Щодо складання/отримання податкових накладних філією чи іншим структурним підрозділом, яким не делеговано право складання податкових накладних

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з підпунктом «г» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства – платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу).
Відповідно до пункту 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.
Отже, якщо головним підприємством не делеговано філії (структурному підрозділу) права складання податкових накладних, то при складанні податкової накладної філією (структурним підрозділом), або у разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника ПДВ у графах податкової накладної «Продавець»/«Покупець» зазначається найменування та індивідуальний податковий номер головного підприємства.
При цьому при постачанні товарів/послуг філією (структурним підрозділом) числовий номер такої філії (структурного підрозділу) не зазначається.

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб благодійної допомоги

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку, у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.
Норми п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу можуть бути застосовані благодійною організацією за наявності відповідних підтвердних документів, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (в разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг).
Такими підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи – платника податку в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану платника податку), документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.
Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума виплат (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються з урахуванням п. 170.7 ст. 170 Кодексу іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України, статус яких визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, крім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів та пов’язаним з ними фізичним особам (п.п. «в» п.п. 165.1.4 п.165.1 ст. 165 Кодексу).
Особливості оподаткування благодійної допомоги визначено п. 170.7 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.7.1 якого не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна допомога (далі – благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним цим пунктом.        Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.  Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.
Підпунктом 170.7.4 п. 170.4 ст. 170 Кодексу визначено перелік цільової благодійної допомоги, яка надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості), що не включається до оподатковуваного доходу платника податку.
Зокрема, п.п. «ж» п.п. 170.7.4 п. 170.4 ст. 170 Кодексу передбачено, що до оподатковуваного доходу не включається цільова благодійна допомога у будь-якій сумі (вартості), яка надається платнику податків, визнаному в установленому порядку інвалідом, законному представнику дитини-інваліда для виконання зобов’язань держави згідно із законодавством України по забезпеченню технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, автомобілем за рахунок бюджетних коштів (за умови зняття інваліда, дитини-інваліда з обліку на забезпечення такими засобами, виробами, автомобілем за рахунок бюджетних коштів). Категорії інвалідів і дітей-інвалідів, перелік технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, марок автомобілів, зазначених у цьому підпункті, затверджуються законодавством.
Отже, благодійна допомога у вигляді вартості інвалідних візків (запчастин до них), слухових апаратів, ліків та інших товарів медичного призначення, наданих благодійним фондом фізичним особам – інвалідам (визнаних в установленому порядку), за умови дотримання вимог п.п. «ж» п.п. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу такого платника податку.
Крім того, п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу передбачено, що не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається, зокрема, резидентами-юридичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, встановленого на 1 січня такого року. Перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню на підставі п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу у джерела виплати за ставкою, визначеною    п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Благодійник-юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.         У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника-юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.
Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт.

Щодо правильності визначення найменування товарів при оформленні документів (у тому числі податкових накладних) під час здійснення платником податку операції з постачання таких товарів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з пунктом 1 статті 11 Закону України від 02 грудня 1997 року N 671/97-ВР “Про торгово-промислові палати в Україні” (далі – Закон N 671) торгово-промислові палати мають право, зокрема:
проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість;
засвідчувати і видавати сертифікати про походження товарів, сертифікати визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями та інші документи, пов’язані із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності.
При цьому методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов’язковими для застосування на усій території України (пункт 2 статті 11 Закону N 671).
Крім того, відповідно до Закону України від 25 лютого 1994 року N 4038-XII “Про судову експертизу” (далі – Закон N 4038) державні спеціалізовані установи (науково-дослідні інститути судових експертиз), визначені у статті 7 Закону N 4038, на замовлення заявника можуть проводити експертні дослідження і обстеження, у тому числі товарознавчу експертизу.
Порядок проведення такої експертизи та документи, що підтверджують результати її проведення, визначено в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.11.98 за N 705/3145.
Враховуючи викладене, у разі необхідності визначення найменування товарів при оформленні документів (у тому числі податкових накладних) під час здійснення платником податку операції з постачання товарів, такий платник має можливість отримати висновок від Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.
При цьому у разі, якщо платником податку здійснюються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту та/або операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, то, враховуючи статтю 69 Митного кодексу України, такі товари підлягають митному оформленню та класифікуються митними органами ДФС шляхом визначення кодів та найменування відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Рішення митних органів ДФС щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають виключно інформаційний або довідковий характер.