ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Практичні питання застосування РРО та ПРРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Днями за участі заступника начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Практичні питання застосування РРО та ПРРО».

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Який механізм відкриття та закриття робочої зміни при застосуванні ПРРО особою, яка здійснює розрахункові операції?

Відповідь. При застосуванні програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) відкриття робочої зміни особою, яка здійснює розрахункові операції, відбувається на підставі Повідомлення про відкриття зміни ПРРО (форма № 3-ПРРО, J1316801), закриття робочої зміни здійснюється на підставі Z-звіту.

Питання. Яким чином через ПРРО провести внесення чи вилучення готівки з місця проведення розрахунків, які не пов’язані із проведенням розрахункових операцій?

Відповідь. Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Питання. З якого часу здійснюється відлік 36 годин, дозволених для роботи ПРРО в режимі офлайн?

Відповідь. Відлік часу, протягом якого програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером Державної податкової служби не було зареєстровано розрахункових документів в режимі онлайн-обміну.

Питання. Яким чином здійснюється скасування реєстрації ПРРО?

Відповідь. Скасування реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа» шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

В окремих випадках реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером.

Питання. Чи необхідно реєструвати КОРО на ПРРО?

Відповідь. Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.

Про останні зміни у законодавстві та новації у сфірі застосування РРО під час семінару

Днями проведено семінар для платників податків в якому взяли участь представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: заступник начальника Соборної ДПІ Юлія Розум та головний державний інспектор Соборної ДПІ Інна Образцова.

Під час заходу розглянуті останні зміни у податковому законодавстві та новації у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Крім того, податківці нагадали платникам про право громадян на податкову знижку.

Також, у ході семінару обговорювались питання легалізації трудових відносин, cплати єдиного внеску, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу», роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».

Учасникам заходу розповсюджена власна друкована продукція з питань податкового законодавства.

Актуальні питання оподаткування екологічним податком під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Днями за участі начальника Соборного відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольги Дмитренко відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання оподаткування екологічним податком».

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Чи є суб’єкти господарювання, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом продукції тваринництва та птахівництва, платниками екологічного податку за розміщення відходів (гною та пташиного посліду)?

Відповідь. Суб’єкти господарювання за обсяги відходів, які утворюються в процесі господарської діяльності і тимчасово розміщуються на власній території та в подальшому передаються для утилізації спеціалізованим підприємствам на підставі укладених договорів, не є платниками екологічного податку.

Питання. Який порядок обчислення екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення?

Відповідь. Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.

Суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (незалежно від того чи отримано дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою наведеною у п. 249.3 ст. 249 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Статтею 243 ПКУ встановлені ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення.

Питання. Чи є платниками екологічного податку СГ, які здійснюють тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних відходів (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо)?

Відповідь. Суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку з 01.01.2013 року за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), є платниками екологічного податку у разі відсутності у них договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення.

Питання. Що відноситься до стаціонарних джерел забруднення атмосфери?

Відповідь. До стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

Нарахування єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність, на суму заробітної плати працівників – осіб з інвалідністю

Відповідно до частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), зазначені у ст. 4 Закону № 2464, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та використовують найману працю, нараховують ЄВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95ВР «Про оплату праці» із змінами і доповненнями.

ЄВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 ставка 8,41 відс. визначеної бази нарахування ЄВ для працюючих осіб з інвалідністю, встановлена тільки для підприємств, установ, організацій та фізичних осіб – підприємців, у тому числі ФОП – платників ЄП, в яких працюють особи з інвалідністю.

Встановлений частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 перелік осіб, які мають право на застосування ставки 8,41 відс. є виключним і не розповсюджується на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та використовують працю найманих працівників – осіб з інвалідністю.

Враховуючи зазначене, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховують ЄВ на заробітну плату працівників – осіб з інвалідністю у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування ЄВ.

Об’єкт оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин

Згідно із п. 252.2 ст. 252 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл).

Пунктом 252.3 ст. 252 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством, до якої належать:

обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;

обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів.

Види товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначаються платником рентної плати відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції (п. 252.5 ст. 252 ПКУ).

Водночас при ідентифікації об’єкта оподаткування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин платник враховує норми п.п. 252.1.2 п. 252.1 ст. 252 ПКУ та абзацу другого п. 252.14 ст. 252 ПКУ.

При цьому величина об’єкта оподаткування визначається на підставі п.п. 14.1.128 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, зокрема обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) – обсяг товарної продукції гірничого підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» обліковується гірничим підприємством як запаси – активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником – суб’єктом господарювання економічної вигоди, пов’язаної з їх використанням, та які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничому підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

Обсяг видобутої вуглеводневої сировини для цілей розд. IX ПКУ – це обсяг нафти, природного газу (у тому числі супутнього (нафтового) газу), газового конденсату у значенні, наведеному в п.п. 14.1.128 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що у порядку визначеному в правилах видобування вуглеводневої сировини, взятий на облік безпосередньо після пунктів їх підготовки із застосуванням засобів приладового обліку (п.п. «а» п.п. 14.1.126 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З початку липня виявлено майже 2,1 тис.

неоформлених роботодавцями належним чином працівників

У ході інспекційної кампанії Держпраці за інформаційної підтримки ДПС з 1 по 14 липня 2021 року виявлено 2097 неоформлених належним чином працівників.

Роботодавцям, які використовували працю неоформлених працівників, загрожує штраф від 60 тис гривень за кожного такого виявленого працівника.

ДПС нагадує роботодавцям про необхідність оформлення трудових відносин та застерігає від вчинення порушень трудового законодавства.

Спільна робота ДПС та Держпраці у цьому напрямі триває.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/483164.html

У І півріччі 2021 року встановлено понад 1,3 тис. випадків продажу алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/482389.html повідомила.

Державна податкова служба України, у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та запровадженням карантину на всій території України, зосередила увагу при проведенні фактичних перевірок на суб’єктах господарювання, які здійснюють продаж підакцизних товарів.

Організація фактичних перевірок проводиться виключно за наявності інформації про можливі порушення у сфері торгівлі та громадського харчування, у тому числі за зверненнями громадян.

Під час проведення фактичних перевірок працівниками територіальних підрозділів податкового аудиту особлива увага приділяється дотриманню суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків та норм, встановлених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Один із чинників, що може свідчити про приховування суб’єктами господарювання реальних доходів, є продаж алкогольних напоїв за низькими цінами.

Так, завдяки якісному доперевірочному аналізу в першому півріччі 2021 року встановлено 1333 випадки продажу алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних, що вдвічі більше ніж за аналогічний період 2020 року та на 131 випадок більше ніж за весь 2020 рік.

Звертаємо увагу покупців!

Продаж алкогольних напоїв за цінами нижчими встановлених мінімальних цін на такі напої може свідчити про мінімізацію сплати податків до бюджетів усіх рівнів.

До уваги платників податків! Щодо приймання Декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)

Наказ Міністерства фінансів України від 15.04.2021 № 218 «Про внесення змін до Форми декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) та Порядку складання та подання Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)» (далі – Наказ № 218), яким внесено зміни до форми Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (далі – Декларації) та Порядку складання та подання Декларації, набуває чинності з 22.07.2021.

Для декларування виробниками та імпортерами тютюнових виробів максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію), які запроваджуються з 01.08.2021, без потреби повторного подання (за новою формою, затвердженою Наказом № 218) Декларацій, поданих з 15.07.2021 до 21.07.2021 (включно), Декларації за кодом форми J/F0208901 будуть прийматися по 25.07.2021 (включно).

Про приймання Декларацій за формою, затвердженою Наказом № 218, буде повідомлено додатково.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

Про податок на нерухомість на «Відкритому»

За участі начальника управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Самсоненко Євгенії нещодавно відбулася пресконференція у пресцентрі «Відкритого» на тему «Податок на дах над головою: скільки з липня українці платитимуть за власні квартири».

Самсоненко Євгенія відповіла на актуальні питання щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість).

Вона проінформувала, хто повинен сплачувати податок на нерухомість, у тому числі, якщо житлова нерухомість перебуває у спільній частковій або спільній сумісній власності осіб; зупинилась на порядку розрахунку податку на нерухомість, у тому числі у м. Дніпрі.

Детально Самсоненко Євгенія розповіла про пільги із сплати податку на нерухомість, що перебуває у власності фізичної особи.

Так, відповідно до положень статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів нерухомості, у тому числі їх часток, для фізичних осіб – власників житла зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Не оподатковуються податком на нерухомість, зокрема (п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ):

– будівлі дитячих будинків сімейного типу;

– об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей;

– гуртожитки;

– житлова нерухомість непридатна для проживання;

– об’єкти житлової нерухомості, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування та особам з їх числа, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

– будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, що використовуються для надання освітніх послуг.

Податок на нерухоме майно для фізичних осіб контролюючим органом нараховується один раз на рік та сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Про терміни реєстрації та правила визначення дати реєстрації платником ПДВ

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ:

► з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ;

► з першого числа місяця, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу або державному реєстратору, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;

► з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування;

► з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі зміни ставки єдиного податку третьої групи;

► з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;

► з дня внесення запису до реєстру платників ПДВ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.

Норми встановлені п. 183.9 ст. 183 ПКУ.

Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.

Про ставки податку на прибуток, що встановлені ПКУ

Норми встановлені п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 136.2 ст. 136 ПКУ визначено, що під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

► 3 відс. за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ;

► 0 відс. за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52¹, 14.1.52²і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 і 20 відс. застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п. 136.3 ст. 136 ПКУ).

Згідно з п. 136.4 ст. 136 ПКУ під час провадження букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:

► 10 відс. від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів;

► 18 відс. від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.

Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ст. 136 ПКУ).

Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених п. п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, у розмірі 30 відс. з урахуванням положень п. 48 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 136.6 ст. 136 ПКУ).

Пунктом 48 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що розмір ставки податку на дохід від операцій з випуску та проведення лотерей, визначений п. п. 14.1.271 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, становить:

► з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року включно – 18 відс.;

► з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно – 24 відс.;

► з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно – 26 відс.;

► з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно – 28 відс.;

► з 01 січня 2021 року застосовується ставка податку, визначена п. 136.6 ст. 136 ПКУ, у розмірі 30 відсотків.

На період до 31 грудня 2021 року передбачено застосування ставки 0 відс. для платників податку на прибуток, які відповідають критеріям, визначеним у п. 44 підрозділу 4

Про порядок внесення розмінної монети в РРО та/або в ПРРО

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що відповідно до п. 22 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання зобов’язані в разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот не видавати такі банкноти на здачу та надалі здати їх разом з готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком України (далі – НБУ)). Суб’єкти господарювання, у разі прийняття НБУ рішення щодо припинення карбування та випуску в обіг/додаткового випуску в обіг певних номіналів монет, зобов’язані здійснювати заокруглення загальної суми покупки в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом НБУ з питань, що регулюють обіг монет дрібних номіналів.

Згідно з п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання щоденного фіскального звітного чеку (Z-звіту).

Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».

Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

Контролюючий орган здійснює реєстрацію ФОП, як платника єдиного податку, відповідно до норм ПКУ

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).

У випадках, передбачених п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п. п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п .п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).

Згідно з п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п. п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.

Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

Підакцизні товари, що реалізовані магазинами безмитної торгівлі, не оподатковуються акцизним податком

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено вичерпний перелік осіб, які є платниками акцизного податку. Зокрема, платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (п. п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).

Реалізація підакцизних товарів (продукції), у тому числі реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, – це операції на митній території України (п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Магазин безмитної торгівлі – це заклад торгівлі товарами, що знаходяться в митному режимі безмитної торгівлі відповідно до глав 22 та 60 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) (п. п. 14.1.102 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п. 3 Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1089, продаж товарів магазинами безмитної торгівлі здійснюється громадянам, які виїжджають за межі митної території України, а також пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними та водними транспортними засобами комерційного призначення, що експлуатуються резидентами.

Відповідно до ст. 140 МКУ в митному режимі безмитної торгівлі перебувають товари, не призначені для вільного обігу на митній території України. У зазначений митний режим поміщуються іноземні та українські товари, які ввозяться з-за меж митної території України або вивозяться з митної території України. Поміщення українських товарів у митний режим безмитної торгівлі для цілей оподаткування вважається експортом цих товарів (ст. 141 МКУ).

Підпунктом 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 ПКУ визначено, що не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.

Також звільняються від оподаткування операції із ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митному режимі безмитної торгівлі (пп. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 ПКУ).

При цьому іноземні товари, поміщені у митний режим безмитної торгівлі, зберігають статус іноземних товарів. А українські товари, поміщені у митний режим безмитної торгівлі, отримують статус іноземних товарів (ст. 145 МКУ).

Враховуючи викладене, підакцизні товари, що реалізовані магазинами безмитної торгівлі, не оподатковуються акцизним податком з роздрібної торгівлі.

Єдиний внесок: чи необхідно знятись з обліку платника члену фермерського господарства, якщо він уклав трудовий договір з роботодавцем?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Норми визначені п. 5¹частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464).

Такі платники зобов’язані стати на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску.

Після взяття на облік в контролюючих органах платниками єдиного внеску на членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, поширюються обов’язки, визначені п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464 щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

При цьому не є платниками єдиного внеску в розумінні п. 5¹частини 1 ст. 4 Закону № 2464 члени фермерського господарства, якщо вони одночасно є застрахованими особами і за них роботодавцями сплачується єдиного внеску із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та/або суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Умови зняття з обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, визначаються розділу V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162), яким, зокрема, передбачено подання до контролюючому органу заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ, наведеною у додатку 5 до Порядку 1162.

Враховуючи зазначене, якщо член фермерського господарства, який перебуває на обліку як платник ЄВ, уклав трудовий договір з роботодавцем, то він повинен подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ та знятись з обліку у порядку, визначеному розділу V Порядку № 1162.

Президент підписав закони щодо проведення

одноразового добровільного декларування активів

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» № 1539-ІХ, ухвалений парламентом України 15 червня 2021 року з ініціативи Глави держави.

Документ створює стимули для виведення з тіні доходів, прихованих від оподаткування, та сприятиме залученню в економіку України додаткових ресурсів.

Закон визначає особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

Громадяни України матимуть право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. При цьому у добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.

Декларант може вказати серед активів валютні цінності (крім коштів у готівковій формі), цінні папери, рухоме та нерухоме майно, зокрема об’єкти незавершеного будівництва, частки у майні юридичних осіб, які знаходяться в Україні чи за кордоном.

Із задекларованих активів громадянин повинен буде сплатити збір, зокрема 5% щодо валютних цінностей на рахунках у банках в Україні, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні; 9 % щодо валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, що знаходяться за кордоном; 2,5 % щодо номінальної вартості державних облігацій України, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року.

Якщо громадянин сплатить усі необхідні збори, держава гарантуватиме йому звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства. Також гарантується нерозголошення державними органами та їхніми посадовими особами відомостей, що містяться в одноразових добровільних деклараціях, без відповідного рішення суду.

Крім того, Глава держави підписав Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» № 1542-ІХ, ухвалений парламентом 15 червня.

Цей закон системно пов’язаний із попереднім (№ 1539-ІХ) і пропонує не вважати умисним ухиленням від сплати податків і зборів, якщо такі діяння пов’язані з придбанням об’єктів, які громадянин вказав у одноразовій добровільній декларації та сплатив узгоджену суму збору декларування, якщо такі діяння вчинені до 2021 року.

Також встановлюється, що не можуть бути використані вищевказані дані на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень щодо ухилення від сплати податків і зборів (передбачених статтями 212, 212-1 Кримінального кодексу України).

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності законом № 1539-ІХ.

Інформацію розміщено на сторінці офіційного інтернет-представництва Президента України за посиланням

https://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-zakoni-shodo-provedennya-odnorazovogo-dob-69569

Кількість платників податків Дніпропетровщини зросла на 4,6 тис. осіб

Станом на 1 липня 2021 року на обліку в органах податкової служби регіону перебувало 257,2 тис. платників податків. Це на 4,6 тис. платників більше, ніж на цю ж дату 2020 року. Із загальної кількості суб’єктів господарювання, 112,7 тис. – юридичні особи та 144,5 – фізичні особи – підприємці.

У червні 2021 року на податковий облік взято 329 юридичних осіб та 1 843 фізичних осіб – підприємців.

У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків станом на 01.07.2021 обліковано 26,5 тис. фізичних осіб, зокрема, 838 – іноземців.

Що стосується платників податків на додану вартість, то станом на 1 липня поточного року у відповідному реєстрі перебувало 21,1 тис. юридичних осіб та 1,9 тис. фізичних осіб – підприємців.

Коментар в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області МАЗУР Ольги щодо діяльності контролюючих органів у напрямку зниження рівня незадекларованої праці

Одним з показників роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) є забезпечення надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – це один з основних бюджетоутворюючих податків. Зростання надходжень цього податку дуже важливе, як для державного так і місцевого бюджетів.

А офіційна заробітна плата забезпечує надходження ПДФО до бюджетів.

Тому, легалізація найманої праці актуальна в першу чергу задля забезпечення соціальних гарантій для найманих працівників та сприяє збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів, в т.ч. до Пенсійного фонду України тощо.

З початку 2021 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено 267 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, за результатами 67 перевірок оформлено трудові відносини з 137 працівниками та встановлено 20 випадків не оформлення трудових відносин з роботодавцем, по яким копії матеріалів перевірок направлені до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області для прийняття відповідних заходів.

Також, ГУ ДПС спільно з органами виконавчої влади на постійній основі проводить заходи з питань збільшення розміру заробітної плати, легалізації робочих місць та погашення заборгованості по заробітній платі, податках та зборах.

Так, з початку року на засіданнях робочих груп, заслухано керівників майже 1700 підприємств, з них підвищили рівень виплати заробітної плати майже 1460 підприємств. За рахунок збільшення росту заробітної плати надходження з ПДФО склали майже 8,0 млн грн, військового збору – 0,6 млн грн, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) – 10,0 млн гривень. Погашено заборгованість з виплати заробітної плати у 68 підприємствах на суму 40,5 млн грн, в зв’язку з чим в бюджет надійшло майже 5,0 млн грн ПДФО та 6,2 млн грн єдиного внеску.

Крім цього, ГУ ДПС активно проводить індивідуальну роз’яснювальну роботу з платниками податків.

Як результат цієї роботи – підвищили рівень виплати заробітної плати керівники 2700 підприємств, додаткові надходження склали 15,0 млн грн податку на доходи фізичних осіб; 1,3 млн грн військового збору; 18,2 млн грн єдиного внеску.

ГУ ДПС закликає роботодавців долучитися до соціального діалогу та забезпечити європейський підхід до легалізації незадекларованої праці, збільшення рівня оплати праці за кваліфікований труд.

У діяльності податкової служби питання легалізації заробітної плати триває і надалі.

ДП «Національні інформаційні системи» оновило програмне забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань

Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (далі – ДП «НАІС»), засноване Міністерством юстиції України, оновило програмне забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР)

В оновленні, окрім оптимізації функціоналу реєстру та підвищення стабільності його роботи, покращено якість програмного забезпечення в частині підвищення рівнів безпеки та стабільності його функціонування.

Реалізовано наступне:

Внесено зміни до деяких назв організаційно-правових форм відповідного довідника з метою приведення його у відповідність до державного класифікатора.
Додано вкладку «Вимоги кредиторів» до реєстраційних дій:
«Внесення судового рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи»;
«Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу або державного органу про відміну рішення щодо припинення юридичної особи»;
«Внесення рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті ліквідації»;
«Внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з її банкрутством».
У витяг з ЄДР до блоку «Дані про хронологію реєстраційних дій» додано підставу скасування (для реєстраційної дії «Скасування реєстраційної дії за судовим рішенням»).

4 .У витяг з ЄДР про державні органи і органи місцевого самоврядування, а також в результатах безкоштовного пошуку додано відображення посади керівника відокремленого підрозділу.

Доопрацьовано контроль на заповнення мінімум одного символу в полях ПІБ/Найменування у разі обрання ознаки точного пошуку при формуванні платного запиту на отримання витягу з ЄДР.
Блок «Інформація для здійснення зв’язку» в результатах безкоштовного пошуку приведено до єдиного формату відображення даних.
Усунуто недолік щодо невідображення організаційно-правової форми в найменуванні відокремленого підрозділу в результатах безкоштовного пошуку.

Звертаємо увагу, що після будь-яких оновлень системи, перед початком робіт з ЄДР, користувачам необхідно обов’язково здійснювати очистку історії пошуків браузера (кеш).

Інформацію розміщено на офіційному вебсайті ДП «НАІС» за посиланням

Порядок оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку

Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення питання відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника ПДВ.

Інформація та копії документів подаються платником ПДВ до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Міністерством фінансів України.

Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, яке платник ПДВ отримує в Електронному кабінеті у день його прийняття.

Враховуючи викладене вище, для розгляду питання щодо виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, такому платнику необхідно подати документи, керуючись пунктом 6 Порядку зупинення.

Врахування при обчисленні фінансового результату до оподаткування різниць щодо операцій по нарахуванню роялті на користь нерезидента

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у п. п. 39.2.1.2 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відс. чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»), а для банків – в обсязі, що перевищує 4 відс. доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.

Норми встановлені п. п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Вимоги п. п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку на прибуток підприємств (податок), якщо:

► операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Норми п. п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Згідно з п. п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь:

► нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам.

Для цілей застосування п. п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ у випадках, коли резиденти – суб’єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об’єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті;

► нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України.

У разі виникнення розбіжностей між контролюючим органом та платником податку стосовно визначення особи, у якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності, такі контролюючі органи зобов’язані звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для отримання відповідного висновку.

Вимоги п. п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються до випадків нарахування суб’єктом кінематографії роялті за використання об’єктів права інтелектуальної власності (фільмів, літературних творів, музичних творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, фонограм, відеограм), крім випадків, коли резидент України – суб’єкт кінематографії, у якого виникли майнові авторські та суміжні права внаслідок створення (виготовлення) ним вказаних творів, якщо він у подальшому передав чи здійснив відчуження майнових авторських або суміжних прав нерезиденту та здійснює нарахування роялті за використання цього об’єкта;

► нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є;

► особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розділу IV ПКУ;

► юридичної особи, яка відповідно до ПКУ звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена в п. 136.1 ст. 136 ПКУ (18 відсотків).

Про ставку акцизного податку, встановлену для спирту плодового та спирту коньячного

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що до спирту етилового належать всі види ректифікованого та дистильованого спирту етилового, біоетанол, інші види спирту етилового, зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД.

Норми встановлені п. п. 14.1.237 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Визначення спиртів, що відносяться до товарних позицій 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД, зокрема коньячного та плодового надано у ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями:

► спирт коньячний – спирт, отриманий шляхом переробки коньячних виноматеріалів за спеціальною технологією для подальшої багаторічної витримки в дубовій тарі або нержавіючих чи емальованих ємностях з дубовою клепкою;

► спирт плодовий – спирт, отриманий шляхом переробки плодів та ягід, соків плодово-ягідних зброджених за спеціальною технологією для виробництва алкогольних напоїв, у тому числі за коньячною технологією.

Ставки акцизного податку визначені ст. 215 ПКУ.

Так, згідно з п. п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ на спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 відс. об’ємних одиниць або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації (код 2207 згідно з УКТ ЗЕД) та на спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту менш як 80 відс. об’ємних одиниць, спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт (код 2208 згідно з УКТ ЗЕД) ставка податку становить 126,96 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту.

Отже, ставка акцизного податку для спирту плодового та спирту коньячного встановлена п. п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ і становить 126,96 грнз а 1 літр 100-відсоткового спирту.

У яких випадках голова фермерського господарства зобов’язаний сплачувати єдиний внесок?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Норми визначені п. 5¹ частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з абзацом третім частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5¹ частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства), зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Законом, який визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України, є Закон України від 19 червня 2003 року № 973-ІV «Про фермерське господарство» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 973).

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або ФОП. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи – Статуту, для господарства без статусу юридичної особи – договору (декларації) про створення фермерського господарства) (частина четверта ст. 1 Закону № 973).

Частиною третьою ст. 8¹Закону № 973 передбачено, що головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім’ї, визначений договором (декларацією) про створення сімейного фермерського господарства, який реєструється як ФОП.

Після укладання (складання) договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства голова сімейного фермерського господарства має зареєструватися як ФОП або зареєструвати зміни до відомостей про ФОП в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 ФОП, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску.

Голова фермерського господарства, зареєстрований як ФОП, зобов’язаний сплачувати єдиний внесок за себе у порядку, встановленому Законом № 2464, як для ФОП. Базу нарахування єдиного внеску для таких осіб встановлено пунктами 2 та 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464.

Водночас фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України (частина четверта ст. 1 Закону № 973).

Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа (частина перша ст. 4 Закону № 973).

При створенні фермерського господарства одним із членів сім’ї інші члени сім’ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту (частина друга ст. 3 Закону № 973).

Трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів, вичерпний перелік яких визначено частиною третьою ст. 3 Закону № 973. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом) (частина перша ст. 27 Закону № 973).

Якщо голова фермерського господарства, зареєстрованого як юридична особа, є членом такого господарства, про що зазначено в Статуті, та не належить до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, то він зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах як платник єдиного внеску відповідно до п. 5¹ частини 1 ст. 4 Закону № 2464 і сплачувати єдиний внесок за себе у порядку, встановленому Законом № 2464 для членів фермерського господарства. Базу нарахування єдиного внеску для таких осіб встановлено п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464.

У разі якщо голова фермерського господарства є засновником або іншою визначеною в Статуті особою, при цьому згідно з Статутом не є членом такого господарства, то він не є платником єдиного внеску у розумінні п. 5¹частини 1 ст.4 Закону № 2464.

Туристичний збір: визначення платників

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що платниками туристичного збору (далі – збір) є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 ПКУ.

Підпунктом 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ визначено, що платниками збору не можуть бути особи, які:

а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;

б) особи визначені п. п. «в» п. п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. «б» п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого);

г) ветерани війни;

ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

е) діти віком до 18 років;

є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади;

ж) члени сім’ї фізичної особи першого та/або другого ступеня споріднення, визначені відповідно до п. п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, які тимчасово розміщуються такою фізичною особою у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. «б» п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

з) взяті на облік як внутрішньо переміщені особи відповідно до Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями, які тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, а інформація про адресу таких місць зазначена в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи як адреса фактичного місця їх проживання/перебування.

Згідно з п. п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 ПКУ платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається.

Перелік податкових агентів визначений п. п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Так, згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:

а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п .п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. «б» п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Транспортний податок фізособами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника цього податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.

Норми визначені п. п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, транспортний податок сплачується фізичною особою – платником транспортного податку, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п. п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, зокрема фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

До уваги платників!

Пунктом 2 ст. 22 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Отже, з дати набрання чинності Законом № 2155 (з 07.11.2018), отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (у т. ч. посвідченою нотаріально) неможливо.

Набрали чинності закони України щодо одноразового декларування

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що 21.07.2021 набрали чинності закони України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539) та № 1542-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1542).

Закон № 1539 створює стимули для виведення з тіні доходів, прихованих від оподаткування, та сприятиме залученню в економіку України додаткових ресурсів.

Закон № 1539 визначає особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року.

Так, відповідно до норм Закону № 1539 громадянам України надається право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 01 січня 2021 року. При цьому у цій декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.

Із задекларованих активів необхідно буде сплатити збір:

► 9 % щодо валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, що знаходяться за кордоном;

► 5 % щодо валютних цінностей на рахунках у банках в Україні, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні;

► 2,5 % щодо номінальної вартості державних облігацій України, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року.

Якщо усі необхідні збори будуть сплачені, гарантується звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства.

Також гарантується нерозголошення державними органами та їхніми посадовими особами відомостей, що містяться в одноразових добровільних деклараціях, без відповідного рішення суду.

Закон № 1542 системно пов’язаний із Законом № 1539 і пропонує не вважати умисним ухиленням від сплати податків і зборів, якщо такі діяння пов’язані з придбанням об’єктів, які громадянин вказав у одноразовій добровільній декларації та сплатив узгоджену суму збору декларування і якщо такі діяння вчинені до 2021 року.

Крім того Законом № 1542 встановлено, що не можуть бути використані вищевказані дані на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень щодо ухилення від сплати податків і зборів (передбачених статтями 212 та 212¹ Кримінального кодексу України).

Закони № 1539 та № 1542 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 20.07.2021 № 134.

Закон № 1539 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім окремих пунктів, а саме:

▪ підпункту 3 пункту 2 розділу І Закону № 1539 (щодо змін до підпункту 1.7 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ);

▪ підпункту 4 пункту 2 розділу ІІ Закону № 1539 (щодо змін до підпункту 5 пункту 98 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»).

Вони набирають чинності з 1 січня 2022 року.

Закон № 1542 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом № 1539.

Отже, з 21.07.2021 почали діяти норми як Закону № 1539 так і Закону №1542.

Внесено зміни до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що ДПС України наказом ДПС України від 15.07.2021 № 698 «Про внесення змін до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» (далі – Наказ № 698) затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції.

Оновлений Державний реєстр містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, в кількості 186 моделей (у попередньому реєстрі було 188 моделей).

Окремо наводиться Перелік реєстраторів розрахункових операцій, виключених з Державного реєстру РРО в 2016 – 2021 роках, експлуатація яких не дозволяється. У списку таких РРО 16 (у попередньому переліку було 7).

Наказ № 698 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/75858.html

ДПС розпочато навчання працівниківтериторіальних органів з питань цифровізації

Державною податковою службою України за участі Міністерства цифрової трансформації України розпочато навчання працівників територіальних органів ДПС з питань цифровізації.

Метою заходу є забезпечення ефективної організації роботи ДПС щодо якісного надання послуг платникам із застосуванням сучасних цифрових технологій, впроваджених у діяльність ДПС.

Для Державної податкової служби України наразі пріоритетом залишається розвиток сервісної складової та цифровізація послуг для платників. Саме тому ініціативи Міністерства цифрової трансформації України, які дозволяють полегшити платникам податків процес отримання послуг, завжди підтримуються ДПС.

Навчання триватиме протягом липня – серпня 2021 року у формі вебінарів Zoom та охопить усіх працівників, залучених до обслуговування платників.

У рамках навчання за участі фахівців Міністерства цифрової трансформації України обговорюватимуться, зокрема, питання: як за допомогою мобільного застосунку «Дія» отримати копії цифрових документів (шеринг документів) під час надання адміністративних послуг у центрах обслуговування платників ДПС, а також як отримати податкові послуги на Порталі «Дія».

За результатами проведеного навчання для перевірки набутих знань організовано та буде проведено тестування працівників територіальних органів ДПС, що взяли участь у ньому.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/483808.html

Фермерам та представникам громад Дніпропетровщини відповіли на головні питання про ринок землі

У Дніпропетровській ОДА відбулася роз’яснювальна зустріч з фермерами, землевласниками та представниками громад. Вони отримали відповіді на найактуальніші питання щодо ринку землі, який відкрився в Україні 1 липня.

«З 1 липня в Україні зняли мораторій на продаж ділянок, відкрився ринок землі. Проте у громад, фермерів, власників наділів залишилося ще безліч питань щодо реформи. Відповіді на найбільш актуальні з них дали у Дніпропетровській ОДА», – розповів начальник відділу департаменту економічного розвитку ОДА Сергій Корнієвський.

«Питання сільськогосподарської землі для українців – сакральне. Фермери бояться, що у них відберуть ділянки, якими вони зараз користуються. Ці побоювання марні. Закон встановив достатньо жорсткий контроль за тим, щоб процес продажу відбувався прозоро», – сказав Сергій Біленко.

На зустрічі говорили про те, як відбуватиметься купівля і продаж землі, як правильно оформити документи, як проходитимуть електронні торги.

«Раніше ринок землі був «в тіні». Зараз ми його легалізуємо. І це правильно, – наголосив голова Асоціації фермерів Дніпропетровської області Анатолій Гайворонський. – Сьогодні фермерів цікавлять практичні питання. Чи можна взяти кредит на покупку землі, чи купуватиме наділи держава».

Голова Вакулівської ТГ Артур Шевцов розповів, що голів громад цікавить питання податків, які будуть надходити від продажу землі. А ще – успадкування наділів.

Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Норми встановлені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

«Запровадження цивілізованого ринку землі – це детінізація операцій та суспільних відносин у цій сфері. Разом з функцією обслуговування платників податків ДПС має ще і контрольну – для тих, хто не бажає чесно та відповідально сплачувати податки. Земельний податок – це податок для бюджету місцевих громад», – зазначив в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій.

«Ми давно переймаємося питанням відкриття ринку землі. Це дуже класна зустріч. Головне, щоб була комунікація, як сьогодні», – поділився Артур Шевцов.

За участі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбулось засідання ради з розвитку експорту при Дніпропетровській ОДА

Головним чинником забезпечення розвитку держави є зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД). Адже її рівень, насамперед, впливає на стабільність економічних процесів, розвиток економічного потенціалу та забезпечує гідний рівень як окремим підприємствам, так і державі в цілому. Тому вона є невід’ємною складовою регулювання всіх економічних процесів на ринку.

Нещодавно, за організацією департаменту економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації (ОДА) відбулось засідання ради з розвитку експорту при Дніпропетровській ОДА.

У заході прийняли участь представники Держпродспоживслужби, Дніпростандартметрології, Торгово – промислової палати, від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області присутні в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Мазур Ольга та начальник відділу адміністрування ПДВ управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС Добросовістна Неля.

На засіданні обговорювались питання оформлення експортних та імпортних операцій, отримання статусу авторизованого економічного оператора; відкриття можливості експорту різних продуктів до інших країн; необхідних умов та дорожньої карти експорту продуктів харчування і товарів тваринного походження; акредитації органів сертифікації та лабораторій; валідності за кордоном українських сертифікатів відповідності стандартам, системи менеджменту ISO та лабораторних тестів; майбутніх виставок та можливостей для експортерів участі онлайн; інструментів просування для експортерів; фінансування експорту та можливостей експортного кредитування.

Основним фактором впливу на розвиток ЗЕД є економічний. І експорт – це економічний чинник зростання України в умовах міжнародної інтеграції. Тому, експорту приділяється особлива увага, адже він визначає перспективи розвитку зовнішньої торгівлі. Покращення умов для експорту призводить до досягнення гідного рівня конкурентоспроможності та зміцнює експортно – імпортні позиції на ринку товарів з зарубіжними країнами.

Засідання пройшло у форматі живого діалогу.

Мобільний ЦОП для мешканців

Шевченківського старостинського округу

Під керівництвом в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Валерія Леонова та за участі фахівців Васильківської ДПІ ГУ ДПС, працівника Павлоградського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС та за сприянням старости Шевченківського старостинського округу Дубовиківської сільської ради Данілевича Євгена 08.07.2021 здійснено виїзд мобільного ЦОПу ГУ ДПС до с. Шевченкове Шевченківського старостинського округу Дубовиківської сільської ради.

Відстань від ЦОП Васильківської ДПІ ГУ ДПС до с. Шевченкове складає 25 кілометрів.

В. о. заступника начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, який у режимі онлайн звернувся до громади, зазначив важливість співпраці між органами податкової служби та місцевого самоврядування, зокрема з надання послуг, особливо для мешканців віддалених населених пунктів і висловив впевненість у подальшому співробітництві.

Мобільний ЦОП – це крок на зустріч платникам, громадянам, що проживають у віддалених куточках громади, для надання адміністративних послуг. Під час роботи мобільного ЦОПу присутніх ознайомили з переліком послуг, які можна отримати у ньому, та переліком документів, потрібних для їх отримання.

Так як Шевченківський старостинський округ – сільськогосподарський регіон, особлива увага приділяється своєчасності сплати задекларованих податкових зобов’язань одноосібників, які самостійно обробляють земельні ділянки (паї). Тому увагу відвідувачів звернено на кінцевий термін сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору, що зазначені у поданих податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2020 рік, – 02 серпня 2021 року.

Фахівці Васильківської ДПІ ГУ ДПС ознайомили присутніх з графіком роботи мобільного ЦОПу, контактними телефонами, за яким можна отримати податкові консультації та інформацію щодо отримання адміністративних та інших послуг. Платники отримали примірники брошур «Електронний кабінет» – зручний електронний сервіс Державної податкової служби», «Податкова знижка для фізичних осіб», «Єдиний внесок: звільнення від сплати», «Щодо заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ коштів на єдиний рахунок», «Види розрахунків: застосування РРО», «РРО: до уваги ФОП – «єдинників», «Легалізація заробітної плати – актуальне питання сьогодення», буклету «Чи передбачена відповідальність до суб’єкта господарювання, який застосовує ПРРО, у разі невидачі розрахункового документа у паперовій формі на вимогу споживача?», листівки «Особа, яка перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску».

Крім того, податківцями надано роз’яснення щодо переваг користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, зокрема, «Електронним кабінетом», перевагами звітування в електронному вигляді, надано консультаційну допомогу громадянам, які потребують в отриманні безкоштовних КЕП, надано відповіді на актуальні питання щодо нарахування та пільг зі сплати земельного податку, орендної плати, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; щодо змін порядку подання звітності про нарахування єдиного внеску; обов’язку платників щодо подання повідомлення про об’єкти оподаткування за формою № 20-ОПП; внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) та отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.

Фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу у с. Шевченкове, від громадян прийняті:

– заяви за формою № 1ДР – 5 шт.;

– заяви за формою № 5ДР – 14 шт.;

– заяви за формою № 10ДР – 13 шт.;

– заяви щодо отримання реквізитів для сплати земельного податку з фізичних осіб – 14 шт.

Староста Шевченківського старостинського округу Дубовиківської сільської ради Данілевич Євген подякував за надані послуги та відповідні консультації мешканцям округу, за забезпечення зручних, доступних умов для громадян і платників щодо отримання сервісів та послуг від ДПС, висловив бажання співпрацювати у питаннях отримання адміністративних послуг і у подальшому.

Мобільний ЦОП для мешканців Покровської територіальної громади

Послугами мобільного ЦОПу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) 9 липня поточного року скористалися мешканці Катеринівського старостинського округу Покровської територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області.

Роботу мобільного ЦОПу організовано під керівництвом в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія, за участі начальника Покровської ДПІ ГУ ДПС Шевцової Світлани, фахівців Покровської ДПІ ГУ ДПС та працівника Павлоградського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС за підтримки заступниці селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Покровської селищної ради Швидь Інни.

Під час зустрічі Валерій Леонов в онлайн-форматі наголосив, що з метою організації ефективної співпраці ГУ ДПС з територіальними громадами Дніпропетровської області створено мобільний ЦОП, як постійно діючий робочий орган ГУ ДПС, в якому надаються послуги посадовими особами ГУ ДПС, відповідальними за надання адміністративних послуг, консультацій, прийняття звітності, вхідної кореспонденції.

Світлана Шевцова повідомила про графік роботи ЦОПу, у тому числі у період карантину; за якими номерами телефонів можна отримати будь-яку податкову консультацію спеціаліста; які саме адміністративні послуги можна отримати у мобільному ЦОПі та які документи потрібно мати при собі для отримання тієї чи іншої послуги.

Особливу увагу очільниця Покровської ДПІ звернула на питання декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року, які одноосібно обробляють земельні ділянки та наголосила, що сплата податків – це конституційний обов`язок громадянина відповідно до ст. 67 Конституції України. Також, до присутніх доведена інформація про запроваджені додаткові заходи соціальної підтримки громадян та малого бізнесу на період дії карантину, а саме: списання податкового боргу, відстрочення податкового боргу, прощення фінансових санкцій за деяких умов.

Під час зустрічі податківці надали роз’яснення щодо переваг користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, зокрема, «Електронним кабінетом», який забезпечує безконтактну взаємодію платників податків та контролюючих органів з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Звернули увагу, що для роботи з сервісом «Електронний кабінет» необхідно отримати безкоштовні кваліфіковані електронні підписи, при цьому зазначила адреси пунктів кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС:

– м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 95а (Лівобережна ДПІ ГУ ДПС);

– м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 25 (Шевченківська ДПІ ГУ ДПС);

– м. Кривий Ріг, просп. Героїв-підпільників, буд 42 (Криворізька північна ДПІ ГУ ДПС);

– м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, буд 4 (Криворізька південна ДПІ ГУ ДПС);

– м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд 148а (Криворізька ДПІ ГУ ДПС).

Присутнім роздані примірники брошури «Електронний кабінет» – зручний електронний сервіс Державної податкової служби», «Податкова знижка для фізичних осіб».

За результатами виїзду мобільного ЦОПу співробітниками отримано від громадян:

– заяви за формою № 10ДР – 7 шт.;

– заяви за формою № 5ДР – 10 шт.;

– заяви за формою № 1ДР – 2 шт.

Також, прийнято 4 заяви від громадян щодо скасування податкового повідомлення-рішення по земельному податку фізичних осіб та надання пільги на земельну ділянку, так як фізична особа є пенсіонером за віком.

Заступниця селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Покровської селищної ради Швидь Інна подякувала за допомогу та запропонувала співпрацю у майбутньому.

Адміністративні послуги мобільного ЦОПу для мешканців Перещепинської територіальної громади

З метою реалізації податкового сервісу щодо якісного надання адміністративних та інших послуг, фахівцями Новомосковської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) 9 липня п. р. організовано черговий виїзд мобільного ЦОПу до мешканців м. Перещепине Перещепинської територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області.

Виїзд мобільного ЦОПу здійснено під керівництвом в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія за сприянням Голови Перещепинської територіальної громади Цвіркуна Ярослава.

В. о. заступника начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, який в онлайн-режимі звернувся до Голови територіальної громади та мешканців м. Перещепине та наголосив, що сучасність потребує тісної та ефективної співпраці податкових органів з громадами. Тому, з метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів фізичними та юридичними особами, підвищення ефективності взаємодії між громадами і податковою службою, при ГУ ДПС створено мобільний ЦОП.

Мешканців громади ознайомили з переліком адміністративних послуг, які можна отримати у мобільному ЦОПі, та переліком документів, які потрібні для їх отримання, а також про режим роботи ЦОПу, контактні номери телефонів, за якими отримуються роз’яснення та консультації.

Особливу увагу звертали на переваги користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, зокрема «Електронним кабінетом».

Фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, прийнято:

– заяви за формою № 5ДР – 9 шт.;

– заяви за формою № 10ДР – 15 шт.;

– заяви за формою № 1ДР – 3 шт.

Надана практична допомога 3 громадянам в отриманні безкоштовних КЕП, 7 ФОП надана інформація щодо наявності (відсутності) податкового боргу, 4 громадяни отримали консультації з питань сплати земельного податку, орендної плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

За результатами проведеної роботи 3 громадянами подано податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2020 рік з метою використання права на податкову знижку.

Голова Перещепинської територіальної громади подякував податківцям за проведену зустріч та висловив бажання співпрацювати і у подальшому.

У ІА «Мост-Днепр» пройшла Інтернет – конференція в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Валерія Леонова за темою «Податкова знижка»

Податковим кодексом України (Кодекс) громадянам надано право скористатись податковою знижкою у поточному році за попередній рік.

Нормами п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.

Питання № 1. Добрий день! Чи мають право платники ПДФО, які навчаються в інтернатурі вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів на отримання податкової знижки за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання?

Відповідь: Добрий день! Нормами п .п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу визначено, що платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Статтею 28 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556) визначено типи вищих навчальних закладів.

До інших осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, належить, зокрема, лікар (провізор)-інтерн – це особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування, виконує програму підготовки в інтернатурі за відповідною спеціальністю під керівництвом лікаря закладу охорони здоров’я та закріпленого за ним викладача кафедри закладу вищої освіти, що здійснює підготовку лікарів (провізорів)-інтернів, та бере участь у наданні всіх видів медичної допомоги, передбачених вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики (п. 3 частини третьої ст. 61 Закону № 1556).

Згідно з Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III – IV рівня акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.09.1996 № 291 із змінами та доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.1996 за № 696/1721, спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III – IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) – спеціаліста певного фаху.

Отже, інтернатура (спеціалізація) є невід’ємною ланкою безперервного процесу підготовки у вищому медичному і фармацевтичному закладах освіти фахівців за напрямом професійного спрямування.

Враховуючи викладене, суми коштів, сплачені платником ПДФО на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника ПДФО, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у інтернатурі, при додержанні всіх норм ст. 166 Кодексу, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника податку за звітний рік.

Питання № 2. Вітаю! Чи завіряти печаткою банку роздруковану електронну квитанцію в тому числі, якщо у полі «рахунок платника» наявні лише перші та останні чотири цифри рахунка, або надавати інші розрахункові документи з метою підтвердження понесених платником ПДФО сум витрат при реалізації ним права на податкову знижку, якщо сплату здійснено через банківський сервіс «Інтернет-банкінг» (Приват 24)?

Відповідь: Вітаю! До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

Копії зазначених у п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (п. п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування здійснюються у відповідності до глави 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 22).

Згідно з п. 10.1 Інструкції № 22 оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.

Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування.

Пунктом 10.5 Інструкції № 22 визначено, що під час здійснення розрахунків за допомогою систем «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.

Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», визначаються договором між банком та клієнтом, але обов’язково цей документ має містити такі з них:

► дату і номер; найменування, код платника та номер його рахунку; найменування, код одержувача та номер його рахунку; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань застосування електронного підпису в банківській системі України; інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі «Допоміжні реквізити».

Враховуючи викладене, якщо сплату здійснено через банківський сервіс «Інтернет-банкінг» (Приват 24, Ощад 24 інші), то роздрукована електронна квитанція, яка містить обов’язкові реквізити електронного розрахункового документа, визначені п. 10.5 Інструкції № 22, – є підтвердним документом понесених платником податку витрат при реалізації ним права на податкову знижку, та печаткою банку вона не завіряється.

Питання № 3. Добрий день! Чи може фізична особа включити до податкової знижки за результатами звітного податкового року, в якому збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність та починає використовуватись як основне місце проживання, витрати на сплату частини суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених за всі попередні роки, продовж яких об’єкт нерухомості будувався, чи лише за перший рік погашення іпотечного кредиту?

Відповідь: Вітаю! Нормами п. п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Кодексу встановлено, що платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

Право платника ПДФО включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (п. 175.1 ст. 175 Кодексу).

Підпунктом 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу передбачено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Згідно з п. 175.4 ст. 175 Кодексу право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175 Кодексу, надається платнику ПДФО за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

► об’єкт житлової іпотеки придбавається;

► збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника ПДФО та починає використовуватися як основне місце проживання.

Слід зазначити, що п. 175.2 ст. 175 Кодексу передбачено, що у разі якщо будинок (квартиру, кімнату) збудовано за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, нарахована в перший рік погашення такого кредиту, може бути включена до податкової знижки за результатами звітного податкового року, в якому збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання, з послідовним перенесенням права на включення до податкової знижки наступних щорічних фактично сплачених платником податку сум процентів протягом передбаченого п. 175.4 ст. 175 Кодексу строку дії права на включення частини таких процентів до податкової знижки.

Підпунктом 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ передбачено, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п. п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізична особа має право включити до податкової знижки за результатами звітного податкового року, в якому збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність та починає використовуватись як основне місце проживання, витрати на сплату частини суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених за такий звітний рік, та частини суми процентів, сплачених за перший рік погашення іпотечного кредиту з послідовним перенесенням права на включення до податкової знижки наступних щорічних фактично сплачених платником податку сум процентів протягом 10 послідовних календарних років.

Питання № 4. Доброго дня! У мене питання: яким документом платник ПДФО – фізична особа може підтвердити суму сплачених процентів по іпотечному житловому кредиту, якщо має квитанції, у яких зазначено однією сумою сплачений основний платіж та відсотки?

Відповідь: Вітаю! Відповідно до п. 175.1 ст. 175 Кодексу платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

Копії зазначених у п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником ПДФО протягом строку давності, встановленого Кодексу.

Для підтвердження суми сплачених процентів за користування іпотечним житловим кредитом в обов’язковому порядку мають бути надані платіжні або розрахункові документи, в яких чітко зазначено суму сплачених процентів за користування іпотечним кредитом, та прізвище, ім’я, по-батькові саме платника податку як платника цих процентів.

Основними нормативно-правовими актами в кредитних питаннях є Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) та Закон України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2121).

Згідно з ст. 1055 ЦКУ кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недотриманням письмової форми, вважається нікчемним.

Статтею 55 Закону № 2121 визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» із змінами та доповненнями іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Якщо умовами кредитного договору передбачено погашення кредиту шляхом ануїтетних платежів (щомісячні платежі рівними часинами протягом всього строку дії кредитного договору) і у платіжному або розрахунковому документі зазначається лише загальна сума виплат без розбивки на проценти і основну суму боргу, то у платника податку відсутні підстави для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно ст. 175 Кодексу.

Питання № 5. Вітаю! Хочу запитати: яка сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) включається до витрат при реалізації права на податкову знижку?

Відповідь: Добрий день! Нормами п. п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Кодексу встановлено, що платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами та доповненнями, який набрав чинності 02.04.2020, внесені зміни , зокрема, до п. 11 підрозділу 1 розділу XX «Інші перехідні положення» Кодексу, згідно з якими за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 Кодексу, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п. п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Кодексу.

Питання № 6. Вітаю! У мене таке питання: який дохід враховується фізичною особою з метою розрахунку витрат, дозволених для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року у вигляді суми коштів або вартості майна, наданих у якості пожертвувань та благодійних внесків?

Відповідь: Добрий день! Нормами п. п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Кодексу визначено, що платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п .п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

При цьому заробітна плата для цілей розділу ІV Кодексу – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п. п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Враховуючи викладене, з метою розрахунку витрат, дозволених для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року у вигляді суми коштів або вартості майна, наданих у якості пожертвувань та благодійних внесків, фізична особа враховує дохід у вигляді заробітної плати.

Про легалізацію праці на хвилях радіо UA: ДНІПРО

Днями на хвилях програми «Тема дня» Дніпровської філії АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Дніпровська регіональна дирекція UA: ДНІПРО» в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мазур Ольга акцентувала увагу слухачів на актуальних питаннях легалізації найманої праці, недопущення виплати заробітної плати «у конвертах» при застосуванні найманої праці сезонних робітників, які задіяні на роботах, пов’язаних із сільським господарством.

Також вона проінформувала про особливості оподаткування доходів, які отримуються від ведення сільського господарства фізичними особами.

Податковим кодексом України, зокрема, звільнено від оподаткування доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:

► садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва.

При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

► для ведення особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

При цьому розмір земельних ділянок, сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Мазур Ольга також розповіла про можливість фізичної особи отримати інформацію, пов’язану з доходами, в електронному вигляді засобами сервісу «Електронний кабінет».

Вона нагадала, що робота у приватній частині «Електронного кабінету» здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Зокрема, платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС для отримання електронних довірчих послуг.

В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мазур Ольга нагадала, що 01.07.2021 набрав чинності Закон України від 31 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який запровадив цивілізований ринок землі, що в свою чергу, є детінізацією операцій та суспільних відносин у цій сфері.

Взаємодія Держпраці з ДПС: зусилля поєднано з метою зменшення рівня незадекларованої праці

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома роботодавців, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) і Державна податкова служба України (ДПС України) поєднали зусилля з метою виокремлення роботодавців, які із достатньо високою вірогідністю використовують працю неоформлених офіційно працівників.

Звертаємо увагу роботодавців на те, за якими критеріями Держпраці вони мають високий ризик на проведення перевірок щодо виконання норм законодавства про працю, а саме:

► невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

► наявність фактів порушення порядку оформлення трудових відносин, виявлених в ході здійснення контролюючих заходів органами ДПС;

► невідповідність кількості об’єктів за формою № 20-ОПП «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» та кількості найманих працівників;

► наявність випадків невідповідності кількості одночасно працюючих реєстраторів розрахункових операцій (РРО) кількості працівників роботодавця із зазначенням розташування РРО;.

► частка працівників, залучених за договорами цивільно-правового характеру, перевищує частку працівників, що працюють за трудовими договорами (контрактами);

► відсутність найманих працівників у платників об’єктів торгівлі, сфери послуг, у яких наявні ліцензії на виробництво, зберігання та реалізацію підакцизних товарів.

Затверджено нову форму ведення обліку доходів і витрат ФОП та особами, які проводять незалежну професійну діяльність

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що з 01.01.2021 фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які використовують загальну систему оподаткування та особи, які проводять незалежну професійну діяльність, як і раніше, зобов’язані вести облік доходів і витрат.

Вищезазначеним фізичним особам надана можливість здійснювати облік як в паперовому, так і в електронному вигляді, у тому числі за допомогою Електронного кабінету.

Норми визначені статтями 177 та 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому облік ведеться в новій формі, яка вводиться замість Книг обліку доходів і витрат.

Міністерством фінансів України наказом від 13.05.2021 № 261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі – Наказ № 261) затверджено:

► типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат ФОП і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – типова форма);

► Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок).

У типовій формі враховано наявність обов’язкових відомостей, визначених статтями 177 та 178 ПКУ.

Наказ № 261 набрав чинності 16.07.20221 (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» 16.07.2021 № 54).

Отже, з 16.07.2021 діє типова форма та Порядок її ведення.

Також Наказом № 261 визнано, що втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481, яким була затверджена форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Звертаємо увагу, що норми Наказу № 261 не передбачають будь-яких додаткових дій ФОП та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, під час використання типової форми, крім виконання вимог ПКУ.

Наказом № 261 забезпечено реалізацію окремих положень ПКУ для ФОП у частині включення до витрат амортизаційних відрахувань з веденням їх обліку та відображенням у типовій формі. Зокрема, для цього введено додаток до типової форми.

Також у разі прийняття рішення ФОП вести облік за типовою формою на паперових носіях у ПКУ відсутні вимоги щодо шнурування та здійснення реєстрації такої типової форми в контролюючому органі.

У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами Електронного кабінету.

Особливості заповнення реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ

особами, які здійснюють господарську діяльність менше ніж 12 місяців

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що платником ПДВ може зареєструватися особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації відповідно до п.181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість) крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи), або особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, прийняла рішення про добровільну реєстрацію платником ПДВ.

Норми визначені статтями 180 – 183 ПКУ.

Порядок реєстрації платником ПДВ визначено ст.183 ПКУ та розділом ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, із змінами (далі – Положення № 1130).

Згідно із п. 183.1 ст.183 ПКУ та п. 3.5 розділу ІІІ Положення № 1130 будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення) (далі – Заява).

У Заяві, зокрема зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ, які заповнюється згідно з додатком до реєстраційної Заяви. Додаток до реєстраційної Заяви до контролюючого органу не подається.

Особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у Заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних.

Форма Заяви (аркуш 2) передбачає заповнення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахованої (сплаченої) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно та дата досягнення загальної суми оподатковуваних операцій, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ.

Аркуш 2 Заяви заповнюється особами, які підлягають обов’язковій реєстрації, а також інвесторами (операторами) за угодою про розподіл продукції, учасниками договору про спільну діяльність, управителями майна.

Нормами ПКУ та Положення № 1130 не визначено особливостей заповнення реєстраційної Заяви для новостворених осіб, які зареєстровані як суб’єкти господарської діяльності менше ніж 12 місяців від дати держаної реєстрації.

Якщо особи, які реєструються платником ПДВ, зареєстровані як суб’єкти господарювання менше ніж 12 місяців від дати держаної реєстрації, то у Заяві зазначаються дані за період від дати державної реєстрації.

Об’єкт іпотеки знаходиться у спільній власності: хто має право на податкову знижку?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), частину суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст.175 ПКУ.

Норми встановлені п. п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 ПКУ).

Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 цієї статті.

Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.

Нагадуємо, що правом на податкову знижку за 2020 рік платники ПДФО мають право скористатись по 31.12.2021(включно).

До уваги платників земельного податку!

Норми визначені п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п. п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів (п. п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Відповідно до абз. першого п. 7¹розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон) розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №№ 707-р – 730-р визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад областей.

Закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв’язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються у порядку, передбаченому п. 6¹розділу V Закону, п. 13 якого передбачено, що після закінчення повноважень рад, що припиняються, їхніх виконавчих комітетів, сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради, що припиняється, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб.

Якщо органом самоврядування, який є адміністративним центром новоствореної територіальної громади не прийнято рішення про встановлення місцевих податків та зборів на поточний рік, то платники земельного податку застосовують ставки, затверджені рішеннями відповідних розформованих територіальних громад (сільських, селищних, міських рад).

Діяльність у сфері торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села: що з РРО/ПРРО?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону № 265.

Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики (ст. 10 Закону № 265).

Постановою КМУ від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Відповідно до п. 7 Переліку суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО.

Водночас, п. 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для форм та умов проведення діяльності, визначених пп. 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

Разом з тим, п. 61 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (ФОП)), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Отже, в даному випадку діє норма ст. 5 ПКУ, тобто, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для суб’єктів господарювання – юридичних та фізичних осіб на загальній системі оподаткування, при здійсненні діяльності у сфері торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та наданні медичних і ветеринарних послуг на території села у разі перевищення встановленого п. 2 Постанови № 1336 граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій (250 тис. грн.).

При цьому, для платників єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим у разі здійснення реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я на території села.

Про видачу нової ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв у разі зміни відомостей, зазначених у виданій платнику податків ліцензії

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що відповідно до ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво)ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво)та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво)протягом семи робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво)ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Визначення об’єкта оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є:

► деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;

► деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років – рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів – суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);

► деревина, заготовлена під час проведення заходів з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;

► другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

► побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

► використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Норми встановлені п. 256.2 ст. 256 Податкового кодексу України.

Деякі особливості заповнення податкової декларації екологічного податку

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком (податок) є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.

Норми встановлені п. п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Згідно з п. 249.1 ст. 249 ПКУ суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.

Пунктом «г» ст. 17 Закону України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» із змінами та доповненнями визначено, що суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов’язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Форма податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715.

До декларації додається, зокрема розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (Додаток 3).

Якщо за даними матеріально-сировинного балансу виробництва суб’єкта господарювання у звітному кварталі поточного року залишаються обліковуватись відходи, за які вже було сплачено екологічний податок у попередньому кварталі, проте їх не було передано на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству (відсутній договір на видалення та утилізацію відходів), та відходи, що були розміщені у відповідному податковому (звітному) періоді, то у Додатку 3 до декларації за звітний квартал поточного року відображаються фактичні обсяги розміщення відходів, що були розміщені у відповідному податковому (звітному) періоді.

У колонці 3 «об’єкт оподаткування» Додатку 3 до декларації за звітний квартал поточного року не зазначаються обсяги відходів, що були відображені у податковій декларації за попередній звітний квартал, але не передані на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству (відсутній договір на видалення та утилізацію відходів).

Чи може неповнолітня особа отримати ЕДП у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС та який порядок отримання?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) визначена ст. 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 435-IV (далі – ЦКУ).

Відповідно до частини другої ст. 32 ЦКУ неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону (частина четверта ст. 32 ЦКУ).

Тобто, для надання електронних довірчих послуг фізичній особі віком від 14 до 18 років необхідна письмова згода батьків.

Платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) для отримання електронних довірчих послуг.

Відповідно до п. 5.2 розділу 5 Регламенту Надавача ідентифікація особи, яка звертається за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, зокрема, фізичними особами наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача (https://acskidd.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» в категорії «Фізична особа».

Таким чином, неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може отримати електронні довірчі послуги у Надавача, надавши окрім переліку документів для отримання електронних довірчих послуг фізичній особі, заяву у довільній формі про письмову згоду хоча б одного з батьків (усиновлювачів) або піклувальників, та засвідчену копію свідоцтва про народження особи. При цьому обов’язкова присутність хоча б одного з батьків (усиновлювачів) або піклувальників дитини з оригіналом паспорта.

У разі якщо фізична особа у віці від 16 років зареєстрована як фізична особа – підприємець – згода батьків непотрібна.

До дати одержання завіреної довідки МСЕК роботодавець

нараховує єдиний внесок у розмірі 22 відсотків

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Норми визначені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з абзацом сьомим частини 1ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, які використовують найману працю та виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.

Абзацом першим п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами і доповненнями, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Також, базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума допомоги по тимчасовій непрацездатності та сума допомоги у зв’язку з вагітністю і пологами (абзац другий п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина 5 ст. 8 Закону № 2464).

При цьому для підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок встановлюється відповідно у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини 1 cт. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю (частина 13 ст. 8 Закону № 2464).

Відповідно до п. п. 5 п. 2 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, підставою для застосування єдиного внеску у розмірі 8,41 відс. є завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (далі – МСЕК).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина 2 ст. 9 Закону № 2464).

Отже, роботодавці – підприємства, установи і організації нараховують єдиний внесок працюючим особам з інвалідністю на суми заробітної плати (доходу), допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами у розмірі 8,41 відс. починаючи з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання роботодавцем завіреної копії довідки МСЕК, та закінчуючи датою скасування інвалідності на підставі рішення даної комісії.

При цьому до дати одержання завіреної зазначеної довідки та після дати скасування інвалідності, роботодавець нараховує єдиний внесок у розмірі 22 відс. визначеної бази нарахування.

Легка промисловість Дніпропетровщини: наявний потенціал і шляхи його реалізації – за участі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбулась галузева нарада

Днями, за організацією Асоціації «Укрлегпром» спільно з Дніпропетровською обласною державною адміністрацією у традиційному форматі промислового діалогу бізнесу з владою відбулась нарада «Легка промисловість у Стратегії розвитку Дніпропетровщини».

У галузевій нараді прийняли участь перший заступник Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації (ОДА) Орлов Володимир, начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Чуб Ганна, директор департаменту економічного розвитку Дніпропетровської ОДА Рубан Андрій, Президент-голова правління Асоціації «Укрлегпром» Ізовіт Тетяна, представники органів влади та бізнесу.

Орлов Володимир у вітальному слові зауважив, що взаємодія Асоціації «Укрлегпром» з владою здійснюється з 2017 року на постійній основі. Він відзначив важливість заходу і висловив сподівання на продуктивну роботу.

На нараді обговорювались актуальні питання легкої промисловості регіону, зокрема експортні можливості, механізми інвестиційної підтримки, вектори розвитку галузі та інше.

Успішна взаємодія органів державної влади з бізнесом – це запорука ефективного вирішення проблемних питань, які виникають під час здійснення підприємницької діяльності.

Діяльність підприємств легкої промисловості спрямована не лише на задоволення потреб споживачів, але й пов’язана з вирішенням питань соціально-економічних та соціально-трудових відносин у співпраці з державними органами виконавчої влади. Можливості, реалії, конкретні шляхи розвитку в умовах переходу до інноваційної моделі розвитку промисловості залежать від прогресивності перетворень у країні, за умови їх максимальної інформованості та якісної аналітичної діяльності.

Наприкінці заходу підведено підсумки: учасники наради позитивно оцінили співпрацю державних органів з бізнесом – результатом є визначені перспективні напрямки співробітництва на майбутнє.

Протягом першого півріччя поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до місцевого бюджету на 3 млрд 400,7 млн грн більше ніж у минулому році

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – червень 2021 року склали майже 14 млрд 685,7 млн грн, що на 3 млрд 400,7 млн грн більше аналогічного періоду 2020 року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 8 млрд 982,6 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 1 585,4 млн гривень.

Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2021 року 2 млрд 201,0 млн грн, що на 866,3 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.

Спрощенці області за січень – червень поточного року сплатили 1 млрд 630,7 млн грн, що майже на 224,6 млн грн більше рівня аналогічного періоду 2020 року.

Замикає четвірку лідерів сплата рентних та ресурсних платежів, яких надійшло 825,9 млн грн., що перевищує на 522,6 млн грн минулорічні показники.

Для зменшення трудової міграції необхідно

активізувати політику зайнятості

Для зменшення трудової міграції Уряд активізує політику зайнятості. Поставили за мету збільшити зайнятість на 10 %. Про це повідомив Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Олексій Любченко на Всеукраїнському форумі Україна 30, Трудові ресурси 20 липня 2021 року.

«Ми повинні бути чесними, визначити проблеми та будувати нову економіку на основі соціального діалогу громадянин-бізнес-держава. Також змінюємо підходи роботи служб зайнятості. Будемо створювати сучасну сервісну службу з підбору і підготовки персоналу для роботодавців та професійного навчання для безробітних відповідно до вимог ринку. Для прикладу, на сьогодні маємо понад 75 тис. вільних робочих місць, які необхідно заповнити. Коли говоримо про зайнятість, важливо зазначити, що в Україні є робочі місця, вакансії, через розвиток економіки утворюються нові. Загалом ми поставили собі мету – збільшити зайнятість в Україні на 10 %», – розповів Олексій Любченко.

За словами Олексія Любченка питання зайнятості в Україні має значно більшу проблематику: «Питання значно ширше – це також і про тіньову економіку, для прикладу торік майже 11 млн осіб не отримували зовсім ніякого доходу, а «тіньовий фонд» оплати праці оцінюється у суму майже 500 млрд гривень. Часто стикаємося з проблемою: люди вмовляють роботодавця написати відмову. Ми щодня фіксуємо такі факти спільно з Держпраці, Податковою службою та місцевими владами».

І завдання Уряду у цьому напрямку, комунікація з бізнесом, місцевими владами з метою розвитку економіки та легалізації бізнесу. «Як зазначають колеги, багато людей повертається в Україну та працює. Підтвердженням цього є статистика – за два останні місяці динаміка кількості повідомлень про офіційне працевлаштування зросла більше ніж у два рази. Але ми не повинні на цьому зупинятися та продовжувати соціальний діалог», – зазначив Перший віце-прем’єр-міністр України.

Нагадаємо, що за словами Олексія Любченка, нині перед Урядом України стоїть важливе завдання докорінної зміни парадигми соціально-економічного розвитку. Новітні технології дають можливість мобільності, зміни бізнес-процесів, професійних навичок спрощують роботу малого та середнього бізнесу. Також визначені пріоритети – інвестиції в фундаментальну науку та людський капітал.

Інформація розміщена на офіційному вебсайті Міністерства економіки України за посиланням

https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=fee5e62f-3044-434a-a48d-9a3e9d4fd6a9&title=DliaZmenshenniaTrudovoiMigratsiiAktivizumoPolitikuZainiatosti-OleksiiLiubchenko

Володимир Зеленський підписав закон щодо уточнення визначення лізингової операції

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо усунення суперечностей та уточнення визначення лізингової, орендної операції» № 1605-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 1 липня.

Документ усуває суперечності та уточнює визначення лізингової (орендної) операції у Податковому кодексі України для подальшого розвитку ринку лізингу.

Відповідно до закону, під лізинговою операцією слід розуміти передачу основних засобів фізичним та юридичним особам не лише в користування, а й у володіння. Оренда житла з викупом, оренда земельних ділянок та оренда будівель, зокрема житлових приміщень, не вважатимуться різновидами лізингових операцій.

Згідно з документом, до операцій фінансового лізингу відноситимуться лише господарські операції, у яких лізингодавцем є юридична особа.

Для договорів лізингу, укладених до набрання чинності цим документом, його положення застосовуються до тих прав та обов’язків, що виникли після набрання ним чинності.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Інформацію розміщену на сторінці офіційного інтернет-представництва Президента України за посиланням

https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-pidpisav-zakon-shodo-utochnennya-viznach-69673

Особа, яка не подала своєчасно Заяву на реєстрацію платником ПДВ, але підлягала обов’язковій реєстрації, самостійно сплатити ПДВ не має змоги

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Норми встановлені п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому згідно з п.183.1 ст.183 ПКУ будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст.181 ПКУ (п. 183.2 ст. 183 ПКУ).

Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ.

Отже, особа, яка не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, не має змоги самостійно сплатити до бюджету суму податку, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ.

Алгоритм розрахунку податкової знижки на оплату допоміжних репродуктивних технологій

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що, платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.

Норми встановлені п. п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій розраховується наступним чином:

► визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності, (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

► на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати суми, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

► розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку: з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, та ставки податку, визначеної п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

ФОП має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку для підприємницької діяльності, якщо сплатив всі податки

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ), підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець (ФОП) має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.

Хто вважається самозайнятою особою?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що самозайнята особа – це платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО)/єдиного податку, який є фізичною особою – підприємцем (ФОП) або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Норми встановлені п. п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до п. 65.9 ст. 65 ПКУ якщо фізична особа зареєстрована як ФОП та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Об’єкти нежитлової нерухомості визначені ПКУ

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Норми встановлені п .п. 14.1.129¹ п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

До уваги платників єдиного податку першої групи!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці (ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Норми визначені п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п. 291.7 ст. 291 ПКУ, який включає вид діяльності «послуги перукарень».

При цьому згідно з п. п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).

Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 послуги перукарень відносяться до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси».

Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» із змінами та доповненнями клас 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» КВЕД ДК 009:2010 включає миття волосся, підрівнювання та підстригання, укладання, фарбування, тонування, завивання, розпрямлення волосся та подібні види послуг, що їх надають для чоловіків та жінок, а також гоління та підрівнювання бороди, масаж обличчя, манікюр і педикюр, макіяж тощо.

Отже, ФОП – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.

Юрособа перебуває на загальній системі оподаткування:

термін подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, зокрема, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Норми визначені п. п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) (п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Згідно з п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання Заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою І «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ.

Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок), затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форми Заяви та Розрахунку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Відповідно до п. 299.9 ст. 299 ПКУ за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (далі – Витяг). Строк надання витягу з реєстру платників єдиного податку для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для суб’єктів господарювання, які подали Заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Для підтвердження статусу платника єдиного податку третьої групи юридична особа отримує Витяг в паперовому вигляді безпосередньо у контролюючому органі за місцем податкової адреси.

Єдиний рахунок: заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» розрахункового документа

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома, що порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35¹Податкового кодексу України (ПКУ) центральними органами виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 зі змінами та доповненнями.

Для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів Державною казначейською службою України (Казначейство) на ім’я ДПС відкрито єдиний рахунок.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, мають заповнювати розрахунковий документ на переказ коштів на єдиний рахунок відповідно до вимог розділу II Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847, який набрав чинності з 26.02.2021) (далі – Порядок заповнення документів).

Під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають дотримуватися наступних загальних правил:

► кожне з 14-ти обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу» без виключення має бути заповнено; у разі коли поле не підлягає заповненню, то у такому полі обов’язково зазначається знак «;», як ознака наявності одного з 14-ти полів;

► знак «;», який використовується як засіб розділення полів між собою, має бути заповнений обов’язково;

► останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#», заповнення якого є обов’язковим.

Згідно з Порядком заповнення документів реквізит «Призначення платежу» розрахункового документу складається з 14 обов’язкових полів, які заповнюються таким чином:

► поле № 1:

заповнюється сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою «,», копійки позначаються двома знаками; якщо сума розрахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляються два нулі «00»; значення поля має бути більше нуля;

► поле № 2:

заповнюється розділовий знак «;»;

заповнюється податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті) (має 8 – 10 знаків у символьному форматі)*;

► поле № 3:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код класифікації доходів бюджету/технологічний код єдиного внеску (має 8 цифр)*;

► поле № 4:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за КОАТУУ (має 10 цифр)*;

► поле № 5:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер рахунку для зарахування коштів до відповідного бюджету/рахунку для зарахування єдиного внеску (має 29 знаків у символьному форматі)*;

► поле № 6:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код одержувача за бюджетним платежем/єдиним внеском (має 8 цифр)*;

►поле № 7:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється дата податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги / та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата (формат – ДД.ММ.РРРР). Пробіли (пропуски) недопустимі (наприклад, 01 січня 2021 року подається у вигляді 01.01.2021). Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань / єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог / та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;

► поле № 8:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги/ та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата. Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань/єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;

► поле № 9:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код ознаки платежу*;

заповнюється виключно платником податків, який сплачує авансові внески з податку на прибуток під час виплати дивідендів або податок, який утримується під час виплати доходів нерезидентам з кодом ознаки «5»*;

► поле № 10:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код ознаки платежу*;

заповнюється виключно платником податків, який сплачує акцизний податок під час придбання марок або під час погашення податкового векселя з кодом ознаки «6»*;

► поле № 11:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі; кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається;

► поле № 12:

не заповнюється;

► поле № 13:

не заповнюється;

► поле № 14:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється символьний знак «#»*.

* У разі формування розрахункового документа через ІТС «Електронний кабінет» такі поля заповнюються автоматично.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено у розрахунковому документі, напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Про фінансової операції, які підлягають фінансовому моніторингу

При цьому, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн. (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн.) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн. на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн), за наявності однієї або більше таких ознак:

► зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін – учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін – учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);

► фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;

► фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);

► фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів) (п. 1 ст. 20 розділу ІІІ Закону № 361).

Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (п. 1 ст. 21 розділу ІІІ Закону № 361).

Звіт № 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі»: одиниці виміру

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома, що форма звіту № 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі» (далі – Звіт № 1-ОТ) та порядок заповнення форми звіту № 1-ОТ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Звіт № 1-ОТ подають суб’єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, незалежно від форми власності до органів ДПС за основним місцем обліку в електронній формі (п. 1 розділ І Порядку).

Пунктом 7 розділу І Порядку визначено наступні одиниці виміру, які застосовуються при складанні Звіту № 1-ОТ:

сигарети з фільтром – млн штук;
сигарети без фільтра – млн штук;
цигарки – млн штук;
сигари – млн штук;
сигарили – млн штук;
тютюн люльковий – тонни;
тютюн нюхальний – тонни;
тютюн смоктальний – тонни;
тютюн жувальний – тонни;
інші тютюнові вироби – млн штук або тонни;
тютюнова сировина УКТ ЗЕД 2401 – млн штук або тонни;
тютюнова сировина УКТ ЗЕД 2403 – млн штук або тонни.

Звіт № 1-ОТ має формат даних до шести знаків включно після коми.

Таким чином при складанні Звіту № 1-ОТ відображаються показники: для сигарет з фільтром, сигарет без фільтра, цигарок, сигар та сигарил в млн штук, для тютюну люлькового, тютюну нюхального, тютюну смоктального, тютюну жувального в тоннах, для інших тютюнових виробів, тютюнової сировини УКТ ЗЕД 2401, тютюнової сировини УКТ ЗЕД 2403 в млн штук або тоннах з округленням до шести знаків після коми.

Наприклад: 1 сигара відображається як 0,000001 млн штук; одна пачка сигарет з фільтром (20 шт.) як 0,000020 млн штук; 1 грам тютюнових виробів, що обліковуються в одиницях маси та відображаються в тоннах як 0,000001 т.

Чи відноситься спирт коньячний, плодовий, спиртовий дистилят до спирту етилового в розумінні Податкового кодексу України

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Відповідно до ст. 1 Закону № 481:

► спирт етиловий – спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями;

► біоетанол – спирт етиловий зневоджений, виготовлений з біомаси або із спирту етилового – сирцю для використання як біопалива або біокомпонента, що належить до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД;

► дистилят виноградний спиртовий – дистилят з об’ємною часткою спирту етилового від 70 % до 80 % об., одержаний шляхом дистиляції виноматеріалів виноградних, виготовлених без застосування сірчистого ангідриду або вміст сірчистої кислоти в яких зменшено шляхом її видалення (десульфітації) до встановлених норм, у тому числі непридатних для виробництва вин виноградних, десульфітованих вин виноградних, віджатих дріжджових та гущових осадів, виноградних вичавок на спеціальних апаратах безперервної чи періодичної дії, методом фракціонування чи подвійної згонки з отриманням первинного відгону дистиляту з вмістом спирту від 23 % до 32 % об., з подальшим його фракціонуванням для підвищення об’ємної частки етилового спирту від 70 % до 80 %, що використовується для виробництва вин виноградних кріплених, іншої виноробної продукції з виноградної сировини або подальшої ректифікації;

► зерновий дистилят – спирт харчовий питний етиловий дистильований, отриманий шляхом дистиляції, міцністю до 70 % об’ємних одиниць, що використовується для виробництва алкогольних напоїв та спиртовмісних харчових напоїв і виробляється із зернової сировини/зернових культур.

У розумінні Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спирт етиловий – всі види ректифікованого та дистильованого спирту етилового, біоетанол, інші види спирту етилового, зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД (п. п. 14.1.237 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи викладене, до спирту етилового, у розумінні ПКУ, відносяться всі види ректифікованого та дистильованого спирту етилового, біоетанол, інші види спирту етилового, зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД.

Порядок № 62: які нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації) зобов’язані стати на облік у контролюючих органах

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що п. 2 наказу Міністерства фінансів України від 08.02.2021 № 62 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Наказ № 62), який набрав чинності 19.03.2021, внесені міни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).

Змінами встановлено що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та на дату набрання чинності Наказом № 62 не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом двох місяців з дати набрання чинності Наказом № 62 подати для постановки їх на облік документи, визначені пп. 4.2, 4.4 розділу IV Порядку № 1588.

Відповідно до п. 3.4 розділу ІІІ Порядку № 1588, нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до ст. 6 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах:

1) взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в п. 3.4 розділу ІІІ Порядку № 1588, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента документів, визначених п. 4.4 розділу IV Порядку № 1588, які він зобов’язаний подати:

► у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;

► до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

► до відкриття рахунку в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок;

2) у порядку, встановленому розділом V Порядку № 1588, стає на облік та/або реєструється платником податку на прибуток юридична особа, що утворена відповідно до законодавства іншої країни (іноземна компанія), у випадках, визначених нормами ПКУ:

► п. п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 розділом III Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток);

► п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 розділу III ПКУ (нерезиденти, які здійснюють виплату доходів та утримують податки).

Нерезидент, який не став на облік у визначені п. 3.4 розділу ІІІ Порядку № 1588 строки, не звільняється від постановки на облік та має подати документи для взяття на облік згідно з п. п. 1 та/або п. п. 2 п. 3.4 розділу ІІІ Порядку № 1588.

Взяття на облік відокремлених підрозділів нерезидента, у тому числі постійних представництв, не звільняє нерезидента від обов’язку постановки на облік в контролюючому органі.

Основним місцем обліку нерезидента є контролюючий орган, в якому нерезидент зареєстрований платником податку на прибуток, а у разі відсутності такої реєстрації – контролюючий орган, в якому нерезидента взято на облік за правилом першої події відповідно до абзацу першого п. 3.4 розділу ІІІ Порядку № 1588.

Нерезиденти (іноземні компанії, організації) не підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та не включається до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а обліковуються в контролюючих органах за податковим номером, який присвоюється нерезиденту відповідно до вимог Порядку № 1588.

Податковий номер (реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом нерезиденту) є 9-ти значним.

Для іноземних компаній взятих на облік з грудня 2019 року 9-ти значний податковий номер перші дві цифри має значення «88» (п. 2.3 розділу ІІ Порядку № 1588).

Інформація щодо нерезидентів включається до облікових та реєстраційних даних Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб та до реєстру платників податків-нерезидентів.

Документом, що підтверджує взяття на облік в контролюючих органах юридичної особи – нерезидента є довідка про взяття на облік за формою № 34-ОПП.

Інформація для платників екологічного податку

► обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

► обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;

► обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;

► обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

► обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Норми встановлені п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Обчислення рентної плати за спеціальне використання води

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Норми визначені п. п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п. п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема в дозволах ставок рентної плати та коефіцієнтів (п. п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів (п. п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки рентної плати (п. п. 255.11.5 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п. п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Справляння рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати рентної плати за спеціальне використання води (п. п. 255.11.7 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (п. п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють рентну плату виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води рентна плата обчислюється на загальних підставах (п. п. 255.11.9 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Згідно з п. п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 ПКУ обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства (п. п. 255.11.11 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п. п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Застосування програмного РРО – зручне рішення для бізнесу

Програмний реєстратор розрахункових операцій, запроваджений з серпня 2020 року, є альтернативою звичайному реєстратору розрахункових операцій (РРО).

Програмний РРО має низку переваг перед класичними касовими апаратами, а саме:

► безкоштовне рішення від ДПС забезпечує функціонал, що відповідає вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

► програмне рішення можна встановити на будь-який гаджет (смартфон, планшет, комп’ютер чи ноутбук) і зекономити на придбанні традиційних РРО та їх обслуговуванні;

► швидка та зручна онлайн реєстрація;

► онлайн передача даних від/до фіскального серверу контролюючого органу;

► автоматичне формування та відправка Z-звіту до ДПС;

► передача даних до ДПС забезпечується без залучення інформаційних еквайєрів;

► програмне рішення дозволяє працювати в режимі offline, надіслати до ДПС дані про здійснені розрахункові операції після завершення режиму offline;

► ДПС надає інформаційну підтримку щодо реєстраціїї та застосування програмних РРО;

► cуб’єкт господарювання може на свій власний вибір використовувати або класичний, або програмний РРО у залежності від своїх потреб.

Отже, програмний РРО відповідає потребам сучасності, покращує ефективність процесів ведення бізнесу, економить кошти.

На цьому акцентувала увагу начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області