться такими саме з 27 липня 2017 року. Водночас розмір доходу платника та обсяг господарських операцій  з кожним контрагентомрозраховується за підсумками всього календарного року(пп.39.2.1.7 кодексу).

Саме вищезазначені норми викликали у платників податків, які обслуговуються в Офісі великих платників податків ДФС, переважну кількість питань щодо трансфертного ціноутворення.

Підсумовуючи вищезазначене, вважаємо за необхідне ще раз привернути увагу на норму п. 50.1. кодексу, відповідно до якої не застосовуються штрафні санкції до платників, які нададуть уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток підприємств з метою коригування зобов’язань відповідно до ст. З9 кодексу. Але, і про це потрібно пам’ятати окремо, уточнення мають бути зроблені до 1 жовтня року, наступного за звітним, тобто до граничної дати подачі звіту про контрольовані операції (пп. 39.4.2 кодексу).   

Питання легалізації заробітної плати і офіційного працевлаштування розглянуто на спільній нараді у Дніпропетровській ОДА

У Дніпропетровській обласній державній адміністрації пройшла нарада, на якій розглянуто питання легалізації зайнятості населення, зокрема, виплати заробітної плати, активізації роботи щодо виявлення фактів використання праці неоформлених працівників. В засіданні прийняли участь: перший заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Олег Кужман, Голова правління Пенсійного фонду України Олексій Зарудний, в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровський області Ірина Сікіріна, керівники податкових інспекцій області та інші представники Держпраці, Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини, соціальних партнерів та громадських організацій.

«За офіційними даними Дніпропетровщина, по рівню заробітної плати знаходиться на третьому місті після міста Києва та Донецької області. Середня заробітна плата в області складає 8 тисяч 437 гривень. Тож, надходження єдиного соціального внеску до бюджету за рахунок легалізації заробітної плати і офіційного працевлаштування найманих працівників є одним з головних завдань всіх державних органів. Чим більше буде виявлено робочих місць в реальну виплату, а не в конверти – тим краще» – наголосив Олег Кужман.

«На сьогодні в Україні до тридцяти відсотків працівників працюють у тіні. І це не тільки втрати бюджету, пенсійного фонду. А це втрата нашими працівниками своїх соціальних прав. Зокрема, право на пенсійні та соціальні виплати. І це дійсно, на сьогодні, важливе питання» – окреслив питання Олексій Зарудний.

Присутня на нараді Ірина Сікіріна доповіла, що на початок 2017 року надходження ЄСВ в області складали 851 мільйон гривень, а вже на початок 2018 року вони збільшилися до 1 мільярда 34 мільйонів гривень. Загалом надходження ЄСВ збільшилися на 21 відсоток. І якщо на 16 відсотків збільшення відбулося за рахунок збільшення мінімальної заробітної плати, то на 5 відсотків – за рахунок більш ефективної роз’яснювальної та контрольно-перевірочної роботи фіскальних органів, управління труда, інспекції по труду та інших державних структур.

В цілому, за 2017 рік і 4 місяці поточного проведено 645 перевірок з питань повноти нарахувань та сплати єдиного соціального внеску. До бюджету донараховано 6,2 млн. грн. ЄСВ, з них сплачено – 2,2 млн. грн. З початку року проведені фактичні перевірки, за підсумками яких виявлено 1245 неоформлених найманих осіб у 1016 суб’єктів господарювання. Як результат – наймані працівники оформлені згідно діючого законодавства і в бюджет додатково надійшло 1,8 млн. грн. податків і зборів.

Присутні на нараді схильні, що від сплати єдиного соціального внеску залежить страховий стаж, а від нього і пенсійні виплати.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від ліцензування

алкогольних напоїв та тютюнових виробів 27,8 млн. грн.

За чотири місяці поточного року казна Дніпропетровської області поповнилася на 27 мільйонів 798 тисяч гривень від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, що на 2 мільйони 90 тисяч гривень більше фактичних надходжень січня – квітня 2017 року. Про це повідомив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олег Кулик.

«Станом на перше травня 2018 року на території Дніпропетровської області діє понад 13 тисяч ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, з них: більше 7 тисяч ліцензій на алкоголь та майже 6 тисяч на тютюн по 4 714 суб’єктах господарської діяльності.

В той же час, впродовж січня – квітня 2018 року призупинено дію 849 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу, анульовано 814 ліцензій, з яких 24 – за порушення законодавства в частині продажу неповнолітнім особам алкогольних (13 ліцензій) та тютюнових товарів (11 ліцензій)», – зазначив Олег Кулик.

Нерухоме майно, яке перебуває у власності релігійних організацій,

не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що Законом України від 14.05.2015 № 420-VIII «Про внесення зміни до статті 266 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування нерухомості релігійних організацій» внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які набрали чинності з 01 липня 2015 року.

Так, відповідно до пп. «и» пп. 266.2.2 п. 266 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність.

До уваги платників земельного податку!

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями базою оподаткування земельним податком є:

 нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

 площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

При розрахунку земельного податку за земельні ділянки, які придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок не враховується.

Виробництво алкогольних напоїв: порядок сплати за ліцензію

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до ст. 4 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), встановлено річну плату за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного, плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового та для суб’єктів господарювання первинного виноробства у розмірі 780 гривень.

Ліцензії видаються терміном на п’ять років, а плата за них справляється щорічно.

Плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.

Ознайомитися з інформацією про розрахунковий рахунок для внесення плати до місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням можна на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Бюджетні рахунки» та у державній податковій інспекції за основним місцем обліку.

Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії.

Сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених Законом № 481, і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензії.

Про особливості складання декларації з туристичного збору

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до пп. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Ставка туристичного збору – від 0,5 до 1% до бази справляння збору, визначеної п. 268.4 ст. 268 ПКУ (пп. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ).

Податкова декларація з туристичного збору, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 (далі – Декларація), подається платниками туристичного збору за податковий (звітний) період, який дорівнює кварталу.

При складанні Декларації слід звернути увагу на правильність її заповнення платниками туристичного збору, зокрема:

♦ у рядку 1 (Нарахована сума збору з початку року, усього (р. 1.1 + р. 1.2 + р. 1.3), у тому числі в розрізі об’єктів оподаткування) необхідно зазначати об’єкти оподаткування;

♦ зазначати суми нарахувань збору в усіх рядках, які передбачають їх заповнення, з метою уникнення арифметичних помилок.

У разі виявлення помилок у раніше поданих Деклараціях, платникам туристичного збору необхідно подати до контролюючого органу уточнюючу Декларацію.

Імпортні авто: зміни до порядку ввезення

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що 23.05.2018 (з дня, наступного за днем його опублікування) набрав чинності Закон України від 27.02.2018 № 2301-VIII «Про внесення змін до статті 2 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» (далі – Закон № 2301).

Згідно зі змінами, внесеними Законом № 2301 до ст. 2 Закону України від 06.07.20105 № 2739-IV «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» зі змінами, слова «пропуск на митну територію України» замінено словами «митне оформлення».

Крім того, Законом № 2301 ст. 3-2 після слів «на постійне місце проживання до України» доповнено словами «а також на автомобілі швидкої медичної допомоги, транспортні засоби спеціального призначення, пересувні медичні клініки, визнані гуманітарною допомогою згідно Закону України «Про гуманітарну допомогу», які ввозяться з метою вільного обігу та класифікуються у наступних кодах згідно з УКТЗЕД: 8703 23 19 10, 8703 23 19 30, 8703 23 90 11, 8703 23 90 13, 8703 23 90 31, 8703 23 90 33, 8703 24 10 00, 8703 24 90 10, 8703 24 90 30, 8703 32 19 00, 8703 32 90 10, 8703 32 90 30, 8703 33 19 00, 8703 33 90 10, 8703 33 90 30, 8705 90 80 90».

Операції з реалізації продукції на експорт сільськогосподарським підприємством – «спрощенцем» не є контрольованими

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що контрольованими операціями (далі – КО) є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо (пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).

Тобто, визнання господарських операцій КО здійснюється для цілей нарахування податку на прибуток підприємств у разі, якщо вони впливають (можуть впливати) на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Відповідно до п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку, до яких належать і сільськогосподарські товаровиробники, що є платниками єдиного податку четвертої групи, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.

Господарські операції такого сільгоспвиробника по реалізації сільськогосподарської продукції на експорт не впливають та не можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, оскільки такий платник звільнений від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.

Отже, господарські операції сільськогосподарського підприємства, зокрема, операції з реалізації продукції на експорт, які здійснюються таким платником під час перебування його на спрощеній системі оподаткування, не визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ.

Для проведення звірки даних щодо об’єктів житлової нерухомості

громадяни подають до контролюючого органу письмову заяву

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – податок) об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Згідно з пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

За порушення правил сплати податків

податковим законодавством передбачена відповідальність

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ст. 126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

► при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

► при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов’язання, передбаченого абзацом другим пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов’язання (п. 126.2 ст. 126 ПКУ).

Режим роботи ЦОПів Дніпропетровської області

у святкові та вихідні дні

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що з метою організації якісного виконання органами ДФС покладених завдань з обслуговування платників податків, запобігання виникненню можливих ризиків несвоєчасного та неякісного прийняття звітності та надання адміністративних послуг, Центри обслуговування платників Дніпропетровської області у святкові та вихідні дні працюватимуть за наступним режимом:

23 червня 2018 року – центри обслуговування платників будуть працювати за режимом роботи відповідних ДПІ/ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області при яких вони створені;

24, 28, 29 червня 2018 року – вихідні дні;

27 червня 2018 року –– відповідно до законодавства про працю робочий день скорочено на одну годину.

ФОП одночасно є найманою особою:

чи є право на податкову знижку?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Підпунктом 166.4.2 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ.

Тобто, право на податкову знижку буде мати фізична особа – підприємець, яка одночасно є найманою особою, та винятково до доходів, одержаних від роботодавця у вигляді заробітної плати.

Філія іноземного благодійного фонду не може бути зареєстрована

як неприбуткова організація

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV зі змінами та доповненнями філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Згідно з пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), яка, зокрема утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом України, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Підпунктом 133.4.6 п.133.4 ст. 133 ПКУ визначені організації, які віднояться до неприбуткових організацій і не є платниками податку на прибуток підприємств. Такі організації зобов’язані відповідати вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 440 (далі – Порядок № 440).

Відповідно до пп. 133.4 ст. 133 ПКУ та Порядку № 440 до Реєстру неприбуткових установ та організацій може бути включено неприбуткову організацію, яка має статус юридичної особи, утворена та зареєстрована відповідно до законів України, що регулюють діяльність відповідної неприбуткової установи та організації.

Враховуючи вищевикладене, філія іноземної організації (благодійного фонду), яке не є юридичною особою відповідно до законодавства України, не може бути зареєстрована як неприбуткова організація, і відповідно така філія не включається до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Про термін подання розрахунку та внесення платежів

за спеціальне використання рибних та інших живих ресурсів

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що ДФС України листом від 23.05.2018 № 2377//99-99-12-03-04-17 «Про термін подання розрахунку та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших живих ресурсів» повідомила наступне.

Статтею 18 Закону України від 13.12.2001 № 2894-ІІІ «Про тваринний світ» зі змінами встановлено, що за спеціальне використання об’єктів тваринного світу (в тому числі рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин) справляється плата у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок справляння збору (плати) за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 449 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів і розмірів збору за спеціальне використання».

Порядок обчислення та внесення плати визначено Інструкцією про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Інструкція), затвердженою спільним наказом Держкомрибгоспу, Мінекономіки, Мінфіну, Мінбезпеки та ДПА України від 24.12.1999 № 167/156/300/650, зареєстрованим у Мін’юсті 14.01.2000 за № 17/4238.

На підставі п. 2.2 Інструкції користувач зобов’язаний вести облік вилучених водних живих ресурсів наростаючим підсумком з початку року та щокварталу складати в двох примірниках розрахунок. Один примірник розрахунку подається контролюючому органу за місцем реєстрації користувача як суб’єкта господарської діяльності, другий – органу рибохорони Держкомрибгоспу України, в зоні діяльності якого користувач здійснює вилучення водних живих ресурсів, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Згідно з п. 2.6 Інструкції платежі за спеціальне використання водних живих ресурсів вносяться користувачем не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

ДФС запровадила новий сервіс для платників ПДВ

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що ДФС України на офіційном веб-порталі повідомила про запровадження для платників податку на додану вартість нового електронного сервісу – візуалізації повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників.

Новий сервіс створений з метою недопущення платниками податку помилок при складанні розрахунків коригування до податкової накладної.

Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) сервісу «Електронний кабінет» у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку податкової накладної відображається остаточний розрахунок з урахування всіх послідуючих зареєстрованих до неї розрахунків коригування по таким параметрам:

«Реєстраційний номер»; «Ознака документа (ПН-0, РК-1)»; «Номер документа»;  «Дата складання документа»; «Причина коригування (РК)»; «Номер рядка ПН (номер рядка ПН, що коригується)»; «Номер рядка в xml файлі»; «Обсяги постачання без ПДВ»; «Кількість (ПН, гр.6)»; «Ціна (ПН, гр.7)»; «Зміна кількості (РК, гр.7)»; «Ціна зазначена в гр. 8 РК»; «Зміна ціни (РК гр.9)»; «Кількість зазначена в гр.10 РК»; «Код товару згідно з УКТ ЗЕД (ПН/РК)»; «Код послуги згідно ДКПП (ПН/РК)»; «Ознака імпортованого товару (ПН/РК)»; «Код ставки (ПН/РК)»; «Код ПН»; «Причина з якої не підлягає ненаданню отримувачу»; «Опис товару/послуги».

Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань з приводу користування сервісом «Електронний кабінет», платники податків мають можливість звернутися до ДФС України за телефоном: 0-800-501-007.

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/338431.html

Про визначення об’єкта оподаткування та податкових зобов’язань

з рентної плати за спеціальне використання води

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що ДФС України листом від 08.05.2018 № 1388/4/99-99-12-02-03-13 «Про визначення об’єкта оподаткування та податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води» (далі – Лист ДФС № 1388) повідомила наступне.

Чинний порядок визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, встановлений ст. 255 ПКУ, передбачає, що Рентна плата не справляється за обсяги води, що використовуються визначеними у п. 255.4 ст. 255 Кодексу споживачами.

Разом з тим в умовах дії єдиного тарифу централізованого водопостачання, встановленого згідно з Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою НКРЕКП від 10.03.2016 № 302, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.04.2016 за № 593/28723 (далі – Порядок, Тариф), не передбачено процедури обліку обсягів постачання води за різною собівартістю («з» або «без» урахування Рентної плати).

До затвердження окремих тарифів забезпеченню ефективного податкового адміністрування може сприяти застосування процедури визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати шляхом складання для кожного водного об’єкта трьох додатків 5 до звітної податкової декларації з Рентної плати за:

– обсяги води, які за результатами комерційного обліку комунальних послуг з водопостачання надані для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб споживачам, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, але належать до споживачів, визначених у пп. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ (далі – Задоволення питних потреб), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

►обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Задоволення питних потреб – рядок 8,

► оскільки податкове зобов’язання (р. 11) не виникає, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина «0» (нуль);

– обсяги води, які відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, що задекларовані водокористувачами при затвердженні Тарифу та визнані такими, що використовуються первинними водокористувачами на власні технологічні потреби, включаючи втрати та витрати для забезпечення провадження господарської діяльності з вироблення, створення та/або надання житлово-комунальних послуг (далі – Власні технологічні потреби), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

► обсягів, що у звітному (податковому) періоді використані для Власних технологічних потреб – рядок 8,

► коефіцієнта 0,3 – рядок 10.2 (відповідно до п. 255.7 ст. 255 ПКУ та Порядку обчислення Тарифу),

► ставки Рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9;

– обсяги води, що постачено споживачам, які згідно з Порядком не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та не належать до споживачів, визначених у пп. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ (далі – Потреби вторинних споживачів), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

►обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Потреб вторинних споживачів – рядок 8,

►оскільки податкове зобов’язання (р. 11) обчислюється за ставкою, визначеною Кодексом, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина «1» (один),

►ставки Рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9.

Лист ДФС № 1388 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72915.html

ФОП – «загальносистемник» при продажу власної продукції

зобов’язаний застосовувати РРО

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

РРО та РК не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Відповідно до п. 39 розд. IV «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148, фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) касової книги не ведуть.

Враховуючи вищевикладене, ФОП, які знаходяться на загальній системі оподаткування при реалізації продукції власного виробництва, зобов’язані застосовувати РРО.

Вищевказані норми передбачені п. 1 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону № 265.

Оподаткування поворотної допомоги, наданої фізичній особі

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником ПДФО іншим особам, яка повертається йому або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником ПДФО (пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Отже, якщо сума коштів, надана суб’єктом господарювання фізичній особі як поворотна допомога, то таку суму фізична особа (позичальник) повинна повернути позикодавцеві у визначений договором термін. Ця сума не підлягає оподаткуванню ПДФО і не відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Водночас, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Змінено строки переробки товарів на митній території України

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 26.05.2018 набрав чинності Закон України від 13.03.2018 № 2321-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо збереження та розвитку вітчизняної суднобудівної промисловості» (далі – Закон № 2321), яким внесено зміни до Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495 зі змінами і доповненнями (далі – МКУ), а саме:

– у частині четвертій ст. 149 МКУ слова «але не більше ніж на один рік» замінинено словами та цифрами «але не більше ніж на строк, передбачений статтею 151 цього Кодексу»;

– частину другу ст. 151 МКУ доповнено словами та цифрами «а для підприємств суднобудівної промисловості (в межах класу 30.11 групи 30.1 розділу 30, класу 33.15 групи 33.1 розділу 33 КВЕД ДК 009:2010) загальний строк переробки не може перевищувати 730 днів».

Законом № 2321 встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом інші законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Закон № 2321 опубліковно у офіційному виданні «Голос України» від 25.05.2018 № 95.

Про затвердження форми та Порядку подання Повідомлення

про укладання форвардного або ф’ючерсного контракту

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що 25.05.2018 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.04.2018 № 405 (далі – Наказ № 405), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 травня 2018 р. за № 547/31999, яким затверджена форма та Порядок подання Повідомлення про укладання форвардного або ф’ючерсного контракту (далі – Порядок № 405).

Порядок № 405 визначає механізм подання платниками податків Повідомлення про укладання форвардного або ф’ючерсного контракту, у випадках, передбачених пп. 39.2.1.3 пп. 39.2.1 п. 39.2 та пп. 39.3.3.3 пп. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Слід зазначити, що дія Порядку № 405 поширюється на платників податків, які здійснюють контрольовані операції на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту.

Платник податків повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, про здійснення контрольованої операції на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту шляхом надання Повідомлення протягом 10 робочих днів з дня укладення відповідного форвардного або ф’ючерсного контракту.

Повідомлення направляється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі укладання декількох форвардних або ф’ючерсних контрактів платники податків подають Повідомлення щодо кожного контракту окремо.

Прийняття (реєстрація) Повідомлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, здійснюється відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Наказом № 405 визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 03.07.2017 № 621 «Про затвердження форми Повідомлення про укладання форвардного або ф’ючерсного контракту», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.07.2017 за № 925/30793.

Наказ № 405 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.05.2018 № 040

Облік платника податків в контролюючому органі

за неосновним місцем обліку

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено обов’язок платників податків обліковуватись у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3. ст. 63 ПКУ).

Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків визначено розділом VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (п. 7.1 Порядку № 1588).

Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов’язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (додаток 9 до Порядку № 1588).

Хто має право на зменшення податку на прибуток

за рахунок суми сплаченого акцизного податку?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників податку на прибуток підприємств, що відповідно до п. 15 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету платниками податку на прибуток підприємств (далі – платник податку) за поточний податковий (звітний) період, зменшується на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 відповідно до УКТ ЗЕД. Разом з тим, не врахована в зменшення податку на прибуток сума акцизного податку на майбутні періоди не переноситься.

При цьому, згідно з п. 231.1 ст. 231 ПКУ платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Отже, зменшити податок на прибуток підприємств на суму акцизного податку, сплаченого за дизельне пальне, що використане дизельними локомотивами та самоскидами вантажопідйомністю понад 75 тонн, мають можливість лише платники акцизного податку з реалізації пального, які зобов’язані складати та реєструвати акцизні накладні.

З січня по квітень 2018 року на сервіс ДФС України «Пульс»

Звернувся 271 платник Дніпропетровщини

З початку поточного року антикорупційним сервісом ДФС України «Пульс» скористався 271 мешканець Дніпропетровської області.

Розгляд всіх звернень завершено, про вжиті заходи проінформовано заявників.

Щодо тематики порушених питань, то 167 звернень, або 61,6 % від загальної кількості, стосуються звітності та реєстрації податкових накладних.

Крім того, дзвінки на сервіс «Пульс» від мешканців Дніпропетровщини надходили з приводу організації роботи територіальних органів Головного управління ДФС області (58 звернень), системи електронного адміністрування ПДВ (18 звернень), роботи ЦОП (10 звернень), перевірок суб’єктів господарювання (6 звернень) тощо. Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося 4 звернення.

Нагадаємо, номер телефону сервісу ДФС України «Пульс» 0–800-501-007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.

Незареєстровану в ЄРАН акцизну накладну можливо зареєструвати

з урахуванням строку давності

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник акцизного податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну (далі – АН) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Реєстрація АН та/або розрахунків коригування у ЄРАН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

При цьому у разі порушення порядку реєстрації АН та розрахунків коригування до таких АН в ЄРАН ст. 120² ПКУ передбачено штрафні санкції:

► за порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації АН/розрахунків коригування до АН в ЄРАН – від 2 до 40 відсотків суми акцизного податку залежно від терміну затримки такої реєстрації;

► за відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації АН/розрахунку коригування в ЄРАН протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, – 50 відсотків суми акцизного податку.

Слід зазначити, якщо з дати складання АН минуло 120 календарних днів, то таку АН суб’єкт господарювання може зареєструвати в ЄРАН, але у межах строку позовної давності (тобто 1095 календарних днів).

У разі втрати касового чеку друкування його дубліката

функціями РРО не передбачено

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 19.02.2018 № 288 «Про внесення змін до Положення про форму і зміст розрахункових документів» (далі – Положення), фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити, зокрема, порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції.

При цьому, п. 9 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями передбачено, що суб’єкт господарювання повинен забезпечити щоденне друкування на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» зі змінами при формуванні Z-звіту виконуються наступні операції: 

– друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам’яті; 

– обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті; 

– друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека.

Отже, друкування дублікату фіскального касового чеку у разі його втрати функціями РРО та нормами чинного законодавства не передбачено оскільки, при друкуванні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки податку на додану вартість і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області