Щодо порядку застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Державною фіскальною службою України у зв’язку з надходженням численних запитів платників ПДВ – суб’єктів спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (далі – спеціальний режим оподаткування ПДВ) щодо порядку відображення у податковій звітності з ПДВ операцій суб’єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ з надання іншим сільськогосподарським підприємствам послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу надано роз’яснення від 20.05.2016р. №17612/7/99-99-15-03-02-17, а саме:
порядок застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ визначено статтею 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.
Відповідно до пункту 209.6 статті 209 ПКУ сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Дія спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, відповідно до підпункту 209.15.2 пункту 209.15 статті 209 ПКУ, поширюється на такі види діяльності:
а)    виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а
також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у
відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та
водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація;
б)    виробництво     продукції     тваринництва,     а     саме     свійських
сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а
також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших
наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або
консервація;
в)    надання послуг іншим сільськогосподарським  підприємствам з
використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову
оренду (лізинг).
Згідно з пунктом 209.7 статті 209 ПКУ сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 – 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 статті 209 ПКУ поширюється дія спеціального режиму оподаткування ПДВ, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку -суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку – їх виробником.
Перелік послуг, які можуть надаватись суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, визначено у підпунктах 209.17.14 та 209.17.15 пункту 209.17 статті 209 ПКУ:
надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (зокрема, надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу);
надання послуг у тваринництві.
Згідно з національним класифікатором України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», прийнятим відповідно до наказу Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, надання послуг у рослинництві, облаштуванні ландшафту підпадає під код класифікації видів економічної діяльності 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві».
При цьому відповідно до Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396 (далі – Методологічні основи), клас, визначений під кодом класифікації видів економічної діяльності 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві», включає:
сільськогосподарську діяльність, яку здійснюють за винагороду або на основі контракту:
передпосівну підготовку полів;
сівбу та садіння сільськогосподарських культур;
оброблення сільськогосподарських культур;
обприскування сільськогосподарських культур, у т. ч. з повітря;
обрізання плодових дерев і виноградників;
пересаджування рису, розсаджування та прополювання буряку;
збирання врожаю;
боротьбу зі шкідниками (у т. ч. із кролями), пов’язану із сільським господарством;
підтримку угідь у належному сільськогосподарському й екологічному стані;
експлуатацію сільськогосподарського зрошувального устаткування;
надання сільськогосподарської техніки разом із обслуговуючим персоналом.
Отже, перелік послуг, які можуть надаватись суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, визначено у підпунктах 209.17.14 та 209.17.15 пункту 209.17 статті 209 ПКУ з урахуванням пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, визначених у Методологічних основах.
Враховуючи викладене, застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу можливе за умови, що такі послуги:
надаються особою, зареєстрованою як суб’єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ;
пов’язані виключно із допоміжною діяльністю у рослинництві, облаштуванні ландшафту;
надаються із використанням власної сільськогосподарської техніки (право власності належить безпосередньо сільськогосподарському підприємству, яке надає послуги), оскільки із переліку сільськогосподарських послуг виключено послуги, придбані у інших осіб.
При цьому сільськогосподарська техніка не може передаватися у фінансову оренду (лізинг).
При дотриманні перерахованих вище умов обсяг постачання таких послуг, що надаються суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ іншим сільськогосподарським підприємствам, відображається суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у податковій декларації з ПДВ із позначкою «0121».
Якщо ж зазначені послуги надаються суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ суб’єктам господарювання, які не є сільськогосподарськими підприємствами, то їх обсяг відображається суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у податковій декларації з ПДВ із позначкою «0110».

До уваги платників!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
На офіційному веб-порталі ДФС України працює  модернізований електронний сервіс «Електронний кабінет платника» (далі – ЕКП).
Вхід до оновленого кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.
Сервіс  працює у тестовому режимі на базі реальних даних до завершення робіт, пов’язаних з роботою старого кабінету, функція сплати податків, зборів, платежів працює в звичайному режимі.
Модернізований сервіс включає дві функціональні частини:
– відкрита (загальнодоступна);
– приватна (особистий кабінет).
Робота у приватній (особистий кабінет) частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису.
Електронний цифровий підпис можна отримати у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, зокрема, безкоштовно в АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (http://acskidd.gov.ua/).
В особистому кабінеті, після ідентифікації особи в залежності від типу платника (юридична чи фізична особа), доступні наступні розділи:
1.    Новини;
2.    Інформація з реєстрів:
дані про взяття на облік платників;
реєстр страхувальників;
дані реєстру платників ПДВ;
реєстр платників єдиного податку;
інформація про РРО;
інформація про книги ОРО;
дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального;
реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами;
3.    Податковий календар;
4.    Бланки податкової звітності (друк);
5.    Декларація про майновий стан (для фізичних осіб):
заповнення Декларації;
заповнення додатків до Декларації (за необхідності),
перерахування сум внесених до Декларації,
завантаження на ПК;
надсилання з використанням ЕЦП;
5.    Контакти та адреси центрів обслуговування платників (далі – ЦОП);
6.    Облікові дані платника:
ідентифікаційні дані;
реєстраційні дані;
відомості про керівників;
присвоєння ознаки неприбутковості;
дані про реєстрацію платником ПДВ;
дані про реєстрацію платником єдиного податку;
дані про реєстрацію платником ЄСВ;
відомості з реєстру осіб, які здійснюють операції з товаром;
відомості про РРО;
інформація про книги ОРО;
відомості про об’єкти оподаткування;
інформація про неосновні місця обліку;
дані про банківські рахунки;
7.    Перегляд звітності;
8.   Введення звітності:
підготовка, заповнення та надсилання податкової декларації  платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця та юридичної особи;
9.     Вхідні/вихідні документи (перегляд вхідних або вихідних документів в ЕКП);
10.     Листування з ДФС (завантаження листа до органу ДФС, підписання ЕЦП та надсилання»;
11.     Заяви, запити для отримання інформації (формування та надсилання):
Реєстраційна заява платника податку на додану вартість;
Запит про отримання витягу з Реєстру платників податку на додану вартість;
Запит щодо отримання інформації з Реєстру платників ПДВ;
Заяву про видачу довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів;
Запит щодо суми виплачених доходів та утриманих податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій;
Заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального за формою № 1-АКП;
Запит на отримання витягу з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального;
Запит щодо розрахунків з бюджетом (для юридичних осіб);
12.     Стан розрахунків з бюджетом:
•    орган ДФС;
•    назва податку (платежу);
•    платіж (код);
•    МФО банку;
•    бюджетний рахунок
та по кожному виду податку (платежу) на поточну дату
•    нараховано/зменшено;
•    сплачено до бюджету;
•    повернуто з бюджету;
•    пеня;
•    недоїмка;
•    переплата;
•    залишок несплаченої пені.
Фізичні особи після ідентифікації мають можливість за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі;
13.     Реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (для платників ПДВ);
14.     СЕА ПДВ (система електронного адміністрування ПДВ) (для платників ПДВ):
реєстр операцій проведених в системі СЕА ПДВ:
поповнення рахунку ПДВ;
реєстрація перевищення ПЗ над сумою податку;
реєстрація суми податку, заявленої платником до відшкодування;
реєстрація податкової накладної – виданої;
реєстрація податкової накладної – отриманої;
реєстрація розрахунку коригування – виданого;
реєстрація розрахунку коригування – отриманого;
реєстрація суми переплат;
реєстрація суми overdraft;
реєстрація митної декларації;
занулення ліміту;
реєстр транзакцій за своїм ПДВ-рахунком:
зарахування коштів;
списання коштів;
документи в картотеці;
відмова прийняття списаних коштів по СЕП;
не фінансові транзакції;
15.     СЕА РП (система «Електронного адміністрування реалізації пального») (для платників акцизного податку з реалізації пального):
реєстр операцій обсягів пального:
реєстрація заявки на поповнення обсягу залишку пального;
реєстрація заявки на коригування обсягу залишку пального;
реєстрація виданої акцизної накладної;
реєстрація отриманої акцизної накладної;
реєстрація виданого розрахунку коригування до акцизної накладної;
реєстрація отриманого розрахунку коригування до акцизної накладної;
реєстрація митної декларації;
реєстрація втрат пального;
акт інвентаризації;
реєстр сум акцизного податку:
реєстрація заявки на поповнення обсягу залишку пального (зобов’язання по акцизу);
реєстрація заявки на коригування обсягу залишку пального (зобов’язання по акцизу);
поповнення акцизного рахунку;
реєстрація суми overdraft.
Більш детально дізнатись про роботу модернізованого кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача або переглянувши відеоінструкцію.
При виникненні питань з приводу користування ЕКП звертайтеся  за телефоном 0800501007 або на поштову скриньку infozvit@sfs.gov.ua.

Щодо фінансової відповідальність, яка передбачена за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність.
Пунктом 111.2 ст. 111 ПКУ встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно з п. 120 прим. 2.1 ст. 120 прим. 2 ПКУ порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених ст. 231 ПКУ тягне за собою накладення штрафу в розмірі:
–    2 % від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
–     10 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
–     20 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
–     30 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;
–     40 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів. Відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов’язаний скласти таку акцизну накладну/розрахунок коригування (п. 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ).
Пунктом 120 прим. 2.3 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначено, що сума акцизного податку для цілей п. 120 прим. 2.1 та п. 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального.
Крім того п. 11 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ встановлено, що норми ст. 120 прим. 2 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених у період з 01.03.2016 до 01.04.2016.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 116 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.