До уваги платників!

З 01.01.2020 змінюються реквізити бюджетних рахунків!

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/399754.html повідомила, що з 01 січня      2020 року у зв’язку з тим, що Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) з початку 2020 року рахунки для сплати податків і зборів будуть відкриті відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 (із змінами та доповненнями), змінюються реквізити бюджетних рахунків.

Інформація щодо реквізитів бюджетних рахунків, які будуть введені в дію з 01.01.2020 року, після її отримання від Казначейства буде розміщена на вебпорталах органів ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки».

 

Платники Дніпропетровщини з початку року перерахували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску понад 71 мільярд гривень

З січня по листопад 2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, з урахуванням прибутку ДУ офісу ВПП ДПС) 56 млрд 699,65 млн грн, що на      20 млрд 472,2 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Так, до державного бюджету впродовж одинадцяти місяців 2019 року спрямовано 33 млрд 198,6 млн грн, що на 15 млрд 255,7 млн грн більше надходжень січня – листопада минулого року.

До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено                            23 млрд 501 млн гривень. Це на 5 млрд 216,5 млн грн більше фактичних надходжень січня – листопада 2018 року.

За підсумками одинадцяти місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано                             14 млрд 394,8 млн грн, що перевищує минулорічні показники на                          2 млрд 195,1 млн гривень.

 

ДПС здійснює приймання та опрацювання електронних звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.

ДПС здійснює приймання та опрацювання в електронному вигляді звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації з питань, які належать до її компетенції.

На яку поштову скриньку можливо надіслати звернення громадян –

https://tax.gov.ua/others/kontakti/kontakti-dlya-podannya-zvernen.

Довідково:

Електронні звернення від громадян приймаються у ДПС на електронну адресу zvernennya_dps@tax.gov.ua у вигляді сканкопій чи фотокопій письмових звернень з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання

Отже, підпис громадянина в електронному зверненні може бути відсканованим, сфотографованим.

Також опрацьовуються електронні звернення громадян, підписані з застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

З огляду на зазначене звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, відповідно до частини восьмої статті 5 Закону України «Про звернення громадян» буде повернуто без розгляду через десять днів від дня його надходження.

На яку поштову скриньку можливо надіслати запит на отримання публічної інформацію –

https://tax.gov.ua/others/kontakti/kontakti-dlya-podannya-zapitiv

Довідково:

На електронну адресу publicinfo_dps@tax.gov.ua не надсилаються пропозиції, заяви, скарги громадян, юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, самозайнятих осіб, а також питання щодо практичного використання окремих норм податкового законодавства, питання з роз’яснення прав та обов’язків платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, порядку сплати єдиного внеску.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/399776.html

 

Вимоги до РРО – новації 2020 року

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), зокрема ст. 12 Закону про РРО викладено у новій редакції.

Так, на території України у сферах, визначених Законом про РРО, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Відповідно до внесених Законом № 128 змін РРО, що створює контрольну стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати згідно з технологією, розробленою Національним банком України та погодженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або із застосуванням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», та/або інших дозволених згідно із законодавством засобів, контроль відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці.

Норми набирають чинності 19.04.2020.

 

Тимчасове ввезення та тимчасове вивезення за межі митної території України товарів з метою ремонту: що з ПДВ?

Шевченківська ДПІ управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що нормами п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ):

► умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (п.п. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);

► умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (п.п. 206.7.2 п. 206.7       ст. 206 ПКУ).

Відповідно до п. 206.8 ст. 206 ПКУ до операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ.

 

Умови, за яких адвокатське бюро (об’єднання)

може бути платником єдиного податку третьої групи

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що адвокатська діяльність регулюється Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5076).

Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту (частина перша ст. 14 Закону № 5076).

Адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (частина перша ст. 15 Закону № 5076).

Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку у порядку, визначеному главою 1 розділу ХІV ПКУ.

Згідно з п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПКУ суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на окремі групи платників єдиного податку.

До третьої групи платників єдиного податку, зокрема належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує                              5 000 000 гривень.

Нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, що не дають права суб’єктам господарювання бути платниками єдиного податку першої – третьої груп. На юридичну особу – адвокатське бюро чи об’єднання норми       п. 291.5 ст. 291 ПКУ не поширюються.

Враховуючи вищевикладене, адвокатське бюро чи об’єднання як юридична особа може обрати або перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за умови відповідності вимогам, встановленим главою 1 розділу ХІV ПКУ.

 

Знижка у вигляді бонусів, які надходять на телефонні рахунки невизначеного кола платників, не є оподатковуваним доходом

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що доходом з джерелом його походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі доходи у вигляді додаткового блага.

Норми встановлені п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу ІV ПКУ).

Відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника ПДФО.

Таким чином, сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.

Враховуючи вищевикладене, якщо одержувачами знижки у вигляді заохочень (бонусів), що надходять на телефонні рахунки платників податків, є невизначене коло осіб, то сума таких бонусів не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.

 

У нас є всі можливості, аби забезпечити повноту надходжень

до бюджету у грудні і по року в цілому, – Сергій Верланов

У січні – листопаді до загального фонду державного бюджету надійшло 410,7 млрд грн податків та платежів, що на 53 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. В тому числі у листопаді бюджет отримав 51,6 млрд грн, що на 6,4 млрд грн більше, ніж у листопаді 2018 року.

Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Сергій Верланов під час апаратної наради з керівниками структурних підрозділів та територіальних органів ДПС. Зокрема, за 11 місяців платники перерахували до бюджету 101 млрд грн податку на прибуток, що на 6,48 млрд грн більше, ніж очікувалося (індикатив виконаний на 106,9 %).

«За результатами 11 місяців порівняно з результатами 8 місяців значно покращилася динаміка податкових надходжень, у тому числі в розрізі  регіонів», – зазначив Сергій Верланов.

Разом із тим об’єктивні фактори вплинули на погіршення динаміки сплати окремих податків. У жовтні спостерігалася активізація експортно-імпортних операцій, що прямо вплинуло на показники сплати ПДВ. Також у цей період окремі виробники цигарок скорочували або призупиняли виробництво. Зокрема, в жовтні обсяги реалізації сигарет на внутрішній ринок скоротилися на 44,8 %. Це негативно позначилося на динаміці сплати як акцизного податку, так і інших податків, зокрема ПДВ.

«Зараз дія факторів, на які ДПС не має впливу, йде на спад. Але разом з тим ми маємо усвідомити, що у нас є резерви, з якими потрібно ефективно працювати», – підкреслив Сергій Верланов.

Очільник ДПС наголосив на необхідності посилити роботу з державними підприємствами щодо повноти сплати частини чистого прибутку. Станом на     1 грудня 612 державних підприємств мають заборгованість перед бюджетом з цього платежу більше 4 млрд гривень.

«Сплачувати податки мають всі, в тому числі і державні підприємства – це їх прямий конституційний обов’язок. І ми маємо окремо попрацювати з керівниками держпідприємств і донести до них цей меседж. Я особисто доповім Прем’єру, хто відмовився цей обов’язок виконувати, щоб по відношенню до них ухвалювалися відповідні оргвисновки. Загалом, я бачу непогану перспективу: у нас є всі можливості, аби забезпечити повноту надходжень до бюджету у грудні і по року в цілому», – сказав Сергій Верланов.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/400062.html

 

Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій

при продажу товарів (наданні послуг) у мережі Інтернет

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/399951.html повідомила, що правовідносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс) та Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Законом № 265 визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265).

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, затвердженим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350, із змінами.

Разом з тим пунктом 12 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Так, підпунктом 14 пункту 1 статті 3 Закону № 675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675).

Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів i здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів (тобто банківська картка, далі – ЕПЗ) та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням ЕПЗ, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.

Документи за операціями з використанням ЕПЗ мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Водночас, згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (послугу), і розрахунок за товар (послугу) було здійснено із застосуванням ЕПЗ за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) чи платіжних терміналів, такі операції здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО продавцем товару (надавачем послуги) та видачею споживачу розрахункового документу встановленої форми (чек з РРО).

Зауважуємо, що при визначенні відносин суб’єкта господарювання з отримувачем товару (послуги) в обов’язковому порядку слід визначати місце здійснення розрахунків. Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування є необов’язковим. У інших випадках (тобто безпосереднє отримання споживачем товарів чи послуг) суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО на загальних підставах.

При цьому розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований у момент здійснення розрахункової операції. Також у даному випадку у суб’єкта господарювання виникає обов’язок щодо видачі отримувачу товару (послуги) розрахункового документу (чек з РРО) або безпосередньо, або у будь-який інший зручний спосіб, зокрема за допомогою кур’єрської служби, поштової служби тощо, яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею продавця товару (надавача послуги).

Водночас, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) застосування РРО є не обов’язковим.

У випадках повернення товарів (послуг), які було реалізовано через мережу Інтернет, такі операції відображаються у звітності відповідно до встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та звітності.

Щодо можливого «касового розриву» повідомляємо, що у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або у кредит необхідно, відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги), видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «У КРЕДИТ/ПІСЛЯПЛАТА/ВІДСТРОЧКА ПЛАТЕЖУ». Таким чином, фіскальний чек, оформлений належним чином, повинен бути виданий покупцю при продажу товарів.

При цьому отримання коштів, які надходять у рахунок продажу товару у кредит, слід оприбутковувати у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів, або сума готівкових коштів, отримана від покупця, що відповідає сумі, зазначеній у фіскальному чеку з формою оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу», вноситься до скриньки РРО та пам’яті відповідного РРО шляхом виконання на цьому РРО операції «службове внесення» із наступним зазначенням на службовому документі номера фіскального чеку, за яким здійснено реалізацію товару в кредит.

Просимо суб’єктів господарювання взяти зазначену інформацію до відома та використовувати при здійсненні господарської діяльності з метою недопущення порушень вимог чинного законодавства і уникнення непорозумінь з контролюючими органами під час проведення перевірок.

 

Норми законодавства про працю поширюються на всі випадки, коли працівник виконує роботу на умовах трудового договору

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок повідомлення Державній податковій службі України та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі –       Постанова № 413).

Зокрема, Постановою № 413 визначено, що Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Норми ст. 24 Кодекса законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) та Постанови № 413 поширюються на всі випадки, коли працівник виконує роботу на умовах трудового договору. При цьому працівник не може бути допущений до роботи без Повідомлення до органів ДПС, оскільки в вищеназваних законодавчих актах чітко визначено, що повідомлення до ДПС подається до початку роботи працівника.

У графах № 8 і № 9 форми Повідомлення зазначається інформація про дату видання наказу і дату виходу на роботу та зазначається дата формування Повідомлення.

Тож Повідомлення є частиною укладання трудового договору.

Воно подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

► засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, аніж із п’ятьма особами.

Якщо ж Повідомлення не було направлено до органів ДПС, то має місце порушення вимог ст. 24 КЗпП у частині допуску працівника до роботи без оформлення трудових відносин, що тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 265 КЗпП.

 

Одноосібно обробляєте земельні ділянки понад 2 га –

не забудьте задекларувати доходи!

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок декларування доходів, одержаних фізичними особами, регулюється нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до норм якого подавати податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) повинні і одноосібники, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Крім того, при отриманні у 2018 році доходів від здавання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець (громадянин-одноосібник) визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній Декларації та сплачує податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з таких доходів за своєю податковою адресою.

Доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Додатково повідомляємо, що фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись суб’єктами господарювання – фізичними особами підприємцями, зі сплатою відповідних податків і зборів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – до відповідних цільових фондів, згідно з вимогами чинного законодавства.

 

ПДФО за відокремлений підрозділ сплачується

до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) передбачений ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата військового збору до бюджету також здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ).

Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – відокремлений підрозділ)          (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями ПДФО, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Згідно з п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про уci об’єкти оподаткування i об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує уci податки та збори, які згідно з законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Отже, якщо юрособа створює виробничі структурні підрозділи із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юрособа і не уповноважені нею нараховувати (сплачувати) ПДФО, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням таких об’єктів та перераховувати ПДФО до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

 

Запровадження нових норм застосування реєстраторів розрахункових операцій

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Днями у приміщенні ГУ ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за участі начальника управління комунікацій ГУДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему «Запровадження нових норм застосування реєстраторів розрахункових операцій»

Пропонуємо ознайомитися з деякими питаннями, які розглянуті під час проведення заходу.

Питання 1. Хочу запитати. Що таке програмні РРО, і чи необхідно застосовувати додаткові кошти для їх придбання?

Відповідь: Закон України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128) відкрив можливість використовувати замість традиційних РРО спеціальні програми призначені для реєстрації розрахункових операцій – програмні РРО.

Таку програму можна буде встановити на будь-який «гаджет», у тому числі і на смартфон. При цьому закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання. Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її підтримка.

Питання 2. Добрий день. Хотілось б отримати відповіді на такі питання: коли можна буде застосовувати програмні РРО? Для яких ФОП та у які терміни РРО необхідно застосовувати обов’язково?

Відповідь. Добрий день.

Відповідно до положень Закону № 128 використовувати програмні РРО можна буде з 19 квітня 2020 року.

З 01 жовтня 2020 року використання РРО (як класичного так і програмного) стане обов’язковим для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють:

► реалізацію товарів (надання послуг) через мережу інтернет;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

► роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах;

► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;

► діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

► діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;

► реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках);

► реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінету Міністрів України.

З 01 січня 2021 року використання РРО буде обов’язковим для ФОП – платників єдиного податку 2, 3 та 4 груп незалежно від видів діяльності.

Питання 3. Добрий день. Що таке механізм «кешбек» у розумінні     Закону № 128 і з якого періоду цей механізм почне застосовуватись?

Відповідь: Добрий день.

Механізм «кешбек» у розумінні Закону № 128 передбачає компенсацію покупцю на підставі його скарги щодо порушення продавцем встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до продавця.

Застосування механізму «кешбек» відповідно до норм Закону № 128 почнеться з 01 жовтня 2020 року.

Отже, якщо фінансові санкції, передбачені пунктом 1 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), застосовано до суб’єктів господарювання згідно з рішеннями контролюючих органів, прийнятими за результатами перевірки, проведеної на підставі скарги покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, такому покупцю (споживачу) із застосованих штрафних (фінансових) санкцій компенсується 100 відсотків вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у його скарзі (сума порушення повинна складати понад 850 гривень).

Компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, передбачених статтею 17 Закону про РРО, здійснюється при дотриманні таких умов:

1) у зверненні покупця зазначено номер його рахунку та банківську установу, в якій такий рахунок відкрито;

2) сума штрафних (фінансових) санкцій зарахована до державного бюджету в повному обсязі;

3) до скарги додано електронні копії або копії паперових документів, виготовлені шляхом сканування, отриманих разом із придбаним товаром (роботою, послугою), про які зазначається в скарзі, покупцем від продавця товарів (робіт, послуг);

4) вартість товарів (робіт, послуг) у межах однієї розрахункової операції, щодо яких подано звернення покупця, становить понад 850 гривень на день їх отримання покупцем (споживачем).

Слід зазначити, що інформація про проведену компенсацію обов’язково доводиться до відома покупця (споживача) через Електронний кабінет, який функціонує відповідно до статті 421 Податкового кодексу України, у разі, якщо штрафні (фінансові) санкції було застосовано за скаргою покупця (споживача), поданою за допомогою такого Електронного кабінету.

Питання 4. Добрий день. Які фінансові санкції передбачені законодавством за порушення норм застосування РРО?

Відповідь: Вітаю. Розмір фінансових санкцій за порушення норм застосування РРО визначені статтею 17 Закону про РРО, до якої внесено зміни Законом № 128.

Так, наприклад, відповідно до оновленого пункту 1 статті 17 Закону про РРО:

► у разі встановлення у ході перевірки фактів:

♦ проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

♦ непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи;

♦ невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

♦ невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання

до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції:

• до 1 жовтня 2020 року у розмірі:

– 10 відсотків вартості товару, проданого з порушеннями – за порушення, вчинене вперше;

– 50 відсотків вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення;

• після 01.10.2020 штрафні санкції складають:

– 100 відсотків вартості проданих з порушеннями – за порушення, вчинене вперше;

– 150 відсотків вартості проданих з порушеннями – за кожне наступне вчинене порушення.

Питання 5. Добрий день. Хочу запитати, якщо покупець перерахував кошти продавцю через банківську установу, чи необхідно за новими правилами застосовувати РРО?

Відповідь: Добрий день.

Якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування РРО.

Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через касу банка для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця (пункт 2 статті 9 Закону про РРО).

 

З 01.01.2020 змінюються реквізити бюджетних рахунків

Шевченківська ДПІ Соборного ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

З 01 січня 2020 року у зв’язку з тим, що Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) з початку 2020 року рахунки для сплати податків і зборів будуть відкриті відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 (із змінами та доповненнями) (далі – План рахунків № 1203), змінюються реквізити бюджетних рахунків.

Тобто, з 01 січня 2020 року будуть введені в дію рахунки для зарахування податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, рахунки у системі електронного адміністрування ПДВ, реалізації пального і спирту етилового, рахунки для зарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відкриті відповідно до Плану рахунків № 1203.

Інформація щодо реквізитів бюджетних рахунків, які будуть введені в дію з 01 січня 2020 року, після її отримання від Казначейства буде розміщена на вебпорталах органів ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки».

 

Комісіонер – резидент надав послуги комітенту – нерезиденту

з придбання товару на території України: оподаткування ПДВ

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ:

► з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;

► з вивезення товарів за межі митної території України.

Норми встановлені підпунктами «б» та «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 186.4 ст. 186 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 ПКУ.

Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Оскільки місце постачання комісіонером – резидентом послуги комітенту – нерезиденту з придбання товару на митній території України розташоване на митній території України, то операція з надання такої послуги комісіонером оподатковується ПДВ у загальному порядку.

Нульова ставка з ПДВ у зв’язку із здійсненням операції з вивезення товару за межі митної території України буде застосовуватись особою, яка є власником товару, що експортується.

 

Про форми фінансової звітності, які подають платники податку на прибуток підприємств за національними стандартами

         Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що платник податку на прибуток підприємств подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2      ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від      16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996).

Принципи складання, форма і склад статей фінансової звітності, вимоги до визнання і розкриття її елементів визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 із змінами (далі – НП(С)БО 1).

Норми НП(С)БО 1 застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб (далі – підприємства) усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством (п. 2 розділу І НП(С)БО 1).

Згідно з п. 1 розділу ІІ НП(С)БО 1 фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі – звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності (форми №№ 1 – 5).

Форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» затверджена наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2000 № 302 зі змінами.

Пунктом 2 розділу ІІ НП(С)БО 1 передбачено, що для мікропідприємств, малих підприємств, які визнані такими відповідно до Закону № 996, непідприємницьких товариств, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємств, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати, форма і порядок складання яких визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО № 25). Зазначені підприємства можуть самостійно визначати доцільність складання фінансової звітності за формами, наведеними у НП(С)БО № 25.

Статтею 2 Закону № 996 визначені підприємства (крім бюджетних установ), які можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств, а також критерії, за якими підприємства відносяться до відповідної категорії.

Норми НП(С)БО № 25 застосовуються мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) (п. 2 розділу 1 НП(С)БО 25):

1) для складання Фінансової звітності малого підприємства (ф. № 1-м,       ф. № 2-м):

• малими підприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону № 996 (крім тих, яким відповідно до податкового законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат);
• представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності;

2) для складання Фінансової звітності мікропідприємства (ф. № 1-мс,        ф. № 2-мс):

• мікропідприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону № 996;
• підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства;
• непідприємницькими товариствами.

Статтею 13 Закону № 996 визначено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.

Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 419).

Згідно з п. 2 Порядку № 419 платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають органам ДПС у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.

Підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Проміжна (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами органам ДПС у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств (п. 5 Порядку № 419).

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Водночас п. 137.5 ст. 137 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період не перевищує      20 мільйонів гривень, встановлено річний податковий (звітний) період.

Формою податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Декларації.

У формі Декларації передбачено відображення поданих до Декларації форм фінансової звітності.

Враховуючи вищезазначене, платниками податку на прибуток (крім неприбуткових установ та організацій) разом з відповідною Декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали подається проміжна фінансова звітність, складена за національними стандартами, яка включає баланс та звіт про фінансові результати. До річної податкової декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми № 1 – №5).

Платниками податку на прибуток – мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), подається разом з квартальною або річною податковою декларацією скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (за формами № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).

Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Декларацією є позначка «+» в Декларації у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності».

Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.

 

У платіжному дорученні як «Платник» зазначено підприємство,

а у полі «Призначення платежу» – прізвище працівника:

чи має право на податкову знижку працівник?

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суму коштів, сплачених таким платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Норми встановлені п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

У випадку, коли у платіжному дорученні як «Платник» вказано підприємство, а у полі «Призначенні платежу» – прізвище працівника, для підтвердження понесених витрат на навчання, платнику необхідно отримати довідку від працедавця, який за його дорученням здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу та копії платіжних доручень, якими здійснювалось перерахування.

Відповідно до вимог п. 3.7 глави 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Отже, довідка від працедавця, який за дорученням платника ПДФО здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу до навчальних закладів, для оплати його навчання чи навчання інших членів його сім’ї першого ступеня споріднення, є підставою для отримання платником ПДФО податкової знижки за навчання.

 

Послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС надаються безкоштовно

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до положень Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) кваліфіковані сертифікати відкритих ключів надаються виключно в електронному вигляді шляхом їх розміщення на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (http://acskidd.gov.ua).

Пунктом 2.2 Регламенту КН ЕДП ІДД ДПС встановлено, що КН ЕДП ІДД ДПС здійснює свою діяльність у сфері надання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам, з можливістю безоплатної видачі кваліфікованих сертифікатів електронного підпису чи печатки.

Водночас, згідно з п. 5.1 розділу 5 Договору про надання ЕДП, форма якого затверджена наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДПС від 26.09.2019 № 30, ЕДП надаються на безоплатній основі.

Отже, КН ЕДП ІДД ДПС здійснює формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів на безоплатній основі.

 

З 01.01.2021 запроваджується єдина звітність

з єдиного внеску і ПДФО

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 25.09.2019 в офіційному виданні «Голос України» № 183 опубліковано закони України від 19 вересня 2019 року № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 115).

Зазначені закони запроваджують єдину звітність з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

Так, зокрема, згідно з нормами Закону № 115 платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність про нарахування єдиного внеску у розмірах, визначених Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), у складі звітності з ПДФО (єдиного податку) до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з ПДФО (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Також, відповідно до змін, внесених Законом № 115, обмін інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушення законодавства про працю, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в порядку, затвердженому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Крім того, Законом № 115 до ст. 25 Закону № 2464 додано норми, відповідно до яких за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з ПДФО (єдиного податку) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків у розмірах та порядку, встановлених статтею 119 ПКУ.

Закон № 115 набере чинності з 01.01.2021.

 

Роботодавець компенсує працівникові суму турзбору, включену до вартості його проживання у відрядженні: оподаткування ПДФО

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок справляння туристичного збору (далі – збір) визначено ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 ПКУ встановлено, що платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Водночас, не можуть бути платниками збору особи, визначені п.п. «в»   п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, а саме резиденти – фізичні особи, які мають місце проживання в Україні та які прибули у відрядження (п.п. «б» п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються, зокрема кошти, отримані платником ПДФО на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Не є доходом платника ПДФО – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, зокрема на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат (п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ).

Зазначені в абзаці другому п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування ПДФО лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат, зокрема у вигляді рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання тощо.

Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Відповідно до п. 5 розділу II Інструкції № 59 підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 із змінами (далі –      Постанова № 98), витрати відрядженим працівникам на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат. Витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення, відшкодовуються з дозволу керівника згідно з оригіналами підтвердних документів. Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.

Згідно з п. 8 розділу II Інструкції № 59 відрядженому працівникові понад установлені суми компенсації витрат у зв’язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість, зокрема, за найм житлового приміщення згідно з підтвердними документами в оригіналі.

Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід, отриманий платником ПДФО як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат платника ПДФО, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV ПКУ (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Отже, у разі якщо юридичною особою (роботодавцем) здійснюється відшкодування суми збору, сплаченого фізичною особою (працівником) під час відрядження у межах України за найм житлового приміщення, то сума такого відшкодування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника як додаткове благо та оподатковується ПДФО на загальних підставах.

 

Оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів авіаційним транспортом

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів авіаційним транспортом згідно із п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до п. 186.2 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачання продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання, є місце фактичного їх постачання.

Згідно із п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ операції з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за ставкою 0 %.

Для цілей п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

 

Про одиниці виміру у Звіті про обсяги придбання

та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що форма Звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» (далі – Звіт № 1-ОА) та Порядок заповнення форми звіту № 1-ОА (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 із змінами та доповненнями.

Пунктом 1 розділу І Порядку встановлено, що Звіт № 1-ОА подають суб’єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДПС за основним місцем обліку в електронній формі.

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку одиницею виміру, яка застосовується при складанні Звіту № 1-ОА є декалітри (дал).

Звіт № 1-ОА складається з трьох розділів.

У графах 3-13 розділу І «Обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв», у графі 5 розділу II «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» та у розділі ІІІ «Перелік контрагентів, яким здійснювалася реалізація алкогольних напоїв» Звіт № 1-ОА має формат даних до 3 знаків включно після коми.

 

Декларування інвестиційного прибутку фізичною особою

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Інвестиційний прибуток (дохід), отриманий фізичною особою – резидентом від продажу іншій фізичній особі корпоративних прав у вигляді частки статутного капіталу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку.

Нормами п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим фізичною особою від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 ПКУ (крім операцій з деривативами).

При цьому, фізичній особі, яка отримує інвестиційний прибуток, необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб  (далі – ПДФО), отриманих від операцій з інвестиційними активами, здійснюється у Додатку 1 до Декларації.

Слід зазначити, що податкова Декларація подається до контролюючого органу за місцем реєстрації фізичної особи за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для фізичних осіб – платників ПДФО – до           01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом      IV ПКУ.

Якщо договір купівлі-продажу інвестиційного активу, укладений у звітному році, а кошти від продажу інвестиційного активу фактично надійдуть у наступному році, то платнику ПДФО необхідно задекларувати дохід у вигляді інвестиційного прибутку за підсумками року, в якому фактично отриманий такий дохід. Аналогічний підхід використовується і у випадках часткового надходження коштів на протязі декількох років при продажі інвестиційного активу.

Після подачі Декларації фізична особа сплачує ПДФО за ставкою 18 % та військовий збір за ставкою 1,5 %.

Звертаємо увагу, що не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником ПДФО протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує: у 2018 році –     2 470 грн, у 2019 році – 2 690 грн (п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

 

Про новації у застосуванні РРО на хвилях радіо

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Днями, відбувся радіоефір у студії Дніпровської філії ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Дніпровська регіональна дирекція», на якій йшлося про новації у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), які набудуть чинності у 2020 році.

У заході прийняла участь фахівець управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Вона акцентувала увагу на нововведеннях, які запроваджено законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», зокрема:

– про можливість використовувати замість традиційних спеціальні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій – програмні РРО.

Таку програму можна буде встановити на будь-який «гаджет», у тому числі на смартфони, перетворивши його таким чином у касовий апарат. Законом визначено, що контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктами господарювання, тобто безкоштовним буде не тільки програмне забезпечення, а і його обслуговування;

– про розширення кола суб’єктів господарювання, які будуть зобов’язані застосовувати РРО (програмні РРО);

– про застосування механізму «кешбек»;

– про деякі фінансові санкції, які будуть застосовуватись за порушення норм законодавства при застосуванні РРО.

Більш детально з основними новаціями у застосуванні РРО, про які розповіла податківець у ранковому ефірі на радіо «Дніпро», можна ознайомитись за посиланнями:

    https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/5706.html

https://www.youtube.com/watch?v=AtQ8W90b9rY

 

Внесено зміні до ПКУ щодо запровадження

єдиної звітності з єдиного внеску і ПДФО

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 25.09.2019 в офіційному виданні «Голос України» № 183 опубліковано Закон України від 19 вересня 2019 року № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 116).

Закон № 116 вніс зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, зокрема, згідно з нормами Закону № 116 п. 51.1 ст. 51 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Також абзац перший п. 119.2 ст. 119 ПКУ викладено у новій редакції.

Відповідно до нової редакції неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого з них ПДФО, суми нарахованого єдиного внеску, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення податкових зобов’язань платника ПДФО, зменшення сум єдиного внеску та/або до зміни платника ПДФО (застрахованої особи) тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.

Законом № 116 внесені зміни і до ст. 176 ПКУ.

Так, згідно з оновленим п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них ПДФО, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Крім того, п. 296.3 ст. 296 ПКУ доповнено абзацом другим такого змісту: «платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників».

Закон № 116 набере чинності з 01.01.2021.

 

Фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря протягом року не перевищує 500 тонн: що з декларуванням?

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначені платники екологічного податку.

Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

Водночас, листом ДФС від 26.04.2019 № 13932/7/99-99-12-03-04-17 запропоновано платникам екологічного податку, у яких у 2019 році розрахунковий, сумарний за всіма стаціонарними джерелами, обсяг викидів двоокису вуглецю, зокрема, не перевищує граничний обсяг викидів – подати до контролюючого органу за місцезнаходженням стаціонарного джерела забруднення заяву про відсутність у звітному році об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів.

Підпунктом 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ встановлено, що платники екологічного податку, зокрема, за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують екологічний податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації – за місцем розміщення стаціонарних джерел.

Таким чином, окремий Додаток 1 «Розрахунок² № ___ за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» до Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) за звітні періоди поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, якщо фактичний обсяг цих викидів протягом року не перевищує 500 тонн, не подається за умови подання до контролюючих органів за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяви про відсутність у звітному році об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів (далі – Заяви) протягом граничного терміну подання Податкової декларації.

Платники екологічного податку, які не подали такі Заяви мають право їх подати після граничного терміну подання Податкової декларації у наступних звітних періодах поточного року. При цьому окремий додаток 1 до Податкової декларації за звітні періоди поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, якщо фактичний обсяг цих викидів протягом року не перевищує 500 тонн, не подається.

 

Орган ДПС не застосовує до платника штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування єдиного внеску з вини банку

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що органи ДПС застосовують до банків фінансові санкції, зокрема за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування банками на рахунки органів ДПС сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), фінансових санкцій, зазначених у частині 11 ст. 25 Закону № 2464, органами ДПС нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.

Норми встановлені п. 1 частини 12 ст. 25 Закону України від 08 липня   2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі –          Закон № 2464).

Фінансові санкції до суб’єктів господарювання за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску визначено частиною 11 ст. 25 Закону № 2464, яка не передбачає застосування органом ДПС до суб’єкта господарювання штрафних санкцій у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку.

Поряд з цим, відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених ПКУ, а також несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно з п. 129.7. ст. 129 ПКУ не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів, платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Таким чином, орган ДПС не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку.

Водночас, суб’єкту господарювання необхідно надати до органу ДПС заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

 

Новий етап подання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування – враховуємо зміни!

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

З 01 січня 2020 року вводяться в дію зміни, внесені Законом України від  02 жовтня 2019 року № 140-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» до статей 46 та 52 Закону України від 14 жовтня          2014 року № 1700-VІІ «Про запобігання корупції» із змінами та доповненнями (далі –Закон № 1700).

Так, відповідно до внесених змін, зокрема:

1) у декларації про майновий стан особи, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), суб’єкти декларування повинні будуть, заповнюючи інформацію про суб’єкта декларування та членів його сім’ї, додатково зазначати серію та номер паспорта громадянина України, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї, за їх наявності;

2) до членів сім’ї декларанта відносяться:

– особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом декларування, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом;

– будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Крім того, для цілей розділу VII Закону № 1700 членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або дітьми, вважаються особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання Декларації;

3) дані про об’єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються у Декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду;

4) декларуються отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, а не нараховані;

5) змінено визначення грошових активів суб’єкта декларування або членів його сім’ї, до яких віднесено готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах.

 

Про підвищення рівня знань громадян щодо їхніх прав під час проведення інформаційно – роз’яснювальної акції

Днями в приміщенні Центра обслуговування платників (далі – ЦОП) Шевченківської ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, за участі фахівців управління, в рамках проведення Всеукраїнського тижня права, відбулася інформаційно – роз’яснювальна акція «Правова освіта громадян».

Під час акції фахівці Соборного управління надавали відвідувачам  консультації з питань прав платників та їх захисту, порядку подання звернень, запитів на публічну інформацію, скарг, пропозицій, а також щодо норм трудового законодавства та захисту прав робітників перед роботодавцем»,

«Головною метою даного заходу є формування правової культури та правової свідомості у суспільстві, підвищення рівня знань громадян щодо їхніх прав», – зазначила заступник начальника Шевченківської ДПІ Олена Шиян.

Крім того, відповідну інформацію розміщено на інформаційних стендах ЦОП. Під час заходу, відвідувачам розповсюджувалася власна друкована продукція з приводу прав платників та їх захисту.

Начальник відділу забезпечення роботи Соборного управління Ольга Величко звернула увагу платників податків на те, що їх права визначені статтею 17 Податкового кодексу України, а громадян, що статтею 40 Конституції України визначено право громадянина на особисте звернення до органів державної влади та посадових осіб цих органів.

«В Тиждень права, окремо, хочу зробити акцент на легалізації найманої праці та наголосити, що офіційне працевлаштування є гарантією соціального захисту найманих працівників та основою їх стабільного майбутнього», – зазаначила Ольга Величко.

Також, громадянам нагадали, що добігає до закінчення термін до якого можна скористатись правом на податкову знижку за результатами декларування доходів, отриманих за звітний 2018 податковий рік, а саме до кінця грудня поточного року, а також, якщо громадяни до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористалися правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 

Зміни до застосування РРО

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про нововведення передбачені Законами України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та від 20.09.2019 № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».

Змінами передбачено обов’язкове використання реєстраторів розрахункових операцій з жовтня 2020 року, зокрема, для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють:

– реалізацію товарів (надання послуг) через мережу інтернет;

– реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

– роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах;
– діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена у п.11 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

– діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

– діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;

– реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках);

– реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

З 01 січня 2021 року застосування РРО стане обов’язковим для всіх фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку, крім І групи (річний дохід до 300 тис грн) та фізичних осіб, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства..

Разом з тим, з 01 січня 2021 року граничний обсяг доходу для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку ІІ групи збільшується з 1,5 млн. грн. до 2,5 млн. гривень.

 

Легалізація заробітної плати

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижчої від визначеної законом. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

Підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.

Легалізація заробітної плати актуальна з двох причин:

– збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, в т.ч. до Пенсійного фонду України;

– соціальні гарантії для найманих працівників, розмір яких залежить від тривалості страхового стажу.

Працівник, який отримує зарплату в “конверті” офіційно вважається непрацюючим. Йому не зараховується страховий стаж, а відповідно:

– він не буде одержувати пенсію по віку;

– його можуть звільнити в будь-який час, без жодних компенсацій.

– у нього немає права на відпустку, права на оплату лікарняних та допомогу по безробіттю, права не працювати у вихідний та святковий день, права на охорону праці, права на соціальне страхування.

Тому хотілося б звернутися до осіб, які мають намір працевлаштуватися або вже працевлаштовані у приватних підприємців, вимагайте від них укладання з вами трудової угоди!

Крім того, на сьогоднішній день, зареєструвавшись на веб-порталі Пенсійного фонду України, кожна застрахована особа має можливість контролювати свою зарплату та майбутню пенсію, перевіряти факт сплати внесків та суму, з якої вони перераховуються.

 

Право на отримання податкової знижки в частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, гаданого на такі цілі, та процентів за ним.

Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

об’єкт житлової іпотеки придбавається;

збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

 

Операція «Урожай – 2019»

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з травня п.р. на Дніпропетровщині триває операція «Урожай», основною метою якої є контроль за повнотою сплати податків сільгосптоваровиробниками, а також громадянами, які самостійно обробляють власні земельні ділянки та реалізують сільгосппродукцію.

В ході операції «Урожай» здійснюються перевірки дотримання вимог законодавства, що регулює земельні відносини та перевірки на предмет виявлення не облікованих найманих працівників, проводяться комплексні заходи контролю за нарахуванням та виплатою заробітної плати найманим працівникам галузі сільськогосподарського виробництва на усіх його етапах, починаючи від посівної компанії, обробки, збирання урожаю до його реалізації, досліджуються інші питання, пов’язані з детінізацією відносин в аграрному секторі, що забезпечує залучення до оподаткування нових суб’єктів та збільшення надходжень до бюджету.

З метою забезпечення комплексного підходу до здійснення намічених заходів, крім співробітників податкової служби , в операції «Урожай» беруть участь представники Держгеокадастру, Держпродспоживслужби, Держслужби з питань праці, правоохоронних органів та інших органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

 

Заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжного доручення на сплату єдиного внеску

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок                № 666).

Так, відповідно до п. 5 Порядку № 666 при сплаті ЄВ поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

 

 

 

 

 

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області