Щодо проведення зустрічних звірок, підстав для висновків органів Державної фіскальної служби за результатами перевірок та порядку їх оскарження

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська інформує.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження і обов’язки посадових осіб контролюючих органів під час проведення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Відповідно до статті 83 Кодексу для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

З метою отримання податкової інформації контролюючі органи також мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків (пункт 73.5 статті 73 Кодексу).

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться згідно з затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 Порядком проведення контролюючими органами зустрічних звірок (далі – Порядок № 1232).

Згідно з п. 1 Порядку № 1232 зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу та якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання у зв’язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб’єкта господарювання та/або його посадових (уповноважених) осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), ненаданням інформації та документів для проведення зустрічної звірки, контролюючий орган (виконавець) складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, який підписується посадовими особами контролюючого органу (виконавця) (абзац другий п.7 Порядку № 1232).

Отже, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання відображаються фактичні обставини, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки, та інформація про вжиті заходи для забезпечення її проведення у подальшому. Наведення будь-якої іншої інформації, зокрема щодо діяльності платника податків, показників податкової звітності тощо, не передбачено.

Разом з тим згідно з приписами підпунктів 72.1.1.1, 72.1.1.2 та 72.1.1.3 пункту 72.1 статті 72 Кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 74.2 статті 74 Кодексу визначено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Що стосується можливості платника податків оскаржити висновки акта перевірки щодо порушень вимог законодавства, то відповідно до пункту 86.7 статті 86 Кодексу у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п’яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Крім того, статтею 56 Кодексу передбачено оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному або судовому порядку.

(Лист ДФС України від 24.06.2016 № 13885/6/99-99-14-03-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68819.html)

Щодо питань направлення запитів контролюючими органами

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано ст. 73 Кодексу та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» (далі – Порядок). Зокрема чітко визначено перелік підстав для направлення суб’єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Так, відповідно до п. 73.3 ст. 73 Кодексу контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація – це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Кодексом.

Статтею 62 Кодексу визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення контролюючих органів.

Відповідно до статті 71 Кодексу інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Таким чином, за наслідками аналізу податкової інформації, що отримана та міститься у базах даних органу ДФС, останній виявляє факти, які свідчать про порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, і надсилає платнику запит щодо такої інформації із дотриманням вимог п. 73.3 ст. 73 Кодексу.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено Кодексом).

Лист суб’єкта інформаційних відносин, що надсилається на запит контролюючого органу, повинен містити номер і дату запиту, на який надається відповідь, та інформацію, що запитується (п. 15 Порядку).

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому п. 73.3 ст. 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

(Лист ДФС України від 21.06.2016 № 13614/6/99-99-14-03-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68818.html)

Дніпропетровські платники поповнили місцеву казну на 39,6 млн. грн. завдяки сплаті за ліцензії

За ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами суб’єкти господарювання Дніпропетровської області за І півріччя 2015 року спрямували до бюджету 39,6 млн. грн. Цей показник перевищує рівень надходжень аналогічного періоду минулого року на 6,2 млн. грн. Про це повідомила виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

На початок липня поточного року у регіоні у 5743 суб’єктів діяльності 12596 діючих ліцензій, з них, на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 6931 та роздрібної торгівлі тютюновими виробами – 5665.

Цього року таких ліцензій співробітниками територіальних органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області видано 6552, з них на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 3448, тютюновими виробами – 3104.

За цей же період, призупинено дію 1042 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу та анульовано 945 ліцензій, серед яких, скасовано 21 ліцензія продавцям, у яких виявлено факти продажу алкогольних напоїв та тютюну неповнолітнім громадянам.

Про зміни до Податкового кодексу України

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська нагадує.

З 01 липня 2016 року набрав чинності Закон України від 28 квітня
2016 року № 1411-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій» (далі – Закон № 1411).

Змінами, внесеними Законом № 1411, передбачено оподаткування сум пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, – у частині такого перевищення, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету. При цьому ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18%.

Крім того, підлягають оподаткуванню пенсії з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Зазначені зміни не застосовуються до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється дія статті 10 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З текстом оновленого Податкового кодексу України Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Щодо пільг зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору учасникам бойових дій

Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі – Закон №3551).

Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону №3551 встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, надання пільг зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору платникам податків, на яких поширюються положення Закону №3551, здійснюється виключно за нормами Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені у п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Крім того, доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковуються, визначено ст. 165 Кодексу.

Також пільгове оподаткування платників податку згідно з розділом IV Кодексу передбачено у вигляді, зокрема:

– надання податкової знижки (ст. 166 Кодексу);

– надання податкової соціальної пільги (ст. 169 Кодексу), тобто зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.

Отже, положеннями розділу IV Кодексу не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо.

Також п. 16№ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (далі – збір).

Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 16№ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Разом з тим, п.п. 1.7 п. 16№ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу встановлено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Крім того, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції. Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1161.

(Лист ДФС України від 23.06.2016 № 13828/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68850.html)

Щодо пільг, які надаються зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Пунктом 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України передбачено надання фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді зменшення бази оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи платника податку: для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв.м, для житлового будинку/будинків – на 120 кв.м і для різних типів об’єктів житлової нерухомості – на 180 кв.м. Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період (рік).

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування.

Крім того, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Податковий календар з 20 по 29 липня 2016 року

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що

20 липня, середа,

останній день подання:

– податкової декларації з ПДВ за червень 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

– декларації акцизного податку за червень 2016 року;

– звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів ДФС (форма №Д4 (місячна)) за червень 2016 року;

– податкової декларації з рентної плати за червень 2016 року з розрахунком:

– рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

– рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

– рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;

– рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

– податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за червень 2016 року платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у червні 2016 року;

останній день сплати:

– доплати (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку, за червень 2016 року;**

– єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за червень 2016 року (крім гірничих підприємств);

– авансового внеску з єдиного податку на липень 2016 року платниками, віднесеними до першої та другої груп

**Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку у сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, чинних відповідно до норм Податкового кодексу України (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 Податкового кодексу України).

25 липня, понеділок,

останній день подання декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію на серпень 2016 року

28 липня, четвер,

останній день сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за червень 2016 року

29 липня, п’ятниця,

останній день сплати:

– ПДВ за червень 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

– акцизного податку за червень 2016 року;

– податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за червень 2016 року;

– податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за червень 2016 року на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки;

– військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за червень 2016 року;

– податку на доходи фізичних осіб зазначеного у річній податковій декларації про майновий стан і доходи фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та громадянами;

– військового збору зазначеного у річній податковій декларації про майновий стан і доходи фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та громадянами;

– авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами за ІІ квартал 2016 року;

– авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за ІІ квартал 2016 року;

– єдиного податку платниками четвертої групи за ІІ квартал 2016 року;

– рентної плати за червень 2016 року за:

– користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
– користування радіочастотним ресурсом України;
-транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;
– транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

– плати за землю за червень 2016 року.***

***Фізичними особами такий податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення

Чи підлягає взяттю на облік у контролюючих органах нерезидент у разі придбання корпоративних прав юридичної особи резидента?

Відповідно до підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами (далі – Кодекс) постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.

Згідно з пунктом 64.5 статті 64 Кодексу підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом.

Статтею 167 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV із змінами та доповненнями передбачено, що корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, якщо компанія – нерезидент не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва, то, у разі придбання корпоративних прав юридичної особи – резидента, ставати на облік у контролюючому органі не потрібно.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 119.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Порядок подання податкової декларації акцизного податку платниками, які реалізують пальне

Відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку (далі – податку) контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Слід зазначити, що особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (підпункт 212.3.1¹ пункту 212.3 статті 212 Кодексу).

Згідно з пунктом 215.1 статті 215 Кодексу пальне належить до підакцизних товарів.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 Кодексу).

Отже, декларація акцизного податку подається суб’єктом господарювання до контролюючого органу за місцем реєстрації такого суб’єкта господарювання платником акцизного податку. Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців.

У разі здійснення такими суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пальним, вони також підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами з подачею декларації акцизного податку до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 116.06 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області