ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Інформаційна акція на стадіоні «Дніпро-Арена»

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) (далі – відділ комунікацій з громадськістю ГУ ДПС) інформують.

Днями фахівці відділу комунікацій з громадськістю ГУ ДПС до початку та у перерві матчу Прем’єр ліги України між командами СК «Дніпро-1» та ФК «Зоря» провели інформаційну акцію з питань одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – одноразове декларування).

Вболівальників проінформували, що з 01 вересня стартувала кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка триватиме до 1 вересня 2022 року.

Податківці наголосили, що під час цієї кампанії громадяни України, що мають активи, які не були оподатковані належним чином, можуть легалізувати такі активи шляхом надання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплати одноразового збору.

Крім того, під час спілкування глядачі отримали власну друковану продукцію за тематикою одноразового декларування.

Питання оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Днями за участі начальника Соборного відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольги Дмитренко відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Питання оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України».

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Хто є платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України?

Відповідь. Платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Питання. Що є об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України?

Відповідь. Відповідно до п. 254.3 ст. 254 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

Питання. Які терміни подання податкової декларації з рентної плати та строк сплати податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України?

Відповідь. Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.

Платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації податкову декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Питання. Чи припиняється подання податкової звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України у разі закінчення терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу, на підставі якого здійснювалося користування радіочастотним ресурсом?

Відповідь. Для суб’єкта господарювання, у якого закінчився термін дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу, на підставі якого здійснювалося користування радіочастотним ресурсом, та припинено користування радіочастотним ресурсом, останнім податковим періодом для податкової звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є звітний період, у якому закінчився термін дії ліцензії або дозволу.

Питання. За який звітний період вперше подається податкова декларація з рентної плати суб’єктом господарювання, який отримав дозвільний документ (ліцензію або дозвіл) на користування радіочастотним ресурсом України (у т. ч., якщо користування радіочастотним ресурсом здійснюється в місяці наступному після отримання дозвільного документу)?

Відповідь. Податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, що отримав дозвільний документ (ліцензію або дозвіл) на користування радіочастотним ресурсом України вперше за календарний місяць, в якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвільний документ (незалежно від того, в якому місяці суб’єкт господарювання почав користуватися радіочастотним ресурсом).

Щодо застосування РРО та/або ПРРО фізичними особами – підприємцями – єдинниками, які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Згідно з п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ до 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

01.01.2021 набрав чинності розд. І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017-ІХ), яким внесені зміни до ПКУ, зокрема, до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» (у редакції Закону № 1017-ІХ) з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями, якою передбачено код 86 «Охорона здоров’я».

Про одноразове (спеціальне) добровільне декларування під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Днями за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: про актуальне».

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Чи підлягає одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню нерухоме майно, яке було придбано за рахунок коштів, з яких були сплачені усі податки та збори?

Відповідь. Якщо фізична особа має у власності нерухоме майно, яке було придбано за рахунок коштів, з яких були сплачені усі податки та збори, передбачені нормами чинного законодавства, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію такій фізичній особі не потрібно.

Питання. Чи повинен декларант відображати у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації об’єкти нерухомого майна, площі яких перевищують норми, визначені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України, але були придбані за кошти, з яких попередньо сплачені усі податки та збори?

Відповідь. Обов’язку щодо відображення в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, об’єктів нерухомого майна, придбаного за рахунок коштів, з яких сплачені усі податки та збори, у декларанта не виникає, незалежно від того, що площі зазначених об’єктів перевищують норми, визначені Податковим кодексом України.

Питання. Чи необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку?

Відповідь. Фізичній особі необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо вона володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування.

Питання. Чи може скористатися правом має на одноразове (спеціальне) добровільне декларування фізична особа, яка у період з 01 січня 2005 року перебувала на державній службі певний проміжок часу?

Відповідь. Не може скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування фізична особа, яка у період з 01 січня 2005 року перебувала на державній службі та подавала декларацію відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції.

Питання. Чи може бути зменшена ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідь. Так, ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) може бути зменшена з 5 відс. (9 відс.) до 2,5 відс. у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, за умови, що активи одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до Податкового кодексу України, «переводяться» у грошові кошти із наступним придбанням зазначених державних облігацій у періоді з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання, визначеного з номінальної вартості таких облігацій, трьома рівними частинами щорічно.

Застосування максимальної величини при обчисленні єдиного внеску у разі нарахування найманому працівнику в звітному місяці доходів, сукупний розмір яких перевищує 15 розмірів мінімальної заробітної плати

Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.

Частиною першою ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування ЄВ є:

для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, – сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування ЄВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464 (частина третя ст. 7 Закону № 2464).

Максимальна величина бази нарахування ЄВ – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується ЄВ (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Базовим звітним періодом є календарний місяць (абзац п’ятий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п.п. 2 п. 2 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, застосування максимальної величини при нарахуванні ЄВ на суми допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.

Таким чином, ЄВ за базовий період (календарний місяць) нараховується на суму сукупного доходу найманого працівника (заробітна плата, винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплата допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами) незалежно від виду виплат. Якщо сума сукупного доходу за базовий звітний місяць перевищує максимальну величину бази нарахування ЄВ, то ЄВ нараховується в межах граничної величини бази нарахування ЄВ.

При цьому застосування максимальної величини при нарахуванні ЄВ на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.

Щодо проведення контролюючим органом перевірки одноразових (спеціальних) добровільних декларацій

Відповідно до п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування, має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому в Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.

Крім того, п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Водночас, відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Так, Декларація підлягає у порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації (п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Метою проведення камеральної перевірки Декларації є виявлення арифметичних та логічних помилок.

Наразі контролюючим органом розробляється Порядок проведення камеральних перевірок одноразових (спеціальних) добровільних декларацій.

В.о Голови Державної податкової служби України Євген Олейніков на телеканалі «Перший Діловий»

У програмі «Підсумки дня» в.о. Голови податкової служби України Євген Олейніков розповів, як просувається податкова амністія: «За півтора тижні ми вже маємо декларації, де люди декларують свої доходи. Зараз проводиться процедура визнання сплати податків, тобто у майбутньому, якщо до вас прийде хтось з моїх колег і спитає звідки кошти, можна буде просто послатися на декларацію».

Він вказав на фактори, від яких залежить успішність податкової амністії: «Ми маємо гарантувати, що ми перевіряємо лише правильність заповнення самої декларації. Протягом року, поки працює податкова амністія, декларацію можна подавати неодноразово. Подана декларація заміняє попередню, а те, що ви сплатили, залишається сплаченим».

Євген Олейніков наголосив на тому, що податкова служба не перевіряє і не має права перевіряти законність отриманих коштів: «Підпис, який ставиться при заповненні спеціальної анкети у банку при проходженні процедури одноразового декларування, і є підтвердженням того, що кошти набуті законним шляхом».

Детальніше інтерв’ю можна подивитися тут: https://www.youtube.com/watch?v=JbBJRj6Yxws

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/502544.html

Щодо зазначення QR-коду у фіскальному касовому чеку на товари

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/502413.html повідомила про наступне.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону № 265 обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО/ програмний РРО та надавати особі в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Отже, лише відтворення на дисплеї реєстратора QR-коду електронного розрахункового документу, який дозволяє особі (покупцю) здійснити його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, без надсилання такого документу на наданий споживачем абонентський номер або адресу електронної пошти не є виконанням вимог щодо надання особі розрахункового документу встановленої форми та змісту. За це п. 1 ст. 17 Закону № 265 передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій.

Відтворення на дисплеї реєстратора QR-коду фіскального чеку РРО є лише частиною розрахункового документу, яка може бути використана споживачем для перевірки його автентичності, ідентифікації пристрою, на якому такий документ сформовано. Це свідчить про відповідність електронної копії такого документа вимогам чинного законодавства, в частині верифікації інформації, створеної фіскальним пристроями.

Щодо змін до нормативно-правових актів

з питань застосування РРО/ПРРО

Наказ Міністерства фінансів України від 26.07.2021 № 427 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з питання застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій», який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2021 р. за № 1171/36793, набере чинності 17.09.2021 року, в момент офіційної публікації.

Наказом затверджено зміни до нормативно-правових актів, що регламентують процедури реєстрації, опломбування, застосування, обліку реєстраторів розрахункових операцій та центрів сервісного обслуговування в ДПС.

Коротко про деякі зміни:

У Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженому наказом Міністерства фінансів України, від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, оновлено перелік обставин, що передбачають проведення операцій «службова видача» та «службове внесення», які не є фіскальними, на РРО, а саме:

– внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків, якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій;

– реєстрація суми готівки, яка зберігається у місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту (службове внесення);

– реєстрація суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів (службова видача).

Зазначені операції уніфіковані та застосовуються тотожно як користувачами «традиційних» РРО, так і програмних.

Також уточнено строки зберігання та обов’язок платника надати до перевірки, під час її проведення актів «Про видачу коштів» та «Скасування помилково проведених через РРО сум розрахунків», а саме:

«Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки».

У Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2020 року № 317, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 7 липня 2020 року за № 635/34918, конкретизовано вимоги до статусу пристрою після встановлення на нього безкоштовного або іншого програмного рішення для програмного РРО, а саме:

«Після встановлення безкоштовного або іншого програмного рішення для ПРРО на відповідний пристрій, що належить суб’єкту господарювання на праві власності, володіння, користування, такий ПРРО підлягає реєстрації згідно з цим Порядком».

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/502578.html

Під час зустрічі з батьками

студентів Університету імені Альфреда Нобеля про податкову знижку

Одним із пріоритетних напрямів діяльності органів податкової служби Дніпропетровщини є забезпечення своєчасного та об’єктивного інформування громадськості про найважливіші питання як оподаткування так і діяльності.

Особливу увагу податкова служба області приділяє вихованню молодого покоління, як сумлінного платника податків майбутнього.

Днями, у форматі онлайн в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбулась зустріч податківців Дніпропетровщини з батьками студентів Університету імені Альфреда Нобеля за темою «Податкова знижка на навчання та порядок її отримання».

Захід відкрив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Леонов Валерій.

Він зазначив, що головним фактором процвітання нашої держави є свідома, патріотично налаштована молодь, обізнана в законодавчому полі. Тому інформування платників про норми податкового законодавства, про права платників, є важливим вектором роботи податкової служби.

На зустрічі акцент зроблено на порядку і умовах отримання податкової знижки. Присутніх ознайомлено з процедурою повернення коштів, зокрема, у разі сплати учбовим закладам за навчання.

Крім того, слухачів ознайомлено з можливостями субсайту «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сервісами ДПС та перевагами Електронного кабінету.

«Увага податкової служби до молодого покоління направлена на формування свідомості сумлінного платника податків, відповідального громадянина своєї держави. Ми вже зараз маємо орієнтуватись на молодь як на цінність, а не ресурс. Від молодого покоління залежить той шлях, яким наша країна піде у майбутньому. Саме нова українська генерація корегуватиме закони, змінюватиме і вдосконалюватиме суспільне життя України», – підсумував Леонов Валерій.

Порядок внесення розмінної монети в РРО та/або в ПРРО

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що суб’єкти господарювання зобов’язані в разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот не видавати такі банкноти на здачу та надалі здати їх разом з готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком України (далі – НБУ)). Суб’єкти господарювання, у разі прийняття НБУ рішення щодо припинення карбування та випуску в обіг/додаткового випуску в обіг певних номіналів монет, зобов’язані здійснювати заокруглення загальної суми покупки в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом НБУ з питань, що регулюють обіг монет дрібних номіналів.

Норми визначені п. 22 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання щоденного фіскального звітного чеку (Z-звіту).

Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».

Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

Про законодавчі акти, на підставі яких здійснюється

перевірка платників єдиного внеску

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що відповідно до п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Порядок проведення документальних та камеральних перевірок регламентовано главою 8 розділу ІІ ПКУ.

Однією з підстав, яка надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розділу ІІ ПКУ).

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, визначених, зокрема п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розділу ІІ ПКУ приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 глави 8 розділу ІІ ПКУ).

Згідно з п. 1 розділу ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1162), процедури щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у зв’язку з припиненням платника єдиного внеску контролюючим органом розпочинаються та проводяться в разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення про припинення відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів такого платника, зміну мети установи, реорганізацію платника єдиного внеску.

При отриманні одного із зазначених документів (відомостей) контролюючий орган вносить відповідний запис до реєстру страхувальників.

Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей згідно з п. 1 розділу ІV Порядку № 1162 контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску (п. 2 розділу ІV Порядку № 1162).

Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб: Земне тяжіння. Легалізація праці та декларування доходів аграріїв: перші кроки цивілізованого ринку

Україна відома усьому світу як аграрна держава – це ні для кого не секрет. Ми – лідери не лише на європейському, а на світовому ринках сільськогосподарської продукції. Ось декілька відомих фактів. 70% усього земельного фонду країни складають сільськогосподарські угіддя. Кожен третій українець – сільський житель.

Разом з тим, майже третина з них офіційно не має роботи. Десятиліттями аграрна сфера була чи не найбільш «тіньовою» в економіці. Якщо брати до уваги, що у національному ВВП частка сільського господарства перевищує 11% (у номінальних показниках цього року – це понад 100 млрд грн), стає зрозумілим, яких втрат через «тінь» щороку зазнавала та зазнає держава і усі ми – як на загальнонаціональному, так і на регіональному рівнях.

Старт закону про відкриття ринку землі, що відбувся цього літа, повинен, звісно, стати кроком до детінізації – не лише самих операцій з землею, а й відносин між державою та суспільством у цій сфері. Це має бути одним з кроків до цивілізованого ринку.

Але головні кроки, на моє переконання, слід зробити самим громадянам, які працюють чи ведуть бізнес у аграрній сфері. Саме вони мають усвідомити, що отримані доходи слід вчасно декларувати, а праця найманих робітників (у тому числі сезонних) повинна бути легальною – як, власне, й в будь-якій іншій галузі.

На жаль, на сьогодні я б не стверджувала, що ця проблема всюди знаходить розуміння та відгук.

Польові заручники «конвертів»

Завершується черговий сезон польових робіт, у розпалі – новий маркетинговий рік. І знову – часто-густо – традиційна картина: тисячі найманих робітників, яких було залучено на сезонні роботи, працюють як невидимки й отримують зарплатню у «конвертах». А відтак – повністю залежать не від власної кваліфікації чи вимог ринку – а від свого роботодавця, його фінансового стану, настрою тощо. По суті, люди, що погоджуються на важку невдячну працю, зазвичай – у складних умовах, понаднормово,– позбавлені будь-якого соціального захисту, не мають законних підстав відстоювати свої права. Водночас – порушують законодавство, адже – як ми вже говорили вище – державний бюджет (а по суті – кожен громадянин, платник податків) через такі шахрайські дії втрачає суттєві суми.

Разом з тим, у правовому полі є чітке визначення сезонної праці, і воно врегульоване таким чином, щоб кожен робітник був захищений та мав гарантії дотримання його прав з боку роботодавця.

Сезонна праця: деталі

Почну з визначення. Сезонними вважаються працівники, які приймаються на роботи, що в силу природних чи кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону). Він не може бути довшим за 6 місяців. Є затверджений Кабміном список сезонних робіт та сезонних галузей (постанова КМУ від 28 березня 1997 року № 278 із змінами).

Зазначу, що у списку не вказуються конкретні професії чи посади сезонних робітників, не деталізуються й самі роботи. Ця конкретика зазвичай розкривається у колективному договорі чи іншому документі. Як і тривалість та умови конкретних робіт.

Трудові договори з сезонними працівниками є строковими, оскільки вони укладаються на період виконання певної роботи чи на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (згідно зі статтею 23 Кодексу законів про працю України). Зрозуміло, що такі трудові договори укладаються не довше, ніж на півроку.

При оформленні трудових відносин із сезонним працівником роботодавець зобов’язаний попередити про сезонний характер роботи. Про це має бути зазначено також в заяві працівника про прийняття на роботу та у відповідному наказі (розпорядженні). В іншому випадку буде вважатись, що працівника прийняли (та уклали з ним договір) на невизначений строк.

Усі наймані працівники, які підписали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували сезонну роботу один день і більше, включаються до списку штатних. Тобто, посади сезонних працівників мають бути у штатному розписі. На тимчасових та сезонних працівників поширюються форми, норми та системи оплати праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві. Тобто, оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці має проводитись у обсягах, що не нижче мінімальної заробітної плати. Крім того, сезонні працівники мають право на оплату відпусток, тимчасової непрацездатності. Вони підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Відповідно – нарівні з усіма іншими працівниками мають право на оплату лікарняного. Їм також надаються гарантії та компенсації у зв’язку зі службовими відрядженнями.

Важливий момент: якщо після закінчення строку договору – у тому числі, сезонного – трудові відносини тривають, договір автоматично перетворюється зі строкового у, по суті, безстроковий – подовжений на невизначений термін. Працівник отримує статус постійного.

Наголошую: найманий працівник не може бути допущений до роботи не лише без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, а й без подання повідомлення до територіальних органів Державної податкової служби.

Нагадаю, таке повідомлення подається власником підприємства чи фізособою за місцем обліку їх як платника єдиного внеску до початку роботи працівника – у різний спосіб: на паперових носіях разом з копією в електронній формі, або ж просто на паперових носіях (якщо трудові договори укладено не більш, ніж з п’ятьма особами), а також – засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Думаю, доречно нагадати, що податкова розробила спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення (ПЗ), яке дозволяє, не підводячись з-за столу, сформувати повідомлення про прийняття працівника на роботу, накласти електронний підпис та скерувати до Єдиного вікна податкової звітності. Це ПЗ можна безоплатно отримати на офіційному вебпорталі ДПС.

Хто з аграріїв та за яких умов має декларувати доходи й сплачувати податки?

Перш за все нагадаю: доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції – не оподатковуються. За умови, що ця продукція вирощена людиною на ділянці відповідного розміру: сукупний розмір землі для особистого селянського господарства чи земельних паїв не може перевищувати 2 гектари.

Якщо фізичні особи одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) площею понад 2 га та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, то такий дохід одноосібників підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Довідку про площу ділянки слід отримати в органі місцевої влади та надати її копію податковому агентові.

При отриманні доходу від надання в оренду чи суборенду іншій особі (яка не є податковим агентом) земельної ділянки або паю селянин-одноосібник повинен визначити свої податкові зобов’язання у річній декларації, яка подається до 1 травня.

При продажу власної продукції тваринництва дохід не оподатковується, якщо його сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного року (мінімальна зарплата). У такому випадку можна продавати свою продукцію без довідки про наявність земельних ділянок.

Якщо ж дохід більший, сільський господар має надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва – документ слід взяти у своїй сільраді чи іншому органі місцевої влади. Якщо селянин сам особисто вирощував худобу, а потім отримав дохід з продажу, оподатковується лише та його частина, що перевищує 50 розмірів мінімальної зарплати.

Якщо ж на його ділянці худобою займаються інші, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Отже, одноосібники, повинні задекларувати отримані доходи у податковій декларації про майновий стан і доходи, надати її до 1 травня року, що настає за звітним, та сплатити ПДФО і військовий збір за своєю податковою адресою.

Нагадаю, що для зручності громадян працює Е-Кабінет, який дозволяє подати декларацію, отримати інформацію про податкові повідомлення-рішення або про суму сплачених податків тощо. Це значно спростило життя сільським жителям. Адже тепер немає потреби витрачати дорогоцінний час у гарячу пору польових робіт на дорогу до податкової – достатньо, щоб у хаті був Інтернет.

Дніпровський урожай: ТОП-4 податків регіону

Держава, як бачимо, робить певні кроки, щоб максимально спростити відносини платників-аграріїв з податковою. Слово – за платниками.

Маю зазначити, до речі,– на прикладі нашого Дніпропетровського регіону,- що діалог з аграріями налагоджено. Люди відчувають власну відповідальність та дедалі активніше декларують доходи.

Трохи статистики. Станом на 1 вересня цього року до декларування доходів, отриманих 2020 року від оброблених земельних ділянок (паїв), залучено понад 17 тисяч одноосібників – вони задекларували 161,5 млн грн доходів від оброблених ділянок. Роком раніше ця цифра була на 13 млн грн, або на 8% меншою. Додам, що за оперативними даними, минулого року на Дніпропетровщині нараховувалося 107,4 тис. сільських жителів, які володіють ділянками площею понад 2 гектари. Загальна площа таких ділянок складає майже 843 тис. гектарів. У порівнянні з показниками 2019 року кількість таких селян виросла на 2,6 тис. осіб, а площі земель збільшились майже на 23 тис. гектарів.

Крім того, на території області є нині 119 господарів, що мають у власності ділянки площею понад 50 гектарів. Загальна площа їх наділів – 13,3 тис. гектарів.

Втім, ріст відрахувань демонструють не лише платники-аграрії.

Цифри за січень – серпень 2021 року свідчать: обсяги податків, скерованих з Дніпропетровщини до місцевих бюджетів, склали майже 20,5 млрд грн, що на 4,6 млрд грн перевищують результат за аналогічний період 2020 року.

Левову частку надходжень забезпечили чотири види податків.

Більше половини від загальної суми склав податок на доходи фізичних осіб: 12,2 млрд грн. Цей показник перевищує минулорічний на 2,2 млрд грн.

Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники і землекористувачі скерували до бюджету протягом 2021 року 3,1 млрд грн, це майже на 1 млрд грн більше обсягу, сплаченого протягом аналогічного періоду минулого року.

Платники, які застосовують спрощену систему, протягом січня – серпня поточного року сплатили єдиного податку на суму 2,4 млрд грн, що на 379,4 млн грн перевищує аналогічний показник 2020 року.

Замикає четвірку лідерів сплата рентних та ресурсних платежів, яких надійшло близько 1,3 млрд грн, що майже на 735,6 млн грн перевищує минулорічний результат.

Звідки беремо потенціал для росту? – з постійної співпраці з платниками та територіальними громадами регіону. Саме це – один з пріоритетних напрямків роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Констатуємо тенденцію: платники – хоч у місті, хоч у селі – готові спілкуватися та долучатися до розвитку свого регіону.

Хочу окремо відмітити сумлінність, зразкову дисциплінованість та відповідальність платників-аграріїв. Ці люди, що віддають себе праці на землі, на власному досвіді знають: щедрий багатий урожай можна зібрати лише вчасно і лише разом.

https://blog.liga.net/user/hachub/article/41361

За результатами перевірок до бюджету надійшло

108 млн грн донарахованих сум

Протягом січня – серпня поточного року фахівцями податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено 2 798 перевірок, результати яких узгоджено з платниками, сплачено до бюджету 108,0 млн грн донарахованих сум.

ГУ ДПС нагадує, що постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», яка набрала чинності 09.02.2021, передбачено скорочення строку дії обмежень, встановлених п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ст. 77 ПКУ; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-IX); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.

Про зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування підчас Інтернет – конференції

В ІА «Мост-Днепр» пройшла Інтернет – конференція заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольги Мазур за темою «Зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування»

Питання: Які дії платника податків, у разі коли протягом п’яти робочих днів після отримання таблиці даних платника податків йому не надходить рішення про її врахування або неврахування?

Відповідь: Відповідно до п. 15 та п. 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» комісія регіонального рівня розглядає Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця) з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 42.4 статті 42 ПКУ).

Водночас, у разі коли платнику податку не надходить рішення про врахування або неврахування Таблиці в порядку, передбаченому ст. 42 ПКУ протягом п’яти робочих днів після її отримання контролюючим органом, платник має право подати її повторно.

Питання: Чи потрібно платнику податку завіряти копії документів, що подаються до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено?

Відповідь: Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено в ЄРПН (далі – Перелік) визначений п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).

Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827, зі змінами та доповненнями.

Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.

Відповідно до п. 2 розд. ІІ Порядку № 557 створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Враховуючи вищезазначене, платнику податку не потрібно завіряти копії документів, визначених Переліком, оскільки документи подаються в сканованому вигляді у форматі PDF, PNG або JPG у вигляді окремих додатків до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з відповідним накладанням на них кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності).

Питання: Чи потрібно зазначати у таблиці даних платника ПДВ коди товарів та коди послуг, якщо товари/послуги придбаваються (отримуються) у особи, яка не зареєстрована платником ПДВ?

Відповідь: Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5). У Таблиці зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку зупинення).

Згідно з п. 4 Порядку зупинення у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 Порядку зупинення, зокрема, якщо у ПН/РК відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені у Таблиці, врахованій контролюючим органом, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому Порядком зупинення не визначено заповнення в Таблиці кодів товарів згідно з УКТЗЕД та кодів послуг згідно з ДКПП, що придбаваються (отримуються) платником податку в залежності від статусу постачальника.

Отже, якщо товари/послуги придбаваються (отримуються) у особи, яка не зареєстрована платником ПДВ, їх коди, визначені згідно з УКТЗЕД та ДКПП підлягають заповненню у Таблиці.

Питання: Чи може платник ПДВ оскаржити рішення комісії щодо неврахування таблиці даних платника податку?

Відповідь: Подання таблиці даних платника ПДВ (далі – Таблиця) передбачено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок).

Таблиця даних платника податку – зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 2 Порядку).

Платник податку подає до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою разом з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном (пункт 23 Порядку).

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) із змінами та доповненнями (пункт 16 Порядку).

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Питання: В якому порядку розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку?

Відповідь: Відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Питання: Протягом якого терміну платник ПДВ може подати інформацію та копії документів, необхідних для розгляду питання виключення його з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості?

Відповідь: Подання інформації та копій документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості передбачено п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок № 1165).

Згідно з абзацом 7 п. 6 Порядку №1165, комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання Інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до абзацу 9 п. 6 Порядку № 1165, інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Порядком №1165 не визначено термін, в який платник може подати інформацію та копії документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В абзаці 17 п. 6 Порядку №1165 зазначено, що за результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Отже, подання інформації та копій документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, є доцільним у разі наявності діючого рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника ПДВ (у тому числі прийнятого комісією регіонального рівня за результатами розгляду інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку). Інформація про прийняте комісією регіонального рівня рішення доступна платнику податку в електронному кабінеті платника.

Питання: Протягом якого терміну подається скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування?

Відповідь: Пунктом 12 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Рішення) набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

При цьому Рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Подання скарги в електронній формі засобами електронного зв’язку здійснюється платниками податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).

Відповідно до п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок), скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Скарга) подається платником ПДВ у строки, визначені ст. 56 ПКУ, з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.

Згідно з п. 5 Порядку, Скарга подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України №№ 851, 2155 та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 16.06.2020 № 261 (додаток 1).

Отже, Скарга подається протягом 10 робочих днів з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Черговий виїзд мобільного ЦОПу

Днями до мешканців Лихівської територіальної громади Кам’янського району Дніпропетровської області організовано виїзд мобільного ЦОПу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за участі заступника начальника ГУ ДПС Валерія Леонова (у режимі онлайн), начальника П’ятихатської ДПІ ГУ ДПС Олександра Дубінчука, працівників П’ятихатської ДПІ ГУ ДПС, в. о. селищного голови – Лариси Моцяк.

Під час роботи мобільного ЦОПу Валерій Леонов звернув увагу на те, що на сьогоднішній день пріоритетним питанням є налагодження системної партнерської роботи з територіальними громадами щодо надання адміністративних послуг, інформаційно-роз’яснювальної підтримки у форматі виїзних семінарів-нарад, засідань «круглих столів» тощо, та акцентував увагу присутніх на набрання чинності Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Олександр Дубінчук повідомив, що з 01 вересня 2021 року розпочалася кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування громадянами доходів, надав вичерпні на питання стосовно заповнення та подання одноразових (спеціальних) добровільних декларацій. Проінформував, які об’єкти підлягають добровільному декларуванню. Висловив впевненість, що результатом співпраці податкової служби та територіальних громад стане відповідальне ставлення до вимог законодавства і своєчасне виконання обов’язків кожним громадянином, і як результат – розвиток та процвітання новостворених територіальних громад. Він також наголосив на важливості використання електронних сервісів ДПС у повній мірі.

Наприкінці зустрічі були надані вичерпні відповіді на запитання присутніх та вручені листівки та пам’ятки.

У результаті виїзду мобільного ЦОПу надано 27 адміністративних послуг, а саме: подано 5 заяв за формою № 1ДР, 13 заяв за формою № 10ДР, 4 заяви за формою № 5ДР, подано 3 запити про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та 2 заяви на отримання довідки про подану декларацію, надано 18 усних консультацій.

В. о. селищного голови подякувала за надання важливої та актуальної інформації і висловила бажання співпрацювати у питаннях отримання адміністративних послуг у майбутньому.

Для ДПС важливі системні комунікації з бізнесом

Державна податкова служба України зацікавлена в оперативній комунікації з бізнесом. Саме тому такий інструмент взаємодії як Комунікаційна податкова платформа дає змогу платникам податків вирішувати проблемні питання в діалозі з податковою. Про це заявив в. о. Голови ДПС Євген Олейніков під час зустрічі з представниками Американської торговельної палати в Україні (АСС).

«Ми продовжуємо політику відкритості та прозорості у своїй діяльності. Саме тому акцент зроблено на комунікаціях з бізнесом, адже якщо вчасно отримати інформацію, то є можливість оперативно вирішити питання. Проблему простіше вирішити на момент її виникнення, ніж потім розбирати її наслідки», – зазначив Євген Олейніков.

Під час зустрічі учасники розглянули питання відшкодування ПДВ. Зокрема, за словами в. о. Голови ДПС, на сьогодні ця процедура прозора і платники вчасно отримують кошти, перевірки проводяться лише у разі виявлення системою підозрілих операцій, реальність яких потребує підтвердження.

«Ми здійснюємо перевірки лише у випадках, коли необхідно пересвідчитися, що дані податкових накладних у податкових деклараціях відповідають фактичному стану справ. ДПС не може і не буде ігнорувати ризики ухилення від оподаткування. Спірні моменти ми намагаємося вирішити завдяки інструментам комунікації, розглядаючи аргументи платників, аналізуємо всі деталі», – наголосив Євген Олейніков.

Під час зустрічі учасники також обговорили питання проведення зустрічних звірок, законодавчих змін в частині адміністрування податків, зборів, платежів тощо.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/504514.html

У поточному році на отримання публічної інформації

до податкової надійшло на розгляд 222 запити

Протягом січня – серпня 2021 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 222 запити на отримання публічної інформації, що на 16 запитів менше, ніж в аналогічному періоді минулого року (238).

За наслідками розгляду запитів: 145 – задоволено, 72 – надані роз’яснення про невідповідність вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», 3 – на виконанні, 2 – надіслано за належністю.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС створено спеціальну електронну поштову скриньку dp.publik@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того ГУ ДПС, для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному веб-порталі відкритих даних» та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

Про особливості нарахування, звітування та сплати ПДВ під час

сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податок на додану вартість: особливості нарахування, звітування та сплата».

На запитання платників податків відповіла головний державний ревізор-інспектор відділу адміністрування ПДВ управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлана Плоха.

Питання.

Доброго дня! Які особливості застосування ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції з 1 серпня 2021 року?

Відповідь.

Доброго дня! Законом України від 01 липня 2021 року № 1600-IX підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено підпунктом 54², згідно з яким для платників податку на додану вартість, які здійснюють операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції (товарів), що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 91 у зв’язку з встановленням ставки податку на додану вартість 20 відс. на такі операції, передбачено такі особливості:

1) у разі якщо перша подія при постачанні товарів, визначених абзацом першим пункту 54²підрозділу 2 розділу XX ПКУ, відбулася до набрання чинності Законом № 1600 (до 01.08.2021), перерахунок ставки податку на додану вартість і суми податку на дату настання другої події не здійснюється;

2) у разі якщо після набрання чинності Законом № 1600 відбувається повернення попередньої оплати (авансу) або поставлених товарів, визначених абзацом першим пункту 54²підрозділу 2 розділу XX ПКУ, у зв’язку зі зменшенням кількості або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати в період з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно, коригування сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сторону зменшення здійснюється, виходячи із ставки податку на додану вартість 14 відсотків;

3) у разі якщо після набрання чинності Законом № 1600 відбувається постачання товарів, визначених абзацом першим пункту 54² підрозділу 2 розділу XX ПКУ, або перерахування коштів у зв’язку із збільшенням кількості або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати, коригування сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість здійснюється, виходячи із ставки податку на додану вартість 20 відсотків.

У разі здійснення платником податку операцій з постачання на митній території України товарів, визначених абзацом першим пункту 54²підрозділу 2 розділу XX ПКУ, які були придбані до набрання чинності Законом № 1600, за таким платником податку зберігається податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі, який був нарахований при придбанні таких товарів.

Питання.

Вітаю! Які особливості відображення у податковій звітності з ПДВ операцій з постачання послуг нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України?

Відповідь.

Добрий день! Пунктом 208.2 статті 208 ПКУ визначено, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 ПКУ.

При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному статтею 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Отже, платник ПДВ при отриманні на митній території України послуг від нерезидента на дату, визначену пунктом 187.8 статті 187 ПКУ, зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, скласти податкову накладну, включити цю податкову накладну до складу податкових зобов’язань того звітного періоду, на який припадає дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за такими операціями, та зареєструвати її в ЄРПН. Така, своєчасно зареєстрована в ЄРПН, податкова накладна є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у періоді її складання.

Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі реєстрації податкової накладної в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації повинен відобразити податкові зобов’язання з ПДВ у звітному періоді, в якому вони виникли (незалежно від факту складання податкової накладної за такою операцією), а податковий кредит – в періоді реєстрації відповідної податкової накладної в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Питання.

Доброго дня! Коли виникає право на податковий кредит при ввезенні товарів на митну територію України?

Відповідь.

Доброго дня! Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Отже, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником податку сплачено суму податку до бюджету, і така сплата підтверджується митними деклараціями, в тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, платник податку має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.

Питання.

Вітаю. Які особливості погашення податкового боргу за рахунок від’ємного значення?

Відповідь.

Добрий день. Якщо у платника існує податковий борг із ПДВ, то суму від’ємного значення передусім слід спрямувати на його погашення, а вже потім використовувати залишок на інші із зазначених цілей.

Суму податкового боргу визначають станом на перше число місяця, у якому подано декларацію із заповненим рядком 20.1.

Декларування від’ємного значення ПДВ у рахунок зменшення суми податкового боргу з ПДВ здійснюється у межах реєстраційного ліміту (абз. «а» пункту 200.4 статті 200 ПКУ). Цю суму зазначають у спеціальному полі її рядка 19.1.

Зарахування суми від’ємного значення у зменшення податкового боргу з ПДВ в ІКП проводиться у граничний день подання декларації.

Отже, якщо підприємством самостійно не здійснюється погашення наявного податкового боргу з ПДВ коштами, а таке погашення здійснюється за рахунок від’ємного значення з ПДВ, то сума, яка задекларована у рядку 20.1 декларації з ПДВ, зменшує реєстраційну суму згідно з вимогами діючого законодавства та вважається відшкодованою в рахунок погашення податкового боргу.

Питання.

Доброго дня! Як визначається дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкової накладної у разі оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг, в електронному вигляді?

Відповідь.

Доброго дня! Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної і реєстрації її в ЄРПН регулюються статтями 187, 198 і 201 ПКУ.

При здійсненні платником податку (постачальником) операції з постачання послуг, які оформлялись первинним документом, складеним в електронній формі, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та відповідно складання податкової накладної за такою операцією, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ буде вважатися дата складання такого первинного документа, який містить відомості про господарську операцію, незалежно від дати накладання електронних підписів.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Питання.

Добрий день! Які штрафні санкції з ПДВ застосовуються у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19)?

Відповідь.

Добрий день! Відповідно до пункту 52¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог законодавства в частині, зокрема, порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Тобто, у періоді дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19), застосовуються наступні штрафні санкції з ПДВ:

за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності,
за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання,
у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання, зменшення бюджетного відшкодування або виявлення фактів використання податкових пільг не за цільовим призначенням чи всупереч умовам чи цілям їх надання.

Враховуючи вимоги пункту 52¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, до платників ПДВ не застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120¹ ПКУ за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, передбаченого статтею 201 ПКУ, які вчинені ними протягом періоду з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, граничний строк реєстрації яких припадає на період з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області