вул. М. Грушевського, 70
Результати діяльності Дніпропетровської митниці ДФС за січень – квітень 2019 року
Аналіз показників роботи Дніпропетровської митниці ДФС за 4 місяці 2019 року в порівнянні з 4 місяцями 2018 року вказує на наступні тенденції. У звітному періоді загальна кількість оформлених митних декларацій (далі – МД) збільшилась на 16,45 %. Було оформлено 60 908 шт. МД (серед яких: 25 102 експортних МД та 29 427 імпортних) проти 52 306 шт. МД за 4 місяці 2018 року (серед яких: 24 607 експортних МД та 22 754 імпортних).
З початку року Центрами обслуговування платників Дніпропетровської області надано 125,3 тис. адміністративні послуги
В органах ГУ ДФС у Дніпропетровській області працюють 36 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг, 18 з яких надаються безкоштовно.
Загалом працівниками ЦОП протягом 2019 року опрацьовано 125,8 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг; з яких надано 125,3 тис. адміністративні послуги.
З переліком адміністративних послуг, що надаються територіальними органами ДФС Дніпропетровщини, та Інформаційними картками адмінпослуг можна ознайомитись на офіційному суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги» (http://dp.sfs.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/) та у Центрах обслуговування платників області.
За фактами викриття схем та правопорушень підприємство
сплатило додатково до бюджету майже 950 тисяч гривень
В ході перевірки одного з суб’єктів господарювання працівниками ГУ ДФС встановлені взаємовідносини з контрагентами, по яких внесена інформація до бази даних суб’єктів фіктивного підприємництва та наявні пояснення та протоколи допиту директорів щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності.
Аналізом баз даних ДФС України та відповідно наданих до перевірки документів встановлено, що ТОВ «С» реалізовано на ТОВ «М» кондиціонер та супутні послуги.
Проте, ланцюг та фізична можливість надання послуг у ТОВ «С» відсутні.
В Єдиному реєстрі досудових розслідувань по ТОВ «С» наявна інформація щодо порушення кримінального провадження за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України, відповідно якого досудовим розслідуванням встановлено здійснення ТОВ «С» безтоварних операцій, які спрямовані на надання послуг з формування штучного податкового кредиту.
До перевірки надано тільки договори та видаткові накладні/акти виконаних робіт. Для підтвердження факту здійснення господарської діяльності по придбанню ТМЦ не надано сертифікатів якості, інформації щодо приймання-передачі зазначеного товару матеріально-відповідальними особами, документально не підтверджено складський облік, не надано товарно-транспортні накладні.
Крім того проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «М» здійснювало відшкодування вартості палива працівникам, які в той час перебували у відпустці або були звільнені, встановлені факти несвоєчасної реєстрації податкових накладних.
За результатами перевірки донараховано підприємству 942,4 тис. грн податкових зобов’язань разом із штрафними санкціями, які сплачені підприємством до бюджету у повному обсязі.
Умови, за яких застосовується адміністративний арешт майна
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на наступне.
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Нормами п. 94.2 ст. 94 ПКУ визначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
► платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
► фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
► платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
► відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
► відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
► платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
►платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
► платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
Обов’язок щодо застосування ставок земельного податку виникає з моменту оприлюднення останнього рішення відповідної місцевої ради
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено наступне:
- рішення про встановлення місцевих податків тазборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядуваннядо 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому випадку – норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п.п. 12.3.4 п. 13.3 ст. 12 ПКУ);
- доповноважень місцевих рад щодо податків тазборів належить до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов’язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду (п. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 ПКУ);
- офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків тазборів єнормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ (п. 12.5 ст. 12 ПКУ).
Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесено зміни до ПКУ.
Зокрема, п. 3 розділу ІІ Закону № 2628 встановлено, що у 2019 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.4, 12.4.3 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ.
Це дає право органам місцевого самоврядування протягом року вносити зміни до своїх рішень про встановлення плати за землю, в тому числі й у частині розміру ставок земельного податку.
Відповідно до п. 5 ст. 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» із змінами та доповненнями акти органів місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Отже, якщо рішення місцевих рад, прийняті та оприлюднені після 15 липня 2018 року, то вони є обов’язковими до виконання і набирають чинності з урахуванням строків, визначених такими рішеннями.
Тобто, обов’язок щодо застосування ставок земельного податку у платника для розрахунку земельного податку на 2019 рік виникає з моменту оприлюднення останнього рішення відповідної ради з урахуванням строків, визначених таким рішенням.
Зупинення реєстрації в ЄРПН РК на зменшення податкових зобов’язань:
хто подає пояснення
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Норми визначені п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами (далі – Порядок № 117).
Пунктом 13 Порядку № 117 обумовлено, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема:
■ порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН/РК, реєстрація яких зупинена;
■ пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України встановлено, що РК, складений постачальником (продавцем) товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник (продавець) надсилає складений РК отримувачу.
Отже, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН РК на зменшення податкових зобов’язань, пояснення та копії документів, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію РК в ЄРПН, подаються платником ПДВ – продавцем, що зазначений у РК та ПН, яка коригується.
Граничні строки подання податкової декларації
у разі припинення ФОП підприємницької діяльності
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) щодо отриманих доходів востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Норми визначені п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ)
ФОП, які застосовували спрощену систему оподаткування, подають податкові декларації платника єдиного податку востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу відповідно до п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.