Щодо використання реєстраторів розрахункових операцій

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс), Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).
Закон №265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Кодексу реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн. гривень.
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1,0 млн. гривень застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1                 ст. 292 Кодексу).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ст. 296 Кодексу).
Відповідно до п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.
Згідно із п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Кодексу суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Таким чином, у разі переходу платника єдиного податку другої групи на сплату інших податків і зборів та обрання з наступного календарного року повторно спрощеної системи оподаткування, дохід за попередній звітний період буде вважатися доходом платника єдиного податку.
(Лист ДФС України від  27.05.2016 №5585/С/99-99-22-07-03-14  розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizic…)

Щодо використання реєстраторів розрахункових операцій при реалізації товарів через мережу Інтернет

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України,  Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Закон №265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Закон України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електрону комерцію» (далі – Закон №675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Так, статтею 3 Закону №265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:
– проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
– видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Разом з тим, пунктом 12 статті 9 Закону №265 визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
Водночас, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) між суб’єктами господарювання виключно через банківські установи, РРО не застосовується.
Статтею 2 Закону №265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Підпунктом 14 п. 1 ст. 3 Закону №675 визначено, що реалізація товару дистанційним способом – укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.
Отже, у разі якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив  товар і розрахунок за нього було здійснено з застосуванням платіжних систем, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон.
Оскільки споживач, використовуючи рекламні інтернет – сторінки, лише обирає товар або послугу, то у разі використання при реалізації товарів (послуг) РРО у чеку зазначаються обов’язкові реквізити, у тому числі назва та код суб’єкта господарювання, адреса магазину, що здійснив реалізацію, тощо, що дає змогу визначити, з ким проведено розрахунки за товари (послуги), та у разі виникнення потреби звернутися для обміну.
Крім того, звертаємо увагу, що у разі замовлення товару або послуги представники інтернет-магазину уточнюють з покупцем (замовником), як наявність товару так і його кількість. А також з’ясовують  форму та час оплати.
Враховуючи вказане, суб’єкти господарювання, що використовують рекламні інтернет – сторінки для продажу товарів, робіт (послуг), реєструють РРО на загальних підставах за адресою розміщення таких магазинів, а у разі доставки власною кур’єрською службою можуть зареєструвати РРО на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.
(Лист ДФС України від 23.05.2016 №5295/К/99-99-22-07-03-14 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizic…)

Щодо практичного застосування норм законодавства

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 року за №340/28470                       (далі – Наказ), розроблений на виконання частини третьої статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481), якою встановлено, що суб’єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту й експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.
На підставі зазначеного, до внесення змін у Закон №481, підстави для внесення змін до наказу стосовно перенесення терміну подачі звітів та відміни штрафних санкцій відсутні.
На офіційному web-порталі ДФС України розміщено роз’яснення щодо заповнення форм звітів затверджених Наказом №49, в якому зазначено, що формат даних  до 6 знаків включно після коми.
З метою лібералізації та дерегуляції підприємницької діяльності Урядом розроблено та внесено до Верховної Ради України законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення дозвільних процедур у сфері зовнішньоекономічної діяльності», який передбачає внесення відповідних змін до статті 16 Закону №481.