Щодо складання акцизних накладних на операції з відпуску пального

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/394555.html стосовно складання акцизних накладних на операції з відпуску пального з акцизного складу через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу іншого суб’єкта господарювання – платника акцизного податку з реалізації пального повідомила наступне.
Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реалізація пального – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
► до акцизного складу;
► до акцизного складу пересувного;
► для власного споживання чи промислової переробки;
► будь-яким іншим особам.
Пунктом 231.1 ст. 231 ПКУ визначено обов’язок платника податку скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, зокрема при реалізації пального або спирту етилового.
Згідно з п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої. Відповідно до п.п 14.1.61 п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Отже, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі, не може вважатись акцизним складом / акцизним складом пересувним.
Пунктом 232.3 ст. 232 ПКУ визначено, що в системі електронного адміністрування реалізації пального або спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) зміна показника åАНаклОтр (тобто обсягу пального, на яке платник має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в Єдиному реєстрі акцизних накладних) не відбувається на обсяги пального, що реалізується з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, через паливороздавальні або оливороздавальні колонки, платнику податку – отримувачу пального.
До нормативного врегулювання питання обліку та відображення в СЕА РПСЕ операцій з реалізації пального з акцизного складу (який не є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним), через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу платника акцизного податку з реалізації пального, пропонуємо в акцизних накладних, складених на такі операції, у відповідному рядку зазначати ознаку щодо напряму використання пального «4» – реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області
відбулося перше засідання Ініціативної групи

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 18 жовтня 2019 року проведено перше засідання Ініціативної групи з підготовки установчих зборів для формування Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Під час засідання ознайомлено з Положенням про Ініціативну групу, обрано голову та секретаря Ініціативної групи, визначено дату, місце проведення установчих зборів та організаційні питання, пов’язані з форматом їх проведення для формування Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Також обговорено зміст повідомлення інститутів громадянського суспільства про проведення установчих зборів (дата, час інформаційне наповнення тощо); формат заяви від інститутів громадянського суспільства на участь в установчих зборах; формат додатків до заяви інститутів громадянського суспільства та інше.

Опубліковано закони щодо внесення змін до Закону про РРО та до ПКУ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 19.10.2019 в офіційному виданні «Голос України» № 200 опубліковані закони України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129).
Закон № 128 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі
Законом № 129 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, додано підпункти 14.1.278 та 14.1.279 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, якими визначені поняття системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – СОД РРО) та компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, відповідно.
Крім того, користувачам – покупцям (споживачам) через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до ст. 42¹ ПКУ, забезпечується можливість:
► контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО;
► заповнення та подання скарг покупця (споживача) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, на день їх отримання покупцем (споживачем) перевищує 850 гривень;
► отримання інформації про стан розгляду скарги покупця (споживача), про застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками розгляду скарги або про причини їх незастосування контролюючим органом, про зарахування сум штрафних (фінансових) санкцій до бюджету, про стан виконання висновку про компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій за скаргою покупця (споживача) в обсягах та порядку, встановлених законодавством.
Закон № 128 набере чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім: правил сплати штрафів, компенсації покупцям частини вартості за товари, придбані без фіскального чеку, та нових розмірів штрафних санкцій за незастосування РРО та інших видів порушень, встановлених у ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (Закон про РРО). Ці норми почнуть діяти з 01 жовтня 2020 року. Розміри штрафів з цієї дати будуть становити 100 % за перше порушення, а за друге та більше – 150 %.
Закон № 129 набере чинності також через шість місяців з дня його опублікування, крім:
● норм ПКУ щодо механізму «кешбеку» – відшкодування покупцям (споживачам) 100 % вартості придбаних товарів, робіт або послуг, якщо вони подали скаргу про порушення продавцем установленого порядку проведення розрахункових операцій і під час перевірки контролюючого органу було підтверджено наявність порушення. Ця норма почне діяти з 01 жовтня 2020 року для покупок від 850 гривень.
● збільшення граничного доходу для ІІ групи «єдинників» до 2 500 000 грн та обов’язкового застосування РРО для всіх видів діяльності фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) – платників єдиного податку ІІ – ІV груп. Ці зміни почнуть діяти з 01 січня 2021 року, а застосування РРО для окремих видів діяльності ФОП – «єдинників» почнеться з 01 жовтня 2020 року.
● змін щодо заборонених видів діяльності: не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність щодо телефонного зв’язку та телекомунікацій. Норма діє з 20 жовтня 2019 року.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що з інформацією щодо дислокації та режиму роботи пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач), порядку отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) та скасування, блокування, поновлення кваліфікованих сертифікатів можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі Надавача:
– режим роботи https://acskidd.gov.ua/contacts ;
– отримання ЕДП https://acskidd.gov.ua/r_kor ;
– скасування, блокування, поновлення кваліфікованих сертифікатів https://acskidd.gov.ua/blokuvannya.
Інформацію розміщено у розділі «Необхідно знати» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДПС України (ЗІР) за посиланням

http://zir.tax.gov.ua/main/index/needtoknow

Про терміни подання платником єдиного податку заяви за формою № 1-ПДВ при переході за добровільним рішенням на загальну систему оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), у випадках, встановлених розділом XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, відповідно до норм п. 183.3 ст. 183 ПКУ.
Норми встановлені п. 183.4 ст. 183 ПКУ.
У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.
У разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних (п. 183.3 ст. 183 ПКУ).

Недотримання працедавцем законодавства про працю:
контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що контролюючі органи мають право проводити, зокрема документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Норми встановлені п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо, зокрема дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПКУ).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику (п. 80.2 ст. 80 ПКУ).
Згідно з п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.
Згідно з п. 80.6 ст. 80 ПКУ під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тими, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).
Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Отже, у разі наявності та/або отримання контролюючим органом інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, контролюючий орган має право на проведення, зокрема, фактичної перевірки суб’єкта господарювання щодо дотримання роботодавцем законодавства в частині укладення трудового договору, офіційного оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).