За п’ять місяців громадяни Дніпропетровської області задекларували 12 млн грн податкової знижки

«Станом на червень поточного року за підсумками декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році, кількість поданих декларацій про майновий стан і доходи становить понад 40,6 тисяч на загальну суму 4,2 млрд гривень. За результатами декларування підлягає сплаті до бюджету 106,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 13,8 млн грн військового збору. Це відповідно на 15,7 млн грн та на 1,7 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року», – повідомила заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.

Вона також розповіла, що найбільше декларацій про доходи надійшло від отримання спадщини (2 676 на загальну суму 1 млрд 394,7 млн гривень) та продажу рухомого/нерухомого майна (1 121 на загальну суму 283,7 млн гривень). Іноземний дохід у розмірі 129,6 млн грн задекларували 200 мешканців області.

Наразі, про понадмільйонні статки повідомили 278 громадян регіону. За результатами декларування вони сплатять 40,4 млн грн ПДФО та 4,4 млн грн військового збору.

Разом з тим, 5 687 мешканців Дніпропетровської області заявили про право на податкову знижку. За результатами поданих декларацій вони отримають з бюджету 12 млн гривень.

Щодо коригування платником податку на прибуток фінансового результату до оподаткування на суму наданої ним поворотної фінансової допомоги,

яка не була повернута

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Підпунктом 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що фінансова допомога це – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Якщо протягом визначеного строку платник не повертає поворотну фінансову допомогу, то така допомога для цілей оподаткування вважається безповоротною.

Підпунктом 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Таким чином, якщо особа, що не є платником податку (крім фізичної особи) або платник податку, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, протягом визначеного строку не повертає поворотну фінансову допомогу, то така допомога вважається безповоротною і платником податку здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ на суму наданої ним поворотної фінансової допомоги.

Слід зазначити, що нормами ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншій юридичній особі – платнику податку на прибуток підприємств на загальних підставах. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Щодо оприбуткування готівкових коштів, отриманих суб’єктом господарювання у межах однієї зміни, проте у межах різних діб

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) (далі – РРО) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Ця норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

У пункті 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 зі змінами (далі – Вимоги), наведено визначення поняття «зміна» – це період роботи реєстратора розрахункових операцій від реєстрації першої розрахункової операції після виконання «Z-звіту» до виконання наступного «Z-звіту».

У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті (додаток до Вимог), наведено важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.

Оскільки у добі всього 24 години (тобто, день триває з 0 до 24 годин), при щоденній роботі з РРО «Z-звіт» необхідно виконувати щодня.

Відповідно до пункту 7 Вимог усі режими роботи РРО (крім тих, що забезпечують усунення причин блокування) повинні блокуватися, зокрема у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

Враховуючи вищевикладене, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек («Z-звіт») повинен роздруковуватися кожного дня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 годин від її початку.

Звертаємо увагу, що у разі перевищення максимальної тривалості зміни, відповідно до пункту 7 Вимог робота РРО буде заблокована.

Згідно з абзацом третім пункту 11 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 із змінами, оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО – у разі її використання).

Чи необхідно сплачувати транспортний податок за автомобіль,

який є об’єктом оподаткування, якщо його викрадено?

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розділу ХІІ «Податок на майно» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Відповідно до п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

Підпунктом 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) транспортний податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Чоловік, який сплатив допоміжні репродуктивні послуги, надані дружині,

має право на отримання податкової знижки

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

До даного переліку включається сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п.166.4 ст. 166 ПКУ.

Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787 із змінами, стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.

Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ із змінами послугою з медичного обслуговування населення (медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензією на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.

Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Таким чином, платник ПДФО чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника ПДФО, але оплачених таким платником (чоловіком).

Умови, за яких кваліфікований сертифікат, виданий АЦСК ІДД ДФС, скасовується у телефонному режимі

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС) заява в усній формі подається клієнтом (користувачем) до АЦСК ІДД ДФС засобами телефонного зв’язку за номером, який опублікований на власному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС, при цьому клієнт (користувач) повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:

► ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;

► ключову фразу голосової автентифікації.

Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).

Відповідальність суб’єктів господарювання

за несплату (неперерахування) єдиного внеску

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Норми визначені підпунктами 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

За порушення законодавства по єдиному внеску, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини десята та тринадцята ст. 25 Закону № 2464).

Крім того, ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, зокрема ФОП або особами, які забезпечують себе роботою самостійно передбачена відповідальність.

При цьому, слід зазначити, що нормами ст. 165¹ КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність за вказані порушення для членів фермерських господарств.

Визначення об’єкта оподаткування акцизним податком

при реалізації пального з 01.07.2019

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктами оподаткування акцизним податком при реалізації пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

● отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

● ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

● вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) або не підлягає, оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Норми встановлені п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.

Сеанс телефонного зв’язку заступника начальника управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Віталія Мироненка на тему «Особливості адміністрування у 2019 році податку на прибуток, рентної плати та екологічного податку»

Питання 1. Добрий день. Суб’єкт господарювання – юридична особа має газову колонку для підігріву води та опалення приміщення, чи є він платником екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря?

Відповідь. Добрий день. Відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Частиною п’ятою ст. 11 Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2707) передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина шоста ст. 11 Закону № 2707).

До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.

До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.

До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп (частина сьома ст. 11 Закону № 2707).

Крім того, згідно з п. 1.9 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 (зі змінами та доповненнями), підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т. д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.

Отже, до стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

Питання 2. Вітаю. У мене таке питання. Чи правомірно невизнання податковою звітністю Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації у зв’язку з неподачею форм фінансової звітності?

Відповідь. Добрий день. Відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток підприємств подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною. Тобто, податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).

У разі неподання до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом), як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією. Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п.120.1 ст. 120 ПКУ.

Питання 3. Хочу запитати. Які форми фінансової звітності повинні подаватися неприбутковими організаціями, як додаток до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?

Відповідь. Відповідно до ст. 2 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств, а також визначено критерії, за якими підприємства відносяться до відповідної категорії.

Неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) подається разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №№ 1 – 5).

Неприбуткові установи, організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва, Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати.

Суб’єкти державного сектора разом зі Звітом подають наступні форми фінансової звітності: Баланс та Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки до річної фінансової звітності.

Підтвердженням подання фінансової звітності разом зі Звітом є позначка «+» в Звіті у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків – форм фінансової звітності».

Для платників Західнодонбаського регіону проведено кущовий семінар

Днями в актовому залі Західно-Донбаського управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено кущовий семінар за участі представника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Під час заходу платники податків дізнались про останні зміни, які відбулись у податковому законодавстві. Також на семінарі обговорювались інші актуальні питання: особливості застосування спрощеної системи оподаткування, реєстраторів розрахункових операцій, земельного податку та орендної плати.

Увагу присутніх було акцентовано на можливості використання у роботі різноманітних електронних сервісів, що розміщені на веб-порталі ДФС України.

Окрему увагу приділено питанню легалізації трудових відносин та неприпустимості допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин та заходам у рамках операції «Урожай», які направлені на протидію оборудкам у сфері земельних відносин, максимального залучення до декларування отриманих доходів, підвищення рівня виплати заробітної плати.

Наприкінці заходу податківці відповіли на запитання присутніх та надали актуальну друковану продукцію.

Обов’язковий продаж валютних надходжень бізнесом скасовано

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

З метою подальшого спрощення ведення бізнесу в Україні Національний банк України (далі – НБУ) скасовує вимогу щодо обов’язкового продажу валютних надходжень.

Норма, яка зобов’язує підприємців продавати 30 % валютних надходжень на міжбанківському валютному ринку, перестала діяти з 20 червня 2019 року. Надходження бізнесу, зараховані на їх розподільчі рахунки упродовж 19 червня 2019 року, вже не підлягатимуть обов’язковому продажу.

Чергове валютне послаблення не матиме негативних наслідків для макрофінансової стабільності. За статистикою останніх років, коли норматив обов’язкового продажу валютних надходжень становив 50 %, так і з 01 березня 2019 року, коли він був зменшений до 30 %, бізнес загалом продавав понад 90 % валюти.

У такий спосіб НБУ продовжує валютну лібералізацію відповідно до дорожньої карти, яка передбачає поступове зняття усіх валютних обмежень у відповідності до покращення макроекономічних умов в Україні.

У цьому році НБУ скасував або пом’якшив вже понад 30 валютних обмежень. Відміна обов’язкового продажу валютних надходжень бізнесу є черговим кроком на шляху до вільного руху капіталу, визначеного однією із стратегічних цілей НБУ.

Зазначені зміни затверджені постановою Правління НБУ від 18 червня 2019 року № 78 «Про внесення зміни до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», яка набирає чинності 20.06.2019.

Інформацію розміщено на головній сторінці офіційного Інтернет-представництва НБУ у розділі «Новини» за посиланням

https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=97194579&cat_id=55838

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області