ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Щодо права платників податку, які навчаються в інтернатурі вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів на отримання податкової знижки

Згідно з п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Статтею 28 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556) визначено типи вищих навчальних закладів.

Пунктом 3 частини третьої ст. 61 Закону № 1556 визначено, що до інших осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, належить, зокрема, лікар (провізор)-інтерн – особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування, виконує програму підготовки в інтернатурі за відповідною спеціальністю під керівництвом лікаря закладу охорони здоров’я та закріпленого за ним викладача кафедри закладу вищої освіти, що здійснює підготовку лікарів (провізорів)-інтернів, та бере участь у наданні всіх видів медичної допомоги, передбачених вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Згідно з Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III – IV рівня акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.09.1996 № 291 із змінами та доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.1996 за № 696/1721, спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III – IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) – спеціаліста певного фаху.

Таким чином, інтернатура (спеціалізація) є невід’ємною ланкою безперервного процесу підготовки у вищому медичному і фармацевтичному закладах освіти фахівців за напрямом професійного спрямування.

Враховуючи викладене, суми коштів, сплачені платником податку на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у інтернатурі, при додержанні всіх норм ст. 166 ПКУ, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника податку за звітний рік.

База нарахування єдиного внеску для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або за вимушений прогул

Відповідно до частини другої ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування ЄВ поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду – середню заробітну плату за вимушений прогул.

Отже, базою нарахування ЄВ для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду – середню заробітну плату за вимушений прогул, є сума, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Порядок внесення розмінної монети в РРО та/або в ПРРО

Відповідно до п. 22 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання зобов’язані в разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот не видавати такі банкноти на здачу та надалі здати їх разом з готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком України (далі – НБУ)). Суб’єкти господарювання, у разі прийняття НБУ рішення щодо припинення карбування та випуску в обіг/додаткового випуску в обіг певних номіналів монет, зобов’язані здійснювати заокруглення загальної суми покупки в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом НБУ з питань, що регулюють обіг монет дрібних номіналів.

Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання щоденного фіскального звітного чеку (Z-звіту).

Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».

Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

Безнадійний податковий борг та як здійснюється його списання

Відповідно до п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з п. 101.2 ст. 101 ПКУ під терміном «безнадійний» розуміється:

податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута (п.п. 101.2.1 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);

податковий борг фізичної особи, яка:

визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

понад 720 днів перебуває у розшуку (п.п. 101.2.2 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);

податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 ПКУ (п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);

податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 101.2.4 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);

податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків внесено запис про його припинення на підставі рішення суду (п.п. 101.2.5 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);

податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (п.п. 101.2.6 п. 101.2 ст. 101 ПКУ).

Відповідно до п. 101.3 ст. 101 ПКУ у разі якщо фізична особа, яка у судовому порядку визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, з’являється або якщо фізичну особу, яка перебувала у розшуку понад 720 днів, розшукано, списана заборгованість таких осіб підлягає відновленню та стягненню у загальному порядку з дотриманням строків позовної давності починаючи з дня відновлення такого податкового боргу.

Органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до ПКУ (п. 101.4 ст. 101 ПКУ).

Згідно з п. 101.5 ст. 101 ПКУ контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 (далі – Порядок).

З урахуванням п. 4.1 розд. IV Порядку, у випадку виникнення податкового боргу платника податків, внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), платник податків звертається до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов’язково додаються документи, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним:

Торгово-промисловою палатою України – про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;

уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, – у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;

рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відс. середнього врожаю за попередні п’ять календарних років;

рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад – у випадках, встановлених ПКУ;

висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) контролюючого органу за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до Порядку (п. 4.2 розд. IV Порядку).

Структурний підрозділ контролюючого органу, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал (п. 4.4 розд. IV Порядку).

Слід зазначити, що відповідно до п. 2 прим. 3 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Положення п. 2 прим. 3 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовується щодо:

великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII зі змінами та доповненнями;

осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

банків, на які поширюються норми Закону України від 23 лютого 2012 року «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями;

осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.

Також, згідно зі ст. 97 ПКУ безнадійним вважається борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.

Порядок списання такого податкового боргу визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1231 «Про затвердження Порядку списання непогашених грошових зобов’язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством» зі змінами та доповненнями.

Списання безнадійного податкового боргу здійснюється за результатами розгляду документів, наданих платником податків, виключно головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральним, Східним, Західним, Південним, Північним).

Визначення суми рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, якщо у дозволі відсутня інформація щодо ширини смуги радіочастот, виду радіозв’язку

Згідно із п. 254.3 ст. 254 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо (п.п. 254.5.2 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).

Відповідно до абзацу п’ятого ст. 1 Закону України від 01 червня 2000 року № 1770-III «Про радіочастотний ресурс України» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1770) дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою (далі – дозвіл на експлуатацію) – документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах.

Органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, яка утворюється відповідно до Закону України «Про телекомунікації» (ст. 12 Закону № 1770).

Згідно із ст. 16 Закону № 1770 державне підприємство «Український державний центр радіочастот» (далі – УДЦР) утворюється відповідно до закону. УДЦР відноситься до сфери управління національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.

Повноваження УДЦР поширюються на користувачів радіочастотного ресурсу України, які діють у смугах радіочастот загального користування.

УДЦР здійснює такі види діяльності, зокрема, присвоєння радіочастот, призначення позивних сигналів радіоелектронним засобам, видача дозволів на експлуатацію.

Отже, у разі відсутності у дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою інформації щодо ширини смуги радіочастот, виду радіозв’язку, користувачам радіочастотним ресурсом України необхідно звернутися до уповноваженого органу, що видає дозволи – державне підприємство «Український державний центр радіочастот».

Продаж підакцизних товарів філією: хто є платником акцизного податку?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Норми встановлені п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п.п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

Відповідно до п. 1 частини другої ст. 55 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) суб’єктами господарювання є господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Суб’єкти господарювання, зазначені у п. 1 частини другої ст. 55 ГКУ, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи (п. 6 ст. 55 ГКУ).

При цьому суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа – підприємець у порядку, визначеному законом.

Відкриття суб’єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації (ст. 58 ГКУ).

Відповідно до частин третьої та п’ятої ст. 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Таким чином, платником акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів є суб’єкт господарювання, зокрема, юридична особа, оскільки філія юридичної особи не може бути зареєстрована як платник акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Для скасування пені і штрафів сплатіть основну суму боргу до 10 червня 2021 року!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома платників, що можливість скасування платнику податків штрафних санкцій та пені, які мають застосовуватися при виникненні податкового боргу, передбачена змінами, внесеними Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п. 2³ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для того, щоб скористатися можливістю скасування платнику податків штрафних санкцій та пені, такому платнику необхідно:

▼ написати до контролюючого органу заяву;

▼ сплатити до 10 червня 2021 року основну суму податкового боргу;

▼ не допускати виникнення нових податкових боргів з поточних зобов’язань.

За умови виконання платником перелічених умов, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими, будуть скасовані у порядку визначеному для списання безнадійного податкового боргу.

Норм, встановлена п. 2³ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ розповсюджується на всіх платників податків, крім:

► великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

► осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

► осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

► банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

► осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

► осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Подати до податкової служби заяву платник податків може скориставшись послугами Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua). За допомогою Електронного кабінету платник також може перевірити і стан розрахунків з бюджетом, зокрема, дізнатися про наявність у нього податкового боргу.

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

З початку 2021 року контакт-центром ДПС надано відповіді на 271,2 тис. звернень платників

Протягом січня – березня 2021 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 271,2 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 252,7 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 3,8 тис. – електронною поштою і факсом, 30 – з використанням автовідповідача та 14,7 тис. чатом в месенджерах.

Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, єдиного податку для фізичних осіб – підприємців, порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, податку на доходи фізичних осіб, прав та обов’язків платників податків.

Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).

Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. З початку року фізичні та юридичні особи здійснили понад 1 млн відвідувань ЗІР.

База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – березня 2021 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 840 уніфікованих запитань-відповідей та внесено 501 у новій редакції.

Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:

► з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;

► з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/464790.html

Розрахунок на АЗС/ГАЗС через РРО – додаткові кошти місцевим бюджетам

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/464465.html повідомила наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 № 232 затверджено «Порядок зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування».

Цим порядком визначено механізм зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування на перше та друге півріччя року.

Згідно із зазначеним порядком частка акцизного податку до відповідних бюджетів місцевого самоврядування залежить від повноти розрахункових операцій, проведених через РРО, на АЗС/ГАЗС суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального, розташованих на територіях відповідних територіальних громад згідно з КОАТУУ.

З метою забезпечення повноти надходжень акцизного податку до місцевих бюджетів пропонуємо у разі наявності інформації про порушення порядку проведення операцій через РРО на АЗС/ГАЗС повідомляти про дані випадки Державну податкову службу України на електронну скриньку post@tax.gov.ua.

Увага! Шахраї!

Управлінням з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) фіксуються спроби телефонного психологічного тиску шахраїв на представників підприємницької діяльності з метою отримання грошових коштів.

Так, використовуючи номер (066) 713 1627 і прикриваючись нібито належністю до керівної ланки податкової служби Дніпропетровської області, невідомі особи вимагають від платників податків матеріальну винагороду за нібито не проведення перевірочних заходів щодо їх підприємницької діяльності та інше, чим відверте дискредитують працівників державної служби, негативно впливають на їх ділову репутацію та честь.

ГУ ДПС звертається до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації. У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ДПС, негайно звертатись до Національної поліції за телефоном 102.

Проведено онлайн-нараду для територіальних громад Дніпровського району Дніпропетровської області

Днями за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у дистанційному форматі проведено нараду з територіальними громадами (далі – ТГ) Дніпровського району Дніпропетровської області.

У заході прийняли участь в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій; керівники та представники ТГ Дніпровського району, а також керівники структурних підрозділів ГУ ДПС.

Взаємодія податкової служби області з ТГ є вже традиційною. Спільні рішення, які приймаються після обговорення нагальних проблем, позначаються на позитивній динаміці у напрямку наповнення бюджетів.

В. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, який відкрив онлайн-нараду, привітав учасників та подякував всім за сприяння і допомогу у такому важливому питанні як сплата податків.

Леонов Валерій побажав всім ефективної роботи.

«Податкова служба націлена на партнерські відносини з бізнесом, який працює у прозорому полі, залучає інвестиції, запроваджує нові робочі місця і сумлінно сплачує податки. Надання сервісів платникам і забезпечення податкових надходжень до бюджету – це наша щоденна робота.

І ми вдячні громадянам та бізнесу, які у період карантину сумлінно сплачують податки. Адже сумлінна сплата податків – це приклад високої податкової культури», – зазначив Леонов Валерій.

На нараді розглядались важливі питання по надходженню коштів від використання природних ресурсів (плати за землю, екологічного податку); земельних відносин, електронних сервісів ДПС та переваг «Електронного кабінету», роботи мобільного ЦОПу ГУ ДПС.

Увагу акцентовано на погашенні податкового боргу, що обліковується на території Дніпровського району. Присутнім повідомлено, що платники до 10 червня 2021 року мають можливість погасити основну суму боргу без нарахування штрафних санкцій і пені.

Нарада відбулася у форматі активного діалогу.

«На нашу думку у період децентралізації голови територіальних громад зацікавлені у належній податковій дисципліні платників, які мешкають та працюють на їх територіях.

З метою обговорення та вирішення актуальних питань і проводяться такі зустрічі, як сьогодні. Впевнений, що сьогоднішня співпраця стала корисною для обох сторін», – підсумував Леонов Валерій.

Представники ТГ подякували організаторам заходу та висловили побажання проводити такі заходи і надалі.

За перший квартал поточного року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 75 запитів на публічну інформацію

Протягом січня – березня 2021 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 75 запитів на отримання публічної інформації, у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року кількість запитів зменшилась на 5.

За наслідками розгляду запитів: 40 – задоволено, 31 – надані роз’яснення про невідповідність вимогам ст.1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939 -VI «Про доступ до публічної інформації», 4 – на виконанні.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС створено спеціальну електронну поштову скриньку dp.publik@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того ГУ ДПС, для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному веб-порталі відкритих даних» та суб-сайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».

Особливості оформлення звітності з ПДВ з урахуванням останніх змін

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра звертає увагу, що 12.03.2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.03.2021 року № 131 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 131).

Наказом № 131, зокрема, внесено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість та форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Нагадуємо, що подання податкової декларації з ПДВ за формою, яка враховує зміни, внесені Наказом № 131, вперше здійснювалось за звітний період березень 2021 року.

Слід зазначити, що істотних змін зазнали додатки до декларації ПДВ.

Так, із декларації з ПДВ вилучено додаток 5 (розшифровка контрагентів).

Частина інформації, яку відображали у старому додатку 5 розкривається в новому додатку 1.

Отже додаток 1 зазнав найбільше змін.

Розділ І «Податкові зобов’язання» додатка 1 містить дві таблиці:

► Таблиця 1.1 «Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з ПДВ, до суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період»;

Тобто, у Таблиці 1.1 наводяться дані лише по незареєстрованим податковим накладним за звітний період на дату подання декларації.

► Таблиця 1.2 «Відомості про коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу у разі збільшення суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість».

У Таблиці 1.2 зазначаються лише коригування на збільшення податкових зобов’язань у розрізі розрахунків коригування, незареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розділ ІІ «Податковий кредит» нового додатка 1 також містить 2 таблиці:

► Таблиця 2.1 «Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %.

► Таблиця 2.2 «відомості про коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділ V Кодексу».

Вищезазначені таблиці мають містити розшифровку усього податкового кредиту і його коригування за звітний період.

Чи може ФОП, яка надає в суборенду житлові приміщення та/або нежитлові приміщення, застосовувати другу групу платників єдиного податку?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє,що п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку.

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до другої групи платників єдиного податку належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

► не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

► обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності та умови, при яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку.

Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.

Відповідно до КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами, діяльність, пов’язана із наданням в оренду власного чи орендованого нерухомого майна відноситься до групи 68.20.

Таким чином, фізична особа – підприємець, яка надає в суборенду житлові приміщення лише до 400 кв. метрів (включно) та/або нежитлове приміщення до 900 кв. метрів (включно), має право застосовувати другу групу платників єдиного податку за умови здавання таких приміщень в суборенду платникам єдиного податку та/або населенню.

Все, що треба знати про процедуру врегулювання боргу

Так, Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» збільшив мінімальний поріг суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення та передбачив одразу кілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків – боржників, а саме:

▼ списання податкового боргу, загальна сума якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 гривень у будь-якого платника податків, крім платників, що перебувають у процедурах банкрутства, та платників, що мають податковий борг з митних платежів;

▼ відстрочення податкового боргу, загальна сума якого не перевищує 6 800 гривень для платників податків – фізичних осіб;

▼ прощення фінансових санкцій за умови прискореної сплати основної суми податкового боргу платникам податків фізичним і юридичним особам окремих категорій.

Ці механізми є різними за змістом і способом застосування.

Так, збільшено мінімальний поріг суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення: суму збільшено з 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн) до 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 гривень). До зазначеної суми податкового боргу територіальні органи ДПС не направляють боржнику податкові вимоги та застосовувати заходи стягнення. Також майно боржників не передається в податкову заставу у разі, якщо загальна сума податкового боргу не перевищує 3 060 гривень.

Списанню підлягає податковий борг (у тому числі штрафні санкції і пеня), сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 грн (включно), що обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/ непогашеним станом на дату списання такого боргу.

Не підлягає списанню податковий борг з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також податковий борг осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) з процедур банкрутства.

Під дію Закону № 1072 підпадають усі категорії платників податків, крім осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені ПКУ з процедур банкрутства, та осіб, які мають податковий борг з митних платежів.

Заява на списання податкового боргу не подається, оскільки списання здійснюється контролюючим органом одноразово та одночасно усім платникам податків, сукупна сума податкового боргу яких станом на 01 листопада 2020 року не перевищувала 3 060 гривень (включно) та залишилась непогашеною на дату такого списання.

Інформацію про списання податкового боргу платник податків може отримати в приватній частині Електронного кабінету (в доступній для перегляду платнику податків інформації про стан розрахунків з податків та зборів буде відображена сума списання із посиланням на Закон № 1072).

Також інформацію про таке списання щодо суб’єктів господарювання після його проведення буде оприлюднено на вебпорталі ДПС. Крім того, інформація про проведене списання надаватиметься платнику податків у разі його звернення до контролюючого органу із відповідним запитом.

Після списання податкового боргу майно платника податків звільняється з-під податкової застави та виключається з відповідних державних реєстрів. Також інформація про списані суми передається до органів Державної виконавчої служби для закриття виконавчих проваджень.

Крім того, відстрочення податкового боргу надається платникам податків – фізичним особам, у тому числі самозайнятим особам, що станом на 01 грудня 2020 року мали загальний розмір податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням) у сумі, що не перевищує 6 800 гривень.

При цьому, платнику податків необхідно звернутись з відповідною заявою довільної форми (ніяких додаткових документів подавати не потрібно) до контролюючого органу, де обліковується такий податковий борг. Заяву можна подати як у паперовому вигляді (особисто звернувшись до контролюючого органу або надіславши листа), так і в електронному через приватну частину Електронного кабінету. Якщо загальна сума податкового боргу станом на 01 грудня 2020 року перевищує 6 800 гривень або якщо із заявою звернувся платник податків, що не підпадає під дію Закону № 1072, контролюючий орган надсилає такому платнику податків у місячний строк відмову.

Відстрочену до 29 грудня 2021 року суму податкового боргу можна сплатити достроково. При цьому платник податків повідомляє контролюючий орган про таку дострокову сплату шляхом надсилання листа у довільній формі.

У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного строку (29 грудня 2021 року) штрафні санкції і пеня на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються. У випадку непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, будуть нараховуватися у загальному порядку.

Платникам податків, які погасять у повному обсязі протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 (до 10 червня 2021 року) суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Норма розповсюджується на платників податків, що станом на 01 листопада 2020 року мають податковий борг, за виключенням:

– великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

– осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

– осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

– банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

– осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

– осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Звертаємо увагу, що при погашенні податкового боргу застосовується черговість зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу, визначена п. 87.9 ст. 87 ПКУ.

Правила встановлення та використання ПРРО

Правові відносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО (ПРРО) регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон).

Дія Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128) створено правові підстави для застосування ПРРО.

У разі, якщо суб’єкт господарювання підпадає під дію Закону та Податкового кодексу України (далі – Кодекс),згідно з якими настає обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО, суб’єкт господарювання за власним вибором може обрати для проведення розрахунків за товари/послуги РРО/ПРРО.

На виконання вимог Закону № 128 ДПС з 01.08.2020 розроблено та надано для користування суб’єктам господарювання два безкоштовних програмних рішення (ПРРО) «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.

На офіційному вебпорталі ДПС створено банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/), який містить актуальну інформацію, пов’язану з ПРРО, включаючи нормативно-правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, інструкції щодо заповнення та подання форм, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО.

Реєстрація та застосування ПРРО здійснюється у порядку, встановленому Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленому відповідно до статті 7 Закону та затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918, згідно з яким реєстрація ПРРО та обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється виключно на підставі електронних документів з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів.

Згідно з п. 1 розділу IV Порядку суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО для здійснення розрахункових операцій, зобов’язані, зокрема, застосовувати лише переведені у фіскальний режим роботи ПРРО, які зареєстровані у реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр) і не виключені з нього, з додержанням порядку їх застосування.

Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІІ Порядку до Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО.

Порядок реєстрації ПРРО встановлено розділом ІІ Порядку.

Реєстрація ПРРО згідно з п. 3 розділу ІІ Порядку проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602).

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Суб’єкт господарювання, який зареєстрував ПРРО, подає Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391801 з інформацією про ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису, щодо того працівника, якому надані повноваження проводити розрахункові операції.

Кожен касир засвідчує проведення розрахункових операцій та передачу даних до фіскального сервера власним електронним підписом.

ПРРО згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

Інформаційна підтримка суб’єктам господарювання, які використовують/мають намір використовувати ПРРО, надається у центрах обслуговування платників, Інформаційно-довідковим департаментом ДПС.

Подання уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи за допомогою Електронного кабінету

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2021/informatsiyni-povidomlennya/459671.html повідомила, що у разі необхідності виправлення виявлених помилок, що містяться у раніше поданій податковій декларації про майновий стан і доходи у майбутніх податкових періодах платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) може надіслати до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію (з урахуванням строків давності, визначених Податковим кодексом України) за формою чинною на час подання уточнюючої декларації.

Для подання уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи платник податків може скористатися Електронним кабінетом (https://cabinet.tax.gov.ua).

Після проходження електронної ідентифікації в Електронному кабінеті платник ПДФО має можливість сформувати, підписати та надіслати до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи використовуючи режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.

Нагадуємо, що останній день подання декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік – 30 квітня 2021 року.

Внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що Кабінетом Міністрів України постановою від 21 квітня 2021 року № 378 (далі – Постанова № 378) внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок).

Порядок приведено у відповідність, зокрема до законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами, від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Оновленим Порядком, зокрема встановлено, що до Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) включаються податкові накладні та/або розрахунки коригування (ПН/РК) складені в електронній формі з накладенням:

► кваліфікованого електронного підпису (КЕП) головного бухгалтера (бухгалтера) або КЕП керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

► КЕП постачальника (продавця), що є фізособою – підприємцем.

При цьому РК, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), реєструються в ЄРПН, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) КЕП в указаному порядку.

Для делегування права підпису ПН/РК іншій посадовій особі платник ПДВ повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку – для платників, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Крім того, Порядком визначено, що внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого п. 12 Порядку не застосовуються до ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

При цьому, датою внесення відомостей до ЄРПН вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Постанову № 378 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 23.04.2021 № 78 і вона набрала чинності також 23.04.2021.

З початку року надходження акцизного податку до загального фонду держбюджету склали 15,2 млрд гривень

У січні – березні 2021 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні та із ввезених на митну територію України підакцизних товарів на суму майже 15,2 млрд гривень.

Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 9,4 %, або на 1,3 млрд гривень.

До спеціального фонду Державного бюджету України у січні – березні 2021 року зібрано майже 2,9 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів.

Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 26,8 %, або на 612,7 млн гривень.

До спеціального фонду Державного бюджету України березні 2021 року зібрано 1 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів.

Порівняно з березнем минулого року надходження зросли на 18,7 %, або на 160,2 млн гривень.

Надходження коштів від ліцензування виробництва, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом – сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним до місцевих бюджетів за січень – березень 2021 року становить 267,7 млн гривень. З них у березні надійшло 97,5 млн гривень.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/465024.html

Випадки, в яких довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 34-ОПП підлягає заміні

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок), у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці за формою № 34-ОПП (найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), довідка за формою № 34-ОПП підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нової довідки платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову довідку.

У такому самому порядку видається дублікат довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати довідки нова довідка видається за заявою платника податків, у якій надані пояснення і викладені обставини втрати довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати довідки.

Про видачу кожної довідки за формою № 34-ОПП робиться запис у журналі за формою № 14-ОПП, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.

Фізособа – нерезидент має зареєстроване в Україні власне авто: за якою адресою надсилається ППР на сплату транспортного податку?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)є об’єктами оподаткування.

Норми встановлені п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПКУ обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.

При цьому податкове/податкові повідомлення-рішення (далі – ППР) про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику транспортного податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Враховуючи викладене, контролюючий орган надсилає (вручає) ППР про сплату суми транспортного податку та відповідні платіжні реквізити фізичній особі – нерезиденту за податковою адресою (місцем реєстрації) платника транспортного податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування – легковий автомобіль, що перебуває у власності такого нерезидента.

Платники податку на прибуток підприємств за І квартал 2021 року подають декларацію за новою формою

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що 01 грудня 2020 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.10.2020 № 649 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544», яким, зокрема, затверджено, зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).

Відповідно до абзацу другого п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Враховуючи вищезазначене, платникам податку на прибуток підприємств необхідно подавати Декларацію за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду – І квартал 2021 року.

На офіційному вебпорталі ДПС розміщено реєстр платників, які використовують єдиний рахунок

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35¹ Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (далі – Постанова № 321).

Інформація за визначеним платником з реєстру платників, які використовують єдиний рахунок (крім реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта фізичної особи), є доступною на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Інформація з реєстрів https://cabinet.tax.gov.ua/registers.

Відповідно до п. 7 Постанови № 321 у реєстрі платників, які використовують єдиний рахунок, зазначається:

▼ найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника;

▼ податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті);

▼ дата включення платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;

▼ дата виключення платника з реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

До уваги ФОП – платників єдиного податку!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку 3 групи звітують за І квартал 2021 року за новою формою декларації платника єдиного податку, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752 (далі – Декларація).

Останній день подання Декларації 11.05.2021.

В Електронному кабінеті податкова Декларація – за ідентифікатором форми F0103307.

Податкові Декларація запроваджена для забезпечення виконання вимог законів України від 19 вересня 2019 року № 115-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та № 116-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб», якими змінено порядок подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок).

Зокрема, вищезазначеними законами передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та у порядку, що встановлені Податковим кодексом України.

Верховний суд підтримав позицію податкової служби у справі з ПрАТ «Філіп Морріс України»

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/465319.html повідомила наступне.

Верховний суд визнав передчасним висновок судів першої та апеляційної інстанції щодо скасування донарахованих ПрАТ «Філіп Морріс України» податкових зобов’язань.

Так, ПрАТ «Філіп Морріс України» звернулось до суду відносно скасування донарахованих податкових зобов’язань з акцизного податку на 13,6 млн грн, обгрунтовуючи позов тим, що тютюнові вироби із акцизними марками були пошкоджені внаслідок пожежі із 100-відсотковою втратою їх якості.

Суди першої та апеляційної інстанції у справі № 2а-9900/12/2070 позовні вимоги ПрАТ «Філіп Морріс України» задовольнили, зазначали що, оскільки зіпсовані під час пожежі сигарети не підлягали реалізації або будь-якому іншому використанню, то і об’єкт оподаткування акцизним збором відсутній.

Верховний суд визнав такий висновок судів передчасним, скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд, зазначивши, що дослідженню підлягає застосування п. 27 Положення «Про затвердження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 23.04.2003 № 567, яким передбачено, що у разі встановлення факту нестачі марок (знищення, розкрадання) матеріально-відповідальна особа підприємства-виробника несе матеріальну відповідальність у розмірі вартості марок та розрахункової суми акцизного збору,яку виробник повинен сплатити до бюджету за умови реалізації продукції, для якої купувались марки.

Судами попередніх інстанцій не перевірено обставини щодо дотримання ПрАТ «Філіп Морріс України» вимог Положення 567 при списанні та утилізації пошкоджених марок акцизного збору або вчинення ним будь-яких активних дій з метою дотримання вказаних нормативних положень; не здійснено допит як свідків осіб, які входили до складу комісії, створеної з метою проведення службового розслідування у зв’язку із пожежею.

Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС отримали 145,9 тис. клієнтів

Протягом січня – березня поточного року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались майже 145,9 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано 341,6 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Майже 71,8 тис. фізичних осіб протягом січня – березня 2021 року отримали 145,4 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Також протягом вказаного періоду 74,1 тис. юридичних осіб отримали 196,2 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 69,2 тис. клієнтів, з яких 42,5 тис. – юридичних та 26,7 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 144,3 тис. сертифікатів.

Всього з початку діяльності надавача видано понад 9,6 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

Таким чином клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/465221.html

У форматі онлайн проведена зустріч з керівниками регіональних кампаній – членами Офісу Європейської Бізнес Асоціації у Дніпрі

Днями за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у форматі онлайн проведено зустріч фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровської області з керівниками регіональних кампаній – членами Офісу Європейської Бізнес Асоціації у Дніпрі (далі – Асоціація).

У заході прийняли участь в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій; керівник Офісу Асоціації у Дніпрі Присяжнюк Катерина; керівник податкового комітету Асоціації Соседка Наталія; керівники регіональних кампаній – членів Асоціації, а також керівники структурних підрозділів ГУ ДПС.

В. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій відкрив захід, привітав всіх учасників та подякував за підтримку чіткої позиції стосовно розвитку партнерських відносин між представниками бізнесу і податкової служби.

Присяжнюк Катерина подякувала за партнерські відносини та висловила впевненість у проведенні зустрічі у форматі конструктивного діалогу.

Леонов Валерій побажав плідної праці у вирішенні нагальних питань.

«На наш погляд, створена певна інформаційна платформа для комунікації між податківцями та бізнесом. І як наслідок, є позитивні результати після проведення таких заходів. Співпраця податкової служби з платниками податків, побудована на відкритості та прозорості, приносить свої плоди, адже високі показники надходжень до бюджетів – це наслідок спільної роботи», – зазначив в. о. заступника начальника ГУ ДПС

На заході розглянуті питання, пов’язані із змінами у правилах трансфертного ціноутворення, що діють з початку 2021 року; документальним оформленням виконання послуг нерезидентами; скасуванням мораторію на перевірки у 2021 році; нарахуванням земельного податку.

Крім того, фахівці ГУ ДПС ознайомили присутніх з перспективами розвитку електронного документообігу, у тому числі з нерезидентами.

Особливу увагу приділено удосконаленню процеса взаємодії між підприємствами та податковою службою.

«Зрозумілі правила оподаткування надають можливість бізнесу працювати у прозорому полі і залучати в регіон інвестиції. І надзвичайно важливою для забезпечення успіху у цьому напрямку є взаємодія, зокрема податкової служби і бізнес-спільноти», – констатував Леонов Валерій.

Під час зустрічі і податківці, і члени Асоціації енергійно обговорювали актуальні питання.

Присяжнюк Катерина зауважила, що якісний і системний діалог з платниками податків – запорука ефективної роботи бізнесу і своєчасного наповнення бюджетів.

Учасники подякували організаторам заходу за конструктивне спілкування і висловили впевненість, що діалог буде продовжено.

Чи є платниками земельного податку платники єдиного податку?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Безоплатно отримано основний засіб: встановлення мінімально допустимого строку амортизації

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Норми встановлені п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації).

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Пунктом 23 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями, визначено що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Таким чином, у податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації вартості придбаного (безоплатно отриманого) (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації) основного засобу, що був у використанні, встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), однак він не може бути меншим за мінімально допустимі строки визначені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

До уваги платників ПДВ!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) платник ПДВ має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).

У Таблиці зазначаються:

▼ види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

▼ коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

▼ коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку).

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку).

Отже, платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно ДКПП.

Офіційна зарплата – обов’язок роботодавця!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що виплата заробітної плати у «конвертах» – це поширений спосіб ухилення від сплати податків. Для держави – це ненадходження належних платежів до бюджету, а для працівників – у подальшому низький рівень пенсії та інших соціальних гарантій.

Роботодавці зобов’язані ставитися до цього питання відповідально. Наголошуємо на неприпустимість виплати «тіньової» зарплати та закликаємо роботодавців не порушувати законодавство. Не варто забувати, що виплата заробітної плати без сплати встановлених податків і зборів є грубим порушенням законодавства про працю в Україні, яке підпадає під адміністративну та кримінальну відповідальність.

Громадянам також необхідно ставати на захист своїх прав, вимагаючи офіційного оформлення трудових відносин.

Кожен громадянин має право на заробітну плату не менше від установленого законодавством мінімального розміру. Такі явища, як зарплата «у конверті» та робота без оформлення трудових відносин несе за собою багато негараздів як країні так і кожному працюючому. Нелегальна заробітна плата послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів.

Не менш важливим являється і той факт, що рівень надходження податку на доходи фізичних осіб та військового збору у бюджет знаходиться у прямій залежності від рівня нарахованої заробітної плати. Тому дуже важливо, щоб працівники отримували заробітну плату не «в конвертах», а офіційно, бо саме у такому випадку місцевий бюджет має стабільні надходження.

Добровільна сплата податків до бюджету з отриманих доходів має велике значення. Досягнення нової якості життя громадян потребує гармонійного балансу інтересів суспільства, держави і бізнесу, соціальної відповідальності платників податків. Підтримка роботодавцем ідеї легалізації заробітної плати та робочого місця – це захист свого бізнесу від неконкурентних умов, а офіційне оформлення на роботу – соціальна захищеність найманого працівника.

Гірничим підприємствам про коефіцієнт рентабельності за І кв. 2021 року у разі порушення строку регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається за сумою витрат, обчислених згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що визначений у протоколах Державної комісії України по запасах корисних копалин.

У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).

Норми встановлені п. 252.16 ст. 252 ПКУ.

У І кварталі 2021 року діяли 2 (дві) облікові ставки: 6 відс. та 6,5 відс., затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 10.12.2020 № 726-рш, від 21.01.2021 № 16-рш, від 04.03.2021 № 84-рш відповідно.

Тривалість дії облікової ставки: 6 відс. – 63 дня (01.01.2021 – 04.03.2021); 6,5 відс. – 27 днів (05.03.2021 – 31.03.2021).

Для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати необхідно обчислити розмір середньозваженої облікової ставки за І квартал 2021 року, який відповідає 6,15 відс. ((6 відс. х 63 дня + 6,5 відс. х 27 днів)/90).

Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, але якими виконано геолого-економічну оцінку запасів корисних копалин та подано матеріали такої оцінки на реєстрацію в установленому порядку за формою 3-гр, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2021 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 18,45 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки.

За порушення під час торгівлі алкоголем та тютюном донараховано 503,2 млн грн штрафних санкцій

Протягом 2021 року територіальними підрозділами ДПС проведено 6 461 фактичну перевірку суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову/роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. За їх результатами застосовано штрафних (фінансових) санкцій на суму близько 503,2 млн грн, до адміністративної відповідальності притягнуто 1674 особи. Також анульовано 1299 ліцензій, виявлено 10 підпільних виробництв підакцизних товарів, у 82 випадках ініційовано вилучення контрафактної продукції на суму 104,3 млн гривень.

Для припинення незаконної діяльності у сфері торгівлі пальним та забезпечення прозорості ведення господарських операцій на ринку пального протягом поточного року територіальними підрозділами ДПС проведено 1543 фактичні перевірки АЗС, за результатами яких застосовано штрафних (фінансових) санкцій на суму близько 566,5 млн грн. Ініційовано вилучення з незаконного обігу 597,8 тис. літрів пального на загальну суму близько 15,6 млн грн (припинено діяльність 26 АЗС) та 90 одиниць обладнання, за допомогою якого здійснювався незаконний продаж пального на загальну суму близько 8,3 млн гривень.

Загалом проведення фактичних перевірок платників податків, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю підакцизними товарами в цілому по Україні, здійснюють близько 800 посадових осіб.

Фактичні перевірки таких суб’єктів господарювання здійснюються за наявності ризиків та підстав, передбачених пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, зокрема, у разі виявлення ризиків під час аналізу звітних даних суб’єктів господарювання, а також надходження інформації від громадян (покупців/споживачів).

Для ефективного контролю за суб’єктами господарювання, які здійснюють реалізацію підакцизної продукції (у тому числі торгівлю паливно-мастильними матеріалами), у разі наявності інформації про встановлені випадки недотримання такими суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства України можете звертатися до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Звертаємо увагу, що для всебічного та якісного розгляду звернень громадян просимо в зверненнях за можливості зазначати: адресу господарського об’єкту, назву суб’єкта господарювання, вид придбаної підакцизної продукції (з ознаками фальсифікації та/або відсутності марок акцизного податку) з наданням підтверджуючих документів (за наявності) або будь яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/465508.html

Якщо у розрахунковому документі при реалізації підакцизних товарів не зазначено код УКТ ЗЕД , законодавством передбачена відповідальність

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що п. 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350) (далі – Положення № 13) визначено обов’язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), зокрема, фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).

Тобто, у розрахункових документах, які створюється реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО (далі – ПРРО) при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов’язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».

Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО, ПРРО та модемів для передачі даних та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО, ПРРО дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів ДПС України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.10.2020 за № 1744/22056.

З урахуванням того, що код УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом для підакцизних товарів та відповідно до Положення № 13 фактично є частиною назви товару, ДПС повідомляє, що відповідно технології зберігання та збору даних РРО код УКТ ЗЕД рекомендовано розміщувати в структурі тегів <РР> з атрибутом.

Відповідальність за використання суб’єктами господарювання РРО та/або ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД передбачена ст. 17 Закону України від 06 липня 1996 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Додатково повідомляємо, що зазначення обов’язкових реквізитів розрахункових документів в структурі тегів необов’язкових реквізитів є порушенням вимог нормативних документів та може призвести до втрати інформації, що передається суб’єктом господарювання до серверу контролюючого органу та стати причиною проведення контрольно-перевірочних заходів.

Суб’єктам господарювання необхідно здійснювати проведення розрахункових операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

До уваги суб’єктів господарювання, які використовують один транспортний засіб доставки пального декілька разів на добу!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється, зокрема, на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Заявка), із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового. Такі Заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Норми встановлені п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.

Форма Заявки та Порядок її заповнення (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188 «Про затвердження форми заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, та Порядку її заповнення».

Згідно з п. 1 розділу II Порядку Заявка складається щодо кожної операції з переміщення пального або спирту етилового із зазначенням кількох транспортних засобів (у разі потреби).

Період переміщення пального або спирту етилового не може перевищувати 30 календарних днів.

Відповідно до п. 2 розділу II Порядку до Заявки вносять інформацію за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з п. 3 розділу II Порядку у графах 4 – 22 Заявки надається інформація щодо пунктів навантаження пального, у графах 13 – 22 – щодо пунктів розвантаження пального. У графах 25, 26 Заявки зазначають цифрами дати початку та закінчення періоду транспортування.

У разі, якщо один транспортний засіб використовується декілька разів на добу для переміщення пального з одним і тим самим кодом УКТ ЗЕД і при цьому не змінюються дані щодо адрес місцезнаходження пунктів навантаження та розвантаження пального відповідно, суб’єктом господарювання подається одна Заявка.

Якщо такий транспортний засіб переміщує паливо з різними кодами УКТ ЗЕД, на кожне таке переміщення суб’єктом господарювання подається нова Заявка.

У разі, якщо в зазначений період відбуваються зміни у відомостях щодо пунктів навантаження/розвантаження, вони мають відображатись окремими рядками поданої Заявки, або у новій Заявці.

Частка будівлі сільськогосподарського товаровиробника здається її власником в оренду: що з податком на нерухомість?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Отже, сільськогосподарський товаровиробник (юридична та фізична особа) при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, обчислює податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по зазначеним у відповідних договорах оренди, лізингу, позики частинам будівель, споруд.

Які платежі з метою оподаткування вважаються «роялті»?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України роялті – будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;
за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, можливо подати в електронному вигляді

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що письмові пояснення та копії документів, платник ПДВ подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами). ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

До Повідомлення можна додати документи довільного формату (J/F13126), до яких можна завантажити копії необхідних підтверджуючих документів у форматі PDF, PNG або JPG.

Згідно з ст. 7 Закону № 851 оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону № 2155.

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред’явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом.

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Отже, платнику ПДВ необхідно подати копії підтверджуючих документів до Повідомлення про надання пояснень шляхом завантаження їх копій у форматі PDF, PNG або JPG.

Оновлені формати єдиної звітності розміщено в Реєстрі форм електронних документів

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу платників, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/103/154157/Forms_deklar.htm станом на 27.04.2021 розміщено оновлений Реєстр форм електронних документів.

Зокрема, оновлено формат податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (ідентифікатори форм J/F0510106) (далі – податковий розрахунок), форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4».

Нагадаємо, що гранична дата подання податкового розрахунку за І квартал 2021 року – 11 травня 2021 року.

Звіт приймається без КВЕД, але із попередженням у квитанції № 2: «Попередження – вказаний КВЕД не знайдено у довіднику».

Запрошуємо взяти участь в опитуванні щодо рівня корупції в органах ДПС

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/465985.html повідомила наступне.

З 30 квітня 2021 року Державна податкова служба України проводитиме загальнонаціональне опитування платників податків щодо оцінювання рівня корупції в органах ДПС.

Думка платників податків – тих, заради кого ми працюємо, дозволить об’єктивно оцінити ризики корупції в органах ДПС для подальшого їх усунення.

Опитування є анонімним, добровільним та не займе багато часу.

Відповівши на запропоновані питання, ви допоможете нам ідентифікувати проблемні питання в роботі органів ДПС та стати кращими для вас.

Опитування можна пройти за посиланням http://tax.gov.ua/anketa/?3328193862, яке буде активним з 30 квітня 2021 року по 10 червня 2021 року.

Результати опитування будуть оприлюднені на офіційному вебпорталі ДПС одразу після їх опрацювання.

Заздалегідь вдячні за надану допомогу!

З початку року за результатами перевірок АЗС донараховано 350 млн грн штрафних санкцій

ДПС активізовано діяльність у напрямі боротьби з нелегальним обігом і роздрібною торгівлею пальним в Україні. Для цього, зокрема, податківці беруть участь у міжвідомчих регіональних робочих групах, створених при обласних держадміністраціях.

Так, Нафтогазовою Асоціацією України надано перелік по 475 суб’єктам господарювання, які на їх думку, працюють з порушенням чинного законодавства.

За результатами доперевірочного аналізу отриманої інформації на наявність ризиків проведено 324 та розпочато 13 перевірок, встановлено 238 порушень законодавства з питань обігу пального, донараховано більш ніж
25 млн грн штрафних та фінансових санкцій.

Загалом з початку року ДПС для запобігання та виявлення порушень законодавства платниками податків, які здійснюють торгівлю пальним, проведено 745 фактичних перевірок АЗС, до порушників законодавства застосовано 350 млн грн штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, за результатами контрольно-перевірочних заходів з незаконного обігу вилучено 592,9 тис. літрів пального на загальну суму 15,5 млн грн, а саме:

– дизельного пального – 304,6 тис. літрів на суму майже 7,6 млн грн;

– бензину А-92 – 39,9 тис. літрів на суму 972,8 тис. грн;

– бензину А-95 – 205,2 тис. літрів на суму 6,4 млн грн;

– газу скрапленого – 43,2 тис. літрів на суму 621,4 тис. гривень.

За результатами контрольно–перевірочних заходів припинено діяльність 25 АЗС та вилучено 86 одиниць обладнання, за допомогою якого здійснювався незаконний продаж пального, на загальну суму 8 млн гривень.

Нагадаємо, що з метою подолання критичної ситуації на нафтогазовому ринку відповідно до протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 29 активізовано діяльність міжвідомчих регіональних робочих груп для проведення спільних заходів з метою боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею пальним в Україні, створених при обласних Державних адміністраціях рішенням Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року.

Представники Державної податкової служби разом з представниками національної поліції, ДФС, ДСНС, Держархбудінспекції, Держпраці, Держекоінспекції, Держпродспоживслужби, Мін’юсту та органів прокуратури постійно беруть участь у 26 постійно діючих робочих групах та спільних заходах з відпрацювання підприємств, які працюють з ознаками ризиків порушення законодавства з питань обігу пального.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/465769.html

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області