ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ СОБОРНОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Передбачена відповідальність у разі, якщо суб’єкт господарювання своєчасно не сплачує розстрочені суми податкового боргу (грошових зобов’язань)

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.

Пунктом 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу, який одержаний фізичною особою як відшкодування моральної та матеріальної шкоди

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропеьровській області інформує.

Згідно з п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, крім:

а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю;

б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання;

в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або інших сум бюджетного відшкодування;

г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом;

ґ) виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.

Дія цього підпункту не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування.
Крім того, відповідно до п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі;

доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики). Ставка податку на доходи фізичних осіб визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Порядок оподаткування операцій з гарантійної заміни попередньо ввезених на митну територію України товарів

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Згідно з п. 206.1 ст. 206 ПКУ під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з зокрема:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).

Таким чином, при митному оформленні товарів, що ввозяться на митну територію України, у тому числі у зв’язку з гарантійною заміною попередньо ввезених товарів, платник податку здіснює сплату ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ, та на дату такої сплати відносить суми податку до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених митних декларацій незалежно від того, почали такі товари використовуватися в оподатковуваних операціях платника податків чи ні.

Крім того, оскільки при гарантійній заміні неякісний товар повертається продавцю, при цьому кошти покупцю не повертаються, а зараховуються в рахунок постачання (заміни) іншого (аналогічного) товару (тобто набувають статус оплати за інший аналогічний товар), то на дату повернення неякісного товару постачальник повинен скласти розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань до податкової накладної, складеної за операцією з постачання такого товару, та скласти нову податкову накладну відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПКУ.

Порядок отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 12 прим. 1 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок) неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Запит про отримання витягу з Реєстру подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації за формою згідно з додатком 3 до Порядку. Усі розділи запиту підлягають заповненню.

У запиті зазначається код згідно з ЄДРПОУ неприбуткової організації, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі.

Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.

Неприбуткові організації, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

За запитом неприбуткової організації контролюючий орган надає їй безоплатно протягом трьох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру, який містить відомості про неприбуткову організацію визначені п. 11 Порядку, або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі. Витяг містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються зазначеної неприбуткової організації.

Витяг з Реєстру або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі надсилається поштою за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків або особисто вручається платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків.

На сьогодні здійснюються заходи щодо можливості отримання витягу або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», вхід до якої здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua (меню «Листування з ДПС»).

Розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з п. 288.5 ст. 288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відс. їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відсо. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

не може перевищувати 12 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).

Тобто норми п. 288.5 ст. 288 ПКУ встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках до нормативної грошової оцінки.

При цьому, якщо розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, є нижчим від встановленого п. 288.5 ст. 288 ПКУ, орендарю слід звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність.

До уваги платників!

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що дізнатися про реквізити рахунків для сплати податків у розрізі адміністративно-територіальних одиниць України можна на офіційному вебпорталі ДПС у рубриках:

► Головна/Бюджетні рахунки (https://www.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/);

► Головна/Законодавство/Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування/Реквізити рахунків для сплати єдиного внеску (з 03.01.2020) (https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/reestri/402760.html).

Крім того, реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів, а також єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування по Дніпропетровській області можна переглянути на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ (Головна/Бюджетні рахунки).

Також звертаємо увагу, що у приватній частині Електронного кабінету у меню «Стан розрахунків з бюджетом» платник податків має доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС або субсайт «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».

Про перелік товарів, які звільнені від оподаткування ПДВ

на період карантину

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Норми п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Пільговий режим оподаткування ПДВ, встановлений п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, застосовується на всіх етапах постачання товарів, включених до переліку, встановленого Кабінетом міністрів України, незалежно від дати їх виробництва та походження (вітчизняного виробництва чи ввезених на митну територію України), а також незалежно від кола суб’єктів, що здійснюють такі операції, їх статусу, як платників ПДВ, чи форми власності.

Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування ПДВ, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 із змінами, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 271 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Обчислення та сплата транспортного податку юрособою

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму цього податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі припинення діяльності ФОП зобов’язана

закрити усі рахунки, відкриті у фінансових установах

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що підставою для зняття фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.

Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця. Дані про зняття з обліку платника податків фіксуються в журналі за формою № 6-ОПП. Номер зняття з обліку відповідає номеру відповідного запису в журналі за формою № 6-ОПП.

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.

Норми встановлені п.п. 1 п. 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

При цьому, ФОП зобов’язана закрити усі рахунки, відкриті у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб).

Якщо після припинення підприємницької діяльності ФОП залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб), контролюючий орган доводить до відома цих установ таку інформацію, повідомляє дату та номер відповідного запису в ЄДР, а також дату зняття з обліку платника податків у контролюючому органі (п.п. 7 п. 11.18 розділу XI Порядку № 1588).

Пунктом 4 розділу V Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 із змінами (далі – Порядок № 721), визначено, що інформаційний файл про припинення (зняття з обліку) платника податків формується програмним забезпеченням ДПС та надсилається до фінансової установи, у якій відкрито рахунок платника податків.

Про термін подання «спрощенцями» першої і другої груп

декларації платника єдиного податку

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду (протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року), в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 296.2 ст. 296 ПКУ.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої та третьої групи.

Згідно із п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя)), у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, авансові внески, встановлені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

Тимчасові коефіцієнти рентабельності гірничодобувного підприємства

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України (далі – ДПС) на головній сторінці офіційного вебпорталу у рубриці Головна/Законодавство/Податкове/Листи для використання у роботі та інформування платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин розмістила лист Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України (далі – ДКЗ) від 09.03.2020 № 283/02 (далі – лист № 283/02) про тимчасовий коефіцієнт рентабельності для гірничодобувних підприємств (далі – тимчасовий коефіцієнт рентабельності).

Тимчасовий коефіцієнт рентабельності застосовується для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю одиниці видобутої корисної копалини (п. 252.16 ст.252 Податкового кодексу України) у 2020 році.

У листі № 283/02 зазначено, що відповідно до Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин, затвердженого наказом ДКЗ від 07.12.2005 № 300, зареєстрованим Мін’юстом України за № 65/11939, а також Положення про порядок техніко-економічного обґрунтування кондицій для підрахунку запасів нафти і газу, затвердженого наказом ДКЗ від 27.11.2006 № 316, зареєстрованим Мін’юстом України за № 1383/13257, Державна комісія України по запасах корисних копалин пропонує для встановлення такі тимчасові коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств (промислів) на ділянках надр, де проводиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого-економічна оцінка їхніх запасів з належним визначенням цього коефіцієнта ще не виконана, для застосування користувачами надр при обчисленні податкових зобов’язань у 2020 році:

► для нафтогазодобувних підприємств – 1,391;

► для інших гірничодобувних підприємств – 0,185.

З листом № 283/02 можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями:

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74540.html

https://tax.gov.ua/data/normativ/000/003/74540/dodatok.pdf

Коли довідка про взяття на облік платника податків

за формою № 34-ОПП підлягає заміні?

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, за формою № 34-ОПП (далі – Довідка) (найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), така Довідка підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нової Довідки платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою Довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову Довідку.

У такому самому порядку видається дублікат Довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати Довідки нова Довідка видається за заявою платника податків, у якій надані пояснення і викладені обставини втрати Довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати Довідки.

Про видачу кожної Довідки за формою № 34-ОПП робиться запис у журналі за формою № 14-ОПП, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.

Норми встановлені п. 9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями.

До уваги ФОП, що обрали загальну систему оподаткування!

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 177.8 ст. 177 ПКУ.

Якщо юридична особа укладала договір з фізичною особою – громадянином, при цьому не отримала відповідні документи що підтверджують її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, то при виплаті доходу така юридична особа зобов’язана утримати ПДФО та подати до контролюючих органів податковий розрахунок за формою № 1ДФ.

ФОП, в свою чергу, подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний календарний рік, в якій відображає суму доходу отриманого від податкового агента та суму утриманого ПДФО.

Земельна ділянка надається ФОП – платником єдиного податку в оренду:

що з земельним податком?

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Земельна ділянка це – частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (п.п. 14.1.74 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), що, зокрема надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектари.

Враховуючи зазначене, якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (а також у випадку оформлення права власності на земельну ділянку на ФОП), і земельна ділянка використовується для провадження господарської діяльності, то такий ФОП – платник єдиного податку звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку (з урахуванням п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Право на отримання податкової знижки за 2019 рік

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на податкову знижку та порядок її отримання визначений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкова знижка – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, право на податкову знижку мають фізичні особи – резиденти, які не є суб’єктами господарювання, та отримують дохід у вигляді заробітної плати.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються платнику ПДФО на підставі відносин трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До витрат, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки за 2019 рік, належать такі:

► частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом (п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4 % суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік (п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення у розмірах, визначених п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;

► сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► сума витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► cума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► сума витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи за умов, визначених у п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація). Така Декларація подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Таким чином, фізична особа – платник ПДФО для отримання податкової знижки за 2019 рік подає декларацію протягом 2020 року, тобто по 31.12.2020 включно.

Звертаємо увагу, якщо платник ПДФО до кінця 2020 року, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2019 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Форма Декларації з додатками до неї затверджена наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу МФУ від 25.04.2019 № 177.

Справляння рентної плати за спеціальне використання води

садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами)

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому п. 255.1 ст. 255 ПКУ не передбачені виключення із платників рентної плати для суб’єктів, які отримали дозвіл на спеціальне водокористування.

Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Згідно з п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата не справляється за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами).

Таким чином, за обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування та безпосередньо використані ними, рентна плата не справляється, а об’єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).

За обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, та передані (реалізовані) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, рентна плата справляється, а об’єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 1 (один).

Загальний оподатковуваний дохід особи, яка здійснює

незалежну професійну діяльність, формується за касовим методом

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.

Датою при формуванні загального оподатковуваного доходу у особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.

Розрахунки у машині – таксі суб’єктами господарювання на загальній системі оподаткування проводяться із застосуванням РРО

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону № 265.

Електронний таксометр – це РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст. 2 Закону № 265).

Таким чином, суб’єкти господарювання, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах – таксі при розрахунках з пасажирами готівкою зобов’язані застосовувати належним чином зареєстровані РРО, зокрема електронний таксометр, з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Подовжено терміни подання декларації про майновий стан і доходи

за 2019 рік та сплати податкових зобов’язань,

визначених у таких деклараціях

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 17 травня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено наступне.

Річна декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2019 рік, визначена статтею 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подається до 1 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, коли така декларація може бути подана пізніше вказаного строку. При цьому вимоги п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ стосовно надання Декларації до 1 травня у 2020 році не застосовуються.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік. При цьому абзац перший п. 179.7 ст. 179 ПКУ стосовно сплати до 1 серпня суми податкового зобов’язання, зазначеної у поданій Декларації, у 2020 році не застосовується (п. 52³ підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Отже, громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, повинні задекларувати доходи, отримані у минулому році, та подати Декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 01.07.2020. Останній день подання Декларації – 30.06.2020.

Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у Деклараціях за 2019 рік, мають бути сплачені до 01.10.2020.

Які документи подає одинока мати (батько),

що має дитину (дітей) віком до 18 років, для отримання ПСП?

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що правила подання платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) документів для отримання (застосування) податкової соціальної пільги (далі – ПСП), на яку він має право згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ), визначено Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 (далі – Порядок № 1227).

Платник ПДФО подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування ПСП (далі – Заява) за встановленою Державною податковою службою формою (п. 2 Порядку № 1227).

Згідно з п. 5 Порядку № 1227 для застосування ПСП з підстав, передбачених у п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, крім Заяви, одинока матір, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, подають:

► копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа – платник ПДФО постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;

► копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);

► копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із Заявою звертається вдова або вдівець);

► копію паспорта.

Одинокою матір’ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем ПСП, визначеної п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, мають дитину (дітей) віком до 18 років та не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом (п. 5 Порядку № 1227).

Дії платника ПДВ у разі зупинення реєстрації

податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216) (далі – Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника ПДВ, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника ПДВ для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки – фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.

Платник ПДВ має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо такі ПН/РК складено на одного отримувача – платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).

Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.05.2017 за № 959/30827) зі змінами та доповненнями.

Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником ПДВ до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована

та/або не сплачена у встановлені строки, є недоїмкою

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Норми встановлені п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена податковим органом у випадках, передбачених Законом № 2464, є недоїмкою.

Отже, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.

Відтерміновано нові правила застосування РРО

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533).

Законом № 533 внесені зміни, зокрема, до Законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».

Цими змінами, зокрема для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої груп відтерміновано застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО, а також застосування штрафних санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), а саме:

► до 01 серпня 2020 року відтерміновано впровадження застосування програмних РРО;

► до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування РРО та/або програмних РРО для окремих видів діяльності;

► до 01 квітня 2021 року відтерміновано запровадження обов’язкового використання РРО та/або програмних РРО для всіх платників єдиного податку другої – четвертої групи;

► до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону про РРО за порушення порядку проведення розрахункових операцій.

Отже, до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

► роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону про РРО;

► діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

► діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

► реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) у календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Крім того, Законом № 533 запровадження процедури «КЕШБЕК» перенесено на 01 січня 2021 року.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області