ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ СОБОРНОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Обговорення проблемних питань щодо блокування податкових накладних під час зустрічі у режимі он-лайн з представниками бізнесу Соборного управління

Днями, за організацією Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області (далі – Соборне управління) у режимі он-лайн проведено зустріч з платниками податків на додану вартість Соборного управління на актуальну тему: «Зупинення реєстрації податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку».

У заході прийняли участь керівництво Соборного управління та представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: начальник управління комунікацій Манушак Осипова, начальник управління податкового моніторингу Вікторія Сіданченко та заступник начальника відділу перевірок у сфері послуг управління аудиту Вікторія Сидорова.

На початку зустрічі заступник начальника управління – начальник відділу податків і зборів з юридичних осіб Соборного управління Вікторія Бохан зупинилася на основних положеннях Постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», а саме, що цією постановою затверджено критерії ризиковості платника ПДВ, внесено зміни до ознак безумовної реєстрації та показників позитивної податкової історії, урегульовано вирішення спірних питань щодо відповідності або невідповідності платника податку критеріям ризиковості та зазначила, що дана постанова передбачає ефективний механізм боротьби із зловживаннями, одночасно захищаючи права сумлінних платників.

Крім того, Вікторія Бохан акцентувала увагу представників бізнесу не те, що аби не потрапити до категорії ризикових операцій, платник податку має можливість подати в електронному вигляді інформацію та копії документів щодо спростування відповідності критерію ризиковості до комісії регіонального рівня.

Начальник управління податкового моніторингу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Сіданченко проінформувала платників про найпоширеніші причини, що призводять до зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та детально зупинилася на діях платників у разі зупинки реєстрації, звернула увагу на необхідність подання таблиці даних платника податків до контролюючого органу та надала вичерпні відповіді на всі питання платників.

Наприкінці онлайн-спілкування усі сторони підтримали необхідність проведення таких зустрічей і у подальшому.

Право чоловіка на включення до податкової знижки оплати допоміжних репродуктивних технологій, якщо дружина не працює

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

До даного переліку включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п.166.4 ст. 166 ПКУ, а саме:

податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті; загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;

якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787 (далі – Порядок № 787), стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.

Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ послугою з медичного обслуговування населення (медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензією на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.

Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Таким чином, платник податку чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком).

Визначення звичайної ціни для операцій з ліквідації основних виробничих або невиробничих ОЗ, які ліквідуються за самостійним рішенням платника податку

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Відповідно до п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ звичайною ціною, зокрема, є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ.

Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.

Ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, платник податку, який за самостійним рішенням ліквідує основні виробничі або невиробничі засоби, повинен нарахувати податкові зобов’язання за такими необоротними активами виходячи з їх ринкової ціни, визначеної на момент такої ліквідації за правилами, визначеними п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, але не нижче їх балансової вартості. У разі якщо при ліквідації основних фондів обов’язковим є проведення оцінки, податкові зобов’язання нараховуються з вартості об’єкта оцінки, але не нижче їх балансової вартості.

Встановлено Порядок реєстрації за застосування програмних РРО, а також форму і зміст розрахункових документів

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Завершено державну реєстрацію наказів Міністерства фінансів України, якими затверджено Порядок реєстрації та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також форму та зміст розрахункових документів.

З метою реалізації вимог закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», Міністерством фінансів України спільно з ДПС розроблено накази Міністерства фінансів України, якими, зокрема, регулюються питання реєстрації та застосування програмних РРО, запровадження електронного розрахункового документу (чеку).

Міністерством юстиції зареєстровано наказ Мінфіну від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», яким, зокрема, встановлено:

Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій;

Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи ПРРО в режимі офлайн.

Також зареєстровано наказ Мінфіну від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13» згідно з яким:

удосконалено форму і зміст розрахункових документів, що формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій;

встановлено нову форму розрахункового документа для операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів.

Із текстом зазначених наказів можливо ознайомитись за посиланням: https://www.mof.gov.ua/uk/ppo.

Легалізація найманої праці та заробітної плати

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що мінімальна зарплата є державною гарантією незалежно від того, яка система оплати праці діє у роботодавця, і є обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Легалізація заробітної плати актуальна з двох причин:

– збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, в т.ч. до Пенсійного фонду України;

– соціальні гарантії для найманих працівників, розмір яких залежить від тривалості страхового стажу.

Звертаємо увагу, що осби, які отримують зарплату в “конверті” офіційно вважаються непрацюючими. Їм не зараховується страховий стаж, а відповідно:

– вони не будуть одержувати пенсію по віку;

– їх можуть звільнити в будь-який час, без жодних компенсацій.

– у них немає права на відпустку, права на оплату лікарняних та допомогу по безробіттю, права не працювати у вихідний та святковий день, права на охорону праці, права на соціальне страхування.

Наголошуємо на тому, що роботодавців, які використовують найману працю повинні легалізувати трудові відносини відповідно до чинного законодавства та вживати всіх заходів щодо виплати заробітної плати своїм працівникам не нижче рівня законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати та у строки, встановлені чинним законодавством.

Виплата заробітної плати у «конвертах» – тягар сучасності, який несе за собою багато негараздів як країні, так і кожному з нас.

Оподаткування доходу нерезидента у вигляді фрахту

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фрахт – це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:

перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;

перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Згідно з п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПКУ сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у тому числі фізичною особою – підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування, або іншим нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відс. у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому:

базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;

особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.

Базова ставка фрахту – сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (п.п. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

ПСП до доходу фізособи, отриманого від провадження нею підприємницької діяльності, не застосовується

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Податковим кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п.169.2.1 п.169.1 ст.169 якого встановлено, що податкова соціальна пільга (далі – ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати (п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ) тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Підпунктом 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких ПСП не може бутизастосована.

Так, до цього переліку відносяться доходи, інші ніж заробітна плата; заробітна плата, яку платник ПДФО протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Про взяття на облік у контролюючому органі іноземних юросіб – виконавців проектів (програм) міжнародної технічної допомоги

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що облік іноземних юридичних осіб – виконавців проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (далі – виконавці)/представництв донорських установ в Україні, зареєстрованих Секретаріатом Кабінету Міністрів України, здійснюється шляхом внесення відповідних записів та відміток до Єдиного банку даних юридичних осіб та реєстру платників податків – нерезидентів.

Взяття на облік виконавця/представництва донорської установи в Україні здійснюється контролюючим органом за адресою виконавця/представництва донорської установи в Україні із присвоєнням податкового номера.

Підставою для взяття на облік є:

1) лист-звернення та копія свідоцтва про акредитацію виконавця (юридичної особи – нерезидента) проекту (програми) міжнародної технічної допомоги, подані виконавцем, або відомості про державну реєстрацію проекту (програми) міжнародної технічної допомоги та/або копія реєстраційної картки проекту (програми) міжнародної технічної допомоги, отримані від Секретаріату Кабінету Міністрів України відповідно до Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 (із змінами) (далі – Постанова № 153), – для виконавця;

2) копія посвідчення про реєстрацію представництва донорської установи в Україні, отримана від Секретаріату Кабінету Міністрів України відповідно до Постанови № 153, або лист-звернення, в якому зазначається адреса представництва в Україні, та копія посвідчення про реєстрацію представництва донорської установи в Україні, подані представництвом, –для представництва донорської установи в Україні.

У разі отримання від Секретаріату Кабінету Міністрів України інформації про наявність податкових пільг, передбачених законодавством та міжнародними договорами України в рамках реалізації проектів (програм) та представництв донорських установ в Україні, до реєстру платників податків – нерезидентів вноситься ознака «має право на податкові пільги». Якщо виконавець/представництво донорської установи в Україні звільнений від сплати всіх видів податків на території України, такий виконавець/представництво донорської установи в Україні обліковується в контролюючих органах з ознакою «не є платником податків».

Не пізніше наступного робочого дня після взяття на облік виконавця/представництва донорської установи в Україні контролюючий орган надсилає виконавцю/представництву донорської установи в Україні лист-повідомлення про взяття на облік із зазначенням податкового номера.

Норми встановлені п. 4.8 розділу ІV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями.

Без реєстрації акцизного складу в СЕАРП суб’єкту господарювання забороняється здійснення реалізації пального

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує платникам акцизного податку – реалізаторам пального.

Відповідно до норм п. 22 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України платники акцизного податку зобов’язані були з 01 травня 2019 року до 01 червня 2019 року зареєструвати у системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку є станом на 01 липня 2019 року.

Суб’єкти господарювання, які відповідали визначенню платників акцизного податку з 01 липня 2019 року, зобов’язані були до 01 липня 2019 року зареєструватися платниками акцизного податку та зареєструвати в СЕАРП усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку є станом на 01 липня 2019 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – Порядок № 408).

Відповідно до п. 5 Порядку № 408 платники акцизного податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати усі акцизні склади в СЕАРП.

Один акцизний склад реєструється виключно одним розпорядником акцизного складу.

Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Без реєстрації акцизного складу забороняється здійснення реалізації пального на такому складі.

Доходи від реалізації сільгосппродукції, які включаються до доходу сільськогосподарського товаровиробника

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від:

► реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

► реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

► реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

► реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

У разі коли сільськогосподарське підприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг:

► послуги із збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження), які надаються покупцю такої продукції сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

► послуги з догляду за худобою і птицею, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

► послуги із зберігання сільськогосподарської продукції, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

► послуги з відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).

Норми встановлені п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.

Оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентам, місце постачання яких разтошоване на митній території України

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено правила оподаткування ПДВ в разі постачання особою – нерезидентом, яку не зареєстровано як платника ПДВ, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника ПДВ, чи будь-якій іншій юридичній особі – резиденту.

Відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.

При цьому отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну (далі – ПН) із зазначенням суми нарахованого ним ПДВ, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така ПН підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника ПДВ, сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань декларації за відповідний звітний період (п. 208.3 ст. 208 ПКУ).

Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то ПН не складається. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг у вигляді додатку до декларації з цього податку затверджується у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п. 208.4 ст. 208 ПКУ).

Отримувач послуг прирівнюється до платника ПДВ для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування (п. 208.5 ст. 208 ПКУ).

Згідно з п. 208.6 ст. 208 ПКУ положення ст. 208 ПКУ не поширюються на постачання особою – нерезидентом, яку не зареєстровано як платника ПДВ, послуг з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проекту ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією.

Закон України № 466: змінено підстави для проведення документальних позапланових перевірок

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін, які стосуються проведення документальних перевірок, зокрема змінено підстави для проведення документальних позапланових перевірок.

Так, з 23.05.2020 підставами для проведення документальної позапланової перевірки є, зокрема:

► неподання платником податків в установлений законом термін податкової декларації, розрахунків, звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

► отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік (п.п. 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

З 23.05.2020 виключено п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, згідно з яким документальна позапланова перевірка проводилась контролюючим органом на підставі отриманого судового рішення (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ними відповідно до закону.

З 01.07.2020 підставою для проведення документальної позапланової перевірки є отримання контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки інформації та/або документів від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки (п.п. 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

З 01.01.2021 документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження (оновлений п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, який набере чинності 01.01.2021).

Про нові зразки заповнення реєстраційних карток

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) на своїй офіційній сторінці за посиланням https://acskidd.gov.ua/news#280 повідомив, що з метою виконання норм Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який набирає чинності 01.08.2020, та створення належних умов для функціонування реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій, на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» розміщено роз’яснення та нові зразки заповнення реєстраційних карток для отримання користувачами кваліфікованих сертифікатів електронних печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.

З початку 2020 року на користь держави вирішено 219 судових справ

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Станом на 01 липня 2020 року на розгляді у судах за участю податкових органів Дніпропетровської області перебувало 7827 справ різних категорій на загальну суму 16,2 млрд гривень.

Із розглянутих судами у першому півріччі поточного року справ на користь податкових органів області вирішено 544 справи на загальну суму 2,3 млрд гривень.

Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень.

Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 4957 таких справ на суму 9,8 млрд гривень. Із розглянутих справ на користь податкових органів вирішено 219 справ на суму 420,5 млн гривень.

Для малого та середнього бізнесу Дніпропетровської області – платників ПДВ проведено черговий он-лайн-семінар

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Днями за організацією КП «Центр підтримки малого та середнього бізнесу» Дніпропетровської обласної ради» та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено семінар-навчання у режимі он-лайн з представниками малого та середнього бізнесу Дніпропетровщини – платниками ПДВ на тему «Зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку». Такі семінари протягом червня – липня проводяться податківцями ГУ ДПС на постійній основі.

У заході прийняли участь начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Каліногорська Вікторія, начальник управління комунікацій ГУ ДПС Осипова Манушак, керівництво і представники КП «Центр підтримки малого та середнього бізнесу» Дніпропетровської обласної ради».

Семінар присвячено актуальним питанням, які пов’язані із зупиненням реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), та особливостям заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця).

Осипова Манушак відкрила семінар-навчання, привітала присутніх та побажала всім корисного і конструктивного діалогу.

Каліногорська Вікторія акцентувала увагу на важливості наявності нагоди донести до присутніх проблеми, з якими стикається не тільки комісія ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в ЄРПН, а і платники ПДВ.

Вона наголосила, що усі ПН/РК, що надсилаються платниками ПДВ для реєстрації в ЄРПН, проходять автоматизований моніторинг їх відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, а саме:

– критеріям ризиковості платника ПДВ;

– критеріям ризиковості здійснення операцій.

Каліногорська Вікторія нагадала, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Постановою № 1165 (далі – Порядок № 1165), а Критерії ризиковості здійснення операцій – у додатку 3 до Порядку № 1165.

Начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС проінформувала про найпоширеніші причини, що призводять до зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Також Каліногорська Вікторія зупинилась, зокрема на поясненні, яке повинно надаватись платником ПДВ у разі зупинення ПН/РК на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, наданні і деяких особливостях заповнення Таблиці, форма якої затверджена Постановою № 1165 та яку платник ПДВ має право подати до ДПС разом з поясненням.

Платники подякували за отриману інформацію та висловили бажання продовжувати і надалі спілкуватись з податківцями у такому форматі.

Про коди бюджетної класифікації, за якими сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

18010100 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості»;

18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості»;

18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості»;

18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості».

Для переоформлення ліцензій на зберігання чи роздрібну торгівлю пальним, у разі зміни відомостей, платник подає пакет документів

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481).

Статтею 15 Закону № 481 передбачено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання) для переоформлення ліцензії до органу, який видав таку ліцензію, надаються:

► заява про переоформлення ліцензії (подається у довільній формі);

► документи, що підтверджують зміну відомостей.

Таким чином, у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії на зберігання чи роздрібну торгівлю пальним (найменування юридичної особи або прізвища фізичної особи, місцезнаходження або місця проживання, адреси місця торгівлі в зв’язку з перейменуванням населеного пункту, вулиці тощо), суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) надає органу, що видав ліцензію, заяву у довільній формі про переоформлення ліцензії та документи, що підтверджують зміну відомостей.

Визначення об’єкта оподаткування ПДФЩ у разі надання в оренду земельної ділянки сільгосппризначення, земельної частки (паю)

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Норми встановлені п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Статтею 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ).

Водночас, згідно з ст. 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» із змінами та доповненнями, плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

При цьому умовами Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 № 5 із змінами та доповненнями, передбачено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.

Отже, об’єкт оподаткування ПДФО за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж 3 відсотки визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

Випадки, в яких не справляється авансовий внесок прои виплаті дивідендів

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що відповідно до п.п. 57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:

► на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;

► платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

► фізичним особам.

Згідно з п.п. 57.1¹.4. п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV ПКУ.

Інститути спільного інвестування також звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (п.п. 57.1¹.6 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ).

Для зміни статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа необхідно подати заяву

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що форма заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (далі – заява) для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката розміщена на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) (www.acskidd.gov.ua) в розділі «Скасування, блокування, поновлення сертифікатів».

Блокування або скасування кваліфікованого сертифіката можливо здійснити у телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (користувачем) до КН ЕДП ІДД ДПС засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:

ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;
ключову фразу голосової автентифікації.

Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).

Заява у письмовій формі подається до відокремленого пункту реєстрації користувачів КН ЕДП ІДД ДПС за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (користувача).

Внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Міністерство фінансів України наказом від 24.06.2020 № 323 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 606/34889) (далі – Наказ № 323) затвердило зміни до Порядку обліку платників податків і зборів.

Наказом № 323, зокрема удосконалено порядок подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Уточнено, що у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, які є власними, орендованими або переданими в оренду.

Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за ф. № 20-ОПП як узагальнена з типом об’єкта оподаткування «автомобільні транспортні засоби» та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування».

Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі.

У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП не заповнюється.

Відомості, зазначені в повідомленні за ф. № 20-ОПП, вносяться контролюючим органом до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб:

► не пізніше наступного дня після отримання повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі;

► не пізніше 10 робочих днів від дня надходження до контролюючого органу в паперовій формі повідомлення за ф. № 20-ОПП.

Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету.

Наказ № 323 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник» від 17.07.2020 № 55 року і набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування.

Державна податкова служба України надає для тестування фіскальний додаток «пРРОсто»

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на наступне.

Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/426571.html проінформувала, що поряд з тестуванням безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)», яке розміщене за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/, і яке розпочато з 15.07.2020, пропонується для тестування безкоштовне програмне рішення «Фіскальний додаток пРРОсто (тестова версія)», що розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto–testova-versiya-/

Це програмне рішення може використовуватись для реєстрації розрахункових операцій. Його засобами можливо сформувати розрахунковий документ, фіскальний звітний чек та направити для фіскалізації на фіскальний сервер.

Програмне рішення може бути встановлене на будь-якому пристрої, що підтримує операційну систему Android, може використовуватись у період відсутності зв’язку з фіскальним сервером (режим офлайн).

Зареєструвати ПРРО можна, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання, подавши заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій (форма J/F 1316602), що розміщена за посиланнями:

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokymentiv/j1316602.arj

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokymentiv/f1316602.arj

Тестування програмних рішень «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» та «Фіскальний додаток пРРОсто (тестова версія)» триватиме до 31.07.2020.

У разі наявності зауважень/пропозицій щодо їх функціоналу просимо надсилати на адресу: prro@tax.gov.ua.

У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном: 0 800 501 007.

ДПС оновила версію АРІ фіскального сервера (Єдине вікно подання електронної звітності) та версію безкоштовного програмного рішення

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба продовжує тестування АРІ фіскального сервера контролюючого органу та безкоштовного програмного рішення, призначеного для реєстрації розрахункових операцій.

Відповідно до отриманих у ході тестування пропозицій щодо роботи АРІ фіскального сервера (Єдине вікно подання електронної звітності) та безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» доопрацьовано (розширено) їх функціонал.

Оновлений опис АРІ фіскального сервера (Єдине вікно подання електронної звітності) розміщено тутhttps://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/opis-ari-fiskalnogo-servera-kontrolyuyuchogo-organu/opis-ari-fiskalnogo-servera-kontrolyuyuchogo-organu/

Оновлена версія безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» розміщена тут https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/

Нагадуємо, що тестування триватиме до 31.07.2020.

У разі виникнення у ході тестування запитань до роботи АРІ та безкоштовного програмного рішення просимо направляти їх на адресу: prro@tax.gov.ua та звертатись за телефоном: 0 800 501 007.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/426528.html

Олексій Любченко представив стратегію роботи ДПС представникам Посольства США в Україні

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Стратегію розвитку Державної податкової служби України, її основні напрями та завдання, першочергові акценти та плани обговорили під час зустрічі Голова ДПС Олексій Любченко та в.о. заступника Голови Місії Посольства США в Україні пан Джозеф Пеннінгтон.

Слід зазначити, що за багато років роботи податкової служби це була перша зустріч на рівні керівництва інституцій.

За словами Олексія Любченка, на сьогодні ДПС інституційно сформована і виконує свої основні завдання. Головою ДПС презентовано нову місію ДПС, що полягає у перетворенні органу на повністю транспарентну, сучасну та технологічну податкову службу, яка надає якісні та зручні послуги платникам, ефективно адмініструє податки, збори та платежі і виявляє нетерпимість до корупції.

«Наше головне завдання – ефективне адміністрування податків, зборів та платежів, надання якісних та зручних послуг платникам. Адже бюджет наповнюють саме платники податків та ми повинні зробити для них цей процес комфортним, легким та зрозумілим», – наголосив Голова Державної податкової служби України.

Так, наразі в ДПС визначено основні стратегічні цілі, над реалізацією яких триває активна робота. Це – створення єдиної юридичної особи та якісне управління діяльністю; ефективне адміністрування податків, зборів, платежів; формування іміджу ДПС як сервісної служби європейського зразка з високим рівнем довіри у суспільстві; протидія ухиленню від оподаткування шляхом запровадження міжнародних стандартів та вдосконалення аналітичних інструментів; формування кваліфікованої, ефективної та мотивованої команди.

Завдяки оптимізації роботи та зміни пріоритетів в ДПС за останні два місяці за рахунок посилення боротьби з ухиленням від оподаткуванням вдалося ліквідувати злочинні схеми з ПДВ, які коштували бюджету значних коштів.

«ДПС має високотехнологічну систему електронного адміністрування ПДВ. Це розробка ДПС і, за своєю суттю – глобальна система міжгалузевого балансу, яка дозволяє моніторити всі ітерації бізнесу та, за великим рахунком, прогнозувати економіку, інвестиційний розвиток країни, боротися з тіньовим ринком», – зазначив Олексій Любченко.

Крім того, важливим для роботи служби є запровадження статусу єдиної юридичної особи. На сьогодні здійснюються необхідні заходи для імплементації цього закону.

«Ми покладаємо великі очікування у контексті боротьби з корупцією на нову модель єдиної юридичної особи ДПС, яка безумовно зруйнує багато корупційних зв’язків в організації за рахунок нової системи прийняття рішень в розрізі функціональних блоків», – підкреслив Олексій Любченко.

Очільник ДПС також наголосив, що в податковій очікують на допомогу Посольства США в Україні, зокрема, у частині створення автоматизованої системи обліку справ антикорупційних підрозділів, системи електронного документообігу в ДПС, електронного аудиту, інформаційної безпеки.

У свою чергу, в.о. заступника Голови Місії Посольства США в Україні пан Джозеф Пеннінгтон запевнив у підтримці реформ у податковій службі, зокрема, заходів щодо боротьби з корупцією, модернізації ІТ-систем для запровадження нових сервісів, забезпечення захисту інформації та висловили готовність до подальшої співпраці, якщо відданість податкової служби реформам буде збережена.

Учасники зустрічі відвідали музей ДПС, ознайомились з експозицією, яка ілюструє віхи створення та 30-річну історію діяльності Служби.

До відома платників податків!

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області пропонує суб’єктам господарювання скористатись в тестовому режимі безкоштовним програмним рішенням для реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та проведення розрахункових операцій, яке може бути встановлене на будь-якому пристрої, що підтримує операційну систему Windows Vista SP2 і вище або Android 4.1 і вище.

Безкоштовне програмне рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» розміщене за адресами:

ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_install&update/Android.zip

ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_install&update/Windows.zip

Тестування безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» триватиме щоденно з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., починаючи з 15.07.2020 до 31.07.2020.

У разі наявності, зауваження/пропозиції щодо функціоналу програмного рішення, направляти на адресу: prro@tax.gov.ua.

При виникненні технічних, методологічних запитань необхідно звертатись до Контакт-центру ДПС за телефоном: 0 800 501 007.

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Днями, за організацією КП «Центр підтримки малого та середнього бізнесу» Дніпропетровської обласної ради» та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено семінар-навчання у режимі он-лайн з представниками малого та середнього бізнесу Дніпропетровщини – платниками ПДВ на тему «Зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку». Такі семінари протягом червня – липня проводяться податківцями ГУ ДПС на постійній основі.

– критеріям ризиковості платника ПДВ;

– критеріям ризиковості здійснення операцій.

З початку 2020 року на користь держави вирішено 219 судових справ

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Станом на 01 липня 2020 року на розгляді у судах за участю податкових органів Дніпропетровської області перебувало 7 827 справ різних категорій на загальну суму 16,2 млрд гривень.

Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень.

Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 4 957 таких справ на суму 9,8 млрд гривень. Із розглянутих справ на користь податкових органів вирішено 219 справ на суму 420,5 млн гривень.

Операції з транзитного перевезення вантажів звільняються

від оподаткування ПДВ при наявності відповідних документів

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов’язаних із таким перевезенням (переміщенням).

Норми встановлені п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Транзитні послуги відповідно до ст. 7 Закону України від 20 жовтня 1999 року № 1172-XIV «Про транзит вантажів» із змінами (далі – Закон № 1172) призначаються для споживання та використання за межами митної території України та надаються на підставі до/або багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.

Транзит вантажів – це перевезення транспортними засобами транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а транзитні послуги (роботи) – це безпосередньо пов’язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо (ст. 1 Закону № 1172).

З метою застосування п. 197.8 ст. 197 ПКУ під час надання послуг, пов’язаних із транзитним перевезенням вантажів, однією з сторін договору, на підставі якого надаються такі послуги, обов’язково є вантажовласник (отримувач транзитних послуг).

Транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною (в залежності від обраного транспорту), складеною мовою міжнародного спілкування (ст. 6 Закону № 1172).

Враховуючи вищевикладене, операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також послуг, які безпосередньо пов’язані з транзитом вантажів, що здійснюються в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо, та операції з постачання додаткових (супутніх) послуг, пов’язаних із таким перевезенням (переміщенням), звільняються від оподаткування ПДВ за умови надання відповідних підтверджуючих документів.

Водночас, звільнення, передбачене п. 197.8 ст. 197 ПКУ, не поширюється на операції з постачання послуг, що виконуються для забезпечення транспортування природного газу транскордонними газопроводами (транспортування природного газу територією України в митному режимі транзиту).

Крім того, не підлягають звільненню від оподаткування ПДВ на підставі п. 197.8 ст. 197 ПКУ послуги, які надаються суб’єкту господарювання сторонніми організаціями на підставі окремих договорів про послуги, пов’язані з транзитним перевезенням вантажів.

Повернення помилково або надміру сплачених сум єдиного внеску

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) покладено обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі – Платник), надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі – Кошти), визначає Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок № 6).

Відповідно до п. 1 розділу II Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2016 № 54, із змінами ДПС України та її територіальні органи в областях, місті Києві, Офіс великих платників податків Державної податкової служби (далі – головні управління ДПС) відкривають в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство) небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» (далі – рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.

Рахунки 3719 відкриваються на ім’я ДПС, на ім’я головних управлінь ДПС та на ім’я головних управлінь ДПС у розрізі управлінь на правах відокремлених підрозділів (у тому числі державних податкових інспекцій у їх складі), державних податкових інспекцій у м. Києві на балансі Казначейства в розрізі категорій платників, визначених Законом № 2464.

У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунки 3719 контролюючим органом здійснюється зарахування цих Коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань Платника з цього платежу (п. 4 Порядку № 6).

Пунктом 5 Порядку № 6 встановлено, що повернення Коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), на рахунок 3719.

Згідно з п. 6 Порядку № 6 повернення Коштів здійснюється на підставі заяви Платника про таке повернення (далі – Заява).

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 6, Заява подається до контролюючого органу, на рахунок якого сплачено Кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6.

У випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку № 6, Заява подається до контролюючого органу за місцем обліку помилково сплачених Коштів у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення.

Помилково сплачені суми у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 п. 5 Порядку № 6, підлягають поверненню з урахуванням положень ст. 43 ПКУ та п. 12 ст. 9 Закону № 2464.

У разі надходження заяви про повернення Коштів, що надміру сплачені страхувальниками, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, Платник додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), що підтверджує сплату Коштів на рахунок 3719.

Згідно з п. 7 Порядку № 6 у разі надходження Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ контролюючого органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації.

Заява залишається без задоволення у таких випадках:

► невідповідність Заяви формі, визначеній у додатку 1 до Порядку № 6;

► недостовірність викладеної у Заяві Платника інформації;

► подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;

► наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.

У разі відмови в задоволенні Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 Платнику єдиного внеску підрозділом контролюючого органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.

У разі задоволення Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ контролюючого органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передає Заяву з відміткою про підтвердження повернення Коштів на підставі даних інформаційної системи і готує висновок за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 6 (далі – Висновок) та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі – Реєстр висновків) за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 6. Висновки реєструються в журналі обліку висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 6 та протягом одного робочого дня від дати їх реєстрації разом з примірником Реєстру висновків передаються до підрозділу контролюючого органу, відповідального за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 8 Порядку № 6 на підставі Висновку та у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його реєстрації підрозділ контролюючого органу, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на повернення Коштів з рахунку 3719, на який їх було сплачено, та направляє його відповідному управлінню (відділенню) Державної казначейської служби України у районі, районі у місті, місті обласного, республіканського значення (далі – управління (відділення) Казначейства).

Управління (відділення) Казначейства на підставі розрахункового документа контролюючого органу нижчого рівня перераховує Кошти за рахунок поточних надходжень за день з відповідного рахунку 3719 на рахунок Платника, зазначений у Заяві, відкритий у банку або органі Казначейства.

Пунктом 9 Порядку № 6 визначено, що для повернення сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій, помилково сплачених на невідповідний рахунок 3719, підрозділ контролюючого органу, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на перерахування Коштів на відповідний рахунок 3719 за Заявою та передає управлінню (відділенню) Казначейства не пізніше двох робочих днів з дня надходження Висновку.

У разі помилкової сплати сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій на рахунок 3719 контролюючого органу, в якому Платник не перебуває на обліку, розрахунковий документ на перерахування таких Коштів на відповідний рахунок 3719 контролюючого органу, у якому Платник перебуває на обліку, оформлюється підрозділом контролюючого органу, відповідальним за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня за заявою Платника та передається управлінню (відділенню) Казначейства не пізніше двох робочих днів з дня надходження Висновку.

Відповідно до п. 10 Порядку № 6 повернення Платникам Коштів здійснюється підрозділом контролюючого органу, відповідальним за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня за рахунок поточних надходжень на рахунок 3719, на який сплачено Кошти, що повертаються.

У разі якщо дата повернення Платникам Коштів припадає на два останні робочі дні поточного місяця, то таке повернення переноситься на перший робочий день наступного місяця.

Закон України № 466: тимчасові митні декларації

є підставою для формування податкового кредиту

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними і розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими, та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми ПДВ до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 198.6 ст. 198 ПКУ, редакція якого з 23.05.2020 Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» змінена.

Отже, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником ПДВ сплачено суму ПДВ до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, у тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, платник ПДВ має право на включення такої суми ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.

Формування податкового кредиту за такими правилами здійснюється починаючи з 23.05.2020, тобто з дати набрання чинності оновленого п. 198.6 ст. 198 ПКУ.

Первинні документи – основа при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Норми встановлені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платникам податків забороняється формування показників, зокрема податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств (далі – податок) використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Платники податку, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно з ст. 1 Закону № 996 первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами першою та другою ст. 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

► назву документа (форми);

► дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ;

► зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

► посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

► особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Слід зауважити, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

До уваги платників екологічного податку!

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, якщо місце подання податкових декларацій екологічного податку не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, то до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються копії відповідних податкових декларацій протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Норми визначені п. 250.8 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є шість типів додатків (додатки 1 – 6).

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання з екологічного податку за відповідним видом об’єкта оподаткування екологічним податком – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Згідно з приміткою 3 до Декларації у разі подання копії Декларації відповідно до п. 250.8 ст. 250 ПКУ поряд з полем «копія» проставляється позначка.

У рядку 3 «найменування контролюючого органу, до якого подається Податкова декларація» Декларації з позначкою «копія» зазначається найменування контролюючого органу за основним місцем обліку до якого подається Декларація з позначкою «копія».

У додатках 1 – 3 до Декларації, зокрема, зазначається:

у рядках 3.1 – код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем обліку платника екологічного податку;
у рядках 3.2 – код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем розташування джерела забруднення.

При цьому, у разі подання Декларації з позначкою «копія» в електронному або паперовому вигляді у рядках 3.1 та 3.2 додатків 1 – 3 до такої Декларації інформація не змінюється і відповідає інформації, зазначеній у відповідних рядках 3.1 та 3.2 додатків 1 – 3 Декларації з позначкою «звітна» або «звітна нова».

Олексій Любченко представив стратегію роботи ДПС

представникам Посольства США в Україні

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України повідомила наступне.

Стратегію розвитку Державної податкової служби України, її основні напрями та завдання, першочергові акценти та плани обговорили під час зустрічі Голова ДПС Олексій Любченко та в. о. заступника Голови Місії Посольства США в Україні пан Джозеф Пеннінгтон.

У свою чергу, в. о. заступника Голови Місії Посольства США в Україні пан Джозеф Пеннінгтон запевнив у підтримці реформ у податковій службі, зокрема, заходів щодо боротьби з корупцією, модернізації ІТ-систем для запровадження нових сервісів, забезпечення захисту інформації та висловили готовність до подальшої співпраці, якщо відданість податкової служби реформам буде збережена.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/426900.html

Електронна печатка для РРО фізичної особи – підприємця

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на сторінці Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового Департаменту ДПС за посиланням https://acskidd.gov.ua/rro_fiz_osoba розміщена інформація щодо подання документів, необхідних для отримання електронної печатки для РРО фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП).

Так, для отримання електронної печатки для РРО ФОП необхідно:

► заповнена та підписана «Реєстраційна картка для фізичної особи» встановленого зразка, у двох примірниках;

► оригінал та засвідчена копія* паспорта громадянина України (копії 1 – 2 сторінок (3 – 6 за наявності відміток та сторінки з відміткою про реєстрацію місця проживання), або копія з обох сторін безконтактного електронного носія (у випадку наявності паспорта громадянина України виготовленого у формі ID-картки та паперового витягу з Єдиного державного демографічного реєстру про адресу реєстрації місця проживання, або Довідки про реєстрацію місця проживання фізичної особи), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі;

► оригінал та засвідчена копія* посвідчення біженця з відміткою про реєстрацію місця проживання, або посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання з відміткою про реєстрацію місця проживання, або копія, з обох сторін, безконтактного електронного носія (у випадку наявності посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання виготовленої у формі ID-картки та паперового витягу з Єдиного державного демографічного реєстру про адресу реєстрації місця проживання, або Довідки про реєстрацію місця проживання фізичної особи), або паспорта громадянина іншої країни з відміткою про реєстрацію місця проживання із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;

► оригінал та засвідчена копія* документа про зміну прізвища заявника, виданого відповідним державним органом (якщо в поданих документах є невідповідність прізвища);

► оригінал та засвідчена копія* довідки про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи (для громадян, які відносяться до даної категорії осіб);

► засвідчена копія* реєстраційного номеру облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера). За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість копії картки платника податків, може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорту з відміткою про таку відмову

ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ

* відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Використання факсимільного підпису на документах, що надаються при реєстрації та при завірянні документів не допускається.

До розгляду не приймаються документи та копії документів, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші незастережні виправлення або написи олівцем, а також мають пошкодження, внаслідок чого їх текст неможливо прочитати. Копії документів мають бути належної якості, відповідати оригіналу, тобто повністю відтворювати інформацію оригіналу (текст, фото та реквізити документів).

Для уникнення помилок при заповненні документів необхідно уважно ознайомтесь з Пам’яткою щодо заповнення Реєстраційної картки для фізичної особи .

УВАГА! Для недопущення помилок при заповненні «Реєстраційної картки» в форматі «.xls», окремі поля, які не потребують редагування, є заблокованими.

Програмні РРО: про відлік часу у режимі офлайн

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує платникам, що з 01.08.2020 запроваджуються нові правила застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

Законодавством заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання поряд із класичними РРО програмних РРО (далі – ПРРО), не визначено.

Отже, одним суб’єктом господарювання можливо з 01.08.2020 за бажанням застосовувати як РРО так і ПРРО.

На період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.

Під час роботи ПРРО в період відсутності зв’язку між ним і фіскальним сервером ДПС та за наявності інтернет-зв’язку або мобільного інтернет-зв’язку електронна позначка часу на розрахункові документи накладається надавачем електронних довірчих послуг.

Закон України № 466: нові умови анулювання реєстрації платника ПДВ

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, Законом № 466 п. 184.2 ст. 184 ПКУ доповнено абзацом другим, відповідно якого, якщо щодо особи, зареєстрованої платником ПДВ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) або якщо до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» або за даними реєстру платників єдиного податку.

Крім того, анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється на дату, зокрема державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності ФОП.

Фіскальний чек повинен містити обов’язкові реквізити

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома споживачів, що для захисту своїх прав, при здійсненні покупок необхідно, щоб продавець видав фіскальний чек, який повинен містити реквізити, визначені розділом ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами.

Так, фіскальний чек обов’язково містить такі реквізити:

– найменування господарської одиниці;

– адреса господарської одиниці;

– «ПН» – індивідуальний податковий номер платника ПДВ;

– «ІД» – податковий номер/серія та номер паспорта;

– кількість товару (послуги)/знак множення/вартість одиниці виміру›;

– код УКТ ЗЕД, назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ;

– форма оплати, сума коштів;

– СУМА загальної вартості придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком;

– ПДВ – літерне позначення ставки ПДВ, ставка ПДВ у відсотках, сума ПДВ;

– акцизний податок – ставка акцизного податку, сума акцизного податку;

– номер чека;

– поточна дата, час проведення розрахунку;

– «ФН» – фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій;

– «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК», найменування або логотип виробника.

У разі видачі касового чека невстановленої форми або відмови у його видачі, необхідно звертатися до ДПС України за номером телефону: 0 800 501 007 (напрямок 4).

Порядок уточнення податкового розрахунку за формою № 1ДФ

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Норми визначені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі – форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами (далі – Порядок № 4).

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період так і за попередні періоди (п. 4.3 розділу IV Порядку № 4).

У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п. 3.1 розділу III Порядку № 4).

Відповідно до п. 4.4 розділу IV Порядку № 4 порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків за формою № 1ДФ є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

Коригування показників розділу I форми № 1ДФ:

► для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» – на виключення рядка;

► для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» – на введення рядка;

► для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого п. 4.4 Порядку № 4 та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Коригування показників розділу II форми № 1ДФ:

► підрозділ «Оподаткування процентів»:

для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;

► підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:

для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

► підрозділ «Військовий збір»:

для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

Визначення операцій з постачання товарів/послуг, які вважаються оподатковуваними операціями для цілей реєстрації платником ПДВ

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Норми встановлені п. 181.1 ст. 181 ПКУ.

Якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ).

Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ – 20 %, ставками ПДВ – 7 %, 0 % та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Угода про розподіл продукції:

що є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з частиною першою ст. 4 Закону України від 14 вересня 1999 року № 1039-XIV «Про угоди про розподіл продукції» зі змінами та доповненнями відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона – Україна доручає іншій стороні – інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов’язаних з угодою робіт, а інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.

Відповідно до п. 335.2 ст. 335 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор (оператор) сплачує, зокрема, податок на прибуток підприємств.

Особливості сплати податку на прибуток під час виконання угоди про розподіл продукції передбачено ст. 336 ПКУ.

Податок на прибуток сплачується інвестором (оператором) з прибутку, отриманого інвестором (інвесторами) від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах, встановлених ПКУ на дату укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ (п. 336.1 ст. 336 ПКУ).

Підпунктом «а» п. 336.1 ст. 336 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток інвестора (інвесторів), який визначається виходячи з вартості прибуткової продукції, визначеної відповідно до законодавства про розподіл продукції, набутої інвестором (інвесторами) та/або оператором у власність у результаті розподілу продукції, зменшеної на суму сплаченого інвестором єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також на суму інших витрат (включаючи накопичені витрати при виконанні робіт до появи першої прибуткової продукції), пов’язаних з виконанням угоди, але які не відшкодовуються (не підлягають відшкодуванню) компенсаційною продукцією відповідно до угоди.

Якщо вартість прибуткової продукції за угодою про розподіл продукції виражена в іноземній валюті, для цілей обчислення податку на прибуток підприємств така вартість перераховується в гривні в порядку, передбаченому угодою про розподіл продукції.

Будь-які інші доходи, отримані інвестором (оператором) протягом строку дії угоди від діяльності, пов’язаної з виконанням такої угоди, не розглядаються як об’єкт оподаткування та не враховуються під час його визначення.

ФОП, яка з початку року була «єдинником» та стала «загальносистемником»,

у поточному році не може повернутись на спрощену систему оподаткування

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників єдиного податку, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Норми встановлені п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

При цьому згідно з п. 299.6 ст. 299 ПКУ підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Тобто фізична особа – підприємець (ФОП), яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 квітня, 01 липня або 01 жовтня, не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році.

Разом з тим, така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 ПКУ.

Про порядок засвідчення перекладу українською мовою документа, що посвідчує особу іноземця з метою отримання РНОКПП

Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (Облікова картка № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Іноземці та особи без громадянства подають документи до головних управлінь ДПС в областях та місті Києві. Іноземці та особи без громадянства, які мають посвідку на постійне проживання або посвідку на тимчасове проживання в Україні, можуть реєструватись як платники податків у державних податкових інспекціях у районах, містах, районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекціях, що відповідають місцю проживання в Україні, зазначеному в посвідці (п. 8 розділу III Положення № 822).

Іноземці та особи без громадянства для реєстрації додають до Облікової картки № 1ДР документ, що посвідчує особу іноземця чи особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) і копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

Статтею 79 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» із змінами та доповненнями та главою 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 із змінами та доповненнями, визначено порядок нотаріального засвідчення вірності перекладу документа.

Зокрема, нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. При цьому, перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію.

Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається і закінчуватися підписами. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області