ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Порядок внесення розмінної монети в РРО та/або в ПРРО

Відповідно до п. 22 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання зобов’язані в разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот не видавати такі банкноти на здачу та надалі здати їх разом з готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком України (далі – НБУ)). Суб’єкти господарювання, у разі прийняття НБУ рішення щодо припинення карбування та випуску в обіг/додаткового випуску в обіг певних номіналів монет, зобов’язані здійснювати заокруглення загальної суми покупки в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом НБУ з питань, що регулюють обіг монет дрібних номіналів.

Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій, зокрема:

операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».

Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

Порядок відкриття спеціального рахунку в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування

Згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку.

Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.

Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83, яка набрала чинності 01 вересня 2021 року та діє до 01 вересня 2022 року, затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення № 83).

Пунктом 7 Положення № 83 встановлено, що банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) із змінами (далі – Інструкція № 492), у порядку, установленому в п. 62 розд. V для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції № 492.

Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету (додаток 1 до Положення № 83) та заяву (додаток 2 до Положення № 83).

Слід зазначити, що, анкета передбачає заповнення, зокрема, п. 14 відповідно до якого декларант повідомляє про джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються, у тому числі:

1) активи, отримані від ведення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності;

2) активи, отримані у вигляді неоподатковуваних доходів;

3) активи, отримані у вигляді подарунку;

4) інші джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються (зазначити які саме).

Водночас, підписуючи заяву, декларант повідомляє, що об’єкт декларування не належить до:

1. Активів фізичної особи, одержаних (набутих) декларантом унаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:

1) ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

2) ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

3) порушеннями у сфері валютного законодавства;

4) порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого в п. 12 ст. 50 від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями.

Активів фізичної особи, що належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 212, 212 прим. 1, а також у ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), у ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ).
Активів фізичної особи або юридичної особи, що належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 209, 258 прим. 55 і 306, у частинах першій і другій ст. 368 прим 3, у частинах першій і другій ст. 368 прим. 4, у ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, установленому в главі 12 розд. III від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями.
Активів декларанта, що мають джерела походження з території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом.

Банк здійснює приймання від декларанта готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою для зарахування на спеціальні рахунки декларанта через операційну касу за заявою на переказ готівки при цьому у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» заяви на переказ готівки зазначається «добровільне декларування» (п. 9 Положення № 83).

Витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, які включаються до складу податкової знижки

Відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

Пунктом 4 ст. 4 Закону України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 800) передбачено, що пільговий іпотечний житловий кредит – це фінансовий кредит, що надається громадянинові для будівництва або придбання доступного житла уповноваженим банком, рефінансування якого здійснює Державна іпотечна установа або Національний банк України, чи фінансовою установою – виконавцем державної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла.

Доступне житло – збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири (п. 1 ст. 4 Закону № 800).

Згідно з п. 4 Порядку надання державної підтримки та забезпечення громадян доступним житлом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819 «Деякі питання забезпечення громадян доступним житлом» (далі – Порядок) державна підтримка надається шляхом сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 або 50 відс. вартості нормативної площі доступного житла з урахуванням абзаців другого – четвертого п. 3 Порядку. При цьому одержувачі державної підтримки вносять на свій поточний рахунок, відкритий в банку, кошти в обсязі 70 або 50 відс. вартості нормативної площі доступного житла.

Одержувачі державної підтримки можуть отримувати кредит в банку для сплати частини вартості будівництва (придбання) доступного житла, що перевищує розмір державної підтримки, на умовах та у порядку, що визначені банком.

При цьому державна підтримка надається з розрахунку не більш як 21 квадратний метр на одну особу та додатково 10,5 квадратних метра загальної площі житла на сім’ю. Решту вартості житла сплачує громадянин, який уклав договір про будівництво (придбання) доступного житла, за власні кошти (п. 3 ст. 4 Закону № 800).

Враховуючи те, що при будівництві (придбанні) доступного житла платник податків має право скористатися державною підтримкою у вигляді сплати державою 30 або 50 відс. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку, а решта вартості житла сплачується фізичною особою за власні кошти, то до складу податкової знижки включаються витрати, які особисто понесені фізичною особою на будівництво (придбання) доступного житла та погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і відсотків за ним.

Порядок отримання платником довідки про відсутність заборгованості зі сплати ЄВ (в тому числі в електронному вигляді)

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554 затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. (далі – Порядок № 733).

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.

Заява подається платником (на його вибір):

у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі –уповноважений орган).

в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Заява повинна містити, серед іншого:

– обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи,

– найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Реєстрація суб’єктів господарювання як платників акцизного податку

Відповідно до п.п. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.

Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.

Згідно з п.п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність (п.п. 212.3.2 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

При цьому відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.

Також згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:

– суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;

– всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.

Серія інформаційних роликів щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування

Державна податкова служба України започатковує серію інформаційних роликів щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Начальник відділу з питань одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб Департаменту податкового адміністрування ДПС Владислав Воінов детально розкаже, що таке одноразове декларування, які активи декларуються, які типи одноразової декларації та багато іншої корисної інформації.

У першому випуску ви дізнаєтеся, скільки триватиме кампанія з одноразового декларування, її особливості, які активи фізичної особи підлягають декларуванню, хто може скористатися так званою податковою амністією, ставки збору тощо.

Переглянути відеоролик можна тут.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/514442.html

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області пройшов семінар для членів АППУ з окремих питань адміністрування ПДВ

Днями за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у режимі он-лайн проведено семінар для платників податків – членів Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області (далі – АППУ в Дніпропетровській області) та бухгалтерів платників податків, що входять до складу Територіального відділення.

Тематика семінару присвячена окремим питанням адміністрування ПДВ, пов’язаних з розблокуванням податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Семінар відбувся за участі заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія, начальника управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипової Манушак, начальника відділу адміністрування ПДВ управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС Добросовістної Нелі, начальника відділу перевірок інших галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС Дядченко Юлії, головного державного інспектора відділу адміністрування ПДВ управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС Глухої Тетяни, платники податків – представники АППУ в Дніпропетровській області та заступника Голови Ради АППУ в Дніпропетровській області Іванова Дмитра.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та питання зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН сьогодні є одними з найактуальніших для платників, які зареєстровані платниками ПДВ. Отже, обговорення зазначених питань у пріоритеті порядку денного семінару.

Фахівці ГУ ДПС зупинились на питаннях стосовно вимог, передбачених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок), на повідомленні щодо розблокування зупинених податкових накладних, звернули увагу, зокрема на алгоритм дії платника ПДВ у разі отримання ним квитанції про блокування податкових накладних/розрахунків коригування в електронній формі в автоматичному режимі.

Окремо розглянуто деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість (Додаток 5 до Порядку) (далі – Таблиця).

Значну увагу приділено наступним питанням: особливостям оформлення і подачі Таблиці та пакетів первинних документів деякими платниками, які здійснюють будівельно-монтажну діяльність; умовам ведення господарської діяльності, за яких не відбувається блокування реєстрації ПН/РК в ЄРПН; особливостям у разі застосування оновлених кодів умовних причин коригування ПН і РК.

У ході он-лайн семінару податківці з представниками АППУ активно обговорювали питання, пов’язані з блокуванням ПН/РК.

Учасники заходу отримали фахові відповіді на питання, пов’язані із зупиненням реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Співпраця податкової служби Дніпропетровської області з АППУ вже є традицією, адже здійснюється на постійній основі. Така взаємодія платників і податківців сприяє підвищенню рівня податкової культури, повній та своєчасній сплаті податків і зборів.

Застосування платником ПДВ обліку податкових зобов’язань за касовим методом та за подією, що сталася раніше: формування податкового кредиту

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Норми визначені п. п. 14.1.266 п.14.1 ст.14 ПКУ.

Тобто, якщо платник ПДВ придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими податкові зобов’язання визначаються за касовим методом, то суми податку, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.

За операціями, за якими податкові зобов’язання нараховуються в загальновстановленому порядку відповідно до ст. 187 ПКУ, податковий кредит виникає за правилами, визначеними ст. 198 ПКУ.

Отже, при одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме, за касовим методом та за подією, що сталася раніше, а придбані та/або виготовлені ним товари/послуги призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення податкових зобов’язань визначається частково за касовим методом, а частково – за подією, що сталася раніше, то податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг.

Щодо повернення переплати з ПДФО, яка виникає за наслідками

проведення податковим агентом річного перерахунку сум доходу фізособи

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що роботодавець платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:

► за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

► під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених п. п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги);

► під час проведення остаточного розрахунку з платником ПДФО, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Норми передбачені п. п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Підпунктом 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг відображаються працедавцем у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (п. п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).

При цьому, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата податку, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника податку у відповідному місяці.

Виготовлення алкогольних напоїв здійснюється малими виробництвами виноробної продукції за наявності відповідної ліцензії

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома, що до платників акцизного податку належать суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють за повним технологічним циклом без додавання спирту виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових в об’ємі, що не перевищує 10000 декалітрів на рік, з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва.

Норми встановлені ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Виробництво алкогольних напоїв здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форм власності за наявності відповідної ліцензії (ст. 2 Закону № 481).

Згідно з ст. 3 Закону № 481 ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва), до якої малі виробництва виноробної продукції додають, зокрема зареєстровану декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.

Форма декларації, порядок її подання та реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Вимоги до матеріально-технічної бази малих виробництв виноробної продукції визначені ст. 2 прим. 2 Закону № 481.

Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі – Держпродспоживслужба)) (ст. 16 Закону № 481).

ФОП – платник єдиного податку першої групи має право надавати послуги з манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу за певних умов

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці (ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Норми передбачені п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п. 291.7 ст. 291 ПКУ, який включає вид діяльності «послуги перукарень».

При цьому згідно з п. п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).

Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, ФОП.

Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 послуги перукарень відносяться до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси».

Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» із змінами та доповненнями клас 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» КВЕД ДК 009:2010 включає миття волосся, підрівнювання та підстригання, укладання, фарбування, тонування, завивання, розпрямлення волосся та подібні види послуг, що їх надають для чоловіків та жінок, а також гоління та підрівнювання бороди, масаж обличчя, манікюр і педикюр, макіяж тощо.

Отже, ФОП – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.

Чи потрібно платнику після отримання квитанції, в якій зазначено фіскальний номер, закріпити цей фіскальний номер в ПРРО?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що порядок реєстрації програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) визначено нормами розділу II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».

Після реєстрації ПРРО фіскальним сервером ДПС та присвоєння програмним забезпеченням фіскального номера ПРРО виконуються налаштування ПРРО відповідно до інструкцій наданих виробником.

Для авторизації на ПРРО з операційною системою необхідно виконувати дії відповідно до інструкції «Програмне забезпечення реєстрації фіскальних чеків «ПРРО Каса» (Windows/Android). Керівництво користувача», яка знаходиться в архіві з завантаженим програмним забезпеченням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».

В програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, окремих додаткових налаштувань для закріплення фіскального номера в ПРРО не передбачено.

Фізособа одночасно з доходами у вигляді пенсії з ПФУ

отримує доходи у вигляді заробітної плати: що з ПСП?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома, що платники податків, які мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП), та розміри податкових соціальних пільг визначені у п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

ПСП застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (п. п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Платник ПДФО подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП (п. п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Разом з цим, згідно з п. п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ ПСП не може бути застосована до:

► доходів платника ПДФО, інших ніж заробітна плата;

► заробітної плати, яку платник ПДФО протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

►доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

З урахуванням зазначеного, фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України (ПФУ) отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги за умови дотримання вимог п. п. 169.1 ст. 169 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування пільги.

Про порядок сплати земельного податку фізособою

у рік придбання земельної ділянки

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Норми встановлені п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок.

Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:

► розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

► права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;

► розміру ставки земельного податку;

► нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

Отже, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення такій фізичній особі. Податок підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі повернення пального постачальник не зобов’язаний реєструватись платником акцизного податку, як особа що реалізує пальне

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Норми визначені абзацом першим п. п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Пунктом 231.1 ст. 231 ПКУ визначено, що платник акцизного податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи.

Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому ст. 212 ПКУ (п. 231.4 ст. 231 ПКУ).

Особа, яка реалізує пальне будь-яким іншим особам – не платникам податку зобов’язана скласти акцизну накладну в одному примірнику (п. 231.2 ст. 231 ПКУ).

Відповідно до п. 231.7 ст. 231 ПКУ якщо після реалізації пального відбувається повернення частини чи всього обсягу пального особі, яка реалізує пальне, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної, показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації його в ЄРАН.

Складання розрахунків коригування здійснюється у такій самій кількості примірників, як і кількість примірників акцизної накладної, до якої вони складаються.

Розрахунок коригування, складений платником податку до акцизних накладних з реалізації пального або спирту етилового не платникам акцизного податку підлягає реєстрації у ЄРАН таким платником податку.

Отже, при поверненні пального постачальнику суб’єктом господарювання – неплатником акцизного податку такий суб’єкт господарювання не зобов’язаний реєструватися платником акцизного податку, як особа яка реалізує пальне.

Щодо самостійного виправлення помилок у повідомленні за ф. № 20-ОПП (у т. ч. у графах 6 – 7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ»)

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Норми визначені п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Пунктом 8.5 розділу VIII Порядку № 1588 визначено, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

У повідомленні поряд із реквізитом, який змінився, зазначається у дужках його попереднє значення.

При цьому, в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання, інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого.

Якщо суб’єкт господарювання виявив помилку у повідомленні за ф. № 20-ОПП, то він повинен подати повідомлення з виправленою інформацією про такі об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП до органу ДПС за основним місцем обліку.

При заповненні повідомлення за ф. № 20-ОПП з виправленою (оновленою) інформацією у графі 2 «Код ознаки надання інформації» розділу 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» проставляється значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

У разі виявлення платником податків помилки у заповненні граф 6 – 7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування», у повідомленні за ф. № 20-ОПП зазначається виправлена інформацією щодо адміністративної одиниці відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування, та у графі 2 «Код ознаки надання інформації» проставляється значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

При цьому таке повідомлення подається разом з супровідним листом, в якому зазначається факт виправлення помилок у відомостях про об’єкт оподаткування.

Платникам єдиного внеску про заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату єдиного внеску

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що вимоги стосовно заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).

Так, відповідно до п. п. 1 п. 5 Порядку № 666 при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

► у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

► у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

► у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер платника єдиного внеску або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії), який здійснює сплату;

► у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

► у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

► у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

► у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Відповідно до п. 13 додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізита «Отримувач»:

► зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;

► зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);

► під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.

При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону № 2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу.

Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.

Користувач має право зробити копію кваліфікованого електронного підпису з файлового носія на захищений носій ключової інформації

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Норми встановлені абзацом другим частини другої ст. 17 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).

Відповідно до абзацу другого п. 2 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749 зі змінами та доповненнями, визначено, що захищений носій особистих ключів – засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що призначений для зберігання особистого ключа та має вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на ньому даних від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Підпунктом 23 частини першої ст. 1 Закону № 2155 кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Кваліфікований сертифікат відкритого ключа – сертифікат відкритого ключа, який видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, засвідчувальним центром або центральним засвідчувальним органом і відповідає вимогам Закону № 2155 (п. п. 25 частини першої ст. 1 Закону № 2155).

Згенерований особистий ключ користувача захищається паролем та записується на захищеному носії ключової інформації відповідно до п. п. 5.1 п. 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1», яка розміщена на офіційному інформаційному ресурсі кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (http://www.acskidd.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Кваліфікований сертифікат відкритого ключа містить відкритий ключ підписувача та додаткову інформацію, в якій, зокрема, зазначається, що особистий ключ згенерований на захищеному носії ключової інформації.

Враховуючи вищевикладене, користувач може зробити резервну копію шляхом копіювання КЕП з файлового носія на захищений носій ключової інформації, але такий КЕП не буде вважатися як згенерований на захищеному носії.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування фізичними особами належних їм активів»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування фізичними особами належних їм активів».

На запитання платників податків відповідала в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга МАЗУР.

Питання 1. Добрий день. Чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) декларацію (Декларація), за об’єкти рухомого або нерухомого майна, які були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення?

Відповідь. Добрий день. Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється положеннями розділом IV Податкового кодексу України (Кодекс).

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 Кодексу, за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 Кодексу, подаровані платнику ПДФО іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV Кодексу для оподаткування спадщини.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок.

Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО.

Отже, якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої Декларації.

Питання 2. Вітаю! Хочу запитати, чи необхідно подати Декларацію, якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку?

Відповідь. Вітаю. Добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.

Питання 3. Доброго дня! Чи має право декларант у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування самостійно уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій декларації, шляхом подання нової декларації?

Відповідь. Добрий день. У період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування (з 01.09.2021 до 01.09.2022) декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій Декларації, виключно шляхом подання нової Декларації у порядку.

При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою.

У разі збільшення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (Збір) у новій Декларації здійснюється доплата різниці між визначеною у новій Декларації сумою Збору і сумою Збору, сплаченою відповідно до попередньо поданої Декларації.

Питання 4. Добрий день! У мене питання: який термін сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі подання одноразової декларації з типом «Звітна»?

Відповідь. Вітаю. Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 1 листопада 2023 року; третього платежу – до 1 листопада 2024 року.

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Питання 5. Доброго дня! Хочу отримати відповідь на таке питання: у який термін сплачується сума недоплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка виникла за результатами камеральної перевірки?

Відповідь. Вітаю. У разі виявлення фахівцями ДПС за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Питання збільшення наповнення міського бюджету Дніпра

розглянуто у Дніпровській міській раді

Підведення підсумків результатів сумісної роботи по наповненню дохідної частини бюджету міста Дніпра за попередній рік йшлося під час засідання робочої групи у Дніпровській міській раді.

У засіданні від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Головного Валерій Леонов та фахівці структурних підрозділів ГУ ДПС.

Значну увагу на засіданні приділено взаємодії управління доходів з органами податкової служби по погашенню податкового боргу, зокрема запропоновано та узгоджено покроковий порядок взаємодії щодо подальшого відпрацювання переліків юридичних осіб, які при наявності у місті Дніпрі діючих структурних підрозділів, не сплачують ПДФО до муніципального бюджету.

З огляду на позитивні результати діяльності робочої групи наголошено на доцільності продовження сумісних заходів, спрямованих на залучення суб’єктів господарювання до оподаткування, вжиття заходів по забезпеченню повноти нарахування та сплати місцевих податків і зборів.

Зазначаємо, що протягом 2021 року платниками Дніпропетровщини до місцевих бюджетів спрямовано 26 млрд 826,2 млн грн, що на 4 млрд 946,6 млн грн більше фактичних надходжень січня – вересня 2020 року.

Проведено засідання комітету за галузевою ознакою «Нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) нещодавно відбулося засідання комітету за галузевою ознакою «Нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Комітет Громадської ради) в якому взяли участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова та заступник начальника управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Світлана Іщенко.

Під час засідання розглянуті питання адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб (далі – податок).

Світлана Іщенко розповіла учасникам засідання про перелік фізичних осіб, які відносяться до категорії платників такого податку, базу оподаткування, ставки та пільги із сплати податку та звернула увагу, що у 2021 році ГУ ДПС винесено 73 тис. податкових повідомлень-рішень на суму понад 154,7 млн гривень.

«Так, станом на 01.10.2021 до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону надійшло 106,9 млн гривень такого податку» – зазначив Валерій Леонов.

У ході обговорення члени Комітету Громадської ради звернули увагу, що на теперішній час існує необхідність у законодавчому врегулюванні питання щодо удосконалення наповнення бази даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що в свою чергу дасть змогу збільшити надходження до місцевих бюджетів.

На засіданні також вирішені інші питання щодо діяльності Комітету Громадської ради.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено лекцію для студентів вищого навчального закладу м. Дніпра

З метою знайомства дніпровської молоді зі шляхами професійного зростання, освітніми та кар’єрними можливостями в європейському просторі для студентів факультету обліку і фінансів Дніпровського державного аграрно-економічного університету проведено лекцію на тему «Перспективи працевлаштування: чим ми цікаві».

Захід відбувся за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Валерія Леонова та фахівців ГУ ДПС.

Студентів ознайомили із структурою та основними напрямками ГУ ДПС. Наголошено, що основні завдання податкової служби направлені на добровільну сплату податків та зборів громадянами та суб’єктами господарювання.

Під час лекції зазначено, чим саме приваблює робота в Державній податковій службі Дніпропетровської області, зокрема:

– престиж статусу державного службовця – податківця;

– участь у реалізації важливих державних завдань і функцій, реалізація бажання принести користь суспільству і людям;

– цікава та різноманітна робота в команді однодумців;

– соціальні гарантії (право на всі види відпусток, у т.ч. на період навчання, складання іспитів, написання дипломної роботи та інше, державне пенсійне забезпечення, «біла» заробітна плата).

Проінформовано молодь про умови працевлаштування випускників вищих навчальних закладів в органах державної податкової служби.

Студенти ВУЗу виявили неабияку зацікавленість до запрошення ГУ ДПС проявити свої можливості у службовому та професійному зростанні, впровадженні новітніх ідей та прийнятті активної участі у побудові майбутнього нашої держави.

Про розрахунок бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу на наступне.

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі:

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Норми встановлені підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ.

Пункт 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Пунктом 7.2 підрозділу9 прим. 4 розділу XX ПКУ встановлено, що для об’єктів декларування, визначених «б» – «е» п. 4 підрозділом 9 прим. 4 розділом XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

► витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

► вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

► номінальна вартість прав грошової вимоги;

► вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

► вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

► витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

У разі зміни даних фізичної особи – платника податків

необхідно подати заяву за ф. № 5ДР

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розділу IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).

Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.

При цьому, у разі подання Заяви за ф. № 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пункти 2, 3 розділу IХ Положення № 822).

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:

► довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

► довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

► довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (п. п. 3 п. 3 розділу ІІІ Положення № 822).

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. № 5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розділу IХ Положення № 822).

Згідно з п. 5 розділу IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

До уваги юридичних осіб – платників податку на нерухомість!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Норми передбачені п. п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п .п. 266.7.5 п. 266.2 ст. 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 10 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 13 «Ставка (%)» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до п. п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ.

Таким чином, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

Про строки, в які контролюючий орган

здійснює реєстрацію ФОП, як платника єдиного податку

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 ПКУ).

У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).

У випадках, передбачених п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п. п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п. п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації (п. п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ).

Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

Умови, за яких юрособи не можуть бути

платниками єдиного податку третьої групи

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома, що до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Норми встановлені п. п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

Підпунктом 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Також, не можуть бути платниками єдиного податку:

► страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів (п. п. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

► суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відс. (п. п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

► представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку (п. п. 291.5.6 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

► юридичні особи – нерезиденти (п. п. 291.5.7 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

► платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – тема пресконференції, яка відбулась в ІА «МОСТ-Днепр»

В інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» 26.10.2021 начальником управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Самсоненко Євгенією проведено пресконференцію на тему «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування».

Самсоненко Євгенія розповіла, що з 1 вересня поточного року розпочалась кампанія одноразового добровільного декларування, яка триватиме до 1 вересня наступного року.

«Спеціальному декларуванню підлягають будь-які активи фізичної особи, які були одержані за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори станом на 01.01.2021.

Головною відмінністю такого декларування є принцип самовизначення. Тобто, кожна людина для себе самостійно визначає, чи приймати участь у декларуванні, одним платежем, чи безвідсотково. Декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування», – повідомила Самсоненко Євгенія.

Спеціаліст відмітила, що скористуватися добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування.

Начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб зупинилась на ставках збору.

Так, ставка 2,5 % – ставка збору, яка застосовується до доходу фізичної особи у разі придбання державних облігацій з терміном обігу понад 365 днів;

5 % – ставка збору, яка застосовується до доходу у вигляді валютних цінностей, банківських металів, рухомого та нерухомого майна, розміщених на території України.

9 % – ставка збору – для валютних цінностей, розміщених за межами України.

Також Самсоненко Євгенія звернула увагу на те, що тимчасово з 1 вересня до 1 березня 2022 гору для іноземних валютних цінностей діє ставка – 7 %.

Фахівець зазначила, що одним із принципових моментів одноразового добровільного декларування доходів є те, що податкова служба не перевіряє джерело походження доходів.

«Податкова служба не має права вимагати ніяких додаткових документів. Крім камеральної перевірки декларації на наявність логічних та арифметичних помилок ніяких інших перевірок поданої звітності податкова служба не проводить. Для зручності, декларація подається до податкової служби виключно в електронному вигляді через електронний кабінет платника податків. В одноразовій декларації для різного типу активів передбачено свій окремий розділ», – резюмувала Самсоненко Євгенія.

Майже 3 млн грн надійшло до бюджету за результатами фактичних перевірок АЗС, проведених податківцями Дніпропетровщини

Одним із пріоритетних напрямків роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) є протидія нелегальному ринку обігу паливо-мастильних матеріалів (далі – ПММ).

Податкова служба Дніпропетровщини на постійній основі здійснює аналіз інформації, наявної в інформаційних базах ДПС, щодо господарської діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з роздрібною торгівлею пального.

Облік залишків пального на акцизних складах та джерел походження товару, який реалізується – на особливому контролі.

Фахівцями управління податкового аудиту ГУ ДПС проведено 7 фактичних перевірок АЗС одного із суб’єктів господарювання, за результатами яких встановлені порушення.

Так, діяльність субʼєкта господарювання, який перевірявся, проводилась з несвоєчасно зареєстрованими рівномірами-лічильниками та витратомірами-лічильниками. Також, платником не передавалась щоденна звітність рівномірів-лічильників.

Крім того, за результатами співставлення зареєстрованих акцизних накладних із даними рівномірів-лічильників встановлено факт нестачі ПММ, що в свою чергу свідчить про реалізацію палива без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

До субʼєкта господарювання застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 2,9 млн грн, які сплачені до бюджету України в повному обсязі.

Звертаємо увагу, що у разі встановлення випадків реалізації пального на АЗС (АГЗС) з порушенням вимог законодавства України, просимо терміново інформувати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області для вжиття контрольно-перевірочних заходів.

Для детального та якісного розгляду наданих звернень просимо за можливості зазначати: адресу господарського об’єкту, назву суб’єкта господарювання, надавати підтверджуючі документи (за наявності) або будь-яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області пройшла зустріч з представниками бізнесу з окремих питань адміністрування ПДВ

Нещодавно за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у режимі он-лайн проведена зустріч з представниками бізнесу Дніпропетровщини на тему розблокуванням податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Зустріч відбулася за участі заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія, начальника управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипової Манушак, начальника відділу перевірок інших галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС Дядченко Юлії та платників податків.

Учасники заходу отримали фахові відповіді на питання, пов’язані із зупиненням реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Фахівці ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийняли участь у конференції з питань соціально-економічного захисту найманих працівників

Нещодавно, за організацією Виконавчого комітету Криворізької міської ради проведено онлайн – засідання міської робочої групи з питань соціально-економічного захисту найманих працівників.

У заході прийняли участь представники інспекції з питань праці та зайнятості департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради, Криворізького міського районного центру зайнятості, Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Валерій Леонов та заступник начальника Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Олена Балуєва.

Під час засідання обговорювались питання координації дій щодо організації спільної роботи стосовно визначення переліку суб’єктів господарювання, які мають високий ризик використання незадекларованої праці. Також, обговорювались заходи та методи щодо боротьби з несумлінними роботодавцями та належного оформлення трудових відносин.

Наприкінці засідання було окреслено існуючі проблеми та шляхи подолання незадекларованої праці та підвищення ефективності роботи щодо зниження її рівня.

Щодо способів подання заяви про повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що відповідно до п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок № 6), повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний небюджетний рахунок «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску»;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний небюджетний рахунок «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску»;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України на небюджетний рахунок «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску».

Згідно з абзацом першим п. 6 Порядку № 6 повернення сум єдиного внеску здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі – Заява).

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 6, Заява подається до контролюючого органу, на рахунок якого сплачено суми єдиного внеску, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6 (абзац другий п. 6 Порядку № 6).

У разі невідповідності Заяви формі, визначеній у додатку 1 до Порядку № 6, Заява залишається без задоволення (абзац третій п. 7 Порядку № 6).

У випадку, передбаченому п. п. 3 п. 5 Порядку № 6, Заява подається до контролюючого органу за місцем обліку помилково сплачених сум єдиного внеску у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення (абзац третій п. 6 Порядку № 6).

У разі надходження Заяви від страхувальників, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, платник додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), що підтверджує сплату таких коштів на небюджетний рахунок «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску» (абзац п’ятий п. 6 Порядку № 6).

Заява подається за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску одним із таких способів:

► особисто платником єдиного внеску чи уповноваженою на це особою;

► надсилається поштою;

► в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Надсилання платником заяви в електронній формі реалізовано через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, заяву, запит тощо) до відповідного контролюючого органу.

Детально дізнатись про роботу меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.

Протягом одного робочого дня після надсилання електронної Заяви до контролюючого органу платника буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації Заяви в контролюючому органі, до якого дану Заяву направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації Заяви в контролюючому органі платник може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

Чи має право платник ПДВ віднести до податкового кредиту суму ПДВ на підставі ПН, в графі 7 якої міститься більше двох знаків після коми?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 198.6 ст. 198 ПКУ.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Реквізит «Ціна постачання без урахування податку» є одним з обов’язкових реквізитів податкової накладної, визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ.

Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Відповідно до п. 16 Порядку № 1307 у графі 6 податкової накладної зазначається кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг, у графі 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ, у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ (значення графи 10 обраховується шляхом множення значення графи 6 на значення графи 7).

Пунктами 4 та 16 Порядку № 1307 передбачено, що усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками (крім показника графи 7, у разі якщо для нього інше передбачено чинним законодавством та показника графи 11, який заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг за якими допускається зазначення в графі 11 показника з урахуванням арифметичного округлення до 6 знаків включно після коми). При цьому у кількісному показнику податкової накладної необхідною кількістю знаків після коми вважається така кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної.

Отже, зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, в якій вказано ціну постачання одиниці товару/послуги, яка містить після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в ПКУ.

Про відображення у податковому обліку

реалізації невиробничого основного засобу до 01.01.2017

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома платників, що п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у редакції, що діяла до 01.01.2017 визначено: фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта, та згідно з п. 138.2 ст. 138 ПКУ зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу (п. п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ).

Поряд з цим п. п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначено, що не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування, зокрема витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів. При цьому, термін «невиробничі основні засоби» означає основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.

Залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III ПКУ – це сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III ПКУ (п. п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи те, що у податковому обліку витрати на придбання невиробничих основних засобів не підлягають амортизації, то залишкова вартість таких основних засобів дорівнює первісній вартості за даними бухгалтерського обліку. У разі реалізації невиробничих основних засобів до 01.01.2017 фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості таких основних засобів, визначеної згідно з бухгалтерським обліком, та зменшується на суму первісної вартості таких активів, визначеної згідно з бухгалтерським обліком.

Чи включає ФОП на загальній системі оподаткування до складу витрат суму сплаченого нею роялті?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

► як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);

► за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

► за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

► за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;

► за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Норми передбачені п. п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 ПКУ.

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не містить витрат, понесених у зв’язку із сплатою роялті.

Тобто, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не включає до складу витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, суму сплаченого нею роялті.

Зміна ставок або кодів типу об’єкта нерухомості:

термін подання уточнюючої декларації з податку на нерухоме майно

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми визначені п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Оскільки для інших випадків зміни бази оподаткування (зміна cтавок або кодів типу об’єкта, введення/скасування пільг, скасування права власності, зміна частки у праві власності на об’єкт тощо) нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не визначений термін подання уточнюючої Декларації, то на вказані випадки поширюється норма п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, а саме уточнююча Декларація має надаватися протягом 30 календарних днів з дня зміни бази оподаткування.

Разом з тим зазначаємо, що згідно з п. п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ податкове зобов’язання за звітний рік з податку юридичними особами сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній Декларації.

ФОП – платник єдиного податку планує здійснювати ЗЕД:

заповнення заяви про застосування спрощеної системи оподаткування

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Норми передбачені п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Форма Заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

У Заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Водночас відповідно до п. 298.5 ст. 298 ПКУ у разі зміни, зокрема, місця провадження господарської діяльності платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни подається Заява.

Платниками єдиного податку третьої групи у разі зміни місця провадження господарської діяльності Заява подається не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Відповідно до п. 299.7 ст. 299 ПКУ інформація щодо місця провадження господарської діяльності вноситься до реєстру платників єдиного податку.

Отже, фізична особа – підприємець (ФОП) – платник єдиного податку, яка планує здійснювати зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД) зобов’язана у строки, встановлені ПКУ, подати Заяву з позначкою «Внесення змін».

При цьому у полі 6 «Місце провадження господарської діяльності», в якому повинна зазначатися інформація, зокрема щодо області, району, населеного пункту, вулиці, номеру будинку/офісу/квартири, індексу, така особа заповнює тільки графу «Область, район, населений пункт», в якій зазначається: «Виконання робіт чи надання послуг за межами України (експорт)» та/або «Поставка товарів за межами території України (експорт)». Інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.

До уваги юридичних осіб – «спрощенців» третьої групи!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Норми встановлені п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п. 292. 14 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Отже, оподатковані кошти є прибутком підприємства, тобто власними коштами платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи, які залишаються у розпорядженні підприємства.

Якщо кошти після оподаткування переведені з рахунку платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи на рахунок того ж платника в іншому банку, то такі кошти не підлягають повторному оподаткуванню єдиним податком.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області