ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Податківці привітали дітлахів з днем Святого Миколая

Дев’ятнадцятого грудня – день святкування та вшанування пам’яті Святого Миколая.
Це світле, добре, багатолюдне й веселе свято Дня Святого Миколая здавна називають найпершим із різдвяних та новорічних свят, яке традиційно вже уособлює в собі початок великого всенародного Новоріччя. Водночас День Святого Миколая – це своєрідний символ людської надії і віри у своє краще майбутнє.
Українці здавна вважають Святого Миколая своїм покровителем, вихователем та заступником дітей і юнацтва. У цей день навіть дорослі починають вірити в чудеса, а діти з нетерпінням чекають ранку, щоб зазирнути під подушку або в чарівний чобіток, адже так приємно знайти в ньому подарунки. Святий Миколай прославився своєю добротою і готовністю допомогти кожному, хто потребує. Наймолодшим він приносить подарунки, а дорослих спонукає до милосердя, співчуття та доброти.
Цього року, вже традиційно, до Міського дитячого будинку №1 для дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування завітали представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) аби привітати дітлахів зі святом та вручити подарунки.
Вони побажали вихованцям закладу здоров’я, добра, щоб на їх життєвому шляху зустрічалося якнайбільше добрих людей і щоб у житті було стільки любові, що хотілося дарувати її оточуючим, вірити в диво і робить його самим!».
Під час святкування, окрім подарунків, діти прийняли безпосередню участь у яскравій виставі де наживо побачили різноманіття фокусів.
Крім того, відбулося жваве спілкування між гостями та дітлахами, які залюбки ділилися здобутими досягненнями в році, що минає.
Наприкінці заходу діти подякували гостям за привітання та цікаво проведений час.

Актуальні питання оподаткування під час семінару

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують.
Проведено семінар для платників податків в якому взяла участь заступник начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олена Шиян.
У ході семінару платники дізнались про новації у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та про право громадян на податкову знижку.
Під час заходу Олена Шиян зупинилася на основних положеннях Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX (далі Закон № 1539), яким передбачено запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету.
Вона нагадала, що кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка стартувала 1 вересня 2021 року, триватиме до 1 вересня 2022 року та зазаначила, що декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування і наголосила, що прийнятий Закон № 1539 – це спосіб цивілізованої легалізації активів, які були приховані від оподаткування.
Також обговорювались питання легалізації трудових відносин, cплати єдиного внеску, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу», роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».
Учасникам заходу розповсюджена власна друкована продукція з питань одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Актуальні питання застосування РРО та ПРРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують.
Днями за участі заступника начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання застосування РРО та ПРРО».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Чи необхідно застосовувати РРО та/або ПРРО та на яку суму проводити операції фізичним особам-підприємцям – платникам єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами?
Відповідь. Фізичні особи – підприємці платники – єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ППРО) з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.
При цьому, через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума виручки, отримана за такими договорами, тобто як вартість товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Питання. Який порядок проведення розрахунків при оптовій торгівлі на складі суб’єкту господарювання?
Відповідь. Якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо), то реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються.
Питання. Чи зобов’язані суб’єкти господарювання друкувати контрольні стрічки та/або створювати їх в електронному вигляді та який термін зберігання контрольних стрічок?
Відповідь. Суб’єкти господарювання зобов’язані створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:
на реєстраторах розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) – протягом трьох років;
на програмних РРО (далі – ПРРО) у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
У разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Питання. Яка передбачена відповідальність за неподання звітності через дротові або бездротові канали зв’язку?
Відповідь. У разі виявлення під час проведення перевірки неподання звітності пов’язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок через дротові або бездротові канали зв’язку (в разі обов’язковості її подання) до суб’єкта господарювання застосовується штрафна санкція у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання. Зазначене порушення, вчинене особами, які здійснюють розрахункові операції, і посадовими особами, – тягне за собою накладення адміністративного штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Питання. Які дії суб’єкту господарювання, якщо він не закрив робочу зміну, але вже згенерував новий кваліфікований електронний підпис?
Відповідь. Якщо суб’єкт господарювання (користувач) не закрив робочу зміну, але вже згенерував новий кваліфікований електронний підпис, то для роботи з програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) за новим ідентифікатором ключа, він повинен подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою J/F1391802 (далі – Повідомлення J/F1391802) з інформацією про новий ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису.
При цьому, в графі «Тип підпису» Повідомлення J/F1391802 необхідно вказати «Старший касир».
Якщо на момент формування нового кваліфікованого електронного підпису зміну на ПРРО було закрито, то в графі «Тип підпису» можна вказати «Касир».
Водночас, рекомендуємо скасування електронних ключів касирів або їх сертифікатів виконувати після закриття зміни таким касиром.

Питання щодо права громадян на податкову знижку під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують.
Днями за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Про податкову знижку: актуальні питання».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Чи має право на податкову знижку фізична особа, яка скористалася умовами молодіжного житлового кредиту?
Відповідь. Якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.
Питання. Чи має право на податкову знижку військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення?
Відповідь. Військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.
Питання. В яких випадках у фізичної особи – резидента виникає право на отримання податкової знижки в частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом?
Відповідь. Відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, гаданого на такі цілі, та процентів за ним.
Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
об’єкт житлової іпотеки придбавається;
збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.
Питання. Чи завіряти печаткою банку роздруковану електронну квитанцію в тому числі, якщо у полі «рахунок платника» наявні лише перші та останні чотири цифри рахунка, або надавати інші розрахункові документи з метою підтвердження понесених платником податку сум витрат при реалізації ним права на податкову знижку, якщо сплату здійснено через банківський сервіс «Інтернет-банкінг» (Приват 24, Ощад 24 інші)?
Відповідь. Якщо сплату здійснено через банківський сервіс «Інтернет-банкінг» (Приват 24, Ощад 24 інші), то роздрукована електронна квитанція, яка містить обов’язкові реквізити електронного розрахункового документа: дату і номер; найменування, код платника та номер його рахунку; найменування, код одержувача та номер його рахунку; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и); інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі «Допоміжні реквізити», є підтвердним документом понесених платником податку витрат при реалізації ним права на податкову знижку, та печаткою банку вона не завіряється.
Питання. Який дохід враховується фізичній особі з метою розрахунку витрат, дозволених для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року у вигляді суми коштів або вартості майна, наданих у якості пожертвувань та благодійних внесків: заробітна плата чи сукупний розмір всіх доходів, нарахованих податковими агентами на користь фізичної особи за наслідками звітного року?
Відповідь. З метою розрахунку витрат, дозволених для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року у вигляді суми коштів або вартості майна, наданих у якості пожертвувань та благодійних внесків, фізична особа враховує дохід у вигляді заробітної плати.

Питання оподаткування розглядалися під час засідання «круглого столу» з платниками податків

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують.
Відбулося засідання «круглого столу» за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави та платників податків Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра.
Під час заходу розглянуті актуальні питання щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету.
Податківець наголосила, що подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи. Декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності у випадку декларування таких активів.
Далі Алла Булава зупинилася на новаціях у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій та нагадала присутнім про право громадян на податкову знижку і повідомила, що для фізичних осіб, які декларують право на податкову знижку, останній день подання Декларації про майновий стан і доходи – 31.12.2021 (включно).
Також під час зустрічі обговорювались питання сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, легалізації заробітної плати, правильності заповнення реквізиту «призначення платежу» при сплаті податкових забов’язань та роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».

Щодо застосування РРО або ПРРО при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).
Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або ПРРО є обов’язковим.
При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО або ПРРО не застосовується.

Термін сплати суми недоплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка виникла за результатами камеральної перевірки

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють.
Відповідно до п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями у разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну Декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою контролюючого органу та подати уточнюючу відповідну Декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують.
Відповідно до п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій розраховується наступним чином:
визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності, (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати суми, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:
з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, та ставки податку, визначеної п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

База нарахування єдиного внеску для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або за вимушений прогул

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють.
Відповідно до частини другої ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок нарахування ЄВ поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду – середню заробітну плату за вимушений прогул.
Отже, базою нарахування ЄВ для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду – середню заробітну плату за вимушений прогул, є сума, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Корисні копалини, які не належать до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють.
Згідно із п. 252.4 ст. 252 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належать:
не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками або землекористувачами у межах своїх земельних ділянок для забезпечення власних потреб домогосподарств;
видобуті (зібрані) мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;
корисні копалини, видобуті з надр під час створення, використання, реконструкції геологічних об’єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;
дренажні та супутньо-пластові підземні води, які не враховуються в державному балансі запасів корисних копалин, що видобуваються під час розробки родовищ корисних копалин або під час будівництва та експлуатації підземних споруд, і використання яких не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, у тому числі від використання для власних технологічних потреб, за винятком обсягів, які використовуються для власних технологічних потреб, пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
видобуті корисні копалини, які без набуття та/або збереження платником права власності на такі корисні копалини відповідно до затвердженого в установленому законодавством порядку технологічного проекту розробки запасів корисних копалин відповідної ділянки надр спрямовуються на формування запасів корисних копалин техногенного родовища;
обсяг природного газу, визнаного рециркулюючим відповідно до вимог ПКУ, який визначається платником рентної плати за показниками вимірювальних пристроїв, що зазначені у журналі обліку видобутих корисних копалин із дотриманням самостійно затверджених ним відповідно до вимог ліцензійних умов схем руху видобутої вуглеводневої сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу;
обсяги мінеральних вод, що видобуті державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортними закладами, в частині обсягів, що використовуються для лікування на їх території;
обсяг газу (метану) дегазації вугільних родовищ, який затвердженими кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр визначений таким, що не відповідає або не може бути приведеним до вимог документів із стандартизації щодо якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового або комунально-побутового споживання;
урановмісні корисні копалини, видобуті на стадії геологічного вивчення на підставі спеціальних дозволів, отриманих після 01 січня 2018 року.

До уваги користувачів АРІ фіскального сервера контролюючого органу!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють.
Для АРІ фіскального сервера контролюючого органу Єдиного вікна подання електронної звітності та АРІ фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету створено та забезпечено функціонування власних тестових середовищ для тестування ПРРО (безкоштовного програмного рішення ДПС).
Для тестування роботи ПРРО з використанням зазначених АРІ слід використовувати власний кваліфікований електронний підпис (КЕП), який можна замовити у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (КНЕДП).
КНЕДП ІДД ДПС надає безкоштовно КЕП органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/537484.html

Порядок ведення касових операцій у національній
валюті унормовано відповідно до вимог законодавства

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома платників.
Національний банк України (НБУ) унормував низку питань стосовно порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні відповідно до вимог законодавства.
Відтепер обмеження на готівкові розрахунки (у розмірі 50 тис. грн) не будуть поширюватися на використання готівкових коштів фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання Закону України «Про Державне бюро розслідувань». Аналогічна норма вже діє під час використання готівкових коштів із фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».
Крім того, Національний банк:
 на виконання вимог Закону України № 1368-ІХ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачив можливість використання е- паспорта під час видачі готівки за видатковим касовим ордером окремим фізичним особам;
 уточнив вимоги щодо забезпечення суб’єктами господарювання наявності у касах банкнот, обігової та/або розмінної монети для видачі здачі, з урахуванням бонусних програм лояльності, та/або наявності пристроїв для приймання монет.
Відповідні норми містить постанова Правління Національного банку від 03 грудня 2021 року № 132 «Про внесення змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», яка набирає чинності з 10 грудня 2021 року.
Інформацію розміщено на офіційному вебсайті НБУ за посиланням

https://bank.gov.ua/ua/news/all/poryadok-vedennya-kasovih-operatsiy-u-natsionalniy-valyuti-unormovano-vidpovidno-do-vimog-zakonodavstva

У разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на електронний рахунок у СЕА ПДВ необхідно правильно заповнювати платіжний документ

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – це рахунок, відкритий платнику ПДВ в Державній казначейській службі, на який перераховуються кошти відповідно до п. 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України.
Норми визначені п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 зі змінами та доповненнями, При цьому, при заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на його електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ:
► у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;
► у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
► у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
► у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер електронного рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ за стандартом IBAN.
Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі – Постанова № 22).
Згідно з п. 3.7 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
У разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ у полі «Призначення платежу» друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».

Виконання угоди про розподіл продукції:
визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона – Україна доручає іншій стороні – інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов’язаних з угодою робіт, а інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.
Норми встановлені частиною першою ст. 4 Закону України від 14 вересня 1999 року № 1039-XIV «Про угоди про розподіл продукції» зі змінами та доповненнями.
Пунктом п. 335.2 ст. 335 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор (оператор) сплачує, зокрема, податок на прибуток підприємств.
Особливості сплати податку на прибуток під час виконання угоди про розподіл продукції передбачено ст. 336 ПКУ.
Податок на прибуток сплачується інвестором (оператором) з прибутку, отриманого інвестором (інвесторами) від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах, встановлених ПКУ на дату укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ (п. 336.1 ст. 336 ПКУ).
Підпунктом «а» п. 336.1 ст. 336 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток інвестора (інвесторів), який визначається виходячи з вартості прибуткової продукції, визначеної відповідно до законодавства про розподіл продукції, набутої інвестором (інвесторами) та/або оператором у власність у результаті розподілу продукції, зменшеної на суму сплаченого інвестором єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також на суму інших витрат (включаючи накопичені витрати при виконанні робіт до появи першої прибуткової продукції), пов’язаних з виконанням угоди, але які не відшкодовуються (не підлягають відшкодуванню) компенсаційною продукцією відповідно до угоди.
Якщо вартість прибуткової продукції за угодою про розподіл продукції виражена в іноземній валюті, для цілей обчислення податку на прибуток підприємств така вартість перераховується в гривні в порядку, передбаченому угодою про розподіл продукції.
Будь-які інші доходи, отримані інвестором (оператором) протягом строку дії угоди від діяльності, пов’язаної з виконанням такої угоди, не розглядаються як об’єкт оподаткування та не враховуються під час його визначення.

Громадяни мають час до кінця року скористатись податковою знижкою

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФОО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Норми встановлені п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ.
Відповідно до п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового року розраховується наступним чином:
► визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
► на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;
► розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку: з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником ПДФО витрат на оплату за навчання, та ставки податку.
При цьому відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника ПДФО, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Нагадуємо, що у громадян є час по 31.12.2021 включно скористатись податковою знижкою за 2020 рік!

Щодо уточнення показників в декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у деяких випадках

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Норми встановлені п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п. п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Згідно з ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр).
Порядок проведення державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна у зв’язку з його знищенням визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами і доповненнями.
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями, передбачено зазначення типу Декларації: «Звітна», «Звітна нова» або «Уточнююча».
У разі зруйнування об’єкта оподаткування, платник податку – юридична особа нараховує податок за об’єкт нерухомого майна, який було зруйновано/знищено, при наявності підтверджуючих документів щодо державної реєстрації припинення права власності на такий об’єкт нерухомого майна, за період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому проведено таку державну реєстрацію.
Якщо державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна відбулась не пізніше 20 лютого звітного року, а «Звітну» Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків – юридичною особою Декларація подається за типом «Звітна нова», а після його закінчення – «Уточнююча».

Фізособи – іноземці або особи без громадянства, які є ФОП, мають право застосовувати спрощену систему оподаткування

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що іноземці та особи без громадянства, які зареєстровані підприємцями згідно із законодавством України, є резидентами.
Норми встановлені п. 177.12 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні. Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.
У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Згідно із п. 291.3 ст. 291 ПКУ фізична особа – підприємець (ФОП) може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV ПКУ.
Враховуючи вищезазначене, фізичні особи – іноземці або особи без громадянства, які зареєстровані суб’єктами господарської діяльності, можуть обрати спрощену систему оподаткування, якщо вони відповідають сукупності критеріїв, що передбачені главою 1 розділу XIV ПКУ.

Про внесення змін до реєстру платників єдиного податку у разі зміни видів господарської діяльності юрособою – «спрощенцем» третьої групи

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
► найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи);
► податкова адреса суб’єкта господарювання;
► місце провадження господарської діяльності;
► ставка єдиного податку та група платника податку;
► дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
► дата реєстрації;
► види господарської діяльності;
► дата анулювання реєстрації.
Норми передбачені п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, повинні подати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності (п. п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абзац перший п. 298.6 ст. 298 ПКУ).
Враховуючи зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
Разом з цим у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п. п. 7 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Також, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку третьої групи вимог, встановлених главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення, У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

Про скасування помилково проведеної
суми розрахунків через ПРРО

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що скасування суб’єктом господарювання помилково проведеної суми через програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) здійснюється шляхом формування розрахункового документу повернення товару (фіскальний касовий чек видачі коштів) або шляхом сторнування попереднього чеку та проведення операції продажу повторно.

Про період, протягом якого юрособа має право подати
уточнюючу податкову декларацію з плати за землю

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Норми визначені п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п. п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) (п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Порядок застосування контролюючими органами строків давності при проведенні перевірок з місцевих податків і зборів встановлено вимогами ст. 102 ПКУ. Зокрема, згідно з абзацом четвертим п. 102.1 ст. 102 ПКУ з місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.
Враховуючи зазначене, юридична особа – платник плати за землю у разі виявлення помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), має право самостійно подати уточнюючу податкову декларацію, керуючись ст. 50 ПКУ в частині строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, але не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку її подання, включаючи зупинення перебігу таких строків, встановлених п. 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

До уваги платників, які мають ліцензії
на роздрібну торгівлю алкогольними напоями!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Норми передбачені ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Згідно з ст. 15 прим. 3 Закону № 481 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) з універсальним асортиментом товарів.
Відповідно до Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 24.10.2005 № 327, ресторанне господарство – це вид економічної діяльності суб’єктів господарювання щодо надання послуг із задоволення потреб споживачів у харчуванні з організацією дозвілля або без нього в закладах (об’єктах) ресторанного господарства, а об’єкт (заклад) ресторанного господарства – місцева одиниця (структурний підрозділ) суб’єкта господарювання, яка розміщується в окремій будівлі або приміщенні, має, як правило, обладнаний столами та стільцями для споживання їжі зал і необхідні виробничі та побутові приміщення та в якій здійснюється продаж продукції власного виготовлення і купованих товарів, переважно для споживання на місці.
Отже, здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці, за наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право виключно суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізовані відділи, що мають статус суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) з універсальним асортиментом товарів.

Подано звітність, яку не потрібно подавати або подано не до того контролюючого органу: дії платника

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Норми встановлені п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Платники, визначені п. п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (абзац другий п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 49.8. ст. 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (абзац перший п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Таким чином, у випадку помилкового подання податкової звітності (подано звітність, яку взагалі не потрібно подавати або подано не до того контролюючого органу) платнику податків необхідно:
– до закінчення граничного строку подання такої податкової звітності подати податкову звітність з ознакою «Звітна нова» та зменшити податкове зобов’язання;
– після граничного терміну подання такої податкової звітності та виникнення податкових зобов’язань, подати податкову звітність з ознакою «Уточнююча» та зменшити податкове зобов’язання.

Щодо зарахування коштів на єдиний рахунок та їх перерахування з єдиного рахунку для сплати грошових зобов’язань

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених Податкового кодексу України (далі – ПКУ), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Норми встановлені п. 35 прим. 1.1 ст. 35 прим. 1 ПКУ.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.
З початком використання єдиного рахунку платник податків зобов’язаний здійснювати сплату грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, через єдиний рахунок, крім випадків, передбачених абзацом другим п. 35 прим. 1.1 ст. 35 прим. 1 ПКУ (абзац перший п. 35 прим. 1.3 ст. 35 прим. 1 ПКУ).
Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 321).
Порядок № 321 визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску, включаючи пеню та штрафи, відповідно до положень Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС, заборгованості з інших платежів (далі – грошові зобов’язання та/або податковий борг (заборгованість) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС) та виконання норм ст. 35 прим. 1 ПКУ.
Для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, в Казначействі на ім’я ДПС в установленому порядку відкривається єдиний рахунок за субрахунком відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого Мінфіном (абзац перший п. 5 Порядку №321).
Пунктом 6 Порядку № 321 визначено, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 ПКУ.
Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.
Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.
Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.
У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 01 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.
На підставі повідомлення про використання єдиного рахунка ДПС не пізніше наступного робочого дня після його подання платником включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок (абзац перший п. 7 Порядку № 321).
Пунктом 8 Порядку № 321 встановлено, що ДПС засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС веде єдину картку платника, включеного до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
В єдиній картці платника відображаються дані про платника та операції, що проводяться з коштами, які зараховані/перераховані/повернуті (враховані) на єдиний рахунок/з єдиного рахунка.
Інформація про рух коштів на єдиному рахунку доступна платнику в Електронному кабінеті в актуальному стані.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до п. 35 прим. 1.3 ст. 35 прим. 1 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС (абзац перший п. 9 Порядку № 321).
Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим п. 9 Порядку № 321, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ (абзац другий п. 9 Порядку № 321).
Пунктом 10 Порядку № 321 визначено, що для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, на єдиний рахунок у національній валюті зараховуються:
► кошти, сплачені платником з поточного та інших рахунків у банку;
► кошти, стягнуті з рахунків платника в банку органами ДПС;
► кошти, стягнуті у межах виконавчого провадження за податками і зборами, єдиним внеском та іншими платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, що надійшли з депозитних рахунків органів державної виконавчої служби;
► помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ;
► помилково та/або надміру сплачені суми єдиного внеску.
З єдиного рахунка кошти перераховуються:
► на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску;
► на поточний рахунок платника в банку – помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ, та помилково сплачені суми єдиного внеску.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями (абзац перший п. 11 Порядку № 321).
Згідно з п. 35 прим. 1.6 ст. 35 прим. 1 ПКУ реєстр платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків формується щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у межах коштів, сплачених на єдиний рахунок таким платником податків, та з урахуванням наявних у такого платника сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань відповідно до п. 35 прим. 1.8 ст. 35 прим. 1 ПКУ з дотриманням такої черговості сплати:
► у першу чергу – недоїмка з єдиного внеску;
► у другу чергу – податковий борг у межах відповідного податку або збору, заборгованості з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, згідно з черговістю його виникнення, з урахуванням положень п. 131.2 ст. 131 «Порядок сплати пені» ПКУ;
► у третю чергу – грошові зобов’язання, визначені на підставі податкових повідомлень-рішень, у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі розрахункові документи містять інформацію про дату та номер відповідного податкового повідомлення-рішення;
► у четверту чергу – визначені платником податку (податковим агентом) грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів, місцевих податків, єдиного внеску у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі розрахункові документи містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача;
► у п’яту чергу – грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;
► у шосту чергу – грошові зобов’язання з місцевих податків у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;
► у сьому чергу – інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі розрахункові документи містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача.
Для формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника ДПС керується нормами пп. 35 прим. 1.5, 35 прим. 1.7 ст. 35 прим. 1 ПКУ з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35 прим. 1.6 ст. 35 прим. 1, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 ПКУ (абзац п’ятнадцятий п. 16 Порядку № 321).
Відповідно до п. 17 Порядку № 321 реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам.
Після підтвердження Казначейством факту виконання записів реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка в порядку, визначеному пунктами 24, 26 – 28 Порядку № 321, дані такого реєстру стають доступними для перегляду платником через електронний кабінет у порядку, передбаченому ст. 42 прим. 1 ПКУ, та є підставою для відображення органами ДПС в інтегрованій картці платника сум надходжень на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску.

Несвоєчасна сплата податкового зобов’язання за результатами поданої декларації: термін призначення камеральної перевірки

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Норми встановлені абзацом другим п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)Статтею 76 ПКУ визначено порядок проведення камеральної перевірки.
Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Згідно з абзацом першим п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п. 76.2 ст. 76 ПКУ).
Таким чином, камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу ДПС. Термін перевірки призначається з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Чи необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо фізособа володіє коштами, які розміщені на депозитному (вкладному) банківському рахунку?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Норми встановлені п. 1 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п. п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.

На Дніпропетровщині платники отримали 15 476 ліцензій на виробництво, оптову, роздрібну торгівлю підакцизними товарами

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують.
У Дніпропетровській області з початку року станом на 01.12.2021 видано 15 476 ліцензій на виробництво, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та на зберігання пального, з них, зокрема:
14 616 – ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (7 985 – алкогольні напої, 6 631 – тютюнові вироби);
533 – ліцензії на зберігання пального;
219– ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним;
74– ліцензії на право оптової торгівлі пальним;
33 – ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (19 – алкогольні напої, 4 – тютюнові вироби, 8 – рідини, що використовуються в електронних сигаретах);
1 – ліцензія на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів по (1 алкогольні напої).

Підписано Меморандум про співпрацю між Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Дніпропетровською обласною державною адміністрацією

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують.
Податки – одне з основних джерел надходження коштів до бюджетів різних рівнів, отже вкрай важливо контролювати процес їх наповнення.
Для об’єднання зусиль у напрямку створення сприятливих умов для розвитку бізнесу у Дніпропетровському регіоні на засадах законності, прозорості, чесної конкуренції та соціальної відповідальності, розвитку партнерських відносин між бізнесом та державою сьогодні, днями, відбулась зустріч керівництва Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) і Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі – ОДА).
Ціллю зустрічі стала значна подія – підписання Меморандуму між двома державними органами.
Меморандум про співпрацю та взаємодію між Дніпропетровською обласною державною адміністрацією та Головним управлінням Державної податкової служби в Дніпропетровській області (Меморандум) підписано від ГУ ДПС – начальником Чуб Ганною, від ОДА – першим заступником голови Орловим Володимир.
Необхідність підписання Меморандуму покликана прагненням сторін закріпити у правовому полі взаємодію, спрямовану на забезпечення прозорості та ефективної спільних дій ГУ ДПС і ОДА.
Мета Меморандуму – організація ефективної співпраці між ГУ ДПС та ОДА у реалізації державної політики у сфері децентралізації, а також для підвищення платоспроможності територіальних громад Дніпропетровської області і координація спільних дій для підвищення ефективності наповнення місцевих бюджетів в межах повноважень кожної зі сторін.
Меморандумом закріплено, що сторони продовжуватимуть популяризувати принципи прозорої і добросовісної конкуренції та сплати податків у повному обсязі всіма учасниками ринкових відносин, а також пропагуватимуть дотримання принципів соціально відповідального ведення бізнесу з метою забезпечення добробуту Дніпропетровського регіону.
«Сьогодні підписано важливий документ – Меморандум про співпрацю та взаємодію між ОДА та ГУ ДПС. Меморандум є продовженням та удосконаленням відносин, які склалися між нами. Він сприяє розширенню сфери взаємодії між органами державної влади регіону та координації наших спільних дій для забезпечення ефективного наповнення місцевих бюджетів. Це особливо важливо під час децентралізації», – зазначила Чуб Ганна.
За словами Володимира Орлова, знайти спільні можливості і спільними зусиллями поліпшувати якість життя людей – це ті важливі задачі, що стоять як перед податковою службою області, так і перед облдержадміністрацією. При цьому, підвищення якості сервісного обслуговування платників податків та ефективність наповнення місцевих бюджетів – у пріоритеті.
Підписання Меморандуму – це свідчення того, що співпраця державних органів є плідною. Спільними зусиллями забезпечуються комфортні умови для стабільного наповнення місцевих бюджетів.
Тому його укладання є вкрай важливим, адже подальша співпраця буде спрямована на покращення фінансового стану та поліпшення ефективності управління коштами на території Дніпропетровській області.

З початку року платниками ПДВ Дніпропетровської області подано на реєстрацію майже 13,4 млн податкових накладних

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують.
За січень – листопад 2021 року платниками податку на додану вартість (ПДВ) подано на реєстрацію майже 13,4 млн податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) на загальну суму ПДВ понад 86 774,4 млн гривень.
Із загальної кількості було зупинено реєстрацію 50 949 ПН/РК на суму ПДВ 660,1 млн гривень. Це складає 0,38 % від загальної кількості поданих на реєстрацію ПН/РК (або 0,76 % від їх загальної суми ПДВ).
Протягом 2020 року платниками ПДВ було подано на реєстрацію 12,5 млн ПН/РК на загальну суму ПДВ майже 71 743,7 млн гривень.
З них було зупинено реєстрацію 31 552 ПН/РК на суму 546,1 млн гривень. Це складає 0,25 % від загальної кількості (або 0,76 % від загальної суми ПДВ) поданих на реєстрацію ПН/РК.
Нагадаємо, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платника ПДВ, яким складено ПН/РК, що не відповідають ознакам безумовної реєстрації ПН/РК, встановлено його відповідність хоча б одному критерію ризиковості платника податку, визначеному порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 із змінами, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.
До переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, протягом січня – листопада 2021 року були включені (та станом на 01.12.2021 залишались в переліку таких платників) 2 545 платників ПДВ.

Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо фізособа є власником коштовного годинника та дороговартісної зброї?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема, інші активи фізичної особи, у тому числі майно.
Норми встановлені п. п. «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ.
Згідно з п. п. 7.2 п. 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
► витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
► вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартісної зброї, які придбані за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання зазначених активів або їх оціночна вартість, тобто база визначається платником самостійно.

Зміна даних, які вносяться до облікової картки
фізособи – платника податків (заява за ф. № 5ДР): алгоритм дій

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розділу IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).
Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.
При цьому, у разі подання Заяви за ф. № 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пункти 2 ат 3 розділу IХ Положення № 822).
Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:
– довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;
– довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;
– довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (п. п. 3 п. 3 розділу ІІІ Положення № 822).
Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. № 5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розділу IХ Положення № 822).
Згідно з п. 5 розділу IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

Постанова № 1165: яким чином подається пояснення
до таблиці даних платника ПДВ?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою.
Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку зупинення).
Згідно з п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
ДПС постійно розміщує на своєму офіційному вебсайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися Таблиця (п. 24 Порядку зупинення).
Ідентифікатори форм Таблиці та пояснення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.
Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманого персоналу, залишків готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

Ненарахування, неутримання та несплата податку на доходи нерезидентів: відповідальність

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Норми передбачені абзацом першим п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.3 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Відповідно до п. 125 прим. 1.4 ст. 125 прим. 1 ПКУ діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV ПКУ.
При цьому абзацом другим п. 109.1 ст. 109 ПКУ визначено, що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, до платника податку, який здійснює виплати доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу, або який перерахував податок з доходів нерезидента до бюджету в повному обсязі, але пізніше терміну, застосовується штраф, передбачений ст. 125 прим. 1 ПКУ.
Особа, яка виплачує доходи нерезиденту, зобов’язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 103.9 ст. 103 ПКУ).

Чи застосовується ПСП у місяці звільнення фізичної особи?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що відповідно до п. п. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга (ПСП) надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку був звільнений з місця роботи.

Про обов’язкові реквізити, які повинні мати первинні документи, що підтверджують витрати ФОП на загальній системі оподаткування

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Норми встановлені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Відповідно до частини другої ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:
► назву документа (форми);
► дату складання;
► назву підприємства, від імені якого складено документ;
► зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
► посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
► особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі – Положення № 88), первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Відповідно до зазначених Закону № 996 та Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код суб’єкта господарювання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава, для здійснення операцій, дані про документ що засвідчує особу – одержувача тощо (п. 2.4 Положення № 88).
При цьому, відповідно до п. 2.11 Положення № 88, вільні рядки в первинних документах підлягають обов’язковому прокреслюванню.

Чи є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізособа, яка має право власності на нежитлове приміщення як ФОП?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
Норми визначені до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІУ зі змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).
Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

Своєчасно не отримано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки: що з земельним податком?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Норми встановлені абзацом першого п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно з п. 289.1 ст. 289 ПКУ для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 01 січня поточного року, що визначається за формулою, відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПКУ.
Абзацами десятим і дванадцятим п. п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ визначено, що орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, інформацію про нормативну грошову оцінку земель у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.
Зведену інформацію щодо проведення нормативної грошової оцінки земель розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Довідники/Інформація про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного вебсайту Держгеокадастру) (https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/325490.html).
Слід зазначити , що згідно з частиною другою ст. 20 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378), дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина третя ст. 23 Закону № 1378).
Відповідно до частини третьої ст. 6 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» зі змінами та доповненнями, адміністратором Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Кадастрі, розробленні та забезпеченні функціонування програмного забезпечення для моніторингу земельних відносин та інформаційної взаємодії з іншими державними електронними інформаційними ресурсами.
Таким чином, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Також, разом з першою декларацією подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Тобто обчислення плати за землю без отримання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки положеннями ст. 286 ПКУ не передбачено.

В якій валюті проводиться перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента- комісіонера в іноземній валюті?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що відповідно до п. п. 1 п. 4 розділу І Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2 (далі – Положення № 2), із змінами і доповненнями до поточних валютних операцій належать розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.
Операції, зазначені у п. п. 1 п. 4 розділу І Положення № 2 належать до поточних торговельних операцій.
Відповідно до п. 109 розділу X Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями, за поточними рахунками в іноземній валюті суб’єктів господарювання – резидентів (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців) здійснюються операції, зокрема, за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) (п. п. 2); операції, що не суперечать вимогам законодавства України, уключаючи, операції на підставі договорів комісії (п. п. 6).
Враховуючи викладене операція з перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента-комісіонера в іноземній валюті не є поточною торговельною операцією, а лише операцією з перерахування за належністю іноземної валюти, перерахованої з-за кордону нерезидентом як оплата за експортовані товари на поточні рахунки резидентів- комітентів.
Отже, перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента-комісіонера в іноземній валюті, здійснюється в тій валюті, в якій вона надійшла.

Порядок взяття на облік фізособи,
яка здійснює незалежну професійну діяльність

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що для взяття на облік в контролюючих органах (далі – податковий орган) фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність необхідно:
1. У строк до 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності подати особисто, через представника, або надіслати поштою рекомендованим листом з описом вкладення до податкового органу за місцем реєстрації:
– заяву за формою № 5-ОПП, наведену у додатку 8 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588);
– копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у п. п. 1 п. 6.7 розділу VI Порядку № 1588.
При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів та паспорт.
Якщо фізична особа подає документи для взяття на облік через поштове відділення рекомендованим листом з описом вкладення, то копії документів повинні бути засвідчені нотаріально або органом, який здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності.
Можливості подання в електронному вигляді платниками податків заяви за формою № 5-ОПП не передбачено.
У день отримання заяви за формою № 5-ОПП фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність береться на облік в податковому органі. Довідка про взяття на облік за формою № 34-ОПП надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків у податковому органі.
2. Протягом 10 робочих днів з дня взяття на облік подати до податкового органу за основним місцем обліку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. 20-ОПП), наведене у додатку 10 до Порядку № 1588, тобто про місце де буде проводитись діяльність (ідентифікатор форми F1312002).
Якщо робоче місце фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце постійного проживання, то необхідно проставити позначку у графі 11 розділу 3 Повідомлення за ф. 20-ОПП для взяття на облік за неосновним місцем обліку в податковому органі за місцезнаходженням робочого місця.

Обчислення екологічного податку за викиди в атмосферне
повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що платниками екологічного податку (податок) є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Норми встановлені п. п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська державні адміністрації до 01 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано, зокрема дозволи на викиди, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).
Підпунктом 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ визначено, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242. 4 ст. 242 ПКУ).
Згідно із п. 249.3 ст. 249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за наведеною формулою (незалежно від того чи отримано платником дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення).
Статтею 243 ПКУ встановлені ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.
Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.
Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Визначення платників рентної плати за користування надрами в цілях,
не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи – суб’єкти господарювання, які використовують у межах території України ділянки надр для:
▼ зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;
▼ витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;
▼ вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;
▼ зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;
▼ провадження інших видів господарської діяльності.
Норми визначені п. 253.1 ст. 253 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) При цьому не є платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, військові частини, заклади, установи і організації Збройних Сил України та інші військові формування, утворені відповідно до закону, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету (п. 253.2 ст. 253 ПКУ).
Пунктом 253.4 ст. 253 ПКУ визначено, що рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:
▼ за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об’єктів міського комунального господарства;
▼ за використання підземних споруд на глибині не більш як 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням.

Надходження акцизного податку за січень – листопад 2021 року
склали 659,1 млн гривень

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують.
У Дніпропетровській області станом на 01.11.2021 обліковується 6 292 платника акцизного податку, у тому числі:
337 суб’єктів господарювання, які зареєстровані платниками акцизного податку з пального;
82 суб’єкти господарювання, які мають ліцензії на виробництво електроенергії;
37 суб’єкти господарювання – виробники та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
5 836 суб’єкти господарювання, які сплачують акцизний податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів.
«За січень – листопад 2021 року до Державного бюджету України надійшло 90,7 млн грн акцизного податку, у тому числі акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – 58,3 млн грн, акцизного податку з ввезених в Україну підакцизних товарів – 32,4 млн гривень.
Протягом 2021 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 568,4 млн грн акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів», – зазначив начальник управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Денис Дегтярьов.

Податківцями Дніпропетровщини з початку поточного року
проведено 211 фактичних перевірок

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують.
З початку 2021 року фахівцями управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 211 фактичних перевірок, в ході яких виявлено 217 порушень законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, з яких, зокрема:
55 фактів не своєчасного подання довідки про фактичні залишки пального;
39 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін;
24 факти торгівлі алкогольними напоями на розлив;
22 факти роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії;
12 фактів роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії;
11 фактів не обладнання резервуарів рівнемірами-лічильниками та/або витратомірами лічильниками;
9 фактів торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних;
8 фактів перевищення ліміту отриманого пального протягом календарного року, без реєстрації акцизного складу;
7 фактів торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку;
6 фактів оптової торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії.
За результатами проведення фактичних перевірок донараховано акцизного податку на суму 78,3 млн грн, а сума фінансових санкцій склала понад 63,4 млн гривень.

Чи є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування доходи фізособи отримані від здійснення підприємницької діяльності, без державної реєстрації її як ФОП?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що відповідно до п. 1 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених ПКУ, та виконання інших умов, визначених підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ.
Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така Декларація.
Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант) (п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ).
Відповідно до п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання Декларації.
Разом з цим, п. 5 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єктами декларування не можуть бути, зокрема:
а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
– ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
– ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
– порушеннями у сфері валютного законодавства;
– порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями;
б) активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-ІІІ із змінами та доповненнями (далі – ККУ);
Враховуючи викладене, не є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року щодо яких розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим.1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) ККУ.
Водночас, якщо фізична особа має активи одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року, та щодо таких активів не розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) ККУ, то така особа може самостійно прийняти рішення щодо подання Декларації.

Електронні послуги від ДПС – зручний спосіб взаємодії

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що реалізація цифрової трансформації та цифровізації у сфері оподаткування набирає обертів.
Сьогодні платники мають можливість подати звітність до податкових органів, отримати всю необхідну інформацію, довідки, консультації без особистих візитів до контролюючого органу, використовуючи електронні сервіси ДПС.
Тобто, онлайн послуги безумовно, стали популярним форматом взаємодії суб’єктів господарювання із податковою службою.
На вебпорталі ДПС України платникам забезпечено доступ до значної кількості безкоштовних електронних сервісів.
Для удосконалення процедур надання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) внесено зміни до Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Регламент Надавача). Зміни № 4 до Регламенту Надавача передбачають спрощення процедури отримання ЕДП фізичними особами та надання ЕДП юридичним особам – нерезидентам.
Також отримати ЕДП без надання реєстраційної картки та паперових копій документів за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» можуть як фізичні особи так і представники юридичних осіб, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та мають повноваження на укладання договорів від імені такої юридичної особи.
Електронний кабінет – це найбільш популярний сервіс ДПС.
Електронний кабінет надає безконтактні способи взаємодії платників податків та контролюючих органів з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
Призначення Електронного кабінету – надати платнику податків можливість реалізувати свої обов’язки та права у сфері оподаткування у режимі онлайн, суттєво зменшити витрати платників на адміністрування податків і зробити інформацію щодо кожного платника податків доступною та прозорою.
Постійне розширення функціоналу Електронного кабінету зводить особисте спілкування з контролюючими органами до мінімуму, що, у свою чергу, убезпечує платника, особливо в умовах дії карантину, від близьких контактів, які можуть мати негативні наслідки для здоров’я.
Закликаємо максимально користуватись послугами ДПС дистанційно, усвідомити переваги такого формату спілкування з податковими органами, адже скориставшись онлайн-сервісами вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua) ви маєте можливість отримати всю необхідну інформацію без особистих візитів до центрів обслуговування платників.

Через Електронний кабінет ФОП має можливість надіслати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).
Згідно з абзацом третім п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ до поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.
Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, відповідно до п. п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ подають Заяву до закінчення місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація.
Форми Заяви та Розрахунку доходу за попередній календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України № 851 та № 2155 без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Абзацом першим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Для надіслання Заяви фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.
У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
У разі переходу фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається Розрахунок. Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.
Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня (абзац перший п. 8 розділу ІІ Порядку № 557).
Пунктом 9 розділу ІІ Порядку № 557 визначено, що не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції.
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розділу ІІ Порядку № 557).
Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Про порядок визначення бази оподаткування ПДВ при постачанні основних виробничих або невиробничих засобів, в тому числі при їх ліквідації

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що при постачанні основних виробничих або невиробничих засобів база оподаткування ПДВ визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни).
Згідно з п. 189.9 ст. 189 ПКУ якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання (п. 189.10 ст. 189 ПКУ).

Податковий агент утримав, але не перерахував ПДФО до бюджету:
чи має фізособа на податкову знижку?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що відповідно до частини другої ст. 78 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями та Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 із змінами та доповненнями, поверненню з бюджету підлягають помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань.
Пунктом 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.
Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку на доходи фізичних осіб, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.
Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

До уваги ФОП на загальній системі оподаткування!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують , що фізичні особи – підприємці (ФОП) – «загальносистемники» зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет. Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Норми встановлені п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення, відповідно до п. 2 якого облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами Електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.
Частинною першою ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП), зокрема, визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, – тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи викладене, за неведення обліку доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування притягується до адміністративної відповідальності.

Про термін, в який фізособа – «незалежник» зобов’язана подати декларацію про майновий стан і доходи та сплатити ПДФО у разі ліквідації

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що відповідно до абзацу першого п. п. 2 п. 11.18 розділу ХI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (далі – Заява за ф. № 8-ОПП).
Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (п. п. 4 п. 11.18 розділу ХI Порядку № 1588).
Згідно з п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розділу IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Платники податку на доходи фізичних осіб подають податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Чинним законодавством не передбачено особливих термінів подання податкової декларації фізичними особами, які подали Заяву за ф. № 8-ОПП про припинення незалежної професійної діяльності.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
Враховуючи викладене, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, зобов’язана подати податкову декларацію за результатами звітного року до 1 травня року, що настає за звітним та самостійно сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним, суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

ФОП – платники єдиного податку звільняються від обов’язків нарахування, сплати та подання податкової звітності з податків і зборів, визначених ПКУ

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
▼ податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ;
▼ податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п. п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;
▼ податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
▼ рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.
Норми передбачені п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.
У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.
Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).

Щодо обчислення транспортного податку для фізособи у разі переходу
права власності на об’єкт оподаткування протягом звітного року

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Норми встановлені п. п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Земельні ділянки придбані на підставі цивільно-правових угод:
що з земельним податком?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що базою оподаткування земельним податком є:
– нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
– площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Норми встановлені ст. 271 Податкового кодексу України.
З урахуванням зазначеного, при розрахунку земельного податку за земельні ділянки, що придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок не враховується.

Реєстрація осіб, як платників акцизного податку, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту господарювання відповідної ліцензії

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що реєстрація у контролюючих органах як платника акцизного податку суб’єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.
Норми визначені п. п. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.
Підпунктом 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ встановлено, що особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність (п. п. 212.3.2 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).
При цьому відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.
Також згідно з п. п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.
Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.
Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:
– суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;
– всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.

Платники Дніпропетровщини протягом 2021 року направили
до держбюджету акцизного податку з ввезених товарів
на 48,4 відс. більше ніж минулого року

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують.
Платниками Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету протягом січня – листопада 2021 року спрямовано понад 32,4 млн грн акцизного податку з ввезених на митну територію України товарів. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року надходження збільшились майже на 10,6 млн грн або на 48,4 відсотків.
Інформуємо, що ставка акцизного податку для операцій із ввезення на митну територію України з метою вільного обігу транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним або кількома), становить:
► для спеціально призначених для пересування снігом, спеціальних автомобілей для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічних транспортних засобів (товарна підкатегорія 8703 10 18 00 УКТ ЗЕД) – 100 євро за 1 шт.;
► для всіх інших (товарна підкатегорія 8703 90 10 10 УКТ ЗЕД) – 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.
Поряд з цим, оподаткування акцизним податком гібридних (HEV) та плагін-гібридних (PHEV) транспортних засобів, тобто тих які оснащені електричними двигунами разом з двигунами інших видів, здійснюється на загальних підставах.

Більше ніж у 2 рази збільшились надходження з рентної плати до місцевих бюджетів від платників Дніпропетровської області
протягом січня – листопада 2021 року

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують.
Платниками Дніпропетровської області до місцевих бюджетів з початку 2021 року спрямовано більш ніж 1,8 млрд грн рентної плати. У порівнянні з січнем – листопадом 2020 року сума збільшилась майже на 909,1 млн грн або на 101,8 відсотків.
Звертаємо увагу, що платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи – підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Податок на нерухомість: зростання надходжень до місцевих бюджетів від юридичних осіб Дніпропетровського регіону

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують.
Юридичними особами Дніпропетровщини протягом січня – листопада поточного року до місцевих бюджетів спрямовано понад 483,6 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Надходження збільшились у порівнянні з січнем – листопадом минулого року майже на 159,5 млн грн або на 49,2 відсотків.
Нагадуємо, що граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для юридичних осіб, – 29 число місяця, що наступає за звітним кварталом.
При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Майже 4,3 млрд грн плати за землю надійшло до місцевих бюджетів
від платників Дніпропетровщини

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють.
Платниками Дніпропетровської області до місцевих бюджетів направлено майже 4,3 млрд грн плати за землю. Сума надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року збільшилась на понад 1,1 млрд грн або на 35,3 відсотки.
Доводимо до відома платників, що земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

Нова Узагальнююча податкова консультація щодо
визнання заборгованості юридичних осіб безнадійною

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що Міністерством фінансів України наказом від 10.12.2021 № 661 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань розміру сукупних вимог кредитора до юридичної або фізичної особи – боржника, який має враховуватись для віднесення такої заборгованості до безнадійної (далі – УПК № 661).
Так, зокрема, надано роз’яснення щодо розміру сукупних вимог кредитора до юридичної або фізичної особи-боржника, який може враховуватись для віднесення такої заборгованості до безнадійної відповідно до підпункту «ґ» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Також, роз’яснено, що з урахуванням норм Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КЗПБ) вищезазначена норма ПКУ застосовується для визнання безнадійною заборгованості фізичних осіб та фізичних осіб – підприємців за умови, що така заборгованість прострочена понад 180 днів, а розмір суми боргу становить менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, та за умови, що безспірність вимог кредитора за такою заборгованістю підтверджено документально (договором та первинним документом, який визнає заборгованість, зокрема, визнаною претензією, актом звірки з боржником, листом боржника).
Водночас ця норма ПКУ після введення в дію КЗПБ не підлягає застосуванню для заборгованості юридичних осіб.
Таким чином, для визнання заборгованості юридичних осіб безнадійною потрібно досліджувати інші підстави, визначені в підпункті 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України.
УПК № 661 видана з метою усунення неоднозначного трактування окремих норм податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З УПК № 661 можливо ознайомитись на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням

https://mof.gov.ua/uk/set-of-summarizing-tax-consultations

Про термін реєстрації зведеної акцизної накладної в ЄРАН

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що п. 231.3 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено можливість платникам акцизного податку з реалізації пального складати не пізніше останнього дня звітного місяця зведені акцизні накладні на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця:
► у разі забезпечення безперервного постачання пального;
► пального, реалізованого у паливний бак транспортного засобу або в тару споживача через паливороздавальні або оливороздавальні колонки з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі, на яке отримана відповідна ліцензія;
► пального, використаного для власного споживання чи промислової переробки;
► пального, втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, у тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з інших причин, пов’язаних з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування.
Термін реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) першого примірника зведеної акцизної накладної визначено у п. 231.6 ст. 231 ПКУ, а саме – не пізніше 15 календарних днів з дня її складання. Такий термін реєстрації першого примірника акцизної накладної встановлено для всіх зведених акцизних накладних незалежно від кількості примірників, в яких складається така зведена акцизна накладна.
Пунктом 231.6 ст. 231 ПКУ встановлено єдиний термін реєстрації другого примірника акцизної накладної отримувачем пального, незалежно від виду операції з реалізації пального, а саме – після фактичного отримання пального на акцизний склад/акцизний склад пересувний, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального на акцизний склад/акцизний склад пересувний розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного – отримувачем пального.

Перерахунок ПДФО та ПСП

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг визначений (далі – ПСП) п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що роботодавець платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування ПСП, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП:
► за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
► під час проведення розрахунку за останній місяць застосування ПСП у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника ПДФО або у випадках, визначених п. п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ (обмеження щодо застосування ПСП);
► під час проведення остаточного розрахунку з платником ПДФО, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Підпунктом 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого ПДФО за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник ПДФО право на застосування ПСП.
Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого ПДФО, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (п. п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
При цьому, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата ПДФО, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника ПДФО за відповідний місяць, а при недостатності такої суми – зменшується сума податкових зобов’язань наступних податкових періодів, до повного повернення суми такої переплати.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також сум наданих ПСП відображаються роботодавцем у додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку.
Згідно з п. 4 розділу IV Порядку графи у рядку 06 розділу I «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатка 4ДФ до Розрахунку заповнюються, зокрема, наступним чином:
► у графах 3а «Сума нарахованого доходу» та 3 «Сума виплаченого доходу» проставляється сума нарахованого та виплаченого доходу за відповідний звітний період з врахуванням донарахованої суми;
► у графах 4а «Сума нарахованого податку» та 4 «Сума перерахованого податку» проставляється сума ПДФО з врахуванням суми недоплати/переплати.
Коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку проводиться у відповідності з п. 10 розділу V Порядку.
Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також сум наданих ПСП необхідно відобразити у додатку 4ДФ до Розрахунку за IV квартал звітного року.
В той же час, податковий агент має право здійснити перерахунок сум доходів, нарахованих платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також сум наданих ПСП за будь-який період та відобразити результати такого перерахунку у додатку 4 ДФ до Розрахунку у кварталі (звітному періоді місяці), в якому проведено такий перерахунок.

Оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що з урахуванням змін, внесених Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим – сьомим п. п. 14.1.225 п 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, з 01 січня 2013 року до 01 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ (п. 26 прим. 1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
Для цілей п. 26 прим. 1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ до програмної продукції відносяться:
► результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;
► примірники (копії, екземпляри) комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп’ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп’ютерної програми чи в іншій формі;
► будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;
► криптографічні засоби захисту інформації.
Згідно з абзацами другим – сьомим п. п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не вважаються роялті платежі, отримані:
► як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
► за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
► за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
► за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;
► за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Деякі особливості заповнення повідомлення за ф. № 20-ОПП

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що відповідно до п. 8.1 розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) (додаток № 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розділу VIIІ Порядку № 1588.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкті, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.
Наприклад:
● для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою;
● для кіоску – 00200010, де 002 – код типа об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00010 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.
Отже, платник податків при заповненні графи 5 розділу 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП самостійно визначає внутрішній ідентифікатор кожного об’єкта оподаткування, та для зручності ведення обліку об’єктів оподаткування може враховувати кількість таких об’єктів в порядку їх зростання.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області