Щодо окремих питань трансфертного ціноутворення
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
ДФС України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення листом від 28.02.2019 № 6668/7/99-99-15-02-01-17 «Щодо окремих питань трансфертного ціноутворення» (далі – Лист № 6668) повідомила наступне.
З 01 січня 2019 року набрав чинності Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628). Основними змінами Закону № 2628 стосовно трансфертного ціноутворення є такі:
Нові критерії визначення контрольованої операції
Підпунктом «ґ» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено визнання контрольованими операціями також внутрішньогосподарські розрахунки між нерезидентом та його постійним представництвом.
Підпунктом 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ уточнено визначення осіб, які є сторонами контрольованої операції в ланцюзі господарських (експортних та імпортних) операцій, а саме контрольованими можуть бути операції між платником податків та нерезидентом (які відповідають вимогам п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ), а не тільки пов’язаною особою нерезидентом.
Принцип превалювання сутності над формою
Новими абзацом п.п. 39.2.2.4 та новими підпунктами 39.2.2.10, 39.2.2.11 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ закріплено принцип превалювання сутності над формою, а саме, комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначаються згідно з фактичними діями сторін операцій та фактичними умовами її проведення навіть у разі відсутності документального оформлення такої операції.
Уточнення щодо складових аналізу зіставності
Новим п.п. 39.2.2.9 п.п. у 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ передбачено можливість під час визначення зіставних умов операцій враховувати характеристики активів, використаних у контрольованих операціях.
Крім того, п.п. 39.3.2.7 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ доповнено новим абзацом, яким закріплено вимогу обирати сторону для дослідження тільки за наявності найбільш повної та документально підтвердженої інформації про фінансові показники контрольованих операцій.
Обґрунтування рівня зіставності
При наданні платником податків документації з трансфертного ціноутворення на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, новим абзацом п.п. «и» п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ передбачено необхідність обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності інформації за декілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності.
Зміни при проведенні перевірок
Нові норми передбачають таке:
► п.п. 39.5.2.7 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ доповнено абзацом, відповідно до якого термін проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» переривається у разі розгляду судом позовів платника податків щодо призначення, проведення або предмету такої перевірки, до завершення судових процедур;
► у разі ненадання документів після отримання запиту про надання документів новою редакцією п.п. 39.5.2.13 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ контролюючому органу надано можливість проведення зустрічної звірки платників податків, що були задіяні в ланцюзі постачання товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав), які є предметом контрольованої операції;
► відповідно до п.п. «в» п.п. 39.5.2.13 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ контролюючому органу надано право надсилати запити компетентним органам іноземних держав щодо предмета та обставин здійснення контрольованої операції та/або щодо господарської діяльності та фінансової звітності нерезидента – сторони контрольованої операції;
► п.п. «г» п.п. 39.5.2.13 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ передбачено можливість проведення зустрічі з платником податків (уповноваженими ним особами) для обговорення методології визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», застосованої контролюючим органом під час перевірки.
Лист № 6668 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove–zakonodavstvo/listi–dps/73267.html
Повідомлення про укладання договору
про технічне обслуговування та ремонт РРО в «Електронному кабінеті»
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.
У рамках здійснення заходів щодо запровадження спрощеної процедури реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), а саме – на підставі однієї заяви за спрощеною формою та без додатків, запровадження електронного обміну документами між учасниками відносин у сфері застосування РРО, що передбачено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» зі змінами (далі – наказ), ДФС створено можливість для подання Центрами сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій (далі – ЦСО) повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій (далі – повідомлення).
Таке повідомлення подається ЦСО до контролюючого органу у разі укладання, розірвання, припинення або внесення змін до договору про технічне обслуговування та ремонт РРО, укладеного між ЦСО та користувачем РРО.
Форма повідомлення затверджена наказом.
Для ЦСО запроваджено новий електронний сервіс, який надає їм можливість заповнити та подати повідомлення в електронній формі.
Подати повідомлення можна через приватну частину (особистий кабінет) «Електронного кабінету» з використанням електронного цифрового підпису будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.
Для цього ЦСО в приватній частині «Електронного кабінету» в меню «Введення звітності» необхідно обрати форму «Повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій» (J1316301), заповнити її, підписати та надіслати.
Реєстраційні дані суб’єкта господарювання, що подає повідомлення, заповнюються автоматично, дані щодо найменування моделі (модифікації) РРО версії програмного забезпечення обираються із електронних довідників, що сформовані на підставі даних Державного реєстру РРО.
Підтвердженням подання повідомлення до ДФС є отримання першої квитанції в електронному вигляді, в якій зафіксовані дата та час подання повідомлення.
Інформація про результати розгляду повідомлення надсилається ЦСО в електронному вигляді у другій квитанції.
Вищезазначене повідомлення розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/369598.html
Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність,
припиняє таку діяльність: термін подачі декларації
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку: заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП (абзац перший п.п. 2 п. 11.18 розділу ХI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588)).
Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання (п.п. 4 п. 11.18 розділу ХI Порядку № 1588).
Пунктом 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Платники ПДФО подають податкову декларацію до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Чинним законодавством не передбачено особливих термінів подання податкової декларації фізичними особами стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення незалежної професійної діяльності.
Враховуючи викладене, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, подає податкову декларацію за результатами звітного року до 01 травня року, що настає за звітним.
Працівник надав копію довідки про встановлення групи інвалідності
не з першого робочого дня місяця: нарахування ЄСВ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу роботодавців, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для платників, зазначених у ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), встановлюється у розмірі 22 % бази нарахування ЄСВ (ст. 8 Закону № 2464 ).
Пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), для платників, визначених підпунктами 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати для кожної застрахованої особи, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки ЄСВ за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Вимоги щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) працівника – особи з інвалідністю, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41 відсотка.
Згідно з абзацом другим п. 8 розділу ІІІ Інструкції № 449 нарахування юридичною особою – роботодавцем ЄСВ у розмірі 8,41 % здійснюється з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії (далі – МСЕК), та закінчується датою припинення інвалідності.
Отже, якщо працівник надав копію довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності не з першого робочого дня місяця, то вимога щодо нарахування ЄСВ виходячи із розміру мінімальної заробітної плати не застосовується.
Юридична особа – роботодавець нараховує ЄСВ на фактично нарахований дохід:
● до дати одержання копії довідки МСЕК – у розмірі 22 %;
● з дати одержання копії довідки МСЕК – у розмірі 8,41 %.