ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Документи, які має подати фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки, щодо суми коштів, сплачених за навчаня
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Відповідно до ст.166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, внесені зміни, зокрема, до п. 166.2 ст. 166 ПКУ.
Так, п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ встановлено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ у документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2145).
Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.
Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.

Щодо електронного розрахункового документу, створенного ПРРО
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Визначення «електронного розрахункового документа, створеного програмним реєстратором розрахункових операцій» встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», набрав чинності 01.08.2020, згідно з яким:
електронний розрахунковий документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій – це документ, створений у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою.

Порядок обчислення бази нарахування для сплати єдиного внеску за звітний квартал фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592), який набрав чинності з 01.01.2021, внесені зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема, п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 викладений в новій редакції.
Так, відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для ФОП на загальній системі оподаткування базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
ЄВ встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
ФОПі на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 розд. ІV ПКУ, згідно з яким чистим оподатковуваним доходом є різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Документи, які необхідно надати законному представнику (уповноваженій особі) ФОП, який має нотаріальне доручення на представництво його інтересів, для отримання довідки – підтвердження статусу податкового резидента України
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Згідно з п. 19.2 ст. 19 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.
Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків (п. 19.3 ст. 19 ПКУ).
Форма довідки – підтвердження статусу податкового резидента України (далі – Довідка) визначена наказом ДПА України від 12.04.2002 № 173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України» зі змінами та доповненнями (далі – наказ № 173).
Довідка видається для підтвердження, що особа є платником податків в Україні і є резидентом України у розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною (Урядом України) та відповідною країною.
Довідку видає державна податкова інспекція за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) на своєму бланку протягом 10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи (п. 2 наказу № 173).
Таким чином, законному представнику (уповноваженій особі) фізичної особи – підприємця необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання фізичних осіб письмове звернення у довільній формі щодо отримання Довідки. Для отримання такої Довідки законному представнику (уповноваженій особі) фізичної особи – підприємця необхідно пред’явити довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку на представництво інтересів, документ, що посвідчує особу такого представника та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу.

Порядок оподаткування ПДВ операцій із заставним майном, яке переходить у власність банку (фінансової установи) від платника ПДВ згідно з умовами договору застави
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (далі – ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 593 ЦКУ визначено, що право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що постачання товарів – є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПКУ є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору).
Отже, для заставодавця операції з передачі банку у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед таким банком розцінюються як операції з постачання такого майна. При цьому, якщо заставодавець є зареєстрованим платником ПДВ, такий заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такою операцією та скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Для банківської установи (заставоутримувача) операція з оприбуткування об’єкта застави на баланс (у разі звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності) розглядається податковим законодавством як операція з придбання такого майна.
Відповідно до п. 189.15 ст. 189 ПКУ у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.
Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення п. 198.5 ст. 198 ПКУ.
Згідно з п. 197.12 ст. 197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб’єктами підприємницької діяльності – приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.
Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).
Отже, при здійсненні банком та іншими фінансовими установами операцій з постачання майна, набутого ними у власність від платника ПДВ, внаслідок звернення стягнення на таке майно такий банк (фінансова установа) зобов’язані:
до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте банком (фінансовою установою) у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики), застосувати режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі абзацу другого п. 197.12 ст. 197 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою звільненою від оподаткування операцією;
у разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, – нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну;
нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. При цьому ціна придбання такого майна визначається з урахуванням ПДВ, незалежно від того, включив банк (фінансова установа) під час придбання такого майна суми ПДВ до складу податкового кредиту чи ні.

Затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/453764.html розміщено наступне повідомлення.
Наказом Міністерства фінансів України від 08 лютого 2021 року №67 затверджена Узагальнююча податкова консультація щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення), якою надано роз’яснення з таких питань:
критеріїв визнання осіб пов’язаними, якими повинен користуватись платник податків під час визначення діапазону рентабельності зіставних юридичних осіб;
переліку інформації, яку повинна містити документація з трансфертного ціноутворення, визначеного п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (зокрема, стосовно необхідності обґрунтування у документації економічної доцільності КО і наявності ділової мети), у зв’язку із внесенням змін до вказаного підпункту Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466);
порядку застосування штрафних санкцій до платників податків у разі проведення самостійного коригування ціни КО і сум податкових зобов’язань за звітний 2019 рік та подання відповідного уточнюючого розрахунку після 01.10.2020 під час дії карантину, встановленого Урядом на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19);
критеріїв визнання пов’язаних осіб, які має застосовувати платник податків при визначенні КО у 2020 звітному році, у зв’язку із змінами, запровадженими Законом № 466 (до та після 23.05.2020; із наведенням чотирьох прикладів).
З повним текстом Узагальнюючої податкової консультації можна ознайомитись за посиланням https://mof.gov.ua/uk/set-of-summarizing-tax-consultations.

Плани ДПС амбітні: запускаемо е-податки, е-РРО, е-Акциз
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
ДПС є активним учасником процесу цифрової трансформації адміністративних послуг. Серед 94 проектів, започаткованих Мінцифри у ключових сферах, податкова відповідає за е-податки, е-РРО, е-Акциз.
Податкова служба має амбітні плани. Запускаються сервіси е-податки, е-РРО, е-Акциз. Ці сервіси допоможуть зробити процеси сплати податків швидшими, ефективнішими та максимально прозорими.
Побудова е-ДПС є важливою складовою розбудови цифрової держави загалом. Саме тому в податковій підтримують важливі державні проекти цифрової траснформації, які дозволяють цифровізувати Україну у всіх сферах та на всіх рівнях – від загальнонаціонального до місцевого.
Переглянути проекти ДПС можна на Порталі «Дія». Там міститься необхідна інформація про проекти, зокрема, чіткі дедлайни, супутні проекти та відповідальні за процеси реалізації.
Проєкти ДПС:
– створення інформаційної системи електронного адміністрування акцизного податку;
– розвиток інформаційної системи для збору, зберігання, використання даних РРО/ПРРО;
– запровадження оновлених електронних послуг кабінету платника податків.
Загалом, для створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього бізнесу в рамках експериментального проєкту через Портал «Дія» заплановано перевести близько 10 адміністративних послуг ДПС.
Дізнатися більше про проекти цифрової трансформації: https://plan2.diia.gov.ua/projects.

На Дніпропетровщині з початку року за несвоєчасну сплату призупинено дію 220 ліцензій
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
У Дніпропетровській області станом на 01.02.2021 діє 17 243 ліцензії на виробництво, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберіганням пального по 7 369 суб’єктах господарювання, з них:
– 13 741 ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (7398 – алкогольні напої, 6343 – тютюнові вироби) по 4 730 суб’єктах господарської діяльності;
– 84 ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (70 – алкогольні напої, 14 – тютюнові вироби) по 58 суб’єктах господарської діяльності;
– 25 ліцензій на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів (23 – алкогольні напої, 2 – тютюнові вироби) по 25 суб’єктах господарської діяльності;
– 618 ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним по 103 суб’єктах господарської діяльності;
– 2 558 ліцензій на зберігання пального по 2 257 суб’єктах господарської діяльності;
– 211 ліцензій на право оптової торгівлі пальним по 190 суб’єктах господарської діяльності;
– 6 ліцензій на виробництво пального по 6 суб’єктах господарської діяльності.
Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснюється контроль за своєчасністю щоквартальної сплати суб’єктами господарювання ліцензій на виробництво, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберіганням пального.
Так, з початку 2021 року призупинено дію 220 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу, з них: на право торгівлі алкогольними напоями – 100, тютюновими виробами – 120.
Анульовано з початку року 45 ліцензій, з них:
– 30 – на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;
– 15 – на право торгівлі тютюновими виробами

Який документ повинна надати контролюючому органу фізична особа-резидент яка отримала іноземні доходи, якщо податки сплачувались за межами України?
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.), крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ (п. 170.13 ст. 170 ПКУ набирає чинності з 01.01.2022).
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у податковій декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.
Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.
Враховуючи викладене вище, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

Дата отримання доходу платником єдиного податку
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Відповідно до п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

З 19 лютого діє форма звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Мінфін наказом від 14.12.2020 р. №764 (зареєстровано в Мін’юсті 04.02.2021 р. за №155/35777) затвердив:
форму Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній;
Порядок заповнення Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній.
Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній складається за фінансовий рік та повинен містити інформацію в розрізі кожної юрисдикції, у якій зареєстрований учасник міжнародної групи компаній або в якій міжнародна група компаній здійснює свою діяльність
Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Наказ №764 було опубліковано в “Офіційному віснику” від 19.02.2021 р. №13. Відповідно ця форма звіту почала діяти з 19 лютого.
Коли подається цей звіт?
Згідно з Порядком, цей звіт подається, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, в яку входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному року, перевищує еквівалент 750 мільйонів євро та за наявності однієї із обставин:
платник податків є материнською компанією міжнародної групи компаній;
материнська компанія міжнародної групи компаній уповноважує платника податків – резидента України на подання звіту у розрізі країн до контролюючого органу;
відповідно до вимог законодавства місцезнаходження материнської компанії міжнародної групи компаній подання Звіту від такої міжнародної групи компаній не вимагається, і при цьому материнська компанія такої групи не уповноважує іншого учасника міжнародної групи на подання Звіту в іншій іноземній юрисдикції, де передбачене його подання;
між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією розташування материнської компанії міжнародної групи компаній або іншого учасника цієї групи, уповноваженого материнською компанією такої групи на подання звіту у розрізі країн, підписаний міжнародний договір, що передбачає можливість здійснення обміну податковою інформацією, але не набув чинності порядок обміну звітами у розрізі країн або наявні факти систематичного невиконання такого порядку.
Форма звіту
Звіт складається із таких невід’ємних частин та розділів:
заголовна частина (“Загальні відомості”) – містить загальні відомості про Звіт, платника податків, який подає звіт, найменування міжнародної групи компаній та період звітування;
основна частина (“Окремі звіти в розрізі країн”) – представляє собою набір окремих звітів щодо всіх держав (територій), в яких міжнародна група компаній здійснює свою діяльність. Кожен такий звіт складається із таких розділів:
розділ I “Інформація про розподіл доходів, податків та ділової активності в розрізі держав (територій)” Звіту, в якому зазначається інформація про розподіл доходів, податків та ділової активності міжнародної групи компаній у відповідній державі (території);
розділ II “Перелік учасників міжнародної групи компаній в розрізі держав (територій)” Звіту, в якому зазначаються відомості про перелік усіх учасників міжнародної групи компаній у відповідній державі (території);
частина “Додаткова інформація” Звіту – дозволяє надавати будь-яку коротку інформацію або пояснення, які на думку платника податків вважаються необхідними або які полегшують розуміння обов’язкової інформації, що міститься в основній частині Звіту.
Яку інформацію повинен містити звіт?
Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній складається за фінансовий рік та повинен містити інформацію в розрізі кожної юрисдикції, у якій зареєстрований учасник міжнародної групи компаній або в якій міжнародна група компаній здійснює свою діяльність, а саме:
назву держави (території) реєстрації;
загальну суму доходів (виручки), у тому числі з розбивкою на окремі угоди;
суму нарахованого та сплаченого податку на прибуток підприємств (корпоративного податку);
розмір статутного капіталу;
суму нерозподіленого (накопиченого) прибутку;
чисельність працівників;
балансову вартість матеріальних активів;
основні види діяльності, що здійснюються учасниками Групи.
Термін подання звіту
Згідно з Порядком, Звіт подається протягом дванадцяти місяців після закінчення фінансового року. У разі відсутності відомостей про встановлений материнською компанією міжнародної групи компаній фінансовий рік Звіт подається протягом дванадцяти місяців після закінчення календарного року.
Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Подання платниками податків Звіту вперше застосовується щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports).

Визначення частки відрахувань прибутку держпідприємств за 2020 рік
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Уряд за поданням Мінекономіки щороку затверджує базові нормативи відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів господарськими товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави (далі – базовий норматив). Господарські товариства сплачують дивіденди на державну частку до Держбюджету у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів, пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах. Проект постанови, яким встановлюється базовий норматив на 2020 рік, розробило Мінекономіки. Запропоновано затвердити базовий норматив за результатами фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання у 2020 році, у розмірі 50%. Такий же розмір базового нормативу встановлений на 2019 рік постановою КМУ від 24.04.2020 р. № 328.
Режим роботи центрів обслуговування платників на період посиленого карантину
Режим роботи центрів обслуговуваня платників еа період посиленого карантину
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що Центри обслуговування платників працюють з 8 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. (у п’ятницю з 8 год. 00 хв. до 15 год. 45 хв.) з обідньою перервою з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв., та з технічними перервами для санітарної обробки та провітрювання кожні дві години на 10 – 15 хв. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи скорочується на одну годину.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області рекомендує платникам утриматися від відвідування центрів обслуговування платників без нагальної потреби. Особливо, якщо проблему, з якою платник збирається звернутися до ЦОП, можна вирішити дистанційно (онлайн або поштою).
За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування.
Прийом всієї вхідної кореспонденції, у тому числі заяв на отримання послуг, здійснюється виключно через скриньки для кореспонденції, режим листування в Електронному кабінеті у форматі pdf (обмеження 2 МБ) або поштою.
Якщо ж причина звернення невідкладна і потребує обов’язкового відвідування ЦОП, просимо платників здійснити попередній запис за телефоном відповідного ЦОП та при відвідуванні дотримуватись рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України щодо зменшення впливу та передачі гострих респіраторних вірусних інфекцій.
Контакти центрів обслуговування платників розміщено у відкритій частині Електронного кабінету (розділ «Прес-центр»), та у банері «Центри обслуговування» на субсайті Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Єдиний внесок: списати суми недоїмки, штрафів та пені можливо до 01.03.2021
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують.
Фізичним особам підприємцям (далі – ФОП), які не здійснюють підприємницьку діяльність, та особам, які провадять незалежну професійну діяльність і не отримували дохід від цієї діяльності у період з 01.01.2017 до 01.12.2020, надана можливість скористатись правом щодо списання несплаченої станом на 01.12.2020 суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), штрафів та пені, нарахованої на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки.
Такою можливістю зазначені особи можуть скористатись до 01.03.2021.
Для цього необхідно виконати наступні умови:
– подати заяву державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи ФОП про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;
– особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подати до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску;
– подати заяву у довільній формі щодо списання нарахованого єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 01.12.2020;
– подати до податкового органу за місцем реєстрації звітність відповідно до вимог частини 2 статті 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами за період з 01.01.2017 по грудень 2020 року включно. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Отже, для звірення даних на отримання можливості здійснити списання заборгованості з єдиного внеску зазначеним категоріям платників необхідно у строк не пізніше 26.02.2021 звернутися до податкового органу.

Співпраця з ОТГ – шлях вирішення актуальних питань оподаткування
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Налагодження та розширення співпраці з об’єднаними територіальними громадами (далі – ОТГ) – один з пріоритетних напрямків роботи податкової служби Дніпропетровського регіону, що надзвичайно важливо зараз – у період децентралізації.
У рамках такої співпраці 19 лютого поточного року в. о. начальника Головного управління ДПС Ольгою Мазур проведена зустріч у форматі «круглого столу», на яку були запрошені голова Солонянської селищної ради Михайло Копейко та Перещепинський міський голова Ярослав Цвіркун.
У зустрічі прийняли участь фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області практично з усіх напрямків роботи.
Ольга Мазур, відкриваючи захід, привітала присутніх та подякувала усім за участь у зустрічі.
Вона зупинилась на позитивній динаміці надходжень до державного та місцевих бюджетів за минулий рік та січень 2021 року і звернула увагу на значимість спільних заходів органів податкової служби та ОТГ у наповненні бюджетів.
«Минулий та поточні роки – особливі. Карантинні умови, запроваджені державою з березня 2020 року, завдали певні складні умови для бізнесу.
І ми вдячні громадянам та бізнесу, які навіть у цей непростий для країни період сумлінно сплачують податки. Адже сумлінна сплата податків – це приклад високої податкової культури», – акцентувала в. о. начальника Головного управління ДПС.
Голова Солонянської селищної ради Михайло Копейко та Перещепинський міський голова Ярослав Цвіркун звернули увагу, що стабільність та економічний розвиток будь-якої територіальної громади, у першу чергу, залежить від наповнення бюджету. Вони зупинились на основних напрямках роботи; питаннях, які потребують першочергового вирішення, у тому числі шляхом співпраці з податковою службою області.
У ході зустрічі обговорювались питання надходження коштів до місцевих бюджетів; забезпечення повноти обліку землекористувачів, як одного із шляхів збільшення надходжень до місцевих бюджетів плати за землю; своєчасне проведення та перегляд раніше затвердженої нормативної грошової оцінки землі, яка згідно з Податковим кодексом України є базою оподаткування землі.
Особлива увага приділялась спільній організації роботи щодо залучення до декларування доходів від продажу сільськогосподарської продукції «одноосібників» (власників земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею більше 2 га) та фізичних осіб, які отримують доходи за здавання іншим фізичним особам власних паїв в оренду, а також проведення кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2020 році.
Крім того обговорювались питання податкового боргу, що обліковується на території населених пунктів Солонянської ОТГ і Перещепинської ОТГ, та механізмів врегулювання податкового боргу, зокрема підприємств комунальної форми власності, відповідно до Закону України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX.
Також розглядались можливості електронних сервісів Державної податкової служби України, зокрема Електронного кабінету, переваги подання податкової звітності в електронному вигляді. Для реалізації податкового сервісу та надання роз’яснень щодо максимальної кількості адміністративних та електронних послуг у минулому році введено в дію мобільний центр обслуговування платників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – мобільний ЦОП).
Мобільний ЦОП створено з метою вирішення невідкладних питань з оподаткування, забезпечення зручних та доступних умов для декларування і отримання послуг та сервісів фізичними і юридичними особами, поліпшення іміджу органів Державної податкової служби України.
Мобільний ЦОП надає послуги громадянам віддалених куточків області. При цьому, графік виїздів мобільного ЦОПу формується з урахуванням пропозицій територіальних громад та сільських рад про необхідність отримання їх мешканцями адміністративних послуг та консультацій.
У житті сучасного суспільства важливу позицію займає інформація. На сьогодні найбільш ефективним засобом її поширення є мережа Інтернет.
Важливим джерелом інформування суспільства для фахівців податкової служби є сайти органів влади, які сприяють обміну інформацією та посиленню взаємодії, зокрема з територіальними громадами. Адже ОТГ – це органи місцевого самоврядування, які найбільш наближені до населення. У зв’язку з наявністю в ОТГ інформаційних ресурсів, зокрема сайтів та сторінок у мережі Фейсбук, на зустрічі запропоновано розміщувати податкову інформацію на таких ресурсах, можливо у тематичному розділу.
Підсумовуючи результати заходу в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур зазначила: «З метою обговорення та вирішення актуальних питань і проводяться такі зустрічі, як сьогодні.
Ми відкриті до співробітництва, нових ідей та конструктивної співпраці і впевнені, що результат буде позитивним».
Захід пройшов у форматі цікавого та корисного діалогу для кожної із сторін.
Представники ОТГ подякували податківцям Дніпропетровщини за проведену зустріч та висловили впевненість у подальшій співпраці щодо спільних дій у вирішенні нагальних питань.

На Дніпропетровщині з початку року за несвоєчасну сплату призупинено дію 220 ліцензій
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області області інформують.
У Дніпропетровській області станом на 01.02.2021 діє 17 243 ліцензії на виробництво, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберіганням пального по 7 369 суб’єктах господарювання, з них:
– 13 741 ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (7398 – алкогольні напої, 6343 – тютюнові вироби) по 4 730 суб’єктах господарської діяльності;
– 84 ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (70 – алкогольні напої, 14 – тютюнові вироби) по 58 суб’єктах господарської діяльності;
– 25 ліцензій на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів (23 – алкогольні напої, 2 – тютюнові вироби) по 25 суб’єктах господарської діяльності;
– 618 ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним по 103 суб’єктах господарської діяльності;
– 2 558 ліцензій на зберігання пального по 2 257 суб’єктах господарської діяльності;
– 211 ліцензій на право оптової торгівлі пальним по 190 суб’єктах господарської діяльності;
– 6 ліцензій на виробництво пального по 6 суб’єктах господарської діяльності.
Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснюється контроль за своєчасністю щоквартальної сплати суб’єктами господарювання ліцензій на виробництво, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберіганням пального.
Так, з початку 2021 року призупинено дію 220 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу, з них: на право торгівлі алкогольними напоями – 100, тютюновими виробами – 120.
Анульовано з початку року 45 ліцензій, з них:
– 30 – на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;
– 15 – на право торгівлі тютюновими виробами.

Постановка на облік в податкових органах і реєстрації платниками податку на прибуток підприємств нерезидентів
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Законами України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», від 14 липня 2020 року № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» та від 17 грудня 2020 року № 1117 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями в частині постановки на облік в податкових органах і реєстрації платниками податку на прибуток підприємств нерезидентів.

ДПС України надає актуальні запитання-відповіді щодо реєстрації нерезидентів платниками податку на прибуток підприємств та їх оподаткування.
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Запитання: Чи виникнуть проблеми із застосуванням положень Податкового кодексу України, які розглядають постійне представництво як окремого платника податку на прибуток підприємств, у зв’язку зі скасуванням відповідної реєстрації для постійного представництва?
Відповідь: Ні. Проблем із реєстрацією не виникає. Іноземні компанії вже реєструються як платники податку на прибуток. Для взяття на облік та реєстрації платником податку на прибуток іноземна компанія подає до контролюючого органу заяву за формою № 1-ОПП (із зазначенням підстав для взяття на облік). До такої заяви додаються документи, перелік яких визначений у пункті 64.5 статті 64 Кодексу. Всім іноземним компаніям при взятті на облік в контролюючих органах надається податковий номер, яким є реєстраційний (обліковий) 9 – значний номер. Іноземній компанії видається довідка про взяття на облік за формою N 34- ОПП. Додатково питання реєстрації іноземних компаній викладені в Інформаційному листі N 19. Територіальні органи (ЦОП) поінформовані і приймають документи.
Питання: Як дотримуватися нових правил за відсутності нового порядку реєстрації нерезидентів як платників ПнПП?
Відповідь: Наказ Міністерства фінансів України від 08.02.2021 № 62 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» – на державній реєстрації в Мінюсті. Водночас Кодексом прямо визначені і підстави, і перелік документів, які подаються для взяття на облік. Тому до набрання чинності змінами слід керуватися нормами пункту 64.5 статті 64 Кодексу і Порядком обліку платників податків і зборів в частині, яка не суперечить Кодексу.
Питання:Чи повинні нерезиденти, діяльність яких в Україні не створює постійне представництво, реєструватися платниками податку на прибуток підприємств?
Відповідь: Ні
Питання: Чи буде нерезидент як новий платник податку на прибуток підприємств вважатися правонаступником його постійного представництва щодо податкових активів та зобов’язань, сформованих у попередніх звітних періодах?
Відповідь: Так
Питання: Чи призводить зняття з обліку постійного представництва як платника податку на прибуток і відповідна реєстрація відповідного нерезидента до проведення податкової перевірки такого представництва та/або нерезидента?
Відповідь: Ні
Питання: Чи повинен нерезидент, зареєстрований платником податку на прибуток підприємств, готувати окрему фінансову звітність для цілей цього податку, окрім фінансової звітності його постійного представництва?
Відповідь: Ні
Питання:Якщо постійне представництво нерезидента подавало квартальну звітність з податку на прибуток підприємств у 2020 році, чи повинен такий нерезидент продовжувати подавати квартальну звітність у 2021 році, якщо річний дохід постійного представництва за 2020 рік перевищує 40 млн гривень?
Відповідь Так У разі виникнення питань нерезиденти, постійні представництва можуть звернутися до ДПІ

Як перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката?
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують.
Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС наступним чином:
1) за посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».
Для цього в полі:
«код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);
«Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);
«УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).
При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.
Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;
2) за допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».
Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо терміну його дії.

Як платнику податку на прибуток, який застосовує коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (у т. ч. на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), розрахувати суму пільги з податку на прибуток, передбачену п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ?
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області консультують.
Відповідно до п.п. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).
Податкова пільга – передбачене податковим законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ (п. 30.1 ст. 30 ПКУ).
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1233).
Згідно з нормою п. 2 Порядку № 1233, яка набрала чинності з 01.01.2020, суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.
У зв’язку з цією нормою суб’єкти господарювання, що не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, ведуть облік сум таких пільг, які відображаються у додатку ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – додаток ПП).
У додатку ПП до Декларації (далі – додаток ПП) відображаються відомості щодо коду пільги та найменування пільги за кожним видом податкових пільг з податку на прибуток підприємств згідно із довідником пільг, затвердженим ДПС; суми податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти); строку користування податковою пільгою у звітному періоді; суми податкової пільги, що використана за цільовим призначенням.
Підпунктом 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Сума податку на прибуток, яку платник податку не сплатив до бюджету у зв’язку з таким зменшенням фінансового результату до оподаткування є пільгою (код пільги згідно з Довідником інших податкових пільг – 11020301), та відображається у додатку ПП.
Додаток ПП вперше подається починаючи зі звітних періодів 2020 року.
Сума пільги, передбаченої п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ, розраховується таким чином: сума від’ємного значення попереднього звітного року в межах суми прибутку звітного періоду х розмір базової ставки податку : 100. При цьому платник податку, який застосовує коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (у т. ч. на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), суму такої пільги відображає у додатку ПП, якщо показник у рядку 04 «Об’єкт оподаткування (рядок 02+ рядок 03РІ)» Декларації за відповідний звітний період має позитивне значення без врахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року.
Сумою прибутку податкового (звітного) періоду в межах якого визначається сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років для розрахунку суми пільги з податку на прибуток, передбаченої п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ, є показник у рядку 04 «Об’єкт оподаткування (рядок 02+ рядок 03РІ)» Декларації зі знаком «+ чи -» без врахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року, відображеної у рядку 3.2.4 додатка РІ за такий період.
У разі якщо об’єкт оподаткування з податку на прибуток у звітному періоді має від’ємне значення або дорівнює нулю без врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року, то втрати до бюджету не виникають та сума пільги не визначається.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Фізична особа має право подати нову податкову декларацію для отримання податкової знижки, якщо виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані у поданій декларації
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області консультують.
Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Отже, якщо платником податку – фізичною особою виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), для реалізації права на податкову знижку, то він може подати Декларацію з типом «Нова звітна» до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.

Затверджено зміни до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що з метою приведення процедури оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження у відповідність до вимог податкового законодавства, Міністерством фінансів України наказом від 14.01.2021 № 9 (далі – Наказ № 9) затверджено зміни до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами.
Зокрема, уточнено, що скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в частині виконання функцій контролюючого органу відповідно до пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Також передбачено, що скарги на рішення контролюючого органу щодо нерезидентів, визначені у п. 56.3 1 статті 56 Кодексу, можуть бути подані до контролюючого органу, який прийняв такі оскаржувані рішення.
Контролюючий орган, який прийняв оскаржувані рішення, повинен розглянути скаргу нерезидента в порядку, визначеному для контролюючого органу вищого рівня.
Скарга подається у письмовій формі до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 робочих днів (раніше було 10 календарних днів), що настають за днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що оскаржується. Протягом 6 місяців з дати закінчення вказаного строку платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). Розглядаючи клопотання платника податків, контролюючий орган вищого рівня, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Наказ набрав чинності з 12.02.2021 року.

Відомості про доходи – просто і зручно
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють. Цифрова трансформація Державної податкової служби триває. Для спрощення та зручності спілкування громадян з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, банками, іншими установами та організаціями ДПС запроваджено новий е-сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, засвідчених кваліфікованою електронною печаткою ДПС».
Для отримання відомостей про доходи не потрібно звертатись до органів ДПС. Достатньо за допомогою засобів Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) подати запит та отримати відповідь «Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків», засвідчену кваліфікованою електронною печаткою ДПС.
Електронний документ, засвідчений кваліфікованою електронною печаткою ДПС, є аналогом документа, виданого контролюючим органом у паперовій формі.
Перевірити правовий статус підпису можна на офіційному вебсайті центрального засвідчувального органу в розділі «Довірчі послуги» → «Перевірити підпис» за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Одержувач електронного документа отримує можливість ідентифікувати підписувача такого документа та перевірити його цілісність.
Довідково повідомляємо, що в рамках нового е-сервісу також надано можливість отримати особою інформацію про свої доходи за період, починаючи з І кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (з розбивкою поквартально).

ДПС: не втрачайте можливість врегулювання податкового боргу
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/454161.html повідомила наступне.
Платники податків активно користуються можливістю врегулювання податкового боргу, передбачену нормами Закону № 1072.
Так, станом на 1 лютого цього року до територіальних органів ДПС вже направлено 65 заяв про відстрочення податкового боргу на загальну суму 307,9 тис. гривень.
Скористатися таким правом можуть платники податків – фізичні особи (у тому числі самозайняті), у яких сукупний розмір податкового боргу за усіма податками і зборами не перевищує 6800 грн (включно) станом на 1 грудня 2020 року. При цьому такий борг має бути несплаченим/непогашеним на дату надання відстрочення.
Заяви можуть подаватися платниками з дати набрання чинності Законом № 1072 (10 грудня 2020 року). Відстрочення здійснюватиметься до 29 грудня 2021 року.
Крім того, нормами Закону № 1072 передбачено можливість для платників податків скористатися процедурою списання штрафних санкцій. Згідно з процедурою у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами протягом шести місяців від дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, списуються штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу. При цьому штрафні санкції і пеня, пов’язані зі сплатою такого податкового боргу, не будуть застосовуватися, а нараховані будуть відкориговані до нульових показників.
Станом на 1 лютого 2021 року платниками податків вже подано 193 заяви про участь у цій процедурі. Повністю або частково погасили податковий борг 95 платників на загальну суму 66,2 млн гривень.
Нагадаємо, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072‑IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» передбачено можливості врегулювання податкового боргу.

Внесено зміни до форми запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/454037.html повідомила наступне.
З 22 лютого 2021 року набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.12.2020 № 746 «Про внесення змін до форми запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки».
Наказ забезпечує приведення форми запиту до вимог абзацу четвертого пункту 73.5 статті 73, абзаців першого та другого підпункту «а» підпункту 39.5.2.13 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 Податкового кодексу України Кодексу (далі – Кодекс) щодо отримання контролюючим органом під час проведення зустрічної звірки у порядку, передбаченому пунктом 73.5 статті 73 Кодексу, інформації (документів), яка (які) необхідна (необхідні) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» в ланцюгу постачання/ придбання товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав, що є предметом контрольованих операцій), від платників податків, які є сторонами контрольованої операції, що перевіряється, задіяні у вказаному ланцюзі, або платників податків та/або інших суб’єктів інформаційних відносин, які володіють інформацією, необхідною для визначення такої відповідності умов контрольованої операції.
При внесенні змін до форми запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки дотримано вимоги Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» (із змінами).
Крім того, до форми запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки внесена уточнююча інформація щодо реквізитів суб’єкта господарювання у частині зазначення серії паспорта фізичної особи у разі її наявності.

До уваги платників рентної плати!

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що сума податкових зобов’язань з рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, визначена у податковій декларації, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
У 2021 році граничний термін сплати податкових зобов’язань вищезазначеними платниками припадає:
– за січень 2021 року – на 02 березня 2021 року.
Звертаємо увагу платників рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, а також збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, на необхідність сплатити податкових зобов’язань:
за січень 2021 року – до 26 лютого 2021 року.

Електронний документообіг між платником податків та
контролюючим органом
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Відповідно до змін, внесених п.п. 2 п. 6 розд. І Закону України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», які набрали чинності 07.11.2020, ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено новим п. 42.6, згідно з яким електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:
отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податкова декларація в електронному (паперовому) вигляді з ознакою «Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча»
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з абзацами першим та другим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються (абзац сьомий п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Пунктом 1 глави 1 розд. IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі – Порядок № 422), визначено, що первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності (далі – Звітні документи).
Відповідно до п. 4 глави 4 розд. ІV Порядку № 422 якщо після подання Звітного документа платник податків подає до граничного строку подання новий Звітний документ із виправленими показниками, поданий раніше Звітний документ стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».
Дані Звітного документа, який отримує ознаку стану обробки «Історія подання», після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за таким Звітним документом виключаються з інтегрованої картки платника. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).
Крім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують звітні документи, для яких відповідальними за адміністрування відповідного податку підрозділами проводяться нарахування у ручному режимі (крім ПДВ) (наприклад, якщо відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податків подає разом з таким Звітним документом доповнення, складені за довільною формою (введення у зв’язку з податковою реформою нових податків тощо)).
Враховуючи зазначене, податкова декларація подається з ознакою:
«Звітна» – за відповідний базовий звітний (податковий) період у встановлені ст. 49 ПКУ строки для такого подання або з порушенням термінів подання;
«Нова звітна» – до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період з виправленими показниками після поданої податкової декларації з ознакою «Звітна»;
«Уточнююча» – після граничного терміну подання декларації за такий самий звітний період (з урахуванням строків давності) при виправленні показників поданої податкової декларації.

Порядок списання сум недоїмки, нарахованих платникам ЄВ, а також штрафів і пені, нарахованих на такі суми
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності 10.12.2020, внесені зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема, п. 9 прим. 15 розд. VIII Закону № 2464 викладено в новій редакції.
Так, відповідно до п. 9 прим. 15 розд. VIII Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 01 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених п. 9 прим. 15 розд. VIII Закону № 2464, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 01 березня 2021 року:
а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 Закону№ 2464 (фізичні особи – підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;
б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.
Податковий орган протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми, надає територіальним підрозділам державної виконавчої служби інформацію про такі списані суми недоїмки з єдиного внеску в розрізі платників єдиного внеску.
З дня винесення податковим органом рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, на підставі наданої контролюючим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, відповідно до цього пункту в порядку, визначеному Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» із змінами та доповненнями.

Чи необхідно сплачувати транспортний податок за автомобіль, який є об’єктом оподаткування, якщо його викрадено?
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області консультують.
Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755–VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ). Відповідно до п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Підпунктом 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Комфортне сервісне обслуговування – мобільний
центр обслуговування платників
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Для забезпечення зручних і доступних умов для отримання послуг і сервісів від ДПС, мобільний центр обслуговування платників (далі – ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) продовжує надавати послуги громадянам віддалених куточків територіальних громад.
Виїзд мобільного ЦОПу 17 лютого поточного року до мешканців Письменського старостинського округу Васильківської селищної ради в с. Вербівське забезпечено за участі фахівців Васильківської ДПІ ГУ ДПС, працівника Павлоградського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС за підтримки голови Васильківської територіальної громади Сергія Павліченка, директора ТОВ «Авангард» Дмитра Ушакова. Участь у роботі мобільного ЦОПу взяли староста Письменського старостинського округу Васильківської селищної ради Сергій Красота, начальник відділу земельних відносин виконавчого комітету Васильківської селищної ради Артем Шаталов.
Під час роботи мобільного ЦОПу Наталія Форостініна повідомила, що виїзди мобільних ЦОПів організовано з метою забезпечення зручних та доступних умов для декларування та отримання послуг і сервісів фізичними та юридичними особами від ДПС, вона повідомила про графік роботи ЦОП, номери телефонів, за якими можна отримати будь-яку податкову консультацію спеціаліста, які саме адміністративні послуги можна отримати у мобільному ЦОПі, які документи потрібно мати при собі для отримання тієї чи іншої послуги.
Особливу увагу Наталія Форостініна акцентувала на проведенні кампанії декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року, та роз’яснила алгоритм декларування, строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік, граничні терміни сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, підстави для нарахування податкової знижки у річній декларації, яка подається до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Крім того, значну увагу приділено можливості списання сум недоїмки, штрафних санкцій і пені з єдиного внеску, врегулюванню податкового боргу відповідно до Закону України від 04.12.2020 №1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2».
Під час роботи мобільного ЦОПу податківцями надано роз’яснення щодо переваг користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, зокрема електронним кабінетом, який забезпечує безконтактну взаємодію платників податків та контролюючих органів з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
Для підвищення якості податкового сервісу, результатом якого є зменшення часу на виконання суб’єктами господарювання податкових зобов’язань, ТОВ «Авангард» вручено ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) термін дії якої було подовжено.
Присутнім роздані примірники брошури «Електронний кабінет» – зручний електронний сервіс Державної податкової служби», «Стартувала деклараційна кампанія 2021», «Єдиний внесок: звільнення від сплати», «Заповнення поля «Призначення платежу», «Закон України №1072: врегулювання податкового боргу», «8 легких кроків роботи з ПРРО», «Застосування РРО для ФОП – платників єдиного податку», «Єдиний рахунок працює».
Фахівцями, задіяними в роботі мобільного ЦОПу, в с. Вербівське Письменського старостинського округу Васильківської територіальної громади від мешканців прийняті:
– заяви за формою 5-ДР – 10 шт.;
– заяви за формою 10-ДР – 10 шт.;
Фахівцями податкової інспекції організовано роботу у наданні консультаційної допомоги громадянам, які потребують отримання безкоштовних КЕП для подання декларації про майновий стан і доходи, за результатами чого з використанням отриманих кваліфікованих електронних підписів через електронний сервіс «Електронний кабінет» даними громадянами подано 3 декларації про майновий стан і доходи.
За результатами проведеної роботи подано 10 податкових декларацій про майновий стан і доходи (3 – в електронному вигляді , 7 – на папері), у тому числі 1 декларація подана щодо використання права на податкову знижку.
Загальна сума задекларованих доходів по поданих деклараціях про майновий стан і доходи – 90,0 тис. грн, як результат до бюджету надійде 16,2 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 1,4 тис. грн військового збору.
Під час роботи мобільного ЦОПу у Письменському старостинському окрузі Васильківської територіальної громади мешканців села Вербівське ознайомлено зі сторінками «Державна податкова служба України» на Facebook та YouTube, Telegram-каналом, сторінкою «ДПС у Дніпропетровській області» на Facebook.
Мешканці отримали фахову податкову консультацію від провідних спеціалістів виїзного мобільного ЦОПу з питань земельного податку, орендної плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Староста Письменського старостинського округу Васильківської селищної ради Сергій Красота подякував за забезпечення зручних і доступних умов для громадян щодо отримання сервісів та послуг від ДПС, за можливість отримання фахових консультацій від працівників податкової служби на питання, які турбують і актуальні на сьогодні, та висловив бажання співпрацювати у питаннях отримання адміністративних послуг і у подальшому.

Надходження єдиного внеску перевищили минулорічний показник на 60,6 млн гривень
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у січні місяці 2021 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на рівні 1 млрд 367,7 млн гривень. Цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 60,6 млн гривень. Про це повідомила в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.
«Варто відзначити, що такий ріст – результат комплексу заходів, що втілюються представниками усіх гілок влади та контролюючими органами у напрямку легалізації праці. Спілкуючись з працедавцями – порушниками, фахівці ДПС вважають, що норми закону у сфері оплати праці мають винятковий пріоритет. Тож, легальний ринок праці – це стабільні надходження до бюджетів та гарантоване соціальне і пенсійне забезпечення», – зазначила Ольга Мазур.
Станом на 01.02.2021 року кількість платників єдиного внеску на Дніпропетровщині становить майже 370 тисяч.

Борг зі сплати ЄСВ – у формі відкритих даних
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/454418.html повідомила наступне.
ДПС продовжує курс щодо політики відкритості, що підтверджується оприлюдненням нового набору даних у формі відкритих даних «Інформація про платників, які мають борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Зазначений набір даних оприлюднений на офіційному вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20210222164442 та на Порталі відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних https://data.gov.ua/dataset/8e7a4472-a010-4656-bfe9-60959ba5209d.
Періодичність оновлення цього набору даних відбувається щомісячно, про що зазначено у Паспорті набору даних.
Додатково повідомляємо, що набір даних оприлюднений у машиночитаному форматі «csv», як передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», зі змінами, а також з кодуванням UTF – 8 згідно з Методичними рекомендаціями, які оприлюднені у розділі «Інфохаб» Єдиного державного вебпорталу відкритих даних.

Щодо передачі інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/454186.htmll повідомила наступне.
31 січня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.05.2020 № 217 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії органів Державної податкової служби України та банків у процесі передачі інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі» (далі – Порядок № 217), зареєстрований у Мін’юсті 13.07.2020 за № 654/34937.
Нормами Порядку № 217, зокрема, передбачено розробку (доопрацювання) програмного забезпечення в частині створення можливості передачі/отримання органами ДПС інкасових доручень (розпоряджень) до/від банків та органів Казначейства в електронній формі та проведення його тестування.
До завершення реалізації зазначених норм органи ДПС продовжуватимуть направлення інкасових доручень (розпоряджень) до банків платників у паперовій формі відповідно до вимог постанови Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».
Про дату початку проведення тестування відповідного програмного забезпечення буде поінформовано додатково.

З початку року на сервіс ДПС України «Пульс» звернулись
83 платника Дніпропетровщини
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Протягом січня поточного року на антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс» звернулося 83 заявника Дніпропетровського регіону.
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
щодо роботи структурних підрозділів Головного управління ДПС (далі – ГУ ДПС)– 35 звернень (42 %);
щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 33 (40 %);
Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.
Також, у січні ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 51 звернення, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 2 звернення, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА».

Дії СГ для реєстрації ПРРО
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями.
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Реформування інституту відповідальності платників податків: удосконалено форму податкового повідомлення – рішення
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома платників, що з 01 січня 2021 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо удосконалення форми податкового повідомлення – рішення у зв’язку з реформуванням інституту відповідальності платника податків.
Так, податкове повідомлення – рішення доповнено обов’язковим елементом – мотиваційною частиною, в якій контролюючий орган не тільки обґрунтовує свою позицію, а також спростовує аргументацію платника податків.
Ці нововведення спрямовані на захист прав платників податків. Результатом їх застосування має стати зменшення зловживань з боку контролюючих органів під час проведення перевірки. У подальшому це значно спростить процедуру судового оскарження для платників податків.
Зазначені зміни до ПКУ внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466).
Тож Законом № 466 п. 17.1 ст. 17 ПКУ доповнено новим п.п. 17.1.16, відповідно до якого платник податків має право надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому ПКУ.
Крім того Законом № 466 ПКУ доповнено новою ст. 1121.
Так, відповідно до ст. 1121 ПКУ до обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень, належать:
► вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
► вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
► самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 1251 ПКУ).

Заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної пунктом 35№.6 статті 35№, пунктом 89.7 статті 89 та пунктом 131.2 статті 131 Податкового кодексу України (із змінами).

Пільги щодо сплати земельного податку встановлені для
фіичних осіб
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області консультують.
Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:
особи з інвалідністю першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).
Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Згідно з п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

В якій термін новостворена ФОП має право подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та ставки ЄП, встановленої для першої або другої групи, якщо державна реєстрація проведена в останні дні місяця
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Згідно із п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно п.п. 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Отже, новостворені фізичні особи – підприємці для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, повинні подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація. Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, законодавчо не передбачено перенесення термінів подачі заяви для фізичних осіб – підприємців, які були зареєстровані в останні дні місяця.

Відповідальність за здійснення СГ операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації платниками акцизного податку
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Підпунктом 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового (абзац перший).
Здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому ПКУ – тягне за собою накладання штрафу на юридичних осіб та ФОП у розмірі 100 відс. вартості реалізованого пального або спирту етилового (п. 117.3 ст. 117 ПКУ).
Крім того, відповідно до п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладання штрафу, визначеного п. 120.1 ст. 120 ПКУ – 340 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, а у разі повторного такого неподання/несвоєчасного подання платником, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Крім того, притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності (п. 112.1 ст. 112 ПКУ).
Частиною першою ст. 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) передбачено, зокрема, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку – тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина друга ст. 163 прим. 1 КУпАП).
Враховуючи зазначене, здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (в т.ч. у разі анулювання реєстрації), застосовується:
– штраф у розмірі 100 відс. вартості реалізованого пального або спирту етилового (п. 117.3 ст. 117 ПКУ);
– штраф у розмірі 340 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання декларацій акцизного податку за податкові періоди, в яких була здійснена така реалізація, а у разі повторного порушення – 1020 грн. (п. 120.1 ст. 120 ПКУ);
– до керівників та інших посадових осіб – адміністративна відповідальність згідно з ст. 163 прим. 1 КУпАП.

Для деяких видів аграрної продукції ставку ПДВ знижено
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Президент підписав Закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції” № 1115-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 17 грудня 2020 року.
Документ передбачає зниження ставки ПДВ з 20% до 14% за операціями з постачання та ввезення на територію України деяких видів сільськогосподарської продукції, зокрема: великої рогатої худоби, свиней, молока незбираного, пшениці та жита, ячменю, вівса, кукурудзи, соєвих бобів, цукрових буряків, насіння льону, свиріпи або ріпаку, соняшнику та інших олійних культур.
Закон спрямований на забезпечення підтримки сільськогосподарського товаровиробництва в Україні, залучення інвестицій у галузь та підвищення конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства.
Також реалізація норм закону знизить мотивацію платників податку до оптимізації податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з відповідною продукцією, що зменшить втрати бюджету та сприятиме детінізації у сфері аграрного виробництва.

ЗІР: користуйтесь актуальною, достовірною і повною довідковою інформацією!
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – ЗІР) створено у рамках Електронного Уряду з урахуванням тенденцій розвитку інформаційних технологій у сфері побудови вебресурсу.
Це інтегрований ресурс в інформаційне середовище органів ДПС України (далі – ДПС), в якому уся направленість діяльності ДПС, як внутрішня так і зовнішня, а також усі відповідні процеси інформаційно-довідкових ресурсів підтримуються та забезпечуються інформаційно-комп’ютерними технологіями.
Інформаційне наповнення ЗІР здійснюється на підставі функціональних повноважень ДПС, з урахуванням результатів всебічного аналізу інформації про потреби клієнтів, які звертаються до Контакт-центру ДПС та з метою мінімізації витрат часу представників бізнесу на спілкування з державними органами для отримання інформаційно-довідкових послуг.
ЗІР наповнюється інформацією, яка містить загальну позицію ДПС із застосуванням норм податкового законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС, без врахування особливостей конкретного платника податків та специфіки конкретних ситуацій та не є податковою консультацією в розумінні глави 3 «Податкова консультація» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і не спричиняє правових наслідків, передбачених ст. 53 ПКУ.
У розділах ЗІР: «Запитання – відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» інформація систематизована за тематикою:
оподаткування;
єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
електронні довірчі послуги.
Одним із розділів ЗІР є розділ «Програмні РРО», який містить, зокрема відповіді на актуальні питання щодо програмних РРО.
Скористатися ЗІР можна через офіційний вебпортал ДПС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс») або безпосередньо в Інтернет-мережі за адресою: zir.tax.gov.ua.
Мобільні додатки ЗІР можна безкоштовно завантажити на власні мобільні пристрої, скориставшись інтернет-магазинами: App Store та Google Play.

До уваги платників!
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/454513.html повідомила наступне.
З 1 січня 2021 року введені в дію нові бюджетні рахунки у розрізі територіальних громад для зарахування надходжень до бюджету та небюджетні рахунки для зарахування єдиного внеску.
Станом на 24 лютого 2021 року податковими органами забезпечено рознесення платежів день-у-день у повному обсязі датою фактичного перерахування та їх відповідне відображення в Електронному кабінеті.
Зазначаємо, що відповідно до норм п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ пеня та штрафні санкції не застосовуються за порушення податкового законодавства, вчинені у період дії карантину.
Інформація щодо нових реквізитів бюджетних та небюджетних рахунків розміщена в електронному кабінеті платників, на вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/) та в Центрах обслуговування платників.

Про актуальне в адмініструванні рентної плати
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління податкового адміністрування юридичних осіб Копильченко Тетяни на тему «Рентна плата: актуальні питання адміністрування».
Наводимо деякі питання та відповіді на них.
Питання 1. Добрий день!
Наше товариство є платником рентної плати за користування надрами (далі – рентна плата), але не має підтверджуючих документів проведення нами геолого-економічної оцінки ділянки надр, наданої товариству у користування за власний рахунок.
У зв’язку з набранням чинності змін, внесених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ХІ, скажіть, будь ласка, чи маємо ми право на застосування визначеного п. 252.22 ст. 252 Податкового кодексу України (ПКУ) коригуючого коефіцієнта у розмірі 0,95?
Відповідь. Вітаю.
Умовою для застосування коефіцієнта у розмірі 0,95 встановлено видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення (далі – Експертиза) за рахунок власних коштів, виконане платником рентної плати не раніше ніж за 5 років.
У разі проведення товариством процедури Експертизи звітів про геологічне вивчення, у тому числі геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин (ст. 45 Кодексу України про надра) за рахунок власних коштів впродовж п’ятирічного періоду, товариство має право застосовувати коригуючий коефіцієнт у розмірі 0,95 при обчисленні податкових зобов’язань з рентної плати.
Питання 2.
Чи виникають у підприємства податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, оскільки на підставі дозволу на спеціальне водокористування воно видобуває обсяги води з підземного водного простору для забезпечення виробничих потреб та передачі вторинним водокористувачам?
Відповідь
Оскільки платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – рентна плата) є землевласники та землекористувачі, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ), то підприємство є платником рентної плати з об’єктом оподаткування – обсягом вилученої (добутої) з надр підземної води, яка не потребує первинної переробки (п. 252.3 ст. 252 ПКУ).
Питання 3.
Підприємство при провадженні господарської діяльності вилучає обсяги підземної води засобами артезіанської свердловини. Чи є таке підприємство платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин?
Відповідь.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПКУ) або землевласники та землекористувачі, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл) (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Водокористувачі зобов’язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності Дозволу та використовувати воду (водні об’єкти) відповідно до цілей та умов їх надання (ст. 44 Водного кодексу України).
За відсутності у підприємства Дозволу у нього виникає обов’язок звернутися до Державного агентства водних ресурсів України, як центрального органу виконавчої влади, який відповідно до покладених на нього завдань видає та анулює Дозволи (п.п. 3 п. 4 Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 393), для визначення приналежності діяльності підприємства із видобування підземних вод до спеціального водокористування.
У разі отримання від Держводагентства Дозволу у підприємства відповідно до п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ виникатимуть податкові зобов’язання з рентної плати за обсяги вилученої (добутої) з надр підземної води, яка не потребує первинної переробки (п. 252.3 ст. 252 ПКУ).

Дії користувача, якщо він втратив (пошкодив) особистий ключ КЕП чи печаткиабо забув пороль до нього
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. Якщо користувач втратив (пошкодив) особистий ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки або забув пароль до нього, то він повинен звернутись до відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС, в якому отримував електронну довірчу послугу, подавши при цьому заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів (для отримання нових кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа).

Порядок та термін реєстрації ПРРО
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленим відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 635/34918 (далі – Порядок № 317).
Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.
Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.
Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.
Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557) (п. 4 розд. II Порядку № 317).
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).
За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови п. 6 розд. II Порядку № 317).

Який порядок списання сум недоїмки, нарахованих платником ЄВ, а також штрафів і пені, нарахованих на такі суми, згідно з п. 9 прим. 15 розд. VIII ЗУ від 08 липня 2010 року № 2464-VI?
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють. Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності 10.12.2020, внесені зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема, п. 9 прим. 15 розд. VIII Закону № 2464 викладено в новій редакції.
Так, відповідно до п. 9 прим. 15 розд. VIII Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 01 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених п. 9 прим. 15 розд. VIII Закону № 2464, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 01 березня 2021 року:
а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 Закону№ 2464 (фізичні особи – підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;
б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.
Податковий орган протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми, надає територіальним підрозділам державної виконавчої служби інформацію про такі списані суми недоїмки з єдиного внеску в розрізі платників єдиного внеску.
З дня винесення податковим органом рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, на підставі наданої контролюючим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, відповідно до цього пункту в порядку, визначеному Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» із змінами та доповненнями.

Подання ФОП Звіту про суми нарахованого доходк застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску у разі припинення підприємницької діяльності
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у п. 2 розд. ІІІ Порядку № 435, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 9 розд. ІІІ Порядку № 435).
Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до контролюючого органу страхувальники, зазначені у п. 2 розд. ІІІ Порядку № 435, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності або з дня подання заяви до контролюючого органу про зняття з обліку платника єдиного внеску (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 435).
Підпунктом 8 п. 2 розд ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790) (далі – Інструкція № 449) встановлено, що обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками у разі зняття їх з обліку в податкових органах:
для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) частини першої ст. 4 Закону № 2464, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно.
Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період;
для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, зазначених у п. 4 частини першої с. 4 Закону № 2464, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності/або здійснено перехід на сплату інших податків і зборів включно.
Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період.
Про ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що згідно п. 254.4 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України залишаються на рівні 2020 року, за винятком виду радіозв’язку (незалежно від служби, системи, радіотехнології, радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв) в діапазоні радіочастот 2300 – 2400 МГц, 2575 – 2610 МГц, 3400 – 3800 МГц.
Відповідно до п. 254.4 ст. 254 ПКУ ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України встановлені за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот.
Починаючи з 01 січня 2021 року ставка рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за видом радіозв’язку (незалежно від служби, системи, радіотехнології, радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв) в діапазоні радіочастот 2300 – 2400 МГц, 2575 – 2610 МГц, 3400 – 3800 МГц становить 3000,00 гривень.
Довідково: Зазначені зміни передбачені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Видача дубліката ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв у разі втрати або пошкодження раніше виданої ліцензії
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють. Відповідно до ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями у разі втрати або пошкодження ліцензії орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво)протягом семи робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво)дублікат ліцензії.
Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного у втраченій або пошкодженій ліцензії.

Чи включається до річної податкової декларації про майновий стан і доходи з метою оподаткування ПДФО сума поворотної фінансової допомоги, що надається ФЩ ЮО – нерезидентом на термін більше одного року?
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області консультують.
Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються відповідно до ст.ст. 1046 – 1053 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями (далі – ЦКУ).
Зокрема, згідно із ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути таку саму суму грошей або таку саму кількість речей того самого роду та якості.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи як основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається йому, а також основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти, а також доходи, отримані внаслідок індексації депозиту (вкладу) в гривні (прив’язка курсу національної валюти до курсу іноземних валют відповідно до умов договору) (п.п. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Тобто, сума коштів, надана юридичною особою – нерезидентом фізичній особі за договором позики, яку фізична особа (позичальник) повинна повернути позикодавцеві у визначений договором термін, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і не відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
При цьому, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

З 1 березня зареєструвати податкові накладні можна лише за новими формами
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, платникам ПДВ треба звернути увагу, що з 1 березня 2021 року року діє наказ Мінфіну від 02.12.2020 р. № 734, яким затверджено у новій редакції форми податкової накладної та декларації з ПДВ.
З 01.03.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) можна зареєструвати виключно податкові накладні (далі – ПН) та розрахунків коригування (далі – РК)до них, складені за новими формами.
Якщо починаючи з 01.03.2021 року виникнуть підстави для складання РК кількісних та вартісних показників до ПН, складеної за формою, чинною до 01.03.2021 року, та зареєстрованої в ЄРПН до вказаної дати, то такий РК необхідно скласти за новою формою. Водночас у рядку «код» такого РК проставляють код ознаки «1», «2», «3», або «4» залежно від ознаки джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи (постачальника/отримувача).
Також із 01.03.2021 року кількість найменувань поставлених товарів/послуг, які можуть бути зазначені в одній ПН не повинна перевищувати 99999 позицій.

На Дніпропетровщині за січень місяць сплачено майнових податків на суму понад 401 млн гривень
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Сплата у січні 2021 року майнових податків принесла місцевим скарбницям 401,3 млн грн.
Найбільша сума надходжень – платежи за землекористування. Так, за перший місяць землевласники та орендарі перерахували до бюджету 321,8 млн грн, що на 71,6 млн грн більше, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Більшу частину забезпечили юридичні особи – 307,2 млн гривень. Решту сплатили фізичні особи – 14,6 млн гривень.
На другому місці за обсягом надходжень – податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У цьому році власники нерухомості перерахували 77,8 млн грн, більше на 14,3 млн грн, ніж у січні минулого року. Традиційно більшу суму сплатили юридичні особи – 74,5 млн гривень. В свою чергу, фізичні особи сплатили 3,3 млн гривень.
Власники елітних автомобілів перерахували до бюджету 1,7 млн грн. транспортного податку, з яких 1,4 млн грн сплатили юридичні особи, решту – 0,3 млн грн – фізичні особи.
«Майнові податки були та залишаються істотним джерелом наповнення місцевого бюджету. Податок на майно, який складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю є бюджетоутворюючим у доходах місцевого бюджету, а тому у податковій приділяють максимум зусиль задля забезпечення повноти та своєчасності сплати всіх майнових податків»,- зазначила в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області