ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Актуальні питання щодо практичної роботи в Електронному кабінеті під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Днями за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання щодо практичної роботи в Електронному кабінеті».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Чи мають можливість платники податків сплатити податки та збори через Електронний кабінет?
Відповідь. Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.
З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Питання. Яким чином, за якою формою та за який період направляється запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС через Електронний кабінет, та який термін надання відповіді на нього?
Відповідь. Платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС (далі – Запит) за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
Відповідь на Запит платнику податків надсилається через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400204» (далі – Витяг). Витяг формується за період вибраний платником податків при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС.
Самостійно перевірити дані, за якими сформовано Витяг можна за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.
Питання. Як користуватись сервісом «Реєстр платників ЄП», розміщеним у приватній частині Електронного кабінету на офіційному вебпорталі ДПС?
Відповідь. У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Реєстр платників єдиного податку».
Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Для перевірки даних, зокрема, про дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником податків або дату виключення з реєстру платників єдиного податку достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.
Водночас інформація про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету відсутня. Набори даних про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС окремим файлом від основного Реєстру платників єдиного податку у форматі xlsx за посиланням: Головна/Відкриті дані/Рєстр платників єдиного податку.
Звертаємо увагу, що в даному реєстрі не зазначається ставка єдиного податку для платників четвертої групи (юридичних осіб), оскільки відповідно до п. 293.9 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями ставка єдиного податку встановлюється залежно від категорії (типу) земель, їх розташування.
Питання. Який порядок листування через Електронний кабінет та як автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в контролюючому органі, та які терміни надання відповіді (на лист, запит, звернення, консультацію тощо)?
Відповідь. Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автор електронного листа повідомляється про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
При цьому відповідь на звернення, лист, запит тощо надається контролюючим органом поштою або на електронну адресу, зазначену у зверненні у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52 Податкового кодексу України – для надання індивідуальної податкової консультації.
Питання. Яким чином, у разі виявлення проблем в роботі Електронного кабінету, користувач може надіслати повідомлення про помилку, що виникла під час роботи Електронного кабінету, та в який термін отримується повідомлення про результати обробки помилки?
Відповідь. У разі виявлення проблем в роботі Електронного кабінету користувач має право через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету надіслати лист про виявлену технічну та/або методологічну помилку за своїм місцем обліку.
При цьому відповідь на лист надається органом ДПС на електронну адресу, зазначену у листі, або поштою у строки, визначені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».

Порядок реєстрації електронної печатки в розділі «Програмний РРО (тестова версія)» Електронного кабінету
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО), вносяться до Реєстру ПРРО на підставі поданих суб’єктами господарювання в електронній формі повідомлень про надання інформації щодо електронного підпису згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Обчислення єдиного внеску новоствореними фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку першої та другої груп
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Відповідно до частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) нараховується:
для ФОП (крім ФОП – платників ЄП), – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464);
для ФОП – платників ЄП – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування (першої чи другої групи), вважаються платниками ЄП з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулась державна реєстрація.
Таким чином, ФОП, яка до кінця місяця, в якому відбулась її державна реєстрація як суб’єкта господарювання, подала заяву про обрання першої чи другої групи спрощеної системи оподаткування, є такою, що перебуває на загальній системі оподаткування і база нарахування ЄВ за цей місяць для неї визначається як сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності ФОП, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464, та не менше за розмір мінімального страхового внеску.
З першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація, зареєстровані в установленому порядку, новостворені ФОП, віднесені до платників ЄП першої та другої груп, нараховують ЄВ у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Про право громадян на застосування податкової знижки під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Днями за участі начальника Соборного відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлії Гришиної відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Право громадян на податкову знижку».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Яким умовам повинні відповідати договори на отримання кредиту для придбання (будівництво) житла для отримання платником податку права на включення суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом до податкової знижки?
Відповідь. Право на податкову знижку щодо сплачених за іпотечним кредитом процентів мають платники податку, в яких договори на отримання кредиту на придбання (будівництво) житла відповідають одночасно наступним умовам:
у кредитному договорі має бути зазначено, що його видано на придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу;
до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору;
договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим;
кредит має бути отриманий від банку;
договір про іпотечний кредит укладено на термін не менше, ніж на 5 років.
Питання. Чи може чоловік скористатись правом щодо включення до податкової знижки оплати допоміжних репродуктивних технологій, якщо дружина не працює?
Відповідь. Платник податку чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком).
Питання. Який дохід враховується фізичній особі з метою розрахунку витрат, дозволених для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року у вигляді суми коштів або вартості майна, наданих у якості пожертвувань та благодійних внесків: заробітна плата чи сукупний розмір всіх доходів, нарахованих податковими агентами на користь фізичної особи за наслідками звітного року?
Відповідь. З метою розрахунку витрат, дозволених для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року у вигляді суми коштів або вартості майна, наданих у якості пожертвувань та благодійних внесків, фізична особа враховує дохід у вигляді заробітної плати.
Питання. Які документи необхідно подати разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи фізичній особі – платнику податку, яка має статус внутрішньо переміщеної особи, для реалізації права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу на суми коштів, сплачених нею у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку)?
Відповідь. Разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи необхідно подати:
копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
копію договору оренди житла;
копії платіжних та розрахункових документів, що підтверджують факт сплати (крім електронних розрахункових документів);
заяву, в якій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право на отримання податкової знижки згідно з нормами законодавства.
Додатковими документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки може бути Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської райдержадміністрацій щодо адресної допомоги для покриття витрат на проживання, тощо.
Питання. Які заклади відносяться до вітчизняних закладів з метою отримання податкової знижки за навчання?
Відповідь. З метою отримання податкової знижки за навчання, до вітчизняних відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність.
Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено спеціальними законами.

Послуги, які надаються в центрі обслуговування платників
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Відповідно до абзацу другого розд. І Примірного положення центру обслуговування платників, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 537 «Про затвердження документів, які регламентують діяльність ЦОП» (далі – Положення), центр обслуговування платників (далі – ЦОП) створюється безпосередньо при головних управліннях ДПС в областях та м. Києві (далі – ГУ ДПС) та державних податкових інспекціях, які є їх структурними підрозділами, з метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів громадянами, самозайнятими та юридичними особами, поліпшення іміджу органів ДПС, підвищення ефективності та оптимізації умов роботи.
ЦОП – постійно діючий робочий орган ГУ ДПС, в якому надаються послуги посадовими особами ГУ ДПС та посадовими особами кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДПС), відповідальними згідно з функціональними обов’язками за надання адміністративних послуг, консультацій, прийняття звітності, кореспонденції щодо отримання адміністративних послуг, інших документів (звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації, тощо), та надання електронних довірчих послуг (абзац п’ятий розд. І Положення).
Підрозділом 2.3 розд. ІІ Положення визначено перелік адміністративних послуг, за отриманням яких платники можуть звернутись до ЦОП:
1. Видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
2. Внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
3. Видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.
4. Реєстрація реєстратора розрахункових операцій.
5. Реєстрація книг обліку розрахункових операцій.
6. Реєстрація розрахункових книжок.
7. Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку.
8. Реєстрація книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
9. Видача довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію).
10. Видача довідки про сплату податкових зобов’язань платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань.
11. Видача довідки про доходи.
12. Видача довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи).
13. Підтвердження статусу податкового резидента України.
14. Реєстрація платника єдиного податку.
15. Надання витягу з реєстру платників єдиного податку.
16. Включення неприбуткового підприємства (установи, організації) до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
17. Внесення змін до відомостей, що містяться у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.
18. Надання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
19. Видача довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
20. Видача довідки про внесення місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
21. Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
22. Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту).
23. Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
24. Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
25. Видача ліцензії на право зберігання пального.
26. Видача дубліката ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
27. Видача дубліката ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту).
28. Видача дубліката ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
29. Видача дубліката ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
30. Видача дубліката ліцензії на право зберігання пального.
31. Переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
32. Переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту).
33. Переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
34. Переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
35. Переоформлення ліцензії на право зберігання пального.
36. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
37. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту).
38. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
39. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
40. Анулювання ліцензії на право зберігання пального.
Поряд з цим, підрозд. 2.4 розд. ІІ Положення визначено інші послуги та сервіси:
1. Приймання кореспонденції щодо отримання адміністративних послуг.
2. Приймання податкової та іншої звітностей.
3. Облік платників:
3.1. взяття на облік платників податків, платників єдиного внеску, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;
3.2. надання витягів з реєстру платників податку на додану вартість;
3.3. надання витягів з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового;
3.4. видача довідки про зміну реєстраційного номера облікової картки платника податків.
4. Проведення звірки за письмовою заявою платників податку на майно з фізичних осіб (податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю (у т. ч. заява для застосування пільги)).
5. Погодження довідок-розрахунків та підписання довідок про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску.
6. Надання платникам безкоштовного програмного забезпечення для формування та подання податкової, фінансової та іншої звітностей платників в електронному вигляді.
7. Надання консультацій з питань:
7.1. електронних сервісів;
7.2. податкового законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.
8. Надання електронних довірчих послуг.
9. Приймання звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації в межах Законів України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (зі змінами) та від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (зі змінами).
Крім того, підрозд. 2.5 розд. ІІ Положення визначено, що у приміщеннях, в яких розміщено ЦОП, можуть надаватися супутні послуги (виготовлення копій документів, ламінування, продаж канцелярських товарів, надання банківських послуг тощо), у тому числі сторонніми організаціями.
Забороняється відносити до супутніх послуг надання консультацій та інформації, пов’язаних з наданням адміністративних послуг, продаж бланків заяв та інших документів, необхідних для звернення щодо надання адміністративних послуг, а також надання допомоги в їх заповненні, формуванні пакета документів.
Надання платних супутніх послуг органом ДПС забороняється.

Актуальні питання погашення податкового боргу під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Днями за участі начальника Соборного відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталії Федаш відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання погашення податкового боргу».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. За яких умов та в якому порядку здійснюється списання штрафних санкцій та пені, нарахованих на суму податкового боргу платників податків, що виник станом на 01.11.2020?
Відповідь. Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX (далі – Закон № 1072), який набрав чинності 10 грудня 2020 року, підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено, зокрема, п. 2 прим. 3.
Відповідно до п. 2 прим. 3 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
Положення п. 2 прим. 3 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовується щодо:
великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII зі змінами та доповненнями;
осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
банків, на які поширюються норми Закону України від 23 лютого 2012 року «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями;
осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.
Питання. Чи вважається податковим боргом сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки?
Відповідь. Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон).
Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Отже, сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.
Питання. Яким чином платник податку може отримати інформацію щодо відсутності податкової застави майна?
Відповідь. Відповідно до ст. 45 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” із змінами та доповненнями, держатель або реєстратор Державного реєстру зобов’язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру. Пошук у Державному реєстрі може здійснюватися за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника, ідентифікаційним кодом боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, за індивідуальним ідентифікаційним номером боржника в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів. Держатель Державного реєстру зобов’язаний на запит бюро кредитних історій надавати витяги з Державного реєстру в електронному вигляді (у форматі бази даних), у разі наявності письмової згоди юридичних, фізичних осіб – власників рухомого майна.
Витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них.
Витяг надається у строк не пізніше трьох робочих днів із дня отримання держателем або реєстратором Державного реєстру відповідного запиту. Відмова в наданні витягу з Державного реєстру допускається лише в разі невнесення заявником плати за надання витягу.
Питання. В які строки надсилається податкова вимога та які відомості вона повинна містити?
Відповідь. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Питання. Яким чином фізична особа – громадянин, яка не є суб’єктом господарювання, може отримати інформацію про наявність (відсутність) у неї податкового боргу?
Відповідь. Фізична особа – громадянин, яка не є суб’єктом господарювання, може отримати інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу, скориставшись Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника).
При цьому, червоним кольором позначено суми заборгованості перед бюджетом.
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Крім цього, у разі виникнення у платника податків податкового боргу, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слід зазначити, що фізичні особи – громадяни відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266, п.п. «в» п.п. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267, п. 286.5 ст. 286 ПКУ мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу:
за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо нарахованої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо нарахованої суми транспортного податку;
за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо нарахованої суми плати за землю.

Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що антикорупційний сервіс «Пульс» – інструмент двостороннього зв’язку із громаданами та суб’єктами господарювання, який дає можливість запобігти правопорушенням з боку працівників Державної податкової служби України.
Сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів Державної податкової служби України та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08 год. 00 хв. – до 18 год. 00 хв. (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18 год. 00 хв. – до 08 год. 00 хв. (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

У січні до ДПС надійшов 181 запит на отримання публічної інформації
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
У січні 2021 року до Державної податкової служби України надійшов 181 запит на отримання публічної інформації.
Із загальної кількості 18 запитів надійшло поштою, 161 – електронною поштою, 2 – від запитувача особисто.
Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 106 запитів. Від юридичних осіб у січні надійшло 53 запити на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 5, від представників засобів масової інформації – 17.
За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 138, відмовлено з причин невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-IV «Про доступ до публічної інформації» – 29, надіслано за належністю – 14.
Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/452447.html

Детінізація ринку праці: результати заходів ДПС за 2020 рік
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/452490.html повідомила, що органами ДПС для контролю за повнотою надходжень до бюджетів податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування вживаються заходи щодо боротьби з «тіньовою» зайнятістю та виплатою зарплати без оподаткування.
Так, у 2020 році у рамках проведення кампанії з легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення на систематичній основі податківцями проводилась роз’яснювальна робота серед роботодавців щодо неприпустимості допуску до роботи найманих осіб без оформлення трудових відносин, виплати заробітної плати без сплати податків та єдиного внеску.
Зокрема, у 2020 році роботодавцями подано 2 131,2 тис. повідомлень про прийняття на роботу 4 101,5 тис. найманих осіб.
Найбільшу кількість повідомлень про прийняття на роботу найманих осіб подано роботодавцями у сфері:
– роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами – щодо 252,1 тис. працівників;
– вирощування зернових культур (крiм рису), бобових культур i насiння олiйних культур – щодо 214,4 тис. працівників.
Водночас у 2020 році завдяки заходам податкового контролю органами ДПС виявлено 3,4 тис. найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцями без оформлення трудових відносин.
Крім цього, як результат діяльності робочих груп з питань легалізації зарплати та зайнятості населення, роз’яснювальної роботи, роботодавцями додатково укладено 121,8 тис. трудових угод з найманими працівниками. До бюджетів додатково надійшло 124,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також 140,4 млн грн єдиного внеску.
До територіальних органів Держпраці передано інформацію про виявлені в ході вжитих заходів податкового контролю порушення законодавства про працю щодо 582 роботодавців.

З початку року Центрами обслуговування платників Дніпропетровської області надано понад 15 тис. адміністративних послуг
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
В Головному управлінні у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) працюють 35 Центрів обслуговування платників (далі – ЦОП) при державних податкових інспекціях (далі – ДПІ) та мобільний ЦОП.
Адміністративні послуги надаються у 36 ДПІ, мобільному ЦОП та у ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
Центрами забезпечується надання 40 адміністративних послуг, 30 з яких надаються безкоштовно.
Працівниками ЦОП протягом січня 2021 року опрацьовано 16 038 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг; з яких надано 15 764 адміністративні послуги.
З переліком адміністративних послуг, що надаються ГУ ДПС можна ознайомитись на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги» за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih poslu/administrativni-poslugi-golov-upr-dfs/ та у Центрах обслуговування платників.

Закон України № 1072: порядок списання податкового боргу, який обліковувався станом на 01.11.2020
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено, зокрема, п. 2 4.
Відповідно до вищезазначеного пункту контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.
Таке списання здійснюється без застосування положень ст. 101 «Списання безнадійного податкового боргу» ПКУ та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.
Положення п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII зі змінами та доповненнями.
Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом № 1072 до дати списання податкового боргу відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.
На списані відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом № 1072 і до дати списання включно.
Списання податкового боргу згідно з цим пунктом є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.
На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, у порядку, визначеному Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» зі змінами та доповненнями.

Використання ПРРО мають переваги перед класичними
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) мають переваги перед класичними, а саме:
► за допомогою різних гаджетів програмне забезпечення можна завантажити на смартфон, планшет, комп’ютер тощо;
► швидка та зручна реєстрація ПРРО через Електронний кабінет;
► можливість використання режиму «офлайн»;
► відсутність необхідності ведення книг обліку розрахункових операцій;
► електронні чеки замість паперових.
Крім того, до переваг використання ПРРО відноситься:
► вільний вибір для суб’єктів господарювання (РРО або ПРРО);
► відсутність посередників (еквайєра, ЦСО);
► відсутність експертизи для комерційних ПРРО;
► пристосованість для будь якого пристрою, що підтримує операційну систему WINDOWS.ANDROID;
► онлайн реєстрація в контролюючому органі;
► безкоштовність (програмне рішення ДПС).
Програмне забезпечення, яке фактично є ПРРО, можна безкоштовно завантажити з сайту ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/) і встановити на свій пристрій. Нагадуємо, що безкоштовною є не тільки сама програма, але і її підтримка.

Комісіонер через власні пункти продажу реалізує підакцизні товари, які належать комітенту, за договором комісії, що з акцизним податком?
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що платником акцизного податку є суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Норми встановлені п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Таким чином, платником акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів є комісіонер, як особа, яка здійснює реалізацію товарів (в тому числі через власні пункти продажу).
Виникнення обов’язку із нарахування та/або сплати акцизного податку у інших осіб (у тому числі власника товару) ПКУ не передбачено.

Трудові відносини: способи, якими роботодавець подає повідомлення про прийняття працівника на роботу
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що відповідно до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
● засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
● на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
● на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Лекція для рієлтарів: про особливості оподаткування ФОП – платників єдиного податку третьої групи
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Днями, в рамках партнерських відносин з платниками податків, фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) для рієлтерів проведено лекцію з питань оподаткування.
На лекції слухачів ознайомлено з умовами проведення рієлтерської діяльності, зокрема фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи.
Увагу також приділено питанням, пов’язаним з оподаткуванням податком на додану вартість, сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, поданням звітності.
Крім того, присутніх проінформовано про умови деклараційної кампанії 2021 року і про право на отримання податкової знижки.
Особливу увагу акцентовано на правилах застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) і перевагах програмних РРО.
Також аудиторії повідомлено про додаткові заходи підтримки громадян та малого бізнесу, запроваджені Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зокрема про списання податкового боргу, сукупний розмір якого не перевищує 3060 гривень.
Під час лекції слухачі обговорювали норми податкового законодавства, активно задавали питання.
Ефективне спілкування підтверджує необхідність таких заходів, адже доведення норм податкового законодавства до кожного – це сумлінна і своєчасна сплата податків без порушень.
По завершенню лекції присутні висловили подяку за важливу інформацію, яку вони отримали.

Олексій Любченко: Кіпр є нащим ключовим партнером у питанні обміну податковою інформацією
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Стан щодо обміну інформацію та перспективи подальшої співпраці стали основною темою обговорення під час онлайн зустрічі Голови Державної податкової служби України Олексія Любченка з Головою Податкової служби Республіки Кіпр паном Яннісом Цангарісом.
«Податковий департамент Кіпру є нашим ключовим партнером з огляду на те, що резиденти України, які намагаються зменшити свої податкові зобов’язання перед державою, використовують саме Кіпр. Більшість наших міжнародних запитів вже багато років поспіль спрямовується саме до Податкового департаменту Республіки Кіпр», – зазначив Олексій Любченко.
Отже Кіпр є основним партнером України з питань інформаційного податкового обміну для упередження та викриття зловживань у податковій сфері.
Податковий департамент Республіки Кіпр вчасно та у повному обсязі надає Державній податковій службі України інформацію, що є у його розпорядженні, а також відповідні дані, отримані у результаті проведених перевірок.
Зокрема, протягом 2017 – 9 місяців 2020 року українськими підприємствами здійснено виплату доходів на користь нерезидентів на загальну суму 24,2 млрд дол. США. На користь резидентів Кіпру виплачено загалом 5,7 млрд дол. США та утримано податок у джерела в сумі 0,23 млрд дол. США.
За словами Голови ДПС, основним інструментом для збору доказів вчинення порушень при виплаті доходів на користь нерезидентів є обмін податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн. І саме з податковим департаментом Кіпру в ДПС налагоджена ефективна комунікація.
Голова Податкової служби Республіки Кіпр пан Янніс Цангаріс висловив готовність надавати на запити ДПС всю необхідну інформацію з використанням всіх можливих форматів комунікації, зокрема, враховуючи обмеження, які виникають в умовах пандемії.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/452807.html

Які види діяльності з 01.01.2021 не має право здійснювати ФОП-платник єдиного податку без застосування РРО (ПРРО)
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.
З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

ФОП і особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не зобов’язані повідомляти про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що контролюючим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов’язкового державного страхування (далі – єдиний внесок) надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески.
Норми встановлені ст. 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Отже, фізичні особи – підприємці (ФОП) і особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не зобов’язані повідомляти про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем.

Деклараційна кампанія 2021: чи надається довідка про отримані у звітному році доходи з метою використання права на податкову знижку?
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що нормами п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, зобов’язана на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.
При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО.

Реформування інституту відповідальності платників податків: удосконалено форму податкового повідомлення-рішення
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома платників, що з 01 січня 2021 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо удосконалення форми податкового повідомлення – рішення у зв’язку з реформуванням інституту відповідальності платника податків.
Так, податкове повідомлення – рішення доповнено обов’язковим елементом – мотиваційною частиною, в якій контролюючий орган не тільки обґрунтовує свою позицію, а також спростовує аргументацію платника податків.
Ці нововведення спрямовані на захист прав платників податків. Результатом їх застосування має стати зменшення зловживань з боку контролюючих органів під час проведення перевірки. У подальшому це значно спростить процедуру судового оскарження для платників податків.
Зазначені зміни до ПКУ внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466).
Також Законом № 466 п. 17.1 ст. 17 ПКУ доповнено новим п.п. 17.1.16, відповідно до якого платник податків має право надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому ПКУ.
Крім того Законом № 466 ПКУ доповнено новою ст. 1121.
Так, відповідно до ст. 1121 ПКУ до обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень, належать:
► вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
► вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
► самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 1251 ПКУ).

З 01.03.2021 застосовується нова форма податкової накладної
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що з 01.03.2021 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 02.12.2020 № 734 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 734).
Отже, з 01.03.2021 при складанні податкових накладних (ПН) і розрахунків коригування (РК) необхідно враховувати деякі особливості.
Так, зокрема, податкову накладну та розрахунок коригування доповнено новим реквізитом «код», в якому зазначається ознака джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи, а саме::
1 – Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ);
2 – Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (ДРФО);
3 – реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (для платників податків, які не включені до ЄДРПОУ);
4 – серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються вiд прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган i мають відмітку у паспорті).
При цьому рядок «код» у ПН та/або PK заповнюється виключно в разі заповнення рядка «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» ПН та/або РК.
Починаючи з 01.03.2021, в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) можуть бути зареєстровані виключно ПН та/або РК, складені за новими формами, а ПH та/або РК, складені за старими формами, які були чинними до 01.03.2021, до реєстрації в ЄРПН не прийматимуться.
У разі, якщо після 01.03.2021 виникнуть підстави для складання PK до ПН, складеної за формою, чинною до 01.03.2021, та зареєстрованої в ЄРПН до вказаної дати, тo такий PK необхідно скласти за новою формою (у редакції Наказу № 734). Водночас у рядку «код» такого PK має бути проставлено код ознаки «1», «2», «3» або «4» залежно вiд ознаки джерела податкового номера відповідно дo реєстру, якому належить податковий номер особи (постачальника/отримувача).
Також повідомляємо, що відповідно до змін внесених Наказом № 734, уточнено кількість найменувань поставлених товарів/послуг, які можуть бути зазначені в одній ПН, а саме, починаючи з 01.03.2021, така кількість не повинна перевищувати 99999 позицій (раніше було 9999 позицій).
Наказ № 734 опубліковано 02.02.2021 у бюлетені «Офіційний вісник України» № 8.

Щодо видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи та враховуючи типові помилки при оформленні платниками заяв про надання довідки повідомляє таке.
Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554.
Згідно з абзацом першим пункту 3 Порядку для отримання Довідки платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява), форму якої затверджено додатком 2 до Порядку.
Абзацом шостим пункту 3 Порядку передбачено, що Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником.
Для заповнення таких обов’язкових реквізитів у пунктах 3 та 4 форми Заяви передбачено відповідні поля.
Зокрема, у пункті 3 форми Заяви передбачено заповнення реквізитів нормативно-правового акту, положеннями якого передбачено необхідність підтвердження відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або надання відповідної довідки.
Найбільш поширеною підставою є Закон України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (у редакції Закону України від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ) (зі змінами) (далі – Закон), яким передбачено необхідність підтвердження відсутності у платника заборгованості зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Зокрема підпунктом 13 пункту 1 статті 17 вищезазначеного Закону передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Для правильного заповнення Заяви потрібно зазначати усі реквізити нормативно-правового акту за уніфікованим шаблоном відображення, необхідні для його ідентифікації:
● вид (Закон України або ЗУ (скорочений варіант), постанова Кабінету Міністрів України або постанова КМУ (скорочений варіант), наказ міністерства, постанова Правління Національного банку України або постанова Правління НБУ (скорочений варіант);
● порядковий номер (знак «№» та арабські або арабсько-римські цифри, знаки «-», «/»);
● дату прийняття, оформлену словесно-цифровим (25 грудня 2015 року) або цифровим способом (25.12.2015);
● індивідуальну назву, що зазначається у лапках («…»).
Отже, на цій підставі заповнений пункт 3 Заяви матиме вигляд: «3. Довідку прошу надати відповідно до вимог: Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі».
Слід звернути увагу, що неприпустимим є зазначення платниками у пункті 3 Заяви посилання на наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», оскільки зазначений акт не є підставою для надання Довідки, а визначає механізм її надання контролюючим органом платнику.
У пункті 4 форми Заяви зазначається найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) буде подано Довідку.
Виходячи з вимог статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа має своє найменування (повне або скорочене), яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.
Наприклад, у пункті 4 Заяви зазначається: ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА 9999 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ (повний варіант) або в/ч 9999 Нацгвардії (скорочений варіант), КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ «ФЕОФАНІЯ» ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ (повний варіант) або КЛ «ФЕОФАНІЯ» ДУС (скорочений варіант), ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРПОШТА» (повний варіант) або ПАТ «УКРПОШТА» (скорочений варіант), КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) №777» КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (повний варіант) або КЗ «ДНЗ (ЯСЛА-САДОК) №777» КМР (скорочений варіант).
При цьому неприпустимим є зазначення платниками у пункті 4 Заяви, замість найменування суб’єкта до якого буде подано Довідку, будь-якої іншої інформації, наприклад: «за вимогою», «не визначено», «тендерному комітету» або власної назви платника, який звертається із Заявою, зазначеної у пункті 2 цієї ж Заяви.
Отже, при поданні платником Заяви, заповненої з порушенням вимог, необхідно вказати на помилки та рекомендувати їх негайно виправити з метою подальшого прийняття та опрацювання контролюючим органом такої Заяви, а також убезпечення від повторення таких помилок у майбутньому.
Невідповідність поданої Заяви встановленій законодавством формі або вимогам щодо її заповнення може бути причиною неприйняття такої Заяви, про що платник негайно повідомляється у тій самій формі, у якій він звертався із Заявою (особисто, на електронну адресу, через оператора поштового зв’язку, в Електронний кабінет, а також для оперативності інформується по телефону) з обов’язковим зазначенням допущених помилок, що стали причиною неприйняття.
Отже, заповнена з порушенням встановлених вимог Заява не буде прийматися та опрацьовуватися контролюючим органом відповідно до Порядку та, як наслідок, не буде здійснюватися перевірка наявності/відсутності заборгованості та надання результату її розгляду у вигляді Довідки або листа-відмови у її видачі.
Тобто, Довідка надається лише за умови подання платником належним чином оформленої Заяви, її опрацювання контролюючим органом та за відсутності на дату формування Довідки заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

За перший місяць поточного року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло на 207,3 мільйонів гривень більше ніж торік
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень 2021 року склали 2 млрд 098,9 млн грн, що на 207,3 млн грн більше аналогічного періоду 2020 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.
Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 1 млрд 303,6 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 83,8 млн гривень.
Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2021 року майже 321,8 млн грн, що на 71,6 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.
Замикає трійку лідерів єдиний податок. За січень місяць поточного року спрощенці області сплатили 315,5 млн грн, що на 2,5 млн грн більше рівня 2020 року.

Заповнюємо звітну декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2021 рік правильно
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що спливає граничний термін подання юридичними особами звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2021 рік.
Звертаємо увагу, що власники нерухомості звітують за формою Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 408 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 листопада 2018 року № 897 (далі – Декларація).
Основну частину відомостей платники податків зазначають в додатках (розрахунках) до Декларації, яких передбачено два:
– Додаток 1 (Розрахунок у частині об’єктів житлової нерухомості);
– Додаток 2 (Розрахунок у частині об’єктів нежитлової нерухомості).
Заповнюються додатки з урахуванням приміток, які містяться в затвердженій формі податкової звітності.
Довідково: ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних і юридичних осіб (установлюються за рішенням місцевих рад залежно від місця розташування (зональності) і типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування (п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України) – у 2021 році – 90 грн (6 000 грн х 1,5 %).
Відповідно до ст. 8 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2021 року встановлено у розмірі 6000 гривень.

До уваги сільгоспвиробників!
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями сільськогосподарські товаровиробники, зокрема, юридичні особи для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Фізичні особи – підприємці, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену цим підпунктом звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви.

Скасування реєстрації програмного РРО: дії суб’єкта господарювання
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що Порядок скасування реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) встановлено розділом III Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок №317).
Так, реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.
Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».
До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком №317.
Реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:
– до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;
– щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;
– щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;
– стосовно фізичної особи-підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;
– суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав.

Актуальна інформація для платників рентної плати та екологічного податку щодо заповнення звітності
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що ДПС України листом від 10.02.2021№ 3684/7/99-00-04-01-03-07 звернула увагу на наступне.
Згідно розпоряджень Кабінету Міністрів України про Визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад областей від 12 червня 2020 року №№ 707 – 730 (далі – Розпорядження) створено 1469 територіальних громад.
Оновлений довідник місцевих бюджетів на базі змінених кодів Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі КОАТУУ), затверджено наказом Мінфіну від 10.12.2020 № 756 «Про внесення змін до довідника місцевих бюджетів» (далі – Наказ), а реквізити казначейських рахунків для громад розміщено на офіційних сайтах територіальних органів ДПС.
У зв’язку з цим, ДПС України надає рекомендації щодо особливостей заповнення податкової звітності з рентної плати та екологічного податку, яка передбачає відображення відповідних показників, які слід використовувати для внесення відповідних змін до податкової звітності.
Зокрема, у податковій декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати» (далі – Декларація № 719):
– у рядку 6 рядка 2 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» Декларації № 719 зазначається код КОАТУУ за місцезнаходженням контролюючого органу, до якого подається Декларація № 719;
– у рядку 3 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» додатків 1-3, 5 та 7 до Декларації № 719 зазначається код КОАТУУ територіальної громади, визначений у Розпорядженнях та Наказі;
– у рядку 5 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням об’єкта» до Декларації №719 зазначається код КОАТУУ місця здійснення діяльності платника.
– у рядку 3 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» додатків 4, 6, 10-11 до Декларації № 719 зазначається код КОАТУУ територіальної громади, визначений у Розпорядженнях та Наказі.
У податковій декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку» (далі – Декларація № 715):
– у рядку 7 рядка 2 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» Декларації № 715 зазначається код КОАТУУ за місцезнаходженням контролюючого органу, у якому платник перебуває на обліку як платник екологічного податку;
– у рядку 3.1 рядка 3 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем обліку платника» додатків 1-3 до Декларації № 715 зазначається код КОАТУУ територіальної громади, визначений у Розпорядженнях та Наказі, у якій y платник перебуває на обліку як платник екологічного податку;
– у рядку 3.2 рядка 2 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем розташування джерела забруднення» додатків 1-3 до Декларації № 715 зазначається код КОАТУУ за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, здійснення скидів у водні об’єкти, розміщення відходів відповідно.

За перший місяць поточного року до органів ДПС у Дніпропетровській області надійшло 13 запитів на публічну інформацію
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Протягом січня 2021 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 13 запитів на отримання публічної інформації, у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року кількість запитів зменшилась на 7.
За наслідками розгляду запитів: задоволено – 4; 8 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» про що запитувачам надані відповідні роз’яснення; на виконанні 1 запит.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє спеціальна електронна поштова скринька dp.publik@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 6 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних» та субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».

Витяг з реєстру платників єдиного податку, як отримати?
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу).
За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп, які виявили бажання отримати витяг з реєстру платників єдиного податку, повинні звернутися із запитом про отримання такого витягу до податкового органу за місцем своєї податкової адреси.
Форми запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку затверджені наказом Міністерства Фінансів України від 16.07.2019 № 308 «Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 24.09.2019 року за № 1054/34025.
Витяг діє до внесення змін до реєстру.
За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету (http://cabinet.tax.gov.ua) підприємець – платник єдиного податку має можливість направити до органу ДПС разом із супровідним листом запит, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Надаєте репетиторські послуги, слід задекларувати доходи
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що деклараційна кампанія – 2021 триває. Декларування доходів пов’язано із виконанням фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) вимог ст. 67 Конституції України та норм Податкового кодексу України.
Якщо викладач-репетитор не є фізичною особою – підприємцем, але постійно надає репетиторські послуги фізичним особам, то він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) за 2020 рік таким викладачам – репетиторам слід подати до 01 травня 2021 року за місцем податкової адреси (реєстрації) чи онлайн з використанням електронного підпису. Форма декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177, (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 728/333699).
У Центрах обслуговування платників та на офіційному вебпорталі ДПС України розміщені зразки заповнення декларацій https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2021/zrazki-zapovnennya-podatkovoi-deklaratsii/
Довідково: під поняттям «репетиторство» мається на увазі: підготовка дітей до школи, вступу до навчальних закладів, незалежного тестування, навчання з будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових та дипломних робіт тощо.

Форма ведення обліку підприємцями-«єдинниками» здійснюється за власним бажанням
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786), внесено зміни, зокрема до підпункту 177.5.1 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо порядку ведення обліку доходів і витрат самозайнятими особами – фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Змінами, внесеними Законом № 786 відмінено обов’язкове ведення паперових Книг обліку доходів і витрат.
Залежно від обраної групи єдиного податку самозайняті особи, починаючи з 01.01.2021, мають вести облік своїх доходів (витрат) у наступний спосіб.
Фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої і другої груп та платникам єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, надається право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Вони можуть вести облік як у паперовому так і в електронному вигляді (п. 296.1 ст. 296 Кодексу).
Фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат. Облік доходів та витрат може вестися також в паперовому та/або електронному вигляді (п. 296.1 ст. 296 Кодексу).
Закон України № 786 фактично скасував вимогу до платників єдиного податку щодо реєстрації книг обліку доходів у податкових органах. Платникам податків з 01.01.2021 не потрібно вчиняти жодних дій по скасуванню реєстрації вже зареєстрованих книг (подавати будь-які заяви чи повідомлення не потрібно).

Умови списання заборгованості з єдиного внеску
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
З 10.12.2020 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID – 19, спричиненої корона вірусом SARS – CoV – 2» (далі – Закон №1072), яким надано можливість фізичним особам – підприємцям, які не здійснюють підприємницьку діяльність (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність і не отримували дохід від цієї діяльності у період з 01.01.2017 до 01.12.2020, скористатися правом щодо списання, несплаченої станом на 01.12.2020 суми недоїмки, штрафів та пені, нарахованої на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, та за умови подання до 01.03.2021:
а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 до дати подання заяви вважалися платниками, фізичними особами – підприємцями (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону №2464 за період з 1 січня 2017 до 1 грудня 2020. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;
б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 до дати подання заяви вважалися платниками, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону №2464 за період з 1 січня 2017 до 1 грудня 2020. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Викрито схему ухилення від сплати податків фізичною особою у сумі 9,3 млн гривень
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Податківцями спільно з ГУ ДФС у Дніпропетровській області в рамках досудового розслідування по кримінальному провадженню були встановлені факти проведення фізичною особою – підприємцем фінансових операцій з отримання на власні рахунки та платіжні картки понад 25 млн грн від низки підприємств з наявними ознаками «фіктивності», які в подальшому були переведені у готівку через банкомати та касові відділення банківських установ.
Встановлено, що зазначена фізична особа – громадянин України разом із здійсненням підприємницької діяльності відкрив на своє ім’я карткові рахунки, на які протягом 2017 – 2018 років зараховувались значні суми грошових коштів, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.
У звітності про підприємницьку діяльність ці операції не відображались та суми до податкових декларацій про майновий стан і доходи не включались.
Таким чином, фізичною особою – платником податків за результатом участі у фінансових операціях ймовірно не задекларовано та не сплачено податків і зборів у сумі 9,3 млн гривень.
За матеріалами аналітичного дослідження слідчим управлінням ГУ ДФС у Дніпропетровській області зареєстровано кримінальне провадження за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

Погашення податкового боргу: особливості застосування норм Закону України № 1072
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що 04 грудня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072), який набув чинності з 10.12.2020.
Зокрема, Законом № 1072 доповнено підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України пунктом 23,яким передбачено, що у разі погашення платниками податків у повному обсязі суми податкового боргу грошовими коштами (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/ відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом, у такому випадку штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків. Проте, є винятки.
Так, положення цього пункту не застосовується щодо:
• великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 Кодексу;
• осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
• осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
• банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
• осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
• осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
Отже, відповідно до норм Закону №1072-ІХ штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.

Отримали дохід від продажу сільськогосподарської продукції у 2020 році – задекларуйте його
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами протягом 2020 року.
Порядок декларування доходів, одержаних фізичними особами, регулюється нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до норм якого подавати декларації про майновий стан і доходи необхідно і одноосібникам, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Крім того, при отриманні у 2020 році доходів від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець (громадянин-одноосібник) визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у декларації про майновий стан і доходи та сплачує податок на доходи фізичних осіб з таких доходів за своєю податковою адресою.
Декларація про майновий стан і доходи за 2020 рік (далі – Декларація) подається до 01 травня 2021 року (останній день – 30.04.2021 року).
Доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (18 %) та військовим збором (1,5 %).
Фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись суб’єктами господарювання – фізичними особами підприємцями, зі сплатою відповідних податків і зборів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – до відповідних цільових фондів, згідно з вимогами чинного законодавства.
Звертаємо увагу, що фізичні особи – платники податків мають можливість подати Декларацію в електронній формі.
Щоб подати Декларацію в електронному вигляді через Електронний кабінет, платнику необхідно отримати кваліфікований електронний підпис у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України або у іншого надавача електронних довірчих послуг.
При направленні Декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в Електронному кабінеті, який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Також повідомляємо, що з початку поточного року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вживається комплекс заходів в рамках операції «Урожай».

Податкові новації для неприбуткових установ та організацій
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що ДПС України у листі від 08.02.2021 № 3467/7/99-00-21-02-01-07 з метою належної організації роботи щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) повідомила, що 19 грудня 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1270 «Про внесення змін до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – постанова № 1270).
У зв’язку зі змінами, внесеними підпунктами 4 – 5 пункту 18 розділу І Закону України від 20 вересня 2019 року № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» до статей 13 та 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755), Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (зі змінами), приведено у відповідність до чинних положень Закону № 755 у частині інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) та інформаційними системами державних органів, у тому числі інформаційними системами ДПС, а також стосовно переліку документів, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи.
Так, до Закону № 755 внесено зміни в частині переліку документів, які подаються державному реєстратору для державної реєстрації створення юридичної особи, зокрема виключено норму щодо подання заяви про включення до Реєстру, замість подання якої передбачено, що у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права може зазначатися прохання заявника про включення до Реєстру.
Відомості про бажання юридичної особи щодо включення до Реєстру із заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи відповідно до Закону № 755 передаються технічним адміністратором Єдиного державного реєстру до інформаційних систем ДПС у день проведення реєстраційної дії одночасно з відомостями Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію створення юридичної особи.
Детальну інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/75133.html

З початку року на сервіс ДПС України «Пульс звернулись 83 платника Дніпропетровщини»
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Протягом січня поточного року на антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс» звернулося 83 заявника Дніпропетровського регіону.
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
– щодо роботи структурних підрозділів Головного управління ДПС (далі – ГУ ДПС)– 35 звернень (42 %);
– щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 33 (40 %);
Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.
Також, у січні ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 51 звернення, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 2 звернення, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА».

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області