Система моніторингу оцінки ризиків при реєстрації податкових накладних буде тимчасово призупинена

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

За повідомленням прес-служби ДФС України Верховна рада України прийняла в другому читанні та в цілому зміни до Податкового кодексу України, відповідно до якого вводяться нові тимчасові правила реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК).

Всі ПН, реєстрація яких зупинена відповідно до критеріїв оцінки ступеня ризиків, мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі з 02.01.2018.

Ця норма не буде розповсюджуватися на такі ПН/РК:

– станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення та документи;

– станом на 1 грудня 2017 року прийнято рішення про відмову в реєстрації та по яких не розпочаті процедури адміністративного або судового оскарження.

ПН, реєстрація яких зупинена з 1 грудня та по яких платником податку після 1 грудня подані пояснення і копії документів мають бути прийняті протягом 5 робочих днів. У разі, якщо у цей строк не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК, реєстрація таких ПН здійснюється на наступний робочий день, за днем закінчення терміну розгляду пояснень і документів платника податку.

Нові норми вступають в силу з наступного дня після опублікування закону.

СМКОР призупиняє дію на два місяці. За цей час від набрання законом чинності Кабінет міністрів має визначити новий порядок дії системи блокування ПН.

З початку поточного року мешканці Дніпропетровщини

скористалися сервісом «Пульс» 195 разів

Впродовж січня – листопада 2017 року на телефонний номер сервісу ДФС України «Пульс» від громадян Дніпропетровської області надійшло 195 звернень, які розглянуті вчасно та вирішені позитивно.

Наразі більше половини мешканців регіону цікавлять питання щодо подання звітності та реєстрації накладних (114 звернень). Крім того, 29 платників порушили питання щодо організації роботи органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області, 28 дзвінків стосувались роботи системи електронного адміністрування ПДВ тощо.

«Головний принцип роботи сервісу «Пульс» – зворотній зв’язок та оперативне вирішення питань платників. Ефектом такого зв’язку стає покращення сервісного супроводу підприємництва області. Працівники Державної фіскальної служби не тільки приймають повідомлення від громадян, а й інформують заявників про результати розгляду звернень та вжиті заходи», – нагадала перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Номер телефону сервісу ДФС України «Пульс» 0800-501-007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.

Дитячі новорічні подарунки придбано за рахунок роботодавця:

чи буде база нарахування ЄСВ?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно п.1 частини 1 ст.7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для роботодавців – підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Cкладові фонду оплати праці визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5 (далі – Інструкція №5).

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Перелік).

Відповідно до п.3.23 розділу ІІІ Інструкції №5 та п.8 розділу I Переліку вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування ЄСВ.

Отже, не є базою нарахування ЄСВ вартість дитячих новорічних подарунків, придбаних за рахунок коштів роботодавця.

Податкова накладна: порядок заповнення

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно із п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) форма та порядок заповнення податкової накладної (далі – ПН) затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок №1307) до роділу «Б» ПН вносяться, зокрема, такі дані:

– до графи 2 – номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця);

– до граф 3.1 та 3.3 – код товару згідно УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;

– до граф 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг.

Графи 4 та 5 заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженого наказом Держстандарту України від 09.01.1997 №8 (далі – КСПОВО), чинного на дату складання ПН:

• у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.

У разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у п.11 Порядку №1307, у графі 4 вказується «грн».

У разі, якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, то:

• у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах;

• у графі 5 зазначається код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО. У разі, якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, то графа 5 не заповнюється;

• у графі 6 зазначається кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;

• у графі 7 зазаначається ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ. Графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством;

• у графі 8 зазаначається код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

Чи потрібен РРО ФОП – платнику єдиного податку другої групи, якщо ним надаються послуги з виготовлення швейних виробів на замовлення?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на те, що відповідно до п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП), який знаходиться на другій групі єдиного податку дозволено працювати без реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) до досягнення ним обсягу доходів протягом календарного року 1 млн. грн. Винятком є ФОП, які торгують технічно складними побутовими товарами, які підлягають гарантійному ремонту, — їм РРО необхідно застосовувати з першого дня торгівлі.

Отже, ФОП – платник єдиного податку другої групи має право надавати послуги з виготовлення швейних виробів на замовлення і проводити розрахунки з покупцями без застосування РРО. Але, у разі перевищення суми в 1 млн. грн., у такого платника усі готівкові платежі мають проходити через РРО, починаючи з 1 числа кварталу, що настає за тим, коли виникло таке перевищення.

Якщо знижка не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості ) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п.165.1.53 п.165.1 ст.165 ПКУ.

Тобто, якщо товар куплено зі знижкою, то сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.

Якщо ж знижка поширюється на будь-якого платника податку та не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.