ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Питання реалізації права громадян на податкову знижку розглядалися під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Днями за участі начальника Соборного відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлії Гришиної відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Актуальні питання щодо реалізації права громадян на податкову знижку».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. В яких випадках у фізичної особи – резидента виникає право на отримання податкової знижки в частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом?
Відповідь. Відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, гаданого на такі цілі, та процентів за ним.
Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
об’єкт житлової іпотеки придбавається;
збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.
Питання. Чи має право скористатись податковою знижкою за навчання дитини один із батьків, який фактично здійснив оплату за її навчання, якщо договір укладений між навчальним закладом та дитиною та квитанції на оплату оформлені на ім’я дитини, при цьому дитина протягом звітного року не працювала?
Відповідь. Право платника податку на доходи фізичних осіб на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Слід зазначити, що Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності 01.01.2017, скасовано вимогу щодо права платника податків на податкову знижку за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення, лише у разі, якщо такий член сім’ї не одержує заробітної плати.
При цьому до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до ст. 1 розд. I Закону України від 05 квітня 2001 № 2346 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2346) платник – це особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів.
Суб’єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем (ст. 5 Закону № 2346).
Отже, якщо в документах на переказ коштів в даних платника зазначено дані дитини, то така особа є ініціатором переказу коштів.
Враховуючи викладене, незалежно від того працює чи ні дитина, яка за даними документів на переказ коштів здійснювала витрати на навчання, батьки такої дитини не мають право на податкову знижку.
Питання. Який документ повинен подати платник податку, щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо частини суми процентів за іпотечним кредитом для підтвердження своєї реєстрації за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит, якщо платник податку має паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм?
Відповідь. З метою використання права включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, платник податку для підтвердження своєї реєстрації за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит, повинен надати разом із паспортом громадянина України з безконтактним електронним носієм довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації.
Питання. Які документи необхідно подати разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи фізичній особі – платнику податку, яка має статус внутрішньо переміщеної особи, для реалізації права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу на суми коштів, сплачених нею у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку)?
Відповідь. Разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи необхідно подати:
копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
копію договору оренди житла;
копії платіжних та розрахункових документів, що підтверджують факт сплати (крім електронних розрахункових документів);
заяву, в якій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право на отримання податкової знижки згідно з нормами законодавства.
Додатковими документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки може бути Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської райдержадміністрацій щодо адресної допомоги для покриття витрат на проживання, тощо.

Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів (частини чистого прибутку) за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.
До дивідендів прирівнюється платіж у вигляді частини чистого прибутку (доходу), який сплачується до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.
Враховуючи те, що частина чистого прибутку (доходу) згідно з п. 2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, сплачується наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності, тобто базовим податковим (звітним) періодом для нарахування та сплати цього платежу є календарний квартал, а для розрахунку авансового внеску згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ платник податку повинен враховувати значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, то авансовий внесок при нарахуванні та сплаті частини чистого прибутку (доходу) за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року розраховується зі всієї суми частини чистого прибутку (доходу), що підлягає виплаті.
Разом з цим, у разі якщо на момент сплати частини чистого прибутку (доходу) за IV квартал звітного року подана декларація з податку на прибуток за такий рік та погашені зобов’язання, нараховані у такій декларації, авансові внески нараховуються на суму перевищення частини чистого прибутку, шо підлягає виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3 (пропорційно кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку (доходу)).

Передбачені пільги для платників податку на доходи фізичних осіб
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб встановлений розділом IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Нормами зазначеного розділу ПКУ передбачено наступні пільги платникам податку:
– не включення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу окремих видів доходів, зазначених у ст. 165 ПКУ;
– отримання податкової знижки (ст. 166 ПКУ);
– отримання податкової соціальної пільги, за умови, що розмір заробітної плати на місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (ст. 169 ПКУ).

Відображення в податковому обліку з ПДВ операцій зі списання товарів в межах норм та/або понад норми природного убутку, які втратили товарний вигляд
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
З метою застосування п. 198.5 ст. 198 ПКУ податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Враховуючи викладене, при списанні в межах норм природного убутку товарів, при придбанні яких суми ПДВ були віднесені до податкового кредиту та які втратили товарний вигляд, податкові зобов’язання платником ПДВ не нараховуються (за умови, що вартість таких товарів включається до вартості готової продукції, яка підлягає оподаткуванню). В інших випадках – ПДВ нараховується за основною ставкою.
Якщо такі товари списуються понад норми їх природного убутку, в зв’язку з чим вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності платника ПДВ, то не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Порядок створення в Електронному кабінеті податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи підприємця (F0103306)
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС.
В відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».
В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати, зокрема, податкову звітність за формою податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями.
При формуванні податкової декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (наприклад, F0103306) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

У ДПС провели оцінювання працівників служби
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/443716.html повідомила.
У Державній податковій службі провели оцінювання працівників центрального апарату та територіальних органів. Отримана оцінка є своєрідним індикатором виконання працівником визначених завдань, його потреб у професійному навчанні та можливості кар’єрного зростання.
При цьому завдання і ключові показники державних службовців органів ДПС на 2020 рік визначались як вклад кожного працівника у досягнення стратегічних цілей ДПС.
«За результатами проведеного аналізу наданих висновків оцінювання працівників апарату ДПС, Службі є чим пишатися. Адже, станом на 27.11.2020, за результатами службової діяльності у 2020 році отримали оцінку «відмінно» 77 % працівників апарату ДПС (з них 31 % – категорія «Б» та 69 % – категорія «В»), а також оцінку «позитивно» 23 % працівників апарату ДПС (з них 16 % – категорія «Б» та 84 % – категорія «В»)», – розповіла директор Департаменту кадрового забезпечення та розвитку персоналу ДПС Лариса Ящук.
За результатами оцінювання працівників територіальних органів ДПС, «відмінно» отримали 16 % працівників (з них 47 % – категорія «Б» та 53 % – категорія «В»), а «позитивно» – 84 % (з них 27 % – категорія «Б» та 73 % –- категорія «В»).
Також Голова ДПС Олексій Любченко провів оцінювання 24 керівників територіальних органів, з яких 16 (70 %) отримали оцінку «відмінно», 8 (30 %) – «позитивно».
Відсутність негативних оцінок є свідченням ефективної кадрової політики, якісного планування та розподілу визначених завдань відповідно до функцій та обов’язків працівників.
Загалом станом на 27.11.2020 проведено оцінювання 2 682 державних службовців апарату ДПС та територіальних органах ДПС, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В». За результатами службової діяльності у 2020 році отримали оцінку «відмінно» 36 % працівників ДПС (з них 36 % – категорія «Б» та 64 % – категорія «В»), а також оцінку «позитивно» 64 % працівників ДПС (з них 25 % – категорія «Б» та 75 % – категорія «В»).

Запровадження РРО – дієвий механізм виведення бізнесу з тіні
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Державна податкова служба України відзначає високу ефективність запровадження з 01.01.2019 обов’язковості застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу лікарських засобів в аптеках усіма без винятку суб’єктами господарювання.
Так, у зв’язку з введеними в дію змінами законодавства в період з 01.01.2019 по 01.07.2020 додатково зареєстровано 3,8 тис. реєстраторів розрахункових операцій для використання при проведенні розрахунків в аптеках.
При порівнянні податкових зобов’язань по вищевказаним суб’єктам господарювання в ІІ півріччі 2018 року (до запровадження РРО) та І півріччі 2020 року спостерігається суттєве збільшення суми самостійно визначеного до сплати ПДВ на 49,7 млрд грн, або на 159,8 %
Більш детальніше з інформацією можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/443751.html

Щодо зміни системи оподаткування фізичними особами – підприємцями зі спрощеної на загальну чи із загальної на спрощену, або перехід з однієї групи платника єдиного податку на іншу групу
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу на наступне.
Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Згідно з п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.
При цьому платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (п.п. 293.8.1 п. 293.8 ст. 293).
Платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (п.п. 293.8.2 п. 293.8 ст. 293).
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (п.п. 293.8.3 п. 293.8 ст. 293).
Відповідно до п.п. 293.8.4 п. 293.8 ст. 293 ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:
а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V ПКУ, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;
б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ;
в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V ПКУ і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;
У разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість. Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву. (п.п. 298.2.5 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Інформація розмішена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/443614.html

Наявність у «єдинника» боргу понад 1020 грн протягом двох послідовних кварталів зобов’язує його відмовитись від спрощеної системи оподаткування
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що законами України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (набрав чинності 23.05.2020) (далі – Закон № 466), від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (набрав чинності 02.04.2020) (далі – Закон № 540) внесено зміни, зокрема, до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
З урахуванням змін, внесених Законом № 540, та відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ з 02.04.2020 збільшено граничний обсяг доходу для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи (далі – платники податку) з 5 до 7 млн гривень.
Таким чином, платники єдиного податку третьої групи, які за результатами господарської діяльності у І кварталі 2020 року не перевищили граничний обсяг доходу у розмірі 5 млн грн, мали право перебувати на спрощеній системі оподаткування. При цьому такі платники з 02.04.2020 дотримуються нового річного граничного обсягу доходу у розмірі 7 млн грн, який визначається за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно).
Нагадуємо, що заява для відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з перевищенням граничної суми доходу подається до контролюючого органу не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Починаючи з 23.05.2020 Законом № 466 визначено розмір податкового боргу, наявність якого у платника податку протягом двох послідовних кварталів зобов’язує його самостійно відмовитись від спрощеної системи оподаткування або дає право контролюючому органу прийняти рішення про анулювання реєстрації платником податку.
Відтепер встановлено, що така сума податкового боргу для платників податку повинна перевищувати шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме – 1 020 гривень.
Тобто, якщо, наприклад, податковий борг в сумі понад 1 020 грн обліковується у юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи на кожне перше число протягом 6-ти місяців двох послідовних кварталів, то такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів (останній день шостого місяця).
Також Законом № 466 визначено терміни для подання платниками податку заяв:
► у разі зміни ставки з 5 на 3 відс. – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу (раніше – за 15 календарних днів);
► у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності – не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (раніше – разом з податковою декларацією платника податку).

Набули чинності зміни до переліків, затверджених
постановами Кабінету Міністрів України № 224 та № 225
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома платників ПДВ, що 03.12.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2020 р. № 1178 «Про внесення змін до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224 і 225» (далі – Постанова № 1178).
Постанова № 1178 внесено зміни до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224 і переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 225 «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України».
Постанова № 1178 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 03.12.2020 № 235.

Якщо у ФОП – «єдинника» другої – четвертої груп обсяг доходу
перевищує 1 млн грн, застосовувавання РРО та/або ПРРО обов’язкове
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), внесеними Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», які набрали чинності з 01.08.2020, передбачено, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Водночас, змінами, внесеними Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», які набрали чинності 01.08.2020, зокрема, до п. 296.10 ст. 296 ПКУ передбачено, що РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
При цьому п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1 млн грн, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
З урахуванням п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, зобов’язані вести книги обліку доходів, платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, – книги доходів та витрат, шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Дані книг використовуються платником єдиного податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.
Враховуючи вищенаведене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО та/або програмного РРО повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1 млн гривень.
При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 1 млн грн) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.

Що є об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин?
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», плату за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин трансформовано в одну із складових рентної плати – рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.
Згідно із п. 253.3 ст. 253 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр:
► для зберігання природного газу та газоподібних продуктів – активний об’єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах);
► для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів – об’єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер);
► для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності – площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах).

Єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати,
виплаченої на користь фізичної особи
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Згідно з частиною першою ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
Враховуючи вищевикладене, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.

Фізособа за земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних паїв, земельний податок сплачує
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) чітко визначено категорії фізичних осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та надано вичерпний перелік видів земельних ділянок та їх розмір, щодо яких зазначені категорії фізичних осіб мають право скористатись пільгами.
Водночас до даного переліку не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).
З урахуванням викладеного, пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб за земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв), не передбачені і відповідно земельний податок за такі ділянки справляється на загальних підставах.
Разом з цим, згідно з п. 281.3 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Олексій Любченко: ДПС завжди підтримуватиме чесний бізнес
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Голова ДПС Олексій Любченко взяв участь в урочистостях з нагоди відзначення переможців рейтингу «Сумлінні платники податків», проведених в онлайн-режимі за ініціативи ВГО «Асоціація платників податків України». Почесними учасниками заходу також стали Міністр фінансів України Сергій Марченко, Президент Асоціації Грігол Катамадзе, Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та переможці рейтингу.
«Державна податкова служба завжди відкрита до партнерської співпраці з платниками податків. Ми вдосконалюємо свою роботу з урахуванням потреб бізнесу, запускаємо нові сервіси, яких від нас очікує підприємницьке середовище. На новий рівень вийшла співпраця з бізнес-асоціаціями, з якими ми спільно знаходимо шляхи до вирішення спірних питань. ДПС завжди підтримуватиме чесний бізнес. Приємно, що завдяки рейтингу сумлінних платників ми маємо змогу подякувати чесному бізнесу за сплачені податки та фінансовий розвиток країни», – наголосив Олексій Любченко.
Про важливість підтримки чесного бізнесу наголосив і Міністр фінансів України Сергій Марченко. Адже від схем ухилення від сплати податків страждає як чесний бізнес, який сплачує податки, так і економіка країни. І наразі результати із забезпечення надходжень до бюджету свідчать про створення належних умов для роботи чесного бізнесу. За його словами, збільшення податкових надходжень досягнуто без жодного тиску на бізнес, а за рахунок мінімізації схем ухилення від сплати податків та покращення процесів адміністрування.
Рейтинг сумлінних платників податків щорічно проводиться за ініціативою Асоціації платників податків України. Підприємства оцінюються за такими критеріями, як повнота та своєчасність сплати податків, дотримання податкової дисципліни, розмір середньомісячної заробітної плати по підприємству, кількість офіційно працевлаштованих осіб, суми коштів, витрачених на соціальні програми та благодійні акції тощо.
Цього року переможцями стали 40 представників великого, середнього та малого бізнесу. Переможців обирали у категоріях «Промисловість», «Культура», «Інформація та телекомунікація», «Аграрний сектор», «Фармацевтика». «Торгівля», «Наука» та ін.
Рейтинг сумлінних платників податків проводиться з 2011 року.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/444038.html

В форматі відеоконференції пройшло урочисте нагородження
сумлінних платників податків України
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків України» (далі – Асоціація) уже багато років невпинно працює над створенням сприятливих умов розвитку підприємництва, посиленням авторитету платників податків та максимальним залученням українського бізнесу до сумлінної сплати податків.
З цієї метою ще у 2011 році Асоціацією було започатковано щорічний Всеукраїнський Рейтинг «Сумлінний платник податків України».
У 2020 році проведено Всеукраїнський рейтинг «Сумлінні платники податків – 2019» (далі – Рейтинг).
У рейтинговому змаганні приймали участь суб’єкти господарювання різних галузей економіки України, у тому числі і з Дніпропетровської області.
Кандидатам на перемогу у Рейтингу необхідно було продемонструвати високі досягнення щодо повноти та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання податкової дисципліни.
Крім того, головними критеріями оцінювання були не лише економічні досягнення підприємств, абсолютні величини сплачених податків та рівень податкового навантаження, але і рівень соціальної відповідальності бізнесу перед суспільством. Саме тому на рівні з економічними показниками діяльності підприємств враховувались і такі показники, як створення робочих місць, середня заробітна плата, а також участь підприємств в реалізації соціальних програм та благодійних акцій.
04 грудня 2020 року ДПС України в умовах сьогоднішньої ситуації з дотриманням превентивних заходів для недопущення поширення коронавірусної хвороби, у форматі відеоконференції, проведено урочисте нагородження сумлінних платників податків України.
Церемонію нагородження відкрила генеральний директор ВГО АППУ Людмила Герасименко. Вона привітала присутніх і представила учасників заходу.
У святковій церемонії прийняли участь Міністр фінансів України Сергій Марченко, Президент АППУ Грігол Катамадзе, Голова ДПС України Олексій Любченко, Президент УСПП Анатолій Кінах, начальники (заступники начальників) головних управлінь ДПС в областях, переможці Рейтингу.
Президент АППУ Грігол Катамадзе, Міністр фінансів України Сергій Марченко, Президент УСПП Анатолій Кінах привітали переможців Рейтингу і висловили впевненість у тому, що платників, які працюють прозоро, с кожним роком в Україні стає все більше.
Голова ДПС України Олексій Любченко у привітальному слові акцентував увагу на тому, що податкова служба є партнером легальному бізнесу, який діє за принципами: інвестиція, робочі місця і сумлінна сплата податків тощо.
Дніпропетровщина також пишається своїм переможцем, адже до останнього етапу Рейтингу із 616 учасників було відібрано тільки 40.
Голова Ради АППУ Вікторія Захарова у вітальному слові зазначила, що у номінації «Фінанси» у категорії «Малі підприємства» Всеукраїнське звання «Сумлінний платник податків – 2019» серед платників податків Дніпропетровської області отримано ПрАТ «Страхова кампанія «Альянс», яке надає повний спектр страхових послуг та працює в класичному сегменті страхування на територіях багатьох областей України. Компанія завжди своєчасно та у повному обсязі сплачує всі податки і збори і бере участь у благодійних акціях та соціальних програмах. Почесну грамоту «Сумлінний платник податків – 2019» одержав заступник Голови правління ПрАТ «Страхова кампанія «Альянс» Віктор Шрайбман.
Голова комісії з ліквідації, в.о. заступника начальника ГУ ДПС Валерій Леонов зауважив, що податкова служба налаштована на подальше налагодження партнерських відносин з платниками, які чесно виконують свій обов’язок перед державою. Він висловив слова вдячності за своєчасно і у повній мірі сплачені податки та побажав представникам бізнесу успіхів і процвітання.
Нагородження проходило у теплій і дужній атмосфері.
Представник переможця Дніпропетровщини подякував за визнання їх вкладу у розвиток Української Держави і запевнив, що і надалі сплата податків є для компанії почесним і важливим обов’язком перед країною.

Прийнято програми підтримки бізнесу
у разі посилення карантинних обмежень
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що 07 грудня 2020 року Президент України підписав закони України № 1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1071) та № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1072).
Закон № 1071 передбачає надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8 тис. грн найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок запровадження карантинних обмежень, та фізичним особам – підприємцям (далі – ФОП), які втратили частину доходу внаслідок карантину.
ФОПи не зможуть отримати допомогу:
● якщо вони зареєстровані менше ніж за три місяці до набрання чинності Законом № 1071;
● якщо у 2020 році сплатили єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе менше ніж за три місяці;
● якщо їхній вид діяльності не підпадає під карантинні обмеження.
Крім того, документ передбачає надання одноразової матеріальної допомоги компаніям для виплат найманим працівникам, щоб не скорочувати їх під час дії карантину. Ця норма стосується підприємств, які (на час набуття чинності законом) вимушено скоротили або можуть скоротити тривалість робочого часу працівників через простій у зв’язку з впровадженням карантину.
Розмір допомоги вираховується пропорційно скороченню робочого часу працівника, але не може перевищувати 8 тис. гривень.
Також закон передбачає одноразову компенсацію суб’єктам господарювання з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску.
Розмір одноразової компенсації становитиме середньомісячну суму єдиного внеску з розрахунків останніх 10 місяців.
Компенсації отримають ті компанії, які реально постраждають від запровадження карантинних обмежень. Проте компенсація не надаватиметься, якщо з єдиного внеску є заборгованість.
Крім того, закон передбачає продовження дії ліцензій компаніям на продаж алкоголю на період карантину, а також протягом трьох місяців після його закінчення. Документи дозвільного характеру продовжують дію на період карантину та протягом трьох місяців після його закінчення. Продовжується й строк дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються у період карантину, та протягом одного місяця з дня його закінчення. Не нараховується та не сплачується плата за оренду державного або комунального майна.
Закон № 1072 передбачає низку податкових стимулів для громадян, малого й середнього бізнесу на період можливого оголошення карантину.
Зокрема, списується податковий борг платникам податків у разі, якщо сукупний розмір боргу платника за всіма податками та зборами не перевищує 3 060 гривень.
Платники єдиного податку І групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року.
Також до 29 грудня 2021 року відстрочено погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб, зокрема самозайнятих осіб, що в загальній сумі не перевищує 6 800 гривень.
Крім того, Президент підписав Закон України № 1073-ІХ «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»».
Документ розширює перелік напрямків, за якими можуть використовуватися кошти Фонду з боротьби з наслідками епідемії коронавірусу. Зокрема, цими коштами може фінансуватися:
● одноразова матеріальна допомога громадянам у разі посилення карантину;
● матеріальна допомога бізнесу для збереження робочих місць;
● одноразова компенсація бізнесу для сплати єдиного внеску за найманих працівників.

Компенсація працівникам вартості пально-мастильних матеріалів:
чи є база для нарахування єдиного внеску?
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відповідно до п. 11 розділу І якого сума компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструмента та особистого транспорту, не є базою нарахування єдиного внеску.
Враховуючи викладене вище, не є базою нарахування єдиного внеску сума компенсації працівникам вартості пально-мастильних матеріалів, витрачених в межах господарської діяльності роботодавця, у разі використання такими працівниками власних транспортних засобів.

За несвоєчасну сплату податкового боргу, розстроченого (відстроченого) за рішенням суду, застосовуються штрафні санкції та нараховуються пеня
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Норми встановлені п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. ПКУ.
У разі надходження до контролюючого органу рішення суду, яке є підставою для розстрочення (відстрочення) сум заборгованості та за умови відсутності факту його оскарження, контролюючий орган складає та затверджує графік погашення розстрочених (відстрочених) сум податкового боргу та повідомляє платника податків про граничні терміни погашення податкового боргу, розстроченого згідно з судовим рішенням.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого ст. 126 ПКУ.
Крім того, згідно з ст. 129 ПКУ після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Враховуючи вищевикладене, за несвоєчасну сплату податкового боргу, розстроченого (відстроченого) за рішенням суду, застосовуються штрафні санкції та нараховуються пеня відповідно до вимог ст. 126 та ст. 129 ПКУ.

Житлово-комунальні підприємства при обчисленні
рентної плати за спеціальне використання води застосовують коефіцієнт
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 14.1.59 п. 14.1 ст. 14 ПКУ житлово-комунальні підприємства – суб’єкти господарювання, які безпосередньо виробляють, створюють та/або надають житлово-комунальні послуги (застосовується до розділу IX «Рентна плата» ПКУ).
Житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 (п. 255.7 ст. 255 ПКУ).

Податкова знижка за витратами у вигляді пожертвувань
на запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Норми встановлені 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Водночас, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 540), відповідно якого внесені зміни до ПКУ, зокрема, підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 11 (п. 1 розділу І Закону № 540) та зобов’язано Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) розробити та затвердити перелік товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемій, пандемій, коронавірусної хвороби (COVID-19) (п.п. 5 п. 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 540).
Так, п. 11 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається КМУ, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений КМУ у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Таким чином, до витрат платника податків, понесених з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, включатиметься сума коштів або вартість товарів, які добровільно перераховані (передані) як благодійність відповідним організаціям та/або органам виконавчої влади, закладам охорони здоров’я, тощо.
При цьому перелік товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів, тощо), витрати на які включатимуться до податкової знижки, визначається КМУ.
Нагадуємо, що платники скористатись правом на податкову знижку за результатами 2019 року можуть до кінця поточного року. Для цього таким платникам необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи по 31 грудня 2020 року включно.

Підстави для нарахування земельного податку та орендної плати
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Норми визначені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу .
Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему
«Актуальні питання трансфертного ціноутворення»
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання трансфертного ціноутворення»:
Питання 1: Доброго дня! Якщо підприємство не входить до міжнародної групи компаній чи повинно таке підприємство, разом із звітом про здійснені контрольовані операції, подавати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній?
Відповідь: Доброго дня! Відповідно до п.п. 39.4.2. п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Таким чином, всі платники податків, які здійснюють контрольовані операції, зобов’язані подавати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Форма та порядок складання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній будуть затверджені Міністерством фінансів України. Перше повідомлення подаються до 01 жовтня 2021 року за 2020 звітний рік.
Питання 2: Вітаю! Нами виявлено, що у поданому додатку до звіту про контрольовані операції за 2019 рік не зазначено показник рентабельності та цифрове значення показника рентабельності контрольованих операцій. Нами подано уточнюючий звіт. Застосовується, передбачені підпунктами 120.4 і 120.6 ст. 120 Податкового кодексу України, штрафні санкції ?
Відповідь: Вітаю. Ні, технічні та/або методологічні помилки не є порушенням. Штраф відповідно до п. 120.4 та п. 120.6 ст. 120 ПКУ застосовується у разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки щодо контрольованих операцій або нерезидента.
При цьому, відповідно до п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ до платників податків, які подали звіт за податковий (звітний) період 2019 рік в термін по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції, передбачені п. 120.4 та п. 120.6 ст. 120 ПКУ не застосовуються.
Питання 3: Доброго дня. Які основні особливості контрольованих операцій з сировинними товарами?
Відповідь: Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX доповнено Податковий кодекс України (далі – ПКУ) п.п. 39.3.3.4-39.3.3.8 п.39.3 ст. 39 (норма діє з 23.05.2020). Відповідно до цих положень Кабінет міністрів України встановлює перелік сировинних товарів, ДПС оприлюднює рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін на своєму офіційному веб-порталі до початку звітного року. Міністерство фінансів України може визначити (відповідно до вимог та методів, передбачених ст.39 ПКУ) окремі порядки встановлення відповідності умов контрольованої операції (далі – КО) щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки». У разі затвердження таких порядків, встановлення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» для КО з сировинними товарами здійснюється платниками податків і контролюючими органами з урахуванням вимог відповідного порядку.
Таким чином, складовими для реалізації вказаних норм для КО з сировинними товарами: є затвердження КМУ відповідного переліку таких товарів; визначення МФУ окремих порядків встановлення відповідності умов КО щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки»; оприлюднення ДПС рекомендованого (невиключного) переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін на такі товари.
Крім того, враховуючи, що перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін має рекомендований (невиключний) характер, він не може обмежити права платників податків на використання інших джерел інформації для отримання котирувальних цін.
Питання 4: Доброго дня»! У зв’язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX змінились вимоги до документації з трансфертного ціноутворення?
Відповідь: Доброго дня! Так, дійсно п.п.39.4.6. п.39.4 ст. 39 ПКУ розширено вимоги та деталізовано окремі позиції документації з трансфертного ціноутворення.
Тепер, при складані документації з трансфертного ціноутворення за 2020 рік платник обов’язково повинен зазначати інформацію, а саме:
– про фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків (за наявності);

– наведення обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети при здійсненні опису операцій з придбання;
– надання копій істотних внутрішньо групових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованої операції (далі – КО);
– надання копії аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період, за який поадється документація з ТЦ;
– доповнення опису КО обов’язковим зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робі, послуг) у контрольованій операції;
– доповнення опису КО не тільки наданням копій відповідних договорів (контрактів), за якими здійснювались КО, але й копіями будь-яких доповнень до таких договорів (контрактів).
Питання 5: Доброго дня! Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX (далі – Закон № 466) деталізовано термін «розумна економічна причина (ділова мета)» п.п.14.1.231 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. Які податкові наслідки для платника податків?
Відповідь: Доброго дня! Законом № 466 визначено обов’язок платника податків при підготовці та поданні документації з трансфертного ціноутворення (далі –ТЦ) надавати обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети для операції з придбання (доповнено другим абзацом п.п. «е» п.п. 39.4.6 п. 39.3 ст. 39 ПКУ, необхідність проведення коригувань з ТЦ (збільшення фінансових результатів), якщо контролюючим органом доведено, що умови операцій не відповідають розумній економічній причині (операції не проходять тесту «ділової мети») (змінена редакція першого п.п. 39.5.4.1 п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 239 ПКУ). Також визначено, якщо операції платника податків не мають ділової мети, то фінансовий результат податкового (звітного) періоду має бути збільшеним на суму витрат, понесеним таким платником податків при здійсненні цих операцій з нерезидентом (новий п.п. 140.5.15 п. 140.5 ст.140 ПКУ).

Перехід із загальної системи оподаткування на спрощену без сплати ПДВ:
термін подання заяви за формою № 3-ПДВ
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що згідно із п.п. «в» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п.п. «в» п. 5.1 розділу Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 із змінами (далі – Положення № 1130), реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр) і відбувається у разі якщо, будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.
Підпунктом 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, анулюється реєстрація ПДВ у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу єдиного податку (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Відповідно до п. 5.3 розділу V Положення № 1130 для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ. Платники ПДВ, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою № 3-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника ПДВ приймається контролюючим органом протягом 10 календарних днів.
Для зручності платники ПДВ, які відповідно до норм ПКУ прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування із ставкою, яка не передбачає сплату ПДВ можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.
Згідно із п. 5.4 розділу V Положення № 1130 якщо на підставі заяви суб’єкта господарювання, який зареєстрований платником ПДВ, контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки єдиного податку, що не передбачає сплату ПДВ, то після внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку проводиться виключення контролюючим органом такого суб’єкта з Реєстру на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації згідно з п.п. «в» п. 184.1 ст. 184 ПКУ останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на обрані ним умови сплати єдиного податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Контролюючий орган виключає суб’єкта господарювання з Реєстру без подачі таким суб’єктом заяви про анулювання реєстрації у разі, якщо у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування таким суб’єктом зроблено відповідну позначку.

Приватний нотаріус не може включити до складу витрат суму страхових внесків, сплачених на користь працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).
Оподатковуваним доходом таких осіб вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).
ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність.
Однак, при визначенні сукупного чистого доходу приватного нотаріуса враховуються витрати наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – Наказ № 1185), та в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міністерства доходів України від 30.12.2013 № 884 (далі – Наказ № 884).
Так, Наказом № 1185 визначено, що до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема, сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Страхові внески, сплачені приватним нотаріусом на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення у вказаному переліку витрат відсутні.
Отже, приватний нотаріус не має права включити до складу витрат сплату за свій рахунок страхових внесків на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення.
Слід зазначити, що суми страхових внесків за договорами недержавного пенсійного забезпечення, сплачені роботодавцем, оподатковуються відповідно до п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність,
одночасно є найманими працівниками: що зі сплатою єдиного внеску?
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Норми встановлені пунктами 4 та 5 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набирає чинності з 01.01.2021, вносяться зміни до Закону № 2464, зокрема, ст. 4 Закону № 2464 буде доповнено частиною 6.
Так, згідно з частиною 6 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у підпунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

ПКУ передбачено повернення надмірно сплаченого туристичного збору особі, яка дострокового залишає територію, де встановлено туристичний збір
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається.
Норми встановлені п.п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому базою справляння туристичного збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п. 268.4 ст. 264 ПКУ).
Згідно з п.п. 268.6.2 п. 268.6 ст. 268 ПКУ особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору відповідно до ПКУ та рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі у встановленому ПКУ порядку (п.п. 268.6.3 п. 268.6 ст. 268 ПКУ).

Умови, за яких юрособи – новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть зареєструватись «спрощенцями» четвертої групи
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Норми встановлені п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

У разі зміни даних щодо РРО/(КОРО), через які здійснюється реалізація пального, до контролюючого органу необхідно подати заяву
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що роздрібна торгівля, зокрема, пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Норми визначені частиною двадцятою ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Згідно із частиною тридцять сьомою ст. 15 Закону № 481 у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Частиною п’ятдесят першою ст. 15 Закону № 481 встановлено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію з урахуванням змін.
Законом № 481 не встановлено окремих вимог до заяви та пакету документів, які подаються для внесення змін щодо реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), через який здійснюється реалізація пального, зазначених у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Тому для внесення змін у додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним щодо РРО (КОРО), необхідно подати заяву довільної форми із зазначенням адреси місця торгівлі, переліку РРО, програмних РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі та інформації про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних РРО, дату початку їх обліку в контролюючих органах, а також документи, які потребують внесення змін (ліцензія з додатком).
Орган ліцензування на підставі такої заяви протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання переоформлену ліцензію з урахуванням змін (у разі, якщо в результаті внесення таких змін у суб’єкта господарювання кількість РРО (КОРО) залишається незмінною або зменшується).
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.
При цьому, відповідно до абзацу десятого частини другої ст. 17 Закону № 481 у разі роздрібної торгівлі пальним через РРО (КОРО), не зазначені у ліцензії, до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через такі РРО (КОРО) продукції, але не менше 10 000 гривень.

ДПС посіла 2 місце серед ЦОВВ за кількістю
завантаження наборів відкритих даних
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
За даними Міністерства цифрової трансформації України https://thedigital.gov.ua/news/mincifra-bilshe-1-mln-koristuvachiv-na-portali-vidkritih-danih ДПС увійшла в ТОП – 6 ЦОВВ, які найбільше завантажили на Портал відкритих даних наборів даних у формі відкритих даних.
Так, ДПС посіла 2 місце серед ЦОВВ по кількістю завантаження вказаних наборів даних – 11,2 тис.
ДПС нагадує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами за ДПС закріплено 41 основний набір даних, який на сьогодні оприлюднено в повному обсязі та здійснюється їх оновлення.
Зазначені набори даних оприлюднюються на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних https://data.gov.ua/organization/tax та на офіційному вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/datasets.php.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/444329.html

Надходження акцизного податку з вироблених в Україні товарів
збільшились порівняно з минулорічними на 7,5 млрд гривень
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/4445.html42 повідомила, що за січень – листопад 2020 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні товарів у сумі майже 61,1 млрд гривень. Фактичні надходження перевищили очікувані на 5,7 %. Додатково бюджет отримав понад 3,3 млрд гривень.
Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 14,1 %, або на 7,5 млрд гривень.
За листопад 2020 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні товарів у сумі майже 5,7 млрд гривень. Це на 7 %, або на 373,7 млн грн більше очікуваних надходжень податку. Надходження податку у листопаді перевищили відповідний показник минулого року на 37,4 %, або на 1,5 млрд гривень.
До спеціального фонду Державного бюджету України у січні – листопаді 2020 року надійшло 10,9 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. Це на 3,3 млрд грн, або на 42,9 % більше порівняно з відповідним періодом минулого року.
У листопаді до спеціального фонду Державного бюджету України надійшло 1,2 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. Порівняно з листопадом минулого року надходження зросли на 57,8 %, або на 447,4 млн гривень.

На Дніпропетровщині оперативно упереджено розповсюдження схемного податкового кредиту на суму понад 125 млн гривень
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
В ході моніторингу фінансово – господарських операцій, по «гарячих слідах» зупинено розповсюдження податкового кредиту на суму 125,3 млн гривень.
Так, підприємство шляхом штучного маніпулювання показників податкової звітності, безпідставно збільшило суму ліміту в СЕА ПДВ за рахунок реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування за періоди 2018 – 2019 років.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області оперативно здійснено низку невідкладних заходів:
– суб’єкт господарювання включено до переліку ризикових платників;
– повідомлено Головне управління Національної поліції у Дніпропетровській області з метою визначення причетних до протиправних дій осіб;
– повідомлено органи юстиції щодо вірогідного факту компрометації особистих електронних ключів.
Матеріали аналітичного дослідження направлені до правоохоронних органів для розгляду питання стосовно відкриття кримінального провадження за статтями 364 та 366 КК України.

Для податкової служби України на сьогодні пріоритетом є розвиток сервісної складової та цифровізація адміністративних послуг для платників
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Адміністративна послуга – результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону (відповідно до Закону ВР України від 06.09.2012 № 5203 «Про адміністративні послуги»).
Найбільшу кількість адміністративних послуг в Україні надає саме податкова служба. На сьогодні 37 Центрів обслуговування платників при державних податкових інспекціях та мобільний ЦОП ГУ ДПС у Дніпропетровській області та надають 40 адміністративних послуг, 30 з яких надаються безкоштовно.
Протягом січня – жовтня 2020 року ЦОП Дніпропетровської області:

опрацьовано звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг
надано адміністративних послуг
у тому числі в електронній формі
2020
225 191
219 198
41272 (18,8%)

В зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co-V-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», прийом звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг платників в ЦОП у цьому році частіше здійснюється дистанційно, у тому числі за допомогою електронних сервісів. Тому кількість відвідувачів ЦОП зі зверненнями у сфері надання адміністративних та інших послуг зменшилась на 18,5 % у порівняні з 2019 роком, проте кількість поданих звернень щодо отримання адміністративної послуги та отриманих адміністративних послуг в електронній формі в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року – збільшилась майже вдвічі.
За аналогічний період 2019 року ЦОП Дніпропетровської області:

опрацьовано звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг
надано адміністративних послуг
у тому числі в електронній формі
2019
276177
277831
22165 (8%)

Найбільш запитуваною серед адміністративних послуг, які надає податкова, є видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. За 10 місяців 2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області було надано понад 73 тис. таких послуг.
З початку 2020 року Державна податкова служба України є активним учасником співпраці в експериментальному проекті «Е-Малятко» – реєстрація особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків під час державної реєстрації народження дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691 «Про реалізацію експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини», який стартував у нашій області на початку 2020 року, що дозволяє батькам зареєструвати новонароджену дитину в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків під час державної реєстрації народження.
Після того, як в родину приходить таке щастя, як народження дитини, відразу після цього треба оформлювати велику купу документів, отримувати від держави ті чи інші послуги. Спільно з Мінцифри ДПС України реалізовано послуг «Е-Малятко» та зареєстровано в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків 34,8 тис. малюків, з них не відвідуючи податкові органи Дніпропетровської області – 4,2 тис. осіб (12% від загальної кількості).
З метою досягнення істотного поліпшення якості функціонування, податкова докорінно змінює підхід до надання послуг. Цей процес називається реінжиніринг. Саме завдяки йому Мінцифри вдалося об’єднати у «Е-Малятко» 9 послуг та надавати їх онлайн за однією заявою.
Дві із доступних послуг є базовими — державна реєстрація народження, за результатами якої видається свідоцтво про народження дитини, та визначення походження дитини. Ще 7 послуг залишаються опціональними: присвоєння податкового номера, внесення до Демографічного реєстру з присвоєнням унікального номера запису (УНЗР), визначення належності дитини до громадянства України, реєстрація місця проживання, внесення відомостей до Реєстру пацієнтів, призначення допомоги при народженні та призначення допомоги на дитину з багатодітної сім’ї.
До початку функціонування проекту «Е-Малятко»  для отримання свідоцтва про народження, оформлення соціальної допомоги на дитину та її прописку за адресою проживання батьків (або одного з них) потрібно було зібрати 8 документів і відвідати 3 державні установи. Строк отримання усіх документів, які батьки повинні оформити після народження дитини, складав 10 робочих днів.
Сьогодні скористатися послугою «Е-Малятко» мати або батько дитини можуть використовуючи один з таких способів:
► подати електронну заяву в пологовому будинку або перинатальному центрі (для новонароджених);
► подати електронну заяву в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) або відділі ДРАЦС (за місцем народження дитини або місцем реєстрації батьків);
► за допомогою мобільного телефону (смартфону) через додаток онлайн-послуг «Дія».
Інформування заявника про надання послуги або відмову у задоволенні електронної заяви здійснюється одним з таких засобів:
1. за допомогою смс-повідомлення;
2. шляхом відправки листа електронною поштою;
3. через мобільний застосунок «Дія» у телефоні (смартфоні).
Звертаю увагу, якщо батьки не скористались послугою «Е-Малятко» в пологовому будинку, то можуть скористатися онлайн-сервісом. «Е-Малятко» — це не окремий сайт (не треба його шукати), а комплексна система цифрових послуг, які входять до загальнодержавного онлайн-сервісу «Дія», та можуть бути отримані як через мережу Інтернет, так і офлайн.
Щоб скористатися комплексною послугою «Е-Малятко» онлайн, необхідно мати кваліфікований електронний підпис, який також можна отримати віддалено у будь якого надавача електронних довірчих послуг. Уся інформація, якою володіє держава про громадянина, автоматично підтягнеться в електронному кабінеті громадянина. Користувачу потрібно просто дозаповнити вільні поля заяви — зробити це може як мати дитини, так і батько. Всі послуги можна замовити в один час в одному місці. До заяви вносяться відомості про батьків та дитину, а навпроти послуг, які бажаєте отримати, ставиться галочка. Орієнтовний час заповнення заяви з адміністратором «Е-Малятко» – 15-20 хв.
Для замовлення комплексної послуги потрібні мінімум документів:
● оригінали паспортів батьків (або інших документів, що посвідчують особу);
● оригінал медичного свідоцтва про народження (форма 103/о, видається у пологовому будинку);
● податкові номери обох батьків — оригінали не потрібні, достатньо мати сканкопії або фото;
● інформація про дату, місто та орган, що уклав шлюб (якщо батьки перебувають у шлюбі) — оригінали не потрібні, достатньо мати сканкопії або фото.
Користуючись сервісом «Е-Малятко», ви отримаєте такі переваги: економите час, заповнюєте лише одну заяву у пологовому будинку, ЦНАП, відділі ДРАЦС (за місцем народження дитини або місцем реєстрації батьків) або за допомогою мережі Інтернет, пред’являючи мінімум документів.
Закликаємо батьків Дніпропетровської області, пам’ятайте та користуйтеся комплексною електронною послугою «Е-Малятко».

Закони України щодо лібералізації та підтримки бізнесу набрали чинності
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома платників, що у офіційному виданні «Голос України» від 09.12.2020 № 228 опубліковано три важливих закони для підтримки бізнесу під час карантину, а саме:
► Закон України від 01грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017).
Закон № 1017 визначає граничні обсяги доходів, неперевищення яких є однією з умов застосування суб’єктами спрощеної системи оподаткування відповідних груп платників єдиного податку, зважаючи на встановлені законом розміри мінімальної заробітної плати, що дасть змогу враховувати під час реалізації відповідних норм зміни в економічній ситуації.
Крім того, виключено норми щодо застосування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій.
До 1 січня 2022 року відтерміновано обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)/програмних РРО для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які є платниками єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для першої групи платників єдиного податку, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування.
► Закон України від 04 грудня 2020 року № 1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1071).
Законом № 1071 передбачено надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8 тис. грн найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок запровадження карантинних обмежень, та ФОП, які втратили частину доходу внаслідок карантину.
Допомога ФОП не надається, якщо вони:
● зареєстровані менше ніж за три місяці до набрання чинності цим законом;
● у 2020 році сплатили єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе менше ніж за три місяці, а також якщо їхній вид діяльності не підпадає під карантинні обмеження.
Крім того, Закон № 1071 передбачає надання одноразової матеріальної допомоги компаніям для виплат найманим працівникам у разі скорочення штату під час дії карантину. Ця норма стосується підприємств, які (на час набуття чинності законом) вимушено скоротили або можуть скоротити тривалість робочого часу працівників через простій у зв’язку з впровадженням карантину.
Розмір допомоги вираховується пропорційно скороченню робочого часу працівника, але не може перевищувати 8 тис. гривень.
Законом № 1071 також передбачається одноразова компенсацію суб’єктам господарювання з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску. Розмір одноразової компенсації становитиме середньомісячну суму єдиного внеску з розрахунків останніх 10 місяців.
► Закон України від 04.12.2020 р. № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2»(Далі – Закон № 1072).
Законом № 1072 передбачено:
● звільнення платників єдиного податку I групи від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року;
● звільнення від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску платників єдиного податку першої групи в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з 01 по 31 січня, з 01 по 28 лютого, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2021 року за себе, та визначити, що такі періоди включаються до страхового стажу;
● списання податкового боргу платникам податків у разі, якщо сукупний розмір боргу платника за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 грн та його не погашено станом на 01.11.2020;
● відстрочення до 29 грудня 2021 року погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, що у загальній сумі не перевищує 6800 гривень тощо.
Вищезазначені закони набирають чинності з дня, наступного за днем їх опублікуванням, тобто 10.12.2020. Розділ I Закону № 1017 щодо нових лімітів доходу для платників єдиного податку та правил застосування РРО у 2021 році набере чинності з 01 січня 2021 року.

Затверджено переклад Таксономії фінансової звітності
за міжнародними стандартами фінансової звітності
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що Міністерство фінансів України наказом від 13.11.2020 року № 709 (далі – Наказ № 709) затвердило переклад Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності.
Наказ № 709 розроблено відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Наказом № 709 встановлено, що фінансова звітність на основі Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності складається та подається в єдиному електронному форматі із застосуванням розширюваної мови ділової звітності (XBRL).
Крім того, відповідно до Наказу № 709 втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 25.10.2019 № 452 «Про затвердження перекладу Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності».
Наказ набирає чинності з 01 січня 2021 року.
Наказ № 709 розміщено на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням
https://mof.gov.ua/storage/files/%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%20709.pdf

Облік доходів і витрат самозайнятих осіб з 01.01. 2021 за новими правилами
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» змінено порядок ведення обліку доходів і витрат самозайнятими особами, зокрема, відмінено обов’язкове ведення паперових Книг обліку доходу та витрат, Книг обліку доходів.
Так, залежно від обраної системи оподаткування самозайняті особи, починаючи з 01 січня 2021 року, мають вести облік своїх доходів (витрат) у наступний спосіб:
► фізичні особи – підприємці (ФОП) на загальній системі зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Кодекс дозволяє вести облік доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. На сьогодні і до моменту затвердження нової форми Міністерством фінансів України залишається чинною Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 № 481 (далі – Книга).
► Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Податковим кодексом України визначає, що такі особи мають можливість вести облік доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку також визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. На сьогодні і до моменту затвердження нової форми Міністерством фінансів України залишається чинною Книга.
► ФОП – платникам єдиного податку першої і другої груп та платникам єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, буде надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Ці суб’єкти господарювання будуть мати можливість вести облік як у паперовому так і в електронному вигляді.
► ФОП – платникам єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, також надано право вести облік у довільній формі (у паперовому або електронному вигляді) шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Отримана на розрахунковий рахунок ФОП
сума кредиту не включається до доходу
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що фінансовий кредит – це кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами – нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.
Норми встановлені п.п.14.1.258 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п. 177.1 ст. 177 розділу IV ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Якщо ФОП отримав кредит на свій розрахунковий рахунок, враховуючи те, що отримання ФОП кредиту відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначені строки, то протягом дії договору кредиту сума кредиту не включається до складу доходу такого суб’єкта господарювання.
При цьому слід зазначити, якщо сума кредиту не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів ФОП та оподатковується на загальних підставах.

Оподатквуння ПДВ у лізингодавця операції з постачання товарів, отриманих від іншого лізингоодержувача у зв’язку з невиконанням договору фінансового лізингу
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що відповідно до п. 189.5 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв’язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми ПДВ, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.
Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме як первісна вартість товарів (об’єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника ПДВ ціна придбання визначається з урахуванням ПДВ.
Якщо за товарами, база оподаткування при постачанні яких визначалася як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання, в майбутніх податкових періодах суми ПДВ за операцією з повернення таких товарів були включені до складу податкового кредиту лізингодавця, застосовується положення п. 198.5 ст. 198 ПКУ.
При цьому у разі подальшого постачання товару, повернутого за договором з фінансового лізингу постачальник (лізингодавець) складає податкову накладну на позитивну різницю між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.
Така податкова накладна складається в загальному порядку відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями.
При цьому у графі 2 податкової накладної (опис (номенклатура) товарів/послуг продавця) зазначається об’єкт фінансового лізингу.

Про витрати на відрядження, які не включаються
до оподатковуваного доходу платника ПДФО
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються кошти, отримані платником ПДФО на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.
Норми встановлені 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ не є доходом платника ПДФО – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
Зазначені витрати не є об’єктом оподаткування ПДФО лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.
Включаються до оподатковуваного доходу вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плата за видовищні заходи.
Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов’язково необхідно здійснити страхування життя або здоров’я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних засобів), то витрати на таке страхування не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО.
За запитом представника контролюючого органу роботодавець/сторона, що відряджає, забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою.

Здійснення контрольованих операцій та інвестицій в асоційовані підприємства: оподаткування податком на прибуток підприємств
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
Норми встановлені п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Вищезазначені вимоги п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ (п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
Вимоги п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
Підпунктом 140.5.3 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації.

Закон України № 1017: нові ліміти для ФОП – платників єдиного податку з 01.01.2021
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що 10.12.2020 набрав чинності Закон України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017), крім норм Розділу I Закону № 1017 щодо нових лімітів доходу для платників єдиного податку та правил застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у 2021 році набере чинності з 01.01.2021.
Так, Закон № 1017 вніс зміни до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зокрема фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група – ФОП, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року;
2) друга група – ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
● не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
● обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
3) третя група – ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Крім того, Законом № 1017 внесено зміни до п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. Відповідно до внесених змін до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:
● реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
● реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО/ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
● реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
● реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
● реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування РРО/ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО/ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми наберуть чинності з 01.01.2021.

Закон України № 1071: запроваджено соціальну підтримку на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що 10.12.2020 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1071).
Соціальна підтримка у 2020 – 2021 роках полягає в соціальному захисті застрахованих осіб та наданні допомоги суб’єктам господарювання (юридичним особам, фізичним особам – підприємцям) на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – соціальна підтримка).
Законом № 1071 запроваджено такі форми соціальної підтримки застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:
► одноразова матеріальна допомога застрахованим особам – одноразова виплата держави у зв’язку із втратою частини заробітної плати найманими працівниками суб’єктів господарювання, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, встановлених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – обмежувальні протиепідемічні заходи, пов’язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)), та у зв’язку із втратою частини доходу фізичними особами – підприємцями, економічна діяльність яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19);
► одноразова матеріальна допомога суб’єктам господарювання – одноразова виплата держави суб’єктам господарювання задля збереження робочих місць з метою виплати найманим працівникам суб’єкта господарювання одноразової матеріальної допомоги в період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19);
► одноразова компенсація суб’єктам господарювання – одноразова виплата держави суб’єктам господарювання, які є юридичними особами, з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Надання державою соціальної підтримки застрахованим особам у вигляді одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам здійснюється на підставі самостійного звернення такої фізичної особи у порядку, визначеному ст. 2 Закону № 1071.
Порядок звернення та надання соціальної підтримки застрахованим особам та суб’єктам господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), визначається Кабінетом Міністрів України.
Перелік основних видів економічної діяльності, стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, пов’язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), що призводять до тимчасової зупинки роботи суб’єктів господарювання, визначається Кабінетом Міністрів України.
Довідково: у Законі № 1071 терміни «застрахована особа», «страхувальник» та «роботодавці» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Закони України № 1071 та № 1072: одноразова матеріальна допомога, надана суб’єктам господарювання за певних умов, не оподатковується
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома платників, що 10.12.2020 набрав чинності Закону України від 04 грудня 2020 року № 1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1071).
Нормами ст. 3 Закону № 1071 встановлено, що суб’єкти господарювання – юридичні особи (далі – суб’єкти господарювання), які на дату набрання чинності Законом № 1071 вимушено скоротили або можуть скоротити передбачену законодавством тривалість робочого часу працівників, у тому числі через простій, після впровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), за їх зверненням можуть отримати одноразову матеріальну допомогу для виплати таким працівникам.
Розмір одноразової матеріальної допомоги, передбаченої ст. 3 Закону № 1071, визначається пропорційно робочому часу працівника, який скорочено або заплановано скоротити, у тому числі через простій, та не може перевищувати восьми тисяч гривень на одного працівника.
Одноразова матеріальна допомога, передбачена ст. 3 Закону № 1071, не надається:
1) за найманих працівників:
● які на дату звернення працюють у роботодавця та за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування менше ніж усі місяці третього кварталу 2020 року;
● які працюють у роботодавця за сумісництвом;
2) суб’єктам господарювання:
● період від дати державної реєстрації яких до дати набрання чинності Законом  № 1071становить менше трьох місяців;
● які на дату набрання чинності Законом № 1071 отримують допомогу по частковому безробіттю та/або допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»;
● діяльність яких на дату набрання чинності Законом № 1071, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, припинена, перебуває у стані припинення або банкрутства.
Для отримання одноразової матеріальної допомоги, передбаченої ст. 3 Закону № 1071, суб’єкт господарювання надає територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за своїм місцезнаходженням, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань заяву та відомості за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України, в тому числі в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг у строки, визначені Кабінетом Міністрів України.
Інформація для надання одноразової матеріальної допомоги суб’єкту господарювання передається з Єдиного державного вебпорталу електронних послуг територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в електронній формі.
Рішення щодо виплати або відмови у виплаті одноразової матеріальної допомоги, передбаченої частиною першою ст. 3 Закону № 1071, приймаються територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Виплата одноразової матеріальної допомоги здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Рішення щодо виплати або відмови у виплаті одноразової матеріальної допомоги, передбаченої частиною першою ст. 3 Закону № 1071, приймаються територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцезнаходженням суб’єкта господарювання, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Невикористана сума одноразової матеріальної допомоги повертається суб’єктом господарювання територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суб’єкт господарювання несе відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання одноразової матеріальної допомоги, передбаченої ст. 3 Закону № 1071, та цільове її використання.
Сума одноразової виплати матеріальної допомоги, передбаченої ст. 3 Закону № 1071, отримана суб’єктом господарювання на підставі наданих ним недостовірних даних або використана ним не за цільовим призначенням, стягується територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, з суб’єкта господарювання.
На одноразову матеріальну допомогу, передбачену ст. 3 Закону № 1071, не поширюються вимоги Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».
Порядок та строки надання одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, розрахунку її розміру, стягнення, форма заяви та перелік документів, які подаються суб’єктом господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Звертаємо увагу, що 10.12.2020 також набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072).
Законом № 1072 підрозділ 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим пунктом 16.
Нормами п. 16 підрозділ 1 розділу ХХ ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включається дохід, виплачений (наданий) роботодавцем за рахунок коштів одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, що виплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до ст. 3 Закону № 1071.

При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО/ПРРО не застосовується
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону № 265.
Згідно з п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).
Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або програмного РРО є обов’язковим.
При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО або ПРРО не застосовується.

Чи є базою нарахування єдиного внеску сума авансу за першу половину місяця?
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що відповідно до п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з абзацом другим частини 8 ст. 9 Закону № 2464 роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абзац перший частини 8 ст. 9 Закону № 2464).
Враховуючи вищевикладене, сума заробітної плати за першу половину місяця (аванс) є базою нарахування єдиного внеску.

На Дніпропетровщині надходження єдиного внеску перевищили минулорічний показник на 708,9 млн гривень
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з початку 2020 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на рівні 15 млрд 103,8 млн гривень. Цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 708,9 млн грн або на 4,9 %.
«Фактичні надходження єдиного внеску протягом листопада 2020 року склали 1 млрд 460,2 млн гривень», підкреслила начальник управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Станом на 01 грудня 2020 року згідно інформаційної бази Головного управління ДПС у Дніпропетровській області кількість платників єдиного внеску становить 369,7 тисяч.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області