ШЕВЧЕНКІВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДФС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!
У першому півріччі за результатами документальних перевірок
юридичних осіб до бюджету надійшло понад 160 млн гривень
Протягом січня – червня 2019 року підрозділами аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області здійснена 891 документальна перевірка юридичних осіб, за результатами яких до бюджету надійшло 163,4 млн грн грошових зобов’язань. Це майже в 4 рази більше ніж у першому півріччі минулого року.
Крім того, проведено 245 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які використовують РРО. За результатами цих перевірок до бюджету надійшло фінансових санкцій в 1,7 разів більше ніж у першій половині 2018 року (494 тис. грн проти 295 тис. грн).
Нагадаємо, з графіком податкових перевірок на 2019 рік та переліком суб’єктів господарювання, які будуть охоплені податковим аудитом, можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani–ta–zviti–roboti-/362017.html.
Туристичний збір: справляння у 2019 році
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 січня 2019 року за кожну добу тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) туристичний збір (далі – збір) справляється у розмірі до 0,5 % мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення – для внутрішнього туризму (до 20,87 грн на добу) та до 5 % мінімальної заробітної плати – для в’їзного туризму (до 208,65 грн на добу).
Відповідно до рішень сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
● готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
● житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
Справляння збору здійснюється такими податковими агентами:
► юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі);
► квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
► юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається.
Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору.
У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі у встановленому ПКУ порядку.
Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.
Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.
Норми визначені ст. 268 ПКУ.
Податкова вимога: терміни та порядок надсилання
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Норми встановлені п. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Не сплатили єдиний внесок, штрафів не уникнути!
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Норми визначені частиною 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 6 частини 1 ст. 1 Закону № 2464 суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою.
Штраф у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (п. 2 частини 11 ст. 25 Закону № 2464).
За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 частини 11 ст. 25 Закону № 2464).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення (частина 10 ст. 25 Закону № 2464).
Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини 1 ст. 26 Закону № 2464).
Так, згідно зі ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями:
► несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
► несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зміни законодавства щодо зниження рівня
неоподатковуваної вартості товарів у міжнародних поштових відправленнях
Днями в інформаційному агентстві «Інформатор» відбулася прес-конференція заступника начальника митного посту «Правобережний» Дніпропетровської митниці ДФС Олени Джумурат на тему: «Зміни законодавства щодо зниження рівня неоподатковуваної вартості товарів, що надходять у міжнародних поштових відправленнях».
Олена Джумурат зазначила, що наприкінці 2018 року офіційно опубліковано текст Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків та зборів», який набрав чинності з 01 січня 2019 року, крім окремих його положень.
Зміни, що внесені зазначеним Законом, стосуються, серед іншого, особливостей оподаткування операцій з ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.
Згідно підпункту 196.1.17 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України передбачено наступні операції, що не є об’єктом оподаткування, зокрема з 1 липня 2019 року ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 100 євро, для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях.
Для декларування предметів, що надходять у міжнародних експрес-відправленнях на адресу громадян, а також нарахування та стягнення податків і зборів (обов’язкових платежів) на ці предмети використовуються ВМД у встановлених законодавством випадках або митна декларація М 16.
Затверджено Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Кабінет Міністрів України постановою від 22 травня 2019 року № 565 (далі – Постанова № 565) затвердив Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок).
Постанова № 565 набирає чинності з 01 січня 2020 року.
Порядком визначається механізм надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Зазначене рішення сприятиме розвитку такої форми господарювання, як сімейні фермерські господарства.
Постанову № 565 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням
Врахування сум ПДВ при визначенні об’єкта оподаткування
з податку на прибуток підприємств
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності стосовно доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Норми визначені п. 44.2 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Ведення бухгалтерського обліку сум ПДВ здійснюється на підставі Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 № 141 із змінами та доповненнями.
Загальна система оподаткування: ФОП при готівкових розрахунках
за перевезення пасажирів у таксі застосовує РРО
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на те, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) і розповсюджуються на фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), зокрема, які перебувають на загальній системі оподаткування.
Електронний таксометр – РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст. 2 Закону № 265).
Отже, суб’єкти господарювання – ФОП, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах-таксі при розрахунках з пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані електронні таксометри – РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Операція «Урожай» спрямована на детінізацію відносин в аграрному секторі
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що у Дніпропетровській області з травня 2019 року проводиться операція «Урожай», яка направлена на детінізацію відносин в аграрному секторі економіки та на декларування доходів, отриманих власниками земельних ділянок, площа яких складає понад 2 гектара.
З початку поточного року дохід від продажу власної сільськогосподарської продукції задекларували 22 615 громадян, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року більше на 511 осіб. Загальна сума задекларованих доходів від оброблення земельних ділянок площею понад 2 га становить 150,3 млн грн, що на 27,4 млн грн більше, ніж у минулому році. При цьому, податку на доходи фізичних осіб задекларовано до сплати у сумі 27,0 млн грн, що на 4,8 млн грн, або на 21,6 %, більше, ніж у минулому році. Військового збору задекларовано до сплати 2,25 млн грн, що на 0,4 млн грн, або на 19 %, перевищує показники минулого року.
Слід зазначити, що у рамках операції «Урожай» у червні поточного року проведено 4 виїзні наради, 12 засідань робочих комісій і як результат – у зазначеному періоді залучено до декларування 169 громадян. Сума задекларованого ними доходу від продажу власної сільгосппродукції становить 2,7 млн грн, сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 0,15 млн грн, військового збору – 0,02 млн гривень.
У Дніпропетровській області ліквідовано схему незаконного збуту контрафактних цигарок. Вилучено товарів вартістю понад 1,6 млн гривень
Співробітники оперативного та слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в рамках проведення операцій «Акциз – 2019», «Мережа» та «Рубіж – 2019» встановлена та припинена незаконна діяльність групи осіб, яка протягом 2019 року здійснювала масове незаконне розповсюдження фальсифікованих цигарок без марок акцизного податку.
Збут зазначеної тютюнової продукції здійснюється через мережу торгівельних павільйонів (кіосків), які розташовані в різних частинах міста Кам’янське, та через мережу Інтернет.
В якості складських приміщень для зберігання фальсифікованих тютюнових виробів та інших фальсифікованих підакцизних товарів зазначені особи використовували гаражні бокси, які розташовані у гаражних кооперативах міста Кам’янське.
У результаті проведення 12 обшуків за місцями зберігання та збуту фальсифікованих підакцизних товарів, з незаконного обігу вилучено майже 50 тисяч пачок тютюнових виробів та 10 дал. фальсифікованих алкогольних напоїв на загальну суму 1,65 млн гривень.
Підготовлені клопотання про накладення арешту на вилучені підакцизні товари. Розслідування триває.
Змінено формат даних та структуру Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників
рівня пального у резервуарі
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
ДФС України повідомила, що внесено зміни до Формату даних та структури Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Відповідний наказ Міністерства фінансів України від 18 червня 2019 року № 248 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944» зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27 червня 2019 року за № 676/33647 (далі – Наказ № 248).
Також у новій редакції викладено Довідки:
Для забезпечення виконання передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) обов’язків суб’єктами господарювання щодо подання документів в електронному вигляді стосовно обігу палива, зазначені вище форми довідок були розміщені 27 червня 2019 року на офіційному вебпорталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua у розділі «Електронні форми документів», підрозділ Акцизний податок (рекомендовані форми електронних документів).
Нагадаємо, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесені зміни до норм ПКУ, які набрали чинності з 01 липня 2019 року.
Для забезпечення реалізації норм підпунктів 230.1.2 – 230.1.4 п. 230.1 ст. 230 ПКУ із змінами, внесеними Законом № 2628, прийнятий Наказ № 248.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/nove–pro–podatki—novini-/384701.html
Громадяни повинні сплатити суму податкового зобов’язання,
зазначену у декларації про майновий стан і доходи, по 31 липня (включно)
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/384678.html проінформувала, що фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зобов’язані сплатити суму податкових зобов’язань, зазначену у поданій декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), до 01 серпня року, що настає за звітним.
Отже, за результатами 2018 року останній день сплати – 31 липня 2019 року (включно).
Нагадуємо, що фізичні особи виконують свої зобов’язання як зі сплати податку на доходи фізичних осіб, так і військового збору.
Звертаємо увагу, що у зв’язку із введенням з 01.01.2019 у дію нових кодів бюджетної класифікації порядок сплати фізичними особами податкових зобов’язань, зазначених у податковій декларації, змінено.
Отже, платник податку на доходи фізичних осіб – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує їх за кодами платежу:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Слід зазначити, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
● при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
● при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, на суми такого зобов’язання нараховується пеня.
Дані про всі рахунки самозайнятої особи, відкриті у банках та інших фінансових установах, відображаються в Електронному кабінеті
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків, зокрема, самозайнятої фізичної особи, до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.
Норми визначені абз. першим п. 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 із змінами.
Пунктом 5 розд. І Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) встановлено, що клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності, незалежної професійної діяльності і власних потреб.
Обов’язок фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) та особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких такі особи відкривають рахунки, передбачений п. 69.7 ст. 69 ПКУ.
Таким чином, при встановленні статусу клієнта як самозайнятої особи (ФОП або особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність) банки та інші фінансові установи при відкритті/закритті рахунків клієнта надсилають повідомлення до контролюючого органу про відкриття або закриття будь-яких рахунків платника податків – самозайнятої особи, у тому числі відкритих для власних потреб.
Пунктом 42¹.2 ст. 42¹ ПКУ обумовлено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, у тому числі шляхом перегляду у режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю.
У розділі «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету відображаються, зокрема, дані про всі рахунки самозайнятої особи, відкриті у банках та інших фінансових установах (розрахункові, депозитні, кредитні тощо).
Оподаткування виплачених нерезиденту членських внесків
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що для цілей оподаткування нерезиденти – це іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; фізичні особи, які не є резидентами України.
Норми визначені п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До платників податку на прибуток з числа нерезидентів належать юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 ПКУ).
Відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.
Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, встановлено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Враховуючи те, що членські внески не визначені п.п. «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ як окремий вид доходу, що отримується нерезидентом з джерелом походження з України, то такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України.
Якщо резидент здійснює будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримується податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою у розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Якщо виплата доходу з джерелом його походження з України здійснюється на користь міжнародної організації, яка має імунітет згідно з міжнародними договорами, то такий дохід не підлягає оподаткуванню в Україні.
Враховуючи вищевикладене, при виплаті резидентом членських внесків на користь нерезидента утримується податок у розмірі 15 відсотків їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків, якщо інше не передбачено положеннями чинних міжнародних договорів.
Протягом І півріччя 2019 року платники Дніпропетровщини перерахували
до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску понад 47 мільярдів гривень
З початку 2019 року органами ДФС у Дніпропетровській області та Дніпропетровською митницею ДФС забезпечено у бюджети всіх рівнів (без врахування Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС) 39 млрд 481,7 млн грн, що на 10 млрд 672,9 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.
Так, до державного бюджету впродовж шести місяців 2019 року спрямовано 27 млрд 277,4 млн грн, що на 8 млрд. 17,3 млн грн (або на 41,6 %) більше надходжень січня – червня минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 12 млрд 204,3 млн гривень. Це на 2 млрд 655,6 млн грн (або на 27,8%) більше фактичних надходжень І півріччя 2018 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у першій половині поточного року зібрано 7 млрд 758,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 258,2 млн грн (або на 19,4%).
Типові помилки при заповненні заявок на переміщення
пального або спирту етилового транспортними засобами
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.
ДФС України за результатами обробки отриманих заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (форма J/F 1304901), повідомила про типові помилки, які припускають платники при їх заповненні:
1. На заяву на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, додатково до кваліфікованого електронного підпису керівника юридичної особи або уповноваженої особи, фізичної особи – підприємця або його представника накладається кваліфікований електронний підпис бухгалтера та печатка, що призводить до неприйняття документу.
2. У колонці 14 зазначається ідентифікатор об’єкта оподаткування, відсутній в інформації про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, про які до контролюючого органу направлено повідомлення відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, що призводить до неприйняття документу.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media–tsentr/novini/384829.html
До уваги платників податків!
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove–pro–podatki—novini-/384832.html звернула увагу на наступне.
1. Щодо погашення протягом ІІІ кварталу 2019 року податкових векселів, виданих відповідно до п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до 30 червня 2019 року (включно)
Податковий вексель без сплати коштами зазначеної в ньому суми акцизного податку погашається у разі підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів протягом строку, на який виданий такий вексель, шляхом реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних на операції, визначені підпунктами 1) – 4) п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ.
Згідно з п. 26 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, з 1 січня до 30 червня 2019 року (включно), підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкових векселів, виданих їх виробниками та імпортерами згідно з п. 229.8 ст. 229 ПКУ, здійснюється шляхом подання такими виробниками та імпортерами контролюючому органу – векселедержателю копій первинних документів, які підтверджують здійснення операцій, визначених у підпунктах 1) – 4) цього пункту (перелік визначених у цих підпунктах операцій співпадають з переліком, наданим у підпунктах 1) – 4) п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ).
Первинні документи повинні підтверджувати переміщення бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів від виробників або імпортерів по всьому ланцюгу його постачання до суб’єктів господарювання, визначених у підпунктах 1) – 4) п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ. Це, зокрема, але не виключно: видаткові накладні або акти приймання-передачі, залізничні або товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, зареєстровані акцизні накладні, складені на такі операції, також відповідні договори на реалізацію такого пального.
Крім цього, для погашення податкового векселя векселедавцем мають бути надані копії первинних документів, які підтверджують заправлення повітряних суден суб’єктом господарювання, визначеним у підпункті 1) п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ, яким здійснено таке заправлення, це, зокрема, але не виключно: видатковий ордер, реєстр, карта, накладна тощо, відповідні договори на реалізацію такого пального або на виконання послуг із заправлення повітряних суден.
Таким чином, податкові векселі, видані до 30 червня 2019 року (включно), термін погашення яких припадає на ІІІ квартал 2019 року, погашаються з дотриманням тимчасового порядку, встановленого п. 26 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, а саме: шляхом подання такими виробниками та імпортерами до контролюючого органу – векселедержателя копій первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, визначених у підпунктах 1) – 4) цього пункту ПКУ.
2. Щодо погашення з 01 по 23 липня 2019 року податкових векселів, виданих відповідно до п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ з 01 по 23 липня 2019 року
Пунктом 23 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлені особливості реєстрації акцизних накладних у перехідний період. Зокрема, акцизні накладні, складені з 01 до 31 липня 2019 року, реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних з 23 липня до 15 серпня 2019 року.
Таким чином, процедура автоматичного врахування відповідних обсягів бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкового векселя після реєстрації акцизних накладних із зазначенням реквізитів податкового векселя, почне діяти з 23 липня 2019 року. Зазначене виключає можливість проведення органами ДФС автоматичного врахування відповідних обсягів бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкового векселя у період до 23 липня 2019 року.
Відповідно, погашення податкових векселів, виданих у період з 01 до 23 липня 2019 року, здійснюється в цей період у порядку, встановленому пунктом 26 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а саме: шляхом подання копій первинних документів на підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів з наступною реєстрацією акцизних накладних у терміни, встановлені п. 23 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
3. Щодо погашення після 23 липня 2019 року податкових векселів, виданих відповідно до п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ з 01 по 23 липня 2019 року
Після 23 липня 2019 року податкові векселі, видані у період з 01 по 23 липня 2019 року, погашаються на підставі:
► акцизних накладних, складених на операції, визначені у п.п. 1) п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ (а саме – операції з заправлення повітряних суден суб’єктами господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, виданим уповноваженим органом з питань цивільної авіації), зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
► копій первинних документів, які підтверджують здійснення визначених у підпунктах 2) – 4) п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 29 ПКУ операцій з реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів (а саме – їх реалізації суб’єктам літакобудування, на яких поширюється дія норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості»; замовникам, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; підприємствам, установам та організаціям системи державного резерву), та акцизних накладних, складених на такі операції, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Затверджено форму заяви про включення до Електронного реєстру суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерство фінансів України наказом від 18.06.2019 № 249, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2019 за № 675/33646 (далі – Наказ № 249), затвердило форму заяви про включення до Електронного реєстру суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини.
Наказ № 249 розроблено відповідно до ст. 7¹ «Особливості відпуску та отримання спирту етилового для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини» Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.
Наказ № 249 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 02.07.2019 № 50.
Операції з постачання платником ПДВ
маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що маркетингові послуги (маркетинг) – це послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
Норми обумовлені п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ).
Пунктами 186.2 та 186.3 ст. 186 ПКУ маркетингові послуги як окремий вид послуг для оподаткування ПДВ не визначено.
Водночас, відповідно до п. 186.4 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 ст. 186 ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, операції з постачання платником ПДВ – резидентом маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються – резиденту чи нерезиденту.
За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області