ГоловнаНовиниШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ СОБОРНОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ СОБОРНОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Опубліковано Пн, 13/07/2020

Про підвищення податкової культури та
рівня обізнаності молодого покоління – на пресконференції
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» 03.07.2020 відбулася пресконференція на тему «Підвищення податкової культури та рівня обізнаності молодого покоління – це робота на перспективу».
У заході прийняла участь заступник начальника управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Любов Комліченко.
Вона звернула увагу на те, що важливим напрямом діяльності податкової служби є турбота про підростаюче покоління – майбутніх платників податків, виховання у молоді високої податкової культури. Стаючи громадянами держави, молодь має бути обізнана з вимогами законодавства та дотримуватись його.
Майбутнім платникам податків зі шкільної лави необхідно усвідомлювати, що податки відіграють важливе соціальне значення, тому їх сплата є почесним обов’язком кожного громадянина. Формування у молодих людей розуміння ролі, вагомості та місця податків у житті держави і суспільства, усвідомлення того, що своєчасна сплата податків забезпечує соціальний захист громадян України – це пріоритетна і важлива задача, адже прагнення представників податкової, щоб наша молодь отримала фундаментальні податкові знання, які стануть основою їх високої податкової культури.
Податкова культура, як одна з головних ознак громадянського суспільства, є складовою загальнонаціональної культури, а отже, містить:
1) знання своїх прав і обов’язків у процесі сплати податків (складова правової культури), удосконалення знань і розуміння податкових наслідків господарської діяльності (складова економічної культури);
2) усвідомлення громадянами всієї важливості для держави сплати податків, оцінювання соціальної корисності податкового законодавства і формування власного ставлення до податкової політики, діяльності податкових органів як представників держави;
3) уміння користуватися правовим інструментарієм у практичній діяльності, своєчасне представлення податкової звітності (складова фінансової культури), а також дотримання етичних норм у спілкуванні з працівниками контролюючих органів.
Любов Комліченко зауважила, що сьогоднішня зустріч – це необхідність, покликана потребою акцентувати увагу на тих питаннях, які найбільше турбують молодь.
На пресконференції розглядались питання, пов’язані з отриманням права на податкову знижку за навчання, щодо віку, з якого можливо займатись підприємницькою діяльністю та як отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків, якщо дитині не виповнилося 14 років.
«Підвищення рівня обізнаності молодого покоління – це робота на перспективу і тому діяльність у цьому напрямку податкова служба продовжує і надалі, адже від виховання сьогоднішньої молоді залежить економічне і соціальне становище нашої країни і кожного її громадянина у майбутньому», – підсумувала Любов Комліченко.

Про надання електронних довірчих послуг за першу половину 2020 року
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України (далі – ІДД ДПС) на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://acskidd.gov.ua/news повідомив, що набирає обертів сервіс повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом, яким з 01.01.2020 по 30.06.2020 скористалось близько 35,2 тис. фізичних осіб, а також більше ніж 35,6 тис. юридичних осіб. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість користувачів сервісу збільшилась: на 67,2 % (фізичних осіб) та на 1,0 % (юридичних осіб).
ІДД ДПС – єдиний в Україні кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, який надає електронні довірчі послуги усім без винятку суб’єктам господарювання, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності та фізичним особам на безоплатній основі.
Не наражайтесь на небезпеку, залишайтесь вдома. Скористайтесь електронним сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом. Детальна інформація за посиланням

Платники Дніпропетровщини за перше півріччя 2020 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 29,5 мільярдів гривень
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
За перше півріччя 2020 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 21 млрд 522,7 млн гривень.
Так, до державного бюджету надійшло 10 млрд 237,7 млн грн, до місцевих бюджетів регіону – 11 млрд 285 млн гривень.
За підсумками шести місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 7 млрд 967,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 209 млн гривень.

Закон України № 466: інформація для постійних представництв нерезидента
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує платників податку на прибуток підприємств, що змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», з п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починаючи з 23.05.2020, вилучено норми, які надавали можливість визначати суму прибутку постійного представництва нерезидента, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, або у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, визначати оподатковуваний прибуток контролюючим органом як різницю між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.
Підпункт 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ передбачає єдиний порядок оподаткування податком на прибуток, відповідно до якого постійне представництво оподатковується в загальному порядку та визначає обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до положень ст. 39 ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, постійним представництвам нерезидента рекомендовано подавати, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями, та не застосовувати форму розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544.
Відповідні роз’яснення надані листом ДПС України від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, виплачена ФОП
Фондом соціального страхування України, підлягає оподаткуванню ПДФО
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають, зокрема, фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
Норми встановлені ст. 18 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1105).
Статтею 20 Закону № 1105 встановлено види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Зокрема за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид матеріального забезпечення як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).
Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати визначені ст. 22 Закону № 1105.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Оподаткування доходів ФОП визначено ст. 177 та главою 1 розділу XIV ПКУ.
Доходом ФОП є доходи, отримані виключно від здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
Підпунктом 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ передбачено, що до складу доходу ФОП – платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема суми коштів цільового призначення, що надійшли від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Отже, дохід у вигляді матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною)), який виплачується Фондом соціального страхування України (далі – Фонд) не включається до доходу ФОП, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника ПДФО не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Однак слід зауважити, що винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО 18 %, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Разом з тим, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Ставка військового збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), нарахована (виплачена) ФОП Фондом, є об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором, а Фонд є податковим агентом щодо такого доходу.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Податковий розрахунок за ф. № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок).
Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності відображається податковим агентом у Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою «127».

До фізособи, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі неведення книги обліку доходів та витрат застосовуються штрафні санкції
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику.
Норми визначені п. 178.6 ст.178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, форма Книги, яку ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.
Згідно зі ст. 121 ПКУ ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
Статтею 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 17 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат громадянами, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слід зазначити, що з урахуванням норми п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року № 255) зі змінами, що діяла до 21.05.2020, та п.п. 2 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» із змінами на період дії карантину тимчасово дозволено фізичним особам – підприємцям та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, вести облік доходів і витрат без використання книг обліку доходів і витрат (книг обліку доходів), якщо ведення зазначених книг повинно розпочатися після встановлення карантину, за умови подальшого подання такими особами книг обліку доходів і витрат (книг обліку доходів), до яких внесені дані про доходи і витрати, отримані (здійснені) ними, для реєстрації до контролюючих органів протягом трьох місяців з дня прийняття рішення про відміну карантину.

Юридична особа – «пільговик», яка надає в оренду земельні ділянки,
сплачує земельний податок на загальних підставах
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що органи місцевого самоврядування встановлюють, зокрема пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Норми встановлені п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7 ст. 287 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин).

Особливості списання суми недоїмки, нарахованої платникам єдиного внеску
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Законом України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено пунктом 915.
Згідно із внесеними змінами підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
Списання відбувається за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:
а) платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/424525.html.

Право на отримання податкової знижки за 2019 рік
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на податкову знижку та порядок її отримання визначений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податкова знижка – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, право на податкову знижку мають фізичні особи – резиденти, які не є суб’єктами господарювання, та отримують дохід у вигляді заробітної плати.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються платнику ПДФО на підставі відносин трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
До витрат, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки за 2019 рік, належать такі:
– частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом (п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
– пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4 % суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік (п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
– сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
– страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення у розмірах, визначених п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;
– сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
– сума витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
– cума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
– сума витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
– сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи за умов, визначених у п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація). Така Декларація подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Таким чином, фізична особа – платник ПДФО для отримання податкової знижки за 2019 рік подає декларацію протягом 2020 року, тобто по 31.12.2020 включно.
Звертаємо увагу, якщо платник ПДФО до кінця 2020 року, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2019 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Форма Декларації з додатками до неї затверджена наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу МФУ від 25.04.2019 № 177.

Нововведення у трансфертному ціноутворенні
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» заступника начальника відділу трансфертного ціноутворення управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Михайла Череваня на тему «Трансфертне ціноутворення: нововведення з урахуванням змін, внесених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IХ».
Питання 1. Чи залишилась без змін інформація про зіставних юридичних осіб для розрахунку фінансових показників? Чи залишилась частка участі не більше 20 відсотків?
Відповідь. Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які стосуються насамперед змін в п.п. 39.3.2.9 ст. 39 ПКУ. Якщо раніше зіставна юридична особа не володіла прямо та/або опосередковано корпоративними правами іншої юридичної особи з часткою такої участі більше 20 відсотків або не мала як учасника (акціонера) юридичну особу з часткою прямої (опосередкованої) участі більше 20 відсотків, то зараз така частка збільшилась і становить 25 відсотків.
Питання 2. Які зміни відбулися у методі порівняльної неконтрольованої ціни?
Відповідь. Для контрольованих операцій з сировинними товарами встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється за методом порівняльної неконтрольованої ціни.
Для цілей цього підпункту під сировинними товарами розуміються товари, для яких непов’язані особи у якості орієнтира (еталона) для встановлення ціни неконтрольованих операцій використовують котирувальні ціни. Перелік сировинних товарів визначається Кабінетом Міністрів України.
Під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для контрольованих операцій із сировинними товарами порівняння ціни контрольованої операції може проводитись із ціною зіставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами з непов’язаними особами, та/або з котирувальними цінами.
У разі використання ціни неконтрольованих операцій у якості зіставної для контрольованої операції, такі неконтрольовані операції повинні бути регулярними, з декількома контрагентами та в обсягах, співставних тим, які використовувались у контрольованій операції.
Котирувальні ціни, які використовуються для порівняння з цінами контрольованих операцій, мають відповідати умовам зіставності, визначеним п.п. 39.2.2 ст. 39 ПКУ. У разі наявності між умовами контрольованої операції та умовами неконтрольованих операцій або умовами, що визначають котирувальну ціну на сировинні товари, значних відмінностей, що суттєво впливають на ціну угод із сировинними товарами, здійснюються відповідні коригування.
В свою чергу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін на своєму офіційному вебпорталі до початку звітного року.
Питання 3. Чи відбулись зміни в документації з трансфертного ціноутворення?
Відповідь. Так. Підпункт 39.4.6 ст. 39 ПКУ розширено, та відповідно потрібно додатково відображати інформацію стосовно:
а) фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків (за наявності);
б) опис контрольованої операції із зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції;
в) опис операцій з придбання робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції) і наявності ділової мети їх придбання;
г) якщо платник входить до міжнародної групи компаній:
– копії істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованій операції;
– копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній щодо контрольованої операції і в підготовці яких не брав участі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику;
і) копія аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків);
й) копії договорів (контрактів) та будь-які доповнення до них, за якими здійснювалася контрольована операція.
Питання 4. Глобальна документація з трансфертного ціноутворення – що це таке та з яких розділів вона складається?
Відповідь. Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) – це сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, що має містити інформацію про:
а) організаційну структуру міжнародної групи компаній (у вигляді графічної схеми) із зазначенням осіб, які є учасниками міжнародної групи компаній, їх організаційно-правових форм, структуру власності (із зазначенням часток володіння) та держави і території, у яких зазначені особи здійснюють свою діяльність;
б) загальний опис діяльності міжнародної групи компаній, що включає в себе:
– опис ключових факторів, що впливають на фінансовий результат міжнародної групи компаній;
– опис ланцюгів постачання та утворення вартості найбільших за показником виручки міжнародної групи компаній п’яти товарів (робіт, послуг), а також ланцюгів постачання будь-яких інших товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав), частка яких становить більше 5 відсотків виручки міжнародної групи компаній за фінансовий рік, і основних географічних ринків, на яких реалізуються (виконуються, надаються) зазначені товари (роботи, послуги);
– перелік та стислий опис суттєвих договорів з надання (отримання) послуг, робіт, укладених між учасниками міжнародної групи (крім договорів, пов’язаних з проведенням науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт), у тому числі опис функціональних можливостей основних учасників міжнародної групи, задіяних у наданні таких послуг, робіт, політики з трансфертного ціноутворення щодо розподілу вартості послуг та визначення цін на оплату внутрішньогрупових послуг;
– стислий функціональний аналіз діяльності учасників міжнародної групи компаній, що мають суттєвий вплив на фінансовий результат цієї групи, в тому числі опис основних функцій, що виконуються, активів, що використовуються, економічних (комерційних) ризиків, що приймаються;
– інформацію про основні угоди щодо реструктуризації бізнесу, придбання та відчуження активів, що відбувалися протягом фінансового року;
в) нематеріальні активи, які використовуються міжнародною групою компаній в своїй діяльності, зокрема:
– опис стратегії розвитку міжнародної групи компаній щодо розробки, володіння і використання нематеріальних активів, у тому числі розміщення основних науково-дослідних центрів і органів управління ними;
– перелік та опис нематеріальних активів (груп нематеріальних активів), що мають істотний вплив на ціноутворення компаній міжнародної групи, із зазначенням учасників такої міжнародної групи компаній, які володіють такими активами на праві власності або іншому праві (користування, володіння та/або розпорядження);
– перелік суттєвих договорів, пов’язаних з нематеріальними активами, укладених між учасниками міжнародної групи компаній, у тому числі ліцензійних угод, домовленостей щодо покриття витрат, основних угод щодо надання науково-дослідних послуг;
– опис політики трансфертного ціноутворення міжнародної групи компаній щодо проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і нематеріальних активів;
– опис суттєвих операцій з передачі нематеріальних активів між учасниками міжнародної групи компаній протягом відповідного фінансового року із зазначенням назв таких учасників, держав реєстрації та юрисдикцій, де вони провадять свою діяльність, компенсацій, що здійснювалися у звітному (податковому) періоді, та рівня винагород (компенсаційних виплат), пов’язаних з такою передачею;
г) фінансову діяльність міжнародної групи компаній, зокрема:
– загальний опис, яким чином фінансується така група, включаючи інформацію про фінансування, залучене від осіб, які не є учасниками міжнародної групи компаній;
– зазначення усіх учасників міжнародної групи компаній, які здійснюють централізовану внутрішньогрупову фінансову діяльність для учасників цієї групи, з інформацією щодо держав (територій), які є місцем реєстрації таких учасників, та/або місця знаходження органу їх управління;
– загальний опис політики трансфертного ціноутворення щодо фінансування учасників міжнародної групи компаній;
ґ) консолідовану фінансову звітність міжнародної групи компаній за останній фінансовий рік, а у разі її відсутності – іншу консолідовану звітність, підготовлену для управлінських, податкових або інших цілей;
д) перелік і стислий опис існуючих односторонніх договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), які застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній і пов’язані з розподілом доходів між державами (територіями).
Питання 5. Хто повинен подавати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення?
Відповідь. Відповідно до п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 ПКУ глобальну документацію подає платник податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.

Набув чинності новий Закон України «Про митний тариф»
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 03.07.2020 набрав чинності новий Закон України від 04 червня 2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674), який опубліковано у офіційному виданні «Голос України» 02.07.2020 № 109.
Законом № 674 Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) приведена у відповідність до сучасної редакції Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (остання версія 2017 року).
Закон № 674 забезпечує здійснення митного оформлення товарів в Україні із застосуванням сучасних міжнародних норм митного права в частині класифікації товарів.
Сучасна УКТ ЗЕД спростить співставлення даних митної статистики, забезпечить спрощення аналізу товарних потоків на митному кордоні України, пришвидшить митне оформлення.
Для правильної класифікації товарів Державною митною службою розроблені Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД 2012 року до УКТ ЗЕД версії 2017 року (затверджені наказом Державної митної служби від 01.07.2020 № 234).

Про зміни, внесені до Податкового кодексу України
Законом України № 591
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині:
– компенсації податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), що утримується з доходів у вигляді доплат до заробітної плати, які нараховані за періоди з 01 по 31 травня та з 01 по 30 червня 2020 року медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, які безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та лікуванні пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;
– звільнення від оподаткування ПДФО та військовим збором з 02.04.2020 доходів у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, які виплачуються (надаються) роботодавцем;
– продовження по останній календарний день місяця, в якому завершується дія карантину:
– періоду, в якому за вчинені порушення податкового законодавства не застосовуються штрафні санкції та пеня, крім санкцій за:
– порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії,
– відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу,
– порушення вимог законодавства в частині:
– обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів,
– цільового використання пального, спирту етилового платниками податків,
– обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками,
– здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального,
– здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку,
– порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати;
– зупинення перебігу строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину;
– мораторія на проведення документальних та фактичних перевірок по останній календарний день місяця (включно) карантина, в якому завершується дія карантина, крім:
– документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ (щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 000 гривень),
– фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:
– обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів,
– цільового використання пального та спирту етилового платниками податків,
– обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками,
– здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.

Реєстрацію РК на зменшення суми компенсації вартості товарів доцільно здійснювати з урахуванням термінів, визначених п. 201.10 ст. 201 ПКУ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунку коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН).
Норми визначені п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Реєстрацію ПН та/або РК у ЄРПН необхідно здійснювати з урахуванням граничних строків, а саме:
– для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
– для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
– для зведених ПН та/або РК до таких зведених ПН, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
– для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем) (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
З метою недопущення помилок при складанні ПН та уникнення непорозумінь при обрахунку у системі електронного адміністрування ПДВ суми перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником ПДВ у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником ПН та РК, зареєстрованих в ЄРПН (SПеревищ), доцільно реєстрацію РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг здійснювати з урахуванням термінів, визначених п. 201.10 ст. 201 ПКУ.

Житлова нерухомість непридатна для проживання:
які документи надаються для підтвердження?
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Статтею 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР від 30 червня 1983 року № 5464-X із змінами та доповненнями та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.
Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.
На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (п. 4 Положення).
У разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (п. 5 Положення).
Згідно з п. 11 Положення якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.
При цьому додаються такі документи:
а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання;
б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку.
Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).
Враховуючи вищевикладене, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.

Розміщено форми електронних документів, які мають застосовуватись суб’єктами господарювання – користувачами програмних РРО
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/424818.html повідомила про наступне.
У банері «Програмні РРО» на вебпорталі ДПС у вкладці «Форми ПРРО» розміщено форми електронних документів для програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО), які застосовуються користувачами для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО, а також під час застосування ПРРО.
Пропонуємо ознайомитись з цими формами усім зацікавленим суб’єктам господарювання – користувачам ПРРО та розробникам комерційних ПРРО.
Банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/) також містить актуальну інформацію, пов’язану із запровадженням ПРРО відповідно до вимог Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» із змінами (набуває чинності з 01.08.2020).

Оперативно вирішені питання платників, які звернулись
на Комунікаційну податкову платформу
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Комунікаційна податкова платформа – новий формат взаємодії для оперативного прийняття управлінських рішень.
Серед питань, що порушені компаніями – членами Європейської Бізнес Асоціації, найбільше стосується призупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Саме такі питання однієї з компаній – члена ЄБА, які мали місце починаючи з березня поточного року, були вирішені на комунікаційній податковій платформі.
Оперативний розгляд звернення здійснено ДПС шляхом проведення комплексного аналізу всіх обставин.
Станом на 02.07.2020 питання реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних компанії, про яку йдеться, вирішено по суті – реєстрація податкових накладних відбувається.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/424644.html.

Затверджено нові довідники пільг
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що ДПС України затвердила нові довідники пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів станом на 01.07.2020, а саме:
– Довідник № 99/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
– Довідник № 99/2 інших податкових пільг.
Довідники розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/54005.html.

Відсутні операції з постачання, але наявні операції з придбання:
чи є підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ і відбувається, зокрема якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту
Норми визначені п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.
Якщо у платника ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців відсутні операції з постачання та при цьому наявні обсяги придбання за рахунок яких сформовано податковий кредит, підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ відсутні.

Про амортизацію основних засобів та нематеріальних активів
у разі проведення їх уцінки/дооцінки
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у ст. 138 ПКУ.
Коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на результат переоцінки основних засобів і нематеріальних активів, що передбачає збільшення фінансового результату до оподаткування на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац третій п. 138.1 ст. 138 ПКУ) та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, проведеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац четвертий п. 138.2 ст. 138 ПКУ).
Підпунктом 138.3.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Отже, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів і нематеріальних активів, яка проведена відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, не враховуються при нарахуванні амортизації необоротних активів згідно зі ст. 138 ПКУ та відповідно при розрахунку податку на прибуток підприємств.

Несвоєчасно подали податкову декларацію про майновий стан і доходи – законодавством передбачена відповідальність
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 року закінчилась.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до контролюючих органів за місцем проживання податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.
Податкова Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Звертаємо увагу, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» строки подання Декларації за 2019 рік і сплати податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору, зазначених у такій Декларації, відтерміновано.
Граничний строк подання Декларації за 2019 рік без застосування штрафних санкцій у 2020 році перенесено на 30.06.2020.
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ (п. 15.1 ст. 15 ПКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником ПДФО, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Одночасно п. 179.1 ст. 179 ПКУ передбачено, що платник ПДФО зобов’язаний подавати податкову Декларацію відповідно до ПКУ.
Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Отже, громадянин України (платник ПДФО – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування ПДФО та військовим збором, зобов’язаний подати податкову Декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ст. 179 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання згідно з ПКУ.
Таким чином, несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової Декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень.
Крім того, відповідно до ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами і доповненнями, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Транспортний податок: до якого контролюючого органу необхідно звертатись фізособі для проведення звірки даних?
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника транспортного податку (далі – податок);
б) розміру ставки податку;
в) нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному п. 267.6 ст. 267 ПКУ, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

До уваги суб’єктів господарювання – реалізаторів алкогольних напоїв!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу суб’єктів господарювання – реалізаторів алкогольних напоїв, що згідно зі ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481) мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої – це ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.
Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої – це ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
Відповідно до ст. 18 Закону № 481 право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України.
Розмір мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» зі змінами та доповненнями.
Відповідно до ст. 17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої – 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.

ДПС інформує громадськість про можливість
користуватися наборами даних у формі відкритих даних
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Державна податкова служба України здійснює постійне оновлення наборів даних у формі відкритих даних на Порталі відкритих даних Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (https://data.gov.ua/organization/tax) та на офіційному вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/datasets.php?q=).
На сьогодні ДПС оновлює на цих інформаційних ресурсах 41 основний набір даних. З них 5 наборів даних оновлюються щоденно у робочі дні, а саме:
– Реєстр платників податку на додану вартість https://data.gov.ua/dataset/4c65d66d-1923-4682-980a-9c11ce7ffdfe; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160406124837;
– Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість https://data.gov.ua/dataset/46ec7001-f492-4af8-8cae-00ba5e5537ce; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160406125451;
– Реєстр платників єдиного податку https://data.gov.ua/dataset/198185ea-44d6-48f0-877c-44251c413f64; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190614132019;
– Реєстр платників акцизного податку та реалізації пального https://data.gov.ua/dataset/08607f4c-b3f1-4b2f-8dbc-cd5866e5e60c; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190610093942;
– Реєстр неприбуткових установ та організацій https://data.gov.ua/dataset/2888f31a-9a0d-4c77-b570-0895753fa9cb; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190613183429.
Також ДПС здійснює оновлення набору даних «Інформація про організаційну структуру розпорядника інформації» (https://data.gov.ua/dataset/informatsiya-pro-organizatsiynu-strukturu-rozporyadnika-informatsii; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160210112726).
У зазначеному наборі даних міститься інформація про індекс структурного підрозділу, найменування посад, назву структурного підрозділу та штатну чисельність.
Завдяки оприлюдненню наборів даних користувачі інформаційних ресурсів можуть вільно використовувати та поширювати інформацію з відповідних реєстрів, що надає можливість не направляти запити і чекати певний час на них відповідь.
ДПС закликає громадськість користуватися наборами даних у формі відкритих даних.
Довідково:
Публічна інформація у формі відкритих даних – це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання (частина перша статті 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Постійне оновлення наборів даних у формі відкритих даних Державна податкова служба України здійснює на виконання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (зі змінами).
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/424978.html.

За продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім
з початку 2020 року анульовано 45 ліцензій
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У Дніпропетровській області станом на 01.07.2020 діє 16 433 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 4 974 суб’єктах господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 450 ліцензій, на тютюнові вироби – 6 231, на право роздрібної торгівлі пальним – 586 ліцензій та 2 166 ліцензій на зберігання пального.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ведеться систематичний контроль за своєчасністю сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Так, з початку 2020 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 509 ліцензій на право торгівлі алкогольними напоями та 417 ліцензій – тютюновими виробами.
Анульовано з початку 2020 року 1 230 ліцензій, з яких 45 – за продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

З 01.08.2020 запроваджуються програмні РРО
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.08.2020 запроваджується застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), зокрема для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку.
Законами України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (із змінами), від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (із змінами) та від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з внесеними змінами підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 61, відповідно до якого до 01 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:
– реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
– реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
– реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
– реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
– реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
– реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
– роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
– діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
– діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
– реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Звертаємо увагу, що з 1 квітня 2021 року запроваджується обов’язкове застосування РРО та/або ПРРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу. При цьому, у ФОП – «єдинників» першої групи обов’язок застосувати РРО та/або ПРРО відсутній.

Про відображення у податковому обліку платника податку на прибуток витрат на розробку вебсайту та його розміщення у мережі Інтернет
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податку на прибуток на наступне.
Згідно з п. 1.3 Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного вебпорталу органів виконавчої влади, затвердженого спільним наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.11.2002 № 327/225 із змінами та доповненнями, вебсайт – це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб’єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.
З урахуванням положень частини 1 ст. 433 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями та ст. 8 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» зі змінами та доповненнями вебсайт відноситься до об’єктів права інтелектуальної власності (авторського права).
Розміщення вебсайту у мережі Інтернет передбачає реєстрацію доменного імені та власне розміщення вебсайту (хостинг).
Статтею 1 Закону України від 15 грудня 1993 року № 3689-XII «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» зі змінами та доповненнями визначено, що доменне ім’я – це ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті.
Згідно з Порядком підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 року № 522, абоненти підключаються лише через операторів (суб’єктів господарювання, які надають послуги з доступу до глобальних мереж передачі даних).
Відповідно до п. 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи» від 01.01.2014 та п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями, нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має фізичної субстанції, матеріальної форми та може бути ідентифікований.
Підпунктом 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено 6 груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація. У податковому обліку до групи 6, включаються, зокрема інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
З урахуванням викладеного, витрати платника податку на прибуток, пов’язані з розробкою вебсайту та його розміщенням в мережі Інтернет (реєстрація доменного імені та хостинг), відносяться до 6 групи – інші нематеріальні активи. При цьому розрахунок амортизації здійснюється відповідно до норм п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

ПКУ не передбачена відповідальність за неподання
копій податкових розрахунків за формою № 1ДФ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ (далі – податковий розрахунок за ф. № 1ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету, податковий розрахунок за ф. № 1ДФ у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.
Норми встановлені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.
Згідно з п. 119.1 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них ПДФО, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника ПДФО та/або до зміни платника ПДФО, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2 040 гривень.
Застосування штрафних санкцій за неподання копій податкових розрахунків ПКУ не передбачено.

Через Електронний кабінет юридична особа має можливість надіслати
заяву про застосування спрощеної системи оподаткування
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області до відома, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку, зокрема, третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)ПКУ.
Норми встановлені п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
До поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ (абзац третій п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Форми Заяви та Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Згідно з абзацом п’ятим п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).
При цьому згідно з п. 421.2 ст. 421 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
За допомогою приватної частини Електронного кабінету юридична особа має можливість направити до органу ДПС Заяву та Розрахунок (ідентифікатори форм J0102003 та J0102103 відповідно).

Кошти на відрядження, витрачені працівником понад встановлені законодавством норми, своєчасно не повернуті: що з єдиним внеском?
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців – підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Складові фонду оплати праці визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5 (далі – Інструкція № 5).
Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Перелік).
Згідно з п. 3.15 розділу ІІІ Інструкції № 5 та п. 6 розділу I Переліку витрати на відрядження: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення, компенсаційні виплати та добові, які виплачуються при переїзді на роботу в іншу місцевість згідно з чинним законодавством, не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.
Враховуючи зазначене, не включаються до бази нарахування єдиного внеску суми коштів, витрачені працівником на відрядження понад встановлені законодавством норми та не повернуті у встановлені строки.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області