Результати контрольно-перевірочної роботи управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області за 2017 рік

В прес-центрі ІА «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «Результати контрольно-перевірочної роботи за 2017 рік» за участі заступника начальника відділу координації, звітності та аналізу управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксани Свірської.

Вона повідомила, що планові контрольно-перевірочні заходи спрямовані лише на ті підприємства, які свідомо не платять податки, використовуючи схеми мінімізації або ухилення.

Фактичні перевірки сьогодні проводяться лише у разі отримання інформації про порушення порядку проведення розрахункових операцій.

Так, в середньому у 2017 році у місяць проводилося 208 перевірок (29 планових та 178 позапланових).

За результатами контрольно-перевірочних заходів підрозділів аудиту донараховано в бюджет майже 1,5 млрд грн, з яких узгоджено з платниками 1 млрд грн. податкових зобов`язань. Надходження до бюджету у 2017 році складають 168,5 млн. гривень.

Протягом 2017 аудитом проведено:

– 347 фактичних перевірок з питань порушень при реалізації підакцизних товарів, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами яких сплачено близько 500 тис. Гривень;

– 53 перевірки дотримання вимог митного законодавства, за результатами яких надійшло 800 тис. гривень.

За словами Оксани Свірської, на 2018 рік визначено основний орієнтир в роботі – подальший розвиток системи якості, планування аудиторської діяльності виключно на високі ризики втрат бюджету.

З 01.01.2018 платниками єдиного податку не здійснюється нарахування та сплата авансового внеску під час виплати дивідендів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України листом від 26.03.2018 №8773/7/99-99-15-02-02-17 «Про надання роз’яснення» (далі – лист ДФС №8773) щодо нарахування та сплати платниками єдиного податку авансового внеску з податку на прибуток під час виплати дивідендів повідомила наступне.

Відповідно до п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно з п.297.4 ст.297 ПКУ дивіденди, що виплачуються платниками єдиного податку третьої групи (юридичними особами) та четвертої групи власникам корпоративних прав (засновникам таких платників єдиного податку), оподатковуються за правилами, встановленими розділами II і IV ПКУ.

Відповідно до п.п.57.1¹.1 п.57.1¹ ст.57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст.137 ПКУ.

Згідно з п.п.57.1¹.2 п.57.1¹ ст.57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п.57.1¹.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

З урахуванням внесених Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» змін, які набули чинності з 01.01.2018, обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п.136.1 ст.136 ПКУ ставкою не покладається на платників єдиного податку.

Отже, починаючи з 01.01.2018, платниками єдиного податку не здійснюється нарахування та сплата авансового внеску під час виплати дивідендів.

Таким чином, під час виплати дивідендів у 2018 році за результатами фінансово-господарської діяльності за 2016, 2017 роки, платники єдиного податку у 2018 році не нараховують та не сплачують до бюджету авансові внески з податку на прибуток.

Якщо рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам будо прийнято платником єдиного податку – емітентом корпоративних прав у 2017 році, але виплата таких дивідендів до 01.01.2018 не відбулася, то у разі виплати таких дивідендів у 2018 році платник єдиного податку – емітент корпоративних прав авансовий внесок із податку на прибуток не сплачує.

Лист ДФС №8773 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove–zakonodavstvo/listi–dps/72871.html

Фізична особа – підприємець отримує пенсію за віком,

призначену законодавством іноземної держави: що з ЄСВ?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.4 частини першої ст.4 та п.1 частини другої ст.6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), які повинні своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ.

Відповідно до п.4 частини першої ст.4 Закону №2464 підприємці звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державнго соціального страхування.

Право на пенсію мають як громадяни України, так і іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (ст.8 Закону №1058).

Враховуючи вищевикладене, якщо ФОП отримує пенсію за віком, яка визначена іноземним пенсійним законодавством, а не відповідно до Закону №1058, то така фізична особа не звільняється від обов’язку нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄСВ на загальних підставах.

Звіт про оцінку, не зареєстрований в єдиній базі даних звітів про оцінку,

без присвоєного унікального номера є недійсним

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.172.3 ст.172 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку.

Єдина база даних звітів про оцінку забезпечує розміщення, створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про об’єкт нерухомості та його вартість.

Єдина база даних звітів про оцінку здійснює моніторинг звіту про оцінку на предмет відсутності порушень при його складанні та у разі його повноти, правильності та відповідності, у тому числі відповідності оціночної вартості майна, майнових прав ринковим цінам, реєструє звіт про оцінку з присвоєнням йому унікального номера.

Звіт про оцінку, не зареєстрований в єдиній базі даних звітів про оцінку, без присвоєного унікального номера є недійсним.

Під час посвідчення правочинів, для яких законодавством України передбачено отримання нотаріусом звіту про оцінку, нотаріус перевіряє реєстрацію такого звіту в єдиній базі даних звітів про оцінку та наявність присвоєного йому унікального номера.

Пожертва неприбутковій організації:

яка сума включається до податкової знижки?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Згідно з п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п.133.4 ст.133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року (п.п.166.3.2 п.166.3 ст.166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року.

Декларація про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), податься до фіскального органу за місцем реєстрації.

Звітність платника транспортного податку, якщо протягом року

здійснилась перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п.267.6.4 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п.267.7.1 п.267.7 ст.267 ПКУ).

Враховуючи норми п.50.1 ст.50 ПКУ, якщо перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район для випадків, коли передбачається взяття на облік платника транспортного податку в іншому контролюючому органі, відбулась до 20 лютого, а звітну декларацію вже подано, то до закінчення граничного строку її подання платником транспортного податку – юридичною особою декларація з транспортного податку подається з типом «Звітна нова». Якщо така перереєстрація автомобіля відбулась після закінчення граничного строку подання такої декларації (після 20 лютого звітного року), платником транспортного податку – юридичною особою подається декларація з типом «Уточнююча».

Такий платник транспортного податку подає до контролюючого органу за новим місцем обліку, що відповідає адміністративному району нової реєстрації автомобіля, декларацію з типом «Звітна» відповідно до вимог та строків, визначених п.п.267.6.4 п.267.6 ст.267 ПКУ.

Декларація з транспортного податку подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.06.2017 №595).