ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують.

Порядок скорочення та округлення вартісних і кількісних показників податкової накладної

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють.

Згідно із п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками, крім випадків, визначених Порядком № 1307.

Водночас п.п. 5 п. 16 Порядку № 1307 передбачено, що графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Тобто графа 7 розділу Б податкової накладної повинна містити цифрове значення, що має не більше двох знаків після коми. В окремих випадках, коли ціни (тарифи) затверджено відповідними рішеннями уряду, у графі 7 податкової накладної може зазначатися числове значення з більшою кількістю знаків після коми.

Підпунктом 9 п. 16 Порядку № 1307 визначено, що до графи 11 вноситься сума ПДВ.

Графа 11 розділу Б податкової накладної (графа 14 розділу Б розрахунку коригування) заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг допускається зазначення в цій графі показника з урахуванням арифметичного округлення до 6 знаків включно після коми.

Таким чином, вартісні показники податкової накладної повинні містити не більше двох знаків після коми (крім окремих випадків щодо показників граф 7 та 11).

При цьому Порядком № 1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної, а також правила округлення як вартісних так і кількісних показників, отриманих внаслідок розрахунку.

Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків I–IX розділу А податкової накладної.

Розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається вірним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знаку після коми округлення не призводить до збільшення такого знаку на «1» (одиницю).

Оподаткування доходу нерезидента – юридичної особи від продажу належного йому нерухомого майна, що розташоване на території України

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту (п.п. «д» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Відповідно дл п.п. 14.1.202 під продажем товарів розуміються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Статтею 334 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями визначено момент набуття права власності за договором, зокрема, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями.

Таким чином, дохід нерезидента від продажу належного йому нерухомого майна, розташованого на території України, підлягає оподаткуванню відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюється виплата такого доходу.

Підпунктом 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ визначено, що суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу «витягнутої руки». Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.

Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до положень ст. 39 ПКУ.

Таким чином, у разі виплати нерезиденту доходу від здійснення операцій з продажу розташованого на території України нерухомого майна, що є власністю такого нерезидента, через постійне представництво нерезидента, податок, визначений відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, не стягується у разі, якщо такий дохід (прибуток), який виплачує представництво нерезиденту, був оподаткований податком на прибуток при визначенні доходу (прибутку) з джерелом походження з України від провадження нерезидентом господарської діяльності через своє постійне представництво в Україні відповідно до п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Об’єкт та база оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи

Відповідно до п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з п. 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Абзацом першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 01 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

При цьому п. 5 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що індекс споживчих цін за 2015 та 2017 – 2023 роки, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи, застосовується із значенням 100 відсотків.

Слід зазначити, що оскільки нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи, то її зміна впливає на розрахунок суми податкових зобов’язань на поточний рік.

Для отримання інформації щодо нормативної оцінки земельних ділянок необхідно звертатися до територіальних підрозділів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) за місцем розташування земельних ділянок.

Документи, які необхідно подати до контролюючого органу для взяття на облік (реєстрації) інвестора (оператора) і угоди про розподіл продукції

Відповідно до п. 4.5 розд. IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588) для взяття на облік (реєстрації) інвестора (оператора) і угоди про розподіл продукції як платника податків інвестор (оператор) зобов’язаний протягом 10 календарних днів після реєстрації угоди або після набрання нею чинності подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку) такі документи:

– заяву за формою № 1-ОПП;

– копію зареєстрованої угоди про розподіл продукції;

– копію свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції.

Якщо багатостороння угода про розподіл продукції передбачає можливість реєстрації не лише оператора, але й інвесторів як платників податку на додану вартість за угодою, то податкові номери інвесторам за такою угодою надаються контролюючими органами за основним місцем обліку інвесторів на підставі отриманого від оператора рішення про реєстрацію всіх інвесторів як платників податку на додану вартість за угодою про розподіл продукції.

Інвестору (оператору) після взяття на облік угоди про розподіл продукції контролюючим органом видається (надсилається) Свідоцтво про реєстрацію інвестора та угоди про розподіл продукції як платника податків за формою № 4-УРП (додаток 3 до Порядку № 1588) (п. 3.10 розд. III Порядку № 1588).

Порядок проведення камеральної перевірки звітності по єдиному внеску

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) документальні та камеральні перевірки по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Підпунктом 19 прим. 1. 1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1, ст. 19 прим. 3 ПКУ функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Порядок проведення камеральних перевірок визначено ст. 76 ПКУ.

З врахуванням вимог ст. 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся звітність по ЄВ суцільним порядком. Згода платника ЄВ на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Звітність, подана платниками ЄВ, проходить арифметичний та логічний контроль.

Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності по ЄВ, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання – протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності.

Згідно з частиною шістнадцятою ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Тобто камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати ЄВ призначається без дотримання строків давності.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику.

Сплата податків – громадянський обов’язок чи вимушена повинність

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомлять.

Державна податкова служба України вітає відверту дискусію, яка розпочалася у суспільстві, щодо оподаткування доходів громадян, зокрема тих, хто отримує доходи в інших країнах. У цьому питанні ДПС стоїть на засадах, перш за все, чесності та рівності усіх перед законом.

Обов’язок сплачувати податки та збори визначено ст. 67 Конституції України: «Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом».

Так чому одна частина людей цей обов’язок сумлінно виконує, а інша – лише очікує від держави виконання соціальних гарантій, страхових виплат, достойної пенсії, критикує місцеву владу за відсутність дитячих садочків, неналежний ремонт в школах, лікарнях. І мало хто з них замислився над тим, а скільки саме вони віддали своїх податків на розвиток своєї країни?

На сьогодні в законодавстві чітко врегульований механізм щодо сплати податків. При отриманні доходів, зокрема, від особи, яка не є податковим агентом, та іноземних доходів, громадяни мають подати декларацію про майновий стан та доходи. Саме в ній визначається сума отриманих доходів та сума податків, визначених до сплати.

При цьому, якщо громадянин отримував доходи за кордоном, і сплатив податки там, то за умови надання таких підтверджуючих документів йому не доведеться сплачувати податки ще раз і в України. Для цього наша держава укладає Угоди про уникнення подвійного оподаткування з іншими країнами. За цими угодами, зокрема, для визначення права на пенсію Пенсійним фондом України може бути взято до уваги стаж роботи в іншій країні.

До таких країн належать держави колишнього Радянського союзу і держави СНД (Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Російська федерація, Молдова, Грузія, Азербайджан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекістан), держави Прибалтики (Латвія, Литва, Естонія), ближнього та далекого зарубіжжя (Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія, Іспанія, Португалія тощо). Повний перелік країн, з якими укладені угоди розміщено на сайті Пенсійного фонду України. Отже, подання декларації не тільки обов’язок для громадянина, але і захист його прав.

Для зарахування Україною страхового стажу, набутого за кордоном в державах, з якими укладено двосторонні угоди, громадянин України повинен офіційно (легально) працювати за кордоном (в деяких випадках не менш ніж певний період часу – рік) та сплачувати всі відповідні відрахування там, зокрема соціальний внесок.

Тобто, як бачимо, законодавчо виписані всі норми, що дозволяють людям, які працюють за кордоном і отримують там прибутки, залишатися доброчесними громадянами в своїй країні і дбати про розвиток того регіону, в який вони повертаються додому, в якому живуть їх батьки, вчаться їх діти, де вони самі знаходять притулок і захист.

Особливо це стало помітно під час запровадження карантину через коронавірусну хворобу.

Побудова економічно розвиненої держави залежить від усіх її громадян, їх активності і патріотизму в бажанні розвивати її, виконуючи свій громадянський обов’язок.

Але давайте подивимось на статистику.

Державний реєстр фізичних осіб (ДРФО) містить 44,1 млн записів щодо фізичних осіб. За виключенням зони АТО кількість осіб становить 37,6 мільон.

Протягом 2019 року 19,7 млн, або майже 45 відс. громадян отримали різноманітні доходи у сумі 2,0 трлн гривень.

Із загальної кількості фізичних осіб отримали виключно пасивні доходи 6,8 млн осіб, або майже 35 відс. у сумі 169,7 млрд грн (доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті).

Доходи у вигляді заробітної плати отримали 11,6 млн осіб у сумі 1 153,1 млрд грн (або 57,3 відс. від усіх отриманих громадянами доходів (2 013,3 млрд грн)).

Стосовно економічно активного населення (це вік 15 – 70 років) – не отримують доходи 13,3 млн осіб, при цьому 5,6 млн осіб, або 42 відс. не отримували доходи протягом останніх 10 років.

Щодо деклараційної кампанії – 2020.

Незважаючи на складну ситуацію, наші співвітчизники продемонстрували сумлінне ставлення до свого обов’язку. З початку року до контролюючих органів подано майже 600 тис. декларацій про майновий стан і доходи.

Загальний задекларований платниками податків дохід склав 104,4 млрд грн, що майже на 8,4 млрд грн, або на 9 відсотків більше ніж за аналогічний період минулого року.

Для ДПС головним є забезпечення дотримання податкового законодавства усіма учасниками податкових правовідносин.

Тому ми вважаємо за необхідне широку суспільну дискусію щодо тих податків, які ми усі сплачуємо. Суспільству можна домовитись про будь-які правила, але вони мають бути чесними і рівними.

Нам усім варто зрозуміти, що, не сплачуючи податки, ми обманюємо не абстрактну «державу», а один одного. Адже, якщо за державні послуги сплачує менше половини тих, хто ними користується, то про яку якість таких послуг може йти мова.

Тому ми вітаємо дискусію про податковий обов’язок перед суспільством, і готові її продовжувати.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/439149.html

Олексій Любченко: Ми впевнено рухаємось у напрямі забезпечення імплементації міжнародних зобов’язань України

Результати планів реалізації Програми з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) та першочергові заходи стали темою обговорення під час засідання Наглядового комітету цього проекту, яке відбулося 28 жовтня. Захід відбувся за участі експертів Представництва Європейського Союзу в Україні, Групи підтримки України при Європейській Комісії, Міністерства фінансів Литовської Республіки, представників Міністерства фінансів України, Державної митної служби України, Рахункової палати України та ДПС.

Від Державної податкової служби у діалозі взяли участь Голова ДПС Олексій Любченко, його заступники Наталія Калєніченко та Михайло Тітарчук, керівники структурних підрозділів.

Олексій Любченко підкреслив, що, незважаючи на кризові явища, викликані пандемією, завдяки підтримці європейських партнерів ДПС вдалося досягти значного прогресу у сфері податкового адміністрування та зміцненні інституційної спроможності служби.

«Ми впевнено рухаємось у напрямі забезпечення імплементації міжнародних зобов’язань України у рамках FATCA і плану дій BEPS, а також повноцінного впровадження у цьому році програмних РРО та єдиного рахунку для сплати податків», – наголосив Олексій Любченко.

Він також відзначив прогрес, якого вдалося досягти в реалізації масштабної структурної реформи з переходу ДПС до єдиної юридичної особи.

Олексій Любченко висловив вдячність Представництву Європейського Союзу в Україні за підтримку розвитку та реформ ДПС та запевнив у готовності до подальшої плідної співпраці.

Представники делегації ЄС, у свою чергу, відзначили прогрес у реалізації заходів з впровадження реформ у податковій сфері, зокрема, ефективні кроки щодо переходу роботи ДПС у формат єдиної юридичної особи, гармонізації податкового законодавства із законодавством ЄС, переходу до сучасних моделей управління людськими ресурсами, які діють в країнах ЄС.

Як оподатковується дохід членів виборчих комісій

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома, що в Україні триває виборчий процес і актуальним питанням на сьогодні для членів територіальних та дільничних виборчих комісій, які працюють на підставі цивільно-правових договорів, а також тих, що здійснюють повноваження не на платній основі, є оподаткування доходу у вигляді коштів, отриманих зазначеними членами виборчих комісій, а також відображення цього доходу у податковій звітності.

Сума винагороди, яка отримується головою, заступником голови, секретарем або в разі їх відмови іншими членами територіальної виборчої комісії, дільничної виборчої комісії на підставі укладеного цивільно-правового договору оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків. Цей дохід відображається податковим агентом у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «102».

При цьому у таблиці 6 Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування члени виборчої комісії, з якими укладені договори цивільно-правового характеру, відображаються з кодом застрахованої особи «64».

Крім того, оплата праці членів виборчих комісій (зокрема тих, що здійснюють повноваження не на платній основі) в день місцевих виборів, дні встановлення підсумків голосування та результатів місцевих виборів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід з відповідним оподаткуванням. Він відображається податковим агентом у податковому розрахунку ф. № 1ДФ під ознакою доходу «127».

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/439251.html

Нові формати для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами

в оновленому спеціалізованому клієнтському програмному забезпеченні

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу платників, що ДПС України оприлюднила на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.19.0 станом на 23.10.2020.

Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 р. по 23.10.2020 р. включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28. При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.19.0) (станом на 23.10.2020):

Нові версії документів:

З метою забезпечення отримання та обробки запитів щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС додано (з 01.11.2020 року):

F/J 1300204 – Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС;

F/J 1400204 – Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами.

Довідники:

Приведено у відповідність до еталонного довідника територіальних органів ДПС України:

spr_sti.xml – «Довідник податкових інспекцій» – станом на 23.10.2020.

До уваги платників ПДВ!

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що згідно з пунктом 2001. 5 ст. 2001 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ) платника ПДВ перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника ПДВ може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), над сумою податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді.

Відповідно до п. 2001. 6 ст. 200.1 ПКУ якщо на дату подання податкової звітності з ПДВ сума коштів на рахунку в СЕА ПДВ платника ПДВ перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник ПДВ має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника ПДВ, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з ПДВ та суму узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ.

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника ПДВ на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів після граничного терміну, встановленого ПКУ для самостійної сплати платником сум податкових зобов’язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Відповідно до п.п. 4 п. 10 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами, для перерахування до бюджету/на поточний рахунок зайво зарахованих коштів платнику ПДВ необхідно заповнити додаток 4 до декларації з ПДВ «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4)» (далі – додаток 4).

Отже, сума помилково (надміру) сплачених коштів на рахунок платника в СЕА ПДВ, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань з ПДВ за наслідками звітного податкового періоду та суму податкового боргу з ПДВ, може бути перерахована на поточний рахунок платника ПДВ лише за результатом подання додатку 4 у складі податкової декларації з ПДВ.

Платник податку на прибуток включений до Реєстру неприбуткових установ та організацій в середині кварталу звітного року: звітність

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що базовий податковий (звітний) період – період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених ПКУ, коли контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податку.

Норми встановлені п. 33.3 ст. 33 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для цілей ПКУ під терміном «базовий звітний (податковий) період» слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом ПКУ (п. 49.19 ст. 49 ПКУ).

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 137.4 ст. 137 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ (п.п. 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Платник податку на прибуток, який використовував базовий звітний (податковий) період квартал та включений до Реєстру неприбуткових установ та організацій в середині кварталу звітного року, при заповненні поля 2 Декларації зазначає базовий звітний період квартал та відповідний звітний (податковий) період застосування загальних правил оподаткування (І квартал, півріччя, три квартали). В такій Декларації платник податку зазначає показники діяльності, обраховані за період перебування на загальній системі оподаткування, та подає її разом з фінансовою звітністю за відповідний період – у строк, встановлений п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Витрати, понесені у зв’язку з придбанням товарів у ФОП – платників

єдиного податку, враховуються при визначенні доходу «незалежника»

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).

ПКУ не передбачено обмежень щодо включення фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку.

При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.

За якими кодами бюджетної класифікації сплачується

рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів?

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів:

● 13010100 «Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування»;

● 13010200 «Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування)»;

● 13010300 «Надходження сум реструктурованої заборгованості рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів».

Закон України № 466: відшкодування моральної шкоди та ПДФО

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема внесено зміни до п.п. 164.2.14 ст. 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23.05.2020).

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:

► сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Отже, з 23.05.2020 звільняється від оподаткування ПДФО відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року, або у розмірі, визначеному законом.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/439230.html

50 мільйонів фіскальних документів – реальність

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/439382.html повідомила, що за три місяці роботи програмних РРО 2,2 тис. платників зареєстрували 46 тис. ПРРО та передали для реєстрації фіскальним сервером ДПС 50 млн документів.

Щоденний приріст документів свідчить про функціональність запровадженої з 1 серпня 2020 року системи фіскалізації розрахункових операцій із застосуванням ПРРО.

Суб’єктам господарювання, які мають намір використовувати програмні РРО, рекомендуємо ознайомитись з матеріалами банера «Програмні РРО» https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ або звернутись до центрів обслуговування платників для отримання роз’яснень з питань реєстрації та застосування програмних РРО.

Підвищення контрольованості роздрібного товарообігу

сприяло детінізації ринку побутової техніки та електроніки

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Державна податкова служба України відмічає ефективність комплексних заходів контролю за здійсненням господарських операцій на прикладі роздрібного ринку побутової техніки та електроніки. Після початку системного впровадження з 2016 року технічного обліку розрахункових операцій за допомогою РРО лише за рік відбулося значне (у 2,3 раза) зростання сум ПДВ, сплачених при реалізації побутової техніки та електроніки у кінцевих точках продажу – з 3,3 млрд грн у 2016 році до 7,4 млрд грн у 2017 році. Для порівняння бралися обсяги продажу кінцевому споживачу – не платникам ПДВ побутової техніки та електроніки по відповідних роках і суми ПДВ, нараховані на ці обсяги.

У подальшому сума сплаченого до бюджету податку зростала відповідно у 2018 році – до 9,6 млрд грн, у 2019 році – до 9,8 млрд грн. Таким чином, у період 2017-2019 років збільшення сум ПДВ, сплачених при реалізації побутової техніки та електроніки, склало 297 %, водночас приріст сплати податку в цілому по усіх

галузях склав майже вдвічі менше – 162 %.

За підсумками 2020 року прогнозні платежі ПДВ з роздрібного ринку побутової техніки та електроніки сягнуть рекордних 11,8 – 12,5 млрд гривень. Зазначене є прямою демонстрацією ефекту детінізації, коли обсяг тіньових операцій скорочується, а детінізовану частину ринку займає легальний бізнес, що сплачує податки.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/439485.html

Яким суб’єктам господарювання необхідно

придбавати ліцензію на зберігання пального

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Річна плата за ліцензію на право зберігання пального встановлюється в розмірі 780 гривень.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.

Суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

► підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

► підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

► суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального не отримують.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію (зокрема, зберігання пального).

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

◄ документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

◄ акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

◄ дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

Суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Тимчасово, до 01 січня 2022 року, суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01 січня 2014 року.

Закону України № 466: нововведення у справлянні місцевих податків

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу платників, що серед змін, які були внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466), є нововведення, які стосуються і справляння місцевих податків.

Законом № 466 змінено п. 12.3 ст.12 Податкового кодексу України.

Відповідно до нововведень змінилися строки прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення. Так, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Контролюючі органи мають інформувати органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами. Тобто, відповідно до Бюджетного кодексу України, подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:

– про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів на відповідних територіях – щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;

– про суми списаного безнадійного податкового боргу;

– суми розстрочених і відстрочених грошових зобов’язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях;

– суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, – щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.

Державна податкова служба України не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебсайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги.

Крім того, тепер встановлено можливість визначення податкових зобов’язань з плати за землю на підставі невнесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів на земельні ділянки, а також уточнюється порядок нарахування контролюючим органом фізичним особам сум плати за землю та їх узгодження.

Особливості застосування прискореної амортизації

платниками податку на прибуток підприємств

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

На період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, платники податку мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів (п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ):

– IV групи (машини та обладнання) та V групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 2 роки;

– III групи (передавальні пристрої) та IX групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 5 років.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:

► введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;

► не були у використанні.

При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

◄ збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;

◄ зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

При застосуванні положень цього пункту норми п. 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.

Про відповідальність за порушення порядку

утримання та сплати податку на доходи нерезидентів

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Норми встановлені абзацом першим п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Як зазначено у п. 127.1 ст. 127 ПКУ, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим п. 127.1 ст. 127 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену ПКУ, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділу IV ПКУ.

Отже, до платника податку, який здійснює виплати доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу, або який перерахував податок з доходів нерезидента до бюджету в повному обсязі, але пізніше терміну, застосовується штраф, передбачений ст. 127 ПКУ.

Особа, яка виплачує доходи нерезиденту, зобов’язана при здійсненні у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 103.9 ст. 103 ПКУ).

ДПС спрощено та прискорено процес зняття з обліку ФОПів

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що Державна податкова служба України активізувала роботу щодо зняття з обліку фізичних осіб – підприємців, які припинили підприємницьку діяльність.

Так, станом на сьогодні близько 452 тис. платників податків – фізичних осіб, які не здійснювали підприємницьку або незалежну професійну діяльність та не мають податкових ризиків, очікують зняття з податкового обліку більше трьох років.

Для оптимізації процесу зняття з обліку без проведення перевірки ФОПів, які фактично не здійснювали господарську діяльність, ДПС затверджено методичні рекомендації. Це спрощує та прискорює механізм припинення діяльності таких платників.

У рекомендаціях визначено механізм організації роботи комісій з розгляду питань доцільності/недоцільності проведення перевірок фізичних осіб та форму висновку доперевірочного аналізу щодо недоцільності проведення перевірки.

За два останні тижні вересня 2020 року більше 8 тис. фізичних осіб зняті з обліку в контролюючих органах без проведення документальних перевірок.

Робота зі зняття з податкового обліку платників податків – фізичних осіб, які подали заяви на припинення та не мають боргів перед державою, триває.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/439590.html

На Дніпропетровщині платники сплатили

до місцевих бюджетів 362,2 млн грн акцизного податку

За десять місяців поточного року до місцевих бюджетів надійшло 362,2 млн грн акцизного податку з роздрібної реалізації, що складає 110,3 відсотків доведеного завдання.

Так, у Дніпропетровській області станом на 01.11.2020 року діє 16 894 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 7 174 суб’єктам господарської діяльності. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року загальна кількість виданих ліцензій збільшилась на 2 921.

Серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 466 ліцензій, на тютюнові вироби – 6 338, на право роздрібної торгівлі пальним – 609 ліцензій та 2 487 ліцензій на зберігання пального.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ведеться систематичний контроль за своєчасністю сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального.

Так, з початку 2020 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 1 886 ліцензій З них на право торгівлі алкогольними напоями – 1088; тютюновими виробами – 7704 роздрібної торгівлі пальним – 14; на зберігання пального – 14.

Анульовано з початку 2020 року 1 812 ліцензій, з яких 74 – за продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Затверджено нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що Кабінет Міністрів України постановою від 29 жовтня 2020 року № 1037 «Деякі питання маркування марками акцизного податку тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Постанова № 1037) затвердив:

► нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів

► зразки марок акцизного податку для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вітчизняного та імпортного виробництва.

Нові зразки запроваджуються 01.01.2021.

Постановою № 1037 також внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

Постанова № 1037 опубліковано в офіційному виданні «Урядовому кур’єрі» від 03.11.2020 № 213 та розміщено на Урядовому порталі «Єдиний вебпортал органів виконавчої влади України» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-markuvannya-markami-akciznogo-podatku-tyutyunovih-virobiv-i-ridin-shcho-vikoristovuyutsya-v-elektronnih-sigaretah-i291020-1037

Внесено зміни у назви стандартів бухгалтерського обліку

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома платників, що Міністерство фінансів України наказом від 29.09.2020 № 588 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» (далі – Наказ № 588) (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.10.2020 за № 1020/35303) вніс зміни до більшості Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – П(С)БО).

Наказом № 588 у назви 25-ти стандартів бухгалтерського обліку додано слово «національні».

Також внесено певні уточнення та доповнення до НП(С)БО, а саме: до НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» та НП(С)БО 17 «Податок на прибуток».

Так, у П(С)БО 17 уточнено, що відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання відображаються в балансі окремими статтями необоротних активів і довгострокових зобов’язань за недисконтованою сумою, що підлягає відшкодуванню або сплаті.

З НП(С)БО 25 виключено згадку про заборгованість засновників з формування статутного капіталу зі статті «Поточна дебіторська заборгованість». Крім того, уточнено, що у статті «Неоплачений капітал» відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Суми за цією статтею вираховуються під час визначення підсумку власного капіталу.

Форму № 1-мс після позиції «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» доповнили новою позицією «Неоплачений капітал».

Відповідно мікропідприємства отримають нову форму Балансу за ф. №1-мс та після її набрання чинності саме її мають заповнювати.

Наказ № 588 опубліковано у бюлетені «Офіційному віснику» від 03.11.2020 № 86 і він набрав чинності також 03.11.2020.

До уваги платників: електронний цифровий підпис діє до 07.11.2020!

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що 07.11.2018 набув чинності оновлений Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155), який ввів поняття нового, більш захищеного електронного підпису – кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) та скасував поняття електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).

Законом № 2155 було введено поступовий перехід на КЕП. Згідно із частиною 5 розділу VII Закону № 2155 платники податків мали можливість повноцінно використовувати ЕЦП протягом двох років з моменту набуття чинності нових норм та замінити ЕЦП на КЕП у зручний для себе час, щоб з 07.11.2020 і у подальшому підписувати електронні документи і звітність.

Якщо платником було отримано електронний підпис до 07.11.2018, то такий ЕЦП припиняє свою дію 07.11.2020. У цьому випадку необхідно отримати актуальний КЕП, звернувшись до надавача електронних довірчих послуг.

Якщо отримано електронний підпис після 07.11.2020, то необхідно впевнитися у тому, що це КЕП, щоб і надалі комфортно продовжувати свою роботу після 07.11.2020.

Оскільки КЕП є електронним файлом, для його зберігання потрібен фізичний носій. Відповідно до норм Закону № 2155 такий носій має назву «засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки», який є:

► звичайним пристроєм, на якому створюється та зберігається КЕП (будь-який флеш-накопичувач, жорсткий диск комп’ютера тощо), згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону № 2155 він називається простим засобом КЕП;

► пристрій із вбудованими апаратно-програмними засобами, що забезпечують захист записаних на ньому даних від несанкціонованого доступу, копіювання чи ознайомлення з параметрами особистого ключа. Даний пристрій є захищеним носієм особистих ключів та відповідає умовам п. 2 Порядку використання електронних довірчих послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749. Прикладом такого носія є токен.

В якому вигляді має зберігатися КЕП, залежить від виду діяльності суб’єкта господарювання.

Так, згідно з вимогами абзацу. 2 ч. 2 ст. 17 Закону № 2155, з 07.11.2020 зберігати КЕП на захищених носіях особистих ключів (токенах) зобов’язані наступні суб’єкти:

◄ представники органів державної влади;

◄ представники органів місцевого самоврядування;

◄ працівників державних установ, підприємств, організацій;

◄ нотаріуси;

◄ державні реєстратори та суб’єкти, що виконують їхні обов’язки згідно з уповноваженням держави.

Використання програмних РРО має переваги перед класичними

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що з 01.08.2020 суб’єкти господарювання можуть здійснювати готівкові розрахунки із споживачами застосовуючи програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – програмний РРО).

Програмне забезпечення, яке фактично є програмним РРО, можна безкоштовно скачати з сайту ДПС і встановити на свій пристрій. Безкоштовною є не тільки сама програма, але і її підтримка. Допомогу з питань реєстрації та застосування ПРРО можна отримати в Центрах обслуговування платників.

Використання програмних РРО мають переваги перед класичними РРО, а саме:

► за допомогою різних гаджетів (програмне забезпечення можна скачати на смартфон, планшет, комп’ютер тощо);

► швидка та зручна реєстрація програмного РРО через Електронний кабінет;

► можливість використання режиму «офлайн»;

► відсутність необхідності ведення книг обліку розрахункових операцій;

► електронні чеки замість паперових.

Нагадуємо, що Інструкції з встановлення та налаштування програмного РРО розміщено за посиланнями:

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/

Інструкції щодо заповнення реєстраційної форми та повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа розміщено за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/instruktsii-schodo-zapovnennya-form/

Про зміну особистих даних необхідно повідомити контролюючий орган

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що фізичні особи – платники податків у разі зміни особистих даних, а саме: місця проживання (податкової адреси), прізвища, імені, по батькові, тощо, зобов’язані інформувати контролюючі органи.

Про зміну таких даних, фізичні особи повідомляють податкову шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (форма № 5 ДР) або Заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером паспорта (форма № 5 ДРП).

Заява за ф. № 5ДР або Заява за ф. № 5ДРП подається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.

Крім того, фізичні особи, які отримали електронний цифровий підпис, можуть повідомити податкові органи про зміну особистих даних, скориставшись сервісом ДПС України Електронний кабінет.

Довідково: податковою адресою фізичної особи – платника податків визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України).

Електронний кабінет – сервіс ДПС для отримання послуг в режимі он-лайн

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що доступ до відкритої (загальнодоступної) частини Електронного кабінету мають усі користувачі без використання електронних довірчих послуг.

Доступ до приватної частини (особистого кабінету) надається користувачам після проходження електронної ідентифікації за допомогою інтегрованої системи електронної ідентифікації та відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749.

Відкрита (загальнодоступна) частина Електронного кабінету забезпечує можливість отримання користувачем інформації, яка відповідно до законодавства є відкритою та підлягає оприлюдненню.

Приватна частина (особистий кабінет) Електронного кабінету забезпечує надання платнику податків послуг, перелік яких визначено пунктом 421.2 ст. 421 глави 1 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Усі подані платником податків документи, звернення, заяви, листи відображаються у приватній частині (особистому кабінеті) Електронного кабінету та завантажуються до інформаційних ресурсів ДПС.

Користувачами Електронного кабінету є:

● відкритої частини:

♦ фізичні та юридичні особи, які мають вільний доступ до мережі Інтернет;

● приватної частини (особистого кабінету):

♦ платники податків, які здійснили вхід після проходження електронної ідентифікації за допомогою інтегрованої системи електронної ідентифікації та відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги»;

♦ уповноважені посадові особи державних органів, визначених відповідно до спільних наказів, укладених договорів (угод, протоколів) про інформаційну взаємодію між ДФС та державними органами, які здійснили вхід після проходження електронної ідентифікації за допомогою інтегрованої системи електронної ідентифікації та відповідно до вимог Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749 (далі – уповноважені особи).

Для забезпечення взаємодії з контролюючими органами засобами Електронного кабінету користувачі безпосередньо або через відповідальних осіб такого користувача (директор/бухгалтер/ особа, яка має право підпису) здійснюють вхід шляхом авторизації такого користувача.

Платник податків під час проходження електронної ідентифікації зазначає свою електронну адресу, підтверджує правильність своїх ідентифікаційних даних та визначає спосіб взаємодії з контролюючими органами.

За достовірність відомостей, зазначених під час електронної ідентифікації, відповідає користувач.

Після електронної ідентифікації особи платник податків має право доступу до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету, яка є індивідуальною персоніфікованою веб-сторінкою користувача.

Послуги засобами Електронного кабінету уповноваженим особам надаються виключно з метою виконання прав та обов’язків, покладених на державні органи відповідно до законодавства.

Надання послуг засобами Електронного кабінету уповноваженим особам здійснюється шляхом формування та направлення такими особами до ДПС запитів і надання відповідей на такі запити.

Перелік інформації, строки її надання, форми та електронні формати запитів (відповідей) визначаються ДПС спільно з державними органами (оформлюються угодами, протоколами в установленому законодавством порядку).

Для забезпечення контролю за роботою та адміністрування Електронного кабінету технічному адміністратору надається право перегляду журналу всіх дій (подій), що відбуваються в Електронному кабінеті, включаючи, зокрема, фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через Електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу.

Платникам податків та уповноваженим посадовим особам державних, у тому числі контролюючих, органів надається право перегляду журналу всіх дій (подій), що відбуваються у приватній частині Електронного кабінету (особистому кабінеті), включаючи, зокрема, фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через Електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу.

Платник податків має право в будь-який момент відмовитися від електронної форми взаємодії з контролюючим органом шляхом надіслання повідомлення про відмову через Електронний кабінет за формою заяви про припинення дії договору про визнання електронних документів згідно з додатком 3 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827.

Починаючи з дня, що настає за днем надіслання такого повідомлення, взаємодія платника податків з контролюючим органом в електронній формі припиняється і здійснюється в загальному порядку, встановленому ПКУ.

Податкова знижка за витратами на надання медичної допомоги з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Норми встановлені п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18.03.2020, внесено зміни, зокрема, до п. 11 підрозділу 1 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ, згідно з якими за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Нагадуємо, що платники скористатись правом на податкову знижку за результатами 2019 року можуть до кінця поточного року. Для цього таким платникам необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи по 31 грудня 2020 року включно.

Просто та зручно: сервіс «Е-повернення»

Державна податкова служба України повідомляє, що для спрощення процедури повернення помилково та/або надміру сплачених платежів діє сервіс «Е-повернення».

Платники податків мають змогу у режимі 24/7, дистанційно подати заяву на повернення коштів через Електронний кабінет в «три кліки».

У головному меню Електронного кабінету необхідно в розділі «Заяви, запити для отримання інформації» із запропонованого переліку вибрати форму Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (J1302001 – для юридичних осіб або F1302001 – для фізичних осіб).

Після заповнення запропонованих реквізитів Заяви необхідно зберегти її, підписати та відправити територіальному органу ДПС.

Повернення помилково та/або надміру сплачених коштів можливо лише протягом 1095 днів від дати їх сплати та за умови відсутності у такого платника податкового боргу.

Даним сервісом за 10 місяців поточного року скористалися 249 тис. платників, з яких 128 тис. – подали заяви на повернення коштів та 121 тис. громадян задекларували право на повернення податкової знижки за деклараціями про майновий стан і доходи.

Територіальними органами ДПС опрацьовано 183 тис. заяв, за якими сформовано та передано до Казначейства електронних висновків на суму 5,7 млрд гривень. Також до Казначейства направлено електронних повідомлень на повернення податкової знижки на суму 311 млн гривень.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України зпа посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/439745.html

До відома суб’єктів господарювання, які здійснюють

виробництво та імпорт алкогольних напоїв і тютюнових виробів!

Для отримання марок акцизного податку підприємства-виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів мають подати засобами електронного зв’язку в електронній формі таку інформацію:

– попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами,

– реквізити платіжного документу/платіжних документів (номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів) на перерахування плати за виготовлення марок,

– звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці.

Зазначена інформація подається щомісяця до 8 числа продавцю марок акцизного податку для задоволення через два місяці з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Такі вимоги передбачені абзацом четвертим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів», зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 №97 (далі – Постанова)

До 18 числа місяця, в якому подано згідно з абзацом четвертим цього пункту попередню заявку-розрахунок, покупці марок мають право здійснити корегування такої заяви-розрахунку в бік збільшення, що не перевищує визначеного в ній обсягу. Для цього необхідно подати додаткову попередню заявку-розрахунок засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (абзац шостий пункту 3 Постанови).

У зв’язку зі змінами, внесеними Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» в частині запровадження з 01.01.2021 нових марок для маркування тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та нанесенні кількості штук сигарет, цигарок, сигарил в пачці (упаковці), марки акцизного податку на січень 2021 року необхідно надавати за новою формою попередньої заявки про потребу в марках (додається).

Звертаємо увагу на те, що терміни прийняття форм попередніх заявок-розрахунків про потребу в марках акцизного податку:

J(F)1314302–з 01 по 07 (включно) число поточного місяця,

J(F)1314402 –з 08 по 17 (включно) число поточного місяця.

Якщо останні дні строку подання припадають на вихідний або святковий день, то останнім днем строку подання вважається день, що настає за вихідним або святковим днем.

Декларування іноземних доходів

Декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок громадян (ч. 2 ст. 67 Конституції України). Норми Податкового кодексу України (далі – ПКУ) регламентують, що фізична особа – резидент України, який отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платником податку на доходи фізичних осіб.

Згідно з п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід, отриманий з джерел за межами України, це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України.

При цьому у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – річна податкова декларація), що оподатковується податком за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ, та підлягає оподаткуванням військовим збором.

Водночас платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на суму податків, сплачених за кордоном, відповідно до норм міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Слід зазначити, що за нормами міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування та відповідно до норм ПКУ поняття «резидент» визначається виходячи з деяких умов, зокрема, «резидентом України» слід вважати особу, яка перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року. При цьому нормами ПКУ встановлено, що якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи положення п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

А нерезиденти – це фізичні особи, які не є резидентами України (п.п. «в» 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, громадяни України – заробітчани, які перебувають протягом звітного року за межами України менше ніж 183 дні та отримують за межами України доходи, підпадають під визначення «резидента України» та відповідно до розділу IV Кодексу зобов’язані подати річну податкову декларацію.

При цьому відповідно до норм податкового законодавства податкову звітність платник податку має право подати як особисто або уповноваженою на це особою, так і в електронній формі з урахуванням вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності (п. 49.3 ст. 49 Кодексу).

При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті» у розділі «Електронний кабінет для громадян» підрозділ «Податкова декларація про майновий стан і доходи», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які мають особистий ключ електронного цифрового підпису, зокрема: АЦСК ІДД ДПС; АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; АЦСК ПАТ «УкрСиббанк»; АЦСК АТ «Ощадбанк»; АЦСК «МASTERKEY» ТОВ «АРТ-МАСТЕР» тощо. Дізнатися, як скористатися цим сервісом можна переглянувши відеоінструкцію, що розміщена на офіційному вебпорталі ДПС. При цьому при заповненні податкової річної декларації здійснюється автоматичний контроль заповнення декларації, що полягає в автоматичному розрахунку суми податкових зобов’язань та зазначенням автоматично виявлених помилок.

Тобто ДПС створено всі умови для можливості подання річної податкової декларації в електронному вигляді або онлайн, зокрема, для осіб, які перебувають за межами території України.

Разом з тим, звертаємо увагу, що відповідно до ст. 47 ПКУ відповідальність за порушення порядку заповнення документів податкової звітності та недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, зокрема, фізичні особи – платники податків.

Додатково повідомляємо, що фізичні особи – платники податків, які на території України отримують доходи з джерел за межами України, зокрема від громадян України, які перебувають за межами території України («заробітчан»), відповідно до податкового законодавства можуть розглядатися як особи, що зобов’язані задекларувати такі іноземні доходи, в залежності від ступеня споріднення особи, від якої отримано такі доходи. Оскільки відповідно до Сімейного кодексу України об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя (ст. 61 Сімейного кодексу України), дружина та чоловік повинні матеріально підтримувати один одного (ст. 75 Сімейного кодексу України), а дитина, повнолітні дочка, син зобов’язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу (ст. 172 Сімейного кодексу України), то отримання від членів сім’ї коштів з джерел за межам України можуть не підпадати під визначення іноземного доходів (в залежності від обстави справи). Водночас при отриманні іноземних доходів від осіб, що не є членами сім’ї в межах Сімейного кодексу України, платник податку зобов’язаний декларувати отримані іноземні доходи на загальних підставах.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/439687.html

Платники Дніпропетровщини спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску за десять місяців 2020 року 51,2 мільярди гривень

Платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів за січень – жовтень 2020 року (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 37 млрд 551,8 млн гривень.

Так, до державного бюджету надійшло 17 млрд 466,9 млн грн, до місцевих бюджетів регіону – 20 млрд 084,9 млн гривень.

За підсумками десяти місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 13 млрд 643,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 580,8 млн гривень.

Внесено зміни до переліку товарів, операції з ввезення (постачання) яких на митну територію України звільняються від оподаткування ПДВ

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що 31.10.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 року № 1033 «Про внесення змін до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224 і 225» (далі – Постанова № 1033)

Постановою № 1033 внесено зміни до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224, та переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 225 «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України».

Постанова № 1033 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 31.10.2020 № 212 та розміщена на Урядовому порталі «Єдиний вебпортал органів виконавчої влади України» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-perelikiv-zatverdzhenih-postanovami-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-20-bereznya-2020-r-224-i-225-i281020-1033

Змінено порядок електронного адміністрування ПДВ

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що Кабінет Міністрів України постановою від 28 жовтня 2020 року № 1024 (далі – Постанова 3 1024) вніс зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – Порядок).

Порядок зокрема доповнено нормами, відповідно до яких ДПС протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників ПДВ змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника ПДВ за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, здійснює перерахунок суми (∑ Накл) такого платника за звітний (податковий) період, у якому відбулося анулювання реєстрації платника ПДВ, яке скасоване (відмінене).

Такий перерахунок здійснюється ДПС шляхом перерахунку суми (∑ Накл) окремо за кожним її показником.

При цьому перерахунок суми (∑ Накл) такого платника не здійснюється контролюючим органом у разі, коли:

► на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату ПДВ;

► повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником ПДВ такої особи є анульованою з підстав, передбачених п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Також відповідно до оновленого п. 9 цього Порядку, який передбачає, що під час розрахунку показника (∑ ПопРах) також враховується сума коштів:

◄ вилучених контролюючим органом відповідно до статті 95 Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку за задекларованими до сплати податковими зобов’язаннями за періоди, починаючи з 01 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з податку або уточнюючому розрахунку;

◄ у разі проведення органами Державної казначейської служби України (далі –Казначейство) розрахунків платника ПДВ з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам із спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з ПДВ. При цьому для поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов’язань такого платника ПДВ, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Постанова № 1024 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 04.11.2020 № 214 та розміщена на Урядовому порталі «Єдиний вебпортал органів виконавчої влади України» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-poryadku-elektronnogo-administruvannya-podatku-na-dodanu-vartist-1024

Компенсація втрати частини зарплати за порушення термінів її виплати, нарахована після звільнення працівника: що з єдиним внеском?

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з частиною 2 ст. 7 Закону № 2464 для осіб, які, зокрема, отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування єдиного внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску, передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі – Інструкція № 5).

До фонду додаткової заробітної плати входять, зокрема, суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати (п.п. 2.2.8 п. 2.2 розділу ІІ Інструкції № 5).

Отже, суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, що нараховується після звільнення працівника, є базою нарахування єдиного внеску.

ФОП на загальній системі оподаткування має право

включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать зокрема, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірах і порядку, встановлених Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Норми визначені п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, ФОП на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Закон України № 466: рієлтери зобов’язані повідомляти

контролюючі органи про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома, що відповідно до п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до внесених змін Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами до ПКУ, за порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтери несе відповідальність, передбачену ст. 1191 ПКУ, а саме: порушення суб’єктом господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтером), порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення (п. 1191.2 ст. 119 ПКУ).

Дії, передбачені п. 1191.2 ст. 1191 ПКУ, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 360 гривень за кожне таке порушення (п. 1191.3 ст. 1191 ПКУ).

За обсяги води, за які не справляється рентна плата за воду первинними водокористувачами, податкова декларація з рентної плати подається

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу платників рентної плати за спеціальне використання води, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

Норми встановлені п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється:

► за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що використовується для протипожежних потреб (п.п. 255.4.2 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів (п.п. 255.4.3 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах (п.п. 255.4.4 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису (п.п. 255.4.5 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами (п.п. 255.4.7 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти (п.п. 255.4.8 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за морську воду, крім води з лиманів (п.п. 255.4.9 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) (п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які засновані всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю відповідно до закону (п.п. 255.4.11 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► для потреб гідроенергетики – з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями (п.п. 255.4.12 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► для потреб водного транспорту:

● з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);

● під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю (п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ).

Отже, обсяги води, за які не справляється рентна плата за спеціальне використання води, визначені п. 255.4 ст. 255 ПКУ.

При цьому первинні водокористувачі декларують такі обсяги води в окремому розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води до податкової декларації з рентної плати (далі – Додаток 5) із зазначенням у р. 10.2 Додатка 5 коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).

На період дії карантину внесено зміни в режим роботи

Державної податкової служби України

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що на період дії карантину внесено зміни у режим роботи Державної податкової служби України.

Оновлений графік роботи:

– робочий день починається о 08 год. 00 хв. і триває до 17 год. 00 хв.;

– у п’ятницю: з 08 год. 00 хв. до 15 год. 45 хв.;

– перерва на обід – з 12 год. до 12 год. 45 хв.

На території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією прийом відвідувачів у центрах обслуговування платників здійснюється за таким графіком роботи:

з 10 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. (у п’ятницю з 10 год. 00 хв. до 15 год. 45 хв.) з обідньою перервою з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв., та з технічними перервами для санітарної обробки та провітрювання кожні дві години на 10 – 15 хв.

Такі зміни внесені в регламент роботи ДПС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України».

Звертаємо увагу платників податків, що надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС можна за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету. Лист має бути у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Звернення громадян також можна надіслати на електронну пошту zvernennya_dps@tax.gov.ua у вигляді сканкопій чи фотокопій письмових звернень з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання (реєстрації).

Отримати інформацію з питань оподаткування, стану обробки електронної звітності, роботи органів ДПС тощо можна за телефоном Контакт-центру ДПС 0 800 501 007, а також у чатах популярних месенджерів Viber та Telegram.

Приєднатися до чатів ДПС можна:

– з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;

– з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

Затверджено процедуру направлення повідомлення нерезидентам про взяття на облік як платників податків

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома платників, що на Урядовому порталі «Єдиний вебпортал органів виконавчої влади України» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/news/zatverdzheno-proceduru-napravlennya-povidomlennya-nerezidentam-pro-vzyattya-na-oblik-yak-platnikiv-podatkiv розміщено інформацію про наступне.

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами встановлено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно чи отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.

На виконання цієї норми Міністерством фінансів України розроблено порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків. Відповідний документ затверджено рішенням Кабінету Міністрів України 4 листопада.

Порядок визначає механізм повідомлення контролюючими органами нерезидентів про взяття їх на облік як платників податків.

Зокрема, у разі взяття на облік цих осіб у контролюючих органах відповідно до поданої ними заяви та документів, цим нерезидентам не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік за основним місцем обліку надсилається (видається) довідка.

Якщо взяття на облік нерезидента здійснено за рішенням контролюючого органу на підставі акту перевірки, без заяви про взяття на облік та отримання заперечення до акту перевірки, цим нерезидентам надсилається (видається) Повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків.

Документом також встановлено форму Повідомлення та процедуру його направлення нерезиденту.

Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Закон України № 786: проведення документальних перевірок на період дії карантину

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», який набрав чинності 08.08.2020, внесено зміни до п. 52.2 ст. 52 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме:

З 08 серпня 2020 року на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки:

► за зверненнями платника податків;

► документальні позапланові перевірки проводяться також і з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ:

► якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця,

► у разі закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації,

► якщо порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків,

► коли подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Нагадаємо, що з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, діє мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, крім:

◄ документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

◄ документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.7 та 78.1.8 ст. 78 ПКУ;

◄ фактичних перевірок порушення вимог законодавства в частині:

• обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

• цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

• обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

• здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ст. 80 ПКУ.

Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Реагуйте, якщо роботодавець порушує ваші трудові права!

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що легалізація зайнятості населення та легалізації заробітної плати – в пріоритетах сьогодення. У цьому напрямку фахівці податкової служби здійснюють як інформаційно – роз’яснювальну роботу, так і вживають відповідні заходи контролю, інформують громадян про перспективи та переваги офіційного працевлаштування та роз’яснюють роботодавцям наслідки використання нелегальної праці.

Порушуючи законодавство про працю, роботодавці позбавляють найманих працівників соціальних гарантій (права на відпустку, страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків непрацездатності, інші форми державної допомоги), а також позбавляють громадян пенсійного стажу та можливості отримати допомогу у разі втрати роботи.

Тож неофіційне працевлаштування – це відсутність для працівника законодавчого захисту та безправна залежність від роботодавця і його дій.

Отже, тим, кому виплачують заробітну плату менше законодавчо встановленого мінімуму або взагалі її не виплачують, якщо роботодавець не оформлює трудовий договір, необхідно повідомити про це податкову службу.

Звертаємо увагу, що з 01.09.2020 мінімальна зарплата становить 5000 гривень.

Також, нагадуємо, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення про такий прийом до податкового органу.

Порядок подання повідомлення до контролюючих органів про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413. Таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою підприємцем до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до початку роботи новоприйнятого працівника одним із таких способів:

● засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису;

● на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

● на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу, надані до територіальних органів Державної податкової служби не за місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою вважаються такими, що не подавалися.

Додатково повідомляємо, що платникам податків надана можливість сформувати повідомлення про прийняття працівника на роботу через Електронний кабінет платника податків. Вхід до Електронного кабінету платника здійснюється через офіційний вебпортал ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/.

Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Деякі особливості подання податкової декларації з екологічного податку за викиди стаціонарним джерелом забруднення

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформують, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Норми встановлені п. 49.2 ст. 49 ПКУ.

Згідно з п. п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ платники екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів.

Водночас п. п. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 ПКУ передбачено, якщо платник податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради).

Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій (п. 250.8 ст. 250 ПКУ).

Отже, якщо суб’єкт господарювання перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом в одному районі, а єдине джерело забруднення або спеціально відведене місце для розміщення відходів розташоване в іншому районі такого міста, то такий суб’єкт господарювання може самостійно обрати контролюючий орган до якого ним буде подаватися податкова декларація з екологічного податку (далі – Декларація) за викиди стаціонарним джерелом забруднення або розміщення відходів:

– або за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного місця для розміщення відходів;

– або за місцем свого перебування на податковому обліку.

При цьому, якщо декларація подається за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення, то таким платником має бути подана копія Декларації до контролюючого органу за його місцем перебування на податковому обліку.

Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Використання платіжного терміналу здійснюється із застосуванням РРО

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що у разі здійснення розрахунків у безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, з використанням платіжного терміналу, поєднаного з реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО), суб’єкту господарювання необхідно проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований РРО із роздрукуванням відповідних розрахункових документів, крім суб’єктів господарювання, які згідно з чинним законодавством можуть не застосовувати РРО при розрахунках за продані товари/надані послуги.

У фіскальному касовому чеку зазначаються, зокрема, такі обов’язкові реквізити:

– ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;

– ідентифікатор платіжного пристрою;

– сума комісійної винагороди (у разі наявності);

– вид операції;

– реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;

– напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду);

– підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир»;

– підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».

Довідково:

● розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»із змінами (далі – Закон № 265), зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну – ст. 2 Закону № 265.

● сліп – це паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки і містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки. У розумінні Закону України № 265, сліп не є розрахунковим документом.

Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Закон України № 466: процедура погашення податкового боргу платниками податків зазнала змін

Шевченківська ДПІ та Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема, до глави 8 «Погашення податкового боргу платниками податків» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до внесених Законом № 466 змін:

► скорочується строк, наданий для самостійного погашення платником податків суми податкового боргу, з 60 до 30 календарних днів з дня надсилання (вручення) такому платнику податкової вимоги, протягом яких не здійснюється стягнення коштів та продаж майна;

► встановлюється, що стягнення заборгованості в частині чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватися у порядку, встановленому статтями 59 – 60 та 87 – 101 ПКУ;

► доповнюються підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави, зокрема, з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за коригування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; отримання платником податків згоди контролюючого органі на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст.92 ПКУ;

► скорочується з двох до одного місяця строк, протягом якого платник податків, що має податковий борг, може самостійно здійснити оцінку майна, яке перебуває у податковій заставі, шляхом укладення договору з оцінювачем;

► передбачається щоденне (замість щомісячного) оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, що мають податковий борг.

Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області