ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Законодавчі зміни з 01.01.2022 та актуальні питання оподаткування під час семінару

Проведено семінар для платників податків в якому взяла участь начальник Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Булава.

У ході семінару платники дізнались про основні новації у законодавстві, які набрали чинності з 1 січня 2022 року і визначені Законами України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» та від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»

Податківець нагадала, що триває, до 01 вересня 2022 року, кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування та зазаначила, що декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування.

Окремо Алла Булава зупинилася на Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 та категорії фізичних осіб – підприємців у яких з 1 січня 2022 року виникає обов’язок застосування РРО або ПРРО.

Також, акцентувала увагу присутніх, що з 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2021 році.

Наприкінці обговорювались питання легалізації трудових відносин, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу», роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».

Учасникам заходу розповсюджена власна друкована продукція з питань новацій законодавства.

Щодо застосування фізичними особами-підприємцями – платниками єдиного податку другої – четвертої груп РРО та/або ПРРО при здійснені роздрібної торгівлі у кіосках насінням на території сіл та селищ міського типу

Відповідно до п. 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (далі – Постанова № 1336), фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при здійснені роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).

Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Постанови № 1336.

Разом з тим, п. 17 Переліку визначено, що суб’єкти господарювання, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійснені роздрібної торгівлі насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу.

Абзацом другим п. 2 Постанови № 1336 установлено, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), визначених у п. 1 Переліку, у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Абзацом третім п. 2 Постанови № 1336 установлено, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), визначених у п. 17 Переліку, у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, – 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання.

Згідно з п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» у разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати та проводити розрахунки з застосовуванням РРО та/або ПРРО.

Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп можуть обирати пункт, найбільш підходящий з загального переліку, та не застосовувати РРО та/або ПРРО при здійснені роздрібної торгівлі у кіосках насінням, за умови:

використання п. 1 Переліку на території сіл – до досягнення 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів);

використання п. 17 Переліку на території сіл та селищ міського типу – до досягнення 500 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності.

Актуальні питання застосування РРО та ПРРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Днями за участі заступника начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання застосування РРО та ПРРО».

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Яким чином суб’єкт господарювання може завантажити програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій»?

Відповідь. Суб’єкт господарювання може завантажити програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій» скориставшись вебпорталом Державної податкової служби України за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Програмний реєстратор розрахункових операцій.

Для завантаження програмного забезпечення потрібно скористатись будь-яким браузером (для Google Chrome існують окремі налаштування для завантаження файлів з ftp).

Питання. Чи необхідно застосовувати РРО та/або ПРРО та на яку суму проводити операції фізичним особам-підприємцям – платникам єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами?

Відповідь. Фізичні особи – підприємці платники – єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ППРО) з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

При цьому, через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума виручки, отримана за такими договорами, тобто як вартість товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Питання. Протягом якого терміну суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО, пошкодження засобів контролю та яка передбачена відповідальність у разі не повідомлення?

Відповідь. У разі виявлення несправностей реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю, суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому такий суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків.

У разі виявлення несправностей програмного РРО (далі – ПРРО) або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО.

Нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.

При цьому, за непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону.

Питання. Які дії суб’єкт господарювання , якщо він не закрив робочу зміну, але вже згенерував новий кваліфікований електронний підпис?

Відповідь. Якщо суб’єкт господарювання (користувач) не закрив робочу зміну, але вже згенерував новий кваліфікований електронний підпис, то для роботи з програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) за новим ідентифікатором ключа, він повинен подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою J/F1391802 (далі – Повідомлення J/F1391802) з інформацією про новий ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису.

При цьому, в графі «Тип підпису» Повідомлення J/F1391802 необхідно вказати «Старший касир».

Якщо на момент формування нового кваліфікованого електронного підпису зміну на ПРРО було закрито, то в графі «Тип підпису» можна вказати «Касир».

Водночас, рекомендуємо скасування електронних ключів касирів або їх сертифікатів виконувати після закриття зміни таким касиром.

Питання. Яка передбачена відповідальність за неподання звітності через дротові або бездротові канали зв’язку?

Відповідь. У разі виявлення під час проведення перевірки неподання звітності пов’язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок через дротові або бездротові канали зв’язку (в разі обов’язковості її подання) до суб’єкта господарювання застосовується штрафна санкція у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання. Зазначене порушення, вчинене особами, які здійснюють розрахункові операції, і посадовими особами, – тягне за собою накладення адміністративного штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відомості, які відображаються в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації

Відповідно до п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) – це декларація, в якій відображається така інформація (дані):

відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);

відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них, зокрема, дані про вид, розмір та валюту активу, класифікацію банківських металів. Для грошових активів фізичної особи, розміщених на рахунках у банках або внесених до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, в Декларації зазначається найменування та інші відомості про банківську або небанківську фінансову установу (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою – зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави), в якій відкриті відповідні рахунки, на яких зберігаються валютні цінності, або до якої зроблені відповідні внески, та відповідно до законодавства засвідчений документ, що підтверджує наявність задекларованих грошових активів фізичної особи на відповідному рахунку.

Для прав грошової вимоги (у тому числі грошових коштів, позичених декларантом третім особам за договором позики) в Декларації зазначається найменування та інші відомості про юридичну особу – боржника (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою – зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави, або прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи відповідний документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства) фізичної особи – боржника, номер та дата документа, що підтверджує право грошової вимоги;

відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема, про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. До Декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування;

ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

В Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення».

Інформація, що міститься в Декларації, є податковою інформацією.

Актуальні питання оподаткування під час зустрічі з представниками бізнесу

Відбулася зустріч начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави з платниками податків.

Під час заходу розглянуті основні законодавчі зміни у податковому законодавстві метою яких є забезпечення справедливих умов оподаткування для національних та міжнародних компаній нерезидентів, які надають електронні послуги на території України, створення сприятливих умов ефективного та необтяжливого адміністрування для бізнесу й держави процедур, пов’язаних зі сплатою податків (Закон України від 03 червня 2021 року № 1525-ІХ) та формування в Україні передової цифрової економіки протягом найближчих років, зростання частки високотехнологічних продуктів та послуг у загальному ВВП країни (Закон України від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ).

Крім того, Алла Булава акцентувала увагу присутніх на змінах у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО з 01.01.2022 та на Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку

Також, нагадала присутнім, що 01 вересня стартувала кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка триватиме до 1 вересня 2022 року та наголосила, що подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи. Декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності у випадку декларування таких активів.

Далі податківець зупинилась на кампанії декларування доходів громадян, отриманих у 2021 році, а саме розповіла про категорії платників для яких подання декларації є обов’язковим та про право громадян на податкову знижку.

Наприкінці зустрічі обговорювались питання легалізації заробітної плати, правильності заповнення реквізиту «призначення платежу» при сплаті податкових забов’язань та роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».

До уваги платників податків про новації у законодавстві!

З метою приведення у відповідність до законів України від 03 червня 2021 року № 1525-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» в частині оподаткування електронних послуг, що постачаються нерезидентами фізичним особам, місце постачання яких розташовано на митній території України, та реєстрації таких осіб-нерезидентів платниками ПДВ, від 01 липня 2021 року № 1617-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо адміністрування податків і зборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя», від 01 липня 2021 року № 1618-IX «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», Державною податковою службою України розроблено та Міністерством фінансів України прийнято накази:

від 07 грудня 2021 року № 636 «Про затвердження Порядку електронної ідентифікації користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги», який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2021 року за № 1659/37281;

від 07 грудня 2021 року № 637 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року № 1130», який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2021 року за № 1657/37279;

від 13 грудня 2021 року № 662 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.12.2021 за № 1693/37315.

Цими наказами встановлено:

загальні засади функціонування спеціального портального рішення для користувачів осіб-нерезидентів, які постачають електронні послуги, процедури їх електронної ідентифікації, взаємодії користувачів нерезидентів та контролюючих органів через спеціальне портальне рішення;

процедури реєстрації (анулювання реєстрації) як платників ПДВ осіб-нерезидентів, які постачають електронні послуги фізичним особам, місце постачання яких розташовано на митній території України, автоматичного взяття на облік (зняття з обліку) як платників податків цих осіб-нерезидентів в контролюючому органі;

забезпечення функціонування ДПС у форматі єдиної юридичної особи, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб) із включенням до їх складу державних податкових інспекцій як структурних підрозділів;

потребою реалізації окремих положень Податкового кодексу України в частині обліку нерезидентів, їх відокремлених підрозділів і постійних представництв;

внесення змін до нормативно-правових актів Міністерства юстиції України з питань реєстрації незалежної професійної діяльності;

впроваджено Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290.

Накази опубліковані та набрали чинності з 01.01.2022.

Про декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році

З 1 січня 2022 року розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році.

До 3 травня 2022 року громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право подати декларацію про свій майновий стан і доходи за 2021 рік. Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у деклараціях, сплачуються до 1 серпня 2022 року (включно).

Задекларувати свої доходи мають громадяни, які протягом 2021 року отримували:

доходи не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів належать, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

доходи від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. Це, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;

іноземні доходи тощо.

Громадяни, які мають право на податкову знижку за результатами 2021 року, можуть подати декларацію до 31 грудня 2022 року включно.

З детальною інформацію щодо декларування доходів, отриманих у 2021 році, можна ознайомитися за посиланням https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2022/.

Щодо ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для фізичних осіб – підприємців

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують користувачам реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) про те, що 26.11.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 р. за № 1411/37033 (далі – Порядок № 496).

Звертаємо увагу платників податків, які відповідно до законодавства проводять розрахункові операції з застосуванням РРО/ПРРО, що Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для фізичних осіб – підприємців, а не певних товарів.

Таким чином, за наявності обов’язку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, фізичні особи підприємці мають здійснювати облік всіх товарів, які знаходяться в реалізації, а не лише визначених п.61 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України.

Щодо блокування ПРРО у разі перевищення встановлених граничних строків проведення розрахункових операцій в режимі офлайн (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця)

Відповідно до п.п. 1 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).

ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму суб’єктом господарювання (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця), без наявного невикористаного Діапазону, а також за наявності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п.п. 2 розд. V Порядку № 317).

Абзацом третім п.п. 3 розд. V Порядку № 317 передбачено, що програмне рішення ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

Закон України від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ: основні положення

З 1 січня 2022 року набрав чинності Закон України від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Законом передбачається запровадження низки заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, зокрема, спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті – ІТ-компаній, що відповідатимуть передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» вимогам та будуть включені до спеціального реєстру, ведення якого здійснюватиме Мінцифри.

Резидент Дія Сіті –платник податку, який відповідає всім таким вимогам:

1) здійснює один з видів діяльності (комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітня діяльність у галузі ІТ, кібербезпека тощо);

2)розмір місячної винагороди спеціалістам не менше 1200 євро;

3) кількість гіг-спеціалістів не менше 9;

4) сума кваліфікованого доходу юридичної особи за перші 3 місяці не менше 90 відсотків.

Контролюючі органи надають Мінцифри інформацію, необхідну для визначення відповідності юридичної особи вимогам, передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», щодо:

– розміру заробітної плати;

– середньооблікової кількості працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи;

– суми податкового боргу;

– щодо включення юридичної особи до реєстру неприбуткових підприємств, установ, організацій.

Перехід на застосування спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті здійснюється за заявницьким принципом.

Податок на прибуток підприємств

Спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті передбачає можливість переходу ними на оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами (аналог податку на виведений капітал), що передбачають ставку податку у розмірі 9% та оподаткування лише низки операцій, таких як, зокрема:

виплати дивідендів;

виплати процентів на користь нерезидентів – пов’язаних осіб, або нерезидентів, зареєстрованих у державах, що є «низькоподатковими» юрисдикціями;

надання фінансової допомоги нерезиденту Дія Сіті – платнику на спеціальному режимі, яка не підлягає поверненню, або пов’язаній фізичній особі або пов’язаній особі – нерезиденту незалежно від наявності умови про повернення, або непов’язаній особі, яка залишається неповернутою протягом 12 календарних місяців;

безоплатне надання майна нерезиденту Дія Сіті – платнику на спеціальному режимі;

виплати, що здійснюються у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), що перебувають за межами території України,

придбання майна, робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);

виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.

При цьому окремою базою оподаткування в спеціальному режимі оподаткування резидентів Дія Сіті буде сума невідповідності контрольованої операції принципу «витягнутої руки», яка буде оподатковуватись за ставкою 18%.

Звітним періодом для спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті є календарний рік.

Податок на доходи фізичних осіб

Встановлено особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті. Ставка у розмірі 5 відс. застосовується до:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Зменшена ставка застосовується за умови, що розмір такого доходу за рік не перевищує еквівалент 240 тисяч євро. З суми перевищення платник самостійно доплачує податок за ставкою 18 відс. та подає річну податкову декларацію.

У разі, якщо резидент Дія Сіті втратив статус (за рішенням суду або встановлення не відповідності критеріям) за такий період, він самостійно має перерахувати та сплатити за власний рахунок до бюджету податок за ставкою 18 відс.

Звільнено від оподаткування ПДФО:

сплачені внески роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати такому працівнику;

сплачені внески резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста в межах 30 відсотків нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту;

дивіденди, які нараховуються емітентом корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, за умови, що таким резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах не здійснювалася виплата дивідендів за акціями або іншими корпоративними правами протягом двох календарних років поспіль.

Податкова знижка:

До витрат для податкової знижки може бути включена суми витрат платника податку на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті, за умови, що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідає вимогам

У разі понесення таких витрат загальна сума податкової знижки обмежується не тільки розміром отриманої заробітної плати, а й сумою отриманих дивідендів (крім дивідендів, які не оподатковуються).

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати – у розмірі мінімального страхового внеску (22 відс. від мінімальної заробітної плати);

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг – контрактами – у розмірі мінімального страхового внеску (22 відс. від мінімальної заробітної плати).

Фізичні особи – підприємці, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску (22 відс. від мінімальної заробітної плати).

Сервіс “Пульс” Державної податкової служби України

Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1 Наберіть номер телефону 0800-501-007

Крок 2 Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1;

Крок 3 Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4 У неробочий час з 18.00 до 8.00 (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, ЄВ що надходять електронною поштою.

Щодо належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку

З метою належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку та врахування у податковій звітності норм Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914), до внесення відповідних змін до форми декларації акцизного податку і Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (далі – декларація акцизного податку) (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841), й набрання ними чинності ДПС України листом від 02.02.2022 № 209/99-00-21-03-03-07 «Щодо належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку» (далі – Лист № 209) повідомила таке.

Законом № 1914 до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) внесено зміни, зокрема, в частині адміністрування акцизного податку, а саме:

– з 01 січня 2022 року набрали чинності норми щодо:

встановлення, що зіпсовані, знищені товари або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання і відповідно підлягають оподаткуванню акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 5 відсотків. Дія цієї норми розповсюджується на платників акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, визначених п. п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, а також розповсюджуватиметься на платників, визначених п. п. 212.1.17 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, з дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України, згідно з абзацом сьомим п. 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 1914;
удосконалення механізму припинення накопичення залишків тютюнових виробів оподаткованих за нижчими (попередніми) ставками акцизного податку, шляхом впровадження оподаткування протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, з обсягів реалізації на внутрішньому ринку та/або ввезення на митну територію України імпортерами, що перевищує 115 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на внутрішньому ринку такої продукції або її ввезення таким підприємством –виробником та/або імпортером за попередні дев’ять місяців, що передують трьом звітним місяцям поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, акцизним податком із застосуванням коефіцієнта 1,5;
запровадження тимчасово на 2022 рік касового методу визначення податкових зобов’язань для виробників електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії»;

– з 01 березня 2022 року:

ставки акцизного податку на алкогольні напої збільшуватимуться на 5 відс. з урахуванням індексу споживчих цін за 2020 рік;

зміниться ставка акцизного податку на пиво з 2,78 гривні за 1 літр на 59,82 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту (з урахуванням індексу споживчих цін за 2020 рік – 5 відс.);

– з дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України в частині запровадження механізму зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до місцевих бюджетів:

переноситиметься на виробників та імпортерів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нарахування та сплата акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, який сьогодні сплачується суб’єктами роздрібної торгівлі.

У зв’язку з цим Державна податкова служба України повідомляє.

Згідно з абзацом другим п. 46.6 ст. 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання. Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

Статтею 223 Кодексу встановлено, що базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю.

Нагадуємо, що відповідно до п. 49.2¹ ст. 49 Кодексу платники, визначені п. п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, а також платники, які мають чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

До внесення змін до форми декларації акцизного податку та набрання ними чинності пропонуємо платникам акцизного податку здійснювати декларування податкових зобов’язань таким чином.

Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (розділ Д декларації акцизного податку, додаток 6)

Відповідно до абзацу дев’ятнадцятого п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсовані, знищені товари або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі (у тому числі на вимогу контролюючого органу, надану згідно з п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 Кодексу під час перевірки контролюючим органом), вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Ця норма не застосовується до випадків, передбачених п. 216.3 ст. 216 Кодексу (товар втрачено за форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим, або з причини, пов’язаної з природним результатом).

Податкові зобов’язання з акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у разі виявлення платником втрат (нестач), зазначених у абзаці дев’ятнадцятому п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, виникають у такого платника податку з дати складення відповідного документа, що засвідчує такі факти (п. 216.9 ст. 216 Кодексу).

Розрахунок податкових зобов’язань здійснюється платником податку у додатку 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарі» до декларації акцизного податку.

При складанні додатка 6 до декларації акцизного податку за звітний період, у якому складено документ, що засвідчує факт зіпсування, знищення товарів або непідтвердження наявності чи місцезнаходження товарів (нестача), з метою оподаткування вартість такого товару (товару за яким виявлено нестачу) додається до вартості відповідного підакцизного товару, який реалізовано у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування. Наприклад, за результатами інвентаризації у магазині виявлено нестачу 10 пляшок пива на суму 225 гривень. Відповідні документи за результатами інвентаризації складено у січні місяці. Отже, зазначена нестача товару (пива) відображається у декларації, яка складається платником податку за січень місяць. Вартість пива 2250 грн, нестача якого виявлена, додається у додатку 6 до вартості (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані у звітному періоді у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування (гр. 3) по рядку 1.3 «Пиво».

Згідно з п. 46.4 ст. 46 Кодексу платник податків може подати у разі необхідності доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Зазначене доповнення до декларації акцизного податку подається у додатку 10 до декларації акцизного податку.

Отже, пропонуємо платникам акцизного податку у разі наявності зіпсованих, знищених товарів або товарів, наявність чи місцезнаходження яких непідтверджено (нестач), зазначених у абзаці дев’ятнадцятому п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, подавати додаток 10 до декларації акцизного податку з наведенням вартості втраченого товару або товару, нестача якого виявлена, у розрізі видів підакцизних товарів.

Зазначаємо, що з набуттям чинності змін до Бюджетного кодексу України згідно з абзацом сьомим п. 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 1914 суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у роздрібній мережі, акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не сплачуватимуть і норма, встановлена абзацом дев’ятнадцятим п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, на них не розповсюджуватиметься. Отже, місяць набуття чинності (крім випадку, якщо зміни набуватимуть чинності з першого числа звітного місяця) змінами до Бюджетного кодексу України буде останнім звітним періодом, за який у платника акцизного податку, визначеного п. п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, виникатиме обов’язок щодо звітування та сплати акцизного податку з реалізації тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

При цьому, починаючи зі звітного періоду з якого набиратимуть чинності зміни до Бюджетного кодексу України, згідно з абзацом сьомим п. 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 1914, обов’язок щодо оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсованих, знищених товарів або товарів, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної у роздрібній торгівлі, виникатиме у виробників/імпортерів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, визначених п.п. 212.1.17 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.

Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) – до набирання чинності змінами до Бюджетного кодексу України

Законом № 1914 вносяться зміни до п. 212.1 ст. 212 Кодексу, якими передбачається обов’язок зі сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, перенести з суб’єктів роздрібної торгівлі на виробників та імпортерів.

Звертаємо увагу, що згідно з абзацом сьомим п. 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 1914 зміни до підпунктів 212.1.11, 212.1.17 п. 212.1 ст. 212, підпунктів 213.1.9, 213.1.14 п. 213.1 ст. 213, п. п. 214.1.5 п. 214.1 ст. 214, п. п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215, п. 216.14 ст. 216, п. 221.7 ст. 221 Кодексу набирають чинності з дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України в частині запровадження механізму зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до місцевих бюджетів.

Отже, до прийняття відповідних змін до Бюджетного кодексу України платниками акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, є суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів у роздрібній торгівлі.

Акцизний податок з електричної енергії (розділ Е декларації акцизного податку, додаток 7)

Пунктом 38 підрозділу 5 розділу XX Кодексу для платників податку, визначених у п. п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, що є виробниками електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі – виробники електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки), датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії визначено:

тимчасово з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно – дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію;

з 01 січня 2023 року – дата підписання акта приймання-передачі електроенергії згідно з п. 216.10 ст. 216 Кодексу (для електричної енергії, реалізованої починаючи з 01 січня 2023 року) та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (для електричної енергії, реалізованої у період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно).

Відповідно до додатка 1 до Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 483 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 року № 859), до виробників електричної енергії, на яких покладено спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (виробник електричної енергії на атомних електростанціях);

ПрАТ «Укргідроенерго» (виробник електричної енергії на гідроелектростанціях).

Зазначені платники податку у порядку, встановленому п. 49.2¹ ст. 49, ст. 223 Кодексу, у складі декларації акцизного податку подають до контролюючих органів розділ Е «Податкові зобов’язання з реалізації електричної енергії», додаток 7 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії» та додаток 4 «Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою або за зниженою ставкою» (за необхідності).

У додатку 7 виробники електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки, відображають оподатковувані операції окремими рядками відповідно до періоду виникнення податкових зобов’язань:

оподатковувані операції з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії, за якою податкові зобов’язання виникають відповідно до п. 216.10 ст. 216 розділу VI Кодексу;
оподатковувані операції з реалізації електричної енергії, виробленої у 2022 році виробником електричної енергії, в частині виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, за якою податкові зобов’язання виникають відповідно до п. 38 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу.

З метою забезпечення повноти декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з реалізації електричної енергії пропонуємо виробникам електричної енергії, на яких покладено спеціальні обов’язки, до внесення відповідних змін до чинної форми декларації акцизного податку подавати додаток 10 до декларації акцизного податку за формою, наведеною у додатку 1 до цього листа.

Запропонована форма містить два розділи:

у розділі І відображаються операції з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії, за якою датою виникнення податкових зобов’язань є дата підписання акта прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 розділу VI Кодексу);
у розділі ІІ відображаються операції з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії, в частині виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, за якою датою виникнення податкових зобов’язань є дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію. У графі 5 цього розділу зазначаються суми попередньої оплати (аванс), інших видів компенсації, що одержані у звітних періодах до 01 січня 2022 року та за якою на останній день відповідного звітного періоду не виконанні зобов’язання з постачання електроенергії.

Також пропонуємо платникам акцизного податку з реалізації електричної енергії, у яких податкові зобов’язання виникають відповідно до п. 216.10 ст. 216 розділу VI Кодексу, починаючи із звітного періоду за січень 2022 року, подавати інформацію у вигляді додатка 10 за запропонованою формою (додаток 1 до листа).

Для формування показників додатка 7 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії» у складі декларації акцизного податку доцільним є використання інформації із рекомендованого додатка 10, а саме:

показники графи 4 додатка 7 повинні відповідати даним графи 7 розділу І та графи 9 розділу ІІ додатка 10;
показники графи 6 додатка 7 повинні відповідати даним графи 9 розділу І та графи 11 розділу ІІ додатка 10.

Акцизний податок з пива (розділ А декларації акцизного податку, додаток 1)

Згідно із змінами до п. п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 розділу VI Кодексу ставка акцизного податку на пиво змінюється з 2,78 гривні за 1 літр на 59,82 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту (з урахуванням індексу споживчих цін за 2020 рік – 5 відс.). Відповідно до абзацу шостого п. 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 1914 зміни до п. п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Кодексу щодо ставок акцизного податку на алкогольні напої набирають чинності з першого числа третього місяця з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 01 березня 2022 року.

Платники акцизного податку – виробники (імпортери) пива у складі декларації акцизного податку подають до контролюючих органів розділ А «Податкові зобов’язання із спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива та продуктів із вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше», додаток 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.11, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу)» та додаток 4 «Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою або за зниженою ставкою» (за необхідності).

За звітні періоди січень – лютий 2022 року оподаткування виробленого/ввезеного на митну територію України пива здійснюється за чинною ставкою акцизного податку 2,78 гривні за 1 літр.

Починаючи із звітного періоду за березень 2022 року виробники/імпортери здійснюють оподаткування пива за ставкою акцизного податку 59,82 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту. Зразок заповнення додатка 1 до декларації за новим порядком оподаткування наводиться у додатку 2 до листа.

Нагадуємо, що згідно з п. 120.1 ст. 120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених цією статтею, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Лист № 209 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/77174.html

Який порядок внесення розмінної монети в РРО та/або в ПРРО?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) і нагадують, що відповідно до п. 22 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання зобов’язані в разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот/монет не видавати такі банкноти/монети на здачу та надалі здати їх разом із готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот, обігової та/або розмінної монети для видачі здачі (за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком України (далі – НБУ)) з урахуванням бонусних програм лояльності та/або наявності пристроїв для приймання монет. Суб’єкти господарювання в разі прийняття НБУ рішення щодо припинення карбування та випуску в обіг/додаткового випуску в обіг певних номіналів монет зобов’язані здійснювати заокруглення загальної суми покупки в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом НБУ з питань, що регулюють обіг монет дрібних номіналів.

Згідно з п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій, зокрема, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».

Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

Яким документом фізособа повинна підтвердити розміщення готівкових коштів у національній валюті на поточному рахунку із спеціальним режимом використання у банку України?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що відповідно до п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальний рахунок) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Постанова № 83).

Відповідно до п. 7 Постанови № 83 банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 492), у порядку, установленому п. 62 розд. V Інструкції № 492 для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції № 492.

Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету та заяву.

Згідно з п. 8 Постанови № 83 договір, що укладається в письмовій формі між банком і декларантом, має передбачати особливості відкриття, функціонування та закриття спеціального рахунку, які повинні відповідати вимогам Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

При цьому порядок надання виписки зі спеціального рахунку/довідки про відкриття спеціального рахунку та залишку коштів на ньому (у паперовій/електронній формі) обумовлюється договором, що укладається між банком і декларантом під час відкриття спеціального рахунку (п. 12 Постанови № 83).

Таким чином, фізична особа, яка розмістила кошти у національній валюті на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання у банку України, при поданні Декларації повинна надати документ, який підтверджує таке розміщення: виписку зі спеціального рахунку/довідку про відкриття спеціального рахунку та залишку коштів на ньому (у паперовій/електронній формі).

Про подання заяви за формою № 1-ПДВ

при добровільній реєстрації платником ПДВ

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п. п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.

Норми встановлені п. п. 183.3 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п. п. «б» п. п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (п. 183.4 ст. 183 ПКУ).

Згідно з п. 183.5 ст. 183 ПКУ особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних.

Реєстрація осіб, зазначених в абзаці другому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, діє з першого числа календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.

У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ст. 183 ПКУ).

Відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Щодо таких заяв або відомостей перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами розпочинається з дати їх надходження до контролюючого органу, правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих згідно з абзацом першим п. 183.7 ст. 183 ПКУ.

Внесено зміни до установчих документів неприбуткової організації:

яким чином здійснюється перереєстрація такої неприбуткової організації?

порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Згідно з п. 14 Порядку у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 10 календарних днів з моменту виникнення зазначених у п. 14 Порядку обставин.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:

► особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;

► поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

► засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону;

► державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом.

Розгляд реєстраційної заяви з позначкою «зміни» здійснюється контролюючим органом у порядку, визначеному, зокрема, п. 8 Порядку (п. 15 Порядку).

Відповідно до п. 8 Порядку за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або на підставі відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення, зокрема, про включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру.

У разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або з дня отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.

У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, а другий залишається в контролюючому органі.

Після отримання рішення про відмову у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до п. 6 Порядку, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається в строки, зазначені в абзаці першому п. 8 Порядку.

Фізособа отримала кошти внаслідок відступлення на користь інших осіб

права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва:

що з ПДФО?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включаються доходи, що становлять позитивну різницю між сумою коштів, отриманих платником ПДФО від інших осіб внаслідок відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва (у тому числі, якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу), та сумою коштів, внесених платником ПДФО до такого фонду за цим договором.

Норми встановлені абзацом другим п. п. 164.2.13 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

На яких носіях інформації видається кваліфікований

електронний підпис чи печатка для використання в ПРРО?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг можуть видавати кваліфікований електронний підпис чи печатку для використання в програмному реєстраторі розрахункових операцій на:

– захищеному носії особистих ключів;

– зберігатись на сім-карті особи (у випадку отримання Mobile ІD).

Про обов’язкові реквізити, які повинні містити Z-звіти

та X-звіти та за якою формою вони створюються ПРРО

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) фіскальний звітний чек – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек), зокрема, програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскального сервера контролюючого органу;

► денний звіт – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі, зокрема, ПРРО, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Відповідно до п. 11 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» із змінами та доповненнями (далі – Вимоги), реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) повинен забезпечувати формування та друкування таких звітів: X-звіту; Z-звіту; звіту про реалізовані товари (надані послуги); періодичних (повного, скороченого) та копій документів, що зберігаються у носії контрольної стрічки в електронній формі, за допомогою механізму друку РРО.

При цьому, чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити, зокрема:

► назву і адресу господарської одиниці;

► індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери «ПН».

У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі – ЄДРПОУ) (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (для фізичних осіб), а замість літер «ПН» – літери «ІД»;

► фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ФН» (п. 14 Вимог).

Пунктом 17 Вимог визначений перелік додаткових даних, які повинен містити чек «Z-звіту» – фіскальний звітний чек, створений РРО, у якому передбачено відображення всіх підсумків та сум, обчислених за зміну.

Враховуючи викладене, фіскальний звітний чек (Z-звіт), створюється засобами ПРРО щоденно у електронній формі у разі здійснення розрахункових операцій або закриття робочої зміни та подається до фіскального сервера засобами телекомунікацій. Z-звіт може бути сформованим в електронній формі або роздрукованим та повинен містити обов’язкові реквізити, визначені Вимогами:

► назву і адресу господарської одиниці;

► індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери «ПН». У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), а замість літер «ПН» – літери «ІД»;

– фіскальний номер ПРРО, перед яким друкуються великі літери «ФН».

При цьому, Z-звіт повинен містити такі додаткові дані:

– сума продаж за сплатами в розрізі типів оплати;

– сума повернень по видаткових чеках в розрізі типів оплати;

– за сумами продажу:

– обіг по групах товарів;

– податок по групах товарів;

► за сумами повернення:

– обіг по групах товарів;

– податок по групах товарів;

– сума службового внесення;

– сума службової видачі;

– загальна кількість чеків (за винятком відкриття і закриття зміни);

– кількість видаткових чеків;

– номер останнього чеку.

Водночас, в програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час не реалізовано можливість створення ПРРО X-звітів.

Закон України № 1914: зміни, що стосуються

процедури стягнення податкового боргу

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», починаючи з 01 січня 2022 року, наділив податкові органи можливістю застосовувати тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу (абзац третій п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Відповідні зміни внесено до статей 14, 20, 87 та 91 ПКУ статей 283 і 289 прим. 2 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 6 Закону України від 21 січня 1994 року № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України».

Важливо розуміти, що таке обмеження може запроваджуватись виключно на підставі рішення суду щодо керівника платника податків – боржника та полягає у тимчасовій забороні його виїзду за межі України.

У зв’язку з введенням нового інструменту та необхідністю його реалізації на практиці:

1) уточнено право контролюючого органу на отримання інформації щодо боржників. Зокрема, податкові органи вправі отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), не лише інформацію, документи і матеріали що необхідні для контролю за нарахуванням та сплатою податків, а й конкретно – стосовно керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників (у визначених Кодексом випадках) (нова редакція п. п. 20.1.3 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).

2) надано право контролюючому органу звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов’язку щодо сплати грошових зобов’язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу (новий п. п. 20.1.35-2 п. 20.1 ст. 20).ПКУ

Закон України № 1525: з якого періоду нерезидент нараховує податкові зобов’язання з ПДВ за операціями з надання електронних послуг, якщо нерезидентом подано заяву про обов’язкову реєстрацію платником ПДВ

після 01 січня 2022 року?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що Закон України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525) вніс зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема щодо вимог при реєстрації нерезидентів платниками ПДВ.

Так, нарахування податкових зобов’язань може здійснюватися тільки особою, яка зареєстрована як платник ПДВ. Тому особа-нерезидент платник ПДВ, яка постачає фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України, визначає податкові зобов’язання з ПДВ за тими операціями з постачання електронних послуг, які здійснюються, починаючи з дати реєстрації такої особи-нерезидента платником податку.

Приклад. Особа-нерезидент подає заяву про обов’язкову реєстрацію платником ПДВ. Заява надійшла до податкових органів, наприклад, 28 лютого 2022 року. Внесення запису до реєстру платників податку здійснено 02 березня 2022 року. Особа-нерезидент вважається зареєстрованою як платник ПДВ з 02 березня 2022 року. У такому випадку податкові зобов’язання з ПДВ мають бути нараховані особою-нерезидентом за операціями з постачання електронних послуг, які були здійснені починаючи з 2 березня 2022 року включно.

За наявності обов’язку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації, ФОП мають здійснювати облік всіх товарів, які знаходяться в реалізації

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують платникам, які використовують реєстратори розрахункових операцій/програмні реєстратори розрахункових операцій (РРО/ПРРО), що 26.11.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 р. за № 1411/37033 (далі – Порядок № 496).

Акцентуємо увагу платників податків, які відповідно до законодавства проводять розрахункові операції з застосуванням РРО/ПРРО, що Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для фізичних осіб – підприємців, а не певних товарів.

Таким чином, за наявності обов’язку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, фізичні особи підприємці мають здійснювати облік всіх товарів, які знаходяться в реалізації, а не лише визначених п. 61 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України.

Водночас, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи відповідно до положень Податкового кодексу України звільнені від обов’язку застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні господарської діяльності, а саме: зазначена категорія ФОП, яка здійснює виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадить господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, не використовує працю найманих осіб, з 01 січня 2022 року не застосовує РРО/ПРРО, а отже і не веде облік товарних запасів.

Набрав чинності Порядок взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України

З 04 лютого 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.12.2021 № 663 «Про затвердження Порядку взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 січня 2022 року за № 67/37403 (далі – Наказ МФУ № 663).

Дія цього Порядку поширюється на юридичних осіб, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.

Відповідно до Порядку, наявність в Україні місця ефективного управління іноземної компанії є підставою для отримання іноземною компанією статусу податкового резидента України як платника податку на прибуток підприємств.

Ознайомитися з наказом МФУ № 663 можна тут: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/77193.html

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/566230.html

Доступ до публічної інформації

Протягом січня 2022 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 59 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року кількість запитів збільшилась на 46 одиниць або на 77,97 % (за січень 2021 року – 13 письмових запитів).

Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:

40 запитів задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;
1 запит надіслано за належністю;
15 запитів не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;
3 запити станом на 01.02.2022 знаходяться на виконані.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.public@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області»

Платниками Дніпропетровського регіону у січні 2022 року

направлено до держбюджету понад 565 млн грн ПДФО

Платниками Дніпропетровщини у січні 2022 року до держаного бюджету спрямовано понад 565 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з січнем 2021 року надходження збільшились майже на 27 млн гривень.

Нагадуємо, що загальний оподатковуваний дохід фізичної особи – платника ПДФО – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника ПДФО протягом звітного податкового періоду.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Податкового кодексу України.

З початку 2022 року Дніпропетровщина спрямувала до державного бюджету понад 113 млн грн військового збору

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують.

На підтримку української армії платники Дніпропетровської області з початку 2022 року спрямували до держбюджету понад 113 млн грн військового збору. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року сума збільшилась на понад 16 млн грн або на 17 відсотків.

Звертаємо увагу, що платниками військового збору є:

– фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

– фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

– податковий агент.

Від платників ПДВ Дніпропетровської області у січні 2022 року до загального фонду держбюджету надійшло понад 1,5 млрд грн

Від платників Дніпропетровщини у січні 2022 року держбюджет отримав понад 1,5 млрд грн податку на додану вартість, що майже на 416,5 млн грн або на 38,4 відсотків більше у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Леонов Валерій.

В. о. начальника ГУ ДПС зазначив, що у відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС України (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Дані реєстру платників ПДВ».

Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для перевірки даних про реєстрацію платником ПДВ достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.

У січні 2022 року порівняно з минулим роком значно виросли надходження до державного бюджету від платників акцизного податку Дніпропетровщини

З початку 2022 року платники акцизного податку Дніпропетровщини забезпечили значні надходження до загального фонду держбюджету. Так, акцизного податку з вироблених в Україні товарів сплачено понад 6,4 млн грн, що майже на 5,4 млн грн або на 517,5 відсотків більше ніж у січні 2021 року.

Крім того, із ввезених у січні 2022 року товарів державний бюджет отримав майже 12 млн гривень. Сума надходжень збільшилась на понад 10,4 млн грн або на 666 відсотків у порівнянні з 2021 роком.

Звертаємо увагу, що реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:

– суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;

– всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.

Податок на нерухомість: надходження до місцевих бюджетів

Дніпропетровської області у січні 2022 року збільшились на 36 відсотків

У січні 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 106,2 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 28,3 млн грн або на 36,4 відсотки.

Доводимо до відома, що відповідно Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

ПКУ визначено і платників податку на нерухомість у разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, а саме:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Протягом січня 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону надійшло на 95 відсотків більше туристичного збору ніж торік

Платниками Дніпропетровщини до місцевих бюджетів у січні 2022 року направлено туристичного збору понад 424 тис. грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року майже на 207 тис. грн або на 95,3 відсотків більше.

Нагадуємо, що ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (ПКУ), у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

При цьому, згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):

а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;

б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).

У січні 2022 року надходження рентної плати

до місцевих бюджетів виросли в 4 рази

Платниками рентної плати у січні 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровщини поповнились на понад 19,5 млн гривень. Надходження виросли у порівнянні з січнем 2021 року на понад 14,7 млн грн або на 405,6 відсотків.

Повідомляємо, що розміри ставок рентної плати за спеціальне використання води встановлені п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

З 01.01.2022 Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до п. 255.5 ст. 255 ПКУ, відповідно до яких збільшено ставки рентної плати за спеціальне використання води.

Особливості застосування ставок рентної плати за спеціальне використання води передбачені пунктами 255.6, 255.7, 255.9 і 255.10 ст. 255 ПКУ.

До уваги ФОП, які знаходяться на загальній системі оподаткування!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиного внеску) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Норми визначені п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) внесено зміни до Закону № 2464, зокрема, п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 викладений в новій редакції.

Так, згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 (в редакції Закону № 592) для платників, зазначених, зокрема, у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) частини першої ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Щодо відображення в обліку з ПДВ постачальника операції з повернення коштів покупцю, за якою не складений (але мав бути складений) РК до ПН

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Норми визначені 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розд. V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

– постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

– отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) – платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов’язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) – платника податку, які підлягають реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Підпунктом 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо, зокрема, внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Тобто, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.

Разом з тим слід приймати до уваги термін позовної давності, встановлений Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).

Статтею 257 ЦКУ встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Враховуючи вищезазначене, якщо за операцією з повернення коштів покупцю не складений (але мав бути складений) розрахунок коригування до податкової накладної, то постачальник, враховуючи термін позовної давності, на дату повернення коштів має скласти розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань та направити його покупцю для реєстрації в ЄРПН або зареєструвати його самостійно в ЄРПН, якщо податкова накладна не підлягала наданню отримувачу (покупцю).

Зменшити суму податкових зобов’язань постачальник має право лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Таким чином, операція з повернення постачальником покупцю коштів за товари/послуги, за якою в ЄРПН не зареєстровано розрахунок коригування до відповідної податкової накладної, в податковій звітності з ПДВ такого постачальника не відображається.

Про відповідальність, яка передбачена у разі видачі фіскального чеку,

в якому відсутні обов’язкові реквізити

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

Норми передбачені ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) із змінами та доповненнями Форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Обов’язкові реквізити фіскального чека визначені п. 2 розд. II Положення № 13. При цьому у фіскальному чеку зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема: назва та адреса господарської одиниці; назва та кількість товару, який реалізується; вартість проданого товару; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); ставки та суми податку на додану вартість (далі – ПДВ) та акцизного податку.

Крім того, для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), фіскальний чек повинен містити окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями. За потреби дозволяється використовувати скорочення.

Разом з тим, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. I Положення № 13).

Пунктом 1 ст. 17 Закону № 265 передбачена відповідальність у вигляді фінансових санкцій, що застосовуються до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) з порушенням вимог Закону № 265, за рішенням відповідних контролюючих органів, яка застосовується в таких розмірах:

► у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

100 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
150 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Також, за порушення вимог Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності (ст. 26 Закону № 265).

Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого законом порядку проведення розрахунків, застосовується штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон України № 1946: основні положення

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома, що з 01 січня 2022 року набрав чинності Закон України від 14.12.2021 № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946).

Законом № 1946 запроваджено низку заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, зокрема, спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті – ІТ-компаній, що відповідатимуть передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» вимогам та будуть включені до спеціального реєстру, ведення якого здійснюватиме Мінцифри.

Резидент Дія Сіті – платник податку, який відповідає всім таким вимогам:

2) розмір місячної винагороди спеціалістам не менше 1200 євро;

3) кількість гіг-спеціалістів не менше 9;

4) сума кваліфікованого доходу юридичної особи за перші 3 місяці не менше 90 відсотків.

– розміру заробітної плати;

– середньооблікової кількості працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи;

– суми податкового боргу;

– щодо включення юридичної особи до реєстру неприбуткових підприємств, установ, організацій.

Податок на прибуток підприємств

Спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті передбачає можливість переходу ними на оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами (аналог податку на виведений капітал), що передбачають ставку податку у розмірі 9 % та оподаткування лише низки операцій, таких як, зокрема:

виплати дивідендів;
виплати процентів на користь нерезидентів – пов’язаних осіб, або нерезидентів, зареєстрованих у державах, що є «низькоподатковими» юрисдикціями;
надання фінансової допомоги нерезиденту Дія Сіті – платнику на спеціальному режимі, яка не підлягає поверненню, або пов’язаній фізичній особі або пов’язаній особі – нерезиденту незалежно від наявності умови про повернення, або непов’язаній особі, яка залишається неповернутою протягом 12 календарних місяців;
безоплатне надання майна нерезиденту Дія Сіті – платнику на спеціальному режимі;
виплати, що здійснюються у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), що перебувають за межами території України,
придбання майна, робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);
виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.

Звітним періодом для спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті є календарний рік.

Податок на доходи фізичних осіб

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Звільнено від оподаткування ПДФО:

сплачені внески роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати такому працівнику;
сплачені внески резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста в межах 30 відсотків нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту;
дивіденди, які нараховуються емітентом корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, за умови, що таким резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах не здійснювалася виплата дивідендів за акціями або іншими корпоративними правами протягом двох календарних років поспіль.

Податкова знижка:

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати – у розмірі мінімального страхового внеску (22 відс. від мінімальної заробітної плати);

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг – контрактами – у розмірі мінімального страхового внеску (22 відс. від мінімальної заробітної плати).

Чи є право у батька, який здійснив оплату за навчання дитини, на податкову знижку, якщо договір укладений між навчальним закладом та дитиною?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Норми встановлені п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п. п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Таким чином, нормами ПКУ визначено, що право на податкову знижку за витратами, понесеними у звітному (податковому) році на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти, виникає у платника податків, у якого сплата фактично підтверджена відповідними розрахунковими документами (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковою знижкою, та копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника).

При цьому у договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

Податківці Дніпропетровщини приділяють

особливу увагу зверненням громадян

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.

На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.

ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvern436@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державних спеціалізованих сервісів «Урядова гаряча лінія 1545», «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» та «Пульс».

Так, за січень 2022 року до ГУ ДПС надійшло 78 звернень громадян, з них – 78 заяв.

Загальна тематика письмових звернень:

консультації з питань податкового законодавства – 40 звернень (51,28 %);
контрольно-перевірочна робота – 18 звернень (23,08%);
облік в Державному реєстрі – 9 звернень (11,54%);

При цьому, за відповідний період 2021 року надійшло 23 звернення.

Відповідно до статей 22 і 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.

На виконання вимог Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» ГУ ДПС на період дії карантину проведення особистих прийомів скасовано.4/

У січні 2022 року особисті прийоми не проводились.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини у січні 2022 року

отримали майже 1,7 млрд грн ПДФО

Платники Дніпропетровщини протягом січня 2022 року направили до місцевих бюджетів майже 1,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 375 млн грн, або майже на 29 відсотків.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (ПКУ) під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування ПДФО визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Пунктом 167.1 ст. 167 ПКУ встановлено, що ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Рентна плата: за видобування залізних руд надходження

до місцевих бюджетів збільшились у 12 разів

Протягом січня 2022 року платники Дніпропетровської області поповнили місцеві бюджети рентною платою за видобування залізних руд майже на суму 11,3 млн грн, що на 10,3 млн грн, або у 12 разів, більше порівняно з січнем 2021 року.

Нагадуємо, що податкова декларація з рентної плати (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) подається суб’єктом господарювання, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами (в тому числі дозвіл на спеціальне водокористування для здійснення видобування підземних вод) вперше за календарний квартал, у якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).

У разі отримання спеціального дозволу на користування надрами щодо видобування вуглеводної сировини податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, який отримав такий дозвіл вперше за календарний місяць, у якому отримано такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).

Під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл, податкова декларація з рентної плати подається уповноваженою особою, на яку згідно з умовами договору покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, вперше за календарний квартал у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.

До місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону у січні 2022 року

спрямовано понад 360,4 млн грн плати за землю

З початку 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону надійшло понад 360,4 млн грн плати за землю. Ця сума у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилась на понад 38,6 млн грн, або на 12 відсотків.

Доводимо до відома, що платниками земельного податку є:

► власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

► землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

На Дніпропетровщині надходження єдиного податку

до місцевих бюджетів виросли на 32 відсотки

Надходження єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини у січні 2022 року виросли і склали понад 416,7 млн грн, це більше ніж на 101,2 млн грн, або на 32 відсотки, порівняно з 2021 роком.

Нагадуємо, що відповідно до п. 294.3 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

Більш ніж у 3 рази збільшились надходження рентної плати до держбюджету від платників Дніпропетровщини у січні 2022 року

Суб’єкти господарювання Дніпропетровської області протягом січня 2022 року направили до загального фонду державного бюджету рентної плати понад 158,2 млн гривень. Цей показник перевищує показник січня 2021 року майже на 111,6 млн грн, або на 239,4 відсотки. На цьому акцентував увагу в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій.

Леонов Валерій нагадав, що рентна плата складається з:

► рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

► рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

► рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

► рентної плати за спеціальне використання води;

► рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

► рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

За словами в. о. начальника ГУ ДПС на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та інших законодавчих актів.

Крім того, на суму податкових зобов’язань з рентної плати, що нарахована платником рентної плати за податковий (звітний) період, але не сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання податкової декларації, нараховується пеня в порядку, встановленому розділом II ПКУ.

У січні 2022 року за видобування нафти від платників Дніпропетровщини до держбюджету надійшло у 2,4 рази більше рентної плати ніж минулоріч

Платники Дніпропетровської області протягом січня 2022 року спрямували до державного бюджету понад 6,1 млн грн рентної плати за видобування нафти. У порівнянні з аналогічним періодом цей показник виріс майже на 3,6 млн грн або на 140,6 відсотків.

Звертаємо увагу, що до платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин не належать філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, у зв’язку з тим, що вони не мають статусу юридичної особи.

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є підприємства (установи, організації), до складу яких входять філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.

Збір до спеціального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини у січні 2022 року збільшився майже у 2 рази

Спеціальний фонд державного бюджету з початку 2022 року від платників Дніпропетровської області отримав 549 тис. гривень. Надходження збільшились на 266,5 тис. грн, або на 94,3 відс., у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року.

Джерела формування спеціального фонду визначаються Бюджетним кодексом України. Спеціальний фонд передбачає предметно-цільове використання бюджетних коштів, які спрямовуються на фінансування конкретних цілей і програм.

Про визначення бази оподаткування при здійсненні

операцій з постачання вживаних товарів

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що відповідно до п. 189.3 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі, якщо платник ПДВ провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника ПДВ.

У випадках, коли платник ПДВ здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V ПКУ.

При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:

► для осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче ринкової вартості такого засобу, розрахованої суб’єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;

► для платників ПДВ виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Для цілей розділу V ПКУ вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новими транспортними засобами вважаються:

а) наземний транспортний засіб – той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів;

б) судно – те, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не було зареєстровано в інших державах та при цьому пройшло не більше 100 годин після першого введення його в експлуатацію;

в) літальний апарат – той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому його налітаний час до такої реєстрації не перевищує 40 годин після першого введення в експлуатацію. Налітаним вважається час, який розраховується від блок-часу зльоту літального апарата до блок-часу його приземлення.

Оподаткування ПДФО вартості турів вихідного дня та літнього відпочинку за рахунок коштів профспілки для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з абзацом першим п. п. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 якого до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію осіб з інвалідністю, на території України платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Тобто, положення зазначеного пункту поширюються на платників податків, які отримують виключно путівки від професійної спілки.

Водночас п. п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до загального місячного оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п. п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 ПКУ (п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Враховуючи викладене, вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується ПДФО на загальних підставах.

Яким чином подається Повідомлення про прийняття

працівника на роботу/укладення гіг-контракту?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 413), Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту (далі – Повідомлення) подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання Повідомлення засобами електронного зв’язку в електронній формі таке Повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком до Постанови № 413 разом з копією в електронній формі.

Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Закон України № 1914: новації у погашенні боргу

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома, що Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) вніс зміни до Податкового кодексу України (ПКУ), зокрема до ст. 95 ПКУ.

Так, ПКУ надає право контролюючому органу здійснювати за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 розділу ІІ ПКУ).

Законом № 1914 уточнено передбачену абзацом другим пункту 95.5 статті 95 ПКУ процедуру, згідно з якою стягнення коштів здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати самостійно задекларованих платником податків сум (такі грошові зобов’язання вважаються узгодженими на підставі пункту 54.1 статті 54 розділу ІІ ПКУ та не підлягають оскарженню згідно з пунктом 56.11 статті 56 розділу ІІ ПКУ).

Нагадаємо, що таке стягнення, здійснюється без звернення до суду (абзац другий пункту 95.5 статті 95 розділу ІІ ПКУ).

Зазначена процедура, як і раніше може застосовуватися за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу за наступних обставин: податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов’язання, і відсутнє (або наявне у меншій сумі) непогашене зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Новацією є те, що така процедура здійснюється незалежно від розміру податкового боргу. При цьому, передбачено, що за наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу приймається в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави (абзац другий пункту 95.5 статті 95 розділу ІІ ПКУ).

Тобто відбулися наступні зміни (у порівнянні з попередньою редакцією норми ПКУ):

1) з одного боку, законодавці скасували умову, яка дозволяла контролюючому органу застосовувати зазначену процедуру виключно після того, коли сума податкового боргу перевищить 5 мільйонів гривень. Отже, відтепер стягнення можливе без обмеження по сумі податкового боргу.

2) з іншого боку, чітко визначили, що дозволено стягувати з платника податків лише ту суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між тим, що він заборгував державі і тим, що держава має йому повернути згідно ПКУ (причому, не лише у частині помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, а і в частині відшкодування податку на додану вартість).

Разом із тим стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, що виник в результаті несплати сум грошових зобов’язань, які донараховані за результатами контрольно-перевірочної роботи, буде здійснюватися, як і раніше, на підставі рішення суду (пункт 95.4 статті 95 розділу ІІ ПКУ).

Закон України № 1946: обмеження права на нарахування податкової знижки

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що з 01 січня 2022 року набрав чинності Закон України від 14.12.2021 № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946).

Змінами, внесеними Законом № 1946 у Податковий кодекс України (ПКУ), п. 166.4 ст. 166 ПКУ доповнено новим п. п. 166.4.4.

Відповідно до нового п. п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) в звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених підпунктом 166.3.10 пункту 166.3 ст. 166 ПКУ, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника ПДФО на податкову знижку, зазначену в абзаці першому цього підпункту, визначається у такому порядку:

► визначення часток (у відсотках) доходів, оподаткованих за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту;

► визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктом 166.3.10 пункту 166.3 ст. 166 ПКУ;

► визначення розрахункової суми податку окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього цього підпункту для відповідної ставки податку;

► визначення суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником ПДФО права на податкову знижку, як різниці між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, та розрахунковою сумою ПДФО, визначеною відповідно до абзацу п’ятого цього підпункту.

Закон № 1525: щодо оскарження особою-нерезидентом, яка постачає фізособам електронні послуги, повідомлень про її обов’язок зареєструватися як платник ПДВ та/або сплатити суму ПДВ

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що особа-нерезидент може подати до податкового органу скаргу протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання особою-нерезидентом податкового повідомлення особі-нерезиденту, складеного відповідно до статті 58 прим. 1 Податкового кодексу України.

Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник ПДВ, подається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації державною або англійською мовою.

Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник ПДВ, подається в порядку, встановленому міжнародними договорами України, а в разі відсутності міжнародного договору України з країною особи-нерезидента – у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання скарг на податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, та направлення рішення за результатами їх розгляду» розміщений на сайті Міністерства фінансів України за адресою: https://mof.gov.ua/uk/vat_taxation_of_supply_transactions_nonresidents_of_electronic_services_to_individuals-547

Дії суб’єкта господарювання у разі відключення світла в господарській одиниці, коли неможлива робота на комп’ютері з ПРРО

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) передбачено можливість роботи ПРРО в режимі офлайн у випадку відсутності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером ДПС.

Порядок застосування ПРРО в режимі офлайн встановлено розділом V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).

Слід звернути увагу, що відповідно до статті 5 Закону у разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.

Отже, згідно з пунктом 6 Порядку № 317 порядок застосування ПРРО в режимі офлайн, визначений розділом V Порядку № 317, не розповсюджується на розрахункові операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

До ДПС у січні надійшло 197 запитів на отримання публічної інформації

У січні 2022 року до Державної податкової служби України надійшло 197 запитів на отримання публічної інформації.

Із загальної кількості 157 запитів отримано електронною поштою, 37 – поштою, 3 – в іншій формі.

Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 124 запити. Від юридичних осіб у січні 2022 року надійшло 66 запитів, від представників засобів масової інформації – 7.

За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 106, відмовлено з причин невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-IV «Про доступ до публічної інформації» – 47, надіслано за належністю – 44.

Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/567413.html

Про застосування РРО/ПРРО під час зустрічі

з брокерами Дніпропетровщини та інших регіонів України

За ініціативою відокремленого підрозділу громадської організації «НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ БРОКЕРІВ» в Дніпропетровській області та м. Дніпро нещодавно, у режимі ZOOM конференції, організована і проведена зустріч представників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з брокерами нашого регіону та інших областей України.

У заході прийняли участь в. о. начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та заступник начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС Роман Дудник.

Валерій Леонов акцентував увагу на нововведеннях щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО) з початку 2022 року для фізичних осіб – підприємців – платників (далі – ФОП) єдиного податку II – IV груп.

Фахівець відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС Роман Дудник більш детально зупинився на питаннях, пов’язаних з використанням РРО/ПРРО, а саме: на змінах у їх застосуванні з 01.01.2022, порядку реєстрації ПРРО, актуальних питаннях практичного застосування РРО/ПРРО, а також на особливостях ведення обліку товарних запасів для ФОП, у тому числі платників єдиного податку.

Зустріч пройшла у форматі обговорення нагальних питань за цією тематикою. У ході спілкування податківець відповів на численні запитання присутніх.

По закінченню зустрічі представники бізнесу висловили подяку за надану корисну інформацію та прагнення на подальшу плідну співпрацю.

Який порядок та термін реєстрації ПРРО?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317), який розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.

У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за . № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

► у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

► не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція) (п. 4 розд. II Порядку № 317).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розд. II Порядку № 317).

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: деякі особливості визначення оціночної вартості нерухомості, яка не прийнята в експлуатацію

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) з метою заповнення графи 9 розд. V одноразової (спеціальної) добровільної декларації щодо визначення оціночної вартості об’єкта нерухомого майна, що знаходиться на території України, який не прийнятий в експлуатацію або право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку, повідомляють наступне.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Відповідно до п. п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі:

► нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

– не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

– не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

Згідно з п. 7.2 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

– витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

– вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.

Декларант може додати до Декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Водночас, правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів, визначає Закон України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2658), відповідно до ст. 5 якого суб’єктами оціночної діяльності є:

– суб’єкти господарювання – зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності відповідно до Закону № 2658;

– органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Фонд державного майна України веде Державний реєстр оцінювачів, які отримали кваліфікаційне свідоцтво та Державний реєстр суб’єктів оціночної діяльності, які отримали сертифікати (статті 17 та 22 Закону № 2658).

Враховуючи викладене, з метою заповнення графи 9 «Витрати на придбання (набуття)/оціночна вартість» розд. V Декларації, для визначення оціночної вартості об’єкта нерухомого майна, який не прийнятий в експлуатацію або право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку, але майнові права на такий об’єкт належать декларанту на праві власності, декларант може звернутися до суб’єкта оціночної діяльності, інформація про якого міститься у Державному реєстрі суб’єктів оціночної діяльності.

Крім того, слід зазначити, що декларант має право у графі 9 зазначеного розділу Декларації визначити базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування на підставі витрат, понесених на придбання/набуття об’єкта нерухомого майна, які можуть підтверджуватися відповідними документами (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція тощо).

Дії осіб, на яких поширюються вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та обмеження щодо спільної роботи близьких осіб

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що особи, зазначені у п. 1. ч. 1 ст. 3 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» із змінами (далі – Закон № 1700), не можуть:

► мати у прямому підпорядкування близьких їм осіб;

► бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

На осіб, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700, поширюються вимоги щодо обмеження спільної роботи близьких осіб. Крім того, робота у підпорядкуванні близької особи є обставиною, за якої виникає потенційний конфлікт інтересів.

У вказаній ситуації особа, в підпорядкуванні якої працює близька особа, зобов’язана одночасно дотримуватись вимог ст. 27 Закону № 1700 щодо вжиття заходів з усунення обставин прямого підпорядкування та вимог ст. 28 Закону № 1700 щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

При цьому слід враховувати, що час для виконання вимог ст. 28 Закону № 1700 є більш обмеженим (повідомлення про конфлікт інтересів здійснюється не пізніше наступного робочого дня з моменту виявлення, а врегулювання конфлікту інтересів – протягом 2-х робочих днів з дня отримання повідомлення), ніж час для усунення обставин прямого підпорядкування близьких осіб (до 1 місяця з моменту виникнення обставин).

На відміну від положень ст. 27 Закону № 1700, які містять імперативну заборону щодо спільної роботи близьких осіб, ст. 28 Закону № 1700 допускає роботу близької особи у підпорядкуванні за умови врегулювання конфлікту інтересів.

Отже, для виконання вимог обох статей особа, у якої в підпорядкуванні працює близька особа, не пізніше наступного дня з моменту виникнення конфлікту інтересів має повідомити про це свого безпосереднього керівника або особу, уповноважену на її звільнення/ініціювання звільнення, а керівник/особа, уповноважена протягом 2-х днів після такого повідомлення – вжити заходів щодо його врегулювання. Таким чином, вимоги ст. 28 Закону № 1700 буде виконано.

Якщо, як захід врегулювання конфлікту інтересів, буде обрано перегляд службових повноважень, переведення особи на іншу посаду або звільнення, надалі буде відсутня потреба в застосуванні передбачених ст. 27 Закону № 1700 механізмів усунення відносин прямого підпорядкування, оскільки такі заходи врегулювання конфлікту інтересів усувають відносини прямого підпорядкування.

Якщо буде застосовано такий захід врегулювання конфлікту інтересів, як зовнішній контроль, виконання вимог ст. 27 Закону № 1700 має продовжуватися.

До уваги платників рентної плати!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що сума податкових зобов’язань з рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, визначена у податковій декларації, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

У 2022 році граничний термін сплати податкових зобов’язань вищезазначеними платниками припадає:

– за січень 2022 року – на 02 березня 2022 року.

Звертаємо увагу платників рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, а також збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, на необхідність сплатити податкових зобов’язань: за січень 2022 року – до 28 лютого 2022 року включно.

Про термін, з якого застосовуються змінені ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що ДПС України з метою ефективного адміністрування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для інформування платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин доводить до відома лист Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України від 18.01.2022 № 04-32/10-2022/12506.

У Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики (далі – Комітет) розглянуто звернення від 06.12.2021 № 1203/2/99- 00-04-01-03-02 щодо надання методологічної допомоги з питань набрання чинності змін Закону України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466).

Відповідно до статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Відповідно до пункту 3 статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України відноситься прийняття законів.

16 січня 2020 року Верховною Радою України був прийнятий Закон № 466, який згідно пункту 1 розділу II набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 23 травня 2020 року, крім:

– змін до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14, абзаців десятого, двадцять першого пункту 42-1.2, абзаців сьомого, восьмого пункту 42-1.5 статті 42-1, пункту 64.5 статті 64, підпункту 78.1.21 пункту 78.1, пункту 78.4 статті 78, підпункту «е» підпункту 141.4.1, абзаців восьмого – одинадцятого підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141, статті 256, підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 липня 2020 року;

– змін до підпунктів 14.1.49, 14.1.162, 14.1.265 пункту 14.1 статті 14, підпункту 17.1.16 пункту 17.1 статті 17, підпункту 39.4.7 пункту 39.4 статті 39, пунктів 44.6, 44.7 статті 44, абзаців першого та другого пункту 53.1 статті 53, пунктів 58.1, 58.2 статті 58, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78, пунктів 86.7, 86.8 статті 86, статей 102, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116, 123, 124, 126, 127, 128, 129, 130, 131, підпунктів «в»-«ґ» пункту 137.5 статті 137, пунктів 140.1, 140.2 статті 140, пункту 277.1 статті 277, підпункту 1 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;

– доповнення Податкового кодексу України статтею 39 прим.2, що набирає чинності з 1 січня 2022 року;

– доповнення Податкового кодексу України статтями 112 прим.1, 125 прим.1, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;

– змін до підпунктів 14.1.56-3, 14.1.56 прим. 4, 14.1.107, 14.1.109, 14.1.114, 14.1.148, 14.1.190, 14.1.212 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 19 прим. 1.1.13, 19 прим.1.1.16 – 19 прим. 1.1.18 пункту 19 прим. 1.1 статті 19 прим. 1, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 215.1, підпунктів 215.3.2, 215.3.2 прим. 1, 215.3.3, 215.3.3 прим. 1 пункту 215.3 статті 215, пункту 221.2 статті 221, підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222, статей 226 і 227, назви та пунктів 228.1 – 228.4, 228.7-228.9 статті 228, пункту 17 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;

– змін до підпункту 133.1.5 пункту 133.1 статті 133, підпункту 134.1.7 пункту 134.1 статті 134, підпункту «д» пункту 137.5, пункту 137.9 статті 137, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140, пунктів 170.13 і 170.13 прим. 1 статті 170, пункту 297.6 статті 297, що набирають чинності з 1 січня 2022 року.

Таким чином, Верховна Рада України прийняла Закон № 466 та визначила, що зміни до підпунктів 252.20 та 252.22 статті 252 Податкового кодексу України, а саме зміни ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, набрали чинності 23 травня 2020 року.

Згідно частини четвертої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд не застосовує закон чи інший правовий акт лише в тому разі, якщо суд доходить висновку, що такий закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України.

Закон № 466 в частині набрання чинності прийнято у відповідності до положень статті 94 Конституції України.

Підстави для подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) у платників податків виникає при отриманні:

► доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).

До таких доходів відносяться, зокрема:

доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам;
успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військовий збір, тощо;

► доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.

До таких доходів відноситься, зокрема:

дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;
дохід від операцій з цінними паперами;

► іноземного доходу;

► та в інших передбачених ПКУ.

Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника ПДФО щодо подання податкової Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:

► від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

► виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;

► від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений ПДФО та військовий збір;

► у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Крім того, платники ПДФО мають право подати Декларацію з метою використання права на податкову знижку за 2021 рік по 31 грудня 2022 року включно.

Закон України № 1946: визначення бази оподаткування податком

на прибуток у разі виплати дивідендів на користь резидентів Дія Сіті

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома, що Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946) п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. п. 57.1 прим.1.8, відповідно до якого резиденти Дія Сіті – платники податку на прибуток на особливих умовах звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств (податок) у разі виплати дивідендів.

Відповідно до нового п. 135.2 ст. 135 ПКУ базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними цим пунктом та п. п. 141.9 прим.1.3 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.

База оподаткування визначається як сума, зокрема дивідендів, які виплачуються на користь власника корпоративних прав (крім власника корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах) у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі, за винятком дивідендів, які нараховуються на користь акціонера/учасника юридичної особи – емітента у вигляді акцій (часток, паїв), за умови що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів/учасників у статутному капіталі емітента та в результаті якого збільшується статутний капітал емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (п. п. 135.2.1.1 п. .п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ)

Водночас, положення п. п. 135.2.1.1 п. .п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ не застосовуються до сум, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого – шостого п. п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Наказ № 496: облік товарних запасів здійснюється

на підставі первинних документів

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп згідно з вимогами Податкового кодексу України з 01 січня 2022 року зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.

При цьому ФОП – платники єдиного податку, що здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, а також платники єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ, зобов’язані вести облік товарних запасів, відповідно до вимог затвердженого Порядку ведення обліку товарних записів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496).

Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

При цьому, первинні документи – це опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб’єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.

Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов’язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП.

У первинних документах, що засвідчують знищення, втрату або використання товарів на власні потреби, зазначається вартість товару за ціною придбання, підтвердженою обліком товарів, визначеним Порядком № 496, та не зазначаються реквізити постачальника і отримувача товару.

Закон № 1525: деякі особливості відображення

особою – нерезидентом операцій в декларації з ПДВ

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема стосовно оподаткування ПДВ операцій, які здійснюють особи-нерезиденти.

Так, щодо операцій, які мають бути відображені особою-нерезидентом в податковій декларації, якщо такою особою подано заяву про обов’язкову реєстрацію платником ПДВ після 01 січня 2022 року, слід зазначити наступне.

До сплати в бюджет та відображенню в податковій декларації підлягають операції, які були здійснені починаючи з дати реєстрації такої особи – нерезидента як платника ПДВ. Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання особою – нерезидентом, зареєстрованою як платник ПДВ є останній день звітного (податкового) періоду, в якому здійснено оплату електронних послуг (абзац сьомий п. 208 прим 1. 2 ст. 208 прим. 1 ПКУ).

В свою чергу, з урахуванням положень п. п. «а» п. 187.1 ст. 187 ПКУ для цілей визначення дати виникнення податкових зобов’язань вважається, що оплата товарів/послуг, відбулася у разі зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку.

Таким чином, якщо, наприклад, датою реєстрації особи – нерезидента є 2 березня 2022 року, то в декларації мають бути відображені операції з постачання електронних послуг, постачання яких було здійснено починаючи з 2 березня 2022 року та які оплачені з нарахуванням ПДВ в період з 2 березня 2022 року до 30 червня 2022 року. При цьому суму ПДВ до сплати в бюджет та відображенню в податковій декларації нерезидент визначає за датою зарахування коштів на його рахунок. Тобто, якщо у наведеному прикладі кошти надійшли на рахунок нерезидента у березні 2022 року, такі операції мають бути відображені у податковій декларації за І-й квартал 2022 року.

Якщо ж такі кошти надійдуть вже у квітні (зокрема, у разі їх перерахування особі-нерезиденту посередником, який забезпечує приймання платежів), то такі операції особа – нерезидент має вказати у декларації за ІІ-й квартал 2022 року. Операції з надання фізичним особам електронних послуг, місцем постачання яких є митна територія України, що були здійснені до дати реєстрації особи – нерезидента як платника ПДВ (в даному прикладі – до 2 березня 2022 року), але оплата яких (по факту надходження коштів на рахунок) відбулася після такої реєстрації, оподаткуванню ПДВ не підлягають, і в податковій декларації не відображаються.

У січні власники нерухомості сплатили 61,3 млн грн податку на майно

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводять до відома платників, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/568806.html повідомила наступне.

За перший місяць 2022 року фізичні особи сплатили до місцевих бюджетів 61,3 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це майже на 40 %, або на 17,5 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року. У січні 2021 року власники нерухомості перерахували 43,8 млн гривень.

Загалом за 2021 рік платники сплатили 1,9 млрд грн податку на нерухоме майно.

Нагадаємо, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

За об’єкти житлової нерухомості податок для фізичних осіб розраховується за площу, що перевищує для квартир – 60 кв. метрів, житлових будинків – 120 кв. метрів, різних типів житлової нерухомості, в тому числі їх часток – 180 кв. метрів.

Ставка податку на нерухомість встановлюється органами місцевого самоврядування в залежності від типу об’єктів та їх місцезнаходження у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, та не може перевищувати 1,5 відсотка за 1 квадратний метр.

Оскільки у 2022 році податок нараховується за звітний 2021 рік, то ставка податку розраховується виходячи із мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2021, яка складала 6 000 гривень (таким чином, максимальна ставка за метр квадратний не може перевищувати 90,0 грн (6 000 * 1,5 відс.).

Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з нормами Кодексу, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове зобов’язання з податку сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Інформацію про адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб можна переглянути за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/552213.html.

Кількість платників Дніпропетровщини зросла на 7 550 осіб

Станом на 01.02.2022 на обліку в органах податкової служби Дніпропетровщини перебувало майже 261,4 тис. платників податків. Це на 7 550 платників більше ніж на 01.02.2021.

Із загальної кількості суб’єктів господарювання майже 114 тис. – юридичні особи та понад 147 тис. – фізичні особи – підприємці.

У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків у січні 2022 року зареєстровано 3,3 тис фізичних осіб, з яких 198 – іноземці.

Що стосується платників податку на додану вартість, то станом на 01.02.2022 у відповідному реєстрі перебуває понад 23,2 тис. юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців, а саме: 21,4 тис. юридичних осіб та 1,8 тис. фізичних осіб – підприємців.

З початку 2022 року платники Дніпропетровської області

на соціальні потреби спрямували понад 1,6 млрд гривень єдиного внеску

Станом на 01.02.2022 кількість платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), які знаходяться на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), становить 367 738 платників.

Протягом січня 2022 року фактичні надходження єдиного внеску по ГУ ДПС склали 1 638,8 млн гривень, що на 271,1 млн грн, або на 19,8 відс., більше ніж у відповідному періоді 2021 року.

До державного бюджету від платників Дніпропетровського регіону надійшло рентної плати за спецводокористування майже на 31 відс. більше ніж у 2021 році

Платники Дніпропетровської області у січні 2022 року спрямували до держбюджету рентної плати за спеціальне використання води у сумі 1,3 млн гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились майже на 306 тис. грн, або на 30,8 відсотків.

Нагадуємо, що розміри ставок рентної плати за спеціальне використання води встановлені п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Особливості застосування ставок рентної плати за спеціальне використання води передбачені пп. 255.6, 255.7, 255.9 і 255.10 ст. 255 ПКУ.

Надходження акцизного податку за операціями з пальним від платників Дніпропетровського регіону до спецфонду держбюджету збільшились у 4 рази

З початку 2022 року платниками Дніпропетровщини спецфонд державного бюджету поповнився акцизним податком за операціями з пальним майже на 260 тис. гривень. Сума надходжень збільшилась у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року майже на 199 тис. грн, або на 324,4 відсотки.

Звертаємо увагу, що підакцизними товарами (продукцією) є товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Податковим кодексом України встановлено ставки акцизного податку.

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД, зокрема пального, здійснюється відповідно до Митного тарифу України та Пояснень до УКТ ЗЕД.

Місцеві бюджети Дніпропетровської області у січні поточного року

за видобування нафти отримали майже на 141 відс. більше рентної плати

За видобування нафти місцеві бюджети Дніпропетровського регіону у січні 2022 року отримали 323 тис. грн рентної плати. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року показник виріс майже на 189 тис. грн, або на 140,7 відсотків.

Звертаємо увагу, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 зі змінами та доповненнями.

Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами)

Юридичні особи Дніпропетровщини у січні 2022 року спрямували до місцевих бюджетів податку на нерухоме майно на 37 відс. більше ніж у 2021 році

Протягом січня 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 102,1 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з січнем 2021 року надходження збільшились майже на 27,6 млн грн, або на 37 відсотків.

Звертаємо агу, що відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

З метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 ПКУ на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти.

Збір за місця для паркування транспортних засобів: надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону від фізосіб виросли майже на 78 відс.

Надходження збору за місця для паркування транспортних засобів від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону у січні 2022 року склали 547 тис. грн, що майже на 239 тис. грн, або на 77,5 відс., більше у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року.

Нагадуємо, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є, зокрема фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі – Виконавчий орган).

Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається Виконавчим органом контролюючому органу.

У Дніпропетровській області понад 6 тис. платників акцизного податку

У Дніпропетровській області станом на 01.02.2022 обліковується 6251 платників акцизного податку, у тому числі:

5 780 суб’єктів господарювання (СГ) – сплачують акцизний податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів;

349 СГ – зареєстровані платниками акцизного податку з пального;

81 СГ– мають ліцензії на виробництво електроенергії;

41 СГ– виробники та імпортери алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

У січні 2022 року до державного бюджету надійшло 18,4 млн грн акцизного податку, у т.ч. з вироблених в Україні на митній території Україні підакцизних товарів (продукції) – 6,4 млн грн, з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 12,0 млн гривень.

У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження акцизного податку збільшились у 7 разів (факт січня 2021 року – 2,6 млн гривень).

Крім того, у січні 2021 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 53,3 млн грн акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року темп росту надходжень складає 109,4 відс. (факт січня 2021 року – 48,7 млн гривень).

Платниками Дніпропетровщини у січні 2022 року отримано

22 612 адміністративних послуг

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, станом на 01.02.2022 функціонують 35 центрів обслуговування платників при ДПІ та мобільний ЦОП. Адміністративні послуги надаються у 35 ДПІ, мобільному ЦОП та ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

В ЦОП платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

Діяльність ЦОП забезпечують 232 працівники, задіяних у роботі ЦОП.

ЦОП забезпечується надання 77 адміністративних послуг, 51 з яких надається безкоштовно.

У зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 104 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» якою були внесені зміни в тому числі до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», прийом платників частіше здійснюється за попереднім записом.

Крім того, для листування та подання звітності платниками, що не мають змоги використовувати електронні сервіси, в будівлях ЦОП розміщені поштові скриньки з метою обмеження особистого спілкування працівників ЦОП з платниками податків.

Протягом січня 2022 року до ЦОПів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дніпропетровської області надійшло 24 032 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 7 994 звернення більше у порівнянні з січнем 2021 року. В т.ч. в електронному вигляді надійшло 11 482 звернення, або 47,8 відс. від загальної кількості, та на 6 897 звернень більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року, що становить 60,1 відсотка.

З початку 2022 року платниками податків отримано 22 612 адміністративних послуг, що на 6 848 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т.ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 10 048 адміністративних послуг, або44,4 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 5 640 послуг більше у порівнянні з січнем минулого року, що становить 56,1 відсотка .

Яким чином проводити через РРО/ПРРО попередню (авансову) оплату за товар (послугу), реалізацію товару з відстроченням платежу, остаточний розрахунок?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що згідно з п. 7 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) передбачено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пп. 1 та 11 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

► проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

► проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити як, зокрема, позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19 фіскального чека).

Попереднє програмування здійснюється двома способами:

► самостійно працівниками (касирами) суб’єкта господарювання, які потім безпосередньо будуть працювати на РРО;

► фахівцями центру сервісного обслуговування, з яким у суб’єкта господарювання укладено договір на обслуговування цього РРО.

Враховуючи викладене, розрахункові операції у разі проведення розрахунків за попередню (авансову) оплату за товар (послугу) проводяться через РРО із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем – проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

Остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Водночас, в програмних рішеннях, які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час не реалізовано можливість проведення через ПРРО попередньої (авансової) оплати за товар (послугу), реалізації товару з відстроченням платежу.

Чи необхідно подавати повторно підтверджуючі документи, якщо подана одноразова (спеціальна) добровільна декларація з типом «Звітна нова»?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою.

Відповідно до абзацу першого п. п. 6.3 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ

Згідно з абзацом дев’ятим п. п. 7.2 п. 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант може додати до Декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України (абзац десятий п. п. 7.2 п. 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи те, що у разі подання декларантом Декларації з типом «Звітна нова» попередньо подана Декларація вважається анульованою, то при поданні нової звітної Декларації декларантом подаються повторно усі необхідні документи.

Плата за землю: особливості декларування у 2022 році

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра повідомляють інформує, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Норми встановлені п. 286.2 ст. 286 ПКУ.

Пунктом 286.4 ст. 286 ПКУ визначено, що за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9).

У зв’язку з прийняттям Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України» щодо забезпечення збалансованості надходжень» розширено перелік підстав для нарахування земельного податку визначених п. 286.1 ст. 286 ПКУ, зокрема, передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є:

► дані державного земельного кадастру;

► дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

► дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

► дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 значення коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 становить:

► для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічних насаджень, сіножатей,пасовищ та перелогів) -1,0;

► для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення -1,1.

Також, слід зазначити, що порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) від 17 жовтня 2012 року № 1051, доповнено Додатком 59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок» (у редакції постанови КМУ від 28 липня 2021 року № 821 «Про внесення змін до деяких актів КМУ»), який застосовує кодифікацію цільового використання земель відмінну від тих, що застосовувалися відповідно до наказу Держкомзему від 23.07.2010 №548 (далі – Наказ № 548). Тобто, класифікатор видів цільового призначення земель, затверджений наказом № 548 припинив свою дію з 11.08.2021.

У формі податкової декларації з плати за землю, також, передбачено застосування кодів виду цільового призначення земель відповідно до Наказу № 548.

З метою реалізації рішень рад щодо встановлених ставок та пільг з плати за землю, а також уніфікованої системи декларування податкових зобов’язань слід користуватися інформацією Додатку 59 в якому наведено порівняльну таблицю з відповідних кодів виду цільового призначення земельних ділянок до УКЦВЗ.

Закон України № 1914: оподаткування виплат

від утворення без статусу юридичної особи

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертають увагу, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено новим п. п.170.11 прим.1 «Оподаткування виплат від утворення без статусу юридичної особи».

Так, відповідно до вищезазначеного підпункту, у разі якщо джерелом виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, поточного періоду та/або накопиченого (нерозподіленого) за попередні періоди є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, а саме партнерство, траст, фонд, яке:

а) відповідно до законодавства та /або документів, які регулюють його діяльність (особистого закону), має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів, бенефіціарів, вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групи вигодоодержувачів (вигодонабувачів) згідно з трастовою угодою чи іншим документом, який регулює діяльність такого утворення, та

б) здійснює такі виплати на користь таких учасників, партнерів, засновників, довірителів, бенефіціарів, вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групи вигодоодержувачів (вигодонабувачів) згідно з трастовою угодою чи іншим документом, який регулює діяльність такого утворення, та

в) не є контрольованою іноземною компанією, то

сума таких виплат включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача та оподатковується за ставкою, визначеною п. п 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.

При цьому платник податку на доходи– отримувач таких виплат зобов’язаний подати річну податкову декларацію за відповідний звітний (податковий) період, в якій відобразити такі виплати.

Платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) разом з податковою декларацією подає копії таких документів:

а) рішення особи, що здійснює управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи (зокрема, але не виключно, трастового (довірчого) керуючого), що повинно містити інформацію, що виплата у грошовій чи негрошовій формі здійснюється у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, поточного періоду та/або накопиченого (нерозподіленого) за попередні періоди;

б) письмове підтвердження наявності у платника ПДФО прав на одержання таких виплат згідно з договором та /або особистим законом, та/або установчими документами такого іноземного утворення без статусу юридичної особи за підписом його керівника (уповноваженої особи), трастового керуючого, адміністратора або уповноваженого зберігача відповідних документів такого іноземного утворення без статусу юридичної особи, у тому числі банківської установи.

Копії зазначених документів подаються за формою та правилами, які застосовуються таким іноземним утворенням без статусу юридичної особи, трастовим керуючим, адміністратором, уповноваженим зберігачем відповідних документів такого іноземного утворення без статусу юридичної особи, у тому числі банківською установою, у відповідній іноземній державі (території).

На вимогу контролюючого органу платник ПДФО зобов’язаний надати оригінали зазначених документів та їх переклад на українську мову. У разі подання документів англійською мовою переклад на українську мову не вимагається.

Закон № 1946: особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946) ст. 137 доповнено п. 137.10 «Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах».

Так, резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за кожною окремою операцією відповідно до п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ, зменшується на суму податку на доходи нерезидента, нарахованого (сплаченого) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за відповідною операцією згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому сума зменшення не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ.

У разі здійснення оподатковуваної операції у відмінній від грошової формі резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах зобов’язаний самостійно перевірити відповідність ціни договору звичайній ціні та визначити базу оподаткування на рівні не нижче звичайної ціни. Якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах не визначив базу оподаткування на рівні не нижче звичайної ціни, контролюючий орган самостійно визначає різницю між звичайною ціною та договірною (контрактною) вартістю операції, що підлягає оподаткуванню, а також податкові зобов’язання платника податку.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Для зареєстрованого у встановленому законом порядку резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, в якому:

► такий платник податку набув статусу резидента Дія Сіті, якщо заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подана до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті згідно з абзацом першим п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ;

► такий платник податку подав заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах згідно з абзацом другим п. п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ;

► стосовно такого платника податку до реєстру Дія Сіті внесено запис на підставі рішення суду, що набрало законної сили, про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженого органу про втрату статусу резидента Дія Сіті в порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (якщо до прийняття уповноваженим органом рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті, що визнано протиправним та скасовано судом, такий резидент підлягав оподаткуванню як резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах);

► стосовно такого платника податку до реєстру Дія Сіті внесено запис на підставі рішення суду, що набрало законної сили, про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженого органу про повернення заяви про набуття статусу резидента Дія Сіті або про відмову в набутті статусу резидента Дія Сіті (якщо разом із заявою про набуття статусу резидента Дія Сіті подано заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах).

Податкові зобов’язання визначаються у податковій декларації, що подається за результатами податкового (звітного) року, протягом якого за операціями, що є об’єктом оподаткування відповідно до п. п. 141.9 прим.1.2 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ, відбулася одна з таких подій:

► сплачено кошти готівкою або з рахунків в українських банках (у тому числі у зв’язку з наданням фінансової допомоги, яка не підлягає поверненню, переказом коштів на рахунки платника податку за кордоном) та/або надано (передано ризики, пов’язані з правом власності, або результати виконання робіт, надання послуг) майно (у тому числі товари), роботи, послуги;

► зарахування зустрічних вимог, відступлення права вимоги чи переведення боргу, внаслідок чого припиняються зобов’язання платника податку за операціями, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 141.9 прим.1.2 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ;

► сплив 12-місячний строк починаючи з місяця, наступного за календарним місяцем, в якому видано поворотну фінансову допомогу, яка залишилася неповернутою на кінець такого 12-місячного строку, або до закінчення 12-місячного строку заборгованість за такою фінансовою допомогою визнано безнадійною згідно з п. п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, або припинено внаслідок прощення боргу;

► сплив 365-денний строк (або строк, визначений у висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, на перевищення строків розрахунків, визначених законодавством) з дня виплати коштів та/або передачі майна (у тому числі за кордон), якщо такі кошти чи майно залишаються неповернутими або платник податку не отримав у рахунок сплачених коштів майно чи результати виконаних робіт (наданих послуг), або в оплату наданих майна, робіт, послуг кошти (не провів залік зустрічних вимог, внаслідок якого припиняється зобов’язання платника податку із сплати коштів або вивезення майна за кордон);

► припинено трудові відносини або розірвано гіг-контракт з фізичною особою, яка отримала фінансову допомогу від платника податку відповідно до положень колективного договору або за рішенням вищого органу управління платника податку, якщо на дату припинення трудових відносин чи розірвання гіг-контракту сума коштів, отримана як фінансова допомога, залишається неповернутою (повністю або частково);

► проведено інвентаризацію, за результатами якої виявлено нестачу товарів;

► сплачено лізингові платежі за договором фінансового лізингу з нерезидентом (у частині суми, що відшкодовує вартість об’єкта фінансового лізингу), якщо об’єкт лізингу, що знаходиться за кордоном, не ввезено в Україну протягом 365 календарних днів з дня здійснення першого лізингового платежу;

► за операціями, що підлягають оподаткуванню відповідно до п. п 141.9 прим.1.2.15 п. п. 141.9 прим.1.2 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ, здійснено перехід права власності на майно або складено акт чи інший документ відповідно до вимог законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

► При визначенні податкових зобов’язань за операціями, що підлягають оподаткуванню відповідно до п. п. 135.2.1.7 п. п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 та п. п. 141.9 прим. 1.2.6 п. п. 141.9 прим.1.2 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ, відлік 12-місячного строку зупиняється, якщо заборгованість за виданою платником податку фінансовою допомогою не погашено у зв’язку з:

а) невиконанням боржником своїх зобов’язань і зверненням резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до суду з вимогою про стягнення такої заборгованості до закінчення спливу 12-місячного строку. У такому разі податкові зобов’язання визначаються за результатами податкового (звітного) періоду, протягом якого сплив тримісячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду;

При визначенні податкових зобов’язань за операціями, що підлягають оподаткуванню відповідно до підпунктів 135.2.1.9.3, 135.2.1.9.4 і 135.2.1.10 п. п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 та підпунктів 141.9 прим. 1.2.7 і 141.9 прим. 1.2.8 п. п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ, відлік 365-денного строку (строку, визначеного у висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, на перевищення строків розрахунків, визначених законодавством) зупиняється, якщо заборгованість, що виникла внаслідок сплати резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах коштів (надання майна, виконання робіт, надання послуг) не погашається у зв’язку з:

а) невиконанням боржником своїх зобов’язань і зверненням резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до суду з вимогою про стягнення такої заборгованості до закінчення спливу 365-денного строку (строку, визначеного у висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, на перевищення строків розрахунків, визначених законодавством). У такому разі податкові зобов’язання визначаються за результатами податкового (звітного) періоду, протягом якого сплив тримісячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду;

б) дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), наявність яких підтверджено документами, виданими компетентним органом відповідної держави. У такому разі відлік 365-денного строку (строку, визначеного у висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, на перевищення строків розрахунків, визначених законодавством) зупиняється на період дії таких обставин.

Якщо резиденту Дія Сіті – платнику податку на особливих умовах повністю або частково повернуті (у тому числі після завершення 12-місячного строку або 365-денного строку (строку, визначеного у висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, на перевищення строків розрахунків, визначених законодавством) кошти або майно, раніше надані платником податку за результатами здійснення операції, за якою резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах визначив суму податкових зобов’язань та сплатив відповідну суму до бюджету, сплачений податок у відповідній сумі відображається резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах як зменшення податкових зобов’язань у податковій декларації за податковий (звітний) період, в якому резиденту Дія Сіті – платнику податку на особливих умовах повернуто кошти або майно.

Для цілей п. п. 137.10.5 п. 137.10 ст. 137 ПКУ повернення резиденту Дія Сіті – платнику податку на особливих умовах коштів або майна включає також:

а) погашення заборгованості, що виникла за операціями із сплати резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах коштів (надання майна, виконання робіт, надання послуг) особам, які не є резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, за якими резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах визначив суму податкових зобов’язань та сплатив відповідну суму до бюджету;

б) повернення коштів (майна), що були сплачені (передане) у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій, розташовані за межами території України, а також одержання коштів (майна) від продажу (іншого відчуження) таких об’єктів інвестицій або як компенсації (відшкодування) їх вартості, за умови що під час здійснення операцій з вкладення коштів (майна) в такі об’єкти інвестицій резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах визначив суму податкових зобов’язань та сплатив відповідну суму до бюджету.

Кошти та/або майно вважаються повернутими резиденту Дія Сіті, якщо кошти зараховані на відкриті в українських банках рахунки резидента Дія Сіті, а майно передане резиденту Дія Сіті на митній території України або ввезене на митну територію України.

У разі якщо суми коштів та/або вартість майна, що повертаються резиденту Дія Сіті – платнику податку на особливих умовах, виражені в іноземній валюті, вони перераховуються у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, за яким розраховувалася база оподаткування під час визначення резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах податкових зобов’язань.

Якщо договір фінансового лізингу з нерезидентом не передбачає ввезення предмета лізингу, що знаходиться за кордоном, на митну територію України протягом 365 календарних днів з дня здійснення першого лізингового платежу, виплата лізингових платежів (у частині суми, що відшкодовує вартість об’єкта фінансового лізингу) прирівнюється до операції із здійснення інвестицій в об’єкти інвестицій, розташовані за межами території України.

Якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах здійснює зарахування зустрічних вимог, відступлення права вимоги чи переведення боргу, внаслідок чого припиняються його зобов’язання, за операціями, що є об’єктом оподаткування відповідно до п. п. 141.9 прим.1.2 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ, здійснення такого зарахування зустрічних вимог, відступлення права вимоги чи переведення боргу прирівнюється до об’єкта оподаткування.

Платник податку, який був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, зобов’язаний перейти до сплати податку на прибуток підприємств на загальних підставах починаючи з:

а) першого числа року, наступного за податковим (звітним) роком, в якому резидент Дія Сіті не відповідав вимогам п. 4 частини першої ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», незалежно від дати внесення до реєстру Дія Сіті запису про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті;

б) першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті з інших підстав, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». При цьому такий платник податку подає річну декларацію з податку на прибуток резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах за податковий (звітний) період, що закінчується останнім днем кварталу, в якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату ним статусу резидента Дія Сіті.

У разі якщо запис про втрату платником податку, що був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, статусу резидента Дія Сіті було здійснено за результатами судового оскарження платником податку рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті, що не було скасовано, такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податку на прибуток підприємств на загальних підставах з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому уповноваженим органом прийнято рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті.

При цьому такий платник податку зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію (декларації) з податку на прибуток підприємств за відповідні звітні періоди, нарахувати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств на загальних підставах без застосування штрафних санкцій та сплатити його у строки, визначені статтею 57 ПКУ

Чи повинен бути наявним QR-код у фіскальному касовому чеку?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) та п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі – Положення № 13), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 (далі – Наказ № 306) та від 08.06.2021 № 329 (далі – Наказ № 329)), фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний касовий чек) має містити реквізити, зокрема, QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО)/фіскальний номер програмного РРО (рядок 26).

Згідно з приміткою 8 до форми № ФКЧ-1 «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)», наведеній у додатку 1 до Положення № 13, QR-код зазначається у разі наявності.

При цьому, п. 3 Наказу № 306, який набрав чинності 01.08.2020, визначено, що до 01 серпня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині, зокрема, відображення QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказом № 306.

До 01 серпня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказу № 306, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону № 265 з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до Наказу № 306.

Враховуючи викладене, QR-код у фіскальному касовому чеку зазначається у разі наявності в РРО відповідного програмного забезпечення.

Щодо бази нарахування єдиного внеску у разі виплати юрособою орендної плати за договором оренди рухомого майна фізособі

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадують, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичними особами – підприємцями (ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Згідно з частиною першою 1 ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.

Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізособі згідно договору найму (оренди) рухомого майна.

До уваги фізичних осіб – власників земельних ділянок!

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформують, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку (далі – податок) або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми передбачені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 36. 1 ст. 36 ПКУ визначено, що податковим обов’язком є обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ.

Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3 ст. 36 ПКУ).

Податковий обов’язок відповідно до п. 37.2 ст. 37 ПКУ виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ пов’язує сплату ним податку.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Статтею 102 ПКУ визначено строки давності та особливості їх застосування.

Абзацом першим п. 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ (абзац четвертий п. 102.1 ст. 102 ПКУ).

Частиною першою ст. 257 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253 – 255 ЦКУ (частина перша ст. 260 ЦКУ).

Враховуючи зазначене, фізичній особі, якій не надсилалися (не вручалися) податкові повідомлення-рішення (контролюючим органом не здійснювалося нарахування плати за землю), податкове зобов’язання з плати за землю нараховується за останні три роки.

В якому випадку довідка про взяття на облік платника

податків за ф. № 34-ОПП підлягає заміні?

Шевченківська ДПІ та відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють, що у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (далі – довідка за ф. № 34-ОПП) (найменування (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності)), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника, контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків тощо) державна податкова інспекція, яка є структурним підрозділом контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (далі – ДПІ обслуговування) видає платнику податків нову довідку про взяття на облік у порядку, визначеному пунктами 3.11 і 3.12 розділу III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Норми встановлені п. 9.4 розділу ІХ Порядку № 1588.

У разі потреби платник податків може отримати дублікат або копію довідки за ф. № 34-ОПП, подавши запит:

► за формою № 34-ОПН (додаток 11 до Порядку № 1588);

► до будь-якого контролюючого органу або державної податкової інспекції;

► в один із таких способів: особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою; поштою; через Електронний кабінет в електронній формі з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851-ІV) та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155-VIII).

У запиті про надання довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – запит за ф. № 34-ОПН) зазначається один із зазначених способів отримання довідки за ф. № 34-ОПП. Якщо обрано спосіб отримання довідки платником податків особисто або представником, уповноваженою на це особою, у запиті за ф. № 34-ОПН зазначається контролюючий орган / державна податкова інспекція, в якому/якій платник бажає отримати довідку. Якщо контролюючий орган або державна податкова інспекція не зазначена, то такою вважається ДПІ обслуговування.

До Центрального контролюючого органу запит за ф. № 34-ОПН може бути поданий виключно в електронній формі.

Якщо платник податків із зазначеними у запиті за ф. № 34-ОПН даними, не перебуває на обліку в контролюючому органі (за основним місцем обліку), дані про платника податків, його представника, контролюючі органи/ДПІ обслуговування, зазначені у запиті за ф. № 34-ОПН, не відповідають даним Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб, запит за ф. № 34-ОПН залишається без розгляду. В інших випадках запит за ф. № 34-ОПН контролюючий орган/державна податкова інспекція, до якого/якої надійшов запит за ф. № 34-ОПН, за допомогою програмних засобів ведення обліку платників податків реєструє запит за ф. № 34-ОПН у день його отримання та направляє інформацію про запит за ф. № 34-ОПН до ДПІ обслуговування.

ДПІ обслуговування протягом двох робочих днів після надходження запиту за ф. № 34-ОПН формує довідку за ф. № 34-ОПП в електронній формі та залежно від вказаного у запиті за ф. № 34-ОПН способу отримання такої довідки:

► за допомогою програмних засобів ведення обліку платників податків направляє довідку за ф. № 34-ОПП до контролюючого органу/державної податкової інспекції, в якому/якій платник бажає отримати довідку за ф. № 34-ОПП згідно із запитом за ф. № 34-ОПН, крім випадку, коли у такому запиті зазначено, що платник бажає отримати довідку за ф. № 34-ОПП в ДПІ обслуговування;

► надсилає довідку за ф. № 34-ОПП поштою за місцезнаходженням/місцем проживання платника податків, за яким він обліковується в контролюючому органі згідно з Порядком № 1588;

► направляє довідку за ф. № 34-ОПП до Електронного кабінету в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851-ІV та Закону № 2155-VIII.

Якщо у запиті за ф. № 34-ОПН було обрано спосіб отримання довідки за ф. № 34-ОПП особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою, то контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків/ДПІ обслуговування видають дублікат такої довідки, інші контролюючі органи та державні податкові інспекції видають засвідчену копію довідки за ф. № 34-ОПП.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області