ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ СОБОРНОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!
Як правильно сплатити єдиний податок на рахунки IBAN
ФОП – платникам єдиного податку ІІІ групи
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для сплати єдиного податку в органах Державної казначейської служби України відкриті два рахунки – з кодами класифікації доходів бюджету 18050401 та 18050400.
Постає запитання, на який рахунок ФОП має перераховувати кошти?
З цього приводу Державна податкова служба повідомляє таке: єдиний податок сплачується ФОП – платниками єдиного податку ІІІ групи на код 18050401 у разі реєстрації платника в містах з районним поділом. Наприклад, Дніпро, Запоріжжя, Харків та ін.
ФОП, зареєстровані на інших територіях, мають сплачувати єдиний податок на код 18050400.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/394547.html
Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів
У прес-центрі інформаційного агентства «МОСТ-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів» за участі начальника відділу управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Андрія Первого.
«З початку року управлінням контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено 177 фактичних перевірок у сфері обігу підакцизних товарів, в ході яких виявлено 211 порушень законодавства, з яких:
– 54 факти торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій;
– 30 фактів торгівлі тютюновими виробами без ліцензії;
– 17 фактів торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;
– 67 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін;
– 34 факти торгівлі алкогольними напоями на розлив;
– 5 фактів торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимально роздрібних, встановлених виробником або імпортером;
– 3 факти торгівлі тютюновими виробами поштучно;
– 1 факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку.
За результатами проведених фактичних перевірок до суб’єктів господарювання застосовані фінансові санкції на суму 7,9 млн гривень», – повідомив він.
Андрій Первой також відмітив, що з початку року від правоохоронних органів отримано 102 адміністративні матеріали, складені за ч. 2 ст. 156 КУпАП, щодо реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітнім особам.
За результатами їх розгляду встановлено 11 фактів торгівлі без наявності відповідних ліцензій та 102 факти продажу підакцизної продукції неповнолітнім особам. Анульовано 67 ліцензій (алкогольних 26, тютюнових 41). До суб’єктів господарювання застосовані фінансові санкції на суму 880,6 тис. гривень.
Звернення громадян на контролі у ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямом роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб.
Впродовж січня – вересня 2019 року до органів ДПС Дніпропетровської області надійшло 322 письмові звернення громадян, що на 138 менше, ніж за відповідний період 2018 року. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.
До органів ДПС у Дніпропетровській області протягом року надійшло 16 колективних звернень від 140 громадян. Звернення розглянуті у визначені законодавством терміни.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при ГУ ДПС створено спеціальну електронну поштову скриньку zvern436@sfs.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».
До уваги платників єдиного внеску!
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), що частиною 10 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено наступне.
Днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів – день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком або іншою установою – членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Нагадуємо, що платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.п. 1 п. 2 ст. 6 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).
Надання документів для отримання
юридичною особою електронних довірчих послуг
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що для отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) юридичною особою необхідно надати до Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДПС) такі документи:
● заповнену та підписану Реєстраційну картку для юридичної особи встановленого зразка, у двох примірниках;
● додаток до Реєстраційної картки (в разі одночасного отримання ЕДП для більш ніж однієї особи), у двох примірниках;
● оригінал статуту юридичної особи (засновницького договору, рішення про створення юридичної особи, яка діє на підставі модельного статуту) або його нотаріально засвідчена копія (надається виключно для ознайомлення) (крім тих хто зареєструвався або вніс зміни в установчі документи, починаючи з 01.01.2016, та мають електронний примірник документів, який розміщено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань);
● засвідчені копії* документів, що підтверджують належність заявника (окрім керівника) до юридичної особи та його повноваження (наказ/витяг з наказу про призначення на посаду, або трудовий договір).
* Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади співробітника відповідального за виготовлення, засвідчення та видавання копій, його особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення та скріплюється відбитком печатки (за наявності);
● оригінал та засвідчену копію** дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства або службової картки (за наявності таких осіб);
● оригінал та засвідчену копію** паспорта громадянина України (копії 1-2 сторінок, 3-6 за наявності відміток), або копію з обох сторін безконтактного електронного носія (у випадку наявності паспорта громадянина України виготовленого у формі ID-картки), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі;
● оригінал та засвідчену копію** посвідчення біженця, або посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, або копія, з обох сторін, безконтактного електронного носія (у випадку наявності посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання виготовленої у формі ID-картки), або паспорта громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;
● оригінал та засвідчену копію** документа про зміну прізвища заявника, виданого відповідним державним органом (якщо в поданих документах є невідповідність прізвища);
● засвідчену копію** картки платника податків (ідентифікаційного номера). За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість копії картки платника податків, може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорту з відміткою про таку відмову.
** Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Важливо:
Використання факсимільного підпису на документах, що надаються при реєстрації та при завірянні документів, не допускається.
До розгляду не приймаються документи та копії документів, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші незастережні виправлення або написи олівцем, а також мають пошкодження, внаслідок чого їх текст неможливо прочитати. Копії документів мають бути належної якості, відповідати оригіналу, тобто повністю відтворювати інформацію оригіналу (текст, фото та реквізити документів).
Більш детальніше з порядком отримання ЕДП юридичною особою можливо ознайомитись на сторінці Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням
https://acskidd.gov.ua/ur_osoba
Перше подання податкової декларації екологічного податку
у разі використання платником автономної системи опалення
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суми екологічного податку (далі – податок), який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку.
Норми встановлені п. 249.3 ст. 249 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п. 250.1 ст. 250 ПКУ).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації до 1 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).
Платники податку складають податкові декларації екологічного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення – за місцем розміщення стаціонарних джерел (п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання у разі використання автономних систем опалення є платниками податку за фактичний обсяг забруднюючих речовин, які утворюються і викидаються в атмосферне повітря при згоранні палива (незалежно від наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення), та подають податкову декларацію екологічного податку починаючи з календарного кварталу, у якому здійснено такі викиди.
Алгоритм розрахунку податкової знижки суми процентів,
сплачених за користування іпотечним житловим кредитом
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Норми визначені п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з пунктами 175.2 та 175.3 ст. 175 ПКУ у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника ПДФО – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником ПДФО протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого за такою формулою:
К = МП / ФП,
де
К – коефіцієнт;
МП – мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 квадратним метрам;
ФП – фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником ПДФО за рахунок іпотечного кредиту.
У разі якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта, тобто, якщо житло придбане за рахунок іпотечного житлового кредиту не перевищує 100 кв. м, то платник ПДФО має право включити до податкової знижки суму всіх сплачених процентів.
Враховуючи вищевикладене, алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується наступним чином:
► визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та податкової соціальної пільги з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ. При цьому, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого єдиного внеску та ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;
► на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, яка з урахуванням коефіцієнту включається до податкової знижки;
► розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником ПДФО витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку ПДФО;
► здійснюється порівняння розрахункової суми ПДФО із сумою ПДФО, фактично утриманого із заробітної плати за рік.
У разі, якщо сума ПДФО, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму ПДФО, то така сума підлягає поверненню платнику ПДФО.
Щодо складання акцизних накладних на операції з відпуску пального
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/394555.html стосовно складання акцизних накладних на операції з відпуску пального з акцизного складу через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу іншого суб’єкта господарювання – платника акцизного податку з реалізації пального повідомила наступне.
Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реалізація пального – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
► до акцизного складу;
► до акцизного складу пересувного;
► для власного споживання чи промислової переробки;
► будь-яким іншим особам.
Пунктом 231.1 ст. 231 ПКУ визначено обов’язок платника податку скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, зокрема при реалізації пального або спирту етилового.
Згідно з п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої. Відповідно до п.п 14.1.61 п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Отже, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі, не може вважатись акцизним складом / акцизним складом пересувним.
Пунктом 232.3 ст. 232 ПКУ визначено, що в системі електронного адміністрування реалізації пального або спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) зміна показника åАНаклОтр (тобто обсягу пального, на яке платник має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в Єдиному реєстрі акцизних накладних) не відбувається на обсяги пального, що реалізується з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, через паливороздавальні або оливороздавальні колонки, платнику податку – отримувачу пального.
До нормативного врегулювання питання обліку та відображення в СЕА РПСЕ операцій з реалізації пального з акцизного складу (який не є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним), через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу платника акцизного податку з реалізації пального, пропонуємо в акцизних накладних, складених на такі операції, у відповідному рядку зазначати ознаку щодо напряму використання пального «4» – реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.
Опубліковано закони щодо внесення змін до Закону про РРО та до ПКУ
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 19.10.2019 в офіційному виданні «Голос України» № 200 опубліковані закони України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129).
Закон № 128 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі
Законом № 129 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, додано підпункти 14.1.278 та 14.1.279 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, якими визначені поняття системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – СОД РРО) та компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, відповідно.
Крім того, користувачам – покупцям (споживачам) через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до ст. 42¹ ПКУ, забезпечується можливість:
► контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО;
► заповнення та подання скарг покупця (споживача) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, на день їх отримання покупцем (споживачем) перевищує 850 гривень;
► отримання інформації про стан розгляду скарги покупця (споживача), про застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками розгляду скарги або про причини їх незастосування контролюючим органом, про зарахування сум штрафних (фінансових) санкцій до бюджету, про стан виконання висновку про компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій за скаргою покупця (споживача) в обсягах та порядку, встановлених законодавством.
Закон № 128 набере чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім: правил сплати штрафів, компенсації покупцям частини вартості за товари, придбані без фіскального чеку, та нових розмірів штрафних санкцій за незастосування РРО та інших видів порушень, встановлених у ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (Закон про РРО). Ці норми почнуть діяти з 01 жовтня 2020 року. Розміри штрафів з цієї дати будуть становити 100 % за перше порушення, а за друге та більше – 150 %.
Закон № 129 набере чинності також через шість місяців з дня його опублікування, крім:
● норм ПКУ щодо механізму «кешбеку» – відшкодування покупцям (споживачам) 100 % вартості придбаних товарів, робіт або послуг, якщо вони подали скаргу про порушення продавцем установленого порядку проведення розрахункових операцій і під час перевірки контролюючого органу було підтверджено наявність порушення. Ця норма почне діяти з 01 жовтня 2020 року для покупок від 850 гривень.
● збільшення граничного доходу для ІІ групи «єдинників» до 2 500 000 грн та обов’язкового застосування РРО для всіх видів діяльності фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) – платників єдиного податку ІІ – ІV груп. Ці зміни почнуть діяти з 01 січня 2021 року, а застосування РРО для окремих видів діяльності ФОП – «єдинників» почнеться з 01 жовтня 2020 року.
● змін щодо заборонених видів діяльності: не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність щодо телефонного зв’язку та телекомунікацій. Норма діє з 20 жовтня 2019 року.
До уваги платників!
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що з інформацією щодо дислокації та режиму роботи пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач), порядку отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) та скасування, блокування, поновлення кваліфікованих сертифікатів можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі Надавача:
– режим роботи https://acskidd.gov.ua/contacts ;
– отримання ЕДП https://acskidd.gov.ua/r_kor ;
– скасування, блокування, поновлення кваліфікованих сертифікатів https://acskidd.gov.ua/blokuvannya.
Інформацію розміщено у розділі «Необхідно знати» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДПС України (ЗІР) за посиланням
http://zir.tax.gov.ua/main/index/needtoknow
Про терміни подання платником єдиного податку заяви за формою № 1-ПДВ при переході за добровільним рішенням на загальну систему оподаткування
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), у випадках, встановлених розділом XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, відповідно до норм п. 183.3 ст. 183 ПКУ.
Норми встановлені п. 183.4 ст. 183 ПКУ.
У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.
У разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних (п. 183.3 ст. 183 ПКУ).
Недотримання працедавцем законодавства про працю:
контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що контролюючі органи мають право проводити, зокрема документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Норми встановлені п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо, зокрема дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПКУ).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику (п. 80.2 ст. 80 ПКУ).
Згідно з п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.
Згідно з п. 80.6 ст. 80 ПКУ під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тими, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).
Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Отже, у разі наявності та/або отримання контролюючим органом інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, контролюючий орган має право на проведення, зокрема, фактичної перевірки суб’єкта господарювання щодо дотримання роботодавцем законодавства в частині укладення трудового договору, офіційного оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Податкова зацікавлена в діалозі з платниками
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У понеділок, 21 жовтня, голова Державної податкової служби України Сергій Верланов зустрівся з членами Європейської Бізнес Асоціації. Очільник податкової служби розповів про перші кроки реформування ДПС і плани на найближчу перспективу.
«На початку жовтня ми запустили повноцінну роботу служби. Попри таке перезавантаження податкових органів ми виконали план з надходжень до бюджету. І, що не менш важливо, для платників податків не було створено жодних незручностей. В наступні три місяці плануємо завершити формування податкової служби», – розповів Сергій Верланов.
За його словами, наступний крок – провести конкурси на зайняття вакантних посад на рівні центрального апарату ДПС, після цього – відібрати нове керівництво територіальних відділень.
«Мета цих конкурсів – знайти справжніх професіоналів, які зможуть сформувати свої команди і втілювати в життя реформи. Ми маємо надавати якісний сервіс платникам податків, скоротити кількість перевірок завдяки підвищенню аналітичної роботи. Також плануємо збільшити кількість виграних податковою справ у судах. Це означає також зменшення кількості позовів. Бо в суд будемо йти лише, коли матимемо сильну позицію», – запевнив Сергій Верланов.
Під час зустрічі учасники обговорили найгостріші питання, які сьогодні турбують сумлінних платників податків – детінізація економіки, ритмічне відшкодування ПДВ, пришвидшення роботи над законопроектами, що захищають інтереси підприємництва.
«Ми відкриті до спілкування, готові до критики та конструктиву. Податкова зацікавлена в діалозі з платниками, адже у нас єдина мета – забезпечити сприятливі умови для роботи бізнесу. Адже якщо бізнесу не буде добре, то він не заробить грошей, а якщо він не заробить грошей, то не буде з чого збирати податки», – підкреслив очільник податкової.
Він також зазначив, що на сьогодні в податковій здійснюється квартальне планування. Аналізується поточна ситуація щодо надходжень коштів, прораховуються ймовірні ризики та визначаються можливості. Це, зокрема, дає змогу розподілити бюджетний ресурс щодо відшкодування ПДВ таким чином, щоб платники не мали затримок із поверненням коштів.
Чимало запитань з боку бізнесу викликали і зміни в системі застосування РРО. Враховуючи підписані закони, бізнес отримав можливості використання програмних реєстраторів розрахункових операцій як альтернативи класичним касовим апаратам.
«Ми вже готові запропонувати бізнесу безкоштовне програмне забезпечення для використання новітніх РРО. Забезпечено рівні можливості всім учасникам ринку, великий бізнес має змогу розробити свій програмний продукт. На сьогодні ми маємо три місяці для розробки нормативно-правових актів, відповідно до яких буде удосконалено програмне забезпечення та запропоноване для використання», – розповів Сергій Верланов.
На сьогодні платники вже можуть завантажити безкоштовне програмне забезпечення, яке розміщене на вебпорталі ДПС, а також ознайомитися з тими рішеннями, що пропонують інші учасники експерименту щодо новітніх РРО та використати ці продукти за потребою.
Сергій Верланов також зазначив, що подібні зустрічі з бізнесом будуть систематичними, оскільки є майданчиком для досягнення компромісних рішень.
На останок він подякував присутнім за сумлінну сплату податків і закликав розвивати партнерські відносини.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/394970.html
Про екологічний стан області йшлося на нараді,
яка відбулася у приміщенні Дніпропетровської ОДА
На сьогодні питання стану довкілля Дніпропетровщини є надзвичайно важливим та турбує кожного мешканця регіону.
У рамках робочої поїздки до Дніпропетровської області Голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка 21 жовтня 2019 року у приміщенні Дніпропетровської обласної державної адміністрації відбулась нарада голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Олександра Бондаренка щодо екологічного стану області за участі представників Європейської комісії, органів виконавчої влади, бізнес-спільноти та громадськості.
Голова Дніпропетровської ОДА Олександр Бондаренко акцентував увагу присутніх, що метою заходу є окреслення чіткого кола завдань з поліпшення екологічної ситуації, визначення виконавців та конкретний дедлайн, а також налагодження діалогу між усіма учасниками процесу, направленого на поліпшення стану довкілля області.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко зазначив, що на Дніпропетровщині добре налагоджений механізм взаємодії між владою та бізнесом у природоохоронній сфері, а також звернув увагу на необхідність підприємців більш відповідальніше ставитись до цього питання.
У заході прийняла участь в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Ганна Чуб.
Очільниця ГУ ДПС зазначила, що одним із вагомих компенсаторів негативного впливу на природу шкідливих та небезпечних факторів під час господарської діяльності платників є екологічний податок.
Податкова служба, адмініструючи екологічний податок, наразі ще більше приділяє увагу дисципліні сплати та розширенню бази оподаткування.
Регулююча роль екоподатку в Україні полягає у стимулюванні суб’єктів господарювання до зменшення забруднення довкілля, а роз’яснювальна робота, яка проводиться податковою службою, сприяє доведенню до платників інформації щодо переваг сумлінної та добровільної сплати екологічного податку.
«Інвестування у захисні споруди призведе до економії фінансів на сплаті підвищених ставок податку та на відповідальності за недотримання природоохоронних стандартів.
Отже, спільними зусиллями ми зможемо досягти позитивних результатів у вирішенні існуючих екологічних проблем та забезпечити збереження чистого довкілля», – констатувала Ганна Чуб.
Для перегляду присутнім був представлений відеоролик соціального характеру «Сплата екологічного податку – гарантований шлях до побудови зеленої економіки», підготовлений податковою службою області.
Нарада пройшла у форматі активного обговорення нагальних питань.
Внесено зміни до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 08.10.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.08.2019 № 352 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.09.2019 № 1025/33996) (далі – Наказ № 352).
Наказ № 352 розроблено відповідно до вимог постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні».
Наказом № 352 внесено зміни до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938 зі змінами, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.09.2012 за № 1569/21881) (далі – Порядок).
Зокрема, Наказом № 352 абзац другий п. 10.3 Порядку викладено у такій редакції
«У платіжному дорученні мають бути заповнені всі реквізити, передбачені його формою. Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється з урахуванням вимог нормативно-правових актів та має містити повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бюджетних коштів отримувачу (код програмної класифікації видатків та кредитування, код економічної класифікації видатків, економічна сутність платежу, номер і дата підтвердних та інших документів, на підставі яких здійснюються перерахування, з урахуванням вимог законодавства України, податок на додану вартість або без податку на додану вартість тощо). У разі невідповідності дати подання даті платіжного доручення у полі «Одержано банком» платіжного доручення на всіх примірниках обов’язково проставляються дата подання та підпис казначея».
Крім того, у додатку 19 «Виписка з рахунка» до Порядку виключено графу «МФО».
Наказ № 352 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 08.10.2019 № 77 та він застосовується з 01.11.2019.
Що сільськогосподарський товаровиробник включає до доходу?
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від:
► реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
► реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
► реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
► реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.
У разі, коли сільськогосподарське підприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг:
◄ послуги із збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження), які надаються покупцю такої продукції сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
◄ послуги з догляду за худобою і птицею, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
◄ послуги із зберігання сільськогосподарської продукції, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
◄ послуги з відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).
Норми встановлені п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.
Для отримання права на податкову знижку декларацію
про майновий стан і доходи можна подати через Електронний кабінет
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для фізичних осіб – платників податків сервіси Електронного кабінету (cabinet.tax.gov.ua) розміщено в окремому меню «ЕК для громадян», яке, зокрема, надає можливість подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та надати додаткові документи в електронному вигляді. При цьому, доступ до Електронного кабінету для громадян здійснюється після проходження електронної ідентифікації з урахуванням вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та законів України щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Нагадуємо, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку на доходи фізичних осіб витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Для отримання права на податкову знижку за 2018 рік фізичними особами Декларація подається по 31 грудня 2019 року (включно).
Неприбуткові організації при виплаті доходів на користь нерезидентів утримують та сплачують податок на доходи нерезидента
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Норми визначені п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 ПКУ).
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулюється ст. 103 ПКУ.
Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема в п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ).
Отже, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.
До кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровщини
зібрано на 4,2 млрд гривень більше ніж торік
Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області (без урахування збору Дніпропетровського управління офісу ВПП ДПС) за січень – вересень 2019 року склали 18 млрд 736,6 млн грн, що на 4 млрд 190,9 млн грн більше аналогічного періоду 2018 року.
Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 10 млрд 832 млн грн, що перевищує минулорічні показники майже на 1 млрд 894 млн гривень.
Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2019 року понад 3 млрд 033 млн грн, що на 662,2 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.
Замикає трійку лідерів єдиний податок. Впродовж дев’яти місяців 2019 року спрощенці області сплатили 1 млрд 955,8 млн грн, що на 357,2 млн грн більше рівня 2018 року.
Затверджено нові форми реєстраційних документів
для платників єдиного податку
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 22.10.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 «Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24.09.2019 за № 1054/34025) (далі – Наказ № 308).
Наказ № 308 розроблено відповідно до пунктів 298.1, 298.7 ст. 298 та п. 299.10 ст. 299 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
Наказом № 308 затверджено:
► форму заяви про застосування спрощеної системи оподаткування;
► форму розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування;
► форму запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку;
► форму витягу з реєстру платників єдиного податку.
Крім того, Наказом № 308 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 «Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1536/20274).
Наказ № 308 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 22.10.2019 № 81.
До уваги юридичних осіб – власників автомобілів!
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму цього податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Норми встановлені п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ.
Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПКУ).
Враховуючи норми п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район для випадків, коли передбачається взяття на облік платника транспортного податку у іншому контролюючому органі, відбулась до 20 лютого, а звітну декларацію вже подано, то до закінчення граничного строку її подання платником податку – юридичною особою декларація подається з типом «Звітна нова». Якщо така перереєстрація автомобіля відбулась після закінчення граничного строку подання декларації (після 20 лютого звітного року), платником податку – юридичною особою подається декларація з типом «Уточнююча».
Відповідно такий платник транспортного податку подає до контролюючого органу за новим місцем обліку, що відповідає адміністративному району нової реєстрації автомобіля, декларацію з типом «Звітна» згідно з вимогами та строками, визначеними п.п. 267.6.4 п. 267.6. ст. 267 ПКУ.
Нагадуємо, що юридичні особи – платники транспортного податку звітують за формою, встановленою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми податкової декларації з транспортного податку», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.04.2015 за № 474/26919 із змінами.
Який актив визнається у податковому обліку основним засобом?
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податку на прибуток підприємств (далі – податок), що у податковому обліку основними засобами вважаються матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6 000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6 000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Норми визначені п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
Про земельні ділянки, за які не сплачується земельний податок
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведено у ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, не сплачується земельний податок за:
– сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства (п.п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
– землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння (п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
– земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (п.п. 283.1.3 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
– землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;
б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відс. акцій (часток, паїв) належить державі (п.п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
– земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень (п.п. 283.1.5 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
– земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (п.п. 283.1.6 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
– земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі (п.п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
– земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п.п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).
Доповнено правила реєстрації в
Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/395240.html повідомила наступне.
З 23.10.2019 діють зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
Новаціями передбачено, що для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру використовуються дані документа, що посвідчує особу, зокрема:
● для іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»:
► копія паспортного документа іноземця та особи без громадянства, засвідчена територіальним органом ДМС за місцем перебування іноземця чи особи без громадянства в Україні, та/або з відміткою про те, що оригінал такого документа отримано на зберігання територіальним органом ДМС;
► довідка про звернення за захистом в Україні.
Іноземці та особи без громадянства подають документи до територіальних органів ДПС в областях та місті Києві.
Довідково
З 23.10.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 10.07.2019 № 294 «Про внесення зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.08.2019 за № 847/33818. Цей наказ розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/73796.html.
Для отримання податкової знижки за навчання
необхідно укласти договір з закладом освіти
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Пунктом 5 ст. 79 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.
Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.
Отже, з метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник ПДФО може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату.
При цьому в договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).
Термін сплати єдиного внеску за цивільно-правовими договорами
Шевченківська ДПІ Соборного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), є, зокрема, сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464 роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.
Разом з тим фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абзац другий частини 8 ст. 9 Закону № 2464).
Отже, роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок при кожній виплаті фізичній особі суми винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами одночасно з такими виплатами.
Якщо сума винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами нарахована, але не виплачена, то єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, сплачується не пізніше 20 числа (для гірничих підприємств – не пізніше 28 числа) наступного місяця.
Зміна власника нерухомості протягом року:
обчислення податку на нерухомість для фізособи
Шевченківська ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухомість обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Норми встановлені п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Протягом 9 місяців 2019 року платникам Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра надано понад 32,5 тис адміністративних послуг
За січень – вересень 2019 року Центрами обслуговування платників (далі – ЦОП) Соборного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надано 32562 адміністративні послуги, у тому числі: ЦОП Соборної ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області – 16399; ЦОП Шевченківської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області – 16163.
Найчастіше відвідувачі ЦОП звертаються за наступними послугами: видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків – 7059 (21,7%); видача довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи – 4552 (14,0%); реєстрація платника єдиного податку – 4440 (13,6%); реєстрація книг обліку розрахункових операцій – 3876 (11,9%); надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 3652 (11,2%); видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків – 3614 (11,1%).
Також під час відвідування ЦОП платникам надаються усні роз’яснення щодо практичного застосування норм податкового законодавства.
Коригування фінансового результату до оподаткування при формуванні та використанні резерву сумнівних боргів, та при списанні дебіторської заборгованості
Шевченківська ДПІ Соборного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237 (далі – П(С)БО № 10).
Відповідно до п. 8 П(С)БО № 10 величина сумнівних боргів, що визначена на дату балансу на основі класифікації дебіторської заборгованості, становить залишок резерву сумнівних боргів. Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.
Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат (п. 10 П(С)БО № 10).
Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів (п. 11 П(С)БО № 10).
Різниці, що виникають при формуванні резервів сумнівних боргів та при списанні дебіторської заборгованості визначені у п. 139.2 ст. 139 ПКУ.
Отже, в періоді формування резерву сумнівних боргів фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ), а в періоді використання резерву сумнівних боргів фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ).
При списанні дебіторської заборгованості фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів (п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ).
Cтроки сплати для фізичних осіб (громадян) плати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності)
Фахівці Шевченківської ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 розд. XII ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).
Щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних
Шевченківська ДПІ Соборного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 231.5 ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при реалізації пального або спирту етилового особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального або спирту етилового, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального або спирту етилового суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в ЄРАН.
Реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у ЄРАН здійснюється:
акцизних накладних, складених при реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним – не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання;
першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу – у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу;
першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного – у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного;
першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до акцизного складу – після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою складання акцизної накладної;
першого примірника акцизної накладної при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України – не пізніше дня, наступного за днем оформлення належним чином митної декларації;
другого примірника акцизної накладної – після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного – отримувачем пального або спирту етилового;
розрахунку коригування – не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою його складання (п. 231.6 ст. 231 ПКУ).
Згідно з п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 114 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545), для реєстрації в ЄРАН акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються до ДПС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо обміну електронними документами з контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством.
ЄРАН працює постійно (24 години щодня), крім часу, необхідного для технічного обслуговування.
Технічне обслуговування ЄРАН проводиться у часові проміжки з незначною кількістю реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування.
Інформація про запланований час технічного обслуговування ЄРАН розміщується на офіційному вебсайті ДПС не пізніше ніж за 24 години до початку технічного обслуговування.
За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області