Щодо запровадження Єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
ДПС України повідомила, що Верховна Рада України 13 вересня поточного року проголосувала у першому читанні законопроєкт № 1049 «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та законопроєкт № 1051 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Законопроєктом № 1051 передбачено запровадження спрощеної моделі сплати податків і зборів до державного та місцевих бюджетів (крім ПДВ та акцизного податку з реалізації пального і спирту), за якими як подається, так і не подається податкова звітність, а також єдиного внеску до цільових фондів.
Законопроєкт № 1051 створює максимально комфортні та зрозумілі для платника правила розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, а саме:
► відкриття єдиних рахунків відбувається шляхом подання платником в Електронному кабінеті відповідної заяви встановленої форми (без подання зайвих документів);
► платник самостійно управляє коштами на своєму єдиному рахунку (поповнення, списання коштів до бюджету);
► формування платіжних документів на перерахування коштів до бюджетів та цільових фондів відбувається повністю в автоматичному режимі: платник в Електронному кабінеті здійснює вибір лише двох параметрів – вид платежу (код класифікації), сума платежу, а формування усіх інших реквізитів платіжного документу система забезпечує автоматично;
► максимально скорочуються випадки помилкової сплати податків і зборів, єдиного внеску у зв’язку з неправильним заповненням платниками реквізитів рахунків в платіжних документах (мінімізується необхідність повернення помилково сплачених коштів);
► пересилка сформованих платником платіжних документів на виконання до Казначейства забезпечується ДПС самостійно (без участі платників);
► в Електронному кабінеті платник володіє повною інформацією про рух коштів на єдиному рахунку, терміни сплати грошових зобов’язань, їх суми, а також щодо стану його розрахунків з бюджетом та цільовими фондами;
► зменшуються фінансові витрати платника на обслуговування в установах банків (ДПС та Казначейство обслуговує платника в процесі розрахунків з бюджетом та цільовими фондами на безоплатній основі).
Крім того, модель функціонування єдиного рахунку, передбачена у законопроєкті № 1051, забезпечує рівномірне наповнення дохідної частини державного та місцевих бюджетів, цільових фондів, оскільки відсутня жорстка прив’язка сум надходжень до строків подання платниками звітності, що має важливе значення для фінансування видатків держави та виплат пенсій.
Законопроєкт № 1049, який є взаємопов’язаним із законопроєктом № 1051, передбачає:
◄ використання платником для сплати єдиного внеску крім банківського рахунку також і єдиного рахунку, відкритого в Казначействі;
◄ встановлення заборони щодо звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку платника.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://www.tax.gov.ua/media–tsentr/novini/391595.html
Про проведення операції «Урожай» у Дніпропетровській області
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що триває операція «Урожай», у рамках якої органами податкової служби проводяться заходи стосовно неухильного виконання вимог чинного законодавства, яке регулює земельні відносини, питання оподаткування, оформлення використання найманої праці та оплати праці сільськогосподарськими товаровиробниками, громадянами, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 га та власними силами обробляють такі земельні ділянки.
Так, за результатами проведення кампанії декларування станом на 01 вересня 2019 року дохід від продажу власної сільськогосподарської продукції задекларували 12 479 громадян – власників земельних ділянок площею понад 2 га.
Загальна сума задекларованих ними доходів від оброблення земельних ділянок площею понад 2 га, становить 85,35 млн гривень. Задекларовано податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до сплати у розмірі 15,3 млн грн, військового збору задекларовано до сплати 1,3 млн гривень.
За рахунок проведення виїзних нарад, засідань робочих комісій у рамках проведення операції «Урожай» протягом травня – серпня поточного року додатково залучено до декларування 1 551 громадянина. Сума задекларованого ними доходу від продажу власної сільгосппродукції становить 10,35 млн гривень. Задекларована сума ПДФО до сплати складає 1,7 млн грн, військового збору – 0,11 млн гривень.
З метою здійснення заходів, спрямованих на детінізацію відносин в аграрному секторі економіки, проведені співбесіди з 695 суб’єктами господарювання (у т.ч. з 125 фізичними особами – підприємцями). Як результат – додатково оформлено 562 найманих працівників.
Щомісячні надходження по податках та зборах за рахунок оформлених найманих працівників становлять понад 400,0 тис. гривень.
Податкові зобов’язання за дебіторською заборгованістю у разі
анулювання реєстрації особи як платника ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Норми встановлені п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.
Платник ПДВ, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.
Оподаткування доходу нерезидента у разі продажу (обміну)
об’єкта нерухомості, який перебуває у його власності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Норми визначені п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме – 5 відсотків (п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Пунктом 172.9 ст. 172 ПКУ передбачено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується згідно із ст. 172 ПКУ у порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме – 18 відсотків.
Відповідно до п. 172.5 ст. 172 ПКУ сума ПДФО платником визначається та самостійно сплачується через банківські установи:
а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;
б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно.
При цьому, фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Тобто, дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, які перебувають у його власності менше трьох років, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується за ставкою 18 відсотків, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Якщо дохід, отриманий нерезидентом від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, такий дохід оподатковується також за ставкою 18 відсотків.
Якщо об’єкт нерухомості, зазначений у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, перебуває у його власності більше трьох років, то дохід від продажу такої нерухомості не оподатковується.
Юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку, не звільняються від обов’язку подання податкових декларацій
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Норми встановлені п. 286.2 ст. 286 ПКУ.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Згідно із статтями 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Відповідно до п. 30.1 ст. 30 ПКУ податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).
Статтею 282 ПКУ визначено категорії юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, а ст. 283 ПКУ – види земельних ділянок, що не підлягають оподаткування.
Нормами ПКУ не передбачено звільнення від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.
Отже юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню, не звільняються від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.