ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Актуальні питання застосування РРО та ПРРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Днями за участі заступника начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання застосування РРО та ПРРО».

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Чи застосовуються РРО та/або ПРРО при реалізації продукції власного виробництва (в т.ч. відходи, тара)?

Відповідь. Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

До продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

Питання. Чи необхідно суб’єкту господарювання в кінці робочого дня проводити операцію «службова видача» на РРО або ПРРО?

Відповідь. Видача чи внесення готівки з місця проведення розрахунків повинна реєструватись через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО (далі – ПРРО) з використанням операцій «службова видача» та «службове внесення», якщо така видача чи внесення не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.

Якщо до початку наступного робочого дня на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту, з метою уникнення невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, проведено через РРО або ПРРО суму готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків з використання операції «службове внесення», то операція «службова видача» в кінці робочого дня не здійснюється.

Питання. Які дії суб’єкту господарювання, якщо відсутній фіскальний чек на вебпорталі ДПС в Реєстрі «Пошук фіскального чеку»?

Відповідь. Інформація про фіскальний чек з’являється на вебпорталі ДПС в Реєстрі «Пошук фіскального чеку» у разі:

фіскалізації чека у режимі онлайн – після отримання на пристрій підтвердження його фіскалізації на фіскальному сервері ДПС;

фіскалізації чека у режимі офлайн – після отримання від пристрою пакету даних про чеки сформовані в режимі офлайн (після відновлення зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером ДПС).

Якщо фіскальний чек відсутній за результатами пошуку засобами Електронного кабінету, то необхідно повторно перевірити введені дані у пошукових реквізитах та повторити пошук.

У разі відсутності фіскального чеку суб’єктом господарювання може бути надісланий лист з повідомленням про його відсутність до ДПС. До такого повідомлення необхідно додати копію чеку, який не знайдено.

Питання. Яким чином суб’єкт господарювання повинен проводити розрахунки через РРО та/або ПРРО за товари, які отримує покупець за допомогою подарункового сертифіката або з використанням відомостей, талонів, безкоштовних рецептів?

Відповідь. При здійсненні розрахунків за допомогою подарункового сертифіката або з використанням відомостей, талонів, безкоштовних рецептів розрахункові операції проводяться через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) (для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД) з позначенням форми оплати: «безготівкова».

При цьому суб’єкт господарювання має право уточнити вид форми оплати: «подарунковий сертифікат», «талон», «відомість», а за безкоштовними рецептами – «безоплатно» та суму коштів за цією формою оплати. Якщо загальна сума покупи більша ніж вартість, зокрема, подарункового сертифіката, талонів, то в чеку зазначається декілька форм оплати: «готівкова та/або безготівкова» та сума коштів за кожною формою оплати, яка була використана при здійсненні розрахункової операції.

Водночас, в програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час не реалізовано можливість проведення через ПРРО попередньої (авансової) оплати за товар (послугу), реалізації товару з відстроченням платежу, тобто наразі відсутня можливість проведення через ПРРО розрахунків, які отримує покупець за допомогою подарункового сертифіката або з використанням відомостей, талонів, безкоштовних рецептів.

Питання. Яким чином через ПРРО провести внесення чи вилучення готівки з місця проведення розрахунків, які не пов’язані із проведенням розрахункових операцій?

Відповідь. Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Питання. Як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?

Відповідь. Програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО.

Порядок повідомлення платника податків про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.

Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.

У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» із змінами та доповненнями.

Таким чином, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення – рішення.

Сплата єдиного внеску ФОП, яка в межах одного місяця припиняє підприємницьку діяльність та повторно реєструється

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктами 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов’язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до контролюючого органу за основним місцем обліку в порядку та строки визначені законодавством.

Частиною дев’ятою ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями встановлено, що фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до п.п. 8 п. 2 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790) (далі – Інструкція № 449):

для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно. Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період;

для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності/або здійснено перехід на сплату інших податків і зборів включно. Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем (частина четверта ст. 6 Закону № 2464).

Порядок взяття на облік фізичних осіб – підприємців передбачений розд. II Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями.

У разі повторної реєстрації у платника єдиного внеску виникають обов’язки відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2464.

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності, єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період:

фізичними особами – підприємцями (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) – за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно;

фізичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, – за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності/або здійснено перехід на сплату інших податків і зборів включно.

При повторній реєстрації підприємницької діяльності єдиний внесок сплачується до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць.

Рентні платежі, які необхідно сплачувати суб’єкту господарювання за видобуті обсяги підземних вод (прісної або мінеральної)

Згідно з п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за спеціальне використання води.

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині видобування підземних вод є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Крім того, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Ставка рентної плати за користування надрами для видобування підземних вод визначена у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Таким чином, суб’єкт господарювання, що здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні), є платником рентної плати: за користування надрами для видобування корисних копалин та за спеціальне використання води.

Обчислення юридичною особою земельного податку за земельну ділянку, яка перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб

Згідно з п.п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Підпунктом 2 п. 286.6 ст. 286 ПКУ визначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності, зокрема, кількох юридичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності.

Згідно із п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) суб’єктами права приватної власності на землю є, зокрема, юридичні особи.

Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ).

Таким чином, юридичні особи – співвласники земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній власності (спільній частковій власності) самостійно обчислюють земельний податок пропорційно частці належній кожній з них.

Щодо зміни порядку подання звітності про нарахування єдиного внеску

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/466208.html повідомила, що законами України від 19 вересня 2019 року № 115 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 115) та № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 116) змінено порядок подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема передбачено щоквартальне подання звітності про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Пунктами 1 та 4 частини 2 ст. 6 Закону № 2464 визначено, що з 01.01. 2021 звітні відомості з нарахування єдиного внеску повинні становити невід’ємну частину відповідної податкової звітності. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до вимог законів № 115 та № 116 наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» (далі – Наказ № 773) затверджено форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Відповідно до підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ особи, які відповідно до цього ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, Розрахунок (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Аналогічна норма трактується в пункті 51.1 статті 51 ПКУ.

При цьому термін подання податкової декларації із базовим (податковим) періодом календарний квартал визначено пунктом 49.18 статті 49 ПКУ, зокрема згідно з підпунктом 49.18.2 така декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

З огляду на зазначене пунктом 3 Наказу № 773 встановлено, що Розрахунок за формою, затвердженою цим наказом, перший раз подається за I квартал 2021 року.

ДПС також надано роз’яснення щодо обов’язкових реквізитів декларації, «Довідкового» Розрахунку, порядку відображення платниками єдиного внеску, що мають відокремлені підрозділи в Розрахунку та додатках до нього, відомостей щодо застрахованих осіб, порядку виправлення помилок, особливостей подання Розрахунку за «минулі періоди», особливостей подання Розрахунку приватними нотаріусами, відображення доходів, наданих у негрошовій формі, звітування за договором про спільну діяльність сторін, особливостей заповнення рядка 032 заголовної частини Розрахунку та додатка 4ДФ.

У ДПС обговорили впровадження нових проектів цифровізації

Основні досягнення податкової служби в ІТ-сфері обговорювалися під час зустрічі керівництва ДПС з керівництвом проекту EU4PFM.

Участь у заході взяли Перший заступник Голови ДПС Наталія Рубан, заступники Голови ДПС Наталія Калєніченко, Михайло Тітарчук, менеджер сектору «Управління державними фінансами» Представництва ЄС в Україні Єкатерина Яковлева, міжнародний короткостроковий експерт з податкових питань Паулюс Маяускас, ІТ-експерт EU4PFM Койт Паусаг, координатор донорської підтримки Альона Гурківська та інші.

Учасники проаналізували поточний стан діджиталізації служби, обговорили проекти, які вже діють та розробляються в ДПС.

Так, ДПС бере активну участь у глобальному проекті цифровізації, який реалізовується у рамках Національної програми інформатизації. До нього за напрямом «Фінанси» увійшли три великі проекти ДПС: «Е-податки», «Е-Акциз» і «Е-РРО».

Як відзначили представники податкової служби, такі сервіси виведуть на новий рівень процеси адміністрування податків за рахунок автоматизації та впровадження заходів цифрового розвитку, забезпечать створення ефективного механізму контролю за обігом підакцизних товарів тощо.

У свою чергу учасники проекту EU4PFM відзначили впровадження платформи податкових сервісів на порталі ДІЯ. Відтепер сервіси ДПС будуть доступними для фізичних осіб на двох платформах – в Електронному кабінеті платника на Порталі Дія. Це дає громадянам можливість обирати найбільш зручний формат свого спілкування з державними органами.

Поінформували представники ДПС і про результати впровадження програмного РРО, що працює вже дев’ять місяців. За цей час постійно вдосконалюється його функціонал для того, щоб зробити максимально зручним для користувачів. Станом на 26 квітня 2021 року 16,6 тис. суб’єктів господарювання застосовують 85,6 тис. ПРРО, якими передано до ДПС 235,2 млн документів.

Наразі в податковій працюють над його Webверсією, версією для девайсів з iOS.

Представники проекту EU4PFM відзначили високий потенціал ДПС та готовність до впровадження новітніх розробок та електронних сервісів для платників. Зі свого боку проект EU4PFM поінформував про готовність до проведення найближчим часом усіх запланованих закупівель з метою підтримки ІТ проектів ДПС.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/466154.html

Оновлено довідник умовних кодів причин коригування для розрахунків коригування до податкової накладної

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома платників ПДВ, що 01.12.2018 в розрахунку коригування до податкової накладної (РК) зазначається «код причини коригування» та «№ з/п групи коригування».

ДПС України 29 квітня 2021 року на офіційному вебпорталі за посиланням

https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/357729.html розміщено оновлений Довідник умовних кодів причин коригування.

В переліку міститься 12 умовних кодів причин коригування. Зокрема, з 01.04.2021 діє нова причина 204 – коригування податкової накладної, складеної при здійсненні операції з безоплатного постачання товарів/послуг.

Про порядок видачі коштів, проведених через РРО/програмний РРО, у разі повернення товару

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – програмний РРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

При цьому такі суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду) (п. 2 ст. 3 Закону № 265).

Вимоги щодо змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок № 547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Разом з тим, для суб’єктів господарювання, які застосовують програмні РРО п. 8 розділу IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», передбачено, що у разі формування розрахункового документа через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію, така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується. У таких випадках операція «сторно» може бути проведена до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким програмним РРО.

Пунктом 8 глави III Порядку № 547 встановлено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або програмний РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або програмний РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти слід зберігати у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній вперше подається у 2021 році за 2020 рік

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), оновлено редакцію п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Зокрема, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (МГК) подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Згідно з п.п. 39.4.2.2 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ повідомлення про участь у міжнародній групі компаній має містити, зокрема, таку інформацію:

а) дані щодо материнської компанії міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків, зокрема, назву, державу (територію) резидентства, адресу реєстрації, реєстраційний номер (номери), присвоєні материнській компанії в державі (на території) її реєстрації, код (коди) материнської компанії як платника податків у державі (на території) її реєстрації;

б) дані щодо юридичної особи, яка є уповноваженим учасником міжнародної групи компаній на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків (у разі наявності такої юридичної особи), зокрема, її назву, державу (територію) податкового резидентства, адресу реєстрації, реєстраційний номер (номери), присвоєні уповноваженій особі в державі (на території) її реєстрації, код (коди) як платника податків у державі (на території) її реєстрації, або інформацію про те, що група не зобов’язана подавати звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній відповідно до законодавства інших країн;

в) дату, яка є останнім днем фінансового року, за який готується консолідована фінансова звітність міжнародної групи компаній, а у разі, якщо така звітність не готується, дату закінчення фінансового року відповідно до внутрішніх положень материнської компанії міжнародної групи компаній;

г) інформацію щодо розміру сукупного консолідованого доходу міжнародної групи за фінансовий рік, що передує звітному, розрахованого згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія групи.

Форма та порядок складання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому п. 53 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що норми п. 39.4 ст. 39 ПКУ щодо подання платниками податків повідомлень про участь у міжнародній групі компаній вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.

З метою застосування ставки ПДВ 0% перевізнику необхідно єдиний міжнародний перевізний документ

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Норми встановлені п.п. «е» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. «а» п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.

Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Відповідно до ст.9 Закону України від 1 липня 2004 року №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» із змінами і доповненнями перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути:

▼ авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);

▼ міжнародна автомобільна накладна (CMR);

▼ накладна СМГС (накладна УМВС);

▼ коносамент (Bill of Lading);

▼ накладна ЦІМ (CIM);

▼ вантажна відомість (Cargo Manifest).

Сплата податку на нерухомість за об’єкт нежитлової нерухомості, який використовується ФОП – «загальносистемником» для здійснення діяльності: що з витратами?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що об’єкти нежитлової нерухомості – це будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Норми встановлені п.п. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) визначений ст. 177 ПКУ.

Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Підпунктом 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ (в редакції Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав чинності 23.05.2020) визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, до якого включаються суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої ФОП (крім ПДВ для ФОП, зареєстрованого як платник ПДВ, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності ФОП, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю ФОП.

Отже, у разі якщо сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності, була здійснена ФОП на загальній системі оподаткування після 23.05.2020, тобто після набрання чинності Законом № 466, то така ФОП має право віднести до складу валових витрат сплачену суму зазначеного податку.

Водночас, при сплаті до 23.05.2020 ФОП на загальній системі оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності, положення Закону № 466 не застосовуються.

До уваги платників екологічного податку!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.

Норми визначені п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588).

Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).

Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник екологічного податку зобов’язаний подавати податкові Декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

У разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник складає та подає повідомлення 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення заяву про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.

При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у повідомленні 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.

Доплати медиків, які безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії коронавірусної хвороби (COVID-19), є базою нарахування єдиного внеску

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома, що на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – коронавірусна хвороба (COVID-19), визначений Кабінетом Міністрів України в акті про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), до завершення здійснення зазначених заходів встановлюється додаткова доплата у розмірі до 300 відсотків заробітної плати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням передбачених законодавством обов’язкових доплат та надбавок медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, які безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Норми встановлені п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2020 року № 246 «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із змінами та доповненнями (далі –Постанова № 246).

Конкретний перелік посад працівників, яким встановлюється доплата, затверджується керівником відповідного закладу охорони здоров’я.

Згідно з абзацом другим п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 108/95), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ст. 7 Закону № 2464).

Статтею 2 Закону № 108/95 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, основну та додаткову заробітну плату.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки).

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, що включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Таким чином, суми доплат до заробітної плати, нараховані медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та лікуванні пацієнтів з випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, відносяться до додаткової заробітної плати, що належить до фонду оплати праці, та є базою нарахування єдиного внеску.

До 10 червня 2021 року платникам надана можливість скористатись процедурою списання пені та штрафів у разі сплати основної суми боргу

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072), зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 2³.

Відповідно до п. 2³підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Нагадуємо, що положення вищезазначеного пункту не застосовується щодо:

великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 ПКУ;
осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Тому у разі надходження до територіального органу ДПС заяв про участь у процедурі, визначеній пунктом 2³ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ від платників податків, які на дату реєстрації заяви та присвоєння їй вхідного номеру у цьому органі ДПС підпадали під зазначені вище виключення, таким платникам у п’ятиденний строк від дати реєстрації заяви направляється аргументована відмова у списанні, скасуванні та зменшенні штрафних санкцій (у т.ч. довідково розрахованих) та пені із зазначенням причини відмови з посиланням на відповідне положення пункту 2³ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. При цьому підставою для відмови є перебування платника податків в будь-якій з процедур, визначених пунктом 2³підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Згідно з пунктом 2³ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати основної суми податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Разом з тим, платнику надається право виконати вимоги пункту 2³ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.

Єдиний рахунок: вже сплачено 200 млн гривень

Такий спосіб сплати податків є комфортним, оскільки скорочує платникам фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.

Обов’язок зі сплати податкових платежів та єдиного внеску вважається виконаним з моменту внесення коштів на єдиний рахунок

Розрахуватись з бюджетом та фондами можливо одним платіжним документом на загальну суму.

Нагадуємо, що через єдиний рахунок можна сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.

Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки.

Перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001.

Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.

Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/не бюджетні рахунки.

Інформаційний лист № 20. Щодо виконання нерезидентами обов’язків щодо взяття на податковий облік, а також реєстрації платниками податку на прибуток в Україні з 1 січня 2021 року

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що ДПС України двадцятий випуск інформаційного листа присвятила змінам до Податкового кодексу України щодо взяття на облік у податкових органах як платників податків іноземних юридичних компаній, організацій, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, а також їх реєстрації платниками податку на прибуток.

В інформаційному листі ви дізнаєтеся про вимоги до реєстрації нерезидентів платниками податків, їх відповідальність за порушення вимог Кодексу щодо податкової реєстрації, практичні аспекти виконання нерезидентів обов’язків платника податку на прибуток тощо.

Ознайомитися з інформаційним листом можна за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/466653.htm,

(https://tax.gov.ua/data/material/000/369/466649/InfoList20.pdf)

FATCA: до уваги фінансових агентів!

Відповідно до проєкту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення і подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил застосування Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)», розміщеному 17.07.2020 на офіційному вебпорталі ДПС, фінансові агенти подають звіти до ДПС через Міжнародну службу обміну даними (МСОД – платформа IDES).

Порядок та методика використання МСОД детально описані в Інструкції користувача МСОД (Публікація Служби внутрішніх доходів США 5190 (далі – Публікація СВД 5190), англійську версію якої розміщено за адресою: http://www.irs.gov/pub/irs-pdf/p5190.pdf.

Для підключення до МСОД фінансовим агентам необхідно придбати SSL-сертифікат (типи сертифікатів та центри сертифікації наведено на стор. 19 Публікації СВД 5190), мати GIIN (ідентифікаційний номер, що надається Службою внутрішніх доходів США для цілей звітування відповідно до Угоди FATCA) та здійснити реєстрацію (процедуру реєстрації викладено на стор. 21 – 26 Публікації СВД 5190).

Звіти фінансових агентів вважаються наданими і отриманими Службою внутрішніх доходів США у день, коли ДПС України підтвердить, і, таким чином, розкриє інформацію у МСОД Службі внутрішніх доходів США, а інформація, яка передається Службою внутрішніх доходів США, вважається наданою і отриманою ДПС у день, коли вона є доступною для завантаження з МСОД (стор. 99 – 101 Публікації СВД 5190).

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/fatca/pitannya-vidpovidi/

За І квартал обсяг реалізації продукції (послуг) великими платниками податків склав 1,23 трлн гривень

За підсумками першого кварталу 2021 року великі платники податків зробили значний внесок, а саме більше 50 % від загального обсягу реалізації, у такі сфери економіки як:

– торгівля;

– переробна промисловість;

– фінансова та страхова діяльність;

– транспорт;

– інформація та телекомунікації;

– електроенергія;

– професійна, наукова та технічна діяльність;

– добувна промисловість.

Загальний обсяг реалізації продукції (послуг), що були реалізовані великими платниками податків по всім секторам економіки, за перший квартал 2021 року склав 1,23 трлн гривень.

Найбільший обсяг реалізації продукції та послуг був задекларований у Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків (м. Київ) – 699 млрд грн, у Східному управлінні (м. Дніпро) – 282 млрд грн, Західному (м. Львів) – 92 млрд грн, Південному (м. Одеса) – 85 млрд грн, Північному (м. Харків) – 75 млрд грн.

Об’єднана звітність з ПДФО, військового збору та єдиного внеску: оновлено електронний формат

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що ДПС України оновила формат податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (ідентифікатор форми J/F0510106).

Форма затверджена наказом Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4».

Ознайомитись з Реєстром форм електронних документів станом на 27.04.2021 року можна за посиланням: https://tax.gov.ua/data/material/000/103/154157/Forms_deklar.htm

Нагадуємо, що граничний термін подання податкового розрахунку за І квартал 2021 року – 11 травня 2021 року.

Мінфін видав нову податкову консультацію для ІТ-сектору

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що Міністерством фінансів України наказом від 27.04.2021 № 238 затверджена узагальнююча податкова консультація з деяких питань оподаткування ПДВ (далі – УПК № 128 ).

УПК № 128 надає роз’яснення стосовно застосування п. 26¹ підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо.

Так, операції з постачання програмної продукції тимчасово, з 01 січня 2013 року до 01 січня 2023 року, звільняють від ПДВ.

Чи звільняють від ПДВ операції з постачання програмної продукції, до складу вартості якої входять послуги з її технічної підтримки?

До програмної продукції, яку звільняють від оподаткування ПДВ, відносять будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу.

Якщо операції з постачання послуг із технічної підтримки програмної продукції, зокрема встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, включають (є складовою частиною постачання такої продукції) до вартості програмної продукції, в т.ч. до вартості змін, оновлень, доповнень та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, прав на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу, то такі операції звільняють від ПДВ.

Чи звільняють від ПДВ операції з постачання технічної підтримки програмної продукції, яка не входить до складу вартості такої програмної продукції?

Якщо операції з технічної підтримки програмної продукції включають будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення, включаючи усунення недоліків та виправлення помилок, та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу, з одночасним постачанням за одну вартість послуг із встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, консультування щодо користування програмною продукцією, то такі операції звільняються від ПДВ.

Послуги з технічної підтримки програмної продукції, які передбачають виключно постачання послуг із встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, консультування щодо користування програмною продукцією, які не передбачають внесення будь-яких змін до програмної продукції, та вартість яких не включає зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, а також право (права) на отримання таких змін, оновлень, додатків, доповнень та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм протягом певного періоду часу, оподатковують ПДВ на загальних підставах.

З УПК № 128 можливо ознайомитись на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням https://mof.gov.ua/uk/decrees_2021-487

(https://mof.gov.ua/storage/files/%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%20238.pdf)

По травень 2021 року (включно) ФОП – «спрощенців» першої групи звільнено від сплати єдиного податку і єдиного внеску

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», передбачені пільги для фізичних осіб – підприємців (ФОП) платників єдиного податку першої групи.

Так, платники єдиного податку першої групи тимчасово звільняються:

▼ від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року (крім випадків порушення умов застосування першої групи платників єдиного податку) (п. 52⁹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ);

▼ від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з 01 по 31 січня, з 01 по 28 лютого, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2021 року за себе. Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені періоди в розмірах та порядку, визначених Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску.

Крім того, для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку та які не сплачували страхові внески за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з 01 по 31 січня, з 01 по 28 лютого, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2021 року такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.

Тобто, єдиний внесок та єдиний податок «спрощенці» першої групи можуть не сплачувати за грудень 2020 року та з січня по травень (включно) 2021 року.

І важливо, що законом чітко визначено, що ці місяці несплати єдиного внеску включаються до страхового стажу єдинника першої групи.

У травні закінчуються преференції для платників єдиного податку першої групи.

Отже, вперше такі ФОП сплачуватимуть єдиний податок у червні 2021 року, а єдиний внесок – у липні 2021 року.

Платник податків має можливість отримати в електронному вигляді довідку про відсутність заборгованості з платежів

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що Електронний кабінет – це найбільш популярний сервіс ДПС, який є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом.

Електронний кабінет надає безконтактні способи взаємодії платників податків та контролюючих органів з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Призначення Електронного кабінету – надати платнику податків можливість реалізувати свої обов’язки та права у сфері оподаткування у режимі онлайн, суттєво зменшити витрати платників на адміністрування податків і зробити інформацію щодо кожного платника податків доступною та прозорою. Постійне розширення функціоналу Електронного кабінету зводить особисте спілкування з контролюючими органами до мінімуму, що, у свою чергу, убезпечує платника, особливо в умовах дії карантину, від близьких контактів, які можуть мати негативні наслідки для здоров’я.

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (Довідка) за формою згідно з додатком 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).

Заява подається платником – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1300305 (для юридичних осіб) або F1300305 (для фізичних осіб).

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником.

Необхідність у підтвердженні органами ДПС відсутності заборгованості Довідкою вимагається численними нормативно-правовими актами України, з метою її подальшого надання органам/суб’єктам, що уповноважені на надання фінансової підтримки (компенсації, дотації), проведення закупівель за державні кошти, виділення бюджетного фінансування тощо (наприклад, п. 13 частини першої ст. 17 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» зі змінами та доповненнями, згідно з яким замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, зокрема, в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника).

Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Довідка надається платнику безоплатно. Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Роздрукований електронний примірник документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом.

Переглянути видану платнику електронну Довідку у відкритій частині (вхід до якої не потребує ідентифікації) Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/debit), зацікавлений орган/суб’єкт може шляхом введення податкового номера платника (код за ЄДРПОУ/РНОКПП) та реквізитів електронної Довідки (дати і номеру).

Закликаємо максимально користуватись послугами ДПС дистанційно, усвідомити переваги такого формату спілкування з податковими органами, адже скориставшись онлайн-сервісами вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua), платники мають можливість отримати всю необхідну інформацію без особистих візитів до центрів обслуговування платників.

Стосовно особливостей звільнення від оподаткування ПДВ операцій, які здійснюються у рамках реалізації проектів, що фінансуються НАТО

З метою застосування норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині оподаткування ПДВ, враховуючи положення Угоди між Урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні (далі – Угода), ратифікованої Законом України від 04 лютого 2016 року № 989-VIII, ДПС України надала роз’яснення щодо особливостей звільнення від оподаткування ПДВ операцій, які здійснюються у рамках реалізації проектів, що фінансуються НАТО.

Відповідно до ст. 1 Угоди:

► проект, що фінансується НАТО означає будь-який проект або діяльність, у тому числі, але не обмежуючись, науковою, із залученням громадянського суспільства, технічною допомогою або науково-дослідними проектами, які фінансуються НАТО, чи то в рамках Програми «Наука заради миру і безпеки», трастового фонду або іншим чином;

► реципієнт означає будь-яку юридичну або фізичну особу, розташовану або яка проживає в Україні, яка одержує кошти та/або обладнання в рамках проекту, що фінансується НАТО.

Згідно зі статтями 7, 25 і 26 Угоди персонал Представництва НАТО звільняється від податків та може ввозити товари для особистого користування без будь-яких обмежень та стягнення будь-яких податків, митних платежів та інших зборів будь-якого характеру, у тій мірі, у якій такі привілеї та імунітети не надаються вже передбаченими відповідно до статті 6 Угоди.

Проекти, що фінансуються НАТО, в тому числі їхні активи, доходи та інше майно (яким володіє реципієнт або інша особа від імені реципієнта) звільняються від:

► усіх прямих і непрямих податків; разом з тим ні НАТО, ні реципієнт не будуть претендувати на звільнення від податків і платежів, які пов’язані з оплатою комунальних послуг;

► усіх митних та інших зборів і кількісних обмежень на ввезення та вивезення щодо товарів, які ввозяться або вивозяться у зв’язку з або на підтримку проекту, що фінансується НАТО; товари, що ввозяться відповідно до цього звільнення не повинні відчужуватися шляхом їх продажу або дарування в Україні, за виключенням умов, затверджених Урядом України;

► усіх митних зборів та інших зборів та/або кількісних обмежень на ввезення та вивезення щодо публікацій, пов’язаних з проектом, що фінансується НАТО.

Реципієнтам дозволяється укладати прямі контракти на придбання товарів, послуг і будівництва з будь-якого джерела всередині і за межами України щодо проекту, що фінансується НАТО. Такі контракти, товари, послуги і будівництво не підлягають сплаті мит, податків, податку на додану вартість та інших платежів в Україні. Товари, послуги і будівництво, набуті відповідно до цього положення, не повинні відчужуватися шляхом їх продажу або дарування в Україні, за виключенням умов, затверджених Урядом України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (п. 1.1 ст. 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 3.1 і 3.2 ст. 3 розділу І ПКУ податкове законодавство України складається з Конституції України; ПКУ; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі – законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання ПКУ та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими ПКУ.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» – «г» п. 185.1 ст. 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до п. 197.11 ст. 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції із:

► постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

► постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-ХІУ «Про гуманітарну допомогу».

Порядок залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 (далі – Порядок № 153).

При цьому треба зазначити, що дія Порядку № 153 не поширюється на проекти (програми), які фінансуються Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) відповідно до Угоди (пункт 1 розділу «Загальні положення» Порядку № 153).

Правила складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено ст. 201 розділу V ПКУ.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307).

Для операцій, що оподатковуються ПДВ, і операцій, звільнених від оподаткування ПДВ, складаються окремі податкові накладні. Податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН (пункти 201.5 і 201.10 ст. 201 розділу V ПКУ).

У разі звільнення від оподаткування ПДВ у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування ПДВ (п. 201.3 ст. 201 розділу V ПКУ).

У разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ, у податковій накладній заповнюється, зокрема графа 9. У графі 9 податкової накладної зазначається код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДПС станом на дату складання податкової накладної (п. 16 Порядку № 1307).

Станом на 19.04.2021 чинними є Довідник № 103/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, станом на 09.04.2021 і Довідник № 103/2 інших податкових пільг станом на 09.04.2021 (далі – Довідник № 103/2), які затверджено ДПС.

Відповідно до Довідника № 103/2 пільзі з ПДВ (проекти, що фінансуються НАТО, в тому числі їхні активи, доходи та інше майно (яким володіє реципієнт або інша особа від імені реципієнта) звільняються від усіх прямих і непрямих податків, разом з тим ні НАТО, ні реципієнт не будуть претендувати на звільнення від податків і платежів, які пов’язані з оплатою комунальних послуг. Реципієнтам дозволяється укладати прямі контракти на придбання товарів, послуг і будівництва з будь-якого джерела всередині і за межами України щодо проекту, що фінансується НАТО. Такі контракти, товари, послуги і будівництво не підлягають сплаті мит, податків, податку на додану вартість та інших платежів в Україні. Товари, послуги і будівництво, набуті відповідно до цього проекту, що фінансується НАТО. Такі контракти, товари, послуги і будівництво не підлягають сплаті мит, податків, податку на додану вартість та інших платежів в Україні. Товари, послуги і будівництво, набуті відповідно до цього положення, не повинні відчужуватися шляхом їх продажу або дарування в Україні, за виключенням умов, затверджених Урядом України) присвоєно код – 14060528.

Отже, за умови дотримання вимог, визначених Угодою та ПКУ, звільненню від оподаткування ПДВ підлягатимуть операції з постачання товарів/послуг у рамках реалізації проектів, що фінансуються НАТО, у тому числі прямих контрактів на придбання товарів, послуг і будівництва з будь-якого джерела всередині і за межами України щодо проектів, які фінансуються НАТО.

За такими звільненими від оподаткування ПДВ операціями постачальники (платники ПДВ) зобов’язані складати податкові накладні та реєструвати їх в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни з урахуванням вимог, встановлених нормами статті 201 розділу V ПКУ та положеннями Порядку № 1307.

За чотири місяці 2021 року платники Дніпропетровщини перерахували податків і зборів до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ майже 24 мільярда 115 мільйонів гривень

За січень – квітень 2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів у сумі 17 млрд 930 млн грн, що перевищує надходження січня – квітня минулого року майже на 3 млрд 764,5 млн грн, або на 26,6 %. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Так, до державного бюджету протягом поточного року спрямовано 8 млрд 321,3 млн грн, що на 1 млрд 538,8 млн грн (або на 22,7 %) більше надходжень відповідного періоду 2020 року.

До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 9 млрд 608,7 млн гривень. Це на 2 млрд 225,7 млн грн (або на 30,1 %) більше фактичних надходжень чотирьох місяців 2020 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – квітні 2021 року в області надійшло 6 млрд 184,3 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 544,6 млн грн (або на 16,8 %).

Щодо подання звітності платниками єдиного податку третьої групи

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

При цьому, формою податкової декларації платника єдиного внеску, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» встановлено, що відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників також можуть подаватися у складі податкової декларації платника єдиного податку у разі:

1) якщо фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. При цьому такі платники одночасно проставляють позначку у розділі 6 – дата державної реєстрації;

2) необхідності призначення пенсії зазначається тип декларації «Звітна» або «Звітна нова» з додатковою позначкою «Довідкова». При цьому платники одночасно проставляють позначку у розділі 5 тип форми «призначення пенсії». Тип декларації «Уточнююча» при поданні Додатку 1 для призначення пенсії не застосовується;

3) переходу на сплату інших податків і зборів. При цьому такі платники одночасно проставляють позначку у розділі 8 – період перебування на спрощеній системі оподаткування;

4) необхідності призначення матеріального забезпечення, страхових виплат на загальнообов’язкове державне соціальне страхування платником обов’язково зазначається тип декларації «Звітна» або «Звітна нова» з додатковою позначкою «Довідково». При цьому платники одночасно проставляють позначку у розділі 5 тип форми «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат». Тип декларації «Уточнююча» при поданні Додатку 1 для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат не застосовується.

Процедура списання податкового боргу:

дайджест квітня від податкової

Про важливе під час процедури списання податкового боргу у дайджесті квітня від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/461155.html

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/462316.html

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/462318.html

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/463348.html

https://dp.tax.gov.ua/listivki-ta-broshuri/465212.html

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/465082.html

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/465362.html

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/466756.html

Протидія ринку нелегальної торгівлі паливно-мастильними матеріалами

Працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) сумісно з управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС, а також за участі управління оперативно-розшукової діяльності Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з початку 2021 року в рамках протидії ринку нелегальної торгівлі паливно-мастильними матеріалами проведено 32 перевірки АЗС на території Дніпропетровської області.

За результатами вжитих заходів встановлено порушень податкового законодавства на загальну суму 3,4 млн гривень.

У ході проведення перевірок встановлено 2 АЗС, якими подано до органів ДПС недостовірні дані в документах на право отримання відповідних ліцензій на роздрібну торгівлю пальним. На підставі матеріалів перевірок ліцензії анульовано.

З метою недопущення потрапляння на ринок тіньового пального демонтовано 2 АЗС та вилучено 58 тонн паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 1,34 млн гривень. Вилучено обладнання на 1,2 млн грн, яке використовувалось при його реалізації (ємності для зберігання, засоби для перекачування тощо).

ГУ ДПС продовжує роботу в напрямку протидії ринку нелегальної торгівлі паливно-мастильними матеріалами.

До уваги платників екологічного податку,

які не планують здійснення викидів!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що платникам екологічного податку, які з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, необхідно повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та подати заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку.

Суб’єкти господарювання (у тому числі новостворені), які не мають об’єктів обчислення екологічного податку, не повинні подавати до відповідних податкових органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів. Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, проте з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні податкові органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року. У протилежному випадку платник екологічного податку зобов’язаний подавати декларації відповідно до норм ПКУ.

Норми передбачені п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Про оформлення розрахункових документів

у разі застосування єдиного рахунку

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Податкову знижку громадяни мають можливість отримати до кінця року

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що громадяни, які не є суб’єктами господарювання та які протягом минулого року отримували заробітну плату, з якої утримувався податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), мають право на отримання податкової знижки за умови наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України (ПКУ).

Відповідно до ПКУ податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були втрати на:

▼ навчання;

▼ отримання доступного житла за державними програмами;

▼ оплату допоміжних репродуктивних технологій;

▼ відсотки за іпотечним кредитом;

▼ внески на благодійність;

▼ страхові платежі (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя;

▼ пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення тощо.

Для отримання знижки необхідно:

► заповнити та по 31 грудня включно подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи (далі – Декларація);

► у Декларації вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму ПДФО до повернення.

Після отримання Декларації визначається сума, що підлягає поверненню, яка громадянам перераховується протягом 60 днів поштовим переказом або на банківський рахунок.

Звертаємо увагу, що право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні роки, тобто для отримання знижки за 2020 рік, необхідно подати декларацію до 31 грудня 2021 року включно.

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО у звітному році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого у вигляді заробітної плати.

Довідково: до заробітної плати належать основна та додаткова винагороди, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.

Детальніше про право на отримання податкової знижки громадянами за посиланням https://tax.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-/podatkova-znijka-dlya-fizichnih-osib/.

Про електронний розрахунковий документ,

створений програмним реєстратором розрахункових операцій

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що визначення «електронного розрахункового документа, створеного програмним реєстратором розрахункових операцій» встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».

Так, електронний розрахунковий документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій – це документ, створений у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою.

Приміщення, в якому невиробниками алкогольних напоїв

зберігається, реалізується алкоголь, не є акцизним складом

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що акцизний склад – це, спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Норми п.п. «а» частини першої п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому розпорядник акцизного складу – суб’єкт господарювання, який, зокрема, одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, приміщення, в якому суб’єкти господарювання, які не є виробниками алкогольних напоїв здійснюють їх зберігання, одержання чи видачу, а також реалізацію горілки та лікеро-горілчаних виробів відповідно до отриманої ліцензії, не є акцизним складом.

Сільськогосподарським товаровиробникам про формування доходу

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що відповідно до п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від:

► реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

► реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

► реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

► реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

У разі коли сільськогосподарське підприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг:

► послуги із збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження), які надаються покупцю такої продукції сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

► послуги з догляду за худобою і птицею, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

► послуги із зберігання сільськогосподарської продукції, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

► послуги з відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).

Підсумки кампанії декларування 2021- на Дніпропетровщині бюджет отримає 149 млн гривень

«За результатами цьогорічної деклараційної кампанії громадянами та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність Дніпропетровщини подано 40 056 декларацій про майновий стан та доходи, що на 2 469 декларацій більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 5 млрд 933,9 млн гривень. До сплати нараховано 131,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 17,4 млн грн військового збору.

Серед декларантів є й мільйонери. Доходи в розмірі понад 1 мільйон гривень задекларували 354 громадянина з загальною сумою задекларованих доходів 4 млрд 274,5 млн гривень. Суми задекларованих ними зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору складають відповідно 57,3 млн грн та 6,5 млн гривень», – повідомив в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.

Також нагадуємо платникам податків, що суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій річній декларації, необхідно сплатити до 1 серпня 2021 року.

Попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2020 року. На сьогодні вже 4 027 мешканців Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників, склала 11,5 млн гривень.

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняли участь у робочій групі по боротьбі з нелегальним обігом пального

Днями у приміщенні Дніпропетровської обласної державної адміністрації відбулося засідання міжвідомчої регіональної робочої групи щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею пальним на території Дніпропетровської області.

У засіданні робочої групи прийняли участь керівники різних державних органів Дніпропетровської області, від Головного управління ДПС (далі – ГУ ДПС) – в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мазур Ольга, заступник начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Первой Андрій.

На засіданні розглядались питання, пов’язані із дотриманням суб’єктами господарювання законодавства України під час реалізації пального.

Діяльність робочих груп активізовано з метою забезпечення споживачів якісним та доступним пальним.

Проведення спільних заходів для боротьби з нелегальним обігом пального направлене на виявлення та припинення фактів незаконної реалізації паливно-мастильних матеріалів.

Мазур Ольга зауважила, що спільна робота представників податкової служби та інших державних органів, вжиття дієвих заходів щодо виявлення фактів порушення чинного законодавства України при реалізації пального дасть результат, направлений на ліквідацію незаконної торгівлі нафтопродуктами.

«Нелегальний обіг пального, як такий, становить основний збиток державі, шкодить чесній конкуренції та має ризики для споживачів. Йдеться про пальне, за яке не сплачуються податки і яке часто не відповідає стандартам якості, а це – ще й шкідливі викиди в атмосферу. Зараз дуже важливо системно і постійно продовжувати заходи, спрямовані на боротьбу з нелегальним обігом пального», – акцентувала увагу в. о. заступника начальника ГУ ДПС.

Підсумовуючи, учасники заходу зазначили, що сьогодні існують всі необхідні законні підстави для ліквідації нелегального ринку пального в країні. І спільна діяльність всіх державних органів, направлена на легалізацію цього ринку, має бути результативною.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області