ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Порядок заповнення розрахунку коригування до податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН без факту здійснення господарських

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Пунктом 6 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Отже, у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї.

У такому розрахунку коригування:

у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;

у заголовній частині розрахунку коригування – дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;

у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

Порядок видачі довідки про сплачений податок нерезидентом в Україні

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.

Згідно з п.1 Порядку видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 №1264, зареєстрованим в Мін`юсті України 24.12.2012 за № 2155/22467 (далі – Порядок), зазначений Порядок визначає процедуру видачі довідки за затвердженою формою особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (далі – довідка).

Довідка видається органом ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п.2 Порядку).

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку органу ДПС за підписом керівника органу ДПС протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п.3 Порядку).

Письмове звернення нерезидента про надання довідки надсилається до відповідного податкового органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження (п.4 Порядку).

Об’єкт та база оподаткування платою за землю (земельним податком або орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності)

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Об’єктами оподаткування земельним податком є:

земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

земельні частки (паї), які перебувають у власності (п. 270.1 ст. 270 ПКУ).

Пунктом 271.1 ст. 271 ПКУ встановлено, що базою оподаткування земельним податком є:

нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розд. XII ПКУ;

площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Орендна плата – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Об’єктом оподаткування орендною платою є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Відповідно до п. 288.5 ст. 288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відс. їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області області (п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

не може перевищувати 12 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. н

Термін сплати єдиного внеску фізичною особою-підприємцем за найманих працівників

Відповідно до абз. третього п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці – ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

Згідно абз. першого частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, зазначені, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця.

Тобто, ФОП – роботодавці сплачують нараховані суми ЄВ за найманих працівників за відповідний календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця.

При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄВ, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄВ у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Порядок заповнення податкової декларації фізичною особою-підприємцем платником єдиного податку у разі виправлення самостійно виявлених помилок

Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлено.

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами і доповненнями (далі – наказ № 578).

При виправленні самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданих деклараціях, використовується декларація за формою, затвердженою наказом № 578.

Декларація може подаватися фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку як звітна (звітна нова) так і уточнююча (відповідні відмітки робляться в полі 01 декларації).

У разі подання звітної (звітної нової) декларації у полі 02 такої декларації зазначається звітний (податковий) період, за який вона подається. Якщо у складі звітної (звітної нової) уточнюються показники минулих звітних періодів, то у полі 03 декларації зазначається звітний (податковий) період, який уточнюється. При цьому, у складі звітної або звітної нової декларації платник може уточнити показники декларації за один податковий (звітний) період, що минув.

У разі подання уточнюючої декларації у полях 02 та 03 такої декларації податковий (звітний) період та податковий (звітний) період, який уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється.

Якщо виправлення помилок за минулі звітні періоди здійснюється у складі звітної (звітної нової) декларації, то фізична особа – платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні значення показників господарської діяльності за звітний (податковий) період, за який подається декларація, у відповідних розділах з ІІ по ІV декларації, та визначає:

виправлені податкові зобов’язання по єдиному податку за звітний (податковий) період у розділі V декларації (рядки 08 – 14);

суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за минулі періоди, суму пені та штрафу (в розмірі 5% від суми збільшення) у розділі VІ декларації (рядки 15 – 20).

Якщо виправлення проводиться в уточнюючій декларації, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні показники господарської діяльності за звітний (податковий) період, що уточнюється у відповідних розділах з ІІ по ІV декларації, та визначає:

податкове зобов’язання за звітний (податковий) період, що уточнюється в розділі V декларації (рядки 08 – 14);

суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суму пені та штрафу (в розмірі 3% від суми збільшення) у розділі VІ декларації (рядки 15 – 20).

Спрощено процедуру отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв для малих виробництв виноробної продукції

Законом України від 20 березня 2018 року № 2360-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку виробництва теруарних вин та натуральних медових напоїв» були внесені зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481).

Зокрема, внесені зміни до ст. 3 Закону № 481, якими передбачено спрощення процедури отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв для суб’єктів господарювання – малих виробництв виноробної продукції.

Статтею 1 Закону № 481 визначено, що малі виробництва виноробної продукції – це суб’єкти господарювання, які здійснюють за повним технологічним циклом без додавання спирту виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових в об’ємі, що не перевищує 10 000 декалітрів на рік, з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва.

При прийнятті рішень про видачу ліцензій, у тому числі на виробництво алкогольних напоїв для суб’єктів господарювання малих виробництв виноробної продукції, ДПС керується виключно вимогами чинного законодавства.

Порядок видачі ліцензій на виробництво алкогольних напоїв встановлено Законом № 481.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються документи, визначені Законом № 481.

Із заявами щодо отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв (для малих виробництв виноробної продукції) у період з 01.10.2018 по теперішній час звернулось двадцять дев’ять суб’єктів господарювання.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/445475.html

Про новації у законодавстві та акцизний податок під час онлайн семінару

Днями, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено онлайн семінар для представників Спілки українських підприємців (далі – СУП) на тему «Адміністрування акцизного податку під час проведення операцій з підакцизними товарами».

У заході прийняли участь заступник начальника управління – начальник відділу інформаційної політики та адміністрування субсайту організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС Осипова Манушак, заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Вишньовка Ольга і заступник начальника управління – начальник відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і обігом пального, ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Первой Андрій.

Осипова Манушак відкрила семінар та привітала його учасників. Вона ознайомила присутніх з основними новаціями, введеними законами України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» та від 04 грудня 2020 року № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та надання одноразової компенсації єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування суб’єктам господарювання.

Осипова Манушак акцентувала увагу, що порядок надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання визначений постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1234.

Також вона нагадала, що актуальну інформацію платники можуть отримати на веб-порталі «Державна податкова служба України» та субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області»; сторінках «Державна податкова служба України» та «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook та за допомогою месенджера Telegram-канал Державної податкової служби України.

Фахівці управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС зупинились на питаннях оподаткування акцизним податком електричної енергії, запровадження з 01.01.2021 маркування марками акцизного податку рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і ліцензування роздрібної торгівлі таких рідин, ліцензування зберігання пального, а також наслідках відсутності реєстрації акцизного складу.

Семінар пройшов у форматі обговорення актуальних питань, які виникають у платників під час їх діяльності.

Представники СУП подякували податківцям за організацію заходу, на якому вони отримали цікаву та корисну інформацію, висловили сподівання на подальшу співпрацю та необхідність проведення таких заходів і надалі.

Звернення громадян є пріоритетним напрямком роботи

податківців Дніпропетровської області

Впродовж 11 місяців 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 330 письмових звернень громадян. За відповідний період 2019 року таких звернень надійшло 377.

Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочна робота, консультації з питань податкового законодавства тощо.

Колективних звернень надійшло 15, які розглянуті у визначені законодавством терміни.

Пріоритетним напрямом роботи податкової служби області є створення комфортних умов для платників податків при виконанні ними своїх обов’язків по сплаті податків, зборів, платежів. Першочергова увага приділяється забезпеченню всебічного, кваліфікованого, об’єктивного розгляду звернень, оперативному і своєчасному вирішенню виявлених питань.

З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює спеціальна електронна поштова скринька dp.zvern436@tax.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».

До уваги платників ПДВ, які здійснюють операції з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції!

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що на офіційному вебпорталі Верховної Ради України за посиланням https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/201053.html інформацію про наступне.

Прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон).

Законом з метою підтримки сільськогосподарського товаровиробництва в Україні запроваджено знижену ставку податку на додану вартість у розмірі 14 % для сільськогосподарської продукції, що відносяться до товарних груп 0102, 0103, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91 згідно з УКТ ЗЕД. Зазначеними кодами охоплюється, зокрема: велика рогата худоба, жива; свині, живі; пшениця; жито; ячмiнь; овес; кукурудза; соєвi боби; насiння льону; насiння свирiпи та ріпаку, насiння соняшнику; насiння та плоди iнших олiйних культур; цукрові буряки крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у пункті 197.18 статті 197 цього Кодексу.

Законом підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим пунктом 54¹ такого змісту:

«Для цілей застосування ставки податку на додану вартість з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції (товарів), що класифікується за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91, крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у п. 197.18 ст. 197 ПКУ, встановленої Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України окремих видів сільськогосподарської продукції» встановити, що ставка податку, яка діяла до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка податку на додану вартість у розмірі 14 відсотків, застосовується у разі:

1) постачання на митній території України продукції (товарів), визначеної абзацом першим цього пункту, яке відбувається після перерахування платником податку попередньої оплати (авансу), що була отримана до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка податку на додану вартість у розмірі 14 відсотків;

2) коригування податкових зобов’язань при поверненні попередньої оплати (авансу) або повернення продукції (товарів), що були отримані до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка податку на додану вартість у розмірі 14 відсотків;

3) коригування податкових зобов’язань при зміні договірної(контрактної) вартості продукції (товарів), визначеної абзацом першим цього пункту, поставка якої відбулася до першого числа звітного (податкового)періоду, з якого застосовується ставка податку на додану вартість у розмірі 14 відсотків. У разі здійснення платником податку операцій з постачання на митній території України продукції (товарів), визначеної абзацом першим цього пункту, яка була придбана до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка податку на додану вартість у розмірі 14 відсотків, за таким платником податку зберігається податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі, який був нарахований при придбанні та/або постачанні такої сільськогосподарської продукції (товарів)».

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування цього Закону.

Проект Закону зареєстровано за № 3656.

Е-кабінет: користуючись зручними електронними сервісами ДПС,

платники заощаджують свій час

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що для фізичних осіб в Електронному кабінеті об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет для громадян, який надає можливість:

► доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості, що надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);

► доступу до сформованих податкових повідомлень-рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

► подання податкової декларації про майновий стан і доходи;

► отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Роботодавці мають право на повернення частини фактичних витрат

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що роботодавці мають право на повернення частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у зв’язку із створенням нового робочого місця.

Така компенсація передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 № 153 «Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Порядок № 153).

Право на вказану компенсацію мають роботодавці – суб’єкти господарювання, які починаючи з 2013 року:

► створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;

► протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з працевлаштованою на нове робоче місце особою щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати (п. 2 Порядку № 153).

Роботодавець який дотримався зазначених вимог отримує право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 % нарахованого єдиного внеску протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати у розмірі не меншому ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного внеску за особу, працевлаштовану на нове робоче місце.

Звертаємо увагу, що у разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.

Зміни до форми декларації з податку на прибуток підприємств

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що 01.12.2020 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.10.2020 № 649 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 листопада 2020 року за №· 1143/35426 (далі – Наказ № 649).

Наказом № 464:

► затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897;

► визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво».

Платникам податку на прибуток підприємств необхідно подавати Декларацію за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду – І квартал 2021 року.

Про основні зміни, внесені до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, викладено у листі ДПС України від 14.12.2020 № 22431/7/99-00-05-05-01-07, який розміщено за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74946.html

Закон України №1072: відстрочення податкового боргу

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», (далі – Закон № 1072) вніс зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема щодо відстрочення податкового боргу.

Так, змінами внесеними Законом № 1072, збільшено мінімальний поріг суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення.

Також Закон № 1072 доповнив підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ новими пунктами, якими передбачено одразу декілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків – боржників.

Розглянемо відстрочення податкового боргу, загальна сума якого не перевищує 6 800 гривень для платників податків – фізичних осіб (п. 1² підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Так, відстрочення погашення податкового боргу надається платникам податків – фізичним особам, у тому числі самозайнятим особам, що станом на 01 грудня 2020 року мали загальний розмір податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням) у сумі, що не перевищує 6 800 гривень.

Для відстрочення сплати податкового боргу платнику податків необхідно звернутись з відповідною заявою довільної форми до контролюючого органу, в якому обліковується такий податковий борг. Зазначену заяву платником податків може бути подано як у паперовому вигляді (особисто звернувшись до контролюючого органу або надіславши листа), так і в електронному вигляді через приватну частину Електронного кабінету.

У разі якщо загальна сума податкового боргу станом на 01 грудня 2020 року перевищує 6 800 гривень або якщо із заявою звернувся платник податків, що не підпадає під дію Закону № 1072, контролюючий орган надсилає такому платнику податків у місячний строк відмову у наданні відстрочення у довільній формі.

Для отримання відстрочки сплати податкового боргу ніяких додаткових документів подавати не потрібно. Це відстрочення буде здійснюватись без укладання окремого договору із платником податків, адже у п. 1²підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ прямо передбачено, що норми ст. 100 ПКУ для цього випадку не застосовуються.

Платник податків достроково може сплатити відстрочену до 29 грудня 2021 року суму податкового боргу.

При цьому платник податків повідомляє контролюючий орган про таку дострокову сплату шляхом надсилання листа у довільній формі.

Відстрочення надається без нарахування процентів за користування відстроченням.

У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного строку (29 грудня 2021 року) штрафні санкції і пеня на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються.

Разом із тим, у випадку непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, будуть нараховуватися у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ (п.1²підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

ПДФО: що з різницею, яка виникає за результатами річного перерахунку

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що роботодавець платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП), перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП.

Порядок проведення перерахунку сум нарахованих доходів визначено п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Перерахунок проводиться:

► за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

► під час проведення розрахунку за останній місяць застосування ПСП у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ (обмеження щодо застосування ПСП);

► під час проведення остаточного розрахунку з платником ПДФО, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого ПДФО за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування ПСП.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого ПДФО, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

При цьому, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата ПДФО, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника ПДФО у відповідному місяці.

При цьому, результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також сум наданих ПСП відображаються працедавцем у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ф. № 1 ДФ.

З початку 2020 року до ДПС надійшло

2 099 запитів на отримання публічної інформації

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють

У січні – листопаді до Державної податкової служби України надійшло 2 099 запитів на отримання публічної інформації.

Із загальної кількості 393 запити надійшло поштою, 1 619 – електронною поштою, 87 – від запитувача особисто.

Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 1 340 запитів. Від юридичних осіб з початку 2020 року надійшло 592 запити на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 98, від представників засобів масової інформації – 69.

За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 1 229, відмовлено з причин невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-IV «Про доступ до публічної інформації» – 328, надіслано за належністю – 542.

Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/445486.html

Олексій Любченко: ДПС відкрита до співпраці

з громадськими об’єднаннями та бізнес-асоціаціями

Співпраця з громадськими об’єднаннями та бізнес-асоціаціями – важливий аспект роботи Державної податкової служби. Про це заявив Голова ДПС Олексій Любченко під час розширеного засідання правління Українського союзу промисловців та підприємців України.

Участь у заході взяли заступник Міністра фінансів України Олександр Кава, президент УСПП Анатолій Кінах, президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, члени правління та керівники компаній – членів УСПП.

«ДПС працює для платників податків, ми – партнери. І головне для нас, створити такі умови, щоб сумлінний бізнес мав можливість отримувати максимальну кількість послуг та легкість у сплаті податків та поданні звітності. Розуміти потреби бізнесу без безпосереднього спілкування з ним не можливо. Саме тому відкриті до діалогу та співпраці з асоціаціями і організаціями, які представляють інтереси українського підприємництва», – наголосив Олексій Любченко.

За його словами, ДПС з травня проводить низку заходів, спрямованих на припинення застосування тіньових схем та створення рівних умов для роботи легальних виробників. Значна увага приділяється аналітичній роботі та аналізу діяльності саме діяльності ризикових підприємств, які створюють нечесну конкуренцію на ринку.

Про ефективність проведеної роботи свідчать показники надходжень податку на додану вартість. Так, за 11 місяців поточного року ПДВ зріс на 41,8 % по відношенню до минулого року при падінні обсягів продажу майже на 5 %.

«Сьогодні ми забезпечуємо повне відшкодування ПДВ платникам. У січні – листопаді 2020 року при заявці понад 122 млрд грн було відшкодовано 128,7 млрд грн, тобто на 6 млрд грн більше від заявленого. Це означає, що відшкодовуються залишки, накопичені на 1 січня цього року. У грудні цього року ми передамо всі реєстри на відшкодування у повному обсязі і ця сума буде значна – понад 14 млрд грн», – підкреслив Олексій Любченко.

Олексій Любченко також відзначив важливість співпраці з УСПП, який є важливим партнером для податківців.

«Ми дякуємо представникам УСПП за продуктивну роботу, за дієву підтримку вітчизняного бізнесу. Я переконаний, що наша конструктивна співпраця буде такою ж і надалі», – зазначив Голова ДПС.

У свою чергу президент УСПП Анатолій Кінах наголосив на відкритості податкової служби, її готовності чути підприємців. Зокрема, було відзначено посилену системну роботу та аналітичний підхід у діяльності податківців. Він також запевнив, що і надалі УСПП залишиться партнером ДПС і ця співпраця буде поглиблюватися, особливо щодо боротьби з тіньовою економікою.

Досвід та підтримка іноземних партнерів – важливий елемент успішної податкової реформи, – Голова ДПС Олексій Любченко

Для побудови успішної, ефективної та дієвої служби надзвичайно важливим є досвід міжнародних партнерів та рекомендації іноземних експертів. Саме синтез найкращих напрацювань міжнародних колег та власних досягнень, адаптація та трансформація сучасних світових розробок дозволяє вивести на новий рівень функціонування податкової служби. Про це заявив Голова ДПС Олексій Любченко під час першої координаційної зустрічі з партнерами ДПС з розвитку.

Участь у заході взяли представники Податково-бюджетного Департаменту МВФ, Програми з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), Офісу технічної допомоги Департаменту казначейства США, Проєкту «Україна-Швеція»: Партнерство заради сучасної та ефективної податкової служби», Представництва ЄС в Україні, Посольства США в Україні та Посольства Швеції в Україні.

Очільник ДПС презентував іноземним експертам результати ключових реформ, які впроваджуються в податковій службі, розповів про досягнення та новації, а також плани на майбутній рік.

На сьогодні ДПС реалізовано масштабну структурну реформу з переходу до єдиної юридичної особи. Цей формат діяльності ДПС передбачений низкою документів, а також Листом про наміри до Міжнародного валютного фонду та Меморандумом про економічну і фінансову політику.

«Наразі йде системне оновлення податкової служби та планова інституційна реформа, що сприятиме суттєвому підвищенню ефективності роботи служби. Відбувається реформування не тільки форми, але й суті органу», – підкреслив Олексій Любченко.

Голова ДПС також зазначив, що одним з пріоритетів реформування податкової політики є спрощення процедур та здешевлення вартості податкового адміністрування за рахунок розвитку електронних сервісів.

«В цьому році проведено колосальну роботу. Нам довелося не лише надолужувати відставання в надходженнях до бюджету, допущених з початку року, але й перевиконувати їх, доводити свою спроможність працювати якісно та результативно. Більше того, ми вчасно проводили усі заплановані інституційні зміни, реалізували низку кадрових рішень. Вважаю, що команда податкової успішно виконує всі завдання, які перед Службою ставить Уряд, та впроваджує зміни, запит на які є у суспільства. Звісно, у досягненні результатів нам допомогла експертна підтримка наших партнерів», – підкреслив Олексій Любченко.

У свою чергу міжнародні партнери ДПС з розвитку відзначили готовність українських податківців до впровадження у діяльність Служби сучасних світових стандартів, відкритість та налаштованість на результат.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/445696.html

Інтернет-конференція начальника Головного управління

ДПС у Дніпропетровській області

Ганни ЧУБ

на тему «Одноразова компенсація –

державна допомога суб’єктам господарювання»

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляють, що 18.12.2020 на платформі ІА «Мост-Днепр» відбулася інтернет-конференція начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни ЧУБ на тему «Одноразова компенсація – державна допомога суб’єктам господарювання».

Ганна Чуб акцентувала увагу на тому, що легальна підприємницька діяльність позитивно впливає на розвиток всієї країни, забезпечує регулярні надходження як до місцевих бюджетів так і до державного бюджету, надає можливість громадянам отримувати роботу в Україні.

Податкова служба націлена на партнерські відносини з бізнесом, який працює у прозорому полі, залучає інвестиції, запроваджує нові робочі місця і сумлінно сплачує податки.

В умовах непростої ситуації, яка склалася у період поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, держава не стала осторонь, а підтримує своїх громадян і бізнес-спільноту.

Так, 10 грудня 2020 року набули чинності закони України, направлені на соціальну підтримку платників податків: Закон України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій»; закони України від 04 грудня 2020 року № 1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1071) та № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Закон № 1071 запровадив декілька форм соціальної допомоги платникам податків, а саме: одноразову матеріальну допомогу застрахованим особам, одноразову матеріальну допомогу суб’єктам господарювання та одноразову компенсацію суб’єктам господарювання.

На інтернет-конференції розглядались питання, пов’язані з отриманням одноразової компенсації суб’єктам господарювання.

Питання 1. Вітаю! У мене запитання: що таке одноразова компенсація суб’єктам господарювання?

Відповідь: Добрий день! Статтею 1 Закону № 1071 визначено, що одноразова компенсація суб’єктам господарювання – це одноразова виплата держави юридичним особам з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Питання 2. Добрий день! Хочу запитати: який розмір одноразової компенсації суб’єктам господарювання?

Відповідь: Добрий день! Сума одноразової компенсації суб’єкту господарювання розраховується як середнє значення сплачених ним сум єдиного внеску за десять місяців, що передували набранню чинності Законом № 1071. Розрахунок суми одноразової компенсації здійснюється шляхом ділення суми єдиного внеску, сплаченої за десять місяців, що передували набранню чинності Законом № 1071, на десять.

Розмір суми одноразової компенсації суб’єктам господарювання розраховується територіальним органом ДПС за основним місцем обліку платника єдиного внеску відповідно до наданих повноважень.

Питання 3. Добрий день! Хто має право на одноразову компенсацію?

Відповідь: Вітаю! Право на отримання одноразової компенсації мають юридичні особи у разі, якщо на 31 жовтня 2020 року їх основний вид економічної діяльності відносився до переліку основних видів економічної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Питання 4. Вітаю! У підприємства є податковий борг із сплати єдиного внеску, чи зможе такий суб’єкт господарювання отримати одноразову компенсацію?

Відповідь: Добрий день! Ні, не може, так як нормами статті 4 Закону № 1071 встановлено, що одноразова компенсація суб’єктам господарювання не надається, якщо у такого суб’єкта на дату набрання чинності Законом № 1071 є заборгованість зі сплати єдиного внеску.

Питання 4. Добрий день! Мене цікавить питання: чи надається одноразова компенсація юридичній особі, яка припинила свою діяльність 15.12.2020?

Відповідь: Добрий день! Нормами Закону № 1071 встановлено, що одноразова компенсація суб’єктам господарювання надається юридичним особам, підприємницька діяльність яких на дату набрання чинності Законом № 1071, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, не припинена.

Питання 5. Вітаю! Як можна отримати одноразову компенсацію?

Відповідь: Добрий день! .Для отримання одноразової компенсації суб’єкт господарювання має подати в електронному вигляді заяву до податкового органу за місцем обліку його як платника єдиного внеску.

Така заява подається за формою та у Порядку надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання (далі – Порядок), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1234 «Про затвердження Порядку надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання, Порядку формування і ведення реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 302». Можливість подання заяви (форма J1392101) передбачена засобами ІТС «Електронний кабінет».

Заява для отримання компенсації суб’єктами господарювання подається до 21 грудня 2020 року.

Датою подання заяви є дата, зафіксована в першій квитанції, яка формується в автоматичному режимі в електронній формі та надсилається суб’єкту господарювання протягом операційного дня з підтвердженням отримання такої заяви.

Якщо подана заява не відповідає вимогам частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» та/або затвердженій формі, у якої відсутні або недостовірно заповнені обов’язкові реквізити, тоді у першій квитанції повідомляється про її неприйняття із зазначенням причин та пропонується суб’єкту господарювання подати нову заяву.

Заява розглядається територіальним органом ДПС протягом трьох робочих днів з дня її отримання. Перебіг трьох робочих днів розпочинається з дня, що настає за днем отримання такої заяви. У разі коли останній день строку розгляду заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на підставі поданих заяв формує Реєстр набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання (Реєстр).

Про результати розгляду заяви суб’єкту господарювання надсилається друга квитанція про внесення даних заяви до Реєстру, яка формується в автоматичному режимі в електронній формі та є підтвердженням внесення даних заяви до Реєстру. Квитанція надсилається на електронну адресу, з якої надійшла заява, а також розміщується в Електронному кабінеті.

Для виплати компенсації Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) відкриває в Державній Казначейській службі України (Казначейство) небюджетний рахунок за рахунком 38 «Рахунки, відкриті в системі електронного адміністрування податків» та доводить до відома ДПС інформацію про його реквізити.

ДПС забезпечує передавання інформації з Реєстру до Казначейства в хронологічному порядку отримання заяв.

На підставі отриманої від ДПС інформації з Реєстру Казначейство перераховує з небюджетного рахунка Мінекономіки кошти компенсації суб’єктам господарювання.

Ганна Чуб зазначила, що незважаючи на усі труднощі, з якими стикається сьогодні бізнес, він продовжуєте плідно працювати і наповнювати бюджет. Отже прийняття зазначених вище важливих законів має на своїй меті підтримати легальний бізнес під час пандемії і соціально захистити сумлінних платників податків, які забезпечують підґрунтя для розбудови нашої розвинутої та економічно сильної країни.

Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області висловила платникам слова вдячності за своєчасно і у повній мірі сплачені податки та побажала всім здоров’я, успіхів і процвітання.

Під час надання повідомлень за формою № 20-ОПП

застосовується принцип укрупнення інформації

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу платників, що наказом Міністерства фінансів України від 24.06.2020 № 323 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 606/34889) внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами.

Змінами п. 8.4 розділу VIII «Порядок обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням» доповнено новими абзацами.

Так, Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Під час надання повідомлень за формою № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за формою № 20-ОПП як узагальнена з типом об’єкта оподаткування «автомобільні транспортні засоби» та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування».

Закон України № 1071: на період карантину для закладів громадського харчування продовжено дію ліцензій на роздрібну торгівлю алкоголем

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома платників, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» внесено зміни, зокрема до ст. 18 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Так, змінами встановлено, що ліцензії закладів громадського харчування на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, термін дії яких закінчився під час карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, вважаються такими, що продовжують свою дію на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.

Крім того, під час карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, а також протягом трьох місяців після його/їх закінчення, до закладів громадського харчування, які мають ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, не застосовуються положення частини сорок сьомої, сорок восьмої та абзацу четвертого частини сорок дев’ятої ст. 15 Закону № 481.

Закон України № 1072: списання податкового боргу

без подання заяви платником податків

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема новим п. 2⁴.

Нормами вищезазначеного пункту встановлено, що контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.

Таке списання здійснюється без застосування положень ст. 101 ПКУ та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.

Положення п. 2⁴ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.

Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» до дати списання податкового боргу відповідно до цього пункту суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.

На списані відповідно до п. 2⁴ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» і до дати списання включно.

Списання податкового боргу згідно з п. 2⁴ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.

На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до цього пункту, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Платники, які не є роботодавцями, не зобов’язані сплачувати єдиний внесок на весь період позбавлення їх волі в районах проведення АТО (ООС)

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) внесено зміни до п. 9⁸ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), згідно з якими платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначені ст. 4 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями, звільняються від виконання обов’язків, визначених частиною 2 ст. 6 Закону № 2464, на весь період їх незаконного позбавлення волі в районах проведення антитерористичної операції (АТО) та/або операції Об’єднаних сил (ООС) та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях не тільки за заявою члена сім’ї, а і за заявою, поданою безпосередньо платником єдиного внеску, після його визволення та/або після закінчення його лікування (реабілітації), що підтверджується даними державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, про незаконне позбавлення волі такого платника.

Також внесеними змінами передбачено строки подання такої заяви та документ, що підтверджує лікування (реабілітацію).

Заява платником єдиного внеску подається протягом 90 днів після його звільнення.

Якщо платник єдиного внеску перебуває на лікуванні (реабілітації) після звільнення, заява подається протягом 90 днів після закінчення його лікування (реабілітації).

Термін перебування на лікуванні (реабілітації) підтверджується відповідною довідкою (випискою) установи, в якій проводилося лікування (реабілітація) такої особи.

Олексій Любченко: ДПС послідовно йде назустріч легальному бізнесу

Голова ДПС Олексій Любченко та представники Американської торговельної палати в Україні обговорили питання оподаткування компаній з іноземними інвестиціями.

«Конструктивна взаємодія податкової служби та представників АСС сприятиме успішному впровадженню реформ податкового відомства, досягненню консенсусу інтересів держави і бізнесу. Ми завжди готові до ефективної комунікації, яка сприятиме створенню комфортного бізнес-середовища для іноземних партнерів та інвесторів нашої країни, розбудові її економіки», – підкреслив очільник ДПС.

Під час зустрічі сторони обговорили питання відшкодування податку на додану вартість. Так, зокрема, було відзначено, що ДПС оперативно відшкодовує платникам заявлені кошти. Більше того, податкова повертає не лише суму заявки, але й накопичені на 1 січня цього року залишки.

Також завдяки ефективній роботі податкової служби у напрямі боротьби з тіньовими схемами вивільняється простір для роботи «білого» легального бізнесу, який розширює свою діяльність і, відповідно, збільшує й сплату податків до бюджету.

Цікавилися представники АСС і реформуванням Офісу великих платників податків у рамках переходу до єдиної юридичної особи. Як відзначив очільник ДПС, на Офіс чекає велика реформа, будуть створені 5 центрів галузевої компетенції, що дозволить підвищити якість податкового супроводу великого бізнесу.

Обговорювалися також питання погашення податкового боргу, застосування реєстраторів розрахункових операцій, утилізації марок акцизного податку тощо.

«Податкова служба оперативно реагує на питання та заяви бізнес-спільноти, йде назустріч легальному бізнесу у питаннях нівелювання ризиків недобросовісної конкуренції, утверджуючи позицію ДПС як транспарентної сервісної служби», – наголосив Олексій Любченко.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/445905.html

Щодо декларування максимальних роздрібних цін

виробниками та імпортерами сигарил

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/445904.html повідомила, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) до п.п. 215.3.21п. 215.3 ст. 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни у частині запровадження з 01.01.2021 адвалорної ставки акцизного податку на сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 90).

Статтею 220 розділу VI ПКУ визначено особливості обчислення акцизного податку з тютюнових виробів за адвалорними ставками.

Відповідно до п. 220.1 ст. 220 розділу VI ПКУ виробниками та імпортерами тютюнових виробів здійснюється встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) (далі – МРЦ) шляхом декларування таких цін.

ПКУ визначено терміни подання декларації про максимальні роздрібні ціни (далі – Декларація) та запровадження максимальних роздрібних цін:

► Декларація подається виробником або імпортером підакцизних товарів (продукції) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж 10 та 25 числа місяця (п. 220.4 ст. 220 ПКУ);

► установлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на перелічені у декларації товари (продукцію) не пізніше ніж 10 числа запроваджуються з 15 числа місяця, в якому подається декларація, а установлені не пізніше ніж 25 числа – з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому Декларацію подано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і діють до їх зміни у порядку, встановленому ПКУ (п. 220.7 ст. 220 ПКУ).

Таким чином, для виконання норм ПКУ щодо запровадження з 01.01.2021 максимальних роздрібних цін на сигарили виробникам та імпортерам зазначених тютюнових виробів необхідно до 25 грудня 2020 року подати Декларацію про максимальні роздрібні ціни на сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 90).

Внесено зміни до Порядку ведення

Реєстру неприбуткових установ та організацій

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу на наступне.

Кабінет Міністрів України постановою від 16 грудня 2020 року № 1270 (далі – Постанова № 1270) вніс зміни до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 із змінами (далі – Порядок)

Постанова № 1270 розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro–vnesennya–zmin–do–poryadku–vedennya–reyestru–nepributkovih–ustanov–ta–organizacij–vklyuchennya–nepributkovih–pidpriyemstv–ustanov–ta–i161220-1270

До уваги платників податків!

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) на офіційному сайті за посиланням

https://www.treasury.gov.ua/ua/news/do–uvagi–platnikiv–podatkiv–zboriv–platezhiv–inshih–nadhodzhen–ta–platnikiv–yedinogo–vnesku–na–zagalnoobovyazkove–derzhavne–socialne–strahuvannya

повідомила, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» та до статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) з 01.01.2021 запроваджуються нові рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів та зарахування коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Звертаємо увагу платників податків, що з метою належної і своєчасної сплати податків, зборів, єдиного внеску та мінімізації нез’ясованих надходжень, Казначейство просить терміново звернутися до органів Державної податкової служби України за місцем реєстрації для отримання нових реквізитів рахунків.

При цьому Казначейство наголошує, що кошти, сплачені платниками на старі рахунки по зарахуванню податків, зборів та єдиного внеску, не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження.

Податківцями викрито обіг цінних паперів,

дохід від яких не відображено в податковому обліку

Податківцями встановлено факт здійснення операцій з низьколіквідними цінними паперами, емітованих суб’єктами господарювання, по яким Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийняті рішення про заборону торгівлі цінними паперами.

Реалізація зазначених цінних паперів здійснювалась із значною націнкою, яка по окремим операціям перевищувала вартість придбання в 50 тис. разів.

Однак дохід, отриманий від проведення зазначених операцій суб’єктом господарювання, в податковому обліку не відображено. Як наслідок, зазначені дії призвели до ймовірних втрат бюджету у розмірі понад 28 млн гривень.

Також реалізація низьколіквідних цінних паперів по завищеним цінам надала змогу контрагентам-покупцям сформувати штучні витрати для мінімізації податкових зобов’язань та створила передумови отримання організаторами можливості легалізації надприбутків.

Матеріали аналітичного дослідження, зібрані підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, передані до правоохоронного органу, за результатом розгляду яких зареєстровано кримінальне провадження за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України.

Проведено чергове засідання Громадської ради

при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Днями відбулось чергове засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада).

На засіданні розглядалось питання щодо змін у законодавстві стосовно:

► звітування платників, а саме: надання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річної фінансової звітності профспілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX;

► застосування реєстраторів розрахункових операцій відповідно до Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ.

Також акцентована увага на Законі України від 04 грудня 2020 року № 1071-IX, яким визначено форми соціальної підтримки застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів. Однією з таких форм є надання одноразової компенсації єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування суб’єктам господарювання – юридичним особам. Порядок її надання визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1234.

Під час засідання розглянуто питання лонгації діяльності Громадської ради до закінчення каденції у зв’язку із ліквідацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як юридичної особи, а також з урахуванням обмежень на період карантину щодо запобігання поширення коронавірусного захворювання, неможливістю створення нової Громадської ради з дотриманням відповідних процедур.

Учасниками засідання одностайно прийнято рішення стосовно доцільності пролонгації діяльності Громадської ради до завершення її каденції (два роки з дати створення).

Працівниками ЦОПів Дніпропетровщини

створено новорічну атмосферу для відвідувачів

Новий рік – це одне із свят, що об’єднує, та подія, яку протягом століть щорічно відзначають в усіх країнах і на всіх континентах, яку знають, люблять і з нетерпінням чекають.

Вже другий рік поспіль працівники центрів обслуговування платників (ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) готуються до новорічних свят, створюючи святковий настрій своїм відвідувачам – ЦОПи перетворюються на казкові приміщення.

У цьому році також проведено започаткований минулого року конкурс на найкращий новорічний ЦОП – «Святковий Новорічний Центр платників податків» (далі – конкурс).

У конкурсі приймали участь 37 центрів обслуговування платників ДПІ ГУ ДПС та Синельниківська ДПІ ГУ ДПС, де надаються адміністративні послуги. Податківці проявили неабиякі творчі таланти і створили атмосферу свята.

Урочистий захід, присвячений нагородженню переможців конкурсу, пройшов у форматі онлайн за участі начальника ГУ ДПС Ганни Чуб, в. о. начальника ГУ ДПС Валерія Леонова, начальника управління електронних сервісів ГУ ДПС Алли Свірської, заступника начальника управління – начальника відділу інформаційної політики та адміністрування субсайту ГУ ДПС Манушак Осипової, керівників ДПІ та фахівців ЦОПів Дніпропетровської області.

Переможцями стали ЦОПи Верхньодніпровської ДПІ ГУ ДПС; Нікопольської ДПІ ГУ ДПС; Правобережної ДПІ (ЦОПи Чечелівської, Новокодацької та Центральної ДПІ ГУ ДПС); Васильківської ДПІ ГУ ДПС та Вільногірської ДПІ ГУ ДПС. Вони отримали пам’ятні подарунки.

Начальник ГУ ДПС Ганна Чуб привітала учасників і переможців конкурсу, подякувала їм за активність і проявлені творчі здібності. Вона зазначила, що професіоналізм, любов до своєї справи і творчий потенціал – це ті якості, які притаманні всебічно розвинутій особистості. І, як показав конкурс, у податковій службі Дніпропетровської області таких особистостей немало.

Валерій Леонов відзначив креативність, яку проявили фахівці при оформленні приміщень.

Алла Свірська звернула увагу, що на сьогодні діяльність ЦОПів Дніпропетровщини забезпечують більше 220 працівників. ЦОПами надається 40 адміністративних послуг. Протягом січня – листопада 2020 року ЦОПами Дніпропетровської області надано 256 791 адміністративна послуга. При цьому, кількість послуг, отриманих в електронному вигляді, з кожним роком зростає.

Ганна Чуб привітала присутніх з наступаючим Новим Роком і Різдвом Христовим, побажала усім міцного здоров’я, щастя, гарного настрою, натхнення і успіхів у роботі в наступному році.

Учасники конкурсу подякували за теплі слова і запевнили, що відвідувачам ЦОПів створені комфортні умови для зручного отримання всіх необхідних послуг.

Фотоматеріали за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/fotogalereya/inshi-zahodi/8809.html

Відеоматеріал за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6958.html

Закон України № 1072: до доходу суб’єктів господарювання та ФОП

не включається державна соціальна допомога

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що 10.12.2020 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072).

Законом № 1072 підрозділ 8 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новими пунктами.

Так, згідно з внесеними змінами до складу доходу платника єдиного податку – юридичної особи не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова компенсація суб’єктам господарювання, відповідно до ст. 4 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (п. 6 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ).

До складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова матеріальна допомога застрахованим особам, що виплачується такому платнику за рахунок коштів державного бюджету відповідно до ст. 2 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (п. 7 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ).

Закон України № 1017: вимоги до програмних РРО

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що Закон України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017) вніс зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265).

Законом № 1017 викладено у новій редакції назву розділу III Закону № 265, а саме: «Розділ III. Обов’язкові вимоги до реєстраторів розрахункових операцій, їх технічного обслуговування та ремонту, а також до програмних реєстраторів розрахункових операцій».

Крім того, розділ ІІІ доповнено новою статтею 12¹, згідно з якою програмний реєстратор розрахункових операцій (програмний РРО) повинен забезпечувати відповідно до вимог п. 7 ст. 3 та ст. 5 Закону № 265 щодо роботи програмних РРО створення та передачу до фіскального сервера контролюючого органу електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, а також контрольної стрічки електронних фіскальних звітних чеків та іншої інформації, необхідної для обліку роботи програмних реєстраторів розрахункових операцій фіскальним сервером контролюючого органу.

Розподіл електричної енергії: визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що тимчасово, до 01 січня 2022 року, платники ПДВ, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» із змінами, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норми встановлені п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норма п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у п. 187.1 ст. 187 та у п. 198.2 ст. 198 ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 01 січня 2022 року.

Довідково: визначення терміну «касовий метод» наведене у п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що 01 грудня 2020 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.10.2020 № 649 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544», яким, зокрема, затверджено, зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).

Відповідно до абзацу другого п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Враховуючи вищевикладене, платникам податку на прибуток підприємств необхідно подавати Декларацію за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду – І квартал 2021 року.

Юрособа протягом одного календарного місяця придбала та продала легковий автомобіль: чи подається декларація з транспортного податку?

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.

Норми встановлені п.п. 267.1.1 п. 167.1 ст. 267 ПКУ.

Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автотранспорту встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» із змінами.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Якщо протягом одного календарного місяця відбулася державна реєстрація придбання та зняття з обліку (продажу) транспортного засобу однією юридичною особою, то для цієї юридичної особи дата початку сплати транспортного податку та дата припинення його обчислення збігаються – початок місяця, у якому набуто та втрачено право власності на об’єкт оподаткування.

Отже, для юридичної особи, яка протягом одного календарного місяця придбала у власність легковий автомобіль та продала його, обов’язок подання податкової декларації з транспортного податку та, відповідно, сплати податку не виникає.

Сервіс «Е-повернення» – спрощення процедури повернення

помилково та/або надміру сплачених платежів

Цифровізація органів ДПС, розвиток електронних сервісів, надання електронних довірчих послуг – це, перш за все, можливість отримання платниками податків всіх послуг у режимі онлайн, а також легкість та зручність сплати податків.

ДПС України розширює можливості електронних сервісів та продовжує робити їх ще доступнішими для користувачів – платників податків.

Так, Державною податковою службою України з метою спрощення процедури повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені запроваджено сервіс «Е-повернення».

Подання заяв про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені в електронному вигляді має багато переваг як для платників податків, так і для податкової служби, зокрема платники податків отримують:

● економію часу;

● зручність, простоту при використанні;

● підтвердження в електронному вигляді надання платником заяви на повернення помилково та/або надміру сплачених платежів;

● конфіденційність інформації.

Крім перелічених переваг у платників податків відсутня необхідність відвідувати податкову інспекцію.

Платники податків мають можливість 24/7, безкоштовно, дистанційно подати заяву на повернення коштів через Електронний кабінет, як з персональних комп’ютерів так і з смартпристроїв у «три кроки».

1. Для подання заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені в електронному вигляді платнику у головному меню Електронного кабінету в розділі «Заяви, запити для отримання інформації» із запропонованого переліку необхідно вибрати форму заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (J1302001 – для юридичних осіб та F130001 – для фізичних осіб).

2. У заяві необхідно заповнити реквізити, при цьому обов’язково необхідно зазначити наступне:

• назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;

• суму помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;

• дату або дати сплати, відповідно платіжних документів;

• напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів.

Додатково до заяви можна додати копії платіжних документів, на виконання якого помилково або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

3. Після заповнення запропонованих реквізитів заяви необхідно зберегти її, підписати кваліфікованим електронним підписом та відправити територіальному органу ДПС.

Повернення помилково та/або надміру сплачених коштів можливо лише протягом 1095 днів від дати їх сплати та за умови відсутності у такого платника податкового боргу по податках, зборах платежах.

Зміни у процедурах реєстрації платників ПДВ

Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2020 № 629, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.12.2020, внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення).

Змінами до Положення забезпечено реалізацію норм Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), що спрощують існуючі процедури реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ.

Що змінилося у процедурах реєстрації платників ПДВ:

1. Переведено у виключно електронний формат взаємодію між суб’єктами господарювання та контролюючими органами під час реєстрації платника ПДВ. Зокрема, із Положення виключено норму щодо можливості подання реєстраційної заяви платника ПДВ (далі – Заява) особисто фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи до контролюючого органу. Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію платником ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) Заяву засобами електронного зв’язку в електронній формі. Іншого способу подачі Заяви не передбачено.

2. Змінено формат заявлення новоствореними суб’єктами господарювання під час реєстрації бізнесу про своє бажання бути зареєстрованими платниками ПДВ. Так, новостворені суб’єкти господарювання замість подання державному реєстратору Заяви про добровільну реєстрацію платником ПДВ (як додатка до заяви про державну реєстрацію) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватись як платник ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця шляхом заповнення відповідного розділу про обрання системи оподаткування у заяві про державну реєстрацію. Відповідна заява (у сфері державної реєстрації) або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 05 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755).

3. Приведено у відповідність до Закону № 466 строк подачі Заяви у разі добровільної реєстрації платником ПДВ, а також у разі обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних (замість 20 календарних днів до початку податкового періоду).

4. Встановлено правила листування контролюючих органів із суб’єктами господарювання за результатами розгляду Заяв залежно від обраного суб’єктами господарювання способу взаємодії з контролюючими органами. Так, якщо особа обрала спосіб взаємодії з контролюючими органами в електронній формі через електронний кабінет, відмова в реєстрації або пропозиція надати нову Заяву про реєстрацію надсилається контролюючим органом до електронного кабінету. Якщо особа відмовилася від використання електронного кабінету або не визначила спосіб взаємодії з контролюючими органами, відмова в реєстрації або пропозиція надати нову Заяву надсилається на електронну адресу, з якої надійшла Заява.

При цьому відмова в реєстрації новоствореної особи платником ПДВ направляється контролюючим органом на електронну адресу, дані про яку містяться у заяві (у сфері державної реєстрації) або відомостях, отриманих контролюючим органом у порядку, встановленому Законом № 755. Якщо такі дані про електронну адресу відсутні, відмова в реєстрації направляється за місцезнаходженням (місцем проживання) новоствореної особи, дані про яке містяться у такій заяві (у сфері державної реєстрації) або відомостях.

5. Скасовано особливості реєстрації платником ПДВ юридичної особи, утвореної шляхом перетворення, залежно від дати державної реєстрації такої особи. Тобто незалежно від дати державної реєстрації особи, утвореної шляхом перетворення, у разі якщо така особа бажає здійснити перереєстрацію, то вона протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, подає до контролюючого органу Заяву з позначкою «Перереєстрація».

6. Спрощено процедури перереєстрації платників ПДВ. Зокрема, не передбачається перереєстрація у разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), а перереєстрація у зв’язку зі зміною найменування (крім перетворення) (ПІБ) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), здійснюється контролюючим органом без подання Заяви на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру.

7. Запроваджено автоматизовану процедуру анулювання реєстрації платника ПДВ за відповідних умов, що виключає вплив людського фактора при прийнятті управлінського рішення щодо такого анулювання. Анулювання реєстрації платника ПДВ проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, отриманих згідно із Законом № 755, або за даними реєстру платників єдиного податку про застосування суб’єктом господарювання спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість. Водночас, якщо на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру неможливо автоматично встановити дату анулювання реєстрації платника ПДВ, контролюючий орган самостійно визначає таку дату та приймає самостійне рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Водночас Державна податкова служба України інформує про те, що доопрацьовується програмне забезпечення щодо ведення реєстру платників ПДВ у частині автоматичної перереєстрації платників ПДВ та автоматичного анулювання реєстрації платників ПДВ на підставі відповідних відомостей з Єдиного державного реєстру та даних реєстру платників єдиного податку. До реалізації технічної можливості програмного забезпечення здійснювати зазначені процедури в автоматичному режимі будуть застосовуватися наявні процедури щодо ведення реєстру платників ПДВ.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/446062.html

ДПС запрошує взяти участь в опитуванні щодо наборів даних, які оприлюднюються у формі відкритих даних

Пресслужба Державної податкової служби України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/445988.html повідомила наступне.

Державна податкова служба України запрошує аналітиків, представників бізнес-середовища, громадськість та ЗМІ взяти участь в опитуванні щодо наборів даних, які ДПС оприлюднює у формі відкритих даних відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами.

Заповнити Анкету можна за лінком: https://forms.gle/8USCteNk6V7FK1VG7

Олексій Любченко: Наша мета – вивести відносини з платниками

на новий рівень довіри та партнерства

Актуальні питання, з якими звертаються представники бізнесу, а також плани подальшої взаємодії обговорив під час онлайн зустрічі Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко з представниками Європейської Бізнес Асоціації.

За півроку дії Комунікаційної податкової платформи в ДПС було проведено 4 масштабні зустрічі з представниками асоціації, під час яких оперативно знайдені шляхи вирішення системних питань.

«ДПС прагне створити для платників податків всі умови для того, щоб сумлінний бізнес розвивався та був захищений від нечесної конкуренції з боку тіньового. Для цього значно посилено аналітичну складову Служби», – наголосив Олексій Любченко.

За словами Голови ДПС, спостерігається покращення податкової дисципліни, про що свідчить збільшення сплати податків до бюджету. У свою чергу ДПС не тільки вчасно відшкодовує заявлені до повернення кошти, а й повертає накопичені на початок цього року невідшкодовані суми.

Олексій Любченко зазначив, що ДПС наразі працює над модернізацією системи податкового комплаєнсу, яка створить умови для мінімізації ризиків несплати податків, допоможе платникам уникнути найбільш поширених помилок у майбутньому, максимально спростить подання звітності та сплату податків.

«Наша мета – вивести відносини з платниками на новий рівень, який ґрунтується на довірі та партнерстві. У той же час від платників очікуємо прозорого ведення бізнесу та чесної сплати податків», – підкреслив Олексій Любченко.

Під час зустрічі сторони обговорили нові електронні сервіси для платників податків, питання відшкодування податку на додану вартість, роботи системи моніторингу ризиків при реєстрації податкових накладних, декларування та обчислення податку на прибуток для іноземних постійних представництв за поточний рік, реформування Офісу великих платників податків.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/446089.html

Юристи ДПС Дніпропетровщини відстояли

справи у судах на суму 3,7 мільярди гривень

Станом на 01 грудня 2020 року на розгляді у судах різних інстанцій за участі органів ДПС Дніпропетровської області перебувало майже 5,7 тис. справ різних категорій на загальну суму 12,1 млрд гривень.

З розглянутих судами протягом поточного року на користь органів ДПС Дніпропетровщини вирішено 1 039 справ на суму 3,7 млрд гривень.

Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків до територіальних органів ДПС Дніпропетровської області більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень.

Так, протягом 2020 року на розгляді у судах знаходилось 2 906 таких справ на суму 5,8 млрд гривень. З них судами розглянуто та вирішено на користь органів ДПС 452 справи на суму 940,2 млн гривень.

Податківцями виявлено схему ухилення від сплати земельного податку на загальну суму понад 7,9 млн гривень

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області під час проведення аналізу діяльності суб’єкта господарювання – виробника парових котлiв, встановлено факт заниження земельного податку, що призвело до ненадходження до бюджету обов’язкових платежів на загальну суму понад 7,9 млн гривень.

Податківцями встановлено, що посадовими особами підприємства-виробника з метою ухилення від сплати земельного податку до податкової звітності, яка надавалась до контролюючого органу, вносились недостовірні відомості нормативно-грошової оцінки власної земельної ділянки, загальною площею понад 4,6 га.

Матеріали аналітичного дослідження направлені до правоохоронних органів, за якими розпочато досудове розслідування у кримінальному проваджені, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 Кримінального кодексу України. Наразі триває слідство.

Внесено зміни до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що 23.12.2020 набрав чинності Закон України від 04 листопада 2020 року № 962-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» (далі – Закон № 962), крім окремих його норм.

Законом № 962, зокрема п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п.п. 140.4.8, відповідно до якого фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Також п. 140.5 ст. 140 ПКУ доповнено п.п. 140.5.16, відповідно до якого фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Крім того, п.п. «б» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 доповнено абзацом четвертим , відповідно до якого також не вважається додатковим благом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) сплачена закладом культури вартість товарів та послуг, а саме проїзду, проживання, харчування, охорони, страхування, медичного обслуговування, тренування, що пов’язані з участю такого платника ПДФО у створенні та показі (проведенні) культурних, у тому числі гастрольних, заходів, якщо це передбачено умовами договору з такими платниками податку.

Статтю 170 ПКУ доповнено новим п. 170.7¹.

Нормами п.170.7¹ встановлено, що:

► не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника ПДФО дохід у вигляді бюджетного гранту під час його нарахування (виплати, надання) на користь платника податків (п.п. 170.7¹.1 п. 170.7¹ст. 170 ПКУ).

► податковим агентом платника ПДФО під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді бюджетного гранту є надавач такого гранту.

Податкові агенти – надавачі бюджетних грантів у податковому розрахунку, подання якого передбачено підпунктом «б» п. 176.2 ст.176 ПКУ, відображають (за звітний квартал) суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді бюджетних грантів. При цьому у податковому розрахунку зазначаються відомості про укладені договори з надання бюджетних грантів та їх умови, у тому числі строк виконання договору, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи – платника податку, яка одержала бюджетний грант, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). Також зазначається інформація про факт використання платником податку бюджетного гранту або його частини за цільовим призначенням або порушення платником податків умов договору про цільове використання бюджетного гранту, про повне або часткове повернення платником податку бюджетного гранту на користь податкового агента – надавача бюджетного гранту (у разі такого повернення) (п.п. 170.7¹.2 п. 170.7¹ст. 170 ПКУ).

► у разі невключення податковим агентом – надавачем бюджетних грантів до податкового розрахунку інформації про порушення платником податку умов договору про цільове використання бюджетного гранту такий надавач бюджетного гранту зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим пунктом (п.п. 170.7¹.3 п. 170.7¹ст. 170 ПКУ).

► у разі якщо платником ПДФО допущено порушення цільового використання цільового гранту, платник податків зобов’язаний відобразити суму доходу, отриманого у вигляді бюджетного гранту (його частини), щодо якої допущено порушення відповідних умов договору про цільове використання гранту, у складі річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну податкову декларацію відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок з таких доходів (п.п. 170.7¹.4 п. 170.7¹ст. 170 ПКУ).

► у разі якщо платником ПДФО повернуто повністю чи частково бюджетний грант на користь надавача гранту (податкового агента) у звітному (податковому) році його виплати (надання), такий платник ПДФО має право у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, повідомити про це контролюючий орган з наданням копій документів, що підтверджують факт такого повернення. При цьому платник ПДФО звільняється від обов’язку відобразити таку частину виплаченого (наданого) та повернутого гранту у складі доходів у річній податковій декларації та сплатити податок з відповідних доходів.

У разі якщо платником ПДФО повернуто бюджетний грант на користь надавача гранту (податкового агента) повністю чи частково у календарному році, що настає за звітним (податковим) роком, у якому було включено відповідну суму гранту до річного оподатковуваного доходу, платник податків має право подати уточнюючу податкову декларацію та зменшити суму річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік на повернуту суму гранту, за умови надання копій документів, що підтверджують факт повернення відповідного гранту або його частини на користь надавача гранту (податкового агента) (п.п. 170.7¹.5 п. 170.7¹ст. 170 ПКУ).

Закон № 962 опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 22.12.2020 № 237.

До уваги платників ПДВ!

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)), платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Норми встановлені п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ (крім випадків, передбачених податковим законодавством). Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою (п 54.1 ст. 54 ПКУ).

Отже, якщо надані уточнюючі розрахунки до податкової звітності з ПДВ передбачають збільшення податкових зобов’язань, то платники ПДВ мають перерахувати необхідну суму на електронний рахунок. При цьому, суми штрафів визначені при поданні уточнюючого розрахунку у відповідності зі ст. 54 ПКУ сплачують до бюджету з поточного рахунку.

Членські внески, перераховані неприбутковій організації:

що з податком на прибуток підприємств?

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що не є платниками податку на прибуток неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені 133.4 ст. 133 ПКУ.

Перелік неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, визначено п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

Вимоги п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не поширюються на сплату банком обов’язкових зборів відповідно до Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями, а також на сплату платниками податку інших платежів, здійснення яких є обов’язковою умовою для проведення професійної діяльності відповідно до законодавства України.

1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та

2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.

Положення абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовується до безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, товарів, за умови, що такі товари були придбані за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.

Отже, якщо платник податку на прибуток сплачує неприбутковій організації, яка відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесена до Реєстру, членські внески на безповоротній основі, то такий платник зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму таких членських внесків у розмірі, що перевищує 4 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Податкова знижка: договори на отримання кредиту для

придбання (будівництво) житла зобов’язані відповідати певним умовам

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що податковою знижкою за 2019 рік платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) мають право скористатись до 31 грудня 2020 року включно.

Нормами п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Іпотечний житловий кредит – фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно до закону строком не менш як на п’ять повних календарних років для фінансування витрат, пов’язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини), що надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки) у заставу (п.п. 14.1.87 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи положення ПКУ право на податкову знижку щодо сплачених за іпотечним кредитом процентів мають платники ПДФО, в яких договори на отримання кредиту на придбання (будівництво) житла відповідають одночасно наступним умовам:

► у кредитному договорі має бути зазначено, що його видано на придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу;

► до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору;

► договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим;

► кредит має бути отриманий від банку;

► договір про іпотечний кредит укладено на термін не менше, ніж 5 років.

До уваги платників, які реалізують пальне!

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що порядок створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів – лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Реєстр), а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв’язку до контролюючих органів (далі – Порядок) затверджено постановою Кабінету міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 із змінами і доповненнями.

При цьому п. 12 Порядку зазначено, що формат даних, структура Реєстру та форма електронних документів для наповнення Реєстру визначаються Міністерством фінансів України.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 із змінами та доповненнями затверджено формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів – лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Формат), а також форми електронних документів для наповнення Реєстру:

► Довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі – Довідка 1);

► Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі – Довідка 2).

Надсилання довідок до Реєстру здійснюється наступним чином:

● основна Довідка 1 надсилається окремо щодо кожного акцизного складу пального одноразово;

● основна Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою;

● коригуючі довідки формуються і надсилаються протягом 3 календарних днів з дати виявлення помилки (помилок) у наданій у довідках інформації;

● коригуюча довідка подається не частіше одного разу на добу (п. 5 розділу ІІ Формату).

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області