ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Нарахування єдиного внеску, якщо працівник протягом календарного місяця працював як за основним місцем роботи так і за сумісництвом та отримав загальну суму доходу менше розміру мінімальної заробітної плати

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.

Відповідно до п.1 частини першої ст.4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст.7 Закон №2464 визначено, що базою нарахування ЄВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати, за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 1 Закону № 108).

Основне місце роботи – місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Обчислення ЄВ здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону №2464 нараховується ЄВ (частина друга ст. 9 Закону №2464).

ЄВ для платників, зазначених у ст.4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.

У разі якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄВ, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Отже, якщо працівник протягом календарного місяця працював на одному підприємстві як за основним місцем роботи так і за сумісництвом та отримав загальну суму доходу менше розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на місяць, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.

Якщо працівник працював на різних підприємствах при цьому за основним місцем роботи отримав суму доходу менше розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на місяць, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ. Нарахування ЄВ на дохід отриманий не за основним місцем роботи здійснюється згідно вимог абзацу третього частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 незалежно від його розміру.

Щодо подання податкової декларації з екологічного податку, у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду (року)

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 (далі – Порядок № 1588).

Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).

Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Таким чином, у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник складає та подає повідомлення 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення заяву про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.

При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у повідомленні 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.

Право платника податку, який навчається в аспірантурі на отримання податкової знижки

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлено Законом України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556).

Згідно з пп. 1, 2 та 6 ст. 5 Закону № 1556 підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми чи науковими програмами на рівнях вищої освіти, до яких, зокрема, належить третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. При цьому здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти (доктора філософії/доктора мистецтва), який здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра під час навчання в аспірантурі/творчій аспірантурі.

Особи, які навчаються у закладах вищої освіти, є здобувачами вищої освіти, серед яких є аспірант – особа, зарахована до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії/доктора мистецтва (пп. 1 та 2 ст. 61 Закону № 1556).

Враховуючи викладене, платник податку, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Порядок визначення бази оподаткування при постачанні основних виробничих або невиробничих засобів, в тому числі при їх ліквідації

При постачанні основних виробничих або невиробничих засобів база оподаткування ПДВ визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни).

Згідно з п. 189.9 ст. 189 ПКУ якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання (п. 189.10 ст. 189 ПКУ).

Пільги щодо сплати земельного податку встановлені для фізичних осіб

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Згідно з п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

У День працівників радіо, телебачення та зв’язку пройшов брифінг начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Ганни Чуб

В сучасну епоху інформація є одним з найважливіших і глобальних ресурсів, а доступ до неї є необхідним елементом успіху у будь-якій сфері діяльності, у тому числі і у сфері справляння податків.

Переорієнтація суспільства на засади цифрової креативної економіки створює нову реальність, у якій частка інформаційного продукту зростає, а швидкість, зручність та надійність операцій з інформацією стають визначальними чинниками розвитку суспільства.

Податкова служба Дніпропетровської області приділяє особливу увагу комунікаціям із засобами масової інформації (ЗМІ).

У день працівників радіо, телебачення та зв’язку, представники радіо і телебачення – партнери податкової були запрошені на брифінг начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Ганни Чуб, присвячений їх професійному святу.

Брифінг з урахуванням сьогодення проведено у режимі онлайн.

Начальник ГУ ДПС привітала представників ЗМІ зі святом та зауважила, що відкрите суспільство неможливо збудувати без засобів масової інформації, важливими елементами яких є радіо і телебачення.

В основу діяльності податкової служби покладено якісну систему обслуговування платників податків, яка передбачає співпрацю з ними на партнерських засадах. Відомство відкрите до діалогу, який сприятиме як розвитку підприємництва в країні, так і наповненню бюджету.

І в цьому напрямку неоціниму допомогу надають ЗМІ. Високий професіоналізм дніпровських редакцій і мовників, які доносять до суспільства достовірну податкову інформацію, що відіграє важливу роль у вихованні сумлінного платника податків, є основним позитивним чинником у взаємодії податкових органів із ЗМІ.

«Вже сьогодні податкова служба – це сервісна служба, яка надає якісні електронні послуги. Ми вийшли на сучасний рівень спілкування з платником, контакт із бізнесом відбувається у новому форматі.

Найбільш популярний із сервісів – Електронний кабінет. Цим сервісом можна скористатись цілодобово як з комп’ютерів, так і з смартпристроїв у режимі онлайн, що спрощує ведення бізнесу.

Ми є у соціальних мережах – це і Фейсбук, і Ютуб. Крім того, корисну інформацію можна отримати у телеграм каналі «Податкова служба».

Також податкова служба долучилася до впровадження нового проєкту «Е-малятко», який стартував на початку цього року. Новий сервіс дозволяє дітям, яким виповнилося 14 років, отримати 2 послуги за однією заявою – оформлення паспорта та номера платника податків. Тобто стала доступною офлайн послуга оформлення і видача паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм з одночасною реєстрацією у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків» – зазначила Ганна Чуб.

Захід відбувся в форматі конструктивного діалогу. Представники ЗМІ отримали від очільниці ГУ ДПС відповіді на поставлені питання, які стосуються діяльності служби.

Наприкінці заходу Ганна Чуб подякувала представникам ЗМІ за співпрацю з податковою службою області, за їх внесок у становленні податкової культури та висвітленні основних напрямів діяльності служби та побажала міцного здоров’я, нових яскравих проєктів і подальшого професійного зростання.

Олексій Любченко: Ефективність податкової системи

напряму пов’язана з добровільною сплатою податків

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють про наступне.

Якою має бути податкова система в Україні та як стимулювати бізнес до добровільної сплати податків – на такі питання дискутували учасники заходу «Реформування державної податкової служби через призму доброчесності податківців та платників податків». Захід був організований за ініціативи Всеукраїнської Мережі Доброчесності та Комплаєнсу (UNIC).

Участь у дискусії взяли Голова ДПС Олексій Любченко, його заступники Євген Олейніков та Наталія Калєніченко, представники МВФ, ОЕСР, METS та інші.

«Сьогодні ми будуємо в країні нову податкову службу, з іншими пріоритетами, конструктивними підходами та готовністю до змін відповідно до потреб платників. Реформа – це, перш за все, зміна ідеології. Ми відійшли від позиції, нібито податкова забезпечує надходження до бюджету. Своєю місією Служба визначила транспарентність, сучасність та технологічність», – наголосив Олексій Любченко.

За словами Голови ДПС, для покращення податкової дисципліни платниками податків, а також мінімізації ненадходжень до державного бюджету в ДПС наразі запроваджується система податкового комплаєнсу. Вона надасть можливість зменшити ризики недотримання платниками вимог податкового законодавства, допомогти платникам уникнути найбільш поширених помилок у майбутньому.

«Ми переконані, що переважна більшість платників податків працюють чесно і прозоро. І тільки незначна частина веде агресивну податкову політику по відношенню до держави», – зазначив Олексій Любченко.

Він підкреслив, що стимулювання добровільної сплати податків неможливе без зручного процесу звітування та сплати податків, якісних послуг та ефективного адміністрування.

Він також розповів, що в ДПС значну вагу приділяють аналітичній роботі, застосовують ризикоорієнтований підхід у роботі з платниками. Це дозволяє сфокусувати увагу на ризикових платниках та, застосовуючи методи податкового контролю, забезпечувати належний процес реагування на податкові порушення.

В умовах сьогодення на перший план виступають електронні послуги. Максимальна можливість швидкого отримання податкової інформації, заповнення звітності та мінімізація ризиків недотримання платниками податкового законодавства – все це сприяє підвищенню податкової культури та, відповідно, добровільній сплаті податків.

Голова ДПС також зазначив, що у проваджені реформ ДПС надається потужна підтримка від провідних міжнародних експертів. Вони активно допомагають ДПС розвивати ризикоорієнтовані підходи та аналітичну спроможність, посилення превентивної діяльності для недопущення порушень доброчесності, а також систему управління змінами в Службі.

Учасники дискусії обговорили основі передумови податкового комплаєнсу, стимули до підвищення податкової культури та важливість реформ у податковій сфері.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

Наталія Калєніченко: Наше бачення – онлайн доступна податкова служба

У Державній податковій службі активно працюють над цифровізацією послуг. На сьогодні триває співпраця з Міністерством цифрової трансформації України та іншими органами виконавчої влади у напрямі надання громадянам та бізнесу якісних послуг, забезпечення легкої та доступної сплати податків. Про це розповіла заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко під час дискусії на тему «Реформування державної податкової служби через призму доброчесності податківців та платників податків».

За її словами, ДПС вже реалізовано такі послуги як Е-малятко, ІD-14, які дозволяють швидко зареєструвати дитину, цифровий податковий номер, що дає можливість бізнесу через портал «Дія» отримати всі свої дані, що є в державних органах.

«Наступний крок, який ми передбачаємо реалізувати, спрямований на повну цифровізацію взаємовідносин держави і бізнесу. Це такі основні проекти як Е-резидентство, Е-ліцензії та Е-акциз. Враховуючи, що податкова служба має досить велике коло користувачів електронних сервісів, ми навіть змінили їх назву з «платники податків» на «користувачі податкових сервісів». У 2020 році кількість таких користувачів значно зросла – було 3,3 млн стало 3,4 млн. Наше бачення – це електронна податкова служба, яка буде відкритою, комфортною і найголовніше – он-лайн доступною», – зазначила Наталія Калєніченко.

На сьогодні ДПС приймає та обробляє до 200 документів в секунду, всі процеси максимально автоматизовані для бізнесу. Лише за 10 місяців цього року кількість електронних документів, які надходять до податкової служби, зросла на 87 млн порівняно з відповідним періодом минулого року.

Також ДПС надає найбільшу в країні кількість адміністративних послуг. За цей рік їх кількість зросла на 20. Загалом платники можуть отримати 126 адмінпослуг. При цьому кількість відвідувачів Центрів обслуговування платників податків постійно зменшується.

«Ми постійно намагаємося вдосконалювати свої сервіси, свою роботу. Для того, щоб розуміти потреби бізнесу, проводимо опитування платників. Одне з таких зараз триває, і перші результати показали, що 62% опитаних платників хочуть спілкуватися з податковою саме в електронному вигляді, дистанційно, не відвідуючи податкові органи. Це – яскравий приклад і результат роботи автоматизації всіх процесів в органах ДПС», – повідомила Наталія Калєніченко.

Для зручності платників також запущено сервіс «InfoTAX», за допомогою якого вже понад 3,5 тис. платників через Телеграм-канал або Viber скористались можливістю отримати всі свої дані, які є в органах ДПС.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

Євген Олейніков: Наша головна мета – мінімізувати втручання в діяльність платників, які не мають ризиків несплати податків

Аналітична робота та орієнтація на ризики – нові вектори у роботі Державної податкової служби. ДПС перетворюється на інтелектуальну сервісну службу, яка застосовує податковий контроль дозовано з найбільшою ефективністю. Про це повідомив заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час дискусії на тему «Реформування державної податкової служби через призму доброчесності податківців та платників податків».

За словами заступника Голови ДПС, реалізація такого перетворення можлива лише за умови переходу податкової служби від формального аналізу до аналізу змісту господарської діяльності суб’єкта господарювання.

На сьогодні при спрацюванні системи моніторингу ризиків при адмініструванні ПДВ та зупинці реєстрації податкової накладної податківці пропонують бізнесу пояснити свої операції. За результатами аналізу наданих підтверджуючих документів вирішується питання про реєстрацію накладної.

«Зараз ми маємо досить високу ефективність в адмініструванні ризиків у галузі ПДВ завдяки наявній можливості аналізу операцій платників податків. І це при тому, що наразі через карантинні обмеження майже відсутній такий інструмент як податкові перевірки», – розповів Євген Олейніков.

За його словами, на сьогодні із загального обсягу податкових накладних, що подаються щомісячно на реєстрацію, а це приблизно 25 млн документів за місяць, попередньо зупиняється не більше 1 відсотка. Як свідчить аналіз, близько 30 % випадків зупинки реєстрації не оскаржуються платниками. За результатами ж розгляду скарг, тобто аналізу наданих платником роз’яснень щодо змісту операцій та підтверджуючих документів, близько 80 % задовольняються ДПС.

«Ми звертаємо увагу на логічність і обґрунтованість операцій, їх націленість на отримання прибутку, яку сам бізнес завжди декларує як мету своєї діяльності. І саме аналіз цієї економічної суті, розуміння цього змісту нам дозволяє визначити ті критерії ризику, в залежності від яких ми реагуємо на дії бізнесу», – повідомив Євген Олейніков.

За його словами, на сьогодні є як інструменти, які дозволяють податковій службі посилити моніторинг, зокрема, застосування ризикового статусу, так і інструменти, які дозволяють цей моніторинг мінімізувати, це – таблиця платника податків. Такі таблиці надають можливість фактично реєструвати податкові накладні поза межами поточного моніторингу. Вони використовується саме для того, щоб зменшити увагу до того бізнесу, в діяльності якого податківці бачать менше ризиків і зосередитись замість цього на ризикових операціях.

«З усією цією системою в подальшому пов’язана система податкового контролю, у т.ч. проведення податкових перевірок. Наша головна мета – це завдяки розумінню операцій зробити розподіл платників за їх основними категоріями ризиків і мінімізувати втручання в діяльність навіть тих, які ці ризики мають найменше», – наголосив Євген Олейніков.

Другий напрям, у якому зараз активно працює податкова служба, – це підвищення обізнаності платників про причини уваги до них податківців. Наразі напрацьовується практика надання детальних роз’яснень платникам щодо застосування ризикового статусу (чому він виник та що викликало сумніви) для того, щоб платник міг ефективно захистити свої права, довести свою позицію, якщо податкова помилилась, у тому числі, і у судовому порядку.

«Фактично зараз нормативна система збалансована – є наше право поставити запитання, є право платника надати нам відповідь. Водночас є право платника звернутися до суду і там остаточно вирішити наш спір, якщо ми не дійшли згоди щодо статусу його операції, її змісту та призначення», – підкреслив заступник Голови ДПС.

Євген Олейніков також зазначив, що правильно побудована система моніторингу ризиків зменшує проблематичність і для податкової служби, як контролюючого органу, і для платника податків. І ДПС й надалі налаштована на постійний активний діалог з платниками податків.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

Затверджено Порядок повідомлення нерезидентів

про взяття на облік як платників податків

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/441240.html повідомила.

Нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно чи отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.

Це встановлено Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

На виконання цієї норми Державною податковою службою України розроблено порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків. Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2020 року № 1054 затверджено Порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків (далі – Порядок).

Порядок визначає механізм повідомлення контролюючими органами нерезидентів про взяття їх на облік як платників податків.

Зокрема, у разі взяття на облік нерезидента у контролюючих органах відповідно до поданої ними заяви та документів, нерезиденту не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік за основним місцем обліку надсилається (видається) довідка.

Якщо взяття на облік нерезидента здійснено за рішенням контролюючого органу на підставі акту перевірки, без заяви про взяття на облік та отримання заперечення до акту перевірки, нерезиденту надсилається (видається) Повідомлення про взяття на облік нерезидента як платника податків.

Документом також встановлено форму Повідомлення та процедуру його направлення нерезиденту.

З текстом постанови можна ознайомитись за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-povidomlennya-nerezidentiv-pro-vzyattya-na-oblik-yak-platnikiv-podatkiv-1054041120

Звернення громадян

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.

На виконання вимог Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», ГУ ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.

ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvern436@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державних спеціалізованих сервісів «Урядова гаряча лінія 1545», «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» та «Пульс».

Так, за січень – жовтень 2020 року до ГУ ДПС надійшло 307 звернень громадян, з них: 301 заява та 6 скарг, у тому числі 15 колективних звернень від 109 громадян.

За відповідний період 2019 року – 354 звернення.

Від платників податків надійшло 6 скарг. За результатами розгляду 4-х скарг на дії, бездіяльність ГУ ДПС та 2-х скарг на недоліки у роботі ГУ ДПС, інформація не підтвердилась, заявникам було надано відповідні роз’яснення.

Розгляд скарг здійснено якісно та у встановлений Законом термін.

Загальна тематика письмових звернень:

контрольно-перевірочна робота – 107 звернень (34,85 %);

консультації з питань податкового законодавства – 64 звернення (20,85 %);

інформування про ухилення від сплати податків – 23 звернення (7,49 %).

На виконання статей 22, 23 Закону в ГУ ДПС передбачено відповідно до затвердженого графіку (не рідше двох разів на місяць) проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС.

За січень – жовтень 2020 року керівництвом ГУ ДПС було проведено 3 особистих прийоми.

На виконання вимог Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», ГУ ДПС на період коронавірусу скасовано особисті прийоми.4/ЗВГ Ос від 27.11.

Порядок формування плану-графіка проведення

документальних планових перевірок платників податків – у новій редакції!

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома платників, що Міністерством фінансів України наказом від 07.09.2020 № 548 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.10.2020 за № 1064/35347) (далі – Наказ № 548) затверджено нову редакцію Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі – Порядок).

Порядок приводиться у відповідність до змін, внесених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами до п. 77.2 та 77.4 Податкового кодексу України щодо порядку проведення документальних планових перевірок.

Річний план-графік оприлюднюватиметься на офіційному вебсайті ДПС України до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлюватися річний план-графік буде у разі його коригування.

Внесення змін до плану-графіка перевірок на поточний рік допускається тепер не частіше одного разу у першому та одного разу у другому кварталах такого року, крім:

► випадків, коли зміни пов’язані зі змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка,

► та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших, ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата:

◄ не раніше ніж 01 липня поточного року у разі внесення змін до плану-графіка на поточний рік у першому кварталі такого року;

◄ не раніше ніж 01 жовтня поточного року у разі внесення змін до плану-графіка на поточний рік у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному вебсайті ДПСУ до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок – до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Наказ № 548 опубліковано у бюлетені «Офіційному вісник України» від 13.11.2020 № 89 і він набрав чинності також 13.11.2020.

Порядок переходу на першу – третю групи

платників єдиного податку

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.

При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Статус продавця – платника ПДВ анульовано: чи можна подати підтверджуючі копії документів та письмові пояснення у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН?

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ і відбувається у випадках визначених у вказаному пункті.

Пунктом 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520) визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування (п. 6 Порядку № 520).

Крім того, згідно п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, скарга подається платником ПДВ у строки, визначені ст. 56 ПКУ, з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.

Водночас, п. 200¹.8 ст. 200¹ПКУ після анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його рахунку у системі електронного ПДВ перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Податкова знижка: які заклади освіти відносяться до вітчизняних закладів?

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома платників, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Норми встановлені п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145) та спеціальні закони України:

► від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» із змінами та доповненнями;

► від 11 липня 2001 року № 2628-III «Про дошкільну освіту» із змінами та доповненнями;

► від 16 січня 2020 року № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту»;

► від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» із змінами та доповненнями;

► від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями.

Спеціальними законами визначено структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Відповідно до ст. 22 Закону № 2145 юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом діяльності є освітня діяльність.

Права та обов’язки закладу освіти, передбачені Законом № 2145 та іншими законами України, має також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність.

Разом з тим, відповідно до п. 5 частини першої ст. 1 та п. 6 частини першої ст. 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» із змінами та доповненнями ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема, освітньої діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.

Таким чином, з метою отримання податкової знижки за навчання, до вітчизняних відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено спеціальними законами.

ПКУ визначені земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведено у ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Не сплачується податок за:

– сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства (п.п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

– землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння (п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

– земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (п.п. 283.1.3 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

– землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відс. акцій (часток, паїв) належить державі (п.п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

– земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень (п.п. 283.1.5 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

– земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (п.п. 283.1.6 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

– земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі (п.п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

– земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п.п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).

Доступ до публічної інформації

Протягом січня – жовтня 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 279 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2019 року кількість запитів збільшилось на 30 одиниць або на 10,75 % (за січень – жовтень 2019 року – 249 запитів).

Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:

244 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;

5 – надіслані за належністю;

25 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.public@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 6 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».

Результати опрацювання інформації,

отриманої від ДПС України, засобами сервісу «Пульс»

Організаційно – розпорядчому управлінню Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі –ГУ ДПС), доручено організацію якісного та своєчасного розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС.

Всього за січень – жовтень 2020 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 467 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

► щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 300 звернень (64,24 відс.);

► щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 85 (18,2 відс.);

► щодо якості надання адміністративних послуг – 32 (6,9 відс.);

► щодо роботи центрів обслуговування платників – 14 звернень (3 відс.).

Крім того, 23 заявника висловили занепокоєння діями посадових осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо можливих корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції». За результатами перевірки інформація не підтвердилась.

Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.

Щодо ліцензій на оптову (роздрібну) торгівлю електронними сигаретами, рідинами для них, системами нагрівання тютюну (IQOS, GLO) та тютюновими стіками до них (HEETS, NeoSticks)

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами, а також роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами, можуть здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності у них ліцензій.

Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Статтею 1 Закону № 481 визначено, що тютюнові вироби – сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Відповідно до ст. 67 розділу IV Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами і доповненнями українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Зокрема, група 24 УКТ ЗЕД «Тютюн і промислові замінники тютюну» не включає такі товари як електронні сигарети та змінні картриджі, рідини для них, кальяни, трубки, гільзи, фільтри, папір, системи нагрівання тютюну (IQOS, GLO та ін.) та інші засоби та аксесуари для куріння (паління).

Водночас, тютюнові стіки (HEETS, NeoSticks та ін.) для систем нагрівання тютюну є тютюновими виробами (відносяться до коду УКТ ЗЕД 2403).

Враховуючи викладене, на сьогодні вимоги, встановлені Законом № 481, щодо ліцензування оптової (роздрібної) торгівлі тютюновими виробами, не застосовуються до продажу електронних сигарет та змінних картриджів, рідини для них, трубок, гільз, фільтрів, паперу, системи нагрівання тютюну (IQOS, GLO та ін.) та інших засобів та аксесуарів для куріння (паління).

Оптова (роздрібна) торгівля тютюновими стіками (HEETS, NeoSticks та ін.) для систем нагрівання тютюну здійснюється за наявності відповідних ліцензій.

Законом України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Закону № 481, зокрема, щодо ліцензування оптової (роздрібної) торгівлі. Відповідно до внесених змін роздрібна (оптова) торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, з 01.01.2021 повинна здійснюватися за наявності відповідних ліцензій.

При сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,

за садовий та дачний будинки застосовуються пільги

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми визначені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Підпунктами «б» та «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема: для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Порядок надання пільг встановлено п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Враховуючи зазначене вище, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

Фіскальний звітний чек (Z-звіт) створюється

засобами ПРРО щоденно у електронній формі

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що визначення «фіскальний звітний чек» встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», набрав чинності 01.08.2020, згідно з яким фіскальний звітний чек – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскального сервера Державної податкової служби.

Отже, фіскальний звітний чек (Z-звіт), створюється засобами ПРРО щоденно у електронній формі у разі здійснення розрахункових операцій або закриття робочої зміни та подається фіскального сервера засобами телекомунікацій. Z-звіт може бути сформованим в електронній формі або роздрукованим. Фіскальний звітний чек ПРРО підлягає реєстрації (фіскалізації) на фіскальному сервері Державної податкової служби (далі – фіскальний сервер). Після передачі до фіскального сервера Z-звіту і отримання відповідно підтвердження від фіскального сервера, його зберігання відбувається за бажанням суб’єкта господарювання в зручний для нього спосіб.

У разі укладання договору купівлі-продажу рухомого майна з фізособою, податковий агент, зобов’язаний здійснити сплату ПДФО до бюджету

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого (нерухомого) майна регулюється статтями 172 – 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 172.7 ст. 172 та п. 173.3 ст. 173 ПКУ якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого, рухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, то така особа є податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів, отриманих платником ПДФО від такого продажу (обміну), тобто зобов’язана виконати всі визначені розділом IV ПКУ функції податкового агента.

Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст. 167 ПКУ.

Отже, у разі укладання юридичною особою з фізичною особою договору купівлі-продажу нерухомого або рухомого майна, юридична особа, як податковий агент, зобов’язана здійснити нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів, отриманих фізичною особою від продажу (обміну) такого майна.

З початку 2020 року на користь держави вирішено 320 судових справ

Станом на 01 листопада 2020 року на розгляді у судах за участю податкових органів Дніпропетровської області перебувало 5 978 справ різних категорій на загальну суму 14,5 млрд гривень.

Із розглянутих судами з початку поточного року справ на користь податкових органів області вирішено 864 справи на загальну суму 3,4 млрд гривень.

«Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень. Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 3 128 таких справ на суму 8,2 млрд гривень. Із розглянутих справ на користь податкових органів вирішено 320 справ на суму 625 млн гривень», – повідомив начальник управління правової роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович.

Внесено зміни до переліків товарів, які звільняються від оподаткування ПДВ на час дії карантину

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що 17.11.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1112 «Про внесення змін до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224 і 225» (далі – Постанова № 1112).

Постановою № 1112 передбачено розширення Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість (далі – Перелік № 224) та Переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України (далі – Перелік № 225), затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року відповідно № 224 і 225.

Так, розділ «Системи постачання медичних газів, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку № 224 та «Системи постачання медичних газів» Переліку № 225 доповнюється новою позицією «7311 00 Ємності для стиснених або скраплених газів»

Отже, з 17.11.2020 операції з постачання цих товарів на території України, а також ввезення їх у режимі імпорту звільняються від оподаткування ПДВ на час дії карантину.

Постанова № 1112 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 17.11.2020 № 223.

Реєстрація ПРРО через Електронний кабінет

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу платників, що програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) можливо зареєструвати через Електронний кабінет.

Для цього необхідно:

► за допомогою особистого ключа або інших способів електронної ідентифікації здійснити вхід до приватної частини Електронного кабінету, який розміщено за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login;

► для реєстрації ПРРО знайти та створити електронний документ за формою № 1-ПРРО «Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій» (J/F1316602);

► при заповненні заяви за формою № 1-ПРРО необхідно вказати дані:

а) в розділі 1 «Дія» обирати комірку «Реєстрація»;

б) в розділі 2 «Дані щодо суб’єкта голосування» зазначається:

– найменування/прізвище, ім’я, по батькові;

– податковий номер/серія (за наявності) та номер паспорта;

– ІПН (для платників ПДВ);

в) в розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» зазначається:

– ідентифікатор об’єкта оподаткування та КОАТУУ (згідно з присвоєним суб’єктом господарювання при наданні Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП). Для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку у яких відсутні господарські одиниці у поле ідентифікатор об’єкта оподаткування проставляється значення «00000000» та в полі КОАТУУ – значення населеного пункту місця реєстрації;

– назва господарської одиниці (ГО) – для відображення у розрахунковому документі;

– адреса розміщення ГО (програмно-технічного комплексу самообслуговування) – для відображення у розрахунковому документі;

– назва платіжної системи (для платіжної організації платіжної системи (учасника платіжної системи)) – для відображення у розрахунковому документі за умови якщо суб’єкт господарювання є учасником такої платіжної системи.

г) в розділі 4 «Дані щодо ПРРО» зазначається:

– Тип ПРРО;

– Назва ПРРО (як приклад «Каса», «Термінал», «ПТКС», «Сайт»);

– Номер ПРРО – вказується номер ПРРО, який в межах кожної окремої господарської одиниці має бути унікальним;

– фіскальний номер ПРРО при виконанні дії «Реєстрація» не зазначається;

д) в розділі 5 «У разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснення розрахункових операцій до моменту належного встановлення зв’язку:» ставиться позначка:

– не здійснюється (ПРРО не працює в режимі офлайн) – при застосуванні ПРРО виключно в режимі онлайн та у такому разі ПРРО не зможе працювати за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу;

– здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн) – надає можливість застосовувати ПРРО за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу;

– здійснюється (застосовується резервний РРО згідно з п. 13 розділу V Порядку) – у такому випадку за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу застосовується резервний РРО;

е) в розділі 6 «Прошу до стандартної кількості (2 тис. фіскальних номерів) додатково видати фіскальні номери у кількості:» проставляється значення (тільки для ПРРО, які мають позначку «здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн)»).

є) в розділі 6 «Підписант» зазначається посада та дані підписанта;

► виконується перевірка та у разі відсутності помилок, Заява зберігається, підписується та направляється на обробку;

► через короткий проміжок часу перевіряється отримання квитанції про обробку Заяви, та у разі успішної обробки у квитанції отримується: «Документ прийнято» «Інформація – ПРРО “Назва каси” з локальним номером “Номер каси” призначено фіскальний номер “Фіскальний номер ПРРО”»;

► наступним крок – подання Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) форма № J/F1391801.

За умови попереднього подання та успішної обробки повідомлення про касирів за формою J/F1391801 можна здійснити завантаження програмного забезпечення ПРРО з офіційного вебпорталу ДПС, яке розміщено у банері «Програмні РРО» та доступні за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/;

► вхід в ПРРО (додавання сертифікатів) здійснюється за допомогою ключа касира/старшого касира щодо якого суб’єкт господарювання подав Повідомлення за формою J/F1391801.

В спеціалізоване клієнтськє програмне забезпечення внесено зміни

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома платників, що внесено зміни (версія 1.28.21.0) (станом на 16.11.2020) до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.21.0) (станом на 16.11.2020):

Нові версії документів:

З метою приведення інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС з формування, приймання та обробки документів засобами телекомунікаційного зв’язку у відповідність до положень Податкового кодексу України додано:

F/J 1491402 – Повідомлення про припинення електронного документообігу.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Законодавством не встановлено вимог щодо наявності в реєстраційних даних платника певних КВЕД для отримання ліцензії на зберігання пального

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що порядок видачі та анулювання ліцензій, зокрема, на зберігання пального врегульовано нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481).

Ліцензія на зберігання пального видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої, зокрема, додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію (зокрема, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Класифікація видів економічної діяльності (далі – КВЕД) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).

Відповідно до розділу 1 Наказу № 457 КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств та організацій, не спричиняє жодних правових наслідків.

Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.

Відповідно до частини першої ст. 19 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Водночас, види економічної діяльності на основі КВЕД є обов’язковими для:

► зазначення їх у заяві про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування у разі обрання суб’єктом господарювання першої-третьої групи платника єдиного податку (п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України);

► визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності (п. 3 Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2012 року № 237) тощо.

При цьому, Законом № 481 не встановлені вимоги щодо наявності в реєстраційних даних суб’єкта господарювання певних КВЕД для отримання ліцензії на зберігання пального.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що на період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток підприємств (податок), у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.

При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Норми встановлені п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

Одночасно, платник податку, має право застосовувати ставку податку на прибуток нуль відсотків, за умови, що діяльність, яку він здійснює, не належить до переліку видів діяльності, визначених п.п. 2 п. 44 підрозділ 4 розділу XX ПКУ, щодо яких застосування ставки податку нуль відсотків заборонено.

Таким чином, якщо платники податку, які застосовують норми п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Частка будівлі (споруди) сільськогосподарського товаровиробника здається в оренду: оподаткування податком на нерухомість

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми визначені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Таким чином, сільськогосподарський товаровиробник (юридична та фізична особа) при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, обчислює податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по зазначеним у відповідних договорах оренди, лізингу, позики частинам будівель, споруд.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Новації у сфері застосування РРО»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Новації у сфері застосування РРО»:

Питання 1: Доброго дня! Що таке програмний РРО?

Відповідь: Доброго дня! Програмний реєстратор розрахункових операцій – програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.

Питання 2: Вітаю. Які дії користувача у разі відсутності Інтернету. Чи зможе він продовжувати торгівлю?

Відповідь: На період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Питання 3: Доброго дня! Як буде видаватися покупцеві електронний розрахунковий документ?

Відповідь: Доброго дня! Продавець повинен надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

– електронний розрахунковий документ – це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;

Питання 4: Добого дня! Чи необхідно застосовувати РРО та/або ПРРО та на яку суму проводити операції ФОП – платникам ЄП, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами?

Відповідь: Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ППРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок(далі – РК).

Статтею 2 Закону № 265 передбачено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або програмні РРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.

При цьому, РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).

Водночас, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., крім тих, які здійснюють:

– реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

– реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1000000 грн., застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці платники – єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1000000 грн., зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО та/або ПРРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

При цьому, через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума виручки, отримана за такими договорами, тобто як вартість товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області