вул. М. Грушевського, 70
ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!
Платники Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску за десять місяців 2020 року понад 10,5 мільярдів гривень
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Платниками Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра спрямовано до бюджетів усіх рівнів за січень – жовтень 2020 року (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 6 млрд 728 млн 907,1 тис. гривень.
Так, до державного бюджету надійшло 3 млрд 675 млн 152,6 тис. грн, до місцевого бюджету – 3 млрд 053 млн 754,5 тис. гривень.
За підсумками десяти місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 3 млрд 835 млн 966,9 тис грн, що перевищує минулорічні показники на 346 млн 998 тис. гривень.
Податкові консультації за новими правилами
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), яким було внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК).
Так, змінами:
– визначено, що Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (зміни набрали чинності з 01.07.2020);
– надано право податковим органам надавати ІПК в електронній формі;
Запит на ІПК та ІПК в електронній формі необхідно підписувати з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів терміну, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК.
Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020.
З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 переносяться до п. 112.8 ст. 112 ПКУ і продовжать діяти.
Нарахування єдиного внеску у разі виплати мобілізованим працівникам середнього заробітку у розмірі меншому мінімальної заробітної плати
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Частиною третьою ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108).
Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, основну та додаткову заробітну плату.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки).
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, що включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, у разі якщо база нарахування ЄВ не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума ЄВ розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 відсотка.
Таким чином, якщо розмір середнього заробітку, нарахованого мобілізованому працівнику, дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати, ЄВ нараховується на фактично нараховану суму.
Однак, якщо розмір нарахованого середнього заробітку менший розміру мінімальної заробітної плати, то сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки ЄВ (22 відсотка).
Випадки не застосування РРО та/або ПРРО фізичними особами підприємціми – платниками єдиного податку
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129), з врахуванням змін, внесених Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 01.08.2020, вносяться зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з якими, зокрема, викладено в новій редакції п. 296.10 ст. 296 ПКУ та доповнено п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.
Разом з тим, Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128), який, відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» набрав чинності 01.08.2020, вносяться зміни, зокрема, до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), відповідно до яких, зокрема, викладено в новій редакції ст.ст. 3 та 9 Закону № 265.
Згідно з преамбулою Закону № 265 (у редакції Закону № 128) Закон № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – програмний РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Відповідно до ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або програмні РРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ (у редакції Закону № 129) РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Водночас, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону № 129) передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону № 265;
діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Визначення бази оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг, необоротних активів
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Згідно із п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:
– товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
– газу, який постачається для потреб населення;
– електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених ст. 189 ПКУ, база оподаткування визначається з урахуванням положень ст. 189 ПКУ.
Розпочав роботу електронний сервіс «InfoTAX»
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що Державною податковою службою України запроваджено електронний сервіс – «InfoTAX».
Через месенджери Telegram та Viber платники податків мають можливість отримувати інформацію про:
– стан розрахунків з бюджетом,
– реєстраційні та облікові дані,
– про результати обробки документів,
– про строки подання звітності та сплати податків.
Для покращення роботи електронного сервісу пропозиції та зауваження до нього просимо надсилати на адресу infozvit@tax.gov.ua.
Наступний етап сервісу буде запроваджено з січня 2021 року та надаватиме такі можливості:
– передзаповнення звітності для платників єдиного податку,
– перехід до сплати податків у «два кліки»,
– оповіщення про виникнення податкового боргу, а також про можливість виникнення податкового боргу у разі несвоєчасної сплати.
Для доступу до сервісу необхідно у відповідному месенджері (наприклад, Telegram) знайти InfoTAX, в якому перейти за посиланням до Електронного кабінету для ідентифікації та завершення налаштування нового сервісу.
«InfoTAX» – це продовження розпочатого ДПС курсу на максимально дистанційне спілкування з платниками податків та якісно новий рівень послуг. Комфортність спілкування з податковою службою, швидкість та зручність отримання податкової інформації через «InfoTAX» є не просто черговим кроком ДПС у напрямі цифровізації, а відповіддю на запит платників у мобільності отримання послуг.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/440210.html
Олексій Любченко провів зустріч з Надзвичайним та повноважним Послом Королівства Швеції в Україні Тобіасом Тибергом
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/440151.html повідомила наступне.
Стан реалізації проєкту технічної співпраці «Україна – Швеція «Партнерство заради сучасної та ефективної податкової служби» (METS) та питання реформування у податковій сфері обговорили сьогодні під час зустрічі Голова ДПС Олексій Любченко, Надзвичайний та повноважний Посол Королівства Швеції в Україні Тобіас Тиберг та Арне Якобссон, довгостроковий експерт проєкту METS.
Як відзначив Голова ДПС Олексій Любченко, в ДПС велику увагу приділяють співпраці з міжнародними партнерами, оскільки їх досвід та напрацювання дозволяють впровадити в українську податкову систему найкращі практики.
«Мені дуже імпонує філософія Податкової агенції Швеції, яка за декілька років пройшла шлях від суворого контролюючого органу до популярної сервісної агенції з високою довірою суспільства. Ми в Україні розділяємо ці цінності, вони знайшли відображення у нашій новій місії та стратегічних цілях», – підкреслив очільник ДПС.
«Для нас найціннішим є людський ресурс. Без професійних кадрів неможливо здійснити жодних реформ, виконати завдання та втілити всі заплановані зміни. Враховуючи, що один з компонентів проекту METS – це управління людськими ресурсами, ми зможемо якісно інтегрувати в нашу систему прогресивні розробки шведських колег», – наголосив Олексій Любченко.
У свою чергу Надзвичайний та повноважний Посол Королівства Швеції в Україні Тобіас Тиберг відзначив зацікавленість українських податківців у впровадженні змін. Він також запевнив у готовності надавати підтримку та допомогу українській стороні для успішної реалізації реформ.
Учасники зустрічі відвідали музей ДПС, ознайомились з експозицією, яка ілюструє віхи створення та історію діяльності Служби.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Увага! Конкурс!
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проводить конкурс з формування Єдиного реєстру торговельних організацій на 2021 рік, яким надається право реалізації та зберігання безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави.
До Єдиного реєстру включаються суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, що є юридичними особами та платниками податку на додану вартість і здійснюють реалізацію майна шляхом проведення біржових торгів (аукціонів) або через роздрібну торговельну мережу.
Для участі в конкурсі суб’єкти господарювання (юридичні особи – платники податку на додану вартість) подають такі документи:
► заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки або електронної адреси в мережі Інтернет;
► копію установчого документа, засвідчену суб’єктом господарювання;
► копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності);
► довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява;
► копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);
► баланс або фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів.
Заяви для участі у конкурсі приймаються ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17- а до 14 грудня 2020 року.
Засідання комісії відбудеться 18 грудня 2020 року о 14.00 годині за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17- а.
Контактний телефон для довідок з питань проведення конкурсу:
(056) 370-10-64.
Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
На Дніпропетровщині надходження єдиного внеску перевищили минулорічний показник на 580,8 млн гривень
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з початку 2020 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на рівні 13 млрд 643,7 млн гривень. Цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 580,8 млн грн або на 4,4 %. Про це повідомила в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.
«Варто відзначити, що такий ріст – результат комплексу заходів, що втілюються представниками усіх гілок влади та контролюючими органами у напрямку легалізації праці. Спілкуючись з працедавцями – порушниками, фахівці ДПС вважають, що норми закону у сфері оплати праці мають винятковий пріоритет. Тож, легальний ринок праці – це стабільні надходження до бюджетів та гарантоване соціальне і пенсійне забезпечення», – зазначила Ольга Мазур.
Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Яка сума нарахованого доходу відображається у рядку «Військовий збір» податкового розрахунку за ф. № 1ДФ?
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що порядок відображення відомостей у розділі II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір» податкового розрахунку за формою № 1ДФ визначено п. 3.11 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами, зокрема: у рядку «Військовий збір» загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу – платника податку на доходи фізичних осіб, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.
Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Повторне (дистанційне) формування сертифікатів
за електронним запитом можна здійснити онлайн
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що детальну інформацію стосовно повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) (https://acskidd.gov.ua).
Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити онлайн на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/ On-line (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates) або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».
Для початку використання сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» платнику необхідно встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1», яка доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/«За допомогою Користувача ЦСК» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».
Додатково усім клієнтам КН ЕДП ІДД ДПС рекомендовано переглянути Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом (https://www.youtube.com/watch?v=abVjwGuWZSU).
Також детальний опис по роботі сервісу та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача.
Слід зазначити, що скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають:
► чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
► незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
► особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.
Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Про порядок перерахування до бюджету сум недоплати у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що відповідно до ст. 2001.2 ст. 2001 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам податків в системі електронного адміністрування, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст. 87 ПКУ.
Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).
Зокрема п. 20 Порядку № 569 передбачено, що у разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов’язань до бюджету ДПС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Державній казначейській службі України (далі – Казначейство) реєстр платників ПДВ, в якому зазначаються, зокрема суми ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету.
На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми ПДВ до бюджету.
При цьому, п. 25 Порядку № 569 передбачено, що сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, та сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником ПДВ з поточного рахунка до відповідного бюджету.
Отже, у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, платники ПДВ повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок.
При цьому, сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ, податкові зобов’язання, визначені контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, а також нарахована контролюючим органом штрафна санкція та пеня сплачуються до бюджету з поточного рахунка.
Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
До уваги платників податку на прибуток!
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн грн (набули чинності 23.05.2020) та до п. 137.5 ст. 137 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (набудуть чинності з 01.01.2021).
Таким чином, платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищить 40 млн грн зможуть:
► прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік;
► застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств.
При цьому у 2020 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн гривень.
Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Витрати, понесені фізособою на лікування за наслідками 2019 року:
чи включаються до складу податкової знижки?
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також сума коштів, сплачених платником ПДФО, визнаного в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику ПДФО або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 розділу ХІХ ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 01 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 01 січня 2020 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником ПДФО на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2019 року платникам не надається.
Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Про використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» фізичні, юридичні особи і представники юридичних осіб, які є клієнтами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) мають змогу створювати удосконалені електронні підписи і печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Строк чинності відповідних сертифікатів до 31.12.2021.
Інформацію розміщено на офіційній сторінці Надавача за посиланням
https://acskidd.gov.ua/news#288
Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Іноземні доходи не оподатковуються двічі
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що ДПС України на офіційній сторінці за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/440349.html повідомила наступне.
Діюче податкове законодавство передбачає сплату податків з усіх видів доходів, отриманих як в Україні, так і за кордоном (крім окремих видів доходів, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), які не підлягають оподаткуванню або звільнені від оподаткування, наприклад: державні та соціальні матеріальні допомоги, що отримуються з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування; спадщина від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення; продаж одного легкового авто протягом року тощо).
Фізичні особи із своїх заробітних плат сплачують податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Відрахування цих податків здійснює роботодавець як податковий агент.
Податковим кодексом України регламентовано, що громадяни України – податкові резиденти, які працюють за кордоном, зобов’язані задекларувати отримані доходи (п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
У той же час, для уникнення подвійного оподаткування укладено низку угод з іншими країнами. На сьогодні чинні більше ніж 70 двосторонніх міжурядових угод (конвенцій) про уникнення подвійного оподаткування. Зокрема, це такі країни як Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія, Іспанія, Португалія, Вірменія, Білорусь, Грузія, Швеція, Норвегія, Латвія, Литва, Естонія тощо.
Ці договори, зокрема, передбачають, що податок з доходів, сплачений за кордоном, зараховується в зменшення податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб в Україні.
Для визначення права на пенсію Пенсійним фондом України може бути взято до уваги стаж роботи в іншій країні.
Для зарахування Україною страхового стажу, набутого за кордоном в державах, з якими укладено двосторонні угоди, громадянин України повинен офіційно (легально) працювати за кордоном (в деяких випадках не менш ніж певний період часу – рік) та сплачувати всі відповідні відрахування там, зокрема соціальний внесок.
До таких країн належать держави колишнього Радянського союзу і держави СНД (Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Російська федерація, Молдова, Грузія, Азербайджан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекістан), держави Прибалтики (Латвія, Литва, Естонія), ближнього та далекого зарубіжжя (Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія, Іспанія, Португалія тощо).
Повний перелік країн, з якими укладені угоди розміщено на сайті Пенсійного фонду України.
Тобто двічі з однієї суми податок сплачувати не потрібно!
Більше того, станом на сьогодні податкова система в Україні передбачає менше навантаження на платника податків – фізичну особу ніж податкові системи більшості країн світу.
Ставки податку на доходи фізичних осіб та
соціальне навантаження в країнах світу
№
Назва країни
ПДФО
Соціальні платежі
1
Україна
18 %
22 %
2
Польща
від 18 до 32 % (прогресивна, залежить від суми доходу)
від 19,21 % до 22,41 % (роботодавець)
13,71 % (працівник)
3
Чехія
15%
34 % (роботодавець) 11% (працівник)
4
Словаччина
19 % або 25% (на суму, що перевищує прожитковий мінімум в 176,8 раз)
35,4 % (роботодавець)
13,4 % (працівник)
5
Португалія
від 14,5 до 48 % (прогресивна, залежить від суми доходу)
23,75 % (роботодавець)
11 % (працівник)
6
Іспанія
від 19 до 45 % (для нерезидентів –
24 %)
(прогресивна, від суми доходу)
29,90 % (роботодавець)
6,35 % (працівник)
7
Російська федерація
13 %
30 % (пенсійне та медичне страхування, страхування по тимчасовій непрацездатності)
8
Молдова
Від 6 до 15 % (залежно від виду доходів)
29 % (23 % роботодавець,
6 % працівник)
9
Латвія
Від 20 % до 31,4 % (прогресивна, залежно від суми доходу)
24,09 % (роботодавець)
11 % (працівник)
10
Литва
Від 20 % до 32% (прогресивна, залежно від суми доходу)
19,5 % (пенсійне та медичне)
11
Естонія
20 %
33 % (пенсійне та медичне страхування, страхування по тимчасовій непрацездатності)
12
Болгарія
10 %
18,92 % – 19,62 % (роботодавець)
13,78 % (працівник)
13
Швеція
20% (державний податок з доходу) та
32 % (муніципальний податок з доходу)
31,42 % (роботодавець)
7 % (працівник, пенсійне страхування)
14
Норвегія
22 %
14,1 % (роботодавець)
11,4 % – 8,2 % (працівник)
15
Італія
від 23 до 43 % (прогресивна, залежить від суми доходу)
+ регіональний від 1,23 до 3,33 % та муніципальний від 0 до 0,8 % (залежно від регіону
30 % (роботодавець)
10 % (працівник)
Нагадаємо: податок з доходів є одним з основних джерел формування місцевих бюджетів. А ЄСВ, який нараховується на доходи фізосіб, – основне джерело виплат пенсій.
У минулому році 19,7 млн громадян, або 45 %, отримали різні доходи на 2 трлн грн, з яких зарплату отримували лише 9,5 млн людей непенсійного віку. Офіційно в 2019 році 13,4 млн економічно активних громадян, або 30 % всього населення, не отримують доходів.
Згідно з даними Пенсійного фонду, розмір середньомісячної зарплати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок (ЄСВ), за минулий рік склав 9,205 тис. грн, тобто ЄСВ – 2,025 тис. гривень. Середній розмір пенсії в минулому році – 3,083 тис. грн. Але, згідно ст.7 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», Пенсійному фонду повинно вистачати ЄСВ. Якщо виходити з цих даних, ставку ЄСВ потрібно піднімати до 34 % – це неможливо. Значить, має збільшитися число платників, точніше – громадяни мають відповідально ставитися до сплати податків.
Не сплачуючи податки, люди, що мають непрацюючих членів родини, перекладають фінансування соціальних виплат та забезпечення своїх сімей медициною, освітою, а також низкою інших послуг, на плечі тих, хто сплачує податки.
Тому виконання своїх зобов’язань з декларування доходів – це чесність, перш за все, перед своїми співвітчизниками.
Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Визначення розрахункового документа
встановлено Законом України № 128
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що визначення розрахункового документу встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон України № 128), згідно з яким: розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом України № 128, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
ФОП, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, необхідно
подати квартальну податкову декларацію про майновий стан і доходи
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що настануть у звітному податковому році.
Норми встановлені п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ.
При цьому Декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для ФОП – платників ПДФО, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Особливості оподаткування страхової діяльності
юридичних осіб – резидентів
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома, що під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), такі суб’єкти господарювання сплачують податок на дохід (податок).
Ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
► 3 відсотки – за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);
► 0 відсотків – за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.521, 14.1.522 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).
Норми встановлені п. 136.2 ст. 136 ПКУ.
Згідно з п. 137.2 ст. 137 ПКУ податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1 ст. 141 ПКУ.
Зокрема, п.п. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 ПКУ встановлено, що страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 ПКУ, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ.
Нарахований страховиком податок на дохід за ставкою, визначеною у п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого страховика.
Підпунктом 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ визначено, що об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому, страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.
Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, не включаються.
Відповідно до п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:
◄ на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах);
◄ на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:
◄ на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, які не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) (п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 ПКУ).
Відповідно до п.п. 141.1.5 п. 141.1 ст. 141 ПКУ коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням страховиками інших резервів (забезпечень), ніж зазначені у п. 141.1 ст. 141 ПКУ, здійснюється у порядку, встановленому п. 139.1 ст. 139 ПКУ.
Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
ПКУ передбачені пільги з податку на нерухоме майно,
відмінне від земельної ділянки
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Норми визначені п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Відповідно до п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.
Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).
Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Чи підлягає погашенню за рахунок майна засновників податковий борг юрособи, яка ліквідується, у разі недостатності майна такої особи?
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома, що відповідно до п. 97.3 ст. 97 Податкового кодексу України у разі якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його грошових зобов’язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв’язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов’язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності. а у разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи – за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов’язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.
Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
До відома суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво та імпорт тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах!
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
ДПС подовжено терміни подання попередньої заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку (J(F)1314302) на січень 2021 року до 11 листопада 2020 року (включно).
Такі зміни запроваджено у зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання маркування марками акцизного податку тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» від 29 жовтня 2020 року № 1037, яка оприлюднена 03.11.2020, та враховуючи стислі терміни подання попередньої заявки-розрахунку.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/440471.html
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Михайло Тітарчук: Наше завдання – упередити появу податкового боргу шляхом стимулювання платників до самостійної сплати зобов’язань
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/440499.html повідомила.
Роками панує тенденція лише зростання податкового боргу. Це свідчить про те, що підходи, які використовувались Державною податковою службою України раніше, втратили свою актуальність та потребують удосконалення. Про це розповів заступник Голови ДПС Михайло Тітарчук у своєму блозі в інтернет-виданні «Ліга. Блоги».
За його словами, на сьогодні до зведеного бюджету не надійшло майже 122 млрд гривень через несплату узгоджених платниками зобов’язань перед бюджетами. Для порівняння, практично видатки на ту ж суму в державному бюджеті 2020 року було заплановано витратити на оборону, або на охорону здоров’я.
«За період з початку 2020 року до 01 жовтня 2020 року податковий борг зменшився на 3,2 млрд гривень. Така динаміка безумовно позитивна. Тим більше, що однією з основних причин появи таких боргів цього року стала пандемія коронавірусу, яка торкнулась і України – за рахунок призупинення господарської діяльності в період дії жорсткого карантину», – розповів Михайло Тітарчук.
Чимала частина податкових боргів сьогодні зосереджена в державному секторі економіки – станом на початок жовтня несплата такими суб’єктами господарювання складає 18,7 млрд гривень (понад 15 % від загальної суми боргу). Найбільший борг сформували суб’єкти, які підпорядковуються Міністерству енергетики України, – 11,51 млрд гривень.
При цьому кількість боржників – юридичних осіб значно менше кількості фізичних осіб, хоча сума їх боргу, навпаки, значно вища. Так, 191,8 тис. юридичних осіб заборгували бюджетам 117,1 млрд грн, а 3686,6 тис. фізичних осіб – 8,9 млрд гривень.
«Втім, сьогодні ми вже можемо говорити про певну позитивну динаміку. За 9 місяців 2020 року Службі вдалось забезпечити 7,27 млрд гривень надходжень в рахунок погашення боргу до зведеного бюджету. І що показово, останнім часом спостерігається підвищення рівня свідомості платників податків, адже майже 90 % з цих надходжень – це самостійна сплата боргу без застосування, так званих, «жорстких» методів стягнення (продажу майна боржників, що перебуває у податковій заставі, блокування рахунків тощо)», – наголосив Михайло Тітарчук.
На думку заступника Голови ДПС, тенденція зростання податкового боргу протягом багатьох років свідчить про лояльність українського законодавства по відношенню до несумлінних платників податків і відсутність у законодавстві дієвих інструментів стягнення такого боргу.
Враховуючи ці проблеми, Державна податкова служба розробила проєкти взаємопов’язаних Законів України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо удосконалення процедури погашення податкового боргу), які направлено на погодження до Міністерства фінансів України. Основні зміни стосуються, зокрема:
– збільшення до економічно обґрунтованого розміру мінімального розміру податкового боргу (з 1020 грн до 2210 грн) для направлення податкової вимоги, застосування податкової застави, строку давності;
– списання штрафних санкцій та пені у разі сплати основної суми податкового боргу юридичними особами протягом 3 місяців, фізичними особами – 6 місяців;
– збільшення строку давності для стягнення податкового боргу з 3 років (1095 днів) до 6 років (до 2190 днів);
– започаткування реалізації заставного майна боржників через систему електронних торгів «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ»;
– розкриття банківської таємниці з рахунків боржника у банках.
Ухвалення таких змін надасть податковим органам дієві інструменти як для погашення податкового боргу та зменшення його загального розміру, так і покращення платіжної дисципліни у несумлінних платників податків.
Щодо удосконалення порядку списання банком коштів з рахунків платників податків – боржників, то логічним кроком має стати внесення змін в банківське нормативне регулювання, яке передбачатиме розкриття банківської таємниці, а також започаткування інформаційної взаємодії податкових органів та банків щодо інкасових доручень в електронній формі, що дасть змогу списання коштів боржника з банківського рахунку та спрямування в бюджет в рахунок погашення боргу.
«Звісно, головна мета Служби – не просто стягнути наявний податковий борг, а, насамперед, упередити його появу шляхом стимулювання платників податків до самостійної сплати зобов’язань. Саме за цим напрямом ми сьогодні й працюємо, шляхом отримання міжнародного досвіду від Внутрішньо-європейської організації податкових адміністрацій (Intra-European Organisation of Tax Administrations), найкращих світових практик за рекомендаціями, наданими експертами Офісу технічної допомоги Казначейства США, залучаючи до консультацій міжнародних експертів Програми з управління державними фінансами EU4PFM», – підкреслив Михайло Тітарчук.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Закон України № 466: штрафні санкції за неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома платників, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466) ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 120.7, відповідно до якого неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії:
► тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії –
► тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами «г» – «з» п.п. 392.5.3 п. 392.5 ст. 392 ПКУ, щодо наявних контрольованих іноземних компаній –
► тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відсотків скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми.
Неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені п.п. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 ПКУ, –
► тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо контрольованої іноземної компанії на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 392 ПКУ, –
► тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків від суми доходу контрольованої іноземної компанії, щодо яких не було подано документацію та/або копії первинних документів, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов’язку подання звіту про контрольовані іноземні компанії та підтверджувальних документів, передбачених ст. 392 ПКУ.
Неподання звіту про контрольовані іноземні компанії протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), передбачених цим пунктом, –
► тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані іноземні компанії, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Якщо помилки вплинули на фінансовий результат до оподаткування
податком на прибуток підприємств, звітність коригується
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу платників, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (ст. 50.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПКУ).
Якщо виправлення помилок впливає на дохід і фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та як наслідок – на показник об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, то такий платник податків здійснює виправлення показників податкової декларації з податку на прибуток підприємств шляхом подання або уточнюючого розрахунку, або у складі податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період за чинною на день їх подання формою.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Сучасне дистанційне спілкування з контролюючими органами –
електронний документообіг
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що сьогодні платники податків все більш активно користуються електронними сервісами ДПС України, і зокрема, Електронним кабінетом.
Нагадуємо, що 01.09.2020 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261 «Про внесення змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» (далі – Наказ № 261).
Наказом № 261 оновлено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок).
Відповідно до Порядку платник може бути відключений від електронного документообігу з ДПС.
Є декілька причин, за яких відбувається відключення платника від електронного документообігу, а саме:
► після отримання ДПС інформації від державного реєстратора про зміну керівника (у цьому випадку здійснюється автоматичне припинення дії електронного договору);
► закінчення терміну дії електронного цифрового підпису (ЕЦП) керівника;
► електронний документ підписаний ЕЦП, термін дії якого минув.
Звертаємо увагу, що ЕЦП діяв до 07.11.2020.
Законом України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) було введено поступовий перехід на кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП). Платники податків мали можливість повноцінно використовувати ЕЦП протягом двох років з моменту набуття чинності нових норм, встановлених Законом № 2155 та замінити ЕЦП на КЕП.
Для відновлення електронного документообігу з контролюючим органом достатньо надіслати до податкового органу будь-який електронний документ за електронним підписом керівника.
При цьому для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано таке право підпису на підприємстві, платнику податків необхідно окремо направити повідомлення про КЕП на уповноважених осіб за підписом керівника.
За умови делегування керівником (першою особою) права підпису, з направленням до ДПС повідомлення про КЕП, підприємство отримає можливість у подальшому направляти електронну звітність за підписом уповноважених осіб.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Обчислення та сплата транспортного податку юридичною особою
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Норми встановлені п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Про порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що відповідно до п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
У разі відсутності в платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Звертаємо увагу, що не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника ПДФО:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Крім того, сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму ПДФО, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Реєстрація програмного РРО – швидко та просто
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують про наступне.
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/440649.htm повідомила, що зареєструвати програмний РРО можна швидко та просто.
Відповідний відеоурок розроблено Державною податковою службою України.
Для початку роботи з програмним РРО необхідно, перш за все, отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. ДПС такі ключі видає безкоштовно.
Потім потрібно встановити програмне забезпечення на будь-який зручний пристрій, який є в наявності. Це може бути комп’ютер, смартфон або планшет. Завантажити програмне забезпечення можна за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.
Детально ознайомитися з процедурою реєстрацією ПРРО можна у відеоуроці (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/6842.html).
Кількість користувачів сервісу «InfoTAX» збільшується
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що Державна податкова служба України 06 листопада 2020 року запровадила електронний сервіс «InfoTAX», який надає платникам податків можливість через месенджери Telegram та Viber отримувати актуальну та необхідну інформацію.
Платники податків активно під’єднуються і тестують можливості сервісу. На сьогодні маємо близько 3 000 під’єднаних користувачів.
ДПС дякує платникам податків за активне користування та конструктивну оцінку сервісу «InfoTAX».
Запрошуємо долучатися до тестування та використання сервісу. Відгуки та пропозиції чекаємо за адресою infozvit@tax.gov.ua.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/440647.html
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Благодійна допомога, надана благодійниками на користь платників податків, визначених підпунктом 165.1.54 ПКУ: що з ПДФО?
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що відповідно до п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» із змінами та доповненнями, на користь:
► учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
► учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 02 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
► фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
► фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами та доповненнями.
Для цілей п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до членів сімей учасників бойових дій та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні належать: дружина, чоловік, які не одружилися вдруге, батьки, дід та баба (якщо батьки померли), неповнолітні діти, повнолітні діти з інвалідністю (п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Операція з оприбуткування надлишків ТМЦ
не є об’єктом оподаткування ПДВ
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що, об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 185.1 ст.185 ПКУ.
Пунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Оскільки операція по оприбуткуванню надлишків товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), не відповідає визначенню терміну «постачання товарів», то така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Про одиниці виміру у Звіті за формою № 1-ОА
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома, що форма Звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» (далі – Звіт за формою № 1-ОА) та Порядок заповнення форми звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 зі змінами та доповненнями.
Пунктом 1 розділу І Порядку встановлено, що Звіт за формою № 1-ОА подають суб’єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДПС за основним місцем обліку в електронній формі.
Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку одиницею виміру, яка застосовується при складанні Звіту за формою № 1-ОА є декалітри (дал).
Звіт за формою № 1-ОА складається з трьох розділів. У графах 3 – 13 розділу І «Обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв» і у графі 5 розділу II «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» та розділу ІІІ «Перелік контрагентів, яким здійснювалася реалізація алкогольних напоїв» Звіт за формою № 1-ОА має формат даних до 3 знаків включно після коми.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
У разі передачі в оренду нерухомості разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного року подається
Повідомлення за ф. № 20-ОПП
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.
Норми встановлені п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.
Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 (далі – Порядок № 1588).
Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).
Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.
Таким чином, у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник складає та подає Повідомлення за ф. № 20-ОПП і відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє заявою контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.
При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у Повідомленні за ф. 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
ПКУ визначені види операцій, які є господарськими
для цілей трансфертного ціноутворення
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:
а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
б) операції з придбання (продажу) послуг;
в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;
д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Норми встановлені п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Протягом якого терміну необхідно сплатити оскаржені в судовому порядку, донараховані згідно з актом перевірки, суми грошового зобов’язання?
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Норми встановлені п. 57.3 ст. 57 ПКУ.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 ПКУ).
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV із змінами та доповненнями визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Отже, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 робочих днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Електронний сервіс «Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків засобами ІТС «Улктронний кабинет»
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома платників, що в Електронному кабінеті запроваджено електронний сервіс «Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків засобами ІТС «Електронний кабінет».
Зазначений електронний сервіс дозволяє в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) подати Облікову картку для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків відповідно до «Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174, із змінами.
Сервіс також надає можливість фізичній особі подати Облікову картку для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків на своїх дітей – з малолітніх осіб (до 14 років) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).
Крім того, фізична особа, скориставшись сервісом, може подати Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків на себе та/або на своїх дітей також за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).
Для подання Облікової картки/Заяви про внесення змін у приватній частині ІТС «Електронний кабінет» фізична особа – платник податків формує відповідний запит, підписує сформований запит КЕП та відправляє до ДПС.
У відповідь до приватної частини ІТС «Електронний кабінет» надходить Повідомлення про результати обробки Облікової картки/Заяви про внесення змін у вигляді Квитанції № 2.
У разі позитивної відповіді заявник для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі – Картки платника податків, може звернутися до контролюючого органу за місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (за бажанням). Код та назву контролюючого органу, до якого він буде звертатися, заявник має вказати при формуванні запиту (вибрати з переліку).
Відповідно до п.12 розділу VII «Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків» документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.
Звертаємо увагу:
● до запиту обов’язково додаються Повідомлення про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, права та обов’язки фізичної особи – платника податків та скановані копії необхідних документів;
● якщо додається сканована копія паспорта громадянина України у формі книжечки обов’язковими є 1 – 2 сторінки, 3 – 6 сторінки – у разі вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні 25 і 45 річного віку, та відповідні сторінки з відміткою про реєстрацію місця проживання;
● якщо додається сканована копія паспорта громадянина України у формі картки обов’язковими є лицьовий та зворотній бік ID-картки та копія документа (довідки, витягу) про реєстрацію місця проживання;
● у разі зміни «Прізвища», «Імені» та/або «По батькові» додається сканована копія відповідного документа (свідоцтва про шлюб/розірвання шлюбу, свідоцтва про зміну імені), що підтверджує такі зміни;
● у разі подання Облікової картки/Заяви про внесення змін на малолітніх осіб (до 14 років) обов’язково додається копія свідоцтва про народження дитини та копія документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника);
● подання Облікової картки/Заяви про внесення змін в електронному вигляді можливе на підставі свідоцтва про народження дитини – для малолітніх осіб (до 14 років) або паспорта громадянина України, тому скористатися сервісом можуть тільки громадяни України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
До уваги фінансових агентів!
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що 25.08.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 12.08.2020 № 496 «Про затвердження Порядку заповнення і подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків»» (FATCA) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 20.08.2020 за № 810/35093) (далі – Наказ № 496).
Наказ № 496 розроблено, зокрема, відповідно до п.п. 69.8.3 п. 69.8 ст. 69 глави 6 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) (далі – Угода FATCA).
Порядок заповнення і подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків»» (FATCA) (далі – Порядок) встановлює форму та визначає порядок заповнення і подання фінансовими агентами ДПС звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди.
Порядок розроблено на виконання положень Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал (далі – Конвенція) та Протоколу до неї, укладених 04 березня 1994 року, Угоди FATCA та ПКУ.
ДПС є уповноваженим представником Міністерства фінансів України для цілей виконання положень Угоди FATCA і компетентним органом України для цілей обміну інформацією відповідно до такої Угоди FATCA.
Фінансові агенти з метою подання звітів про підзвітні рахунки повинні підключитися до порталу IDES (International data exchange service – Міжнародна служба обміну даними) (далі – IDES). Інструкція користувача IDES розміщена на вебсайті Служби внутрішніх доходів США (https://www.irs.gov/businesses/corporations/fatca-ides-resources-and-support-information).
Фінансові агенти подають до ДПС через IDES звіт про підзвітні рахунки з інформацією, зазначеною у п. 2 ст. 2 Угоди FATCA, з урахуванням положень ст. 3 Угоди FATCA та інших відповідних положень Угоди FATCA та додатків до неї, а також укладених відповідно до неї міжвідомчих угод.
Звіт про підзвітні рахунки заповнюється англійською мовою (латинськими буквами) та подається виключно в електронній формі одним XML-файлом, формат якого визначено у додатку 1 до Порядку, з дотриманням вимог щодо заповнення та подання XML-файлу, розміщених на вебсайті Служби внутрішніх доходів США (https://www.irs.gov/businesses/corporations/fatca-xml-schemas-and-business-rules-for-form-8966).
У разі відсутності у фінансового агента підзвітних рахунків у звітному періоді до ДПС через IDES надається звіт з нульовими даними відповідно до формату XML-файлу, визначеного у додатку 1 до Порядку, з дотриманням вимог щодо заповнення та подання XML-файлу звіту з нульовими даними, розміщених на вебсайті Служби внутрішніх доходів США (https://www.irs.gov/businesses/corporations/fatca-xml-schemas-and-business-rules-for-form-8966).
Звіт підписується особою, уповноваженою на надання звіту про підзвітні рахунки від імені фінансового агента та відповідальною за визначення політики, запровадження процедур FATCA та їх виконання.
Фінансові агенти також включають до звітів за 2015 – 2016 роки інформацію, зазначену у п.п. b п. 1 ст. 4 Угоди FATCA.
Інформація, визначена у п. 5 Порядку, подається фінансовими агентами щорічно у термін до 01 вересня року, що настає за звітним.
Якщо останній день строку подання звіту про підзвітні рахунки припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Відповідно до п. 7 Порядку інформація, визначена у пунктах 5, 6 Порядку, яка стосується звітних періодів з 2014 року по 2019 рік, подається окремими звітами до 01 вересня 2020 року.
Звертаємо увагу, що ДПС України, яка є компетентним органом для цілей автоматичного обміну інформацією в рамках Угоди FATCA, строки подання до Служби внутрішніх доходів США звітів за 2019 податковий рік подовжено до 31 грудня 2020 року. Зважаючи на те, що у ПКУ встановлений термін звітності для фінансових агентів, який забезпечує компетентному органу місячний термін для обробки та перевірки наданої інформації, кінцевий строк подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки подовжуються до 01 грудня 2020 року. До цієї дати фінансові агенти повинні подати через портал IDES до ДПС України (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику) звіти про підзвітні рахунки за 2019 рік та інформацію, яка стосується звітних періодів з 2014 по 2018 роки, відповідно до положень Угоди FATCA.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Платник ПДВ має право надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені у попередньо поданій до контролюючого органу таблиці даних
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) платник ПДВ має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).
У Таблиці зазначаються:
► види економічної діяльності відповідно до КВЕД;
► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку).
Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку).
Отже, платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно з ДКПП.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів встановлений у п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 57.11.1 п. 57.11 ст. 57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.
Згідно з п.п. 57.11.2 п. 57. 1 ст. 57 ПКУ, крім випадків, передбачених п.п. 57.11.3 п. 57.11 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством – емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).
У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених п.п. 57.11.3 п. 57.11 ст. 57 ПКУ), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацами першим та другим цього підпункту є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу «витягнутої руки» в операціях, визнаних відповідно до ст. 39 ПКУ контрольованими. Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Положення п. 57.11.1 ст. 57 ПКУ поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.
При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями п. 57.11 ст. 57 ПКУ, незалежно від того, чи є особа платником податку.
Підпунктом 57.11.5 п. 57.11 ст. 57 ПКУ визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ або міжнародних договорів України.
Нагадуємо, що дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини) (п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами з 01.01.2021 для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:
► суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
► вартість товарів (робіт, послуг) (крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
► сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а» «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
► виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Якщо податковий агент утримав, але не сплатив ПДФО до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що частиною другою ст. 78 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями та Порядком інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 встановлено, що поверненню з бюджету підлягають надміру або помилково сплачені суми грошових зобов’язань.
Згідно з п. 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), які підлягають поверненню платнику ПДФО з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету ПДФО, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.
Отже, якщо податковий агент утримав, але не сплатив ПДФО до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Закон України № 466: зміна строків прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що серед основних новацій, запроваджених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами, у частині адміністрування місцевих податків, – редагування п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України та зміни строків прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення.
Так, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, надсилають у десятиденний строк з дня прийняття рішень, але не пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів, в електронному вигляді інформацію щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та копії прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів та про внесення змін до таких рішень.
Якщо в рішенні органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати не визначено термін його дії, таке рішення є чинним до прийняття нового рішення.
Контролюючі органи не пізніше 25 серпня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та/або зборів на відповідних територіях, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:
► про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях – щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;
► про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов’язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, – щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.
Звітність в розрізі платників податків – юридичних осіб надається контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування протягом 20 днів з моменту отримання ним запиту.
Порядок надання звітності в розрізі платників податків – юридичних осіб органам місцевого самоврядування затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебсайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги.
Орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, інформацію про нормативну грошову оцінку земель у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Порядок обміну інформацією між органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначається Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебсайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області