ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Проведено семінар для платників податків
Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Днями, за організацією Соборного відлділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області (далі – Соборний відділ організації роботи) проведено семінар для платників податків в якому взяли участь начальник Соборної ДПІ Алла Булава, начальник Соборного відділу організації роботи Юлія Гришина та головний державний інспектор Соборної ДПІ Інна Образцова.
Під час заходу розглянуті останні зміни у законодавстві запроваджені законами України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ, від 04 грудня 2020 року № 1071-ІХ та № 1072-IX.
Також, особливу увагу приділено питанням декларування доходів громадян, отриманих у 2020 році та новаціям у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, які запроваджуються з веденням в дію законів України «Про внесення змін до законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг»
Крім того, висвітлені питання легалізації трудових відносин, cплати єдиного внеску, правильного заповнення платниками податків реквізиту «Призначення платежу», антикорупційного сервісу ДПС «Пульс» та роботи електронного сервісу ДПС «Електронний кабінет».
Учасникам заходу розповсюджена власна друкована продукція з питань податкового законодавства.
Семінар пройшов у конструктивному форматі, де платники податків отримали відповіді на питання, які їх цікавили.

Алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Відповідно до п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій розраховується наступним чином:
визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності, (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати суми, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:
з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, та ставки податку, визначеної п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Контрольна стрічка ПРРО та вимоги щодо ії створення
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Згідно з п. 1.2 розд. I Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами і доповненнями (далі – Вимоги № 1057), контрольна стрічка програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) – електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек ґешу (створеного із застосуванням ґеш-функції) попереднього розрахункового документу або фіскального звітного чека, та зберігаються в електронній формі таким ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
Разом з тим, п. 2.4 розд. II Вимог № 1057 встановлено, що ПРРО має забезпечувати:
створення та зберігання контрольної стрічки на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн до передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера. Така передача завершується отриманням від контролюючого органу підтвердження про доставку таких документів;
під час роботи в режимі офлайн присвоєння кожному створеному електронному розрахунковому документу та фіскальному звітному чеку фіскального номера з діапазону фіскальних номерів, сформованого фіскальним сервером контролюючого органу, у порядку, встановленому ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Щодо документу, який повинна надати фізична особа-підприємець іншому суб’єкту господарювання для уникнення подвійного нарахування єдиного внеску
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є підприємства, установи та організації, інші ЮО, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, та ФОП, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).
Пунктом 4 розд. ІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами і доповненнями, визначено, що взяття на облік ЮО (їх відокремлених підрозділів) та ФОП, відомості щодо яких містяться в єдиному державному реєстрі, як платників ЄВ підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим ЮО (відокремленим підрозділам) та ФОП у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5 затверджено Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Порядок № 1657/5).
Згідно з п. 3 розд. І Порядку № 1657/5 відомості з Єдиного державного реєстру надаються за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру у паперовій або електронній формах, що мають однакову юридичну силу та містять обов’язкове посилання на Єдиний державний реєстр, крім документів, що містяться в реєстраційній справі та надаються у паперовій формі.
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються, зокрема у вигляді виписки.
Отже, з метою уникнення подвійного нарахування ЄВ ФОП, яка виконує роботи (надає послуги) відповідно до укладених цивільно-правових договорів, повинна надати суб’єкту господарювання копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію (виписку з Єдиного державного реєстру, в якій зазначаються основні види діяльності).

Легалізація найманої праці та заробітної плати
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що мінімальна зарплата є державною гарантією незалежно від того, яка система оплати праці діє у роботодавця, і є обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Легалізація заробітної плати актуальна з двох причин:
– збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, в т.ч. до Пенсійного фонду України;
– соціальні гарантії для найманих працівників, розмір яких залежить від тривалості страхового стажу.
Звертаємо увагу, що осби, які отримують зарплату в “конверті” офіційно вважаються непрацюючими. Їм не зараховується страховий стаж, а відповідно:
– вони не будуть одержувати пенсію по віку;
– їх можуть звільнити в будь-який час, без жодних компенсацій.
– у них немає права на відпустку, права на оплату лікарняних та допомогу по безробіттю, права не працювати у вихідний та святковий день, права на охорону праці, права на соціальне страхування.
Наголошуємо на тому, що роботодавців, які використовують найману працю повинні легалізувати трудові відносини відповідно до чинного законодавства та вживати всіх заходів щодо виплати заробітної плати своїм працівникам не нижче рівня законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати та у строки, встановлені чинним законодавством.

Олексій Любченко отримав подяку
від ТСК з питань захисту прав інвесторів
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформують, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/451473.html повідомила про наступне.
Під час засідання Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів Голова ДПС Олексій Любченко отримав Подяку за активне сприяння у вирішенні звернень, що надходили до ТСК з питань захисту прав інвесторів у 2020 році.
Голова ТСК Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів Галина Янченко відзначила зміни, які наразі тривають в податковій службі.
«Те, що змінюється в Державній податковій службі з приходом Олексія Любченка це просто, якоюсь мірою, фантастика, або навіть магія, коли з одного боку ті податки, які мають сплачуватися до бюджету, дійсно сплачуються до бюджету, а не йдуть по кишенях. І разом з тим відбувається захист тих інвесторів, які шукали правду в судах довгий час і які не могли знайти її від держави. Зараз дійсно податкова стоїть на захисті інтересів білого бізнесу», – наголосила Галина Янченко.
У свою чергу Олексій Любченко подякував за отриману високу нагороду та зазначив, що податкова продовжуватиме активну роботу щодо захисту інтересів українського бізнесу.
«Такий успіх – це заслуга колективу Державної податкової служби. Ми робимо свою роботу. Головна задача, яку я поставив перед колективом, – розчистити дорогу для білого і легального бізнесу. Ми відкриті, змінили свою місію. ДПС є повністю транспарентною сучасною інституцією», – наголосив Олексій Любченко.
Він також зазначив, що на сьогодні в податковій службі триває інституційна реформа у рамках єдиної юридичної особи. Це – проміжний шлях до остаточної реформи, коли в Україні територіальні органи будуть представлені округами – 5-6 округів. Але це, за словами очільника податкової, станеться тільки тоді, коли ДПС перейде повністю на електронні сервіси та дистанційне спілкування з платниками податків.

Відео: https://youtu.be/6efCUQj3RMU

ДПС у січні опрацьовано 4 млн розрахункових документів
про сплачені суми податків на нові рахунки
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що з 01 січня 2021 року в Україні у зв’язку з врегулюванням територіального устрою відповідно до вимог постанови «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ, прийняттям Закону України «Про Державний Бюджет України на 2021 рік» та внесенням змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»:
● введені в дію 183 тисячі нових бюджетних рахунків у розрізі територіальних громад для зарахування надходжень до державного та місцевого бюджетів;
● змінені бюджетні рахунки за окремими кодами класифікації доходів бюджету;
● відкриті нові небюджетні рахунки для зарахування єдиного внеску.
Інформація щодо реквізитів бюджетних та небюджетних рахунків була розміщена в електронному кабінеті платників, на вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/) та в Центрах обслуговування платників.
Зазначені процеси призвели до значного збільшення бюджетних рахунків та відповідної інформації про надходження платежів від Казначейства.
Органами ДПС у січні поточного року опрацьовано 4 млн розрахункових документів про сплачені суми податків на нові бюджетні рахунки та 2 млн розрахункових документів про сплату єдиного внеску.
Враховуючи великий обсяг масиву даних відображення сплачених сум в Електронному кабінеті відбувається поступово датою фактичного перерахування платниками сум до відповідного бюджету та / або фондів.
При цьому пеня та штрафні санкції за несвоєчасну сплату не застосовуються.
У разі виникнення питань щодо невідображення в Електронному кабінеті сплачених сум у січні 2021 року просимо звертатися за номерами телефонів контакт-центру ДПС 0800 – 501-007 (напрямок «5-1» («Пульс»)) для термінового їх вирішення.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/451203.html

Платники Дніпропетровщини за січень 2021 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 5,2 мільярди гривень
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформують
Протягом січня 2021 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 3 млрд 834,5 млн гривень. Це на 369,3 млн грн (або на 10,7 відс.) більше надходжень відповідного періоду 2020 року.
Так, до Державного бюджету України надійшло 1 млрд 735,6 млн грн, до місцевих бюджетів регіону – 2 млрд 98,9 млн гривень.
За підсумками січня 2021 року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 1 млрд 366,73 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 59,6 млн гривень.

Протягом 2020 року на користь
держави вирішено 2 504 судові справи
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Станом на 01 січня 2021 року на розгляді у судах за участю податкових органів Дніпропетровської області перебувало 6020 справ різних категорій на загальну суму 12,2 млрд гривень.
Із розглянутих судами протягом 2020 року справ на користь податкових органів області вирішено 2 504 справи на загальну суму 4 млрд гривень.
«Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень. Так, з початку 2020 року на розгляді у судах знаходилось 2 943 таких справ на суму 5,8 млрд гривень. Із розглянутих справ на користь податкових органів вирішено 485 справ на суму 1 млрд гривень», – зазначив начальник управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович.

У новій редакції викладено
податкову декларацію з ПДВ і податкову накладну
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що з метою реалізації вимог Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами та доповненнями Міністерством фінансів України наказом від 02.12.2020 № 734 (зареєстрований в Міністерстві юстиції 26.01.2021 за №100/35722) (далі – Наказ № 734) затверджено зміни до форм звітності з ПДВ, податкової накладної (ПН) та розрахунку коригування до ПН і порядків їх заповнення.
Так, відповідно до внесених змін, зокрема рядок «код» податкової накладної заповнюється у разі заповнення рядка «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта».
Крім того, уточнено, що кількість найменувань поставлених товарів/послуг у одній податковій накладній не може перевищувати 99999 позицій (раніше було 9999).
Крім того, внесено зміни до Порядку заповнення податкової звітності з ПДВ, зокрема:
● скасовано додаток 1 до Порядку «Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду»;
● у новій редакцій викладено Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування;
● спрощено процедуру заповнення звітності з ПДВ шляхом об’єднання додатків 1 та 5 до декларації з ПДВ;
● доповнено додаток 4 до декларації з ПДВ інформацією стосовно відомостей щодо зміни поточного рахунку платника податків, яка, відповідно, дасть змогу уникнути непорозумінь при поверненні суми бюджетного відшкодування у разі зміни поточного рахунку такого платника податку, зазначеного в раніше поданій ним заяві у додатку 4 до декларації з ПДВ тощо.
● уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Також підкориговано форму розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України. Слова «ініціали та прізвище» замінено словами «Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ».
Наказ № 734 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 02.02.2021 № 8. Він набирає чинності з 1 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.

Пенсійним фондом України завершено фінансування одноразової матеріальної допомоги в розмірі 8 000 гривень
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформують.
03 лютого 2021 року Пенсійним фондом України профінансовано 201,0 млн грн для забезпечення виплати одноразової матеріальної допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 2021 року № 20 «Питання завершення надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, у 2021 році» 25 126 особам.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі Пенсійного фонду України за посиланням

Пенсійним фондом України завершено фінансування одноразової матеріальної допомоги в розмірі 8 000 гривень

Про розміри ставок для
юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи – сільськогосподарські товаровиробники, належать, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Норми встановлені п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 2921.2 ст. 2921 ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.
Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Абзацами першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 01 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
При цьому п. 5 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що індекс споживчих цін за 2015 та 2017 – 2023 роки, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи, застосовується із значенням 100 відсотків.
Згідно з п. 293.9 ст. 293 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):
▼ для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95;
▼ для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,57;
▼ для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57;
▼ для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,19;
▼ для земель водного фонду – 2,43;
▼ для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, – 6,33.
Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України.

До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води,
які здійснюють вирощування риби!
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
► первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
► суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 255.3.2 п. 255.3 ст. 255 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
Ставки рентної плати за спеціальне використання води для потреб рибництва визначені п.п. 255.5.5 п. 255.5 ст. 255 ПКУ.
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (п.п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за спеціальне використання води відповідно до п. 257.1 ст. 257 ПКУ дорівнює календарному кварталу.
Водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води для потреб рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Отже, суб’єкт господарювання, який використовує ставок (орендований або власний) з метою вирощування риби, є платником рентної плати за спеціальне використання води і повинен подавати податкову декларацію з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання води) наростаючим підсумком починаючи з того звітного періоду (кварталу), в якому вперше відбулося фактичне використання суб’єктом господарювання води для поповнення ставків під час розведення риби (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва сплачується за фактичний обсяг води, необхідний для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
При цьому, платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Закон України № 1072: щодо списання податкового боргу у сумі 3060 гривень
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема новим п. 24.
Нормами вищезазначеного пункту встановлено, що контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.
Таке списання здійснюється без застосування положень ст. 101 ПКУ та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.

За перший місяць деклараційної кампанії платники Дніпропетровщини задекларували за 2020 рік доходів понад 90 млн гривень
Шевченківська ДПІ та Соборний відліл організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформують.
За місяць деклараційної кампанії громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 943 декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік. Про це повідомила начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгенія Самсоненко.
Загальна сума задекларованого у деклараціях оподатковуваного доходу за 2020 рік – 91,2 млн грн, до сплати в бюджет нараховано 4,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 0,7 млн грн військового збору.
Доходи у сумі понад 1 мільйон гривень задекларували 7 мешканців Дніпропетровщини. Сума задекларованого ними доходу склала 29,2 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 0,6 млн грн, сума військового збору до сплати складає 0,06 млн гривень.
Разом з тим, 96 громадян подали декларацію з метою скористатися правом на податкову знижку, сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, складає 0,3 млн гривень. Реалізувати своє право на отримання податкової знижки громадяни можуть впродовж всього поточного року.
Закликаємо громадян не зволікати та вчасно задекларувати свої доходи.

У 2020 році за зверненнями платників було проведено 517 перевірок
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформують.
На період дії карантину, пов’язаного з поширенням на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), проведення перевірок заборонено практично за всіма підставами.
Однак відповідно до пункту 78 Податкового кодексу у разі звернення платника зазначені обмеження не застосовуються. Найчастіше такі звернення надходять у зв’язку зі зміною засновника, посадових осіб або бажанням платника підтвердити правильність ведення податкового обліку на підприємстві. Так, за 2019 рік таких перевірок було проведено 903, а за 2020 рік – 517, за результатами яких стягнуто до бюджету понад 131 млн гривень.
Таким чином, фактично законодавством передбачено право платника отримувати від державних органів “адміністративну послугу” у вигляді перевірки. Аналогічні процедури передбачені і в країнах Євросоюзу, наприклад, у Франції.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/451596.html

Нові правила застосування РРО
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено: фізичні особи – підприємці, які здійснюють розрахункові операції в готівковій чи в безготівковій формі зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.
Такий документ має бути створений у паперовій чи електронній формі. У тому числі він може відтворюватись на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових (РРО) операцій QR-коду. Це дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься та надсилати електронний розрахунковий документ на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.
Пошук чеків, виданих програмним РРО, можна здійснити в Електронному кабінеті за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check.
Передача розрахункового документа та фіскального звітного чека підтверджується отриманням фіскального номера, що присвоюється цим документам фіскальним сервером.
Також факт передачі реєстраційної заяви, повідомлень про виявлення несправності програмного РРО, відкриття зміни, підтверджується отриманням відповідних квитанцій від фіскального сервера.

Платникам єдиного податку першох і другої груп про подання податкової декларації та сплату податкових зобов’язань
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Норми встановлені п. 296.2 ст. 296 ПКУ.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
Згідно із п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.
При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV, авансові внески, встановлені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.
Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.
Відповідно до п.п. 49.18.2 та п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
► календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
► календарному року, крім випадків, передбачених п.п. 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (для платників податків на доходи фізичних осіб) – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).
Пунктом 295.1 ст. 295 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).
Сплата єдиного податку платниками, зокрема, першої та другої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).

Особливості розрахунку податку з доходів нерезидента, якщо такий податок не було утримано з відповідного доходу під час виплати
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», згідно з яким, п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено в новій редакції.
Так, п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, зокрема, передбачено, що у разі, якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати, такий податок підлягає нарахуванню та сплаті з огляду на такий розрахунок:
Пс = СД * 100 / (100 – СП) –СД,
де:
Пс – сума податку до сплати;
СД – сума виплаченого доходу;
СП – ставка податку, встановлена п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Детальніше ознайомитись з роз’ясненням з цієї тематики можливо у листі ДПС України від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07 (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74588.html).

До уваги платників екологічного податку!
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформують, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком (податок), зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Норми визначені п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Разом з тим, база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).
Згідно із п. 161 частини другої ст. 29 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами та доповненнями (далі – БКУ) надходження екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення зараховуються до загального фонду державного бюджету у повному обсязі.
Базовим податковим (звітним) періодом п. 250.1 ст. 250 ПКУ визначено календарний квартал.
У разі якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – коди КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо (п.п. 250.10.1 п. 250.10 ст. 250 ПКУ).
Листом ДФС України від 15.02.2016 № 5161/7/99-99-15-04-02-17 (розміщений на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/72018.html) рекомендовано, якщо платник екологічного податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди КОАТУУ різні), то такому платнику податку необхідно подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію, до якої додавати необхідну кількість окремих додатків щодо кожного об’єкта оподаткування екологічним податком.
Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки), зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – додаток 1), а розрахунок суми екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, здійснюється у додатку 3 до Декларації (далі – додаток 3).
Отже, суб’єкт господарювання, який має кілька стаціонарних джерел забруднення (у тому числі у разі здійснення викидів двоокису вуглецю) або місць розміщення відходів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (різні коди КОАТУУ), які обслуговуються одним контролюючим органом подає до такого контролюючого органу одну Декларацію та додатки до неї:
▼ один додаток 1, який включає інформацію про викиди двоокису вуглецю всіма належними йому джерелами забруднення, на яких здійснюються викиди двоокису вуглецю, із зазначенням у полі 6 Декларації «Доповнення до Податкової декларації за довільною формою» окремими рядками інформації про фактичні викиди двоокису вуглецю відповідними джерелами забруднення (за кожним кодом КОАТУУ) з початку року (в тому числі за звітний квартал);
▼ по кожному коду КОАТУУ окремий додаток 1 – в частині викидів інших забруднюючих речовин (за винятком двоокису вуглецю);
▼ по кожному коду КОАТУУ окремий додаток 3 – в частині розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах.

Чи необхідно сплачувати суму заборгованості зі сплати єдиного внеску у разі наявності надмвру сплачених сум з цього внеску
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформують, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Норми встановлені п. 1 частини 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.
Частиною 13 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Оподаткування ПДВ операцій з надання послуг з придбання товару на території України комісіонером-резидентом комітенту-нерезиденту
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ,зокрема з :
▼ постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;
▼ вивезення товарів за межі митної території України.
Норми встановлені п.п. «б» та п.п. «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 186.4 ст. 186 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 ПКУ.
Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.
При ньому товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
У разі, якщо товар придбавається на митній території України, то місце постачання комісіонером – резидентом послуги з придбання товару на митній території України комітенту – нерезиденту розташоване на митній території України і операція з надання такої послуги комісіонером оподатковується ПДВ в загальному порядку.
Нульова ставка з ПДВ у зв’язку із здійсненням операції з вивезення товару за межі митної території України буде застосовуватись особою, яка є власником товару, що експортується.

Наявність особистого ключа КЕП чи печатки на носії можна перевірити
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області і звертають увагу на наступне.
Для того щоб перевірити наявність особистого ключа кваліфікованого електронного підпису (КЕП) чи печатки на носії потрібно включити функцію перегляду прихованих файлів.
Зокрема, якщо у вас встановлено операційну систему Windows 7 потрібно виконати наступні дії:
► відкрити «Мій комп’ютер» та на вкладці «Впорядкувати» натиснути пункт «Параметри папок та пошуку»;
► у вікні «Параметри папок» на вкладці «Вигляд» потрібно поставити мітку «Відображати приховані файли і папки» та натиснути кнопку «Застосувати».
Якщо на комп’ютері встановлено операційну систему Windows XP потрібно виконати наступні дії:
► відкрити «Мій комп’ютер» та на вкладці «Сервіс» натиснути пункт «Властивості папки»;
► у вікні «Параметри папок» на вкладці «Вигляд» потрібно поставити мітку «Відображати приховані файли і папки» та натиснути кнопку «Застосувати».
Отже, для перевірки наявності особистого ключа кваліфікованого електронного підпису (КЕП) на носії необхідно включити функцію перегляду прихованих файлів. Результатом перевірки є відображення файлу «Key-6.dat».
При цьому для належної роботи особистого ключа кваліфікованого електронного підпису (КЕП) чи печатки змінювати ім’я зазначеного файлу забороняється.

Співпраця із ЗМІ: за організацією Всеукраїнської газети «Приватний підприємець» для представників бізнесу Дніпропетровщини проведено онлайн семінар-навчання
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Співпраця із засобами масової інформації (ЗМІ) – це ефективний спосіб оперативного інформування громадськості.
Зокрема, завдяки продуктивній співпраці податкових органів із ЗМІ зростає аудиторія тих платників податків, які зацікавлені в оперативній інформації стосовно податкового законодавства.
Сьогодні, 09 лютого за організації Всеукраїнської газети «Приватний підприємець» та участі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) для представників бізнесу проведено онлайн семінар-навчання . Тема семінару «Використання в практичній діяльності вимог законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)».
У заході прийняли участь головний редактор Всеукраїнської газети «Приватний підприємець» Дудник Світлана, заступник начальника управління – начальник відділу пресслужби та адміністрування субсайту організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС Осипова Манушак, начальник відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС Аратюнова Світлана, заступник начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС Дудник Роман, ГДІ відділу обліку платників та об’єктів оподаткування, ведення реєстрів управління електронних сервісів ГУ ДПС Медведєва Юлія та представники бізнесу.
Осипова Манушак привітала присутніх і повідомила, що семінар присвячено важливій і актуальній темі – застосуванню РРО.
«Одним із важливих законодавчих актів, які були прийняті у минулому році з цього питання – це Закон України від 01 грудня 2020 року № 1017. Зміни, внесені цим законом, сприяли лібералізації застосуванню РРО та програмних РРО, особливо для платників єдиного податку. Враховуючи, актуальність теми, пропоную семінар провести у форматі конструктивного діалогу», – зазначила вона.
Про новації у застосуванні РРО розповіла Аратюнова Світлана. Вона зупинилась на умовах, за яких у 2021 році застосування РРО є обов’язковим. Крім того, повідомила про лібералізацію штрафних санкцій, а також про скасування механізму компенсації частини штрафних санкцій покупцю та про проведення розрахунків без застосування РРО/ ПРРО.
Дудник Роман більш детально ознайомив присутніх з особливостями роботи з програмними РРО.
Дудник Світлана відзначила, що спілкування з бізнес-спільнотою у форматі активного обговорення податкових нововведень – це крок до продуктивної взаємодії контролюючих органів і платників податків, а проведення спільних заходів позитивно впливає на роботу обох сторін.
Представники бізнесу подякували за корисну інформацію, отриману від податківців і висловили впевненість на продовження співпраці в такому форматі у подальшому.

До InfoTAX приєдналось 20 тис. користувачив
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/451879.html повідомила наступне.
До електронного сервісу ДПС «InfoTAX», який було запроваджено у листопаді минулого року, вже приєдналось 20 тис. користувачів.
Платники податків завдяки сервісу «InfoTAX» через месенджери Telegram та Viber мають можливість отримувати інформацію про:
– стан розрахунків з бюджетом,
– реєстраційні та облікові дані,
– результати обробки документів,
– терміни подання звітності та сплати податків,
Також платники можуть отримати інформацію із СЕА ПДВ та СЕА РПСЕ.
На сьогодні InfoTAX надає близько 20 сервісів.

У січні громадяни подали 13 тис. декларацій про майновий стан і доходи отримані у 2020 році
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
З початку року триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у попередньому році.
Громадянами України вже у січні 2021 року подано 13 тисяч декларацій про майновий стан і доходи та задекларовано отримані в 2020 році доходи на загальну суму 2,8 млрд грн. Сума податку на доходи фізичних осіб, самостійно визначена до сплати, становить 90 млн грн, сума військового збору – 12,7 млн гривень.
Найактивніше декларують доходи жителі Кіровоградської області та м. Києва – ними подано по 1,4 тис. декларацій.
Найбільша питома вага в структурі задекларованих оподатковуваних доходів припадає на доходи, отримані у вигляді спадщини (подарунків) – 446 млн грн, інші доходи – 462 млн грн та іноземні доходи – 124 млн гривень.
Доходи у сумі понад 1 мільйон задекларували 336 осіб. Найбільші суми оподатковуваних доходів та податкових зобов’язань до сплати визначено в деклараціях мешканців Полтавської та Сумської областей: з іноземного доходу та доходу від продажу інвестиційного активу ними задекларовано до сплати майже по 10 млн гривень.
На сьогодні служба спрямовує свої зусилля на створення максимально зручних умов для декларування громадянами доходів – починаючи від комплексу інформаційних послуг і до часткового автозаповнення декларації в Електронному кабінеті.
Нагадуємо, громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право подати декларацію за 2020 рік до 01 травня 2021 року. Останній день подання декларації – 30.04.2021. Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у деклараціях, мають бути сплачені до 02 серпня 2021 року (включно).
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

Оновлення спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома платників, що станом на 05.02.2021 до версії 1.29.4.0 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності». Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2020 року по 05.02.2021 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.29.*. При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.29.4.0) (станом на 05.02.2021):
Нові версії документів:
1. З метою забезпечення приймання та обробки звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формами з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 05.11.2020 № 670 «Про затвердження Змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» реалізовано:
F/J3000413 – Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Форма № Д4 (місячна) (Додаток 4);
F/J3040113 – Таблиця 1 Додатка 4. Нарахування єдиного внеску;
J3040213 – Таблиця 2 Додатка 4. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб;
J3040313 – Таблиця 3 Додатка 4. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за осіб, які проходять строкову військову службу;
F/J3040413 – Таблиця 4 Додатка 4. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами;
F/J3040513 – Таблиця 5 Додатка 4. Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби;
F/J3040613 – Таблиця 6 Додатка 4. Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам;
F/J3040713 – Таблиця 7 Додатка 4. Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства;
J3040813 – Таблиця 8 Додатка 4. Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини, за одного непрацюючого працездатного батька, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також за непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю І групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80 – річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;
J3040913 – Таблиця 9 Додатка 4. Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу;
F3005113 – Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску Форма № Д5 (річна) (Додаток 5);
F3051113 – Таблиця 1 Додатка 5. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
F3051413 – Таблиця 2. Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства;
F3000613 – Звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати Форма №Д6 (річна) (Додаток 6);
F3060113 – Таблиця 1 Додатка 6. Відомості про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті;
F3060313 – Таблиця 2 Відомості про збільшення або зменшення сум зобов’язань за страховими внесками за результатами проведеної перевірки;
F/J3000713 – Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання Форма №Д7 (місячна) (Додаток 7);
F/J3070113 – Таблиця Додатка 7. Відомості про застраховану особу, з якою стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання.
1. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (Держстат) додано нові версії документів:
S0403512 – Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції. № 1П-НПП (річна) (наказ Держстату від 31.05.2019 № 182 зі змінами);
S0900111 – Житловий фонд. Житловий № 1-житлофонд (річна). (наказ Держстату 12.12.2014 № 389 (зі змінами));
S1001502 – Звіт про наявність і рух необоротних активів, амортизацію та капітальні інвестиції. № 2-ОЗ ІНВ (річна) (наказ Держстату 26.08.2020 № 256);
S1100112 – Звіт про витрати на охорону навколишнього природного середовища. № 1-екологічні витрати (річна) (наказ Держстату 23 грудня 2019 р. № 435);
S1100211 – Звіт про облік, добування та розведення мисливських тварин. № 2-тп (мисливство) (річна) (наказ Держстату 30.08.2017 № 239 зі змінами);
S1101014 – Звіт про відтворення та захист лісів. № 3-лг (річна) (наказ Держстату 19.06.2020 № 192).
Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:
На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 29.09.2020 № 588 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» змінено:
J0901301 – Примітки до річної фінансової звітності. Форма № 5.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Скорочено строк дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що Кабінет Міністрів України постановою від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі – Постанова № 89) скоротив строк дії обмежень, встановлених п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Таке рішення прийнято відповідно до п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вересня 2020 р. № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
Так, скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:
► тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;
► документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ст. 77 ПКУ;
► документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-ІХ);
► документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
► документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.
Постанову № 89 розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-skorochennya-stroku-diyi-obmez-a89

Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами-підприємцями
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформують, що на офіційному субсайті Міністерства фінансів України за посиланням https://mof.gov.ua/uk/regulatory_acts_draft_for_discussion_2021-483 розміщено проект наказу «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (Наказ).
Документ розроблено відповідно, зокрема до пунктів 19, 20 Закону України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» та п. 44.1 ст. 44 глави 1 розділу II Податкового кодексу України.
Наказом затверджено:
● типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність;
● Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування.

Особливості заповнення заяви про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо заповнення заяви про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи звертають увагу на наступне.
Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554.
Для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів (далі – Довідка) платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява), форму якої затверджено додатком 2 до Порядку (абз.1 п.3 Порядку).
Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (абз.6 п.3 Порядку).
Для заповнення таких обов’язкових реквізитів у пунктах 3 та 4 форми Заяви передбачено відповідні поля.
Зокрема у п. 3 форми Заяви передбачено заповнення реквізитів нормативно-правового акту, положеннями якого передбачено необхідність підтвердження відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або надання відповідної довідки.
Такі вимоги містяться у законах України, нормативно-правових актах Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів.
Найбільш поширеною підставою є Закон України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (у редакції Закону України від 19 вересня 2019 року № 114 – ІХ) (із змінами), яким передбачено необхідність підтвердження відсутності у платника заборгованості зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Для правильного заповнення Заяви потрібно зазначити усі реквізити нормативно-правового акту за уніфікованим шаблоном відображення, необхідні для його ідентифікації:
► вид (Закон України або ЗУ (скорочений варіант), постанова Кабінету Міністрів України або постанова КМУ (скорочений варіант), наказ міністерства, постанова Правління Національного банку України або постанова Правління НБУ (скорочений варіант);
► порядковий номер ( знак «№» та арабські або арабсько-римські цифри, знаки «-», «/»;
► дату прийняття, оформлену словесно-цифровим (25 грудня 2015 року) або цифровим способом (25.12.2015);
► індивідуальну назву, що зазначається у лапках («………..»).
Слід звернути увагу, що неприпустимим є зазначення платниками у п. 3 Заяви посилання на наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи».
У п. 4 форми Заяви зазначається найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої буде подано Довідку.
Наприклад, у п. 4 Заяви зазначається:
-ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА 9999 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ (повний варіант) або в/ч 9999 Нацгвардії (скорочений варіант);
– ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРПОШТА» (повний варіант) або ПАТ «УКРПОШТА»;
– КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) №777» КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (повний варіант) або КЗ «ДНЗ (ЯСЛА-САДОК) №777» КМР (скорочений варіант).
При цьому неприпустимим є зазначення платниками у п. 4 Заяви, замість найменування суб’єкта до якого буде подано Довідку, будь-якої іншої інформації, наприклад: «за вимогою», «тендерному комітету» або власної назви платника, який звертається із Заявою, зазначеної у п. 2
Невідповідність поданої Заяви встановленій законодавством формі або вимогам щодо її заповнення може бути причиною неприйняття такої Заяви, про що платника негайно повідомляється у тій самій формі, у якій він звертався із Заявою (особисто, на електронну адресу, через оператора поштового зв’язку , Електронний кабінет, а також інформується по телефону) з обов’язковим зазначенням допущених помилок, що стали причиною неприйняття.
Отже, заповнена з порушеннями встановлених вимог Заява не буде прийматися та опрацьовуватися контролюючим органом, не буде здійснюватися перевірка наявності/відсутності заборгованості та надання результату її розгляду у вигляді Довідки або листа-відмови у її видачі.
Тобто, Довідка надається за умови подання платником належним чином оформленої Заяви, її опрацювання контролюючим органом та за відсутності на дату формування Довідки заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Деклараційна кампанія-2021: основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що до 01.05.2021 триває Деклараційна кампанія 2021.
Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (ПКУ) обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:
▼ доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо.;
▼ доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;
▼ іноземного доходу;
▼ та в інших передбачених ПКУ випадках.
Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника податку на доходи фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
▼ від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
▼ виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Податкового кодексу України;
▼ від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок та військовий збір;
▼ у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України.

Відповідальність за порушення застосування РРО
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що за порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), відповідно до ст. 17 Закону № 265 застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
● у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:
• 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
• 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення;
● п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – якщо у випадках, визначених Законом № 265, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки;
● тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;
● триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;
● двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі порушення встановленого п. 1 ст. 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;
● триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;
● тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання.

До уваги платників єдиного податку
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформують, що з 01.02.2021 звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) подається у редакції, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 05.11.2020 № 670 «Про затвердження Змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2020 за № 1289/35572 (далі – Наказ № 670).
Водночас, у разі подання з 01.02.2021 Звіту за формами, відмінними від форм, встановлених Наказом № 670, їх приймання та опрацювання здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів, щодо подання Звіту за не чинними формами.
Якщо ж платником до 01.02.2021 Звіт за формою, що була передбачена Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511, який пройшов всі контролі при завантажені до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, у такого платника не виникає обов’язку перездавати Звіт за оновленою формою.

Закон № 1072: процедури по списання сум недоїмки, штрафів та пені з єдиного внеску продовжується
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадують що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464).
Так., п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 викладено у новій редакції, відповідно до якої підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:
а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;
б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.
Податковий орган протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми, надає територіальним підрозділам державної виконавчої служби інформацію про такі списані суми недоїмки з єдиного внеску в розрізі платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
З дня винесення податковим органом рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, на підставі наданої податковим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, відповідно до пункту 915 в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Олексій Любченко: привітав учасників проекту дуальної освіти в ДПС з успішною реалізацією
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко взяв участь в урочистостях, присвячених публічному складанню Присяги державного службовця учасниками проекту «Дуальна освіта: нова форма підготовки кадрів для органів ДПС».
Учасники проекту, серед яких були студенти університету ДФС та Київського національного економічного університету, мали можливість поєднати навчання та роботу у податковій службі. Склавши присягу, вони стали державними службовцями.
«Хочу побажати тим, хто піде за нами, щоб ви прийшли на наше місце. Це дійсно цікава робота і та відповідальність, яка настає після складання присяги це дуже важливо, особливо для людей, які вміють мислити та втілювати свої знання на практиці», – наголосив Олексій Любченко.
Голова ДПС подякував ректору Київського національного економічного університету ім. Гетьмана Дмитру Лук’яненку та в.о. ректора університету ДФС Антону Монаєнку за тісну співпрацю з Державною податковою службою під час реалізації проекту, платформою для здійснення якого стало Головне управління ДПС у м. Києві.
«Переконаний, що ті дівчата і хлопці, які виходять з цих вищих навчальних закладів, одні з найкращих молодих спеціалістів. Цей спільний проект є надзвичайно важливим. Адже це дає досвід, знання, що важить набагато більше ніж кошти. Знання – це те, що завжди лишається з нами. Не гайте час, працюйте. Як сказав Богдан Ступка, роби своє з любов’ю у серці, і твоє до тебе прийде», – підкреслив Олексій Любченко.
Олексій Любченко також побажав учасникам проекту, працювати на розвиток держави та щоб в майбутньому хтось із них очолив Державну податкову службу.
Проект «Дуальна освіта: нова форма підготовки кадрів для органів ДПС» реалізовується за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та Київської школи економіки.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

У 2020 році податкова служба надала понад 4,7 млн адміністративних послуг
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформують, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/451964.html повідомила наступне.
Протягом січня – грудня 2020 року Державна податкова служба надала понад 4,7 млн адміністративних послуг платникам податків.
Найбільш запитуваними серед 126 адміністративних послуг, які надає податкова, стали, зокрема, видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Протягом 2020 року було надано 1,3 млн таких послуг.
Майже 1,3 млн платників отримали відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.
Отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, що контролюються податковими органами, також актуально для платників податків. Так, з початку року було надано майже 345,5 тис. таких довідок.
Крім того, протягом 2020 року було зареєстровано 368,6 тис. платників єдиного податку та надано понад 337,3 витягів з реєстру платників єдиного податку.
Також запитуваною з боку суб’єктів господарювання є послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій. У минулому році надано 305,7 тис. таких послуг.
Для інформаційної підтримки та допомоги платникам податків щодо стану обробки податкової звітності, реєстрації податкових накладних та функціонування електронних сервісів функціонує Контакт-центр ДПС (0 800 501 007). У 2020 році фахівцями Контакт-центру надано понад 169,1 тис. консультацій із зазначених питань.

Мінфін затвердив Узагальнюючу податкову консультацію щодо трансфертного ціноутворення
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляють про наступне.
За результатами роботи Експертної ради з питань підготовки УПК при Мінфіні наказом Міністерства фінансів від 08.02.2021 № 67 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення (ТЦУ).
Консультація надає ґрунтовне роз’яснення на чотири питання, які стосуються:
▼ особливостей застосування критеріїв пов’язаності осіб під час визначення діапазону рентабельності зіставних юридичних осіб;
▼ переліку інформації, яку повинна містити документація з ТЦУ, з урахуванням змін запроваджених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX (далі – Закон № 466);
▼ порядку застосування штрафних санкцій до платників податків у разі проведення самостійного коригування ціни контрольованої операції за звітний 2019 рік та подання відповідного уточнюючого розрахунку після 01 жовтня 2020 року;
▼ особливостей застосування критеріїв пов’язаності осіб при визначенні контрольованих операцій у 2020 звітному році у зв’язку зі змінами, запровадженими Законом № 466.
В частині особливостей застосування критеріїв пов’язаності осіб під час визначення діапазону рентабельності зіставних юридичних осіб роз’яснено, що платник податків застосовує критерії, передбачені абзацом четвертим п.п. 39.3.2.9 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України, за умови відсутності інформації, що свідчить про те, що зазначені юридичні особи здійснюють операції з пов’язаними особами.
Щодо переліку інформації пояснюється, що вимоги щодо обґрунтування у документації економічної доцільності контрольованої операції (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення такої операції) і наявності ділової мети, мають в обов’язковому порядку дотримуватися платниками податків при складанні документації з ТЦУ починаючи з 2020 звітного року. Водночас, щодо документації з ТЦУ за періоди до 2020 року, яка вже складена платником податку і зберігається ним до моменту одержання запиту про її подання контролюючому органу, платник податків може за власною ініціативою включити до такої документації обґрунтування економічної доцільності контрольованої операції (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення такої операції) і наявності ділової мети.
В частині застосування штрафних санкцій роз’яснено, що у разі здійснення платником податків самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за звітний 2019 рік штрафні санкції не застосовуються:
1) при поданні уточнюючого розрахунку не пізніше 01 жовтня 2020 року;
2) при поданні уточнюючого розрахунку після 01 жовтня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
У відповіді на запитання щодо особливостей застосування критеріїв пов’язаності осіб при визначенні контрольованих операцій у 2020 звітному періоді, розглянуто практичні випадки, з якими може стикнутися платник податків, та надано детальні роз’яснення щодо визнання операцій контрольованими.
З повним текстом Узагальнюючої податкової консультації можна ознайомитись за посиланням https://mof.gov.ua/uk/set-of-summarizing-tax-consultations
Інформацію розміщено на офіційному субсайті Міністерства фінансів України за посиланням
https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_zatverdiv_uzagalniuiuchu_podatkovu_konsultatsiiu_shchodo_transfertnogo_tsinoutvorennia-2701

Новації у застосуванні РРО: деякі особливості застосування режиму офлайн
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що у разі відсутності електроенергії чи Інтернет – зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (ПРРО) та фіскальним сервером, відповідно до п.п. 1 розділу V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн – обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.
Якщо в період роботи ПРРО в режимі офлайн настав термін формування фіскального звітного чека (Z-звіт), то він має бути сформований після видачі останнього розрахункового документа за цю зміну та до формування Повідомлення про відкриття зміни ПРРО (форма № 3-ПРРО, J1316801) про відкриття наступної зміни. Фіскальні номери останнього розрахункового документа за цей день, фіскального звітного чека та Повідомлення за ф. № 3-ПРРО про відкриття наступної зміни присвоюються із Діапазону послідовно.
При відключенні електроенергії ПРРО (у разі реєстрації з можливістю роботи в офлайн режимі) переходить в режим офлайн, суб’єкт господарювання (касир) формує Z-звіт та закриває зміну.
Перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації ПРРО.
За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.
Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів.
Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.
Засобами фіскального сервера ведеться облік виданих діапазонів для ПРРО із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані (видані, але не направлені до фіскального сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи з присвоєними фіскальними номерами з діапазону).
Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета створених розрахункових документів з фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус «використані».
Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн – обміну.
Під час роботи ПРРО в період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером та за наявності Інтернет – зв’язку або мобільного Інтернет – зв’язку електронна позначка часу на розрахункові документи накладається надавачем електронних довірчих послуг.
Суб’єкт господарювання може не отримувати діапазон фіскальних номерів у разі, якщо ним приймається рішення не використовувати ПРРО під час відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером ДПС та не проводити розрахункові операції у цей період.

Про терміни подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств з 01.01.2021
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Норми встановлені п. 137.4 ст. 137 ПКУ.
Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;
г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
ґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Згідно з п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
► календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18. ст. 49 ПКУ);
► календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18. ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ);
► календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Обставини, за яких застосовується арешт майна
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що Міністерством фінансів України наказом від 19.11.2020 № 716 внесено зміни до Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків (далі – Наказ № 716).
Наказ № 716 набрав чинності 22.01.2021.
Наказом № 716 передбачено зокрема, розширення переліку обставин, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків.
Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків доповнено нормою, згідно з якою арешт майна може бути застосовано, якщо нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.
Нагадаємо, що арешт майна може бути застосовано також, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
► платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
► фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
► платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки або від допуску посадових осіб податкового органу;
► відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстратора розрахункових операцій;
► відсутня реєстрація особи як платника податків у податковому органі або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
► платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
► платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
► платник податків, що здійснює готівкові розрахунки та/або провадить діяльність, що підлягає ліцензуванню, відмовляється від проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
Отже, за наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Закон України № 1072: про списання податкового боргу
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині списання податкового боргу.
Так, зокрема списання податкового боргу у сумі до 3060 грн включно здійснюється без заяви платника.
Контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.
До таких списаних сум не застосовуються штрафні санкції та не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом України від 04 грудня 2020 року № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» до дати списання податкового такого боргу.
Водночас, щодо боргу до 3060 грн встановлено і загальні норми. Так, податкова вимога на такі суми не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються (зміни до п. 59.1 ст. 59 ПКУ).
Право податкової застави щодо таких сум не застосовується (зміни до п. 89.2 ст. 89.2 ПКУ).
Якщо ж податковий борг перевищить суму 3060 грн, застосовується стандартний механізм стягнення податкового боргу, а строк давності, визначений п. 102.4 ст.102 ПКУ для стягнення податкового боргу, розпочинається з дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує 3060 гривень.

До уваги платників ПДВ!
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник ПДВ відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення).
Відповідно до форми Повідомлення, в графах з 2 по 9 зазначається інформація щодо реквізитів ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, зокрема, у графі 8 зазначається обсяг постачання (коригування обсягів постачання) без урахування ПДВ грн, у графі 9 – сума ПДВ (сума коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту) (грн)).
Водночас, якщо за наслідками складання РК, складеного з метою коригування показників, зазначених у ПН, не змінюються обсяги постачання, зазначені в розділі Б ПН (в РК зазначена причина коригування «104»), то відповідно коригування обсягів постачання та сума коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту дорівнює нулю.
Таким чином, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН РК, за наслідками складання якого обсяги постачання не змінюються (код причини «104»), у графах 8 та 9 Повідомлення зазначається «0».

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»на тему «Переваги надання звітності в електронному вигляді»
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформують.
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальником відділу електронних сервісів та електронного документообороту управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Любов’ю КОСЕНКО на тему «Переваги надання звітності в електронному вигляді»:
1. Які переваги подання податкової звітності в електронному вигляді?
Переваги подання податкової звітності в електронному вигляді беззаперечні:
– економія часу для платників, адже не потрібно відвідувати податкові органи;
– вибір часу надання звітності. Якщо звіти в паперовому виді подаються тільки протягом робочих годин, то в електронному вигляді їх можна надсилати в зручний для вас час, навіть вночі;
– оперативність обробки отриманої інформації у податковому органі;
– звітність, надіслана до податкового органу електронною поштою через мережу Інтернет, не потребує дублювання на паперових носіях, а також їх зберігання. Отже економляться кошти платника на придбання бланків звітних документів;
– програмне забезпечення постійно оновлює свій функціонал, в т.ч. оновлюючи формати подання документів. У разі зміни форм або введенні нових форм податкових декларацій та інших документів, які є підставою для нарахування і сплати податків, платник автоматично отримує можливість оновлення версій форматів;
– автоматична перевірка звітності , яка не дозволить допустити зайвих помилок чи описок;
– оперативний контроль стану та якості здачі звітності. Платник оперативно отримує інформацію про те, прийнятий чи не прийнятий звіт і з якої причини. Це дозволяє виправити помилки та вчасно подати звітність;
– автоматичне формування електронного архіву. Кожне програмне зебезпечення формує архів електронних копій звітів, квітанцій та інших електронних документів;
– суттєве скорочення термінів проведення перевірки щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ та забезпечення своєчасного їх відшкодування платнику податку.
2. Які дії необхідно здійснити платнику, щоб звітувати в електронному вигляді?
Для здійснення електронного документообігу з податковими органами платнику необхідно:
– отримати кваліфікований електронний підпис у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, банку та інших установах;
– створити електронний документ у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, з використанням будь-якого програмного забезпечення, яке платник обирає на власний розсуд, у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності);
– надіслати електронний документ з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня за електронною адресою zvit@sta.gov.ua.
3. Де можна отримати кваліфікований електронний підпис?
Для отримання КЕП громадянину або суб’єкту господарювання необхідно звернутись до будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів. Наприклад, КЕП можна отримати:
– у пункті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України,
– у банківських установах: наприклад, в АЦСК АТ КБ «Приватбанк»; АЦСК ПАТ «УкрСиббанк»; АЦСК АТ «Ощадбанк»; АЦСК Національного банку України;
– в організаціях: наприклад, в КН ЕДП ДП «ДІЯ»; АЦСК «МASTERKEY» ТОВ «АРТ-МАСТЕР»; КН ЕДП ДП «УКРАЇНСЬКІ СПЕЦІАЛЬНІ СИСТЕМИ»; АЦСК ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна».
Отримати безкоштовні кваліфіковані електронні підписи в Дніпропетровській області можливо у наступних пунктах кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС:
• м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 95а, (Лівобережна ДПІ);
• м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 25, (Шевченківська ДПІ);
• м. Кривий Ріг, просп. Героїв – підпільників, буд 42, (Криворізька північна ДПІ).
4. За допомогою яких програм платники можуть надати звітність через мережу Інтернет безкоштовно?
На вебпорталі ДПС України розміщено наступні безкоштовні сервіси, за допомогою яких платники мають змогу надавати звітність:
– Автоматизована система «Єдине вікно подання електронної звітності». За допомогою «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до “Єдиного вікна подання електронної звітності”» платники мають можливість формувати звітність до ДПС України, Пенсійного Фонду України та Державної служби статистики України. Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» розміщено за посиланням
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/;
– Електронний кабінет – інформаційно-телекомунікаційна система, яка створена для забезпечення реалізації платниками податків та державними органами своїх прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України, в електронному вигляді. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС (http://tax.gov.ua/).
5. Чи потрібно надсилати заяву про приєднання до договору, щоб надавати звітність в електронному вигляді?
Ні. З 1 вересня 2020 року у зв’язку з набранням чинності наказу Міністерства фінансів України від 06.01.2020 № 261 «Про внесення змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.07.2020 за № 723/35006, спрощено механізм електронного документообігу між платниками податків та контролюючими органами. Платнику не потрібно надсилати заяву про приєднання до договору. Платник податків набуває статусу суб’єкта електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу будь-якого електронного документу у встановленому форматі з дотриманням вимог законодавства.
6. Які переваги має сервіс «Електронний кабінет» для платників податків
За допомогою Електронного кабінету фізичні особи, фізичні особи – підприємці, юридичні особи можуть отримувати всі послуги в режимі онлайн. Безкоштовним сервісом «Електронний кабінет» можна скористатись цілодобово як з персональних комп’ютерів, так і зі смартпристроїв. Робота в Електронному кабінеті здійснюється через мережу Internet та не вимагає використання чи встановлення будь-якого додаткового програмного забезпечення.
За допомогою цього сервісу можна сформувати та надіслати до органів ДПС електронні документи, у тому числі податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платниками окремих податків. Також платник може у режимі реального часу отримати доступ до особистої інформації, а саме отримати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, стан поданої звітності тощо.
Постійне розширення функціоналу Електронного кабінету зводить особисте спілкування з контролюючими органами до мінімуму, що, у свою чергу, убезпечує платника, особливо в умовах дії карантину, від близьких контактів, які можуть мати негативні наслідки для здоров’я.
7. Чи може бути корисним Електронний кабінет для громадян
Так, звичайно. Для фізичних осіб в Електронному кабінеті об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет для громадян.
Можливості Е-кабінету для громадян включають:
– доступ до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);
– доступ до сформованих податкових повідомлень-рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
– подання податкової декларації про майновий стан і доходи;
– отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
– подання облікової картки фізичної особи – платника податків, яка є заявою для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;
– подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
– надання копій документів, необхідних для реєстрації/внесення змін до Державного реєстру;
– обрання контролюючого органу, до якого особа може звернутись для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;
– через режим «Стан розрахунків з бюджетом» фізичні особи можуть сплатити податки, збори, платежі, обравши на вибір одну з платіжних систем.
8. Які ще електронні сервіси ДПС можуть бути корисними для платників?
Для платників на веб-порталі ДПС України запроваджено низку електронних сервісів, які забезпечують спілкування з податковими органами дистанційно.
Наприклад:
«Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», за допомогою якого можна перевірити потенційних бізнес-партнерів щодо сумлінності сплати податків до бюджету;
«Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР)», в якому представлена офіційна позиція Державної податкової служби України по всіх напрямах чинного податкового законодавства. За допомогою цього сервісу платники мають змогу слідкувати за наданням роз’яснень та змінами у податковому законодавстві;
Сервіс «Пульс» для надання інформації про неправомірні дії чи бездіяльність (можливі корупційні ризики) посадових осіб ДПС та її територіальних органів;
«Декларування громадян», де розміщені матеріали роз’яснювального характеру з питань декларування громадянами доходів;
«Дані Реєстрів волонтерів АТО», які містять інформацію про фізичних осіб – благодійників;
Чат-бот для опрацювання звернень платників через канали комунікації у популярних месенджерах Viber, Telegram, Web-чат;
«Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг ІДД ДПС» для отримання безкоштовного кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
Отже сьогодні у платників є можливість отримати всю необхідну інформацію, довідки, консультації, подати звітність до податкових органів без особистих візитів до служби.

Олексій Любченко: Ми вдячні нашим міжнародним партнерам за плідну співпрацю у впровадженні реформ
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформують, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/452353.html повідомила про наступне.
Основні результати, ключові досягнення та подальші кроки у реалізації Програми з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) обговорювалися під час засідання Наглядового комітету цього проекту, яке відбулося 10 лютого.
Захід відбувся за участі експертів Представництва Європейського Союзу в Україні, Групи підтримки України при Європейській Комісії, Надзвичайного та повноважного Посла Литовської Республіки в Україні, Литовського агентства з управління проєктами, Консультативної місії ЄС, Німецького товариства міжнародного співробітництва, Шведської агенції з міжнародної співпраці, представників Міністерства фінансів України, Державної податкової служби, Державної митної служби та Рахункової палати України.
«2020 рік був і важким і, разом з тим, успішним для Державної податкової служби. Ми впровадили реформу ДПС – створили єдину юридичну особу. Наголошую, що ці новації команда ДПС не розглядає як реформу заради реформи – ми змінили принципово зміст. Змінено формат роботи з великим платниками податків – створили 5 центрів галузевої компетенції, адже переконані, що податківець повинен знати технологію, тоді він краще буде знати податкову базу, що відповідно забезпечить якісний податковий контроль», – підкреслив Голова ДПС Олексій Любченко.
Він також зазначив, що з 01 січня 2021 року запрацював єдиний рахунок для сплати податків як альтернатива до діючої системи зарахування платежів. Цим сервісом вже скористалось 1413 платників, на єдиний рахунок зараховано 15,7 млн грн платежів.
Крім того, з початку 2021 року ДПС запроваджено єдину уніфіковану форму податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску.
В ДПС вже впроваджені такі електронні сервіси: система електронного адміністрування ПДВ, Е-субсидія, Електронний кабінет, Е-прозорро, Е-малятко, ID14, Е-повернення (повернення переплат – у режимі 24/7, дистанційно подати заяву на повернення коштів через Електронний кабінет в «три кліки»), ПРРО, Єдина звітність (ЄСВ+ПДФО), Єдиний рахунок, електронний сервіс «infoTAX».
«Я впевнений, що обраний шлях є комплексним та дозволить забезпечити динамічну та сталу трансформацію ДПС, що приведе до позитивних змін, які відчують платники податків», – підкреслив Голова ДПС.

Деклараційна кампанія 2021: сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги включається до податкової знижки
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суму коштів або вартість майна, переданих платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Норми встановлені п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Крім того, нормами п. 11. підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Нагадуємо, що платники скористатись правом на податкову знижку за результатами 2020 року мають право до кінця поточного року. Для цього таким платникам необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи по 31 грудня 2021 року включно.

Реєстрація ПРРО через Електронний кабінет
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома платників, що програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) можливо зареєструвати через Електронний кабінет.
Для цього необхідно:
1. За допомогою особистого ключа або інших способів електронної ідентифікації здійснити вхід до приватної частини Електронного кабінету, який розміщено за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login
2. Для реєстрації ПРРО знайти та створити електронний документ за формою № 1-ПРРО «Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій» (J/F1316602).
3. При заповненні заяви за формою № 1-ПРРО необхідно вказати дані:
а) в розділі 1 «Дія» обираємо комірку «Реєстрація»;
б) в розділі 2 «Дані щодо суб’єкта голосування» зазначається:
● найменування/прізвище, ім’я, по батькові;
● податковий номер/серія (за наявності) та номер паспорта;
● ІПН (для платників ПДВ).
в) в розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» зазначається:
● Ідентифікатор об’єкта оподаткування та КОАТУУ (згідно з присвоєним суб’єктом господарювання при наданні Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП). Для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, у яких відсутні господарські одиниці у поле ідентифікатор об’єкта оподаткування проставляється значення «00000000» та в полі КОАТУУ – значення населеного пункту місця реєстрації;
● назва господарської одиниці (ГО) – для відображення у розрахунковому документі;
● адреса розміщення ГО (програмно-технічного комплексу самообслуговування) – для відображення у розрахунковому документі;
● назва платіжної системи (для платіжної організації платіжної системи (учасника платіжної системи)) – для відображення у розрахунковому документі за умови якщо суб’єкт господарювання є учасником такої платіжної системи.
г) в розділі 4 «Дані щодо ПРРО» зазначається:
● тип ПРРО;
● назва ПРРО (як приклад «Каса», «Термінал», «ПТКС», «Сайт»);
● номер ПРРО – вказується номер ПРРО, який в межах кожної окремої господарської одиниці має бути унікальним;
● фіскальний номер ПРРО при виконанні дії «Реєстрація» не зазначається.
д) в розділі 5 «У разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснення розрахункових операцій до моменту належного встановлення зв’язку:» ставиться позначка:
● не здійснюється (ПРРО не працює в режимі офлайн) – при застосуванні ПРРО виключно в режимі онлайн та у такому разі ПРРО не зможе працювати за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу;
● здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн) – надає можливість застосовувати ПРРО за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу;
● здійснюється (застосовується резервний РРО згідно з п.13 розділу V Порядку) – у такому випадку за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу застосовується резервний РРО.
е) в розділі 6 «Прошу до стандартної кількості (2 тис. фіскальних номерів) додатково видати фіскальні номери у кількості:» проставляється значення (тільки для ПРРО, які мають позначку «здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн)»).
є) в розділі 6 «Підписант» зазначається посада та дані підписанта.
4. Виконуємо перевірку та у разі відсутності помилок, зберігаємо, підписуємо та направляємо Заяву на обробку.
5. Через короткий проміжок часу необхідно перевірити отримання квитанції про обробку Заяви, та у разі успішної обробки у квитанції отримуємо: «Документ прийнято» «Інформація – ПРРО «Назва каси» з локальним номером «Номер каси» призначено фіскальний номер «Фіскальний номер ПРРО»».
6. Наступним кроком є подання Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) форма J/F1391801.
7. За умови попереднього подання та успішної обробки повідомлення про касирів за формою J/F1391801 можна здійснити завантаження програмного забезпечення ПРРО з офіційного вебпорталу ДПС, яке розміщено у банері «Програмні РРО» та доступні за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.
8. Вхід в ПРРО (додавання сертифікатів) здійснюється за допомогою ключа касира/старшого касира щодо якого суб’єкт господарювання подав Повідомлення за формою J/F1391801.

Операція із внесення фізособою майна до статутного фонду юрособи в обмін на корпоративні права: що з ПДВ?
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що об’єктом оподаткування є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.
Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема, обмін (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14).
Якщо фізична особа здійснює підприємницьку діяльність та є зареєстрованим платником ПДВ, то операція із внесення такою особою рухомого/нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права є об’єктом оподаткування ПДВ.

Обчислення та сплата транспортного податку для фізичної особи
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформують, що об’єктом оподаткування транспортним податком (далі – податок) є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Норми встановлені п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ визначено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування (п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Всі суми доходів та витрат, сформовані за правилами бухгалтерського обліку, мають бути відображені у звіті неприбуткової організації
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), та річну фінансову звітність.
Норми встановлені п. 46.2 ст. ПКУ.
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Згідно зі ст. 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами і доповненнями бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема на принципі нарахування – доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
У рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат). При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.
Враховуючи те, що дані, наведені у Звіті, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, тому всі суми доходів та витрат (у т. ч. суми нарахованої амортизації основних засобів), сформовані за правилами бухгалтерського обліку мають бути відображені у Звіті. Тобто, суми доходів та витрат (у т. ч. суми нарахованої амортизації основних засобів), які не відображені у рядках 1.1 – 1.10 та 2.1 – 2.5 Звіту, відображаються у рядках 1.11 «інші доходи» та 2.6 «інші видатки (витрати)» Звіту.

На Дніпропетровщині списано заборгованості зі сплати єдиного внеску майже 3 тисячам платникам на суму понад 67 мільйонів гривень
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що на підставі пункту 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами внесеними Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відбувається списання сум недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Звертаємо увагу, що 26 лютого є останнім днем для подання заяви про списання сум заборгованості зі сплати єдиного внеску, що нараховані за період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2020 року платникам єдиного внеску фізичним особам – підприємцям (крім підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування) та особам, що провадять незалежну професійну діяльність, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Слід зазначити, що станом на 01.02.2021 в цілому по області списано заборгованості зі сплати єдиного внеску майже 3 тисячам платникам на суму понад 67 мільйонів гривень.
Не втрачайте час, скористайтесь можливістю списати недоїмку, штрафні санкції та пеню з єдиного внеску, подавши заяву до податкового органу за своїм місцем реєстрації до 01.03.2021 року!

Команда податківців областіприйняла участь у тренінгу проєкту «Школа лобізму»
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформують.
За організацією Спілки українських підприємців (далі – Спілка) у м. Дніпрі стартував проєкт «Школа лобізму», мета якого побудувати ефективний діалог малого і середнього бізнесу з місцевою владою для співпраці у напрямку покращення економічного розвитку регіону.
Так, 12 лютого 2021 року, у рамках проєкту Спілкою проведено тренінг для представників влади, в якому прийняли участь керівники підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: начальник управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Вікторія Каліногорська; начальник управління супроводження судових справ Микола Обертович; начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб Євгенія Самсоненко; заступник начальника управління – начальник відділу пресслужби та адміністрування субсайту організаційно-розпорядчого управління Манушак Осипова; начальник управління контролю за підакцизними товарами Денис Дегтярьов.
Під час проведення одноденного тренінгу для представників органів влади розглядались, зокрема, питання стосовно підвищення підприємницької активності та залучення бізнесу до формування і реалізації економічної стратегії розвитку регіону, як зробити «правила гри» зрозумілими для підприємців.
Під час проведення подібних заходів як бізнес, так і представники влади отримують інструменти для ефективної комунікації між собою, що позитивно впливає на взаємовідносини між бізнесом та податковою службою.
Така комунікація сприяє зворотньому зв’язку і є інформаційною платформою отримання певного досвіду як для бізнес-спільноти так і для податківців.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області