ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Час роботи в режимі офлайн: як рахується

Відповідно до п. 3 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) програмне рішення програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль, зокрема, щодо:

відновлення зв’язку ПРРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн;

дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. 2 розд. V Порядку № 317).

Отже, в ПРРО час перебування в режимі офлайн рахується відповідно від моменту переходу в режим офлайн (перехід в режим офлайн відбувається при формуванні Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою № 4-ПРРО (додаток 4 до Порядку № 317, далі – Повідомлення за ф. № 4-ПРРО)) до виходу з режиму офлайн (передача чеків/звітів сформованих в режимі офлайн на фіскальний сервер ДПС).

Роботу в режимі офлайн суб’єкт господарювання може контролювати шляхом сумування періодів часу, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн: від дати та часу, що зазначаються у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО «завершення режиму офлайн».

В програмному рішенні «ПРРО Каса» налаштовано відображення часу проведеного в режимі офлайн.

Щодо подання фізичною особою нової податкової декларації про майновий стан і доходи для реалізації права на податкову знижку

Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Отже, якщо платником податку – фізичною особою виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), для реалізації права на податкову знижку, то він може подати Декларацію з типом «Нова звітна» до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.

Платники, які звільняються від сплати єдиного внеску за себе

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:

фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності 01.01.2021, внесено зміни, зокрема, до ст. 4 Закону № 2464, а саме: в новій редакції викладено частину четверту та доповнено частинами п’ятою та шостою.

Так, згідно з частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Фізичні особи, зазначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (частина п’ята ст. 4 Закону № 2464).

Особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина шоста ст. 4 Закону № 2464).

Об’єкт та база оподаткування для транспортного податку

Згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Підпунктом 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ визначено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова накладна

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства – платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

З початку року надходження акцизного податку до загального фонду держбюджету склали 37 млрд гривень

У січні – червні 2021 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів на суму майже 37 млрд гривень. Індикативний показник виконано на 104 %, додатково до бюджету надійшло 1,4 млрд гривень.

Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 13,3 %, або на понад 4,3 млрд гривень.

До спеціального фонду Державного бюджету України у січні – червні 2021 року надійшло 6,2 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. Це складає 135,8 % від індикативного показника, додатково до бюджету надійшло 1,6 млрд гривень.

Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 20,1 %, або на 1 млрд гривень.

У червні 2021 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів на суму 7,5 млрд гривень. Виконання індикативного показника склало 111,1 %, додаткові надходження – 754,6 млн гривень.

Порівняно з червнем минулого року надходження зросли на 19,6 %, або на 1,2 млрд гривень.

До спеціального фонду Державного бюджету України у червні 2021 року надійшло 1,2 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. Це складає 155,2 % від індикативного показника. До бюджету додатково надійшло 426,2 млн гривен.

Порівняно з червнем минулого року надходження зросли на 27,5 %, або на 258,3 млн гривень.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/480754.html

Інформаційна довідка про роботу із зверненнями громадян, що надійшли протягом першого півріччя 2021 року

За січень – червень 2021 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 299 звернень громадян, з них 299 заяв, у тому числі 8 колективних звернень від 37 громадян.

Основні питання, які порушувалися громадянами, стосувалися контрольно-перевірочної роботи – 107 звернень (35,8 %), консультацій з питань податкового законодавства – 98 звернень (32,8 %), обліку в Державному реєстрі – 35 звернень (11,7 %).

Нагадаємо, оформлення письмових звернень громадян здійснюється відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами і доповненнями.

Звернення адресуються контролюючому органу, його посадовим особам, якщо порушені у зверненні питання належать до їх компетенції. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь або відомості про інші засоби зв’язку з ним.

З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при ГУ ДПС створено спеціальну електронну поштову скриньку dp.zvern436@tax.gov.ua.

Платник ПДВ не може заявляти бюджетне відшкодування за отриманими послугами від нерезидента, не зареєстрованого як платник цього податку

До 01 січня 2015 року норми пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачали можливість бюджетного відшкодування ПДВ у разі отримання від нерезидента послуг на митній території України. Сума такого відшкодування дорівнювала сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Проте відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» цей пункт було викладено в новій редакції і вже більше шести з половиною років законом не передбачено бюджетне відшкодування за такої обставини по взаємовідносинах із нерезидентом, який не зареєстрований платником ПДВ.

Але, як засвідчують дані поданих податкових декларацій з ПДВ, окремі платники податків продовжують керуватися нормами, які давно втратили чинність.

Тому з метою уникнення негативних наслідків звертаємо увагу: виходячи з норм підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України платник податку не може задекларувати до бюджетного відшкодування суми ПДВ, нараховані за операціями із отримання послуг від нерезидента, не зареєстрованого як платник ПДВ, місце постачання яких розташоване на митній території України, оскільки такі суми не сплачуються ні постачальнику послуг, ні до Державного бюджету України.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/480437.html

Закон № 1072: погашення податкового боргу у сумі 6 800 грн відстрочено до 29 грудня 2021 року

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» збільшив мінімальний поріг суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення та передбачив одразу кілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків – боржників, зокрема відстрочення податкового боргу, загальна сума якого не перевищує 6 800 гривень для платників податків – фізичних осіб.

Так підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. 1², відповідно до якого податковий борг платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6 800 гривень, може бути врегульований у такому порядку.

Сума податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 01 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року. Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.

У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного цим пунктом строку штрафні санкції і пеня, передбачені ПКУ, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників.

У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного цим пунктом строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.

При наданні відстрочення згідно з цим пунктом норми статті 100 ПКУ не застосовуються.

Як визначається обсяг води, який входить до складу напоїв при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що згідно із п. п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

При цьому визначення обсягу води, яка входить виключно до складу напоїв, нормами ПКУ не передбачено.

Відповідно до Національного класифікатора України Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, готова продукція – це продукція, процес перероблення якої завершено.

Отже, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води обсяг фактично використаної води, яка входить до складу напоїв (у т.ч. безалкогольних, алкогольних, пива тощо), обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, а у разі відсутності вимірювальних приладів – за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо) у відповідності до затверджених технічних умов, технологічних регламентів та рецептур на конкретні види продукції.

До уваги суб’єктів господарювання, які планують застосовувати ПРРО!

З метою заповнення розділу 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Каса самообслуговування» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, при цьому його застосування не передбачає залучення касира (наприклад платіжний термінал).

Крім того, з метою заповнення розділу 4 «Дані щодо ПРРО» Заяви за ф. № 1-ПРРО поняття тип ПРРО «Інтернет торгівля» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю і використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, та при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт)).

За ненарахування, неутримання та несплату податку на доходи нерезидентів ПКУ передбачена відповідальність

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вищезазначені вимоги не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Норми встановлені п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Згідно з п. 125¹.1 ст. 125¹ПКУ ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділу III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125¹.2 ст. 125¹ПКУ).

Діяння, передбачені п. 125¹.2 ст. 125¹ ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125¹.3 ст. 125¹ ПКУ).

Відповідно до п. 125¹.4 ст. 125¹ПКУ діяння, передбачені п. 125¹.2 ст. 125¹ ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділу IV ПКУ.

Також абзацом другим п. 109.1 ст. 109 ПКУ визначено, що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, до платника податку, який здійснює виплати доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу, або який перерахував податок з доходів нерезидента до бюджету в повному обсязі, але пізніше терміну, застосовується штраф, передбачений ст. 125¹ПКУ.

Особа, яка виплачує доходи нерезиденту, зобов’язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 103.9 ст. 103 ПКУ).

Про сплату акцизного податку при продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв та тютюнових виробів в межах бартеру

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що у разі продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах бартерних (товарообмінних) операцій або інших операцій, що не передбачають їх оплати в грошовій формі, у тому числі векселями чи іншими видами боргових зобов’язань, покупець (отримувач) підакцизної продукції зобов’язаний здійснити сплату суми акцизного податку, включеного до ціни продукції, а також податку на додану вартість, нарахованого на таку ціну, виключно у грошовій формі. У такому ж порядку здійснюється оплата вартості виготовлення (переробки, обробки) підакцизної продукції на давальницьких умовах.

Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами і доповненнями.

Отже, у разі продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в межах бартерних (товарообмінних) операцій оплата акцизного податку як складової частини ціни продукції, нарахованого на таку ціну, передбачена виключно в грошовій формі.

За частину ціни підакцизної продукції покупець може розрахуватися товаром, а за іншу частину (акциз) повинен перерахувати на рахунок продавця – платника акцизного податку кошти. Податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку при продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв у межах бартеру виникають за першою з подій, незалежно від того, що одна частина ціни продукції продається за бартером, а інша – за кошти. Головне, щоб або відбулося відвантаження (передача) продукції покупцю, або надійшли за неї кошти на рахунок продавця – платника акцизного податку.

Який орган видає дозвіл на спеціальне водокористування та затверджує ліміти використання води?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що згідно з частиною першою ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями (далі – ВКУ) спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Частинами другою – сьомою ст. 49 ВКУ визначено, що дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

Подання юридичною або фізичною особою, фізичною особою – підприємцем заяви про одержання (переоформлення, одержання дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування та відповідних документів, а також видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) їй цього дозволу здійснюються в паперовій або електронній формі.

Для одержання дозволу на спеціальне водокористування юридична або фізична особа, фізична особа – підприємець звертається до органів, зазначених у частині другій ст. 49 ВКУ, із заявою, до якої додаються:

► обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення;

► опис та схема місць забору води та скиду зворотних вод;

► нормативи гранично допустимого скидання (гдс) забруднюючих речовин у водні об’єкти із зворотними водами (з розрахунком на кожний випуск (скид) окремо);

► затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (для підприємств та організацій житлово-комунального господарства, суб’єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, житлово-експлуатаційних підприємств та організацій);

► копія правовстановлюючих документів на водні об’єкти (для орендарів водних об’єктів).

Зазначений перелік документів є вичерпним.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин (частина двадцять перша ст. 49 ВКУ).

Форма дозволу на спеціальне водокористування та заяви для його отримання, а також форма нормативного розрахунку водокористування і водовідведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (частина двадцять друга ст. 49 ВКУ).

Податковий розрахунок за II квартал 2021 року подається за старою формою

Державна податкова служба України повідомляє про подання платниками податків до контролюючого органу Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за II квартал 2021 року за старою формою.

Наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2021 року № 278, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 червня 2021 року 838/36460 внесені зміни до наказу від 13.01.2015 № 4. Суть змін: Податковий розрахунок доповнено розділом III «Розгорнута інформація про бюджетні гранти» для платників податків, які виплачують такий вид доходів. Також встановлено, що податковий розрахунок за оновленою формою перший раз подається за ІІ квартал 2021 року.

Однак, на сьогодні зазначений наказ не набрав чинності.

Відповідно до п. 46.6 стаття 46 ПКУ платники податків подають до контролюючого органу Податковий розрахунок за II квартал 2021 року за старою формою, затвердженої наказом № 4.

За новою формою зазначена звітність подається починаючи з III кварталу 2021 року.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/481097.html

До уваги платників податків – роботодавців!

Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/480927.html нагадала платникам податків про необхідність оформлення трудових відносин з працівниками.

З 01.07.2021 ДПС спільно з Держпраці розпочато кампанію з детінізації трудових відносин.

ДПС забезпечує інформаційну підтримку, надаючи Держпраці переліки суб’єктів господарювання, які мають найбільші ризики використання незадекларованої праці.

І така співпраця дає свої результати. Станом на 05.07.2021 Держпраці вже виявлено 336 найманих працівників не оформлених належним чином.

Шановні платники податків!

Якщо Ви:

– призначаєте на посаду особу з певними обов’язками;

– визначаєте режим роботи особи та її робочий час;

– сплачуєте фіксовану заробітну плату;

– платите за процес праці, а не результат, Ви є роботодавцем, а така особа – працівником, з яким необхідно оформити трудові відносини.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності Вашого бізнесу. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

Оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ оприлюднено оновлення спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» станом на 07.07.2021 до версії 1.29.15.0. Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2020 року по 07.07.2021 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.29.* При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.29.15.0) (станом на 07.07.2021)

Нові версії документів:

На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2021 року за № 102 «Про затвердження форм заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, переліків марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку» додано нові версії документів:

F/J 1318001 – Заявка-розрахунок на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв. Форма А;
F/J 1318101 – Заявка-розрахунок на придбання марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Форма Т;
F/J 1318301 – Реєстр повернутих марок акцизного податку.

У зв’язку з розширенням переліку кодів помилок внесено зміни до форм:

F/J 1490503 – Повідомлення щодо допущених помилок у відомостях про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за формою 4ДФ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

Молодь – пріоритет: в Університеті митної справи та фінансів за участі податківців Дніпропетровщини відбулось святкове вручення дипломів бакалавра

У кожній людині ще з самого народження закладено потенціал. Головне питання – як цей потенціал розкрити. Тож, які ми створюємо умови для того, щоб молоді люди могли самостійно реалізовувати свої здібності у професійному зростанні, залежить майбутнє як конкретної особистості, так і суспільства в цілому.

Одним із важливих напрямків роботи податкової служби Дніпропетровщини є робота з молоддю, якій приділяється особлива увага.

Нещодавно, в Університеті митної справи та фінансів (далі – УМСФ) відбулося святкове вручення дипломів випускникам бакалавріату факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин УМСФ.

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) присутні в.о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій та начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипова Манушак.

Леонов Валерій побажав всім, хто отримав дипломи, знайти улюблену справу у житті та ніколи не сумніватися в своїх силах, сміливо йти вперед, підкорювати нові вершини, не зупинятися на досягнутому.

«Бажаю Вам стати відмінним фахівцем не тільки в області своєї професії, але і в області успіху, благополуччя та процвітання. Нехай знання, за які отримано диплом, допомагають у професійному рості. Податкова служба відкрита для молоді – ми чекаємо молодих і амбітних фахівців! Долучайтеся до нашої потужної та дружньої команди!», – зазначив в.о. заступника начальника ГУ ДПС.

Крім того, Леонов Валерій від імені начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області висловив щиру подяку керівництву Університету митної справи та фінансів за багаторічну плідну співпрацю.

Довгоочікувана подія вручення дипломів бакалавра принесла позитивні емоції, святковий настрій, радість і надію на світле майбутнє, до якого прагне кожний.

Дата переходу права власності на нерухомість та дата оплати за неї різні: що з ПДВ?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Норми визначені п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначене, у продавця при продажу нерухомого майна податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату події, що сталася раніше, а саме, або на дату зарахування коштів від покупця, або на дату складення документа, що засвідчує факт переходу права власності на таку нерухомість.

Разова матеріальна допомога до святкових дат пенсіонерам, що надається юрособою – благодійником: оподаткування ПДФО

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів.

Норми встановлені ст. 10 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП).

До змісту колективного договору згідно із ст. 13 КЗпП включається, зокрема, встановлення гарантій, компенсацій, пільг. При цьому колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

З метою оподаткування матеріальна допомога, що надається без встановлення умов та напрямів її витрачання, відноситься до нецільової благодійної допомоги.

Особливості оподаткування благодійної допомоги встановлено п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Абзацом першим п. п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ передбачено, що не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається, зокрема, резидентами-юридичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 01 січня такого року. Перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню на підставі п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ у джерела виплати за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

При цьому благодійник-юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника-юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Отже, якщо колективним договором передбачено виплату юридичною особою разової матеріальної допомоги колишнім працівникам (ветеранам, пенсіонерам) до святкових дат, то у розумінні ПКУ таку допомогу слід розглядати як нецільову благодійну допомогу, що оподатковується ПДФО з урахуванням п. п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 та п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Чи блокується ПРРО у разі перевищення встановлених граничних строків проведення розрахункових операцій в режимі офлайн?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що відповідно до п. п. 1 розділу V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).

ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму суб’єктом господарювання (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця), без наявного невикористаного Діапазону, а також за наявності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. п. 2 розділу V Порядку № 317).

Абзацом третім п. п. 3 розділу V Порядку № 317 передбачено, що програмне рішення ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

До уваги фізичних осіб – власників земельних ділянок!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Норми встановлені п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Водночас п. 292¹.1 ст. 292¹ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

У п. 292¹.3 ст. 292¹ ПКУ передбачено, що підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. п. 288.2, 288.3 ст. 288 ПКУ).

Отже, фізичні особи – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) звільняються від сплати земельного податку за земельні частки (паї), що передані в оренду платнику єдиного податкам четвертої групи на підставі договору оренди.

Маркування марками акцизного податку алкогольних напоїв, вироблених в Україні та імпортованих

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома, що у разі виробництва на митній території України, зокрема, алкогольних напоїв чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Норми встановлені п. 226.1 ст. 226 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка, зокрема, на пляшці (упаковці) алкогольного напою є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст. 226 ПКУ).

Марки акцизного податку для вироблених в Україні алкогольних напоїв і тютюнових виробів відрізняються від марок для ввезених на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів дизайном та кольором (п. 226.4 ст. 226 ПКУ).

Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відс. об. од. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відс. об. од. не здійснюється (п. 226.6 ст. 226 ПКУ).

Згідно з п. п. «в» п. 227.1 ст. 227 ПКУ алкогольні напої в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 л, що ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України не підлягають маркуванню. У такому разі податок сплачується до або під час митного оформлення. Контроль за його сплатою здійснюється митними органами.

Згідно з п. 226.10 ст. 226 ПКУ не підлягають маркуванню алкогольні напої:

► які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки;

► алкогольні напої, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі.

Необхідність маркування, зокрема, алкогольних напоїв, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, передбачена також нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання, зокрема, виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв на території України.

Враховуючи наведене, маркуванню підлягають усі алкогольні напої, які реалізуються в Україні, з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць.

Вироблені в Україні або імпортовані алкогольні напої з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об. од. маркуванню марками акцизного податку не підлягають.

Прийом попередніх заявок-розрахунків на виготовлення акцизних марок здійснюється в електронному вигляді

На виконання вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 97), з метою запровадження єдиного програмного забезпечення щодо обігу марок акцизного податку ДПС розроблено електронні форми заявок-розрахунків на виготовлення, які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.02.2021 № 102, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.05.2021 за № 666/36288.

З 01.07.2021 ДПС створено функціонал прийому попередніх заявок на виготовлення акцизних марок в електронному вигляді через ІТС «Електронний кабінет» за новими формами.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/481304.html

Податківці Дніпропетровщини спільно з представниками Держпраці провели засідання «круглого столу» щодо легалізації трудових відносин

На виконання завдання Державної податкової служби України щодо спільних дій органів ДПС та Державної служби України з питань праці (Держпраці) по зменшенню рівня незадекларованої праці та напрацювання шляхів їх реалізації, днями за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області спільно з Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області (ГУ Держпраці) проведено засідання «круглого столу».

У засіданні прийняли участь в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Мазур Ольга; начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Самсоненко Євгенія; начальник управління електронних сервісів ГУ ДПС Свірська Алла; заступник начальника управління – начальник відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС Мяч Оксана; начальник відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС Аратюнова Світлана; перший заступник начальника ГУ Держпраці Осадчий Ігор; заступник начальника управління-начальник відділу з питань додержання законодавства про працю у Дніпровському регіоні ГУ Держпраці Біланинець Ірина; заступник начальника відділу з питань додержання законодавства про працю у Дніпровському регіоні ГУ Держпраці Драган Яна.

На заході обговорювались шляхи координації дій з питань запобігання використанню незадекларованої праці найманих працівників.

Ольга Мазур зазначила, що реалізація спільних заходів, спрямованих на стимулювання роботодавців та працівників до переходу від неоформлених до задекларованих трудових відносин об’єднала зусилля Держпраці та ДПС. В свою чергу, це дало можливість оперативно виявляти та забезпечувати інспектування роботодавців, які мають найвищий ризик використання незадекларованої праці.

На засіданні «круглого столу» визначено напрями діяльності обох служб щодо працевлаштування найманих працівників в правовому полі України.

На Дніпропетровщині протягом І півріччя 2021 року надійшло до бюджетів 307,1 млн гривень акцизного податку

У Дніпропетровській області станом на 01.07.2021 обліковується 6 343 платника акцизного податку, у тому числі:

5 888 суб’єктів господарювання, які сплачують акцизний податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів;

346 суб’єктів господарювання, які зареєстровані платниками акцизного податку з пального;

74 суб’єкти господарювання, які мають ліцензії на виробництво електроенергії;

35 суб’єктів господарювання – виробники та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

«За січень – червень 2021 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло 35,7 млн грн акцизного податку, у тому числі акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – 20,9 млн грн, акцизного податку з ввезених в Україну підакцизних товарів – 14,8 млн гривень.

Протягом І півріччя 2021 року до місцевих бюджетів надійшло 271,4 млн грн акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів», – зазначила в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.

Для простоти і зручності сплати податків і зборів використовуйте єдиний рахунок!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що з 01.01.2021 набули чинності ст. 35¹ Податкового кодексу України (ПКУ) та постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321, якою затверджено Порядок функціонування єдиного рахунка (далі – Порядок).

У зв’язку з цим, за бажанням платник податків може використовувати єдиний рахунок для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, заборгованості з інших платежів. Для цього необхідно подати повідомлення про використання єдиного рахунку в електронній формі через Електронний кабінет.

При цьому, платник один раз протягом календарного року має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку.

Відповідно до Порядку єдиний рахунок відкривається на ім’я ДПС України у Державній казначейській службі України (Казначействі). Єдиний рахунок для сплати податків, зборів та єдиного внеску відкривається, як небюджетний та віднесений до рахунків зі спеціальним режимом використання.

Використання єдиного рахунку платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання такого рахунку.

У разі відмови платника від використання єдиного рахунку таке використання припиняється, починаючи з 01 січня наступного календарного року, на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку.

У випадку, якщо платник має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається таким платником за кожним відокремленим підрозділом.

Сплатити через єдиний рахунок платник має можливість всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.

Єдиний рахунок не може бути використаний для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку до бюджету державними та комунальними підприємствами та їх об’єднаннями.

Звертаємо увагу, що з початком використання єдиного рахунку платник зобов’язаний здійснювати сплату вищезгаданих платежів, через єдиний рахунок. В іншому випадку такі кошти, сплачені на інші рахунки, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями.

Для формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника ДПС України керується нормами пунктів. 35¹.5, 35¹.7 ст. 35¹ ПКУ з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 ПКУ.

Реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам.

Слід зазначити, що такий спосіб сплати податків і зборів є комфортним, оскільки скорочує платникам фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.

Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки.

Перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001 (далі – Повідомлення).

Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.

Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/небюджетні рахунки.

Процедуру переходу на єдиний рахунок див. за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/7081.html

Звільнення від сплати єдиного внеску за себе ФОП і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Норми встановлені пунктами 4, 5 та 5¹частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Єдиний внесок для зазначених категорій платників встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина 5 ст. 8 Закону № 2464).

Базу нарахування єдиного внеску для таких осіб визначено пунктами 2 та 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464, терміни сплати єдиного внеску встановлено абзацом третім частини 8 ст. 9 Закону № 2464.

Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 1 частини 2 ст. 6 Закону № 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 20 ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до частини 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5¹частини першої ст. 4 Закону № 2464 звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

ФОП, в тому числі ФОП – платники єдиного податку, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, які набули статус пенсіонера за віком або за вислугою років, або особи з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, звільняються від сплати за себе єдиного внеску з наступного місяця після набуття такого статусу.

Оскільки пропорційний розрахунок бази нарахування єдиного внеску для даних категорій платників Законом № 2464 не передбачений, то місяць, в якому такі особи набули право на пенсію за віком або за вислугою років, або статус особи з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, відноситься до базового звітного періоду, за який сплачується єдиний внесок.

Випадки, в яких виникає право податкової застави, визначені ПКУ

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:

► у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

► у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;

► у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.

Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:

► передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, – у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;

► перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, – у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.

Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зі змінами та доповненнями.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п. п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (абзац перший п. 89.3 ст. 89 ПКУ).

Ліцензія на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видається за заявою платника

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що оптова торгівля на території України, зокрема, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію (оптова торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах).

Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом ліцензування – ДПС. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату (ст. 16 Закону № 481).

Заява про видачу ліцензії та визначені Законом № 481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Отже, ліцензія на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах видається за заявою суб’єкта господарювання, яка може бути подана особисто або уповноваженою особою заявника, чи надіслана рекомендованим листом.

Фізособі виплачується сума страхового відшкодування за пошкоджене застраховане рухоме майно: що з ПДФО?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником ПДФО за договором страхування від страховика-резидента або страховика-нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, та сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1961), у разі виконання такої умови:

► під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування, а під час страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів – сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону № 1961, не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.

Норми встановлені п. п. «в» п. п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

Новий договір оренди на ту саму земельну ділянку укладено без змін (або зі змінами умов договору): подання декларації з плати за землю

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Норми визначені п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Згідно з п. 286.4 ст. 286 ПКУ за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9) (далі – Декларація).

Отже, у разі укладання протягом року нового договору оренди на ту саму земельну ділянку без змін умов договору або зі змінами умов договору (термін дії попереднього договору закінчився), а звітна Декларація подана платником плати за землю на термін дії цього попереднього договору, то такий платник протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, в якому зареєстровано новий договір оренди землі, має право подати уточнюючу Декларацію з урахуванням показників останньої Декларації за рік, що уточнюється або подавати щомісяця звітну Декларацію починаючи з календарного місяця, в якому фактично виникло право оренди земельної ділянки за новим договором оренди землі.

Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб – Податок на нерухомість: Топ-5 гарячих запитань

Що треба усвідомити власникові нерухомості, який хоче бути сумлінним платником податків?

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, був запроваджений в Україні ще 2015-го року. Однак щороку влітку, коли підходить час його сплачувати, ця тема стає надзвичайно гарячою та актуальною. Не був виключенням й нинішній сезон – оскільки до 1 липня податкові органи вже надіслали податкові повідомлення-рішення про сплату вищевказаного податку. Отже, нагадаємо, що він являє собою, ким та як він встановлюється, хто його має сплачувати й у яких обсягах.

До якого бюджету надходить податок?

Спершу варто відмітити, що податок на нерухомість – далеко не українське ноу-хау, буцімто запроваджене для стабілізації бюджету, як про це час від часу доводиться чути у інформаційному просторі. Достатньо зануритись у тему – і бачимо, що податок на нерухоме майно є одним з найбільш традиційних у світі, який існує у понад 130 країнах. А при грамотному його адмініструванні стає суттєвим бюджетоформуючим надходженням на місцевому рівні.

Так, дослідження Світового Банку показують, що в країнах з економікою, яка розвивається, податок на нерухомість складає до 80 % усіх надходжень до місцевих бюджетів. Скажімо, його питома вага у деяких країнах Східної Європи (Польщі, Словаччині, Словенії, Литві) становить до 50 % від усіх податкових надходжень. У США – до 2/3 надходжень. У Канаді – понад 80 %. У Ірландії та Великій Британії – біля 100 %.

Своєю чергою, в Україні про цей вид податку вперше заговорили доволі давно. Втім, його впровадження на практиці відбулося лише шість років тому.

Отже, в нашій країні податок на нерухомість, відмінну від земельної ділянки, встановлюється органами місцевого самоврядування (це затверджене 143-ю статтею Конституції України). Місцеві бюджети – одна із найважливіших ланок фінансової системи держави. Вагомим джерелом їх доходів є місцеві податки і збори. Нагадаю, що саме від них залежать фінансова стійкість та самостійність кожної громади, а як наслідок – рівень її життя. Зокрема – якість послуг, що надаються мешканцям місцевою владою. Зацікавленість громадян у своєчасній сплаті податків визначається у їх відповідальній позиції. Завдяки цьому місцевий бюджет отримує стабільні надходження, регіон має прогнозоване джерело фінансування бюджетної сфери, соціальних виплат, пенсій та інших державних програм. Тож сумлінна сплата податків відповідає інтересам держави та громадян.

Скільки платимо?

Чи змінилися умови сплати податку цьогоріч? Ні. Нагадаю, що – як визначає

Податковий кодекс – база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості (в тому числі їх часток), що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир, незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Податкові повідомлення-рішення (ППР) про сплату податку та відповідні платіжні реквізити (зокрема – органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості) надсилається платникові контролюючим органом до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Додам, що у регіонах обсяги ППР з цього податку зростають рік від року – як і суми сплачених податків. До прикладу, у нас на Дніпропетровщині станом на 01 липня цього року ГУ ДПС було сформовано 69 624 ППР на суму 131,6 млн гривень. В порівнянні з аналогічним періодом минулоріч це на 2 046 ППР більше (станом на 1 липня 2020-го року сформовано 67 578 ППР на суму 120, 9 млн грн).

Наголошу, що сума податку, який слід сплатити цьогоріч, не може перевищувати 1,5 % від мінімальної зарплати, встановленої на 01 січня 2020 року (податок нараховується за 2020 рік, коли мінімальна зарплата складала 4723 грн). Таким чином, відповідно до положень Податкового кодексу, за кожен квадратний метр, що перевищує показник площі у 60 кв. метрів для квартир, 120 кв. метрів для будинків, або 180 кв. метрів для різних типів житла, максимальна ставка складе 70,85 гривень.

Декілька слів щодо норми, яку у народі називають «податок на розкіш». Його умови також не змінилися. Нагадаю: статтею 266 Податкового кодексу визначено, що за наявності у власності платника об’єкта/об’єктів житлової нерухомості (у тому числі його частки), загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

До речі, протягом першого півріччя 2021-го ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено моніторинг «елітного» житла щодо нарахування та сплати відповідного податку. Як результат: нараховано податку на загальну суму майже 4 млн грн з урахуванням строків ст. 102 Податкового кодексу України. Для порівняння – минулого року такі нарахування становили 900 тис. гривень.

Хто подає інформацію?

Нормами ПКУ встановлено, що органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу.

Якщо платник подає контролюючому органу правовстановлюючі документи на нерухоме майно, відомості про яке ще відсутні у базі даних інформаційних систем податкової, сплата податку здійснюється на підставі поданої платником інформації – до отримання відповідних даних від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Багато запитань останнім часом доводиться чути від інвесторів новобудов та власників новозбудованої нерухомості: коли саме сплачується податок? Отже – податок слід сплачувати починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Хто та коли платить?

Податок на нерухомість сплачує власник житлової нерухомості за місцем податкової адреси (місцем реєстрації). Сплатити податок необхідно протягом 60 днів з дня вручення ППР.

У разі, якщо повідомлення від податкового органу не надійшло, варто самому проявити ініціативу та звернутися до податкової за місцем реєстрації за уточненнями, щоб уникнути нарахування штрафів та пені.

Хочу звернути увагу на певні моменти, коли громадянинові особисто треба проявляти певну активність та відповідальність.

Скажімо, у вас відбулися зміни у реєстраційних даних платника (ви переїхали, знявшись з реєстрації в одному місці та ставши у іншому). Чи отримаєте ви вчасно ППР за новим місцем та чи зможете, відповідно, сплатити податок у визначений термін? Лише у тому випадку, якщо проінформуєте контролюючий орган про зміни: скеруєте заяву до Держреєстру фізосіб – платників податків (ДРФО) за так званою формою № 5ДР.

До речі, вказану заяву також можна подати в електронному вигляді через приватну частину «Електронного кабінету» з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Слід зазначити, що кваліфікований електронний підпис дає можливість отримувати державні послуги, зокрема, електронні – на порталі «Дія» та інформацію з державних реєстрів. Так, нещодавно Мінцифри і ДПС спростили вхід до «Електронного кабінету» і для швидкого входу користувач має можливість скористатись QR-кодом і підтвердити особу через мобільний додаток «Дія».

Якщо знайшли помилку?

Платник податку на нерухомість має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

▪ об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

▪ розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

▪права на користування пільгою із сплати податку;

▪ розміру ставки податку;

▪нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів на право власності), контролюючий орган проводить перерахунок суми і надсилає (вручає) нове ППР. Попереднє вважається скасованим (відкликаним).

Знову ж таки: переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань можна в меню «ЕК для громадян» приватної частини вже згаданого «Електронного кабінету», а також через офіційний вебпортал ДПС. Для цього лише варто мати кваліфікований електронний підпис.

Підсумовуючи, хочу підкреслити нашу принципову позицію: платник – це достойний громадянин та наш партнер, який свідомо дбає про свою громаду. Це людина, яка також щиро розуміє, що несплата податку – це передусім намагання ошукати самого себе. Адже ми особисто беремо участь у створенні фінансового фундаменту країни на сьогодні й на завтра. Сумлінні платники податків – це складова діалогу між владою, бізнесом та громадськими організаціями, які мають відчувати взаємну відповідальність, повагу та довіру.

https://blog.liga.net/user/hachub/article/40403

До відома платників податків, що використовують найману працю!

Державною податковою службою України спільно з Держпраці проводиться низка спільних заходів, як інформаційних, так і контрольних для детінізації трудових відносин.

На сьогодні є позитивна динаміка зі збільшення кількості працевлаштованих належним чином працівників.

Адже тільки з 30 червня по 6 липня цього року платниками податків подано повідомлення до органів ДПС про працевлаштування 158,5 тис. працівників, що в середньому становить 22,6 тис. за день.

Для порівняння: за попередній місяць середньоденна чисельність працевлаштованих працівників становила 11,6 тисяч. Тож маємо збільшення кількості оформлень належним чином працівників майже у два рази.

ДПС дякує свідомим платникам податків, які оформили трудові відносини з працівниками, а роботодавцям, які ігнорують виконання свого обов’язку, нагадує про встановлену законодавством відповідальність за використання праці неоформлених працівників (60 тис. гривень за виявлене порушення вперше, та 180 тис. гривень, якщо порушення виявлено повторно протягом двох років).

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/481744.html

Який розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75792.html?fbclid=IwAR2jgMM-HD0UyzlcHSdoqABqxp3KzUTxE7Wfkhas7nTsg085-jiGGgFhL24 повідомила наступне.

Відповідно до п. п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Згідно з п. 59 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ у разі якщо органи місцевого самоврядування населених пунктів на лінії зіткнення не прийняли рішень про встановлення ставок на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на 2020 рік, такий податок до прийняття відповідного рішення сплачується виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх ставки у розмірі 0,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

До уваги платників ПДВ!Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома платників ПДВ, що ДПС України роз’яснила, в якому звітному податковому періоді суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг та зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до податкової накладної, відносяться до податкового кредиту, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних своєчасно або з порушенням терміну їх реєстрації.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми ПДВ до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми ПДВ, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника ПДВ або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Відповідно до п. п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника ПДВ, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Тобто, платники ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку, можуть включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної, якщо виконуються одночасно дві умови: оплата товарів/послуг та реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН.

Таким чином, платники ПДВ, крім тих, які застосовують касовий метод податкового обліку:

► суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були своєчасно зареєстровані в ЄРПН, можуть включити до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони складені, або будь-якого наступного звітного періоду протягом 1095 календарних днів з дати складання таких податкових накладних/розрахунків коригування;

► суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть включити до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку можуть включити суми ПДВ, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН як своєчасно так і несвоєчасно, у податковому (звітному періоді), в якому відбулося списання коштів з рахунків платника ПДВ, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, видача з каси платника податків або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг), або будь-якого звітного періоду в межах 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Якщо платниками ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку, податкові накладні/розрахунки коригування, зареєстровані в ЄРПН, не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника ПДВ або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, то право на включення таких сум до податкового кредиту виникає у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника ПДВ або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75800.html?fbclid=IwAR2boDi2xm93iLmtnpiohacpkx7MpApPsfecnyjf2M1zyUIHnkVJLIaklKw

Щодо подання податкової декларації платника єдиного податку – ФОП з типом «Уточнююча» із наявним Додатком 1 за періоди до 2021 року

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу на наступне.

Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, визначені платниками єдиного внеску.

Для платників зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування єдиного внеску для платників є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464).

Водночас, Законами України від 19 вересня 2019 року № 115-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 115) та № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 116) змінено порядок подання звітності про нарахування єдиного внеску.

Пунктами 1 та 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 визначено, що з 01 січня 2021 року звітні відомості з нарахування єдиного внеску повинні становити невід’ємну частину відповідної податкової звітності. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до вимог законів № 115 та № 116, зокрема, наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2020 за № 1303/35586 (далі – наказ № 752), внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», які набули чинності з 01.01.2021.

З метою уникнення правової колізії щодо існування декількох форм звітності з відображення сум нарахованого єдиного внеску, форми звітності відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – наказ № 435), скасовані наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2020 № 814 «Про деякі особливості звітування з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435» (далі – наказ № 814).

При цьому наказом № 814 встановлено, що звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску за формами, встановленими наказом № 435, подається до податкових органів за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в податкових органах, зокрема, згідно з додатком 5 до Порядку, для платників єдиного внеску, визначених пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування та належать до першої – третьої груп платників єдиного податку – до 01 квітня 2021 року.

Таким чином, звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) за формою згідно з додатком 5 до Порядку, для зазначеної категорії платників єдиного внеску, у період до 01.04.2021 було врегульовано наказом № 435 із врахуванням особливостей встановлених наказом № 814.

Відповідно до пункту 16 розділу ІІ Порядку відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.

Пунктом 1 розділу V Порядку визначено, що у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення строку подання цього Звіту, страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за основним місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.

Водночас, відповідно до рішення Конституційного суду України від 13 травня 1997 року №1-рп/1999 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, застосування форм декларацій платника єдиного податку встановлених наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578 із змінами і доповненнями, внесеними наказом № 752 для коригування самостійно визначених платниками сум нарахованого єдиного внеску у складі Звітів за формою згідно з додатком 5 до Порядку за періоди його чинності, суперечить принципу дії нормативно-правових актів в часі закріпленого частиною першою статті 58 Конституції України.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/481600.html

З початку року платники Дніпропетровщини придбали 8 507 ліцензій на виробництво, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального

У Дніпропетровській області з початку року видано 8 507 ліцензій на виробництво, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального, з них:

– 7 988 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (4 374 – алкогольні напої, 3 614 – тютюнові вироби);

– 266 ліцензій на зберігання пального;

– 188 ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;

– 42 ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

– 22 ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (14 – алкогольні напої, 4 – тютюнові вироби, 4 – рідини, що використовуються в електронних сигаретах);

– 1 ліцензія на виробництво алкогольних напоїв.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про необхідність завчасно подбати про внесення чергового платежу за ліцензії на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, а також надати до органу ліцензування визначені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» документи.

Внесено зміни до Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що 13.07.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 330 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.06.2021 за №840/36462) (далі – Наказ № 330), яким затверджено зміни до Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Наказом № 330 доповнено обставини припинення адміністративного арешту майна, відповідно до яких припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв’язку зі взяттям контролюючим органом на податковий облік нерезидента на підставі акта перевірки.

Нагадаємо, що відповідно до п. п. 94.19.10 п. 94.19 ст. 94 ПКУ припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв’язку зі взяттям контролюючим органом на податковий облік нерезидента на підставі акта перевірки.

Також Наказом № 330 уточнено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Наказ № 330 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.07.2021 № 53.

До уваги платників єдиного внеску!

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати визначені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина 1 ст. 2 Закону № 2464).

Для забезпечення ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації, накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування створено Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр) (частина 1 ст. 16 розділу V Закону № 2464).

Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (частина 2 ст. 16 розділу V Закону № 2464).

Реєстр страхувальників – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску – страхувальників (ст. 19 Закону № 2464).

Страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п .п. 10 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).

Слід зазначити, що Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру (п. 1 частини 1 ст. 12¹Закону № 2464).

Реєстр застрахованих осіб – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (частина 1 ст. 20 Закону № 2464).

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).

Пунктом 3 частини 1 ст. 12¹Закону № 2464 визначено, що ПФУ здійснює контроль за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

Таким чином, ДПС здійснює контроль за збором та обліком єдиного внеску в розрізі страхувальників, а не застрахованих осіб.

Враховуючи викладене, відомості, які містяться в додатках 1, 2, 3, 5 та 6 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 (далі – Наказ № 773), належать до персоніфікованих даних, тобто таких, що обліковуються в Реєстрі застрахованих осіб, у зв’язку з чим контроль та роз’яснення щодо відображення таких відомостей відповідно до статей 12¹, 14¹здійснює ПФУ, який, також, є співрозробником проєкту змін затверджених Наказом № 773 в частині формування та наповнення додатків до Розрахунку, які містять персоніфіковані відомості застрахованих осіб.

Легалізація заробітної плати – захист майбутнього кожного працюючого

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що боротьба з «тіньовою» зайнятістю – один з головних напрямків роботи органів ДПС.

Проведення постійного моніторингу за повнотою та своєчасністю виплати заробітної плати та правильним оформленням трудових відносин – серед пріоритетних завдань контролюючих органів.

На сьогодні істотно зросли вимоги до належного оформлення найманих працівників, та підвищено ступінь відповідальності роботодавців.

Передусім, це стосується штрафних санкцій за використання нелегальної праці, несплату податків та неподання звітності щодо робітників.

Нелегальна трудова діяльність – це відповідальність перед законом не тільки роботодавця, а й працівника. За порушення трудового законодавства законом передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

При цьому, для податкової служби найголовніше, щоб працівник був офіційно оформлений, соціально захищений, а з його заробітної плати сплачувались податки та збори.

Оформлення трудових відносин у законодавчо встановленому порядку, офіційне отримання заробітної плати – це гарантоване право на відпочинок, забезпечення виплати заробітної плати в повному обсязі, державний захист від незаконного звільнення.

Ми закликаємо працедавців не ігнорувати права найманих працівників на гарантований державою соціальний захист і офіційно укладати трудові договори з виплатою легальної заробітної плати.

Порядок повернення зайво утриманого та перерахованого до бюджету податку на доходи нерезидента

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, якщо нерезидент вважає, що з його доходів було утримано суму податку, яка перевищує суму, належну до сплати відповідно до правил міжнародного договору України, розгляд питання про відшкодування різниці здійснюється на підставі подання до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, яка виплатила доходи нерезидентові та утримала з них податок, заяви про повернення суми податку на доходи із джерелом їх походження з України.

Необхідні документи подаються нерезидентом або посадовою (уповноваженою) особою, яка повинна підтвердити свої повноваження відповідно до законодавства України.

Норми встановлені п. 103.11 ст. 103 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 103.12 ст. 103 ПКУ контролюючий орган перевіряє відповідність даних, зазначених у заяві та підтвердних документах, фактичним даним та відповідному міжнародному договору України, а також факт перерахування до бюджету відповідних сум податку особою, яка виплатила доходи нерезидентові.

У разі підтвердження факту зайвого утримання сум податку контролюючий орган приймає рішення про повернення відповідної суми нерезидентові, копії якого надаються особі, яка під час виплати доходів нерезидентові утримала податок, та нерезидентові (уповноваженій особі). Висновок про повернення сум надміру сплаченого податку надсилається до відповідного органу Державного казначейства України.

У разі відмови в поверненні суми податку контролюючий орган зобов’язаний надати нерезидентові (уповноваженій особі) обґрунтовану відповідь.

Орган Державного казначейства України на підставі висновку контролюючого органу перераховує кошти у розмірі, визначеному у висновку, на рахунок особи, яка надміру утримала податок з доходів нерезидента (п. 103.13 ст. 103 ПКУ).

Особа, яка здійснила виплату доходу нерезидентові, повертає йому різницю між сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати відповідно до міжнародного договору України, після отримання копії рішення контролюючого органу про повернення суми надміру сплачених грошових зобов’язань або після зарахування коштів від відповідного органу Державного казначейства України.

Кошти, які за рішенням контролюючого органу повинні повертатись особі, яка зайво утримала податок з доходів нерезидента, можуть бути зараховані в рахунок сплати інших податкових зобов’язань такої особи за її письмовою заявою, яка подається під час розгляду заяви нерезидента про повернення надміру утриманих сум податку. У цьому разі висновок про повернення надміру сплаченої суми податку до відповідного органу Державного казначейства України не надсилається (п. 103.14 ст. 103 ПКУ).

Трансфертне ціноутворення: подання звітності

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що відповідно до п. п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).

Звіт подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Про терміни подання податкової декларації з рентної плати

за користування радіочастотним ресурсом України

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.

Норми встановлені п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

З урахуванням норм п. п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Форма Податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) із змінами та доповненнями.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).

Чи відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені на підставі тимчасових митних декларацій?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними і розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими, та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми ПДВ до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п.198.6 ст. 198 ПКУ.

Отже, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником ПДВ сплачено суму ПДВ до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, в тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, платник ПДВ має право на включення такої суми ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.

Нагадуємо, що формування податкового кредиту за такими правилами здійснюється, починаючи з 23.05.2020.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області