ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ СОБОРНОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Програмні реєстратори розрахункових операцій від ДПС

будуть надаватися і обслуговуватися безкоштовно

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до Закону України від 20.09.2019 № 128-IX «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» програмний реєстратор розрахункових операцій – це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання.

Слід зазначити, що мова йде про повнофункціональне рішення, яке будь-який продавець зможе завантажити з сайту податкового органу, встановити на свій власний «гаджет», перетворивши його таким чином у касовий апарат. Використання цього загальнодоступного рішення буде безкоштовним для платника, без плати за обслуговування.

У той же час суб’єкти господарювання можуть скористатися програмними рішеннями й інших розробників, або розробити власне програмне забезпечення.

Чи впливають на фінансовий результат нараховані штраф та пеня?

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

Отже, базою для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Підпунктом 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за наслідками перевірок органів ДПС, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування. При цьому на суму таких штрафних (фінансових) санкцій та пені різниця для збільшення фінансового результату до оподаткування не виникає.

Про податкову знижку за витратами у вигляді пожертвувань

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суму коштів або вартість майна, переданих платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Норми встановлені п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

При цьому, ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником ПДФО контролюючому органу, є копія договору про пожертву.

Нагадуємо, що платник ПДФО має право на податкову знижку за наслідками 2018 року до кінця 2019 року. Податкова декларація про майновий стан і доходи для застосування права на податкову знижку подається таким платником по 31 грудня 2019 року (включно).

ФОП – платник єдиного податку – власник земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво, сплачує земельний податок

на загальних підставах

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).

Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Статтею 3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями визначено, що господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Тобто, у разі здійснення будівництва (в тому числі виробничих об’єктів), фізична особа – підприємець (далі – ФОП) не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку.

Отже, ФОП – платник єдиного податку, що є власником земельної ділянки (право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу або на ФОП), на якій здійснюється будівництво (у тому числі виробничих об’єктів), сплачує земельний податок на загальних підставах.

Податкова майбутнього – це сервіс в смартфоні

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/398427.html повідомила наступне.

Про ключові завдання, ідеї, поточні напрацювання та про те, чого вже вдалося досягти новій податковій службі лише за три місяці розповів Голова ДПС України Сергій Верланов під час зустрічі з Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Швеції в Україні Й.В. Тобіасом Тибергом.

Серед пріоритетів розвитку податкової служби Сергій Верланов відзначив добровільність сплати податків завдяки комфортному і якісному сервісному обслуговуванню платників та широкому впровадженню цифрових технологій в усі процеси адміністрування податків.

«Ми докладаємо максимум зусиль для створення дійсно партнерських відносин з платниками податків. Це, перш за все, задоволення потреб платників у сучасних, зручних та зрозумілих сервісах, які забезпечать легку сплату податків та повністю дистанціюють платників від податківців. У цьому напрямі вже багато зроблено мною та моєю командою. ДПС на шляху діджиталізації власних сервісів та процесів адміністрування. Цьому процесу сприятиме і можливість застосування програмних РРО», – зазначив Сергій Верланов.

Він ще раз нагадав, що програмне РРО, розроблене Державною податковою службою, буде безкоштовним для скачування і обслуговування. У той же час суб’єкти господарювання матимуть можливість за своїм бажанням або потребами розробляти свій програмний продукт, або придбати на ринку те програмне забезпечення, яке їм більше подобається.

«Податкова майбутнього – це сервіс в смартфоні, зручний та швидкий, який, по-перше, повністю мінімізує корупційні ризики, по-друге, дає можливість сплачувати податки будь-де та будь-коли», – підкреслив Сергій Верланов.

Пріоритетом у роботі податківців очільник ДПС також визначив перегляд практик податкового аудиту та удосконалення ризикоорінтованої системи відбору платників до перевірок. Це має зменшити кількість перевірок, підвищити суми сплати нарахувань за їх результатами, а також зменшити кількість судових спорів між податківцями та платниками.

У свою чергу шведська сторона на підтримку обраного курсу українських податківців запевнила в подальшому співробітництві та методичній домопозі. Зокрема, за словами Й.В. Тобіаса Тиберга, постійний діалог з бізнесом у двосторонньому форматі є надважливим завданням на шляху до будь-яких змін, і шведські експерти готові допомогти та долучитися до цього діалогу.

Інтерв’ю голови ДПС України виданню «Мінфін»

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Голова ДПС України Сергій Верланов в інтерв’ю виданню «Мінфін» розповів про реформи в ДПС, наповнення бюджету і про те, як буде відбуватися впровадження РРО для фізичних осіб – підприємців.

Зокрема, Сергій Верланов повідомив про те, як просувається реформа ДПС, наскільки успішно ДПС виконує свої функції із наповнення бюджету, про зменшення перевірок бізнесу, про направленість діяльності ДПС як сервісної служби, про кадрове перезавантаження, про розвиток електронних сервісів та про перегляд системи оподаткування доходів фізичних осіб і адміністрування екологічного податку.

Окрему увагу в інтерв’ю було приділено новим правилам застосування РРО.

З інтерв’ю Сергія Верланова виданню «Мінфін» можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/398488.html

Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом

в Україні податок на прибуток (доходи)

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Порядок) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 № 1264, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.12.2012 за № 2155/22467.

Порядок визначає процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Довідка) за затвердженою формою особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (п. 1 Порядку).

Довідка видається контролюючим органом за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п. 2 Порядку).

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку контролюючого органу за підписом керівника контролюючого органу протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п. 3 Порядку).

Відповідно до п. 4 Порядку письмове звернення нерезидента про надання Довідки надсилається до відповідного контролюючого органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження. Звернення має бути подане українською мовою або іноземною мовою разом з офіційним перекладом українською мовою та обов’язково повинно містити відомості про нерезидента та відомості про джерело доходу.

Фізична особа протягом доби перебувала у відрядженні як на території України так і за її межами: визначення розміру добових

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються, зокрема кошти, отримані платником ПДФО на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Так, згідно з п.п 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п.п 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Сума добових визначається у разі відрядження:

► у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;

► до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Згідно з п.п. 16.2 п. 16 розділу ІІІ Інструкції № 59 добові витрати за час перебування у відрядженні відшкодовуються у межах затверджених сум, зокрема:

а) за кожний день перебування у відрядженні, включаючи день вибуття та прибуття, – за нормами, що встановлені для держави, до якої відряджено працівника;

б) якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до іноземних держав, або повертаючись з відповідної держави, має пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України, то відшкодування витрат на відрядження за період проїзду територією України здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах України.

При цьому добові витрати з дня останньої пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з готелю, мотелю, іншого житлового приміщення) на території України під час прямування у відрядження за кордон і до дня першої пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в готелі, мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України (включно) під час повернення в Україну відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон. У разі якщо день вибуття у відрядження або день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи збігається з днем вказаної пересадки (зупинки), добові витрати за відповідні день вибуття або день прибуття відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон.

У разі відсутності такої пересадки (зупинки) добові витрати відшкодовуються за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, – за нормами, встановленими для відряджень за кордон.

Про нумерацію акцизної накладної

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 (далі – Порядок № 262).

У полі «Порядковий номер» акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового зазначається цифровий номер, (не має містити літер чи інших символів), який відповідає послідовному номеру такого документа, складеного платником акцизного податку (філією або структурним підрозділом платника податку) протягом певного періоду.

Порядковий номер акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального та заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового не може починатися з «0».

У клітинках порядкового номера акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються (п. 6 розділу І Порядку № 262).

Не допускається складання платником акцизного податку (філією або структурним підрозділом платника акцизного податку) документа одного виду (акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового) за однією датою з однаковим порядковим номером (п. 7 розділу І Порядку № 262).

При цьому послідовна нумерація акцизних накладних здійснюється зручним для платника акцизного податку способом: або з першого номера в певному періоді (зокрема, місяць, квартал), або наростаючим підсумком з початку року.

Про здійснення громадськістю моніторингу екологонебезпечних суб’єктів господарювання йшлося під час проведення засідання «круглого столу»

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

З урахуванням актуальності екологічного стану Дніпропетровського регіону у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відбулося засідання «круглого столу» із залученням представників інститутів громадянського суспільства з обговоренням здійснення громадянами моніторингу екологонебезпечних суб’єктів господарювання Дніпропетровщини.

На засіданні прийняли участь фахівці ГУ ДПС та представники інститутів громадянського суспільства.

Фахівці ГУ ДПС зупинилися на основних проблемах в оподаткуванні суб’єктів господарювання, які є забруднювачами довкілля, зокрема, на відсутності дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальному водокористуванні та розміщенні відходів. Були запропоновані, зокрема, такі шляхи вирішення проблеми: сумлінний підхід до цього питання з боку самих суб’єктів господарювання, які мають джерела забруднення; доведення до населення усіма можливими способами про шкідливий вплив на довкілля стаціонарних джерел забруднення усіх видів з метою відповідного реагування ним та інформування відповідних органів про такі об’єкти.

Обговорювались питання стосовно удосконалення податкового законодавства у частині розміру ставок та порядку оподаткування екологічним податком, створення зручних умов для інформування громадськості про факти негативного впливу діяльності суб’єктів господарювання на довкілля, порядку отримання суб’єктами господарювання дозволів на зайняття діяльністю, пов’язаною із забрудненням довкілля.

Підсумовуючи пропозиції, які надійшли від представників інститутів громадянського суспільства, заступник Голови Ради Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ УКРАЇНИ» в Дніпропетровській області Дмитро Іванов зазначив, що з метою здійснення громадянами моніторингу екологонебезпечних суб’єктів господарювання необхідно розробити певний шаблон, за допомогою якого кожний громадянин має можливість звернутись до відповідних органів з інформацією про забруднювача довкілля.

Внесено зміни до Інструкції про міжбанківський

переказ коштів в Україні в національній валюті

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що постановою Правління Національного банку України від 19 листопада 2019 року № 136 (далі – Постанова № 136) внесено зміни до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 16 серпня 2006 року № 320, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06 вересня 2006 року за № 1035/12909 (зі змінами) (далі – Інструкція).

Зміни внесено у зв’язку із запровадженням в Україні міжнародного номера банківського рахунку IBAN.

Так, зокрема, у пункті 3 глави 2 розділу І Інструкції абзац восьмий «код банку платника» виключено.

Також у додатку 3 до Інструкції слова «Головний бухгалтер (або його заступник)» замінено словами «Головний бухгалтер (або інша уповноважена особа)».

Постанова № 136 офіційно опублікована на сайті Національного банку України 25.11.2019 за посиланням

https://bank.gov.ua/legislation/Resolution_19112019_136

Документ набирає чинності з 13 січня 2020 року.

Особливості виправлення помилок у зведеній податковій накладній

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної (далі – ПН), не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – РК) за формою згідно з додатком 2 до ПН.

Нормами п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307), встановлено, що у разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» зведеної ПН платником ПДВ зазначаються дати складання та порядкові номери ПН, складених на такого платника ПДВ при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

Якщо із зведеної ПН, складеної відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 та/або п. 199.1 ст. 199 ПКУ, необхідно вилучити зайві ПН, які не підлягали включенню до такої ПН, та додати іншу/інші податкову/податкові накладну/накладні, яку/які не було включено до зведеної ПН, та таке додавання призведе до збільшення суми ПДВ за такою ПН, то платнику ПДВ необхідно:

► скласти РК, в якому виводяться в «0» (обнуляються) відповідні рядки зведеної ПН, в яких зазначено зайві ПН. У такому РК зазначається код причини 201 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ», або 202 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ» (в залежності від того, з яким типом причини складена зведена ПН);

► скласти нову зведену ПН, в якій зазначити правильні дані, у тому числі позиції, не відображені в ПН, складеній з помилками. Така ПН складається на дату не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому платник ПДВ зобов’язаний був визначити відповідні податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ст. 198 та/або п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

Визначення «повторного» порушення за неподання

або несвоєчасне подання звітності з єдиного внеску

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), контролюючим органом здійснюється накладення штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464.

Норми встановлені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464.

Рішення про застосування штрафних санкцій складається за формою згідно з додатком 16 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами.

Для визначення повторності порушення нормами п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 передбачено період, протягом якого до платника єдиного внеску було застосовано штраф, а саме – протягом року, при цьому, не прив’язано термін «календарний рік» до можливості накладення підвищеного розміру штрафу.

Згідно з ст. 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин.

Враховуючи вищевикладене, повторним порушенням, за яке передбачено штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, буде неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності по єдиному внеску, за яке до такого платника протягом року вже було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та його застосовано. З дати винесення контролюючим органом такого рішення починається відлік 365 днів (для високосного року – 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Норми встановлені п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, зокрема, платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Якщо помилка у раніше поданій Декларації виправляється шляхом виправлення такої помилки, зокрема, у звітній (звітній новій) Декларації, то за звітний (податковий) період, в якому була допущена помилка, заповнюється додаток ВП.

У разі, якщо при заповнені додатка ВП виправляються показники, відображені у рядках 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» та 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, –)» Декларації за минулий звітний (податковий) період, платнику податку на прибуток необхідно подати виправлену фінансову звітність.

Виправлена фінансова звітність може бути подана в електронній та паперовій формі. У разі подання виправленої фінансової звітності в електронній формі Декларація подається після подання такої фінансової звітності. У разі подання виправленої фінансової звітності у паперовій формі, така фінансова звітність подається до контролюючого органу за основним місцем обліку з супровідним листом.

Крім того, платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 ПКУ щодо подання доповнення до Декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

ДПС прискорює діджиталізацію сервісів,

аби підвищити рівень добровільної сплати податків

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Одним із головних напрямків реформування ДПС має стати розвиток онлайн сервісів і діджиталізація. Про це заявив Голова ДПС Сергій Верланов під час Українського форуму якісного регулювання бізнесу, організованого виданням «Економічна правда».

Вже зараз Державна податкова служба працює над удосконаленням Електронного кабінету платника податків. Також з 01 січня 2020 року ДПС має надати для тестування софт для програмного РРО, який буде безкоштовним для скачування і обслуговування.

За словами Сергія Верланова, курс на розвиток онлайн сервісів буде врахований і при підготовці анонсованої Урядом податкової реформи.

«У рамках податкової реформи більш ґрунтовно будуть опрацьовані і питання електронних сервісів, і Електронного кабінету. Я вже неодноразово підкреслював, що наше головне гасло – бізнес має забути дорогу до податкової, платники податків мають отримувати всі послуги онлайн, через Електронний кабінет. Ми вже зробили чимало для цього і продовжуємо робити наші сервіси ще доступнішими», – зазначив Сергій Верланов.

Він також наголосив, що однією із задач оновленої податкової служби є пропагування добровільної сплати податків, і завдяки електронним сервісам, які дозволяють спростити роботу бізнесу, рівень добровільності зростатиме.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/398732.html

Для прозорого бізнесу податкова служба

буде виключно сервісом, зручним і швидким

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/398813.html повідомила про наступне.

Як виглядатиме податкова майбутнього, якими будуть податкові сервіси, про це розповів Голова ДПС Сергій Верланов під час зустрічі з представниками ІТ-бізнесу в UNIT.City.

«Моє головне завдання – зробити податковий сервіс зручним. ДПС активно працює над удосконаленням інтерфейсу Електронного кабінету. При розробці сервісів увага на 95 % надавалась функціоналу, необхідному для виконання законодавства, і лише на 5 % – інтерфейсу користувача. Ми ці питання розуміємо і вже вирішуємо», – зазначив Сергій Верланов.

За словами Голови ДПС, зараз вже повністю оцифровані сервіси для юридичних осіб, більшість сервісів для фізосіб – підприємців. Головне завдання сьогодні – це адаптація сервісів під потреби користувача, забезпечення можливості фізособам легко, «в декілька кліків» виконати всі необхідні процедури.

Наразі у порядку денному податкової служби впровадження та удосконалення сервісів з попереднього заповнення декларацій для громадян, push-up нагадування про граничні терміни подання звітності та наявність заборгованості, запровадження online-консультацій, подання звітності та сплата податків у зручній формі, аналітичні сервіси. Найголовніший виклик – проект РРО у смартфоні. До січня ДПС має надати користувачам змогу протестувати програмне РРО, яке буде безкоштовне для скачування і обслуговування.

Сергій Верланов також підкреслив, що ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування (значна частина ІТ-індустрії використовує саме таку систему), не мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій, якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом. Також РРО не потрібні, якщо клієнт в касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця.

За словами очільника ДПС, значні зміни очікують систему податкового аудиту. «Ми змінюємо систему аудиту. Не тільки платник податків має забути дорогу до податкової, а й податкова – до платника. Значно скорочується кількість перевірок. Вся увага – виключно на ризикові підприємства, які намагаються ухилятися від оподаткування та зловживають своїми правами. Для прозорого бізнесу податкова служба буде виключно сервісом, зручним і швидким», – наголосив Сергій Верланов.

Центрами обслуговування платників Дніпропетровської області

з початку року надано майже 183 тис. адміністративних послуг

При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області функціонують 36 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг.

Загалом у січні – жовтні 2019 року працівниками ЦОП опрацьовано майже 184 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких 183 тис. – адміністративні послуги.

З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Інформаційними картками адміністративних послуг, можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги» та у Центрах обслуговування платників області.

До уваги суб’єктів господарювання, які застосовують РРО!

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Закон України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) 19.10.2019 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» № 200.

Законом № 128 внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО).

Зокрема розділ ІІ «Прикінцеві положення» Закону про РРО доповнено п. 10, відповідно до якого: суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням програмних реєстраторів розрахункових операцій вирішили відмовитися від застосування реєстраторів розрахункових операцій, строк служби яких не закінчився, повинні скасувати реєстрацію таких реєстраторів розрахункових операцій у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом про РРО.

Норма набирає чинності з 19.04.2019.

Приміщення, в якому виробник здійснює розлив, пакування,

а також реалізацію пива, не є акцизним складом

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників акцизного податку на таке.

Нормами п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що акцизний склад – це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Отже, акцизним складом є приміщення, де розпорядник здійснює операції зі спиртом етиловим, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та/або пальним.

Терміни та визначення основних понять у галузі лікеро-горілчаної промисловості встановлено Національним стандартом України «ДСТУ 3297:95. Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять».

Згідно із зазначеним стандартом лікеро-горілчаний напій – це алкогольний напій міцністю від 1,2 до 60,0 відсотків, виготовлений змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами, інґредієнтами та підготовленою водою, насичений або ненасичений діоксидом вуглецю (для слабоалкогольних напоїв).

Підпунктом 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотків об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Отже, пиво не належить до категорії «лікеро-горілчані вироби».

Таким чином, приміщення, в якому виробник здійснює вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розлив, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачу, а також реалізацію пива не є акцизним складом.

Чи передбачено повернення надмірно сплаченого туристичного збору?

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається.

Норми встановлені п.п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому базою справляння туристичного збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п. 268.4 ст. 264 ПКУ).

Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору відповідно до ПКУ та рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п.п. 268.6.2 п. 268.6 ст. 268 ПКУ).

У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі у встановленому ПКУ порядку (п.п. 268.6.3 п. 268.6 ст. 268 ПКУ).

ДПС зменшила кількість позапланових перевірок майже на третину

і сконцентрувала увагу на ризикових платниках

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

За серпень – жовтень 2019 року Державна податкова служба провела 2,7 тис. позапланових перевірок, тоді, як в аналогічному періоді минулого року – 3,8 тисяч. За цей же період проведено 1,1 тис. планових перевірок, що на 200 менше, ніж у серпні – жовтні 2018 року.

Документальними (плановими і позаплановими) перевірками за зазначений період охоплено 5,9 % суб’єктів великого бізнесу, 0,9 % середнього бізнесу і лише 0,2 % суб’єктів малого підприємництва. Завдяки відбору до перевірок платників податків – юридичних осіб виключно на ризикоорієнтованій основі донарахування за наслідками перевірок зросли з 6,8 млрд грн за серпень – жовтень 2018 року до 13,3 млрд грн за такий же період цього року.

«Нова податкова служба взяла курс на скорочення перевірок і зменшення тиску на бізнес. Ми посилили аналітичну роботу, удосконалили систему відбору платників податків для перевірок. Тобто з перевіркою приходимо лише тоді, коли є всі підстави підозрювати підприємство в намаганні ухилитися від сплати податків. І результати доводять, що ми обрали вірний підхід: кількість позапланових перевірок за період роботи ДПС, серпень – жовтень цього року до серпня – жовтня минулого року, скоротилася на третину. Донарахування за наслідками перевірок зросли майже вдвічі», – прокоментував результати перевірочної діяльності ДПС Сергій Верланов.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/398879.html

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини

надійшло на 4,5 млрд гривень більше ніж торік

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області (без урахування збору Дніпропетровського управління офісу ВПП ДПС) за січень – жовтень 2019 року склали 20 млрд 826,9 млн грн, що на 4 млрд 531,6 млн грн більше аналогічного періоду 2018 року.

Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 12 млрд 085,5 млн грн, що перевищує минулорічні показники майже на 2 млрд 074 млн гривень.

Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2019 року понад 3 млрд 349 млн грн, що на 741,4 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.

Замикає трійку лідерів єдиний податок. Впродовж десяти місяців 2019 року спрощенці області сплатили 2 млрд 330,4 млн грн, що на 400,3 млн грн більше рівня 2018 року.

Визначення дати виникнення податкових зобов’язань та

податкового кредиту з ПДВ у туристичного оператора

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).

Датою виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною.

Норми визначені п.207.6 ст.207 Податкового кодексу України.

З’явився об’єкт оподаткування, повідомлення про нього

можна подати через Електронний кабінет

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що користувачі Електронного кабінету через приватну частину (особистий кабінет) мають можливість подати Повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність в електронному вигляді за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Реєстраційні дані платника у Повідомленні за ф. № 20-ОПП заповнюються автоматично на основі даних ДПС, дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються платником самостійно.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання відображається у Квитанції № 2, яку можливо переглянути у режимі «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

Дані про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відображаються у режимі «Облікові дані платника» Електронного кабінету.

Нагадуємо, що обов’язок повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України. Такі відомості подаються у Повідомленні за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкту оподаткування або об’єкту, пов’язаного з оподаткуванням.

Право на податкову соціальну пільгу визначено ПКУ

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Норми визначені п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).

У 2019 році ПСП дорівнює 960,50 грн при граничному доході 2 690,00 гривень.

Легалізація заробітної плати найманих працівників

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що однією з найболючіших проблем сьогодення в нашій державі є виплата заробітної плати «в конвертах» та легалізація робочих місць.

У зв’язку з цим особливої актуальності набуває питання легалізації заробітної плати, виплати її в повному обсязі.

Отримуючи зарплату «в конвертах», працівники позбавляють себе соціальних гарантій. І головне – через несплату єдиного соціального внеску наймані працівники втрачають соціальну захищеність, страховий стаж та можливість одержання заробленої пенсії по старості, по інвалідності та в інших випадках, передбачених законодавством.

Офіційне працевлаштування є, в першу чергу, гарантією соціального захисту найманих працівників, кадрової стабільності та налагодженої роботи усіх учасників трудового процесу з метою досягнення позитивного результату: для роботодавця – це і позитивний імідж та репутація надійного партнера, що є запорукою процвітання бізнесу та примноження прибутків, а для працівників – основа стабільного майбутнього.

Порядок обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи

Фахівці Шевченківської ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в рамках проведення Всеукраїнського тижня права, повідомляють, що відповідно до п.п. 266.4 1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України

від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується для житлової нерухомості, що визначена п.п. 266.4.1 ПКУ.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв.м. (для квартири) та/або 500 кв.м. (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

За новостворений (нововведенний) об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Питання оподаткування у програмі «Діалоги великого міста»

Днями фахівці Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області взяли участь у програмі «Діалоги великого міста» на телевізійному каналі «Дніпро TV».

В ході програми розглядалися питання оподаткування транспортним податком, податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та погашення податкового боргу.

«Коли у платника податків виникає податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн). У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків», – зазначила заступник начальника відділу по роботі з боргом Ольга Дмитренко.

Головний державний ревізор – інспектор відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Вікторія Чабаненко зупинилася на питаннях оподаткування транспортним податком та податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Вона зазначила, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством легкові автомобілі.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

«Рішенням Дніпровської міської ради встановлено, що мешканці Дніпра сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки лише за житлову нерухомість, що перевищує 85 кв. метрів для квартир та 120 кв. метрів для будинків», – повідомила Вікторія Чабаненко.

Звернула увагу, що за наявності у власності платника податку квартири, площа якої перевищує 300 кв. метрів та/або житлового будинку, площа якого перевищує 500 кв. метрів, сума податку, додатково збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості.

Нарахування суми податку здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації (прописки) власника такої нерухомості.

Обчислення єдиного внеску новоствореними фізичними особами – підприємцями першої та другої груп

Фахівці Шевченківської ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляють, що фізична особа – підприємець, яка до кінця місяця, в якому відбулась її державна реєстрація як суб’єкта господарювання, подала заяву про обрання першої чи другої групи спрощеної системи оподаткування, є такою, що перебуває на загальній системі оподаткування і база нарахування єдиного внеску за цей місяць для неї визначається як сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності фізичної особи – підприємця, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464). При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

З першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація, зареєстровані в установленому порядку, новостворені фізичні особи – підприємці, віднесені до платників єдиного податку першої та другої груп, нараховують єдиний внесок у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області