ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Актуальні питання адміністрування єдиного внеску під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Днями за участі начальника Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федора Терханова відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання адміністрування єдиного внеску».

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Чи є для роботодавця базою нарахування єдиного внеску сума вихідної допомоги, нарахована найманому працівникові при звільненні?

Відповідь. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Пунктом 3.8 розд. 3 Інструкції № 5 визначено, що суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору входять до інших виплат, які не належать до фонду оплати праці.

Отже, сума вихідної допомоги, нарахована роботодавцем найманому працівникові при його звільненні, не є базою нарахування ЄВ.

Питання. Що є базою нарахування єдиного внеску для осіб, які отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць?

Відповідь. Відповідно до частини 2 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують, зокрема, дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення, зокрема, доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Отже, базою нарахування ЄВ для осіб, які отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Питання. Чи має право особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, заключити договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата єдиного внеску за попередні періоди?

Відповідь. Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄВ є: зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку ЄВ (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату ЄВ та умови за яких таке право надається.

Відповідно до частини першої ст. 10 Закону № 2464 право на добровільну сплату ЄВ мають, зокрема, особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, в тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – виключно на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Отже згідно зі ст. 10 Закону № 2464 особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на заключення договору про добровільну сплату ЄВ.

Питання. Чи є базою нарахування єдиного внеску, сума коштів, що виплачується юридичною особою на користь ФОП – платника єдиного податку за видами діяльності, що не зазначені у ЄДР?

Відповідь. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи (далі – ЮО), утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших ЮО, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з абзацом першим частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 ЄВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. винагороди за цивільно-правовими договорами.

Отже, сума коштів, що виплачується ЮО ФОП – платнику єдиного податку, не є базою нарахування ЄВ, якщо виконувані нею роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, які зазначені у Єдиному державному реєстрі.

В іншому випадку, роботодавці – ЮО нараховують ЄВ ФОП на суму винагороди (доходу) за цивільно-правовими договорами у розмірі 22 відсотка.

Питання. Чи обов’язкове проведення звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску?

Відповідь. Відповідно до частини сьомої ст. 14 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) контролюючі органи зобов’язані проводити звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, а саме: роботодавців, фізичних осіб – підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

При цьому, Інструкція про порядок формування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, та Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, не передбачають обов’язкового проведення платниками звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску.

Слід зазаначити, що на сьогоднішній день ДПС запроваджено електронний сервіс «Електронний кабінет платника податків», який створено з метою надання платникам податків можливості працювати з органами державної податкової служби у режимі реального часу з використанням електронного цифрового підпису на безоплатній основі.

Однією з функціональних можливостей електронного сервісу «Електронний кабінет платника податків» є забезпечення перегляду інформації про розрахунки платника податків з бюджетом.

На офіційному субсайті ГУ ДПС у Дніпропетровській області за посиланням http://dp.tax.gov.ua «Електронний кабінет платника податків» реалізована можливість щодо звірення стану розрахунків платника з бюджетом.

Питання. Яким чином проводиться камеральна перевірка звітності по єдиному внеску?

Відповідь. Відповідно до п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) документальні та камеральні перевірки по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Підпунктом 19 прим. 1. 1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1, ст. 19 прим. 3 ПКУ функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Порядок проведення камеральних перевірок визначено ст. 76 ПКУ.

З врахуванням вимог ст. 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся звітність по ЄВ суцільним порядком. Згода платника ЄВ на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Звітність, подана платниками ЄВ, проходить арифметичний та логічний контроль.

Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності по ЄВ, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання – протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності.

Згідно з частиною шістнадцятою ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Тобто камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати ЄВ призначається без дотримання строків давності.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику.

Відповідальність при здійсненні розрахунків через зареєстрований РРО та/або ПРРО з використанням платіжного терміналу, який не поєднаний (не з’єднаний) з РРО та/або ПРРО

Згідно з ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону № 265);

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (п. 2 ст. 3 Закону № 265).

Відповідно до абзацу дев’ятнадцятого ст. 2 Закону № 265 розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО, чи заповнений вручну.

У разі застосування при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО або ПРРО, фіскальний касовий чек на товари (послуги) повинен додатково містити реквізити, визначені у п. 4 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями.

Отже, при здійсненні розрахунків з використанням платіжного терміналу суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через зареєстрований РРО із роздрукуванням розрахункових документів.

У разі невиконання цієї умови передбачена відповідальність згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265.

Що стосується проведення розрахункових операцій через ПРРО у разі використання платіжних терміналів (платіжних карток), то на даний час здійснюється інтеграція безкоштовних програмних рішень з банківськими сервісами, які дозволять без додаткових пристроїв (платіжних терміналів) здійснювати безготівкові платежі за товари/послуги.

Визначення бази оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг, необоротних активів

Згідно із п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених ст. 189 ПКУ, база оподаткування визначається з урахуванням положень ст. 189 ПКУ.

Порядок встановлення ставки збору за місця для паркування транспортних засобів

Відповідно до п. 268 прим.1.3 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.

Згідно з п. 268 прим.1.4 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ ПКУ ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Щодо права на податкову знижку ФОП, яка є найманою особою та отримує дохід у формі заробітної плати

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.

Згідно із п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Враховуючи викладене, право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

ДПС та Офіс технічної допомоги Казначейства

США розглянули плани подальшої співпраці

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/467148.html повідомила.

Стан виконання робочого плану співробітництва та найближчі перспективи обговорили під час зустрічі Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко та експерти Офісу технічної допомоги Казначейства США Феріс Фінк, Філ Бренд, Дон Мейнворінг та Сюзан Стенлі.

«Приємно відчувати професійну підтримку з боку наших іноземних колег у впровадженні реформ податковою службою. І за оцінкою західних експертів ДПС вже вдалося досягти значного прогресу у встановленні принципів і процедур управління реформами, продемонструвати готовність до постійного відкритого діалогу з платниками податків. Сьогодні український бізнес готовий відпрацьовувати саме комплаєнс для того, щоб відповідати вимогам часу і бути сумлінним платником податків», – зазначив Олексій Любченко.

Під час заходу, зокрема, йшлося про застосування передових практик у процесі функціональної організаційної реформи та управління проектами Державної податкової служби, удосконалення роботи Контакт-центру, контроль за трансферним ціноутворенням.

Експерти Офісу технічної допомоги Казначейства США відзначили значний прогрес, який досягла ДПС у створенні ефективної програми управління змінами та впровадженні заходів зі створення єдиної юридичної особи. Це забезпечило основу для трансформаційних реформ як організаційної структури ДПС, так і бізнес-процесів у службі.

Також експертами ОТД завершено проведення аналізу роботи Контакт-центру, яке тривало протягом трьох місяців. Дослідження включало порівняння реальних економічних показників, процесів, процедур та організаційної структури з їх поточним станом. Було проведено порівняння шести функціональних сфер із прикладами зі світової передової практики, за результатами якого виявлено, що Контакт-центр цілком їм відповідає, однак потребує модернізації апаратне та програмне забезпечення. Експерти ОТД відзначили налаштованість фахівців ДПС запроваджувати найкращі практики, нові ідеї та технології для підвищення рівня обслуговування платників податків.

Під час заходу сторони обговорили й заходи подальшої співпраці щодо запровадження передових практик контролю за трансфертним ціноутворенням, контрольованими іноземними компаніями та аналізу ризиків.

Експерти ОТД також привітали Олексія Любченка з перемогою у конкурсі та призначенням на посаду Голови ДПС та запевнили у готовності до продовження ефективної співпраці.

Другий рік поспіль ДПС лідирує у сфері відкритих даних

Сфера відкритих даних – важливий компонент цифрової трансформації, підвищення прозорості та підзвітності органів влади.

Під час робочої наради 29.04.2021 щодо відкритих даних за участю Віце-прем’єр-міністра – Міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова було відзначено ДПС як одного з лідерів у сфері відкритих даних.

Державна податкова служба України приділяє значну увагу сфері відкритих даних. Прикладом цього є те, що у 2020 році ДПС увійшла в трійку фіналістів «Open Data Government Awards» – за найвищі стандарти публікації відкритих даних центральними органами виконавчої влади https://tapas.org.ua/all-uk/news-uk/vidomi-finalisty-open-data-awards/

ДПС з початку своєї роботи забезпечила оприлюднення 41 набору даних у формі відкритих даних, які закріплені за ДПС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають у формі відкритих даних» (зі змінами) (далі – постанова № 835) та здійснює постійне їх оновлення. Таким чином ДПС виконано в повному обсязі постанову № 835 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2015-%D0%BF#Text.

На сьогодні відповідно до внесених змін до постанови № 835 (постанова КМУ від 03.03.2021 № 407, яка набрала чинність 28.04.2021 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/407-2021-%D0%BF#Text) за ДПС закріплено додатково 5 наборів даних (загальна кількість становить 46 наборів даних), які в подальшому протягом місяця мають бути оприлюднені на Порталі відкритих даних та на вебпорталі ДПС:

– Фінансова звітність (звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), подані як додаток до звітної (звітної нової) податкової звітності за річний податковий (звітний) період відповідно до пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

– Реєстр отримувачів бюджетної дотації;

– Реєстр заяв про розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу;

– Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий;

– Інформація про платників, які мають борг (недоїмку) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

При цьому із зазначених 5 нових наборів даних 1 набір даних вже оприлюднюється з лютого 2021 року – «Інформація про платників, які мають борг (недоїмку) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/466934.html

До уваги платників податків!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/467234.html повідомила наступне.

Щодо подання податковими агентами додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до «Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску»

Починаючи з 01 квітня 2021 року платники податків щокварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу подають єдину звітність з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб (Розрахунок), форма та Порядок заповнення яких затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4 (із змінами).

Розрахунок – податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску;

Додаток 4ДФ – Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору

За аналізом прийнятих протягом першого місяця Розрахунків звертаємо вашу увагу:

щодо типу Розрахунку:

«Звітний новий», «Уточнюючий» – містить інформацію виключно щодо коригування даних!!!

«Звітний новий» – уточнення інформації за звітний період (видалення строк з помилками, внесення замість них достовірної інформації або внесення інформації, яка не була занесена до «звітного» Розрахунку);

«Уточнюючий» – уточнення інформації за попередні періоди.

Різниця між «звітним новим» та «уточнюючим» полягає виключно у строках подання:

– «Звітний новий» подається до закінчення граничного строку подання для відповідного звітного (податкового) періоду;

– «Уточнюючий» після закінчення граничного строку подання для відповідного звітного (податкового) періоду

Щодо подання «уточнюючих» розрахунків за попередні періоди:

Виправлення помилок, які були допущені в Податковому розрахунку за ф.№1ДФ за звітні періоди до 01.01.2021 року:

необхідно заповнити та подати: Розрахунок та Додаток 4ДФ, який є невід’ємною частиною цього звіту і подаються до контролюючого органу у складі такого Розрахунку.

Заповнення реквізитних даних та коригування показників звітності розглянемо на прикладі:

якщо необхідно подати уточнюючий звіт за 4 квартал 2020 року

у Розрахунку зазначаємо:

рядок 013 – «Уточнюючий»;

звітний податковий період: рік – 2020, квартал – IV,

номер Розрахунку – 1;

заповнюємо, всі необхідні реквізити по підприємству, зокрема рядки: 03; 031;032; 091.

У Додатку № 4ДФ:

рядок 013 – «Уточнюючий»;

звітний податковий період: рік – 2020, квартал – IV,

увага, номер місяця в кварталі для «Уточнюючих» розрахунків за періоди до 01.01 2021 року, завжди приймає значення – «3».

номер Розрахунку – 1;

номер додатку до Розрахунку – 1

заповнюємо, всі необхідні реквізити по підприємству, зокрема рядки: 031;032

Якщо коригуємо показники у розділі I «Персоніфіковані дані»:

увага, оскільки за минулі періоди в податковому розрахунку за ф.№ 1ДФ зазначались квартальні суми в графах 3а, 3 та 4а, 4, то при коригуванні таких даних для виключення та/або введення нових показників зазначається інформація без розподілу по місяцях:

для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 проставити «1» – на виключення рядка;

для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 9 проставити «0» – на введення рядка зазначивши суму за відповідний квартал;

При цьому коригування показників Розрахунку за періоди до 01 січня 2021 року у розділі I графи 5а, 5 не заповнюються.

Якщо коригуємо показники у розділі II:

для виправлення помилок щодо суми військового збору, видаляємо строку з помилковою інформацією – у рядку «Військовий збір – виключення 4» потрібно повторити всі графи помилкового рядка; необхідно зазначити правильну інформацію – у рядку «Військовий збір» відображаємо правильну суму військового збору за квартал.

Увага, зазначаються виключно суми за квартал відповідного минулого періоду за який проводиться таке коригування.

Позитивні зміни, які вносить об’єднана звітність з ПДФО та ЄСВ

На виконання вимог Законів України від 19 вересня 2019 року № 115-ІХ та № 116-ІХ наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4 (із змінами) було затверджено нову форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок його заповнення. Нова форма почала діяти з 01 квітня 2021 року.

Розрахунок поєднав у собі звичні для всіх напрацювання зі звітності з єдиного внеску за формою Д4 та форми 1-ДФ, а в окремих випадках спростив процес звітування.

Так, наприклад, у разі допущення помилки по застрахованій особі у звітності за формою Д4 до закінчення граничного терміну подання страхувальнику необхідно було повністю формувати заново такий звіт по всім застрахованим особам. Натомість, в Розрахунку в аналогічній ситуації, застосовується зрозумілий та звичний для податкових агентів порядок виправлення помилки – виведення помилкових записів/введення коректних записів. Тобто відбулася уніфікація підходів відображення інформації там, де це дозволяє специфіка даних, які обліковуються у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Таким чином, у разі допущення помилки по одній або декільком застрахованим особам до закінчення граничного терміну подання, достатньо сформувати Розрахунок з типом «Звітний новий», заповнивши необхідні реквізити, перелік яких наведено в розділі V Порядку, та в тих додатках, де потрібно провести коригування, здійснити виключення/включення записів безпосередньо по тим застрахованим особам, по яким допущено помилку.

Після закінчення граничного терміну подання алгоритм здійснення коригування, у разі виправлення реквізитів застрахованих осіб (РНОКПП, ПІБ тощо), буде ідентичним як і для Розрахунку з типом «Звітний новий». Такий алгоритм буде відрізнятися лише у випадку необхідності коригування сумових показників, тоді застосовується звичний для платників єдиного внеску порядок із застосування відповідних типів нарахувань. У разі ж введення в Розрахунку з типом «Уточнюючий» пропущеного запису, то застосовується комбінація методів, тобто включення пропущеного запису з одночасним зазначенням необхідного типу нарахувань.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/467235.html

Коли реформи справжні

Офісом технічної допомоги Казначейства США, що розпочав свою роботу з ДПС з червня 2020 року, надано оцінку прогресу Державної податкової служби на шляху реформ. Зокрема, у звіті ОТД Казначейства США було оцінено на 4 бали (відмінний прогрес) поточну спроможність лідерства та підтримки, 5 балів (максимальний бал – значний прогрес) управління проектами, на 3,5 бала управління змінами (гарний прогрес).

Про необхідність реформування податкової служби питання постало ще у середині 2000-х років. З того часу неодноразово запроваджувались нові структури служби, яка існувала навіть у форматі міністерства. Проте зрештою усі ці зміни мали суто формальний характер та не привели до нової якості діяльності служби, трансформації повсякденної роботи податківців, позитивного сприйняття суспільством проведених реформ. Наслідками такої «реформаторської косметики» було системне погіршення стану державних фінансів.

Чергова трансформація служби у 2019 році не привела до стратегічних змін. Зокрема, наприкінці квітня 2020 року податкова служба інформувала керівництво держави про загрозу ненадходження навіть скорочених бюджетних доходів. Тобто ефективність роботи служби знижувалась, не дивлячись на постійне декларування змін.

Для суспільства неприйнятним була подальша імітація реформ, у бізнесу росло відчуття недовіри. Тому вищим керівництвом держави були здійснені радикальні кадрові зміни та поставлені чіткі стратегічні цілі перед службою. Відбувся реальний перехід від імітації реформ до їх справжньої реалізації.

Більш детальніше про хід реформування – на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/467216.html

До уваги платників ПДВ!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) таблиця даних платника податку (далі – Таблиця) – зведена інформація, що подається платником ПДВ до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Для цілей класифікації товарів використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, до якого Законом України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674) були внесені зміни з 03.07.2020.

Відповідно до п. 4 Порядку зупинення у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 Порядку зупинення, зокрема, якщо у ПН/РК відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТ ЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені у Таблиці, врахованій контролюючим органом, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Отже, у разі зміни кодів товарів згідно УК ТЗЕД у зв’язку з набранням чинності Законом № 674, платнику ПДВ необхідно подати Таблицю зі зміненими кодами товарів згідно УКТ ЗЕД з метою уникнення зупинки реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Юрособа разом з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування подає розрахунок доходу за попередній рік

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Норми встановлені п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ.

Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Попередню оплату отримано «єдинником», який перейшов на загальну систему оподаткування: що з фінансовим результатом до оподаткування?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ.

Для платників податку на прибуток відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Облік доходів підприємства здійснюється відповідно вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 15), а формування витрат – відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 16).

Згідно зі ст. 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» одним з основних принципів ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності є принцип нарахування, який полягає в тому, що доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Отже, доходи та витрати платника податку на прибуток за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги після переходу на загальну систему оподаткування, щодо яких отримано попередню оплату на спрощеній системі оподаткування, враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Перехід права власності на нерухомість від юрособи до іншого власника протягом року: обчислення податку на нерухомість, збільшену на 25000 грн

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897) (далі – Декларація), передбачає заповнення, зокрема, додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості), який є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 12 інформації до додатка 1 до Декларації у графі 16 «Річна сума податку» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 зазначається річна сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (у гривнях з копійками з двома знаками після ком) за кожним задекларованим об’єктом, яка розраховується за формулою:

► колонка 8 р. 2. n. х колонка 13 р. 2. n х колонка 14 р. 2.n /100 + колонка 15 р. 2. n, де n – порядковий номер рядка.

Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема, у власності юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року юридичні особи обчислюють в Декларації річну суму податку, збільшену на 25000 грн на рік, для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, та для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності за формулою:

(колонка 8 «Площа об’єкта оподаткування (загальна)» х колонка 13 «Ставка (%)/100»)/12 х (суму колонок 9 – 12«Кількість місяців перебування у власності, у кварталах») + 25000 грн./12 х (суму колонок 9 – 12«Кількість місяців перебування у власності, у кварталах»).

Для одержання ліцензії на право виробництва рідин,

що використовуються в електронних сигаретах, необхідно подати заяву

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» із змінами та доповненнями органом ліцензування щодо діяльності з виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах визначено ДПС.

Для отримання ліцензії на провадження відповідного виду діяльності суб’єкту господарювання необхідно звернутися до органу ліцензування із заявою у довільній формі. У разі необхідності для зручності заповнення заяви суб’єкт господарювання може звернутись до суб’єкта надання адміністративних послуг.

Закінчення терміну дії дозволу на спеціальне водокористування: чи припиняється подання податкової декларації з рентної плати?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата), зокрема визначено первинних водокористувачі – суб’єктів господарювання, а також фізичних осіб – підприємців, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування Рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) Дозволу здійснюється відповідно до Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Таким чином, у разі відчуження земельної ділянки з свердловиною, у тому числі прав на свердловину та припинення дії дозволу на спеціальне водокористування, суб’єкт господарювання припиняє подання податкової декларації з Рентної плати. При цьому останнім звітним (податковим) періодом для подання податкової декларації з Рентної плати за таких умов, є звітний період, у якому було припинено дію Дозволу. За інших умов власник діючого Дозволу є платником Рентної плати до закінчення/анулювання строку його дії.

Надходження акцизного податку

за січень-квітень 2021 року склали майже 22,4 млрд гривень

За січень – квітень 2021 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів на суму майже 22,4 млрд гривень. Це забезпечило виконання індикативного показника на 101,6 відс., додатково надійшло 354,1 млн гривень.

Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 10,9 відс, або на 2,2 млрд гривень.

На виконання індикативного показника суттєво вплинули надходження акцизного податку з ввезених на митну територію України тютюнових виробів, зокрема, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням.

Так, незважаючи на те, що з 1 січня поточного року ставку акцизного податку на ТВЕНи збільшено у 4,2 раза до 1 456,33 грн за 1000 штук (до рівня ставок на сигарети з фільтром та без фільтру), у січні-квітні 2021 року обсяги реалізації марок акцизного податку для ввезених на митну територію України ТВЕНів склали 121,5 млн штук.

Це на 34,2 млн штук, або 39,1 відс. більше ніж за відповідний період минулого року. Відповідно надходження акцизного податку з ввезених на митну територію України тютюнових виробів у січні-квітні 2021 року склали 3,5 млрд грн, що в 4 рази більше ніж у січні-квітні 2020 року.

За квітень 2021 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів у сумі майже 7,2 млрд грн. Виконання індикативного показника склало 111,9 відс., додатково надійшло 763,7 млн гривень. Порівняно з квітнем минулого року надходження збільшилися на 14,2 відс., або на 894,6 млн гривень.

До спеціального фонду Державного бюджету України у січні-квітні 2021 року зібрано майже 3,9 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), що становить 130,2 відс. від доведеного індикативного показника, до бюджету додатково надійшло 900,6 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 19,7 відс., або на 640,6 млн гривень.

У квітні 2021 року до спеціального фонду державного бюджету зібрано 987,0 млн грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), що становить 124,1 відс. від доведеного індикативного показника, до бюджету додатково надійшло 191,8 млн гривень. Порівняно з квітнем минулого року надходження зросли на 2,9 відс., або на 27,9 млн гривень.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/467515.html

У ДПС обговорили плани подальшої співпраці

з Податковою агенцією Швеції у рамках проєкту METS

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/467516.html повідомила, що у рамках проєкту «Шведсько-українського партнерства для сучасної та ефективної податкової служби – МЕТS» відбулася робоча зустріч директора Департаменту кадрового забезпечення та розвитку персоналу ДПС Лариси Ящук та працівників підрозділу з експертами Податкової агенції Швеції – довгостроковим експертом проєкту Арне Якобссоном, експертами з розвитку, лідерства та менеджменту Анікою Вінглер, Улою Бріт Йохансон, Хеленою до Фар.

Учасники зустрічі обговорили плани співпраці на 2021 рік, які, зокрема, включатимуть спільні заходи з розвитку лідерства, заохочення лідерів та агентів змін, формування системи цінностей, що націлена на досягнення місії ДПС та її стратегічних цілей.

Зокрема, наголошувалося на важливості проведення семінарів з питань лідерства, підготовці майбутніх тренерів зі складу Департаменту кадрового забезпечення та розвитку персоналу.

У ДПС подякували експертам проєкту МЕТS, рекомендації та методики яких допомагають професійному розвитку працівників служби.

У свою чергу експерти Податкової агенції Швеції заявили про готовність до подальшого співробітництва.

Свідченням цього є звернення Генерального директора Податкової агенції Швеції Катрін Вестлінг Палм до Голови ДПС Олексія Любченка, в якому, зокрема, зазначалося про налагоджену співпрацю за проєктом з розвитку потенціалу METS.

«Я розумію, що Україна має широкомасштабну Стратегію реформування системи управління державними фінансами, і я надзвичайно задоволена, що Ви вибрали спільну роботу з Податковою агенцією Швеції у рамках реалізації цієї реформи. З нетерпінням чекаю майбутніх можливостей співпраці для взаємної вигоди наших країн», – йдеться у зверненні.

Зберігання, оптова та роздрібна торгівля пальним

здійснюється за наявності ліцензії

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами (далі – Закон № 481), відповідно до яких з 01.07.2019 запроваджено ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (далі – СГ), які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п’ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно.

Ліцензія видається за заявою СГ (у тому числі іноземного СГ, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.

Статтею 16 Закону № 481 передбачено, що контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії, зокрема, на виробництво пального, оптову торгівлю та роздрібну торгівлю пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю, СГ (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

СГ здійснюють внесення річної плати за ліцензії на зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним до дати подання заяви на їх отримання за реквізитами рахунків, які вони можуть отримати в територіальних органах Державної казначейської служби України або Державної податкової служби України за місцем здійснення діяльності.

За порушення законодавства про працю застосовуються штрафні санкції

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома, що на збільшення розміру штрафних санкцій за порушення трудового законодавства вплинуло збільшення розміру мінімальної заробітної плати.

Так, з 01.01.2021 мінімальна зарплата в Україні становить 6 000 грн, а з 01.12.2021 становитиме 6 500 гривень.

Отже, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, сума штрафної санкції становить 10 мінімальних заробітних плат (60 000 грн, з 01.12.2021 – 65 000 грн) щодо кожного працівника.

За вчинення повторного порушення протягом двох років штраф становитиме 30 мінімальних заробітних плат за кожного працівника, стосовно якого воно скоєно.

За порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі штраф становить 3 мінімальних заробітних плати.

Звертаємо увагу, що законодавством встановлено відповідальність у вигляді штрафу за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні. Розмір штрафу – 3 мінімальних заробітних плати

А от за недопущення до проведення перевірки, створенні перешкод при її проведенні з питань виявлення неоформлених трудових відносин та виплати зарплати застосовується штрафна санкція у розмірі 16 мінімальних заробітних плат.

Закликаємо роботодавців дотримуватися норм чинного законодавства!

Інформація для платників екологічного податку

Для екологічного податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу (ст. 250 ПКУ).

Платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 (далі – Декларація), та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів. Податок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (п. 250.2 ст. 250 ПКУ):

► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

► за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк –за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Звертаємо увагу, що граничний термін сплати екологічного податку за І квартал 2021 року 20.05.2021 (нагадуємо, що Декларацію необхідно було подати не пізніше 11.05.2021).

Платники екологічного податку перераховують суми екологічного податку, що справляється за викиди, крім викидів двоокису вуглецю, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України:

▼ 45 % екологічного податку – до загального фонду держбюджету (крім екологічного податку, що справляється за викидів двоокису вуглецю, який зараховується до загального фонду держбюджету у повному обсязі); екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, який зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі);

▼ 55 % – до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім екологічного податку, що справляється за викидів двоокису вуглецю та за утворення радіоактивних відходів), у т. ч.:

– до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад – 25 %;

– обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим – 30 %;

– бюджетів міст Києва та Севастополя – 55 %.

Як у Розрахунку з типом форми «Звітний новий» провести коригування реквізитів, що не стосуються застрахованої особи,

у зв’язку з виправленням помилок?

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).

Проведення коригувань реквізитів податкового розрахунку проводиться у відповідності з розділу V Порядку.

Згідно з п. 3 розділу V Порядку у разі необхідності проведення коригувань показників та реквізитів, поданих у Розрахунку з типом «Звітний», до закінчення граничного строку його подання подається Розрахунок з типом «Звітний новий».

У разі проведення коригувань Розрахунку з типом «Звітний новий» до закінчення граничного строку його подання подається Розрахунок з типом «Звітний новий» (п. 4 розділу V Порядку).

Пунктом 6 Порядку передбачено, що заповнення Розрахунків «Звітного нового» та «Уточнюючого», у разі коригування виключно реквізитів, для платників єдиного внеску є однаковим.

Розрахунок «Звітний новий» для платників єдиного внеску подається на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містить інформацію лише за рядками з реквізитами та сумами нарахованого єдиного внеску, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника податків. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника податків.

Разом з тим, для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Звітний новий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розділу V Порядку).

Порядок формування податкового кредиту туроператором

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), не відносяться до податкового кредиту та не включаються до бази оподаткування туристичного оператора.

Норми встановлені п. 207.6 ст. 207 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Водночас загальні правила формування податкового кредиту, які визначені ст. 198 ПКУ, у зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ, починаючи з 01.07.2015 було змінено.

Так, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

► придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

► придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

► ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

При цьому нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання в неоподаткованих операціях.

Таким чином, загальне правило формування податкового кредиту передбачає включення до складу податкового кредиту усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг, незалежно від того, для використання в яких операціях придбані такі товари/послуги, та подальше нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі придбання товарів/послуг для використання в операціях, які не підлягають оподаткуванню (звільнені від оподаткування, не є об’єктом оподаткування).

Такий порядок формування податкового кредиту запроваджено з метою правильного обрахунку суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН (далі – реєстраційна сума), оскільки система електронного адміністрування ПДВ не передбачає автоматичного виключення із реєстраційної суми окремих сум ПДВ.

Враховуючи зазначене, при здійсненні платником ПДВ туроператорської та турагентської діяльності формування податкового кредиту здійснюється у загальновстановленому порядку, визначеному ст. 198 ПКУ, який передбачає включення усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг, які використовуються для надання туристичних послуг (туристичного продукту), до складу податкового кредиту та подальше нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Податкова соціальна пільга при нарахуванні ПДФО

застосовується до всієї заробітної плати за місяць

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2021 році – 3 180 гривень).

У разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений розмір, питання надання податкової соціальної пільги не розглядається, незалежно від категорії платника ПДФО, що її одержує.

Норм встановлені п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу

Звертаємо увагу, що податкова соціальна пільга застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини – авансу.

До уваги суб’єктів господарювання, які застосовують ПРРО!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що відповідно до п. 3 розділу II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317).

Форма реєстраційної заяви № 1-ПРРО передбачає проставлення в рядку 1 розділу 1 «Дія» позначок, зокрема, «Перереєстрація», «Зміни (крім перереєстрації)».

Пунктом 8 розділу II Порядку № 317 встановлено, що перереєстрація ПРРО здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, у разі змін даних, що вказуються у такій заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) подається реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО про внесення змін у дані про ПРРО з позначкою «Зміни (крім перереєстрації)» (п. 9 розділу II Порядку № 317).

Враховуючи викладене, якщо суб’єкт господарювання подав повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП із позначкою «Зміна відомостей про об’єкт оподаткування» та реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО з позначкою «Перереєстрація», але у фіскальному чеку та в Електронному кабінеті відображається інформація без врахування змін, то такому суб’єкту господарювання, необхідно подати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО з позначкою «Зміни (крім перереєстрації)».

До уваги платників!

Щодо обміну електронними документами з контролюючими органами

Державною податковою службою з 01.04.2021 року здійснюється приймання та обробка спільно з Пенсійним фондом України звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 19 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), Державна податкова служба України формує та веде реєстр страхувальників.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 прим. 1 Закону № 2464 Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України.

Після перевірки поданого платником податку документу в Пенсійному фонді України платникам направляється повідомлення (друга квитанція) з зазначенням результатів такої перевірки.

Станом на 11 травня поточного року прийнято та оброблено понад 634 тис. документів звітності із сумами нарахованого єдиного внеску.

Додатково інформуємо, що пунктом 52¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (Кодекс) визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабміном на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, штрафні санкції передбачені пунктом 120.1 статті 120 Кодексу за несвоєчасне подання податкової звітності (крім ПДВ, акцизного податку, рентної плати) не застосовуються.

Також пунктом 9 прим. 11 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статтею 25 цього Закону за несвоєчасне подання звітності до контролюючих органів не застосовуються.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/467839.html

Частка великого бізнесу у проведених

експортно-імпортних операціях перевищує 70 відсотків

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що Державна податкова служба України підбила підсумки обсягів експортно-імпортних операцій за І квартал 2021 року.

Загальна сума експортних операцій в І кварталі 2021 року становила 342 млрд грн, тоді як сума імпортних – 263 млрд гривень.

Протягом І кварталу 2021 року позитивна динаміка експортних операцій спостерігалася, зокрема, при постачанні товарів на ринки країн Європейського союзу, Азії та Сполучених штатів Америки. Водночас відбулося скорочення обсягів експортних операцій з постачання до країн Африки.

Структура експортних операцій за товарними групами мала такий вигляд:

– недорогоцінні метали та вироби з них ≈ 21 %;

– продукти рослинного походження ≈ 18 %;

– мінеральні продукти ≈ 15 %;

– жири та олії рослинного або тваринного походження ≈ 13 %;

– машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання ≈ 9 %;

– інші ≈ 24 %.

На кінець І кварталу 2021 року темпи зростання обсягів імпортних операцій перевищили експортні. Впродовж січня-березня 2021 року відбулося зростання імпорту з країн Європейського союзу, Азії та Сполучених штатів Америки. Водночас відбулося скорочення обсягів експортних операцій з постачання до країн Африки та Російської Федерації.

Товарна структура імпортних операцій:

– машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання ≈ 19 %;

– мінеральні продукти ≈ 18 %;

– продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості ≈ 14 %;

– засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби ≈ 10 %;

– полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них ≈ 7 %.

– інші ≈ 32 %.

Обсяги експортних операцій, здійснених великими платниками податків, становили 247 млрд грн – 72 %, у той же час обсяги імпортних операцій – 196 млрд грн, або 74 % від загального підсумку.

У розрізі підприємств, що знаходяться на обліку в Міжрегіональних управліннях по роботі з великими платниками податків,обсяги експортно-імпортних операцій становлять:

– Центральне МУ:

експорт – 58,4 млрд грн,
імпорт – 129,2 млрд грн;

– Східне МУ:

експорт – 120,5 млрд грн,
імпорт – 32,2 млрд грн;

– Західне МУ:

експорт – 12,3 млрд грн,
імпорт – 13,2 млрд грн;

– Південне МУ:

експорт – 29,3 млрд грн,
імпорт – 8,1 млрд грн;

– Північне МУ:

експорт – 26,9 млрд грн,
імпорт – 14 млрд гривень.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/467751.html

Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини

за чотири місяця 2021 року надано 95,7 тис. адміністративних послуг

При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області функціонують 35 центрів обслуговування платників (ЦОП) та мобільний ЦОП, де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

ЦОПами забезпечується надання 75 видів адміністративних послуг, 49 з яких надаються безкоштовно.

«Загалом протягом січня – квітня 2021 року опрацьовано понад 97,6 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг. В електронному вигляді надійшло 26,3 тис. звернень, що на 11,0 тис. звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року», – повідомила начальник управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Свірська.

Впродовж чотирьох місяців 2021 року платники отримали 95,7 тис. адміністративних послуг, з яких 25,1 тис. – в електронному вигляді, що на 11,2 тис. послуг більше аналогічного періоду 2020 року.

З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги».

Щоб вести справи в умовах карантину, бізнесу пропонується користуватися державними послугами та інформаційними ресурсами online

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома, що Єдиний портал державних послуг Дія пропонує реєстрацію фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) за 10 хвилин.

Так, за посиланням https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-fop здійснюється подання заяви для відкриття ФОП (протягом 10 хвилин), реєстрація ФОП – протягом 2 робочих днів, послуга надається безкоштовно.

Опис послуги: реєстрація ФОП, обрання загальної чи спрощеної системи оподаткування та подання заяви на реєстрацію платником податку на додану вартість (ПДВ).

Для реєстрації необхідно:

Електронний підпис (кваліфікований електронний підпис).
Зареєструватися чи авторизуватися (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису.
Заповнити онлайн-форму на отримання послуги.
Заповнену заяву на реєстрацію ФОП буде автоматично надіслано до реєстратора за місцем вашої реєстрації або за місцем реєстрації, що вказано в довідці переселенця.
Якщо обрано спрощену форму оподаткування, то відповідні відмітки проставляються у заяві про державну реєстрацію. Заява автоматично передається до податкового органу за місцем вашої реєстрації або за місцем реєстрації, що вказано в довідці переселенця.
Якщо не обрано форму оподаткування, короткий тест, допоможе визначитися.
Зверніть увагу! Також ви можете подати заяву на реєстрацію платником податку на додану вартість (ПДВ), якщо обрали загальну систему оподаткування.

Податковим кодексом України

встановлені ставки акцизного податку на пальне

Так, зокрема:

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД	Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД	Ставка акцизного податку у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції)
Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД	Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД	одиниця виміру (об’єм у літрах, приведених до t 15° C)	ставка
3826 00 10 00 3826 00 90 00	Біодизель та його суміші (що не містять або містять менш як 70 мас. % нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід) на основі моноалкільних складних ефірів жирних кислот	-“-	106
3824 90 97 10	Паливо моторне альтернативне	-“-	162
2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00	Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об.% яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350°С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового, базових олив та інших мастильних матеріалів, та інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350° С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. %.	євро за 1000 літрів	213,50
3814 00 90 90	Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу	євро за 1000 літрів	245,50

* До ставки податку застосовується підвищувальний коефіцієнт 10 при:

ввезенні на митну територію України пального;
реалізації виробником виробленого в Україні пального.

Підвищувальний коефіцієнт 10 не застосовується для суб’єктів господарювання, які відповідно до п. 229.8 ст. 229 ПКУ видали податковий вексель.

Товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом, коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у цьому підпункті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), оподатковуються за ставкою податку 213,5 євро за 1000 літрів.

Звертаємо увагу, що 24.03.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 232 «Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування» (далі – Постанова № 232) (опубліковано в «Урядовому кур’єрі» від 24.03.2021 № 56), якою затверджено Порядок зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування (далі – Порядок)

Порядок визначає механізм зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування.

Затвердженим Порядком встановлено, що Державна казначейська служба України (Казначейство) щодня у день надходження акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального на рахунки, відкриті в Казначействі для сплати таких податків, здійснює розподіл частини (13,44 відсотка) акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального між відповідними бюджетами місцевого самоврядування відповідно до формули, зазначеної у цьому Порядку, і часток згідно з додатком до нього (частки для зарахування до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального у першому півріччі 2021 р.).

У звітності про виконання загального фонду місцевих бюджетів операції відображаються згідно з кодами класифікації доходів бюджетів:

14021900 «Пальне» – щодо зарахування акцизного податку з виробленого в Україні пального;

14031900 «Пальне» – щодо зарахування акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального.

Крім цього, ДПС України необхідно щороку до 10 січня та 10 липня подавати Міністерству фінансів України інформацію з урахуванням даних реєстраторів розрахункових операцій про обсяг реалізованого за останнє півріччя відповідного бюджетного періоду суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального у розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

Внесено зміни до ПКУ щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб

Законом № 1383 внесено зміни, зокрема до підпунктів «д» і «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

Так, відповідно до внесених змін, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включається дохід, отриманий платником ПДФО як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього ПКУ) у вигляді:

► основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника ПДФО за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника ПДФО – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників ПДФО, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує ПДФО з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом («д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

► вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника ПДФО, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті («е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Крім того Законом № 1383 внесено зміни і до п.п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Підпункт 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включається основна сума боргу (кредиту) платника ПДФО за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Також п.п. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються суми, на які зменшено (прощено) борг фізичної особи шляхом проведення реструктуризації зобов’язань, передбачених кредитним договором, відповідно до якого кредитором було надано позичальнику – фізичній особі кредит в іноземній валюті, якщо така реструктуризація здійснена відповідно до порядку і на умовах, встановлених розділом IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» або п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства.

Закон № 1383 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 22.04.2021 № 76.

Щодо особливостей застосування ставки ПДВ у розмірі 14 відсотків

до операцій з постачання молока незбираного

ДПС України з урахуванням висновків, наданих Державною митною службою України листом від 16.03.2021 № 15/15-04- 01/8.16/944 та Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України листом від 13.04.2021 № 3101-06/22176-03, листом від 07.05.2021 № 10639/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист № 10639) проінформувала щодо особливостей застосування ставки податку на додану вартість у розмірі 14 відсотків до операцій з постачання молока незбираного.

Так, відповідно до п.п. «г» п. 193.1 ст. 193 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування в розмірі 14 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001 1002 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91, крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у пункті 197.18 статті 197 розділу V ПКУ.

Для цілей класифікації товарів використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 04 червня 2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України».

При здійсненні операцій з постачання молока (група 0401 кодів УКТ ЗЕД) ставка ПДВ у розмірі 14 відсотків застосовується тільки у частині здійснення операцій з постачання молока незбираного.

Відповідно до УКТ ЗЕД у товарній позиції 0401 класифікується молоко (незбиране молоко або повністю чи частково знежирене молоко) та вершки, незгущені та без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин.

Законом України від 24 червня 2004 року № 1870-ІУ «Про молоко та молочні продукти» (далі – Закон № 1870) визначено, що:

молоко сире – це продукт нормальної секреції молочних залоз однієї або декількох здорових корів, овець, кіз, буйловиць, кобил, температура якого не перевищує 40°С і який не піддавався будь-якій обробці (абзац 7 частини 1 ст. 1 Закону № 1870);
молочна сировина – це молоко, яке піддавалося попередній фізичній обробці

(фільтрації, охолодженню), а також будь-які молочні продукти, що містять виключно складові молока (молочний жир, молочний білок, лактозу) і можуть бути використані у виробництві іншої продукції (абзац 8 частини 1 ст. 1 Закону № 1870).

З огляду на вищезазначене класифікація товару «молоко незбиране» в межах товарної позиції 0401 УКТ ЗЕД здійснюється відповідно до інформації щодо показника вмісту жиру в цьому продукті та відповідно до національних стандартів України (ДСТУ 3661:2018, ДСТУ 2212:2003), які розроблені згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України.

Національні стандарти України (ДСТУ 3662:2018, ДСТУ 2212:2003) розроблені згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України.

Пунктом 3 «Терміни та визначення понять» ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» визначено, що:

молоко-сировина – це молоко без вилучення та/або долучення до нього будь-яких речовин та/або певних складників, попередньо очищене фізичним способом від механічних домішок, охолоджене та призначене для подальшого перероблення.

В пункті 5 «Технічні вимоги» ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» зазначено, що:

молоко, яке закуповують, повинно отримуватись від здорових корів у яких не виявлено інфекційних захворювань, які перебувають під ветеринарним наглядом, та за показниками якості має відповідати вимогам цього стандарту. Молоко після доїння повинно бути очищене та охолоджене;
молоко повинно бути натуральним незбираним, чистим без сторонніх присмаків і запахів. За зовнішнім виглядом та консистенцією молоко повинно бути однорідною рідиною від білого до кремового кольору, без пластівців білка та осаду;
масова частка жиру і білка в молоці повинні відповідати базисним нормам які затверджені Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 7.4, 7.6 ДСТУ 2212:2003 «Молочна промисловість. Виробництво молока та кисломолочних продуктів» визначено що:

сире молоко – це молоко, що його не піддавали тепловому оброблянню;
незбиране молоко – це молоко, хімічний склад та стан компонентів якого не зазнали змін;
знежирене молоко – це частина молока, яку одержують після відокремлення вершків від молока;
нормалізація, нормалізування – це доводження хімічного складу молочної суміші до регламентованого значення масової частки жиру і (або) білка та сухих речовин;
пастеризація, пастеризування – це теплове обробляння за температури понад 65°С з відповідним витримуванням.

Отже, виходячи з зазначеного, до категорії «молоко незбиране» може бути віднесено молоко, що класифікується згідно з УКТ ЗЕД за товарною позицією 0401, яке було лише охолоджене та не піддавалося сепаруванню, іншим видам обробки, в тому числі термічній, які змінюють його хімічний склад та стан компонентів. За дотримання таких умов операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України такої сільгосппродукції (молока незбираного) оподатковуються ПДВ за ставкою 14 відсотків.

Операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України молока, що класифікується згідно з УКТ ЗЕД за товарною позицією 0401, яке піддавалося обробці (в тому числі пастеризації), сепаруванню, іншим видам обробки, крім охолодження, оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Лист № 10639 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/75464.html

Податкова знижка за користування іпотечним кредитом: договори на отримання кредиту зобов’язані відповідати певним умовам

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Іпотечний житловий кредит – це фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно до закону строком не менш як на п’ять повних календарних років для фінансування витрат, пов’язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини), що надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки) у заставу (п.п. 14.1.87 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи положення ПКУ, право на податкову знижку щодо сплачених за іпотечним кредитом процентів мають платники ПДФО, в яких договори на отримання кредиту на придбання (будівництво) житла відповідають одночасно наступним умовам:

► у кредитному договорі має бути зазначено, що його видано на придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу;

► до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору;

► договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим;

► кредит має бути отриманий від банку;

► договір про іпотечний кредит укладено на термін не менше, ніж 5 років.

Адвокатське бюро (адвокатське об’єднання)

може бути платником єдиного податку третьої групи

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що адвокатська діяльність регулюється Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5076).

Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту (частина перша ст. 14 Закону № 5076).

Адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (частина перша ст. 15 Закону № 5076).

Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ.

Згідно з абзацами першим та другим п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПКУ суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на окремі групи платників єдиного податку.

До третьої групи платників єдиного податку, зокрема, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, що не дають права суб’єктам господарювання бути платниками єдиного податку першої – третьої груп. На юридичну особу – адвокатське бюро чи об’єднання норми п. 291.5 ст. 291 ПКУ не поширюються.

Враховуючи вищенаведене, адвокатське бюро чи об’єднання як юридична особа може обрати або перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за умови відповідності вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ.

РРО та/або ПРРО: застосування у ФОП на загальній системі оподаткування

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265).

Норми встановлені п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України.

Пунктом 1 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Тобто, ФОП на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані застосовувати РРО та або ПРРО з дотриманням норм Закону № 265.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336), затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку, 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання, а визначених у пунктах 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).

Для форм і умов проведення діяльності, визначених у пп. 1, 8 – 11, 15, 19 – 21, 24 – 26 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Яким чином виправити помилку, допущену у додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) до податкової декларації з ПДВ, яка вплинула/не вплинула на числові показники податкової декларації з ПДВ?

https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya- dnya/75455.html?fbclid=IwAR2uBcwvkosVvNjmAPr2QEnf9Ow8lMkDoN2eD_cU9bprZ5XfqB4RqR-FR2s

повідомила, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ (далі – декларація), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 3 розділу IV Порядку № 21).

Додаток 1«Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) (далі – Додаток 1) є складовою декларації, який додається до неї у разі заповнення рядків 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1, 6.1, 6.2 та 7 декларації та за наявності подій, які підлягають відображенню ньому.

Враховуючи те, що подання уточнюючого розрахунку є одним із способів виправлення платником податку самостійно виявлених помилок у показниках раніше поданої декларації та оскільки Додаток 1 є складовою такої декларації , то виправлення помилок, що виникли при його заповненні, здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається Додаток 1 з відміткою «уточнюючий». В такому уточнюючому розрахунку у відповідних рядках:

► до графи 4 переносяться показники декларації, Додаток 1 до якої уточнюється;

► до графи 5 – всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок;

► у графі 6 відображається різниця між значенням графи 5 і графи 4 («+»/«–»). У випадку, якщо значення графи 5 відповідає значенню графи 4, графа 6 не заповнюється.

Додаток 1 з відміткою «уточнюючий» заповнюється наступним чином:

► в першому рядку повторюється помилковий запис, при цьому вартісні показники вказуються зі знаком «–» (тобто сторнуються);

► у другому рядку – вказується правильний запис.

При цьому, якщо помилка, допущена у Додатку 1, не вплинула на числові показники декларації, в «уточнюючому» Додатку 1 підсумкові рядки «Усього за звітний (податковий) період», не заповнюються.

Якщо така помилка вплинула на числові показники декларації, в «уточнюючому» Додатку 1 у підсумкових рядках «Усього за звітний (податковий) період» числові показники відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком та відповідають даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку.

Майже 8,5 тис. громадян задекларували доходи понад 1 млн гривень

За попередніми підсумками деклараційної кампанії доходи у сумі понад 1 млн грн задекларувала 8 451 особа. Порівняно з минулим роком їх кількість зросла на 6 відс. Понад 1 млрд грн доходів задекларував мешканець м. Києва.

Традиційно найбільша кількість мільйонерів обліковується в м. Києві (3375 особи), Дніпропетровській (684 особи), Харківській (595 осіб) та Київській (540 осіб) областях.

Загалом мільйонерами задекларовано дохід у сумі 70,4 млрд грн, визначено до сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 1,6 млрд грн, військового збору – 0,2 млрд гривень.

Найбільшу суму до сплати в бюджет визначено мешканцем м. Києва з доходів, отриманих за межами України, – майже 80 млн грн, у тому числі податку на доходи фізичних осіб – 66,5 млн грн та військового збору – 11,1 млн гривень.

Податкові зобов’язання до сплати в бюджет у сумі понад 20,0 млн грн за результатами 2020 року визначено 12 особами на загальну суму 418,0 млн грн, або 15 відсотків від загальної суми податкових зобов’язань (з урахуванням найбільшої суми). За територіальністю половина таких громадян обліковуються в м. Києві, по дві особи – в Одеській та Київській областях, по одній особі – в Харківській та Львівській областях.

Загалом, за оперативними даними, у 2021 році доходи, отримані протягом минулого року, задекларували майже 472 тис. громадян, що на рівні минулого року.

Найактивніше декларували доходи мешканці Запорізької (майже 51 тис. декларацій), Дніпропетровської (маже 40 тис. декларацій) та Херсонської (більше ніж 37 тис. декларацій) областей.

За результатами 2020 року громадянами визначено податкові зобов’язання до сплати в бюджет у розмірі 2,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб та 360,1 млн грн – військового збору.

Це майже на рівні минулого року, не зважаючи на минулорічну складну ситуацію. Так, станом на останній день подання декларації у 2020 році (30.06.2020) визначено ПДФО до сплати майже 2,7 млрд грн, військового збору – 379,0 млн гривень.

Звертаємо увагу, що для фізичних осіб, які бажають скористатися правом на податкову знижку, за результатами 2020 року компанія декларування не завершена і такі особи мають право подати декларації у термін до 31.12.2021 (включно). Пропонуємо не марнувати час та подати декларацію завчасно, зокрема, скориставшись спрощеною процедурою подання – через електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи» в приватній частині Електронного кабінету платника.

Станом на 01.05.2021 скористалися правом на податкову знижку майже 62 тис. осіб, задекларовано до повернення з бюджету – 190,6 млн гривень.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/467891.html

До уваги платників, які реалізують пальне!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома, що Кабінет Міністрів України постановою від 29 березня 2021 року № 450 (далі – постанова № 450) вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення» (далі – Постанова № 341).

Так, Постановою № 450 Перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість, затверджений Постановою № 341, доповнено абзацами такого змісту:

«Бензин марки А-92

Бензин марки А-95

Дизельне пальне».

Крім цього, пункт 3 Порядку декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого Постановою № 341, доповнено абзацом такого змісту: «декларування зміни роздрібних цін на бензини марки А-92 та А-95 і дизельне пальне здійснюється суб’єктом господарювання щодо об’єкта (закладу) роздрібної торгівлі у разі збільшення роздрібної ціни товару на 1 відсоток і більше порівняно з роздрібною ціною на момент декларування за 20 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування».

Постанова № 450 розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-ka-a450

Уряд затвердив зміни до Податкового кодексу України

Кабінетом Міністрів України на позачерговому засіданні схвалено законопроект, яким вносяться зміни до Податкового кодексу України.

«Основною метою цих змін є забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. Досягти цього ми плануємо шляхом: протидії схемам з ухилення від оподаткування, створення прозорого конкурентного середовища, підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни» – пояснив під час представлення законопроекту Міністр фінансів Сергій Марченко.

Нагадаємо, що Податковим кодексом Уряду надається право внесення до парламенту до 1 червня, у разі необхідності, законопроекту щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях (акцизного податку, екологічного податку та рентної плати) з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції.

Фактично такі зміни є ресурсними нормами та направлені на збалансованість бюджетних надходжень. Прийняття та реалізація положень законопроекту сприятиме додатковим надходженням до бюджетів в розмірі понад 60 млрд грн на рік, в тому числі за рахунок:

► приведення абсолютних значень розмірів ставок податків у відповідність до фактичного рівня макропоказників;

Застосування індексу споживчих цін (2020 рік – 105,0 %) до ставок акцизного податку на алкогольні напої та окремих ставок екологічного податку, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, а також індексу цін виробників промислової продукції (2020 рік – 114,5 %) до ставок рентної плати за спеціальне використання води та лісових ресурсів, які визначені в абсолютних значеннях

► підвищення ефективності справляння рентних платежів з видобування корисних копалин та акцизного податку;

Руйнування схеми ухилення від сплати акцизного податку з тютюнових виробів через унеможливлення накопичення перед підвищенням ставок економічно невиправданих обсягів товарних запасів

Включення до переліку підстав для проведення перевірок факту отримання інформації про порушення законодавства щодо обігу пального

Руйнування схеми ухилення від сплати рентної плати з видобування корисних копалин шляхом унеможливлення заниження платником вартості таких копалин, яка є базою оподаткування рентною платою

Перенесення на виробників та імпортерів сплати 5-% акцизного податку з максимальної роздрібної ціни тютюнових виробів

► протидії «скруткам», неповерненню валютної виручки;

Обмеження бюджетного відшкодування ПДВ для посередників з продажу споживчих товарів

Відшкодування ПДВ при експорті с/г товарів товарних груп 1-24 згідно з УКТ ЗЕД лише після надходження валютної виручки

Запровадження мінімального податкового зобов’язання з 1 гектара товарних сільськогосподарських земель (4,5 % нормативно-грошової оцінки землі)

► підвищення повноти сплати податків та ефективності адміністрування податкового боргу.

Забезпечення джерела погашення податкового боргу (адмінарешт) протягом адміністративного або судового оскарження причини виникнення такого боргу

Обмеження на підставі рішення суду права виїзду за кордон керівника підприємства – боржника до повного погашення податкового боргу

Стягнення без звернення до суду податкового боргу, що виник у результаті несплати самостійно задекларованих платником сум податкових зобов’язань

Запровадження оподаткування земельних ділянок, які фактично використовуються без належного оформлення права власності або права користування ними

Законопроект містить і низку норм, спрямованих на покращення умов ведення бізнесу. Також для підприємців та громадян законопроектом запропоновано звільнення від ПДФО коштів державної підтримки отриманої не безпосередньо з бюджету, а від Фонду розвитку підприємництва або Фонду розвитку інновацій (державні програми «Доступна іпотека 7 %» та «Доступні кредити 5-7-9 %»).

Інформацію розміщено на сайті Міністерства фінансів України за посиланням

https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_zatverdiv_zmini_do_podatkovogo_kodeksu-2866

Надсилання податкових повідомлень-рішень

здійснюється за новими формами

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що з 20 березня 2021 року змінено форми податкових повідомлень-рішень (далі – ППР), які приймаються за результатами документальних перевірок, розпочатих після 01 січня 2021 року, та які є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідності за вчинення податкового правопорушення.

Так, за результатами документальних перевірок дотримання вимог податкового законодавства України, контролюючі органи складають ППР, до яких заноситься інформація, передбачена відповідними формами, зокрема:

обставини вчинених правопорушень
надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів
розрахунок суми грошового зобов’язання (суми податкового зобов’язання, штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені, за порушення податкового законодавства;
обставини, які відповідно до Податкового кодексу України пом’якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності (у разі наявності) тощо;

Нові форми ППР затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 846 (далі – Наказ № 846), також в новій редакції викладено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 (далі – Наказ № 1204).

Наказом № 846, зокрема, затверджено 30 форм ППР замість 14, які були передбачені Наказом № 1204.

Звертаємо увагу, що Наказом № 846 доповнено підстави, у разі встановлення яких за результатами перевірки надсилається (вручається) ППР, визначено інформацію, яка повинна міститись у Єдиному реєстрі податкових повідомлень-рішень, а також уніфіковано норми щодо надсилання (вручення) платнику податків податкових повідомлень-рішень.

Не втрачайте можливість списання штрафних санкцій і пені –

сплатіть основну суму податкового боргу до 10 червня 2021 року!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072) передбачено можливість для платників податків скористатися процедурою списання штрафних санкцій. Згідно з процедурою у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами протягом шести місяців від дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, списуються штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу.

При цьому штрафні санкції і пеня, пов’язані зі сплатою такого податкового боргу, не будуть застосовуватися, а нараховані будуть відкориговані до нульових показників.

Види діяльності, при здійсненні яких, суб’єктам господарювання необхідно обов’язково застосовувати РРО/ПРРО

► лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Порядок реєстрації та застосування РРО/ПРРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронник платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу.

Про перерахунок суми рентної плати

за спеціальне використання лісових ресурсів

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що сума рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – рентна плата) обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.

Норми встановлені п. 256.11.1 п. 256.11 ст. 256 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 256.11.2 п. 256.11 ст. 256 ПКУ сума рентної плати, зазначена в лісорубному та в лісовому квитках, підлягає перерахунку суб’єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, у разі коли:

► загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку та кількість більше ніж на 10 відс.;

► фактичний обсяг використання лісових ресурсів перевищує зазначений у лісовому квитку на весь обсяг такого перевищення.

Підставою для перерахунку є спеціальні дозволи та акти огляду місць використання лісових ресурсів.

Підпунктом 256.11.3 п. 256.11 ст. 256 ПКУ встановлено, що суб’єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, перерахунок рентної плати за заготівлю деревини і заготівлю другорядних лісових матеріалів, побічні лісові користування та використання корисних властивостей лісів здійснюється також у разі:

а) виправлення технічних помилок, які можуть бути допущені під час проведення матеріальної і грошової оцінки лісосік, другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів, відпущених за лісорубними квитками або лісовими квитками, неправильного застосування сортиментних таблиць, поясів, розрядів та ставок рентної плати, а також виправлення арифметичних помилок, допущених під час підрахунків;

б) анулювання лісорубного та/або лісового квитка у зв’язку з вилученням земель для інших потреб. В інших випадках анулювання або видачі дубліката лісорубного квитка та/або лісового квитка перерахунок рентної плати не здійснюється і вся нарахована за такими квитками сума рентної плати повністю сплачується до відповідних бюджетів;

в) надання лісокористувачеві відстрочки:

на заготівлю деревини – сума рентної плати за заготівлю залишеної на пні деревини збільшується на 1,5 відс. незалежно від строку, на який надано відстрочку;
на вивезення деревини – сума рентної плати за невивезену вчасно деревину збільшується на 1,5 відс. за кожний місяць відстрочки;

г) додаткового продовження строку вивезення, але не більш як на три місяці. При цьому лісокористувачем сума рентної плати за обсяг невивезеної вчасно деревини збільшується на 5 відс. за кожний місяць відстрочки.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області