ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Питання застосування РРО та ПРРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Днями за участі начальника Соборного відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлії Гришиної відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Застосування РРО та ПРРО».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Чи зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я?
Відповідь. Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Також, з 01.01.2021 відповідно до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону № 1017-ІХ) з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
Питання. Який порядок та термін реєстрації ПРРО?
Відповідь. Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Питання. Що таке електронний розрахунковий документ, створений ПРРО?
Відповідь. Електронний розрахунковий документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій – це документ, створений у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою.
Питання. Де контролюється час офлайн і як рахується?
Відповідь. Нормативно-правовими актами передбачено вимоги до програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), програмне рішення якого під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати контроль залишку часу протягом якого може тривати режим офлайн (36 годин підряд або 168 годин на місяць).
Час, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн, підраховується шляхом сумування таких періодів: від дати та часу, що зазначаються у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн».
Від дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками на фіскальному сервері Державної податкової служби (далі – фіскальний сервер) не реєструвались на фіскальному сервері у режимі онлайн-обміну розрахункові документи, отримані від цього ПРРО.
Питання. Яким чином здійснюється скасування реєстрації ПРРО?
Відповідь. Скасування реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа» шляхом виключення його з Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.
В окремих випадках реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером.

Способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через програмний РРО
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Зміни законодавства у оподаткуванні єдиним податком
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що 10.12.2020 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2», яким підрозділ 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено пунктами 6 і 7, відповідно до яких :
– до складу доходу платника єдиного податку – юридичної особи не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова компенсація суб’єктам господарювання, відповідно до статті 4 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (п. 6 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ);
– до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова матеріальна допомога застрахованим особам, що виплачується такому платнику за рахунок коштів державного бюджету відповідно до статті 2 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (п. 7 підрозділу 8розділу ХХ ПКУ).

Питання декларування доходів громадян, отриманих у 2020 році під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Днями за участі в.о. начальника Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анжеліки Куликової відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Декларування доходів громадян, отриманих у 2020 році».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. У яких випадках у громадянина виникає обов’язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи?
Відповідь. Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:
– доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо.;
– доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;
– іноземного доходу;
– та в інших передбачених Податковим кодексом України випадках.
Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника податку на доходи фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
– від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
– виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Податкового кодексу України;
– від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок та військовий збір;
– у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України.
Питання. Чи повинна ФО при наданні податкової декларації про майновий стан і доходи надавати довідку про отримані у звітному році доходи з метою використання права на податкову знижку?
Відповідь. Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.
При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.
Питання. Чи має право на податкову знижку фізична особа-підприємець, яка є найманою особою та отримує дохід у формі заробітної плати?
Відповідь. Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.
Згідно із п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Враховуючи викладене, право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Питання. Які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, має подати фізична особа до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки, щодо суми коштів, сплачених за навчання?
Відповідь. Фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.
Питання. Які граничні строки подання декларації про майновий стан і доходи для громадян?
Відповідь. Для громадян, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані подати податкову декларацію граничний строк подання до 30.04.2021 включно.
При отриманні іноземних доходів: у разі відсутності у платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Податкового кодексу України, то згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. Заява подається до 01.05.2021 (граничний термін подання декларації).
Слід зазначити, що для громадян, які мають право на податкову знижку граничний строк подання податкової декларації до 31.12.2021 включно.

Порядок сплати земельного податку фізичною особою у рік придбання земельної ділянки
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувається після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок.
Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:
розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;
розміру ставки земельного податку;
нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Отже, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення такій фізичній особі. Податок підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У 2020 році до місцевих бюджетів фізичними особами
сплачено 93,3 млн грн транспортного податку
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/448606.html повідомила про наступне.
Успішність влади на місцях значною мірою залежить від обсягу фінансових ресурсів, якими вона володіє для виконання державних функцій.
Місцева влада, завдяки заходам опосередкованого впливу, таким як створення робочих місць, підвищення інвестиційної привабливості території, здійснення належного контролю за використанням природних ресурсів, запобігання виплат «в конвертах» тощо, здатна забезпечити зростання доходів місцевих бюджетів.
Збільшення податкових доходів місцевих бюджетів відбувається за рахунок місцевих податків і зборів, зокрема, транспортного податку.
Так, протягом січня-грудня 2020 року фізичними особами – платниками транспортного податку до місцевих бюджетів сплачено 93,3 млн гривень.
ДПС здійснює адміністрування податку на майно, яке придбавається громадянами, зокрема, це стосується і елітних транспортних засобів.
Протягом 2020 року 843 громадянами було придбано 855 легкових автомобілів 2020 року випуску, середньоринкова вартість яких становить понад 1 771,1 тис. грн, у тому числі 151 транспортний засіб вартістю понад 3 млн грн. Четверо з цих громадян подали декларації про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру за 2019 рік до НАЗК.
Цей факт звертає на себе увагу, оскільки опосередковано свідчить про фінансову спроможність громадян. Підвищення фінансових можливостей громадян є позитивом.
Оскільки однією з основних функцій Служби є контроль за своєчасністю, достовірністю та повнотою сплати податків, тому важливо, щоб з усіх оподатковуваних доходів громадян були своєчасно сплачені податки.
Обов’язок сплати податків громадянами визначений Конституцією та законами України. Своєчасна сплата податків дозволить громадянам вільно використовувати наявні кошти, в тому числі для придбання предметів розкоші.
ДПС у рамках виконання функцій з реалізації податкової політики ініціює перед Мінекономрозвитку питання розширення бази оподаткування транспортним податком. Проте такі моделі авто Mclaren як 720 S, 570 S, 540 C, орієнтовною вартістю понад 200 тис. дол., на офіційному вебсайті Мінекономрозвитку у 2020 році відсутні, а тому не були об’єктами оподаткування.

Як платнику дізнатися реквізити нових бюджетних рахунків
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома платників.
ДПС повідомляє, що актуальні реквізити бюджетних рахунків розміщені на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС та на вебсторінках територіальних органів ДПС за адресою: https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki.
Дії платника:
► на офіційному сайті ДПС в рубриці «Бюджетні рахунки» вибрати регіон (область чи місто), до якого відноситься територіальна громада, в якій платник стоїть на податковому обліку (основне/неосновне місце обліку);
► в електронному файлі «Реквізити рахунків для сплати податків, зборів, платежів» формату xls за допомогою фільтрів знайти відповідний населений пункт та вид податку;
► використати реквізити нових бюджетних рахунків при заповненні розрахункового документу на сплату податків до бюджету.
Крім того, звертаємо увагу, що платник має можливість дізнатися про реквізити нових бюджетних рахунків для сплати саме цим платником у вкладці «Стан розрахунків з бюджетом» Електронного кабінету. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/448554.html

До уваги платників акцизного податку!
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/447749.html щодо виконання норм Закону України від 17 грудня 2020 року № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (в частині акцизного податку.
Щодо виконання норм Закону України від 17.12.2020 № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» в частині акцизного податку
31 грудня 2020 року опублікований Закон України від 17.12.2020 № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (далі – Закон № 1117).
Законом № 1117, зокрема, внесено зміни до підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які регулюють питання, пов’язані з віднесенням з 23.05.2020 відповідно до Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) палива рідкого, на основі газойлів (дизпаливо), а також розчинників або розріджувачів на основі метанолу, до підакцизного пального, в частині:
► порядку врахування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) залишків такого пального, які утворилися на 23.05.2020 року.
Відповідно до змін, внесених Законом № 1117, платники, визначені у підпунктах 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, мають право:
► до 31 грудня 2020 року – подати заявку на поповнення обсягів залишку пального станом на 23 травня 2020 року. У підпунктах 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ визначено умови подання таких заявок на поповнення обсягів залишку пального (а саме, без сплати акцизного податку за умови подальшого використання пального тільки для власного споживання або промислової переробки, зі сплатою акцизного податку – для пального, яке використовується в інших цілях);
► до 15 січня 2021 року (включно) скласти та зареєструвати акцизні накладні на загальні обсяги пального, використаного у період з 23 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно для власного поживання та/або промислової переробки або реалізованого у цей період, за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД і зареєструвати такі акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
У зв’язку з набуттям чинності Законом № 1117 з 01 січня 2021 року (тобто після закінчення визначеного терміну подання заявок на поповнення обсягів залишку пального станом на 23 травня 2020 року) повідомляємо про подовження терміну подання заявок на поповнення обсягів залишку пального станом на 23 травня 2020 року відповідно до підпунктів 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ до 15 січня 2021 року (включно).
При цьому в заявці на поповнення (коригування) залишку пального, поданій відповідно до підпунктів 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ зазначається:
► тільки один код пального згідно з УКТ ЗЕД (тобто заповнюється один рядок таблиці);
► умова оподаткування або «5» (якщо заявка подана без сплати акцизного податку), або «0» (якщо заявка подана зі сплатою акцизного податку).
В подальшому при власному споживанні чи промисловій переробці, або у випадку втрат пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до підпунктів 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ без сплати акцизного податку (умова оподаткування «5»), складається акцизна накладна форми «П» у одному примірнику з врахуванням наступних особливостей:
► у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «1» (власне споживання чи промислова переробка) або «2» (втрачене, зіпсоване, знищене пальне;
► у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається ознака щодо умов оподаткування «5»;
► у лівій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, що реалізує пальне;
► у правій частині акцизної накладної у рядку «Особа – отримувач пального» зазначається «Неплатник», а до рядка «юридична особа – код за ЄДРПОУ отримувача пального; договір про спільну діяльність – реєстраційний обліковий номер; для фізичної особи – прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» вноситься умовний код «1000000000».
Якщо у платника виникає необхідність переміщення пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до підпунктів 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ без сплати акцизного податку (умова оподаткування «5»), з акцизного складу, зазначеного у такій заявці, на інший акцизний склад або акцизний склад пересувний, на такі операції складається акцизна накладна форми «П» у двох примірниках з врахуванням наступних особливостей:
► у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «0» та умови оподаткування «5»;
► у лівій та правій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, яка одночасно є особою, що реалізує пальне та отримує пальне.
Підпунктом 34 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ:
► визначено платників та види пального, на яких поширюються норми вказаного підпункту;
► платникам, якими було подано заявки на поповнення обсягів залишку пального зі сплатою акцизного податку (до прийняття змін до ПКУ щодо подання таких заявок без сплати акцизного податку), надано можливість здійснити в СЕА РПСЕ відповідні коригування та скористатися правом подання заявки на поповнення обсягів залишку пального без сплати акцизного податку;
визначено механізм такого коригування.
Звертаємо увагу, що у випадку здійснення платниками коригувань в СЕА РПСЕ відповідно до підпункту 34 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ, заявки на поповнення обсягів залишку пального станом на 23 травня 2020 року без сплати акцизного податку можуть бути подані такими платниками тільки до 15 січня 2021 року (включно).

Відеокоментар начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Гaнни для телеканалу: про актуальне
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
Днями, керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Чуб Гaннa в онлайн режимі надала коментар 24 телеканалу щодо важливості сплати податків.
Під час спілкування з представниками телеканалу обговорювались питання щодо ролі податків у наповненні бюджету, втрат бюджетів у результаті несплати податків, а також шляхи виведення економіки із «тіні».
Начальник ГУ ДПС акцентувала увагу на значних втратах бюджету за рахунок «тіньової» заробітної плати та зупинилась на результатах проведеної у минулому році роботи податкової служби області за напрямком детінізації зарплати.
Для сучасного українського суспільства питання соціальної справедливості – у пріоритеті. Соціальна справедливість – це забезпечення однакових умов для бізнесу та громадян, зокрема, гідна оплата праці та впевненість у завтрашньому дні. Кожний зобов’язаний усвідомити, що офіційне працевлаштування гарантує економічне зміцнення держави, і як результат – належний соціальний захист.
Податкова служба – це служба сервісна, яка надає якісні та зручні послуги платникам податків. Значна увага приділяється роз’яснювальній роботі, спрямованої на підвищення податкової культури платників, особливо молоді – майбутнього успішної країни.
«Сплата податків – це конституційний обов’язок кожного, це єдиний шлях до економічно розвиненої країни», – підсумувала начальник ГУ ДПС Чуб Гaннa.

Сервіс «Пульс» ДПС України
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що сервіс ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00-до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Змінено мінімальну роздрібну ціну на українські вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані)
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що 15.01.2021 оприлюднено текст постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 2021 року № 17 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957» (далі – Постанова № 957), згідно з якою мінімальна роздрібна ціна на українські вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані) зімнеться.
Постанову № 957 розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-30-zhovtnya-2008-r-t130121

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом: в яких випадках він припиняється?
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що відповідно до змін, внесених Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», які набрали чинності 07.11.2020, ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 42.6.
Згідно з вищезазначеним пунктом електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів № 851 та № 2155.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:
► отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;
► отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;
► отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
► наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;
► наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Закон України № 1072: соціальна допомога не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072) підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новими пунктами 15, 16 і 17.
Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається дохід у вигляді одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, що виплачується (надається) такому платнику податку за рахунок коштів державного бюджету відповідно до статті 2 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (п. 15 підрозділу 1 розділу XX ПКУ).
Також до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включається дохід, виплачений (наданий) роботодавцем за рахунок коштів одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, що виплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до статті 3 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (п. 16 підрозділу 1 розділу XX ПКУ).
Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також суми пені та штрафів, нараховані на ці суми недоїмки, списані платнику єдиного внеску відповідно до пункту 915 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (п. 17 підрозділу 1 розділу XX ПКУ).

Закон України № 1071 щодо страхового стажу платників
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1071) розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1058) доповнено, зокрема п. 148.
Нормами вищезазначеного пункту визначено, якщо у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), в осіб, які визначені у пунктах 2 і 3 статті 11 Закону № 1058 та здійснюють економічну діяльність, основний вид якої тимчасово зупинений рішенням Кабінету Міністрів України, внаслідок здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, сума сплачених внесків за відповідний місяць є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей місяць до страхового стажу зараховується як повний місяць за умови здійснення у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожен відповідний місяць за формулою:
ТП = Св / В, де:
ТП – тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св – сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць;
В – мінімальний страховий внесок, визначений абзацом першим п. 148 Закону № 1058.

На офіційному вебпорталі ДПС розміщено форми документів, які застосовуються користувачами ПРРО
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/formi-prro/) за посиланнями:
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm,
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm
розміщено форми, які застосовуються користувачами програмних РРО для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО, а також під час застосування ПРРО, а саме:
– J/F 1316602 – Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій. Форма № 1-ПРРО;
– J/F 1316701 – Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій. Форма № 2-ПРРО;
– J/F 1316801 – Повідомлення про відкриття зміни програмним реєстратором розрахункових операцій. Форма № 3-ПРРО;
– J/F 1316901 – Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером. Форма № 4-ПРРО;
– J/F 1391801 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО).

До уваги платників єдиного внеску!
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/448839.html повідомила, що відповідно до абзацу третього частини 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) 19 січня 2021 року спливає граничний термін сплати єдиного внеску за IV квартал 2020 року фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність та членами фермерських господарств єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Законодавством про єдиний внесок визначено єдині умови щодо сплати єдиного внеску зазначеними платниками у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» було визначено, що мінімальна заробітна плата з 01 вересня 2020 року становить 5 000,00 грн, відповідно мінімальна сума єдиного внеску на місяць складає 1 100,00 грн, за IV квартал 2020 року – 3 300 гривень.
Водночас, відповідно до пунктів 910 та 916 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, і належать до першої групи платників єдиного податку та фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами, зокрема, за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року за себе.
Такі платники можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного за вказаний період в розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Надходження ЄСВ за 2020 рік
на 955,2 млн гривень перевищили минулорічний показник
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Протягом 2020 року надходження від платників податків Дніпропетровщини по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) склали 16 млрд 917,2 млн гривень.
Цей показник на 955,2 млн грн перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску.
Фактичні надходження єдиного внеску протягом грудня 2020 року склали 1 млрд 813,4 млн гривень. В порівнянні з відповідним періодом минулого року ця сума більше на 246,2 млн грн, або на 15,7 відсотків.
Станом на 01 січня 2021 року згідно інформаційної бази Головного управління ДПС у Дніпропетровській області кількість платників єдиного внеску становить 369,7 тисяч.

Закон України № 466: визначення контрольної іноземної кампанії (КІК)
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466) Податковий кодекс України (далі – ПКУ) доповнено ст. 392.
Так нормами ст. 392 ПКУ встановлено, що контрольованою іноземною компанією (КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених ПКУ.
Юридичною особою може визнаватися корпоративне утворення (об’єднання) або організація, наділена правом володіти активами, мати права та обов’язки та здійснювати діяльність від власного імені та незалежно від засновників, учасників або форми власності. Наявність у КІК статусу юридичної особи визнається відповідно до законодавства її реєстрації.
У випадках, передбачених ст. 392 ПКУ, до КІК може прирівнюватися іноземне утворення без статусу юридичної особи.
Утворенням без статусу юридичної особи визнається утворення, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, яке відповідно до законодавства та/або документів, що регулюють її діяльність (особистого закону), має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів або інших вигодоотримувачів.
Утворення без статусу юридичної особи можуть включати, зокрема, але не виключно, партнерства, трасти, фонди, інші установи та організації, створені на підставі правочину або закону іноземної держави (території). До утворень без статусу юридичної особи прирівнюються особи – нерезиденти, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, які відповідно до особистого закону не є юридичними особами.
З урахуванням положень ст. 392 ПКУ контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.
Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у КІК реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з п. 392.1 ст. 392 ПКУ та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК.

Деклараційна кампанія 2021: граничні строки подання
податкової декларації про майновий стан і доходи
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що до 01 травня 2021 року проводиться Деклараційна кампанія 2021, яка розпочалась з початку 2021 року.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Строки подання податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація) різними категоріями фізичних осіб визначено Податковим кодексом України (далі – ПКУ) .
З урахуванням норм ПКУ Декларацію подають:
► до 09.02.2021 включно – фізичні особи – підприємці (ФОП) (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).
Важливо! У разі якщо ФОП (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької походження з України та іноземні доходи зазначаються в річній податковій Декларації, що подається у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.
► протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням.
Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
► до 30.04.2021 включно – громадяни, які відповідно до розділу IV ПКУ зобов’язані подати Декларацію, та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
► при отриманні іноземних доходів: у разі відсутності у платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, то згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. Заява подається до 01.05.2021 (граничний термін подання Декларації).
► до 31.12.2021 включно – громадянами, які мають право на податкову знижку.
► платники податків – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати Декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують дню виїзду.
З 01 січня 2021 року фізичні особи складають і подають Декларація за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 25 квітня 2019 року № 177 зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 липня 2019 року за № 728/33699.
Додатково інформуємо, що 01.01.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.12.2020 за № 1295/35578, п. 4 якого встановлено, що Декларація у редакції вищезазначеного наказу подається з 01 січня 2022 року.
Бланки Декларацій безоплатно надаються контролюючими органами платникам податку за запитом та є загальнодоступними для населення (п. 179.9 ст. 179 ПКУ).
Нагадуємо, що фізична особа – платник ПДФО подає Декларацію за звітний податковий період до контролюючого органу за своєю податковою адресою.
Податкова адреса платника податків – фізичної особи – це місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
У разі якщо платник ПДФО проживає не за місцем реєстрації (прописки) – Декларація подається до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.
У разі якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрована за іншою – Декларація подається до податкового органу за попередньою податковою адресою.
Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ податкова Декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):
● особисто або уповноваженою на це особою;
● надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
● засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Звертаємо увагу, що відповідальність за несвоєчасне подання податкової Декларації передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ та ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зміни до Декларації з податку на прибуток підприємств
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що 01.12.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.10.2020 № 649 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 листопада 2020 року за № 1143/35426 (далі – наказ № 649), яким:
► затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897;
► визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво» (далі – наказ № 544).
Наказ № 649 виданий з метою реалізації положень законів України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) (набув чинності 23.05.2020), від 30 березня 2020 року № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540) (набув чинності 02.04.2020) та від 14 липня 2020 року № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) (набув чинності 08.08.2020).
Наказом № 649 викладено у новій редакції, зокрема додаток ПН.
Додаток ПН доповнено відміткою щодо зазначення відомостей про відсутність у нерезидента статусу юридичної особи.
Змінами, внесеними Законом № 466 до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), визначено порядок обрахунку доходу нерезидента, який виплачується не у грошовій формі або якщо під час виплати доходу податок не був утриманий, та визначається за формулою:
Пс = СД * 100 / (100 – СП) – СД, де:
Пс – сума податку до сплати;
СД – сума виплаченого доходу;
СП – ставка податку, встановлена п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
У зв’язку із зазначеними змінами таблицю 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» (далі – Таблиця 1) доповнено графами 7 та 8 для відображення суми податку до сплати у разі виплати доходу у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок не було утримано з доходу під час його виплати.
Враховуючи зміни, внесені законами №№ 466, 786 щодо переліку доходів нерезидента до п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, перелік доходів нерезидентів із джерелом походження з України, які підлягають оподаткуванню у Таблиці 1 доповнено такими рядками:
– рядок 8 – прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб – резидентів;
– рядок 16 – дохід від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;
– рядок 24 – проценти, дохід (дисконт) або прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів або облігацій місцевих позик, або боргових цінних паперів, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями (крім прибутку нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів або облігацій місцевих позик, або боргових цінних паперів, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями), або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами відповідно до п.п. 141.4.10 п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
– рядок 30 – сума перевищення доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
– рядок 31 – сума вартості товарів (робіт, послуг) (крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
– рядок 32 – сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
– рядок 33 – виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Закон України № 1017: застосування РРО/ПРРО ФОП – «єдинниками»
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу фізичних осіб – підприємців (ФОП), що Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» запроваджено зміни щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)/програмних РРО (ПРРО).
Так, з 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО зобов’язані застосовувати ФОП – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які:
▼ реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту;
▼ реалізують ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
▼ реалізують лікарські засоби та вироби медичного призначення;
▼ надають платні послуги у сфері охорони здоров’я;
▼ перевищили у календарному році обсяг доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (у 2021 році граничний розмір складає 1 320 000 гривень).

До уваги платників плати за землю!
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).

Умови, за яких здійснюється зняття з обліку
платника податків за неосновним місцем обліку
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують про наступне.
Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юрособи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Враховуючи норму п. 7.5 розділу VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями, зняття з обліку платника податків за неосновним місцем обліку здійснюється у разі відсутності у останнього об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, у зв’язку з якими такий платник податків був взятий на облік за неосновним місцем обліку за умови:
► надходження (наявності) відповідних підтвердних документів;
► або у зв’язку із закінченням бюджетного періоду за умови сплати податків, зборів до бюджету на підставі службових документів контролюючого органу.
Інформація про зняття з обліку за неосновним місцем обліку вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

У 2021 році Державна податкова служба України
продовжить консультації в месенджерах
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
У рамках стратегії втілення інноваційних цифрових рішень Державна податкова служба України продовжить онлайн-консультування громадян у популярних онлайн-месенджерах Viber, Telegram. У 2020 році проєкт був запущений у пілотному режимі спільно з технологічним партнером ДПС, компанією Middleware Inc., на базі технологій Corezoid Hyperautomation Engine та Sender Communication Engine.
Окрім можливості звернутися за консультацією до податкової служби телефоном, громадяни мають можливість звертатися з питаннями в чатах. Месенджер Viber встановлений на 96 % смартфонів українців. Telegram встановлений на 47 % cмартфонів українців.
У 2020 році Державною податковою службою України надано 10 721 користувачу 13 835 консультацій у чаті через Viber (5 266), Telegram (4 597) та Sender (858).
Консультації в чаті мають здешевити вартість одного звернення для бюджету у порівнянні з телефонними дзвінками, а також дозволяють скоротити час на отримання громадянами відповідей на типові питання, допомагають комунікувати громадянам з податковою службою у більш зручний спосіб. Також користувачі можуть наприкінці діалогу у чатах оцінити якість надання консультації і кожна оцінка допомагає робити сервіс кращим. Мотивація працівників прив’язується до якості наданих консультацій, відповідно до стандартів ведення діалогу.
Не витрачайте час на телефонні розмови та очікування вільного працівника – переходьте до онлайн спілкування, використовуючи месенджери Viber, Telegram та Sender для отримання консультацій з питань оподаткування у Контакт-центрі Державної податкової служби України.
Перехід до чату «Контакт-центр Податкової» у Telegram тут: @DPS_ContactCenter_bot
Для використання чату у Viber та Sender скористайтесь переходом з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу https://zir.tax.gov.ua/
Запрошуємо до онлайн спілкування!
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/448971.html

Майже 3,7 млн платникам списано
податковий борг на загальну суму 1,2 млрд грн
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/448915.html повідомила про наступне.
Державною податковою службою України 21.12.2020 було проведено в автоматичному режимі списання податкового боргу платників податків, який обліковувався станом на 01.11.2020 та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання.
Основною умовою для списання була наявність у платника податків податкового боргу, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищував 3060,00 гривень.
За оперативними даними інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів, фактично списано такого податкового боргу по 3 млн 656 тис. платниках на загальну суму 1 187,4 млн гривень.
Списання зазначеного податкового боргу проведено на виконання вимог пункту 24 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, внесеного Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Оновлено положення про реєстрацію платників ПДВ
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що Міністерство фінансів України наказом від 21.10.2020 № 629 (далі – Наказ 629) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.12.2020 за № 1232/35515) затвердило зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 року за № 1456/26233.
Зміни запроваджено відповідно до статей 180 – 184 розділу V Податкового кодексу України з метою приведення у відповідність до Закону України від 16 січня 2020 року N 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами
Наказом № 629 уточнено порядок подання реєстраційної заяви. Та, реєстраційна заява платника ПДВ подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Новостворені суб’єкти господарювання можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватись як платник ПДВ під час державної реєстрації створення юрособи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця (ФОП). Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Крім іншого уточнено порядок взаємодії з контролюючими органами: якщо особа обрала спосіб взаємодії з контролюючими органами в електронній формі через Електронний кабінет, відмова в реєстрації або пропозиція надати нову заяву про реєстрацію надсилається контролюючим органом до Електронного кабінету. Якщо особа відмовилася від використання Електронного кабінету або не визначила спосіб взаємодії з контролюючими органами, відмова в реєстрації або пропозиція надати нову заяву надсилається на електронну адресу, з якої надійшла реєстраційна заява.
Відмова в реєстрації новоствореної особи платником ПДВ направляється контролюючим органом на електронну адресу, дані про яку містяться у заяві або відомостях, отриманих контролюючим органом у порядку, встановленому Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». Якщо дані про електронну адресу відсутні, відмова в реєстрації направляється за місцезнаходженням (місцем проживання) новоствореної особи, дані про яке містяться у такій заяві або відомостях.
Наказ опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.12.2020 № 101 і він також набрав чинності 28.12.2020.

Закон України № 1017:
зміни у податковому законодавстві та застосуванні РРО
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017) внесено зміни до податкового законодавства та у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
Законом № 1017, зокрема:
▼ до 01 січня 2022 року відтерміновано обов’язкове застосування РРО (програмних РРО) для фізичних осіб – підприємців (ФОП), які є платниками єдиного податку першої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для платників єдиного податку у розмірі, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування.
▼ до 01 січня 2022 року продовжено застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення окремих вимог закону щодо використання РРО (програмних РРО) під час проведення розрахункових операцій;
▼ виключено норми щодо механізму «кешбек»;
▼ встановлено граничні обсяги доходів, неперевищення яких є однією з умов застосування суб’єктами спрощеної системи оподаткування відповідних груп платників єдиного податку – визначається, з урахуванням встановленої законом розміру мінімальної заробітної плати (МЗП) на 01 січня податкового (звітного) року, а саме:
• перша група платників єдиного податку – 167 розмірів МЗП,;
• друга група платників єдиного податку – 834 розміри МЗП;
• третя група платників єдиного податку – 1167 розмірів МЗП;

До уваги платників ПДВ!
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
► порушення вимог законодавства в частині:
● обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
● цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
● обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
● здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
● здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
► порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.
Норми встановлені п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Отже, платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.
При цьому протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
Разом з тим звертаємо увагу, порушення вимог ПКУ щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Про застосування єдиного рахунку
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що з 01.01.2021 запроваджено єдиний рахунок для сплати податків.
Для переходу на сплату податків за допомогою єдиного рахунку, платнику необхідно:
► через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;
► отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
► надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.
Водночас, платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/не бюджетні рахунки.
Звертаємо увагу, що платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом року.
У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

Трансфертне ціноутворення: коли подається глобальна документація
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній (МГК), якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.
Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.
Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.
Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж МГК, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором.
У разі порушення таким платником податків терміну, визначеного абзацом третім п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (ПКУ), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право направити запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) за той самий період іншому платнику податків, що входить до складу тієї самої міжнародної групи компаній. При цьому перший платник податків не звільняється від виконання обов’язку з надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла).
Запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) платнику податків не направляється, якщо така документація вже надана відповідно до п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 ПКУ центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, будь-яким іншим платником податків, що входить до складу тієї самої МГК.
Норми встановлені п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

У 2020 році контакт-центром ДПС надано
відповіді на 908,2 тис. звернень платників
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/449093.html повідомила, що протягом січня – грудня 2020 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 908,2 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 879,9 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 13,1 тис. – електронною поштою і факсом, 1,4 тис. – з використанням автовідповідача та 13,8 тис. чатом в месенджерах.
Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, прав та обов’язків платників податків.
Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).
Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. З початку року фізичні та юридичні особи здійснили понад 3 млн відвідувань ЗІР.
База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – листопада 2020 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 1940 уніфікованих запитань-відповідей та внесено 1997 у новій редакції.
Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:
● з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;
● з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

Податківцями Дніпропетровщини виявлено реалізацію
«бренді виноградного» виробнику кондитерських виробів
без сплати акцизного податку
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено перевірки оптових складів виробника лікеро-горілчаних виробів.
У ході фактичної перевірки виробника встановлено оптову поставку «бренді виноградного», розлитого у тару, яка не передбачена чинним законодавством, та без її відповідного позначення марками акцизного податку встановленого зразка, чим порушено норми Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами (далі – Закон № 481).
Передбачені абзацом дев’ятнадцятим частини другої статті 17 Закону № 481 штрафні санкції за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка (200 відсотків вартості реалізованого товару) за результатами перевірки складають 15,8 млн гривень.
Додатково встановлено ймовірне заниження акцизного податку при реалізації «бренді виноградного» на суму 2,8 млн гривень.

Повідомлено про значення коефіцієнта індексації
нормативної грошової оцінки земель за 2020 рік
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома платників, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повідомила наступне.
Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ індекс споживчих цін за 2017–2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.
На підставі листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 22-28-0.222-171/2-21 від 06.01.2021 повідомляємо, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2020 рік становить 1,0.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять:
1996 рік – 1,703; 1997-й – 1,059; 1998-й – 1,006; 1999-й – 1,127; 2000-й – 1,182; 2001-й – 1,02; 2005-й – 1,035; 2007-й – 1,028; 2008-й – 1,152; 2009-й – 1,059; 2010-й – 1,0; 2011-й – 1,0; 2012-й – 1,0; 2013-й – 1,0; 2014-й – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 – для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06; 2017 рік – 1,0, 2018-й – 1,0 та 2019 рік – 1,0.
Нормативна грошова оцінка земель за 2002-й, 2003-й, 2004-й та 2006 рік не індексувалася.
Додатково повідомляємо, що згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Враховуючи те, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок за 2020 рік становить 1,0, у випадках відсутності внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у відповідності до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок не зміниться.
Інформація розміщена на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за посиланням
https://kyiv.land.gov.ua/info/derzhavna-sluzhba-ukrainy-z-pytan-heodezii-kartohrafii-ta-kadastru-povidomliaie-pro-znachennia-koefitsiienta-indeksatsii-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2020-rik/

Новації у застосуванні РРО
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять, що граничний обсяг доходів, який дозволяє фізичним особам – підприємцям (далі – ФОП) не застосовувати РРО (ПРРО) протягом 2021 року – 1 320 000 грн (встановлюється, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої на 1 січня звітного року і у 2021 році такий граничний дохід не повинен перевищувати 220 МЗП).
Крім того РРО (ПРРО) не застосовуються ФОП – платниками єдиного податку, які перебувають на першій групі спрощеної системи оподаткування. Такі платники єдиного податку обмежені видами діяльності, які може здійснювати ФОП (п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Для ФОП – «єдинників» п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ встановлено ПКУ види діяльності, здійснення яких, незалежно від річного обсягу доходу, вимагає застосування РРО.
Так, протягом 2021 року застосовувати РРО зобов’язані ті ФОП – «єдинники» другої – четвертої груп, які будуть здійснювати реалізацію:
► технічно – складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
► ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Статтю 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО) доповнено п. 14, відповідно до якого РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Нагадуємо, що з 01.08.2020 суб’єкт господарювання може обрати який РРО йому зручніше використовувати під час здійснення розрахункових операцій – класичний РРО чи ПРРО.
Програмне рішення від ДПС – доступне кожному на безкоштовній основі і розміщене на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланнями:
https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/
Звертаємо увагу, що передача даних від програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки. Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС. Роз’яснення щодо отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для програмних РРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/.
Здійснити реєстрацію ПРРО можна в електронному вигляді через Електронний кабінет або через Єдине вікно подання електронної звітності (код форми J/F 136602).

Закон України № 1072: до яких платників
не застосовуються положення п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1072) підрозділі 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено новим п. 23.
Нормами вищезазначеного пункту встановлено, що у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
Положення п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо:
► великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
► осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
► осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
► банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
► осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
► осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Закон України № 1072: коли податковий орган відмовляє у списанні сум недоїмки, штрафних санкцій і пені з єдиного внеску
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) які стосуються списання недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Так, підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 01 березня 2021 року:
а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;
б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464, – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Закон України № 962: про окремі особливості
у частині оподаткування ПДВ
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що Законом України від 04 листопада 2020 року № 962-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» (далі – Закон № 962) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема стосовно окремих особливостей в частині оподаткування ПДВ, які набрали чинності 01.01.2021.
Відповідно до внесених Законом № 962 змін:
► запроваджується знижена ставка ПДВ у розмірі 7 % до операцій з постачання послуг (абзаци четвертий – сьомий п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ) із:
● показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших» вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем’єр, культурно-мистецьких заходів (абзац четвертий п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ);
● показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об’єктів відвідувачами (абзац п’ятий п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ);
● розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху (абзац шостий п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ);
● тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010) (абзац сьомий п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ).
У разі якщо послуги, перераховані в абзацах четвертому – шостому п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, постачаються нерезидентами, і місце постачання таких послуг розташоване на митній території України, отримувач таких послуг нараховує ПДВ за ставкою 7 % (абзац перший п. 208.2 ст.208 ПКУ).
Застосування зниженої ставки ПДВ у розмірі 7 % до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), встановлене сьомим абзацом п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, запроваджується Законом № 962 тимчасово, до 01 січня 2023 року (п. 74 підрозділу 2 розділу XX ПКУ);
► запроваджуються нові та продовжується дія існуючих тимчасових пільг з оподаткування ПДВ
Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини (п. 197.25 ст. 197 ПКУ).
Пільга застосовується з 01 січня 2021 року. Обмежень в частині тимчасового застосування цієї пільги Законом № 962 не встановлено.
До 01 січня 2025 року продовжено дію пільги, встановленої п. 12 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, згідно з якою звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання національних фільмів, визначених Законом України «Про кінематографію», виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виробництва національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, з постачання робіт та послуг з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, а також з постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України, з постачання робіт та послуг із збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини.
До набрання чинності Законом № 962 дія пільги згідно з п. 12 підрозділу 2 розділу XX ПКУ обмежувалася 01 січня 2023 року;
► розширено перелік операцій, щодо яких згідно з п. 13 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, до 01 січня 2023 року, застосовується звільнення від оподаткування ПДВ, а саме з – 01 січня 2021 року до 01 січня 2023 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження, показу та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, демонстраторами, розповсюджувачами та/або організаціями мовлення (публічними сповіщувачами).
► тимчасово, на період з 01 січня 2023 року до 01 січня 2025 року, запроваджується звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання послуг зс демонстрування, розповсюдження та показу демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів та іноземних фільмів, які дубльовані, озвучені державною мовою на території України, за умови!, що такі національні фільми та іноземні фільми адаптовані відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху (п. 132 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
До 01 січня 2023 року пільга, встановлена п. 13 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, не застосовується.

Ганна ЧУБ: дякуємо платникам за сумлінну сплату податків – в ІА «Мост-Днепр» пройшла пресконференція очільниці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.
Днями в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулась пресконференція начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Чуб Ганни, присвячена підведенню підсумків роботи податкової служби регіону за 2020 рік.
Очільниця ГУ ДПС зазначила, що 2020 рік був особливим.
Чуб Ганна звернула увагу присутніх на тому, що у минулому році податкова служба проходила ще один крок реформування: створилась єдина юридична особа – ДПС України, яка запрацювала з 01.01.2021.
Незважаючи на карантинні умови, які вплинули на роботу бізнесу, за рахунок сумлінної сплати податків платниками Дніпропетровщини забезпечено зростання надходжень до бюджетів.
Так, протягом 2020 року до державного бюджету надійшло 22,3 млрд гривень, що на 374 мільйони гривень (або на 1,7 %) більше аналогічного періоду 2019 року.
До місцевих бюджетів зібрано 25 млрд гривень. Надходження зросли майже на 1 мільярд гривень (або на 3,7 %).
«Для нашої області, як потужного промислового регіону країни, завжди актуальним є екологічний стан довкілля, на який певною мірою впливає і сплата екологічного податку. Завдяки роз’яснювальній роботі у минулому році кількість платників екологічного податку зросла на 291 особу, а надходження збільшились майже на 37 мільйонів гривень», – констатувала Чуб Ганна.
Начальник ГУ ДПС зупинилась і на питанні легалізації заробітних плат. У період дії карантину протягом 2020 року на 8 тисяч збільшено кількість легалізованих найманих працівників. До бюджету додатково надійшло майже 600 мільйонів гривень ПДФО.
З урахуванням сьогодення податкова служба Дніпропетровщини переформувалась і сконцентрувалась на роз’яснювальній роботі, а саме: проведено значну кількість зустрічей з платниками у форматі он-лайн, організовано роботу мобільного Центру обслуговування платників (ЦОП).
Мета створення мобільного ЦОПу – це крок назустріч нашим платникам, особливо громадянам, які потребують обслуговування і не мають можливості спілкуватись безпосередньо з податковими органами або дистанційно.
Особливу увагу очільниця ГУ ДПС приділила сумлінній сплаті податків.
«Позитивно, що саме у фізичних осіб зростає податкова культура, спрямована на чесну та відповідальну сплату податків. Соціально справедливо, коли всі однаково розуміють необхідність сплати податків і сумлінно виконують ці зобов’язання перед державою.
Дякуємо платникам за добросовісне ставлення до сплати податків – джерела стабільного наповнення бюджетів. Це дуже схвально і ми сподіваємося, що у 2021 році така тенденція продовжиться», – відмітила Чуб Ганна.
Вона зауважила, що у минулому році для сумлінних платників державою була запроваджена соціальна допомога.
Завдяки наданим преференціям на сьогодні списано борг з єдиного внеску понад двом тисячам ФОПам на суму майже 59 мільйонів гривень. Крім того, 75 юридичних осіб Дніпропетровщини отримали одноразову компенсацію на відшкодування витрат по єдиному внеску на суму понад 2 мільйони гривень. Також більше ніж 186 тисячам платникам, які мають борг, що не перевищує 3 060 грн, здійснено його списання на 76 мільйонів гривень.
Підсумовуючи, Чуб Ганна ще раз подякувала добросовісним платникам за своєчасну сплату податків та зазначила: «Робота команди податківців області направлена на формування у платників податків стійкої громадської позиції, що податки мають сплачуватись добровільно. Конструктивна взаємодія держави, податкових органів і платників на принципах партнерства і довіри – це пріоритет у спільній праці, направленій на наповнення бюджету задля економічного процвітання всієї України».
Пресконференція пройшла у форматі діалогу. Представники ЗМІ отримали відповіді на питання, які їх цікавили.

У 2020 році до загального фонду держбюджету надійшло 68,4 млрд грн. акцизного податку з вироблених в Україні товарів
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.
За інформацією Голвного управління ДПС у Дніпропетровській області за січень – грудень 2020 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні товарів у сумі майже 68,4 млрд гривень. Фактичні надходження перевищили очікувані на 7,6 %. Додатково бюджет отримав понад 4,8 млрд гривень.
Порівняно з відповідним періодом 2019 року надходження зросли на 12,7 %, або на 7,7 гривень.
За грудень 2020 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні товарів у сумі майже 7,3 млрд гривень. Це на 26,1 %, або на 1,5 млрд грн більше очікуваних надходжень податку. Надходження податку у грудні перевищили відповідний показник попереднього року на 2,4 %, або на 167,4 млн гривень.
До спеціального фонду Державного бюджету України у січні – грудні 2020 року надійшло 12,1 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. Це на 3,9 %, або на 454,7 млн грн більше очікуваних надходжень податку.
Порівняно з відповідним періодом 2019 року надходження зросли на 45,5 %, або на 3,8 млрд гривень.
У грудні 2020 року до спеціального фонду Державного бюджету України надійшло 1,2 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. Це на 12,2 %, або на 129,0 млн грн більше очікуваних надходжень податку. Надходження податку у грудні перевищили відповідний показник попереднього року на 75,2 %, або на 507,4 млн гривень.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/449239.html
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Єдиний рахунок працює
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/449255.html повідомила наступне.
Понад тисячу платників податків вже виявили бажання сплачувати податки через єдиний рахунок.
Так, станом на 20.01.2021 до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, включено 1007 платників податків. Через єдиний рахунок вже сплачено 2,9 млн гривень.
Такий спосіб сплати податків є комфортним, оскільки скорочує платникам фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.
Через єдиний рахунок можна сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.
Нагадуємо, що єдиний рахунок для сплати податків запроваджено з 1 січня 2021 року. Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки.
Перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001.
Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.
Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/не бюджетні рахунки.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Нові Узагальнюючі податкові консультації – на сайті Міністерства фінансів України
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють про наступне.
За результатами роботи Експертної ради з питань підготовки Узагальнюючих податкових консультацій при Міністерстві фінансів України (Мінфін), Мінфін затвердив 19 січня 2021 року дві Узагальнюючі податкові консультації (УПК).
Наказом № 22 затверджено Консультацію щодо застосування окремих положень підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 та пункту 140.2 статті 140 Податкового кодексу України.
У чому суть?
Консультацію видано з метою усунення різнотлумачення при застосуванні положень вищезазначених пунктів Податкового кодексу України (ПКУ), які містять посилання на «фінансові установи та компанії, що займаються виключно лізинговою діяльністю», або «фінансові установи та компанії, що провадять виключно лізингову діяльність».
Що це дає?
Узагальнююча податкова консультація визначає, що застосування словосполучення «для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю», «для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність» та «до фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю» слід розуміти таким чином, що ці словосполучення містять посилання на дві окремі групи суб’єктів, які зазначено нижче:
фінансові установи;
компанії, що займаються виключно лізинговою діяльністю.
Іншим наказом № 23 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо перебування у Реєстрі неприбуткових установ та організацій комунальних некомерційних підприємств, які передають в оренду закріплене за ними майно.
У чому суть?
Цією консультацією надано роз’яснення щодо впливу порядку розрахунків між орендарем, орендодавцем (балансоутримувачем) та власником майна на дотримання комунальним некомерційним підприємством вимоги статті 133 ПКУ щодо перебування комунального некомерційного підприємства у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.
Що це дає?
Узагальнююча податкова консультація визначає, що у разі, коли відповідно до договору оренди комунального майна орендар самостійно розподіляє кожний черговий платіж за оренду майна і спрямовує відповідні частини орендної плати безпосередньо комунальному некомерційному підприємству (балансоутримувачу) та до бюджету територіальної громади, а комунальне некомерційне підприємство, в свою чергу, у складі свої доходів для цілей бухгалтерського обліку відображає одержану від орендаря частину орендної плати, яку в повному обсязі використовує для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, такий порядок розрахунків не є розподілом доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) такого підприємства. При цьому мають дотримуватися інші вимоги підпунктів 133.4.1 та 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПКУ щодо перебування такого комунального некомерційного підприємства у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.
Роз’яснення цих питань усуне неоднозначне трактування окремих норм податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З текстами УПК можна ознайомитись за посиланням. (https://mof.gov.ua/uk/set-of-summarizing-tax-consultations)
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

До уваги платників рентної плати
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що сума податкових зобов’язань з рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, визначена у податковій декларації, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
У 2021 році граничний термін сплати податкових зобов’язань вищезазначеними платниками припадає:
– за грудень 2020 року – на 01 лютого 2021 року;
– за січень 2021 року – на 02 березня 2021 року.
Звертаємо увагу платників рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, а також збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, на необхідність сплатити податкових зобов’язань:
– за грудень 2020 року – не пізніше 29 січня 2021 року;
– за січень 2021 року – до 26 лютого 2021 року.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Реєстрація РРО/ПРРО для ФОП, який надає послуги з використанням Інтернет іх власної квартири
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, якщо місце проживання фізичної особи – підприємця (ФОП) є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то ФОП відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України має подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, повідомивши про місце проживання як про об’єкт оподаткування, після чого на такий об’єкт може бути зареєстроване реєстратор розрахункових операцій (РРО) та/або програмний РРО (ПРРО).
Нагадуємо, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються ФОП, платниками єдиного податку другої – четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (1 320 000 грн), незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Для вищезазначених видів діяльності застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.
При цьому, відповідно до ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями передбачено, що РРО/ПРРО не застосовується у разі здійснення розрахунків за надані платні послуги у сфері охорони здоров’я у безготівковій формі (з рахунку на рахунок), через банківські установи, та виключно через сервіси переказу коштів або за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Карантин: алгоритм дій платника у разі отримання ЕДП у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України для отримання у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) необхідно:
1. Здійснити попередній запис до відповідного відокремленого пункту реєстрації (далі – ВПР) (режим роботи ВПР та засоби зв’язку опубліковані на офіційному інформаційному ресурсі Надавача у розділі «Контакти» (https://acskidd.gov.ua/contacts)).
Звертаємо увагу, що попередній запис здійснюється протягом дня на наступний робочий день (рекомендований час попереднього запису з 8 год. 15 хв. до 9 год. 00 хв.).
2. Підготувати необхідний перелік реєстраційних документів для отримання ЕДП, з яким можливо ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача (https://acskidd.gov.ua/etrusted-services), обравши відповідну категорію.
3. Прийти у відповідний ВПР на зазначений час (повідомлений працівником ВПР під час запису) з оригіналами документів для ідентифікації користувача та передачі необхідних для реєстрації документів (ВПР не надає послуги з копіювання, друку та заповнення реєстраційних карток, бланків та інших документів, а також не здійснює продаж або безоплатне надання захищених носіїв особистих ключів). При цьому надання ЕДП здійснюватиметься лише за наявності у клієнтів засобів захисту від респіраторних захворювань.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Закон № 466: хто та в який термін вперше подає контролюючому органу фінансову звітність разом з аудиторським висновком
Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), яким внесено зміни, зокрема, до п. 46.2 ст. 46 та п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, вищезазначеними змінами передбачено, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 966) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
► разом з податковою декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
► річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків).
Враховуючи, що вищезазначені зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23.05.2020 і граничний термін подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року.
Тобто платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
► разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період (2020 рік) звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
► річну фінансову звітність за 2020 рік разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня 2021 року.
У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що були подані разом з Декларацією за 2020 рік, та такі зміни вплинули на показники такої річної Декларації, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючу Декларацію до річної Декларації за 2020 рік у строк не пізніше 10 червня 2021 року.
Крім того, звертаємо увагу, що п. 49.4 ст. 49 ПКУ відповідно до внесених Законом № 466 змін передбачає, що фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями, від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.
Відповідні роз’яснення надані листом ДПС від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області