ГоловнаНовиниШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ СОБОРНОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ СОБОРНОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Опубліковано Вт, 07/07/2020

Змінено режим роботи Державної податкової служби України
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media- tsentr/novini/423835.html повідомила наступне.
На період дії карантину вносяться зміни в режим роботи Державної податкової служби України.
Оновлений графік роботи:
– робочий день починається о 8 год. і триває до 17 год.;
– у п’ятницю: з 8 год. до 15 год. 45 хв.;
– перерва на обід – з 12 год. до 12 год. 45 хв.
На території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією прийом відвідувачів у центрах обслуговування платників здійснюється за таким графіком роботи:
з 10 год. 00 хв. до 17  год. 00 хв. (у п’ятницю з 10 год. 00 хв. до 15 год. 45 хв.) з обідньою перервою з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв., та з технічними перервами для санітарної обробки та провітрювання кожні дві години на 10 – 15 хв.
Такі зміни внесені в регламент роботи ДПС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України».
Звертаємо увагу платників податків, що надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС можна за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету. Лист має бути у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Звернення громадян також можна надіслати на електронну пошту zvernennya_dps@tax.gov.ua у вигляді сканкопій чи фотокопій письмових звернень з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання (реєстрації).
Отримати інформацію з питань оподаткування, стану обробки електронної звітності, роботи органів ДПС тощо можна за телефоном Контакт-центру ДПС 0800501007, а також у чатах популярних месенджерів Viber та Telegram.
Приєднатися до чатів ДПС можна:
– з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;
– з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

Оприлюднено у новій редакції переклад низки
міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням https://www.mof.gov.ua/uk/mizhnarodni-standarti-finansovoi-zvitnosti прилюднено у новій редакції переклад низки міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та їх тлумачення.
Звертаємо увагу, що згідно з п. 1 ст. 121 Закону України від 16 липня 1996 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами для складання фінансової звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) застосовуються міжнародні стандарти, які викладені державною мовою та офіційно оприлюднені на веб-сторінці центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

ФОП – «єдинник», яка має борг понад 1 020 грн,
зобов’язана перейти на загальну систему оподаткування
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені
Норми встановлені п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Змінами, внесеними цим Законом до ПКУ, визначено суму податкового боргу, наявність якого зобов’язує, зокрема, фізичну особу – підприємця – платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування.
Так, відповідно до частини восьмої п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ (17 грн х 60 = 1 020 грн), на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Отже, при наявності податкового боргу більш ніж 1020 грн на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані змінити систему оподаткування на загальну.

Про обчислення податку на нерухомість для фізичних осіб
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухомість з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку на нерухомість одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку на нерухомість;
б) за наявності у власності платника податку на нерухомість більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку на нерухомість;
в) за наявності у власності платника податку на нерухомість об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку на нерухомість;
г) сума податку на нерухомість, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку на нерухомість з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.11 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку на нерухомість об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку на нерухомість, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Згідно з п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухомість, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку на нерухомість контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку на нерухомість в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку на нерухомість податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Затверджено форму попередження про відповідальність
за порушення законодавства про працю
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 12.06.2020 набрав чинності наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19.05.2020 № 919, яким затверджено форму попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Наказ № 919 опубліковано 12.06.2020 у бюлетені «Офіційний вісник України» № 45.

На період карантину зупиняється перебіг строків надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій у письмовій формі
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що відповідно до Закону України 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 591) зупиняється перебіг строків надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК) у письмовій формі, передбачених статтями 52 – 53 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, з 29.05.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, а саме:
– надання контролюючими органами на запити платників податків ІПК (ст. 52 ПКУ);
– надання контролюючими органами платникам податків нових ІПК, підготовлених з урахуванням висновків суду про скасування раніше наданої ІПК (ст. 53 ПКУ).
Також Законом № 591 передбачено, що з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків надання ІПК, які зупинялися, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Довідково: строки надання ІПК, передбачені ПКУ:
– 25 календарних днів (з можливістю продовження на 15 календарних днів), що настають за днем отримання контролюючим органом звернення платника податків на отримання ІПК;
– 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування раніше наданої ІПК.

Деякі умови, за яких РРО не застосовують ФОП,
що обрали загальну систему оподаткування
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – «загальносистемники» у разі здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл і селищ міського типу та яким згідно із Законом України від 15 лютого 1995 року № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні» із змінами та доповненнями надано статус гірських, мають право проводити розрахунки без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при умові, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) складає менше 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання.
Водночас застосування РРО є обов’язковим для таких ФОП при здійсненні ними роздрібної торгівлі підакцизними товарами та/або у разі перевищення зазначеного граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг).
Крім того, при реалізації продукції на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу), розрахункові операції можливо здійснювати без РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, за умови, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів складає менше 500 тис. грн на один суб’єкт господарської діяльності.
У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів ФОП зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО, та проводити розрахунки із застосовуванням РРО.
Відповідні норми встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій»» із змінами.

До уваги платників ПДВ!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі – комісії контролюючих органів), права та обов’язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок зупинення).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку на додану вартість (далі – ПДВ), яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється (п. 6 Порядку зупинення).
Автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків – це сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації (п. 2 Порядку зупинення).
У разі встановлення відповідності платника ПДВ хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.
Платник ПДВ отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4 до Порядку зупинення).
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
– договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
– договори, довіреності, акти керівного органу платника ПДВ, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
– первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
– розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
– документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
– інші документи, що підтверджують невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом 7 робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників ПДВ критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником ПДВ, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких ПН/РК зупиняється (п. 7 Порядку зупинення).
Платник ПДВ отримує інформацію щодо ПН/РК, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Платник ПДВ отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п. 10 Порядку зупинення).
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
1) номер та дата складення ПН/РК ;
2) критерій (критерії) ризиковості платника ПДВ та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник ПДВ;
3) пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку зупинення).
Платник ПДВ має право подати до контролюючого органу пояснення та копії документів до зупинених ПН/РК протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.
Комісія регіонального рівня розглядає подані пояснення та копії документів до зупинених ПН/РК та приймає одне з рішень: про реєстрацію ПН/РК, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за умови наявного ліміту, або відмову у такій реєстрації.
У разі коли комісією регіонального рівня прийнято рішення про відмову у реєстрації ПН/РК, платник ПДВ має право оскаржити таке рішення в адміністративному порядку, шляхом направлення протягом 10 робочих днів скарги з поясненнями та копіями документів до комісії центрального рівня.
Комісія центрального рівня протягом 10 календарних днів розглядає скаргу з поясненнями та копіями документів та приймає одне з рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за умови наявного ліміту або залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін.
У разі, коли комісією центрального рівня залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін, платник ПДВ має право оскаржити зазначене рішення в судовому порядку. У разі надходження рішення суду, яке набрало законної сили про зобов’язання зареєструвати ПН/РК, такі ПН/РК підлягають реєстрації.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу зупиняється реєстрація ПН/РК на підставі встановлення, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, то платник ПДВ має право подати до ДПС Таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою – це додаток 5 до Порядку зупинення.
Таблиця – це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника ПДВ згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.
Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Таблиця розглядається комісією регіонального рівня протягом 5 робочих днів після її отримання.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику ПДВ у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (додаток 6 до Порядку зупинення).
У рішенні про неврахування Таблиці в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Таблиця враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:
– така Таблиця подається платниками ПДВ – сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31.12.2016 застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 га включно станом на 1 січня та які відображені у податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій Таблиці зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);
– зазначена Таблиця подається платниками ПДВ, в яких значення показників D (D = S/T) та P (P = Pм х 1,4), розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 Порядку зупинення, мають такі розміри: D > 0,02, P < Pм х 1,4, та у такій Таблиці зазначені товари/послуги, обсяг постачання яких згідно з ПН/РК, зареєстрованими за останні 12 календарних місяців в ЄРПН, становить більше 25 % загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.
У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником ПДВ недостовірної інформації, в Таблиці, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування Таблиці, яке надсилається платнику ПДВ у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (додаток 7 Порядку зупинення).
Таблиця враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування Таблиці, яке набрало законної сили.
Таблиця подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого Міністерством фінансів України.
ДПС постійно розміщує на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися Таблиця.
Довідково:
S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, сум єдиного внеску та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником ПДВ та його відокремленими підрозділами;
T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0 %, 20 % і 7 %, зазначеними платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК;
P – сума ПДВ, зазначена платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК;
Pм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником ПДВ в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК.

Умови, за яких зараховуються у зменшення податку на прибуток
сплачені за митним кордоном України податки
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у разі отримання доходу з іноземних джерел і сплати сум податку на прибуток підприємств (далі – податок) суб’єктами господарювання за кордоном, такі суми податку зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:
– податок на капітал/майно та приріст капіталу;
– поштові податки;
– податки на реалізацію (продаж);
– інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.
Норми встановлені п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 14 ПКУ.

Врахування приватним нотаріусом у складі витрат єдиного внеску,
фактично сплаченого за попередній звітний рік
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що оподатковуваним доходом осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Норми встановлені п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На підставі положень Закону України від 02 березня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» із змінами та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 № 31-35/20, в якому наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому числі на користь найманих працівників.
Враховуючи вищезазначене, сплата приватними нотаріусами єдиного внеску, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно з остаточним розрахунком у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.

З якого періоду юрособа – сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включена до четвертої групи платників єдиного податку?
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу сільськогосподарських товаровиробників на наступне.
Нормами п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.
Сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи (п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
Норми п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.

Протягом року термін використання легкового автомобіля досяг 5 років: сплата транспортного податку юрособою
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.
Норми визначені п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 01 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

Роботодавцям про способи подання
повідомлення про прийняття працівника на роботу
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
– засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Запровадження програмних РРО: відповіді на актуальні питання
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що законами України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» із змінами запроваджено низку новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.
З урахуванням вищезазначеного Державною податковою службою України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/422912.html наведені відповіді на актуальні питання стосовно використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО).
1. В який момент часу формується діапазон номерів для ПРРО
і яким чином він поповнюється?
Перша порція діапазону номерів (2 000) видається під час реєстрації ПРРО.
За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.
Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів.
Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.
2. В який момент списуються фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного ПРРО?
Засобами фіскального сервера ведеться облік виданих діапазонів для ПРРО із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані (видані, але не направлені до фіскального сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи з присвоєними фіскальними номерами з діапазону).
Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета створених розрахункових документів з фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус «використані».

3. З якого часу здійснюється відлік 36 годин,
дозволених для роботи ПРРО в режимі офлайн?
Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.
4. Чи накладається електронна мітка часу на розрахункові документи,
що створюються ПРРО в режимі офлайн?
Під час роботи ПРРО в період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером та за наявності інтернет-зв’язку або мобільного інтернет-зв’язку електронна позначка часу на розрахункові документи накладається надавачем електронних довірчих послуг.
5. Яким чином покупець зможе перевірити розрахунковий документ (чек), виданий ПРРО, що працює у режимі офлайн?
У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.
Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.
Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.
6. Чи може один суб’єкт господарювання реєструвати
та застосовувати ПРРО поряд із класичними РРО?
Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання ПРРО поряд із класичними РРО.

До уваги платників ПДВ!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Порядок оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Водночас, Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 528.
Відповідно до вимог п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – завершується дія карантину), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18.03.2020. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених, зокрема ст. 56 ПКУ.
З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Тобто, якщо скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) подана у період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину або не розглянута станом на 18.03.2020 і строк прийняття рішення по такій скарзі припадає на період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, то прийняття рішення по скарзі поза межами строків, визначених ст. 56 ПКУ, не призводить до задоволення скарги.
Водночас, з урахуванням того, що першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинилися, продовжується, то комісія центрального рівня має право прийняти рішення щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

За несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками поданої
декларації про майновий стан і доходи передбачена відповідальність
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 року добігла до кінця.
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2019 рік і сплати податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору, зазначених у такій Декларації, відтерміновано.
Граничний строк подання Декларація за 2019 рік без застосування штрафних санкцій у 2020 році перенесено на 30.06.2020.
Податкові зобов’язання, визначені фізичними особами у такій Декларації, мають бути сплачені до 01 жовтня 2020 року.
Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
– при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником ПДФО або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Юрособа має право власності на нежитлове приміщення у багатоквартирному жилому будинку: коли сплачується земельний податок?
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на те, що земельний податок справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Норми визначені п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Відповідно до статей 125 та 126 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, право постійного користування, а також право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації таких прав.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 ПКУ).
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території державної або комунальної власності надаються у постійне користування підприємствам, які здійснюють управління такими будинками. Разом з тим, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 42 ЗКУ).
Враховуючи вищевикладене, обов’язок сплачувати земельний податок та подавати податкову декларацію з цього податку у юридичної особи, яка має право власності на будівлю, споруду (її частину), настає з дня виникнення права власності/користування земельними ділянками, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини).
Звертаємо увагу, що оскільки обов’язок сплачувати земельний податок та подавати податкову декларацію з цього податку настає з моменту набуття відповідного права на земельну ділянку, то власнику нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку необхідно оформити таке право.

Визначення платників екологічного податку
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
– викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
– скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
– розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);
– утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
– тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Довідково: розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Законом України № 466 запроваджено зміни в оподаткуванні ПДВ, пов’язані з зовнішньоекономічною діяльністю
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині адміністрування ПДВ.
Так, базою оподаткування для операцій з експорту товарів є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена у митній декларації (п. 189.17 ст. 189 ПКУ).
У декларації з ПДВ, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами (рядки 2.1 та 2.2) зазначаються обсяги експортної операції (база оподаткування), яка визначається, як договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена у графі 42 «Ціна товару» митної декларації.
Експорт соєвих бобів, насіння свиріпи та ріпаку з 23.05.2020 оподатковуються за нульовою ставкою.
Імпорт племінних чистопородних тварин за кодами УКТ ЗЕД, встановленими п. 197.18 ст. 197 ПКУ, підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах, крім тих, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками, які звільняються від оподаткування. При цьому подальша поставка перелічених категорій тварин (у тому числі і сільськогосподарськими товаровиробниками) оподатковується у загальному порядку.
Слід зазначити, що податковий кредит при імпорті товарів також доступний за тимчасовими митними деклараціями при дотриманні умов, визначених п. 198.6 ст. 198 ПКУ.

Закон України № 466: зміни в оподаткуванні ПДФО
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) передбачено низку змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які стосуються податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Так, зокрема відповідно до статей 164 і 165 ПКУ не оподатковуються ПДФО:
– відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
– суми пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму;
– сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України (сума не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати).
Згідно з оновленим п. 170.2.2 ст. 170 ПКУ до продажу інвестиційного активу прирівнюються операції з повернення платнику ПДФО коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника ПДФО з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.
У разі продажу або придбання платником ПДФО інвестиційних активів до/у нерезидентів – пов’язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, доходи та витрати за такими операціями визначаються:
– у розмірі не нижче звичайної ціни – у разі продажу платником податку інвестиційного активу;
– у розмірі не вище звичайної ціни – у разі придбання платником податку інвестиційного активу.
Це положення не застосовується, якщо покупцем інвестиційного активу є прямо або опосередковано контрольована іноземна компанія, у якої продавець інвестиційного активу є контролюючою особою та яка залишається власником зазначеного інвестиційного активу станом на кінець звітного періоду, у якому відбулося відчуження інвестиційного активу.
Також Законом № 466 до ст. 170 ПКУ додано новий п. 170.13, яким визначено порядок оподаткування прибутку та доходів контрольованих іноземних компаній.
Так, платник ПДФО – резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто 18 %. Норма набере чинності з 01.01.2021.
Законом № 466 запроваджено зміни в оподаткуванні продажу нерухомості, а саме:
– оподаткування за ставкою 18 % доходу, отриманого платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості. Перший об’єкт на рік залишається за нульовою ставкою, другий – за ставкою 5 % (п. 172.2 ст. 172 ПКУ);
– звільняється від сплати 5 % ПДФО під час продажу об’єкт незавершеного будівництва за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки (п.172.1 ст.172 ПКУ).

Закон України № 466: новації податкового законодавства
у разі стягнення податкового боргу
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни щодо стягнення податкового боргу.
1. Закріплено право центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів:
– аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою (п.п. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
– звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (п.п. 20.1.34 1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
2. Розширено підстави звільнення майна платника податків, які мають податковий борг, з під податкової застави ( п. 93.1 ст. 93 ПКУ), а саме:
– отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочення (відстрочення) (п. 93.1.1 ст. 93 ПКУ);
– отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання ( п. 93.1.4 ст. 93 ПКУ);
– отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 ПКУ (п. 93.1.6 ст. 93 ПКУ).
3. Скорочено строк, протягом якого контролюючим органом не проводяться стягнення коштів та продаж майна боржників з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).
4. Також скорочено строк, протягом якого боржник має право самостійно здійснити оцінку заставленого майна шляхом укладання договору з оцінювачем з двох місяців до одного місяця ( п. 95.12 ст. 95 ПКУ).
5. Збільшено з 1 млн грн до 10 млн грн суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, що виходять за межі одного та/або більше бюджетних років, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником, або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 100.9 ст. 100 ПКУ).
6. Розширено перелік безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню, згідно з ст. 101 ПКУ, а саме:
– податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку, або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (п.п. 101.2.6 ст. 101 ПКУ).
7. Підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 11, відповідно до якого встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59 і 60 глави 4, статтями 87 – 101 глави 9 розділу II ПКУ.

Альтернатива легалізації праці відсутня
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що питання легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення є одним із важливих питань, якому контролюючі органи постійно приділяють увагу.
На різних заходах, які проводяться податковими органами спільно з Державною службою України з питань праці стосовно детінізації трудових відносин. роботодавцям рекомендується вживати всі можливі заходи з метою додержання діючого трудового законодавства щодо виплати заробітної плати не нижче від мінімального розміру.
Погоджуючись на «тіньову» зайнятість, найманим працівникам необхідно розуміти, що їх очікують ризики, пов’язані із захистом своїх трудових прав та соціальним захистом у разі різних життєвих обставин.
Адже роботодавець, ухиляючись від оформлення трудових відносин, позбавляє працівників права на основну та додаткову відпустки, на оплату лікарняного, на дотримання встановленої законодавством норми тривалості робочого часу, на допомогу по безробіттю, на соціальні гарантії, встановлені колективним договором, на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та пенсійне забезпечення.
Крім того, від незадекларованої праці бюджет недоотримує необхідні кошти.
Отже, альтернатива легалізації праці відсутня: зайнятість працюючих повинна бути офіційно оформлена відповідно до законодавства, а заробітна плата повинна бути прозорою, зі сплатою усіх податків і зборів.

До уваги платників ПДВ!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ситуації з блокуванням податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) у кожного платника ПДВ різні.
Нагадуємо про нормативні акти, згідно з якими відбувається блокування ПН/РК.
Так, починаючи з 01.02.2020 основними нормативними документами, на підставі яких проводиться припинення реєстрації ПН/РК, є Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 1165), якою, зокрема затверджено Порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – Порядок), та наказ Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Порядком, зокрема, встановлено:
– критерії ризиковості платника податку на додану вартість;
– перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ;
– критерії ризиковості здійснення операцій;
– форма Рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку;
– Таблиця даних платника податку на додану вартість;
– форма Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість;
– форма Рішення про неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість.
Постановою № 1165 також затверджено Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яким визначено форми Скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 1), Заяви про відкликання скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 2) та Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 3).
Це надає платникам ПДВ можливість адміністративного оскарження рішень про відмову у реєстрації ПН/РК.

Законом України № 466 змінено розмір деяких штрафних санкцій
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466-IX) внесено зміни, зокрема до ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків.
Відповідно до п. 119.1 ст. 199 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень (раніше 510 гривень).
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2 040 гривень (раніше 1 020 гривень).
Зазначені вище штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.
Оформлення документів, що містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, у випадку, коли законодавство вимагає від особи – резидента отримання такого номера, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених п. 119.1 ст. 119 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень (раніше 170 гривень) (п. 119.2 ст. 119 ПКУ).
Штрафи, передбачені пунктами 119.1 та 119.2 ст. 119 ПКУ не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 119.3 ст. 119 ПКУ).

Право чоловіка скористатись правом щодо включення до податкової знижки оплати допоміжних репродуктивних технологій, якщо дружина не працює
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
До даного переліку включається сума витрат платника податку на оплати допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п.166.4 ст. 166 ПКУ, а саме:
податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті; загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;
якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних программ допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.
Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787 (далі – Порядок № 787), стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують стосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.
Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ послугою з медичного обслуговування населення (медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленному законом порядку ліцензією на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.
Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.
Таким чином, платник податку чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком).

Порядок обчислення та сплати фізичною особою транспортного податку у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування протягом звітного року
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 – VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Підпунктом 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Чи виникає дохід у ФОП платника ЄП при отриманні майна в безоплатне користування за договором позички?
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 827 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.
До договору позички застосовуються положення глави 58 ЦКУ, якою регулюються відносини найму (оренди) майна.
Згідно з п.п. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) продаж результатів робіт (послуг) – це будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).
Тобто з метою оподаткування для платника податку – користувача операція з отримання майна у безоплатне користування за договором позички розглядається як безоплатне отримання послуг. При цьому слід враховувати положення п. 4 ст. 632 ЦКУ, відповідно до якого якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Пунктом 292.1 ст. 292 ПКУ визначено, що доходом фізичної особи – підприємця платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку (п. 292.3 ст. 292 ПКУ).
З огляду на зазначене, при отриманні майна у безоплатне користування за договором позички до суми доходу фізичної особи – підприємця платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду послуг з урахуванням звичайних цін.

Дата з якої вважаються платниками єдиного податку новостворені юридичні особи, які обрали третю групу єдиного податку, яка не передбачає сплату ПДВ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзацу другого п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої, зокрема, для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація (абзац другий п. 294.4 ст. 294 ПКУ).

Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Порядок) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 № 1264, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2012 року за № 2155/22467.
Порядок визначає процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – довідка) за затвердженою формою особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (п. 1 Порядку).
Довідка видається контролюючим органом за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п. 2 Порядку).
Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку контролюючого органу за підписом керівника контролюючого органу протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п. 3 Порядку).
Письмове звернення нерезидента про надання довідки надсилається до відповідного контролюючого органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження. Звернення має бути подане українською мовою або іноземною мовою разом з офіційним перекладом українською мовою та обов’язково повинно містити відомості про нерезидента та відомості про джерело доходу (п. 4 Порядку).

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області