СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Про новації у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та кампанію декларування громадянами доходів, отриманих у 2020 році під час зустрічі з платниками податків Соборного району м. Дніпра

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Днями відбулася зустріч начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави з фізичними особами-підприємцями (далі – ФОП) Соборного району м. Дніпра.

Під час заходу вона звернула увагу присутніх, що з 01 серпня 2020 року в Україні почали діяти новації в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі –РРО), а саме, що суб’єкт господарювання залежно від його потреб в своїй роботі може самостійно обирати працювати з використанням класичного РРО чи програмного РРО (далі – ПРРО). Електронні чеки мають таку ж юридичну силу, як і паперові чеки. Також, фіскальні функції звичайного РРО і ПРРО однакові, але програмний реєстратор зручніший тим, що його можливо завантажити та зареєструвати через особистий кабінет платника податків.

Алла Булава повідомила, що до 1 січня 2022 року РРО та ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 мінімальних заробітних плат (далі – МЗП) або 1320000 грн у 2021 році, крім тих, які здійснюють:

– реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

– реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

– реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органагенного утворення та напівдорогого каміння.

«У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОПом) в календарному році обсягу доходу 220 МЗП або 132000 гривень, застосування РРО або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим», – зазначила Алла Булава.

Податківець акцентувала увагу платників, що застосування РРО або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта, як платника єдиного податку.

Крім того, вона нагадала, що з 1 січня 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2020 році та зупинилася на категорії громадян у яких виникає обов’язок подання декларації про майновий стан і доходи та на праві громадян на податкову знижку та порядку її отримання.

Також розглядались питання легалізації заробітної плати, сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, правильності заповнення реквізиту «призначення платежу» при сплаті податкових забов’язань, роботи електронних сервісів ДПС України, одним з яких є антикорупційний сервіс «Пульс».

По закінченню зустрічі платникам податків надано друковану продукцію на податкову тематику.

Перелік документів, які необхідно надати фізичній особі, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо з метою отримання податкової знижки

Згідно з п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

При цьому процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607 із змінами та доповненнями, відповідно до п. 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі – заява про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається:

сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством інфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації про майновий стан і доходи з цього податку (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Отже, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Дії суб’єкта господарювання у разі несправності ПРРО, а саме неможливо закрити зміну та сформувати Z-звіт

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У разі несправності програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) суб’єкту господарювання необхідно встановити вид несправності та:

– якщо несправність у вигляді порушення роботи програмного забезпечення (далі – ПЗ), то слід оновити версію ПЗ ПРРО та повторити процедуру закриття зміни;

– якщо несправність пристрою (пошкодження), то слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (J1316701) (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок)) (далі – Повідомлення за ф. № 2-ПРРО) з позначкою про несправність та після відновлення роботи пристрою подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку) з позначкою про відновлення роботи;

– якщо пристрій викрадено або втрачено, то слід подати Повідомлення за ф. № 2-ПРРО з позначкою про крадіжку. У такому випадку реєстрація ПРРО скасовується та потрібно повторно зареєструвати ПРРО, якому буде присвоєно інший фіскальний номер.

Визначення бази нарахування єдиного внеску за себе для членів фермерського господарства

Відповідно до п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592), який набрав чинності з 01.01.2021, внесені зміни до Закону № 2464, зокрема, п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 викладений в новій редакції.

Так, згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 (в редакції Закону № 592) для платників, зазначених, зокрема, у п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, ЄВ нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Умови та порядок списання штрафних санкцій та пені, нарахованих на суму податкового боргу платників податків, що виник

станом на 01.11.2020

Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS–CoV-2» (далі – Закон № 1072), який набрав чинності 10 грудня 2020 року, підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено, зокрема, п. 2 прим. 3.

Відповідно до п. 2 прим. 3 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Положення п. 2 прим. 3 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовується щодо:

великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII зі змінами та доповненнями;

осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

банків, на які поширюються норми Закону України від 23 лютого 2012 року «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями;

осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.

Відповідальність передбачена за порушення правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань

Відповідно до п. 124.1 cт. 124 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у редакції, що діє з 01.01.2021, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у п. 124.1 ст. 124 ПКУ, не застосовуються.

Діяння, передбачені п. 124.1 ст. 124 ПКУ вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).

При цьому абзацом другим п. 109.1 ст. 109 ПКУ визначено, що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 129 ПКУ встановлено нарахування пені.

Так, на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац перший п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ.

На суми грошового зобов’язання, визначеного п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Підпунктом 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.

Згідно з частиною першою ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, за порушення платником податків правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а також пені) контролюючим органом застосовуються штрафні (фінансові) санкції передбачені ст. 124 ПКУ.

Також контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати:

суми грошового зобов’язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), визначеного контролюючим органом за результатами перевірки або податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (включаючи день погашення);

суми грошового зобов’язання, (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Крім того, за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 163 прим. 2 КУпАП.

Також п. 124.5 ст. 124 ПКУ передбачено, що у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.

Про новації в законодавстві та декларування доходів громадян під час семінару для платників Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра

Днями за організацією Соборного відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено семінар для платників податків в якому взяли участь представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: начальник Соборної ДПІ Алла Булава, начальник Соборного відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб Ольга Дмитренко, головні державні ревізор-інспектора Соборного відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Ірина Амрахова та Алла Мішула.

Під час заходу розглянуті зміни у законодавстві запроваджені законами України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ, від 04 грудня 2020 року № 1071-ІХ та № 1072-IX.

Окрему увагу приділено новаціям у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), які запроваджуються з веденням в дію законів України «Про внесення змін до законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».

Податківці довели до платників, що нові правила застосування РРО не поширюються на фізичних осіб-підприємців (далі – ФОП) платників єдиного податку І групи та, що до 1 січня 2022 року РРО та програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 мінімальних заробітних плат (далі – МЗП) або 1320000 грн у 2021 році, крім тих, які здійснюють:

– реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

Платникам нагадали, що з початку 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року, а також про конституційний обов’язок громадян щодо подання декларації про майновий стан і доходи за минулий рік у випадках передбачених нормами Податкового кодексу України та про право громадян на податкову знижку.

В ході семінару також розглянуті питання легалізації трудових відносин, cплати єдиного внеску, правильного заповнення податковими агентами реквізиту «Призначення платежу», антикорупційного сервісу ДПС «Пульс» та роботи електронного сервісу ДПС «Електронний кабінет».

Учасникам заходу розповсюджена власна друкована продукція з питань податкового законодавства.

Семінар пройшов у конструктивному форматі, де платники податків отримали відповіді на актуальні питання у сфері оподаткування.

Відкрито рахунки за надходженням до місцевих бюджетів АР Крим та м. Севастополя для сплати боргів з місцевих податків і зборів

З 01.03.2021 відкрито рахунки за надходженнями до місцевих бюджетів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя для сплати боргів з місцевих податків та зборів, що виникли до дати початку тимчасової окупації.

Інформація щодо нових реквізитів бюджетних рахунків розміщена на головній сторінці вебпорталу ДПС, на субсайтах територіальних органів ДПС за адресою https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki та в Центрах обслуговування платників.

Крім того, звертаємо увагу, що платник має можливість дізнатися про реквізити нових бюджетних рахунків для сплати саме ним у вкладці «Стан розрахунків з бюджетом» Електронного кабінету. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою https://cabinet.tax.gov.ua.

Довідково.

Рахунки за надходженнями до місцевих бюджетів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя для сплати боргів з місцевих податків та зборів, що виникли до дати початку тимчасової окупації, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», платниками – резидентами, які мають об’єкти оподаткування з місцезнаходженням на тимчасово окупованій території України, відкрито Головним управлінням Державної казначейської служби у Херсонській області на виконання пункту 16 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/456850.html

Запроваджено нову концепцію відповідальності платників податків

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» запроваджено нову концепцію притягнення до відповідальності платника податків за окремі податкові правопорушення, контроль за якими покладено на контролюючий орган. Зміни набрали чинності з 01.01.2021.

Відповідно до вищезазначених змін деталізовано загальні умови притягнення до фінансової відповідальності, встановлено перелік обставин, що пом’якшують або звільняють платника від такої відповідальності, введено новий склад податкових порушень та модифікація існуючих.

Так, зокрема, з 01.01.2021 змінено розміри штрафів за порушення правил сплати податків:

► зменшено штрафи у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання: при затримці сплати до 30 днів – з 10 до 5 %, після 30 днів – з 20 до 10 %;

► введено окремі штрафи для випадків умисного повторного порушення у розмірі 25 % та умисного повторного порушення строком більше 90 днів – 50 %.

Розмір штрафів за податкове правопорушення застосовується в залежності від критерію винного діяння (дії чи бездіяльності) платника податків.

Нова концепція відповідальності платників податків передбачає:

► детальний аналіз наявності умислу та вини платника податків при вчинені податкового правопорушення та доведення його контролюючими органами;

► притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини. Наприклад, відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу, неподання у строк документів для взяття на облік, здійснення видаткових операцій за рахунком платника податку або іншою фінансовою установою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу, тощо;

► визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення (під впливом погрози, примусу, матеріальну, службову чи іншу залежність; збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; самостійне повідомлення платника про вчинене ним правопорушення);

► визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків;

► зменшення суми штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 % у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність.

Умовами які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є:

► встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

► доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Разом із цим, слід зазначити, що згідно п. 109.3 ст. 109 ПКУ, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених п. 119.3 ст. 119, п. 123.2 – 123.5 ст. 123, пунктами 124.2, 124.3 ст. 124, п. 125^1.2 – 125^1.4 ст. 125¹ ПКУ.

Підтвердженням вини особи також може бути вчинення нею триваючого та повторного правопорушення.

Відповідно до п. 111.4 ст. 111 ПКУ, особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона уже була притягнута до відповідальності у встановлені ПКУ строки та порядком за аналогічне правопорушення.

При повторному вчиненні правопорушення розмір фінансової відповідальності особи є значно вищою ніж за вчинення податкового правопорушення вперше. Застосування санкцій за повторне порушення платниками податків податкового законодавства передбачено нормами статей 117, 119 – 120, 121, 123,124, 125¹,126, 127, 128¹ ПКУ.

Триваюче правопорушення у п. 111.5 ст. 111 ПКУ визначається як безперервне невиконання норм ПКУ платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.

Електронна печатка для РРО (Фізична особа-підприємець)

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)/програмних РРО фізичній особі – підприємцю (ФОП) необхідно отримати електронну печатку.

Такому ФОП для отримання електронної печатки для РРО потрібно подати пакет документів, а саме:

► заповнену та підписану «Реєстраційну картка для фізичної особи» встановленого зразка, у двох примірниках;

► оригінал та засвідчену копію* паспорта громадянина України (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток та сторінки з відміткою про реєстрацію місця проживання), або копію з обох сторін безконтактного електронного носія (у випадку наявності паспорта громадянина України виготовленого у формі ID-картки та паперового витягу з Єдиного державного демографічного реєстру про адресу реєстрації місця проживання, або Довідки про реєстрацію місця проживання фізичної особи), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі;

► оригінал та засвідчену копію* посвідчення біженця з відміткою про реєстрацію місця проживання, або посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання з відміткою про реєстрацію місця проживання, або копія, з обох сторін, безконтактного електронного носія (у випадку наявності посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання виготовленої у формі ID-картки та паперового витягу з Єдиного державного демографічного реєстру про адресу реєстрації місця проживання, або Довідки про реєстрацію місця проживання фізичної особи), або паспорта громадянина іншої країни з відміткою про реєстрацію місця проживання із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;

► оригінал та засвідчену копію* документа про зміну прізвища заявника, виданого відповідним державним органом (якщо в поданих документах є невідповідність прізвища);

► оригінал та засвідчену копію* довідки про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи (для громадян, які відносяться до даної категорії осіб);

► засвідчену копію* реєстраційного номеру облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера). За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість копії картки платника податків, може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорту з відміткою про таку відмову

ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ

*- відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Використання факсимільного підпису на документах, що надаються при реєстрації та при завірянні документів не допускається.

До розгляду не приймаються документи та копії документів, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші незастережні виправлення або написи олівцем, а також мають пошкодження, внаслідок чого їх текст неможливо прочитати. Копії документів мають бути належної якості, відповідати оригіналу, тобто повністю відтворювати інформацію оригіналу (текст, фото та реквізити документів).

Для уникнення помилок при заповненні документів уважно ознайомтесь з Пам’яткою щодо заповнення Реєстраційної картки для фізичної особи

УВАГА! Для недопущення помилок при заповненні «Реєстраційної картки» в форматі «.xls», окремі поля, які не потребують редагування, є заблокованими.

Додатково, усім клієнтам кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС рекомендуємо до перегляду відеоінструкцію щодо Отримання електронної печатки для РРО фізичною особою-підприємцем.

Про порядок списання сум недоїмки, нарахованих платникам єдиного внеску

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності 10.12.2020, внесені зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема, п. 9¹⁵ розділу VIII Закону № 2464 викладено в новій редакції.

Так, відповідно до п. 9¹⁵розділу VIII Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 01 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених п. 9¹⁵ розділу VIII Закону № 2464, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 01 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.

Податковий орган протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми, надає територіальним підрозділам державної виконавчої служби інформацію про такі списані суми недоїмки з єдиного внеску в розрізі платників єдиного внеску.

З дня винесення податковим органом рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, на підставі наданої контролюючим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, відповідно до цього пункту в порядку, визначеному Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» із змінами та доповненнями.

До уваги платників податку на прибуток підприємств

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств (далі – податок) визначено ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).

Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;

ґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Відповідно до п. 137.8 ст. 137 ПКУ платники податку на дохід: суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

При укладанні договору оренди будівлі за домовленістю сторін до складу орендної плати можна віднести плату за користування земельною ділянкою

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно зі статтями 269, 270 ПКУ платниками земельного податку (далі – податок) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Пунктом 288.2 ст. 288 ПКУ визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

З урахуванням викладеного, сплачувати до бюджету плату за землю зобов’язані суб’єкти плати за землю (платники) – власники земельних ділянок та землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок.

Водночас згідно із ст. 796 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

При цьому ст. 797 ЦКУ визначено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Отже, під час укладання договору оренди будівлі, споруди (їх частини), нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку за домовленістю сторін до складу орендної плати може бути віднесено плату за користування земельною ділянкою.

Визначення належості пального до підакцизних товарів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

Норми визначені п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.141¹ п. 14.1 ст. 14 ПКУ пальне – це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Перелік підакцизних товарів, їх коди згідно з УКТ ЗЕД та ставки акцизного податку визначено п. 215.3 ст. 215 ПКУ. Зокрема, перелік підакцизних товарів, віднесених до пального встановлено п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД, тобто визначення їх кодів, здійснюється відповідно до Митного тарифу України, встановленого Законом України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про митний тариф України», з урахуванням визначальних для класифікації характеристик товару.

Так, класифікація нафтопродуктів здійснюється за їх фізико-хімічними показниками (на підставі висновків компетентних експертних установ, відповідних документів, де наведено, зокрема, фракційний склад і призначення товару).

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом ДМС України від 14.07.2020 № 256 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності».

За два місяці громадянами Дніпропетровської області задекларовано 832,7 млн грн. доходів за минулий рік

У рамках деклараційної кампанії, що розпочалася 1 січня та триватиме до 1 травня поточного року, громадянами та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 5 328 податкових декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 832,7 млн гривень. Податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб складає 17,7 млн грн, сума військового збору до сплати складає 3,1 млн грн, що на 0,6 млн гривень.

Доходи у сумі понад 1 млн грн задекларували 56 мешканців Дніпропетровщини. Сума задекларованого ними доходу склала 462,3 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 4,1 млн грн, сума військового збору до сплати – 0,5 млн гривень.

Окрім того, 995 декларантів звернулися до податкових органів Дніпропетровської області за податковою знижкою. Відтак з казни громадянам області буде повернуто 3,1 млн гривень.

«Результати першої половини деклараційної кампанії свідчать про зростання рівня громадянської свідомості до добровільного процесу чесно декларувати доходи та не приховувати свій здобуток. Саме така активність і є показником справжньої економічної зрілості суспільства», – зазначила начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгенія Самсоненко.

На Дніпропетровщині викрито схему проведення фінансових операцій у сфері торгівлі металобрухтом на суму понад 58 млн гривень

Податківцями Дніпропетровщини викрито схему проведення фінансових операцій фізичною особою під час здійснення діяльності у сфері торгівлі брухтом чорних і кольорових металів на суму понад 58 млн гривень.

Встановлено, що СГД – трейдери використовували документи транзитної фірми, яка фактично не здійснювала господарську діяльність, а надавала послуги з документального оформлення придбання брухту чорних і кольорових металів. Зазначена фірма не зареєстрована як платник ПДВ, оскільки операції з купівлі-продажу брухту не є об’єктом оподаткування з податку на додану вартість. У подальшому, з рахунків транзитної фірми безготівкові кошти перераховувались на рахунки фізичної особи для переведення у готівку та використання їх у тіньовому обігу, при цьому у звітності підприємства виплати доходів не відображались.

Таким чином, за результатом участі у фінансових операціях, що можуть бути пов’язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, фізичною особою ймовірно не задекларовано та не сплачено податок на доходи фізичних осіб у сумі 10,4 млн гривень.

Матеріали аналітичного дослідження, зібрані співробітниками управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209 та 212 КК України, передані до правоохоронних органів.

Наталія Калєніченко: в Україні мають бігати дані, а не люди

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.

Заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко взяла участь в онлайн конференції «Система «Трембіта»: як ми зробили, аби бігали дані, а не люди».

Захід був присвячений впливу системи «Трембіта» на цифрову трансформацію України та презентації результатів проекту EGOV4UKRAINE, що є частиною програми U-LEAD з Європою, фінансованою ЄС та його країнами-членами Німеччиною, Швецією, Данією, Польщею, Естонією, Словенією.

«Державна податкова служба України бере активну участь у цифровій трансформації України. Одним з важливих проектів цифрової трансформації є обмін електронними даними між ДПС та іншими державними органами, порталом «Дія» з використанням технічних рішень системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта»», – розповіла Наталія Калєніченко.

За її словами, ДПС разом з Міністерством цифрової трансформації та проектом EGOV4UKRAINE розроблено та впроваджено нові електронні вебсервіси:

«Реєстрація особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків під час державної реєстрації народження дитини»;

«Реєстрація особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (віком 14 – 18 років) під час оформлення паспорта громадянина України у формі картки вперше».

Цією послугою скористалось 134,2 тис. осіб.

Також для підтвердження даних щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків на Єдиному державному вебпорталі «ДІЯ» запроваджено сервіс «Проведення підтвердження відповідності реєстраційних даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків на запити суб’єктів інформаційних відносин – «еРНОКПП»». Ним скористалось 3,8 млн осіб.

Загалом ДПС опрацьовано понад 8 млн запитів.

«Ми впевнені, що в Україні мають бігати дані, а не люди! ДПС вдячна команді Міністерства цифрової трансформації та команді проекту EGOV4UKRAINE за підтримку та плідну співпрацю», – зазначила Наталія Калєніченко.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/456883.html.

Чергове оновлення спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС оновлено до версії 1.29.7.0 спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» станом на 10.03.2021. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2020 року по 10.03.2021 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.29.*. При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.29.7.0) (станом на 10.03.2021):

Нові документи:

З метою впровадження нових електронних сервісів для платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового додано нові документи:

F/J 1306001 – Запит про отримання інформації щодо незареєстрованого в Єдиному реєстрі акцизних накладних другого примірника акцизної накладної/розрахунку коригування;

F/J 1406001 – Витяг з Єдиного реєстру акцизних накладних щодо незареєстрованого другого примірника акцизної накладної/розрахунку коригування.

У відповідності до Порядку надання Державною податковою службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Національного агентства з питань запобігання корупції від 12.08.2020 року № 495/344/20 додано нові документи:

J1603801 – Запит на отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про податкового агента та суму доходу, нарахованого та виплаченого фізичній особі податковим агентом, суму нарахованих та сплачених (перерахованих) податків з доходів фізичних осіб та/або суму доходу, отриманого самозайнятою особою, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи;

J1703801 – Відповідь на запит. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про податкового агента та суму доходу, нарахованого та виплаченого фізичній особі податковим агентом, суму нарахованих та сплачених (перерахованих) податків з доходів фізичних осіб та/або суму доходу, отриманого самозайнятою особою, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи.

Нові версії документів:

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (Держстат) додано нові версії документів:

S0501409– № 14-ЗЕЗ (квартальна). Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу (наказ Держстату 21.07.2017 р. N 190 зі змінами);

S0600318 – № 3-торг (квартальна). Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі(наказ Держстату 16.07.2018 № 153 зі змінами);

S0601315 – № 1-опт (квартальна). Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі (наказ Держстату 13.07.2018 № 149 зі змінами);

S1001014 – № 10-зез (квартальна). Звіт підприємства з іноземними інвестиціями (наказ Держстату від 13.06.2019 № 206 зі змінами);

S1001312 – № 13-зез (квартальна). Звіт підприємства про інвестиції за кордон (наказ Держстату від 13.06.2019 № 206 зі змінами).

Довідники вводу:

Для документів F/J 1201011 (ПН), F/J 1201111, F/J 1201211 (РК) – підключено довідник контрагентів.

spr_sti.xml – «Довідник податкових інспекцій» – станом на 05.03.2021 року.

Приклади формування електронних документів (Excel-файли):

Податкова накладна(11).xls – Податкова накладна (версія 11).

Інформацію розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посилання https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Внесено зміни до форми акта (довідки) перевірок з трансфертного ціноутворення

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що з 12.03.2021 діє нова форма акта (довідки) перевірок з трансфертного ціноутворення (ТЦУ) та вимоги до його (її) складання.

Так, Міністерством фінансів України наказом від 24.12.2020 № 806 «Про внесення змін до форми акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» та вимог до його (її) складання» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26.02.2021 за № 248/35870)(далі – Наказ № 806) викладено у новій редакції:

► форму Акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки»;

► Вимоги до складення форми акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».

Вимоги приведено у відповідність до Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами, яким передбачено зміни та доповнення до ст. 39 Податкового кодексу України.

З урахування змін акт перевірки складається, якщо за результатами перевірки виявлено, що умови контрольованої операції відрізняються від умов, що відповідають принципу «витягнутої руки», що призвело до неправильного розрахунку обсягу оподатковуваного прибутку платника податку та/або заниження суми податку. У разі відсутності таких порушень складається довідка.

Акт (довідка) про результати перевірки складається у паперовій формі державною мовою і має наскрізну нумерацію сторінок. Титульний аркуш акта (довідки) про результати перевірки друкується на номерному бланку контролюючого органу для складання актів документальних перевірок.

В акті (довідці) про результати перевірки не допускаються виправлення цифрових показників, дат та інших даних.

У разі необхідності використання в акті (довідці) про результати перевірки скорочених назв і загальноприйнятих абревіатур, при першому вживанні вони зазначаються повністю з одночасним наведенням у дужках їх скорочень, абревіатур, які будуть використовуватись далі в тексті.

Усі вартісні показники відображаються у національній валюті України. У разі використання для розрахунку оподатковуваного прибутку платника податку та/або заниження сум податків показників, виражених в іноземній валюті, в акті (довідці) одночасно відображається їх еквівалент у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату проведення фінансово-господарських операцій, якщо інше не встановлено законом.

Наказ № 806 набрав чинності з дня його офіційного опублікування. Опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 12.03.2021 № 19.

Що необхідно знати, укладаючи трудовий договір?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ і організацій, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються Кодексом законів про працю України (КЗпП) незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності.

Згідно з трудовим договором працівник зобов’язується виконувати визначену ним роботу, дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, власник чи уповноважена ним особа – виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, потрібні для виконання роботи, передбачені законодавством, колективним договором і угодою сторін.

Відмова в укладенні трудового договору, а отже, в прийнятті на роботу, має бути обґрунтованою: відсутність вакантних місць, належної кваліфікації в претендента чи пряма заборона, яка випливає з чинного законодавства (праця жінок та неповнолітніх на важких роботах, прийняття на посади з матеріальною відповідальністю осіб, раніше засуджених за корисливі злочини, близьких родичів, якщо робота пов’язана з їхньою безпосередньою підпорядкованістю).

Згідно зі ст. 23 Кодексу законів про працю України (КЗпП) договір укладають на невизначений термін або термін, погоджений сторонами чи на час виконання певної роботи. Здебільшого трудові договори укладають на невизначений термін, а строкові – в тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін через характер роботи або умови її виконання (сезонна робота тощо).

Якщо в трудовому договорі не обумовлено термін, це означає, що працівник зараховується на постійну роботу. Однак і строковий договір може перетворитися в постійний, якщо після його закінчення трудові відносини тривають.

Укладається трудовий договір, як правило, у письмовій формі, але можливий і усний варіант (ст. 24 КЗпП). Проте незалежно від того, в якій формі укладено договір, він оформляється наказом чи розпорядженням про зарахування працівника на роботу та повідомленням центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування й реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Досить часто нові працівники проходять випробувальний термін (статті 26 – 28 КЗпП). Це обумовлюють під час укладення трудового договору, роблячи відповідний запис в наказі про прийняття на роботу. Але випробування можуть проходити не всі категорії працівників: молодь до 18 років, випускники профтехучилищ, молоді спеціалісти, звільнені в запас до цього переліку не належать.

Випробувальний термін не має перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілковою організацією – 6 місяців.

Для осіб з інвалідністю спеціально створюються робочі місця на підприємствах, визначаються виробництва, цехи та дільниці, де вони можуть працювати.

Слід зазначити, що є певні особливості укладення договору з молодими людьми. Так, згідно зі ст. 188 КЗпП на роботу приймається молодь, яка досягла 16-річного віку. Виняток встановлено для п’ятнадцятилітніх, яким дозволяють працювати батьки або опікуни. Також учні можуть виконувати легку роботу, якщо це не шкодить здоров’ю і навчанню, але лише за згодою батьків і за досягнення 14-річного віку.

Для укладення трудового договору працівник має пред’явити паспорт, трудову книжку, а в деяких випадках ще й документ про освіту та про стан здоров’я. Усі інші документи подають лише згідно з чинним законодавством. Вимагати відомостей про партійну належність, національність, забезпеченість житлом, про роботу за сумісництвом заборонено.

За порушення вимог трудового законодавства при укладенні трудових договорів КЗпП передбачена фінансова відповідальність (ст. 265 КЗпП).

Особливості звітування фізичними особами – «незалежниками»

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – «незалежники»), зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Норми встановлені п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Декларація за 2020 рік подається «незалежниками» до 01 травня 2021 року.

Отже, з метою декларування доходів отриманих у 2020 році «незалежник» заповнює та подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177.

Зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783, зареєстрованим в Мінюсті 28.12.2020 р. за № 1295/35578 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», діятимуть до доходів, отриманих незалежниками протягом 2021 року та задекларованих у 2022 році.

«Незалежники», які мають найманих працівників, за І кв. 2021 року подають розрахунок за формою 1ДФ з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та які мають найманих працівників, є податковими агентами у розумінні ст. 171 ПКУ та зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку (п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2020 за № 1304/35587 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4».

Податковий розрахунок подається у термін протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу), тобто останній день подання податкового розрахунку за 1 квартал 2021 року – 10 травня 2021 року.

Порядок скасування реєстрації ПРРО

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).

Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розділом III Порядку № 317.

Так, відповідно до пунктів 1, 2 розділу III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.

Пунктом 3 розділу III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:

► до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

► щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;

► щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

► стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

► суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розділу III Порядку № 317).

Помилка в обов’язкових реквізитах ПН: що з податковим кредитом?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну (ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) термін.

Норми встановлені п. 201.1 ст. 201 ПКУ.

Правила формування податкового кредиту та вимоги до його документального підтвердження встановлені ст. 198 та ст. 201 ПКУ.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї (далі – РК), складена та зареєстрована в ЄРПН платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Згідно з п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).

Тобто враховуючи норми ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ покупець формує податковий кредит за операцією з придбання товарів/послуг на підставі ПН, складеної за такою операцією, за допомого якої можливо ідентифікувати здійснену операцію, та не має права включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у ПН, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, якщо помилки в реквізитах такої накладної заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, навіть за умови реєстрації такої ПН в ЄРПН.

При цьому, відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ РК складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Право на податковий кредит на підставі ПН, складеної з порушенням податкового законодавства виникає лише після виправлення помилок шляхом складання до такої ПН розрахунку коригування та реєстрації його в ЄРПН.

Разом з цим, покупець має право включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у ПН, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, якщо така ПН зареєстрована в ЄРПН, а помилки в реквізитах такої накладної не заважають підтвердити зміст операції, період, сторони та суму сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг.

Визначення розпорядника акцизного складу/акцизного складу пересувного

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що, розпорядник акцизного складу – це суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Норми визначені п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 14.1.224¹ п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що розпорядник акцизного складу пересувного – це суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

► реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;

► ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.

При переході від одного суб’єкта господарювання до іншого права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб’єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Щодо списання безнадійного боргу за форс-мажорними обставинами

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що органи ДПС приділяють особливу увагу списанню безнадійного податкового боргу за форс-мажорними обставинами (у разі надходження до органів ДПС відповідних звернень платників податків).

Так, згідно з пунктом 4 розділу II Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і збрів України від 10.10.2013 № 577 (зареєстрований у Мін’юсті 31.10.2013 за № 1844/24376), списанню підлягає, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Такий факт непереборної сили підтверджується, зокрема, Торгово- промисловою палатою України (далі – ТПП України) – про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України. Сертифікати (висновки) регіональних торгово-промислових палат до розгляду не приймаються.

Оформлення сертифіката (висновку) ТПП України має відповідати таким основним вимогам ДПС (не виключно): закритий період фіксації форс-мажору, коротке викладення суті цих обставин та посилання на документи компетентних органів, що підтверджують причинно-наслідковий зв’язок цих обставин з фінансово-господарською діяльністю платника.

Сертифікати (висновки) ТІШ України, оформлені без урахування цих вимог, не можуть бути підставою для списання безнадійного податкового боргу (за виключенням випадків, коли до органу ДПС надійшло рішення суду, що набрало законної сили і зобов’язує списати борг платника за сертифікатом, який не відповідає зазначеним вище вимогам).

Перерахування членських внесків неприбутковим організаціям: що з фінансовим результатом до оподаткування

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що не є платниками податку на прибуток підприємств (податок) неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Неприбутковою організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає вимогам, встановленим у п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема, внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Перелік неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, визначено п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Вимоги п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не поширюються на сплату банком обов’язкових зборів відповідно до Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями, а також на сплату платниками податку інших платежів, здійснення яких є обов’язковою умовою для проведення професійної діяльності відповідно до законодавства України.

1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та

2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.

Положення абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовується до безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, товарів, за умови, що такі товари були придбані за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.

Отже, якщо платник податку на прибуток сплачує неприбутковій організації, яка відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесена до Реєстру, членські внески на безповоротній основі, то такий платник зобов’язантий збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму таких членських внесків у розмірі, що перевищує 4 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Самотня мати має право на застосування підвищеної податкової соціальної пільги

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2021 році ця сума складає 1135 гривень) (п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).

Нормами п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ встановлено, що платник ПДФО, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2021 році – 1702,50 грн), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.

Абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2021 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, складає 3 180 гривень (2270 грн х 1,4).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги у випадку та у розмірі, передбаченому, зокрема, п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей (абзац другий п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).

Відповідно до підпунктів 169.3.1 та 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ у разі якщо платник ПДФО має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Платник ПДФО, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.

Враховуючи зазначене вище, самотня мати – платник ПДФО має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2021 році – 1702,50 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ та наданням відповідних підтверджуючих документів.

Про термін, в який орган ДПС проводить перерахунок транспортного податку, у разі виявлення розбіжностей

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що відповідно до п. 5 глави дев’ятої розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, з транспортного податку (далі – податок) податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:

► заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

▼ об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

▼ розміру ставки податку;

▼ нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми транспортного податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Особливості подання повідомлення за ф. № 20-ОПП за певних умов

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Норми визначені п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Оскільки обов’язок повідомляти про наявність (реєстрацію) об’єкта оподаткування, встановлений п. 63.3 ст. 63 ПКУ, не містить винятків або обмежень, такий обов’язок має бути виконаний платником податків незалежно від строку, протягом якого платник володів або користувався відповідним об’єктом.

Також платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, у порядку, встановленому розділом VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням (п. 8.4 Порядку № 1588).

Якщо платник податків придбав об’єкт оподаткування, він подає повідомлення за ф. № 20-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків протягом 10 днів після його придбання. При цьому у графу 2 «Код ознаки надання інформації» повідомлення за ф. № 20-ОПП вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування». Графи 3 – 12 повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюються згідно з Пам’яткою для заповнення розділу 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП, передбаченою у додатку до повідомлення за ф. № 20-ОПП. У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» у такому випадку зазначається відповідний стан, наприклад: «2 – експлуатується» або «3 – тимчасово не експлуатується».

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (п. 8.5 Порядку № 1588).

Так після відчуження об’єкта у графу 2 «Код ознаки надання інформації» повідомлення за ф. № 20-ОПП вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування», у графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається стан «6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику».

Відчуження земельної ділянки з свердловиною: що з декларуванням рентної плати за спеціальне використання води?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата), зокрема визначено первинних водокористувачі – суб’єктів господарювання, а також фізичних осіб – підприємців, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування Рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) Дозволу здійснюється відповідно до Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Отже, у разі відчуження земельної ділянки з свердловиною, у тому числі прав на свердловину та припинення дії дозволу на спеціальне водокористування, суб’єкт господарювання припиняє подання податкової декларації з Рентної плати. При цьому останнім звітним (податковим) періодом для подання податкової декларації з Рентної плати за таких умов, є звітний період, у якому було припинено дію Дозволу. За інших умов власник діючого Дозволу є платником Рентної плати до закінчення/ анулювання строку його дії.

З початку року Центрами обслуговування платників Дніпропетровської області надано майже 41,2 тис. адміністративні послуги

В органах Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) працюють 35 центрів обслуговування платників (ЦОП) при ДПІ та мобільний ЦОП. Адміністративні послуги надаються у 36 ДПІ, мобільному ЦОП та ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

В ЦОП платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

Центрами забезпечується надання 40 видів адміністративних послуг, 30 з яких надаються безкоштовно.

«Загалом працівниками ЦОП протягом січня – лютого 2021 року опрацьовано 42 019 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг; платниками податків отримано 41 194 адміністративні послуги,- підкреслив в.о. заступника начальника ГУ ДПС Валерій Леонов.

З переліком адміністративних послуг, що надаються ГУ ДПС можна ознайомитись на офіційному суб – сайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги» (https://dp.tax.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/administrativni-poslugi-golov-upr-dfs/) та у Центрах обслуговування платників області.

За результатами фактичної перевірки до підприємства застосовано 20,9 мільйонів гривень штрафних санкцій

Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в ході фактичної перевірки виробника лікеро – горілчаних виробів, при перевірці первинних документів, встановлено факт зберігання, транспортування, реалізації товару «Коньяк України ординарний оброблений «Три зірочки»» в одиницях виміру дал (наливом в автоцистернах) без відповідного позначення марками акцизного податку встановленого зразка.

Таким чином було порушено норми Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального».

До підприємства за зберігання, транспортування та реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка застосовано штрафних санкцій на сумму 20,9 млн гривень.

До уваги платників акцизного податку!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/457429.html повідомила наступне.

Щодо обліку скрапленого газу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового за умовним кодом

Пунктом 1 статті 67 розділу IV Митного кодексу України визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Підпунктом 230.1.3 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено що для цілей статей 230 – 233 Кодексу скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном), інші гази, бутан, ізобутан за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 обліковуються за умовним кодом 2711 у літрах, приведених до температури 15°C, при цьому зазначена норма не поширюється на Закон України від 4 червня 2020 року N 674-IX «Про Митний тариф України».

Відповідно до п. 232.1 Кодексу обсяги ввезеного на митну територію України пального або спирту етилового до системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального або спирту етилового за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну від 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», в митній декларації зазначається код товару за УКТ ЗЕД, затверджений Митним тарифом України.

Отже, до СЕА РПСЕ автоматично зараховуються обсяги пального за кодами товарної підкатегорії товару згідно УКТ ЗЕД, зокрема скраплений газ – за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10.

Тому, в акцизних накладних, складених для розподілу ввезеного на митну територію України скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10) між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, або акцизними складами, які є ліцензійними митними складами, на яких здійснюється митне оформлення, платником зазначаються окремі коди товарної підкатегорії такого скрапленого газу згідно з УКТ ЗЕД.

Для забезпечення виконання норм Кодексу щодо обліку в СЕА РПСЕ скрапленого газу за умовним кодом, а не кодом товарної підкатегорії, необхідно змінити код товару шляхом подання Заявки на поповнення (коригування) обсягів пального з відміткою «Поповнення (коригування) обсягів пального».

Порядок складання та заповнення Заявки на поповнення (коригування) залишків пального затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» (далі – Порядок № 729), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2020 року за № 1241/35524.

Відповідно до розділу VI Порядку у заявках на поповнення (коригування) залишку пального, в яких відмітку “Х” поставлено у полях “Поповнення (коригування) обсягів пального” та “основна”:

● додатне значення обсягу пального (зі знаком “+”) зазначається в першому рядку таблиці;

● від’ємне значення обсягу пального (зі знаком “–”) зазначається у будь-якому іншому рядку, крім першого (за потреби).

У разі переведення обсягів скрапленого газу за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 на умовний код 2711 00 00 00, зазначається:

у першому рядку

– в графі «Код товару згідно з УКТ ЗЕД/умовний код –для скрапленого газу» – 2711 00 00 00

– в графі «Обсяг реалізованого пального (–) (+)» – додатне значення (зі знаком “+”) обсягу скрапленого газу;

у другому рядку

– в графі «Код товару згідно з УКТ ЗЕД/умовний код –для скрапленого газу» – код товару за УКТ ЗЕД

– в графі «Обсяг реалізованого пального (–) (+)» – від’ємне значення (зі знаком “-“) обсягу скрапленого газу в межах наявного ліміту.

При цьому обсяги у першому та другому рядку повинні співпадати.

Аналогічна заявка також подається на обсяги скрапленого газу, які отримані від інших суб’єктів господарювання – платників акцизного податку, або обліковуються на акцизному складі / акцизному складі платника.

До уваги платників ПДВ!

Набирають чинності нові форми податкової накладної та податкової звітності з податку на додану вартість

Затверджено нові форми податкової звітності з ПДВ та податкової накладної, які містять рядки та графи, призначені для відображення інформації щодо здійснюваних платниками податку операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою у розмірі 14 відсотків.

З 16 березня 2021 року для платників податку забезпечено можливість реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які підлягають складенню за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, здійснених починаючи з 01.03.2021.

Відповідний наказ Міністерства фінансів України від 01.03.2021 № 131 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.03.2021 за № 310/35932.

Через єдиний рахунок сплачено перші 100 млн гривень

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/457548.html повідомила, що використання для сплати податків єдиного рахунка, який запрацював з початку цього року, набуває все більшої популярності. Так, через єдиний рахунок вже сплачено 100 млн гривень.

Цей комфортний спосіб сплати податків скорочує платникам фінансові витрати та час на формування розрахункових документів.

Для сплати платежів до бюджетів та фондів достатньо здійснити лише один крок – заповнити платіжний документ на загальну суму зобов’язань (боргу/заборгованості) з податків та єдиного внеску.

Дата зарахування коштів на єдиний рахунок є датою сплати платежів до бюджетів та фондів. Перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки виконують територіальні органи ДПС

Отримати інформацію про перераховані ДПС кошти на бюджетні/небюджетні рахунки платники можуть у вкладці «Стан розрахунків платників з бюджетом» приватної частини ІТС «Електронний кабінет»

Ініціатива щодо запровадження єдиного рахунку реалізовується в рамках «Програми підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM)».

До уваги платників ПДВ: податкова накладна в «Єдиному вікні подання електронної звітності»

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що 12.03.2021 вийшло оновлення спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.29.8.0. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2020 року по 12.03.2021 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.29.*. При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.29.8.0) (станом на 12.03.2021):

Нові версії документів:

На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 01 березня 2021 року № 131 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» додано нові версії документів:

F/J 1201012 – Податкова накладна;

F/J 1201112 – Додаток 1 до податкової накладної. Додаток до податкової накладної;

F/J 1201212 – Додаток 2 до податкової накладної. Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Довідники вводу:

У довідник контрагентів додано нові поля: «Код ознаки джерела податкового номера», «Номер філії».

Приклади формування електронних документів (Excel-файли):

Податкова накладна(12).xls – Податкова накладна (версія 12).

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Оновлено Державний реєстр РРО

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України наказом від 12.03.2021 № 280 (далі – Наказ № 280) оновила Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – реєстр РРО).

Оновлений реєстр РРО містить перелік реєстраторів розрахункових операцій (188 моделей), дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена.

У наказі № 280 наводиться Перелік реєстраторів розрахункових операцій, виключених з державного реєстру РРО у 2016 – 2018 рр., експлуатація яких не дозволяється (7 моделей).

Наказ № 280 і реєстр РРО розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/75217.html

Щодо податкового боргу, який обліковується на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та м. Севастополя

Що стосується звернень платників податків, які знаходяться та/або знаходилися на території ВЕЗ «Крим», з питання списання податкового боргу, що обліковується на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та м. Севастополя ДПС України повідомила наступне.

Частину такого податкового боргу (у сумах, що станом на 01.11.2020 не перевищували в цілому 3060 грн) було списано 21.12.2020 у автоматичному режимі на виконання пункту 24 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України .

Крім того, 15.12.2020 Верховною Радою України прийнято Закон України № 1081-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», згідно з яким пункт 16 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (БКУ) доповнено абзацами третім – п’ятим такого змісту:

«Установити, що до повернення тимчасово окупованої території України під загальну юрисдикцію України:

► Казначейство України відкриває рахунки за надходженнями до місцевих бюджетів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя для зарахування платежів із сплати боргів з місцевих податків та зборів, що виникли до дати початку тимчасової окупації, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», платниками – резидентами, які мають об’єкти оподаткування з місцезнаходженням на тимчасово окупованій території України, на підставі інформації та даних центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію податкової політики;

► як виняток із положень пункту 3 частини другої статті 67¹ та абзацу другого частини другої статті 78 БКУ, органи Казначейства України здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на такі рахунки, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету».

Враховуючи зазначене вище, після відкриття відповідних рахунків платники отримають можливість сплатити суму податкового боргу.

Крім того нагадуємо, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 (зі змінами) ДПС щомісячно розміщує на сервісі «Відкриті дані» офіційного вебпорталу ДПС та в рубриці «Податки» Єдиного державного вебпорталу відкритих даних, зокрема, набір даних «Інформація про щомісячні відомості про надані відстрочення (розстрочення) сплати податкових зобов’язань, списання податкового боргу (за видами податків та зборів та за окремими платниками податків)».

Змінено правила надсилання податкових повідомлень-рішень

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 846 «Про внесення змін до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (зареєстровано в Міністерстві юстиції від 22.02.2021 за № 222/35844) (далі – Наказ № 846) викладено у новій редакції Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі – Порядок).

Порядок визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Змінами, внесеними Наказом № 846, Порядок приведено у відповідність до норм Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям, зокрема Закону України від 16 січня 2020 року 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» та інших нормативно-правових актів, зокрема, в частині:

► доповнення підстав, у разі встановлення яких за результатами перевірки контролюючим органом надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення-рішення (далі – ППР), розширення інформації, яка повинна міститись у податкових повідомленнях-рішеннях, прийнятих за результатами документальної перевірки, визначення інформації, яка повинна міститись у Єдиному реєстрі податкових повідомлень-рішень, уніфікації норм щодо надсилання (вручення) платнику податків ППР;

► граничного строку сплати грошового зобов’язання, протягом якого платник податків зобов’язаний сплатити нараховані суми грошових зобов’язань;

► прийняття за результатами перевірок, що були розпочаті до 01 січня 2021 року, ППР, а також їх оскарження за правилами ПКУ, що діяли до 01 січня 2021 року. За перевірками, які будуть розпочаті після 01 січня 2021 року, документом передбачено прийняття ППР та їх оскарження за правилами, що будуть діяти після 01 січня 2021 року;

► відображення у формах ППР інформації щодо права платника податків подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтвердних документів поважності причин його пропуску;

► використання єдиного рахунку з 01 січня 2021 року. Включено до відповідних форм ППР посилання на єдиний рахунок одержувача та умови сплати коштів на ці рахунки.

Також збільшилась кількість форм ППР (було 14, стало 30), які викладено у додатках до Порядку.

Наказ № 846 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 05.03.2021, № 17.

Наказ № 846 набере чинності через 15 днів з дня його офіційного опублікування.

Якщо неприбутковою організацією внесено зміни до установчих документів, до контролюючого органу необхідно подати заяву

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Реєстр) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року із змінами № 440 (далі – Порядок № 440).

Контролюючий орган за результатами моніторингу відомостей, що містяться в Реєстрі, а також відомостей щодо найменування неприбуткової організації, інших відомостей, зазначених у реєстраційній заяві, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо неприбуткових організацій, вносить відповідні зміни до ідентифікаційних та реєстраційних відомостей про неприбуткову організацію, що містяться в Реєстрі. У разі встановлення підстав для зміни ознаки неприбутковості контролюючий орган вносить відповідні записи (зміни) до Реєстру (п. 13 Порядку № 440).

У разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку № 440. Заява та копії документів мають бути подані протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а в разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 10 календарних днів з моменту виникнення зазначених у цьому пункті обставин (п. 14 Порядку № 440).

Отже, неприбуткова організація має подати за основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою № 1-РН з позначкою «зміни» у разі внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону), зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації.

Умови списання податкового боргу

Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072), зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 2³.

Згідно з пунктом 2³ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати основної суми податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Платнику надається право виконати вимоги пункту 2³ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.

Нагадуємо, що ДПС запропонована примірна форма заяви, у якій платник податків одночасно повідомляє, зокрема, про намір прийняти участь у процедурі по пункту 2³ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, просить списати штрафи та/або пеню, що обліковувалися станом на 01.11.2020 і залишилися несплаченими станом на дату повної сплати основної суми податкового боргу; а також штрафні санкції і пеню, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не застосовувати та не нараховувати, а нараховані відкоригувати до нульових показників.

До заяви платник має додати докази виконання ним вимог пункту 2³ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ з 01.11.2020 по дату подання заяви (включно).

Примірна форма заяви є рекомендованою, тому заяви, надані без застосування цієї форми, також підлягають розгляду у разі, якщо вони містять усю необхідну інформацію, передбачену пунктом 2³ підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ.

Заяву платника має бути оформлено датою не раніше дати набрання чинності пунктом 2³ підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ (10.12.2020) та не пізніше дати закінчення шестимісячного строку, що надається платнику для сплати основної суми податкового боргу, який обліковувався станом на 01.11.2020 (09.06.2021).

З метою недопущення випадків списання сум штрафів та/або пені без виконання платником умови щодо сплати основної суми податкового боргу та поточних податкових зобов’язань, а також з метою надання платникам податків можливості скористатися процедурою, передбаченою пунктом 2³ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ , лише по одному чи декількох обраних ним платежах та у межах достатньої суми коштів, яку має платник податків, заяви платником податків мають подаватися по кожному з платежів (з урахуванням відкритих ІКП) окремо.

При цьому участь у процедурі, визначеній пунктом 2³ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, будуть приймати лише платежі, по яких законодавством та податковим обліком передбачається нарахування та сплата поточних податкових зобов’язань (по деклараціях, розрахунках, по сумі донарахувань з основної суми платежу згідно з податковими повідомленнями-рішеннями).

Неподаткові платежі, а також платежі, за якими передбачається нарахування лише штрафних (фінансових) санкцій та/або пені та не передбачається нарахування податкових зобов’язань, не приймають участі у процедурі, визначеній пунктом 2³ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Заяви подаються платником до головного управління ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу (з урахуванням відкритих ІКП). У разі, коли платник податків має намір скористатися процедурою, визначеною пунктом 2³ підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ, по декількох платежах, які адмініструються у різних головних управліннях ДПС, він має подати заяви до кожного такого головного управління ДПС окремо.

Заяви, оформлені платниками без зазначення необхідної інформації, та/або без урахування наведених вище вимог, задоволенню не підлягають. Про відмову у застосуванні пунктом 2³ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ платників необхідно повідомляти протягом п’яти днів з дати реєстрації заяви та присвоєння їй вхідного номеру у головному управлінні ДПС. Відмова має бути аргументованою та містити усі зауваження для їх можливого оперативного врегулювання платником податків.

До уваги постійних представництв!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві були внесені зміни до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) , зокрема, щодо визначення терміну «постійне представництво» з метою оподаткування, визначення платниками податком на прибуток підприємств – нерезидентів та порядку оподаткування сум прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво тощо.

В свою чергу, до цих положень ПКУ внесені зміни Законом України від 17 грудня 2020 року № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (далі – Закон № 1117) , який набув чинності з 01.01.2021.

Отже, Законом № 1117 до 31.12.2020 включно продовжено застосування визначення терміна «постійне представництво» у п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що застосовувалось до 23.05.2020. (до внесення змін Законом № 466).

Підпунктом 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ (в редакції, чинній з 01.01.2021) визначено, що платниками податку на прибуток – нерезидентами є зокрема, нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ.

Крім того, Законом України від 14 липня 2020 року № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» з 01.01.2021 постійні представництва нерезидентів виключені з кола платників податку на прибуток.

Так, абзац перший п. 133.3 ст. 133 ПКУ, згідно з яким постійні представництва до 2021 року ставали на облік в контролюючому органі, з 01.01.2021 викладено у новій редакції, відповідно до якої нерезидент стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво.

Водночас, Законом № 1117 до 31.12.2020 включно передбачено визначення платниками податку на прибуток підприємств у п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ постійних представництв нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Згідно з п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності Законом № 1117 належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 01.01.2021 не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 ПКУ.

Також п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ доповнено новим абзацом, згідно з яким постійні представництва нерезидентів, які були зареєстровані платниками податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) у періодах до 01.01.2021, залишаються платниками таких податків відповідно до вимог ПКУ до реєстрації як платники податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) відповідних нерезидентів.

Таким чином, обов’язок визначати податкові зобов’язання, подавати податкову звітність з податку на прибуток підприємств, утримувати податок з доходів із джерелом їх походження з України зберігається за постійними представництвами нерезидентів до реєстрації як платників цього податку відповідних нерезидентів.

Перелік витрат для отримання податкової знижки розширено

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що внесеними у 2020 році змінами до Податкового кодексу України розширено перелік витрат з метою отримання податкової знижки.

Так, до витрат платника податків, понесених з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, включається сума коштів або вартість товарів, яка добровільно перерахована (передана) як благодійність відповідним організаціям та/або органам виконавчої влади, закладам охорони здоров’я, тощо.

Нагадаємо, скористатись правом на податкову знижку також можуть платники, які протягом 2020 року:

– сплачували проценти за іпотечним кредитом;

– перераховували благодійні внески неприбутковим організаціям;

– сплачували кошти за навчання себе або своїх дітей;

– страхували себе та свою родину;

– сплачували кошти за переобладнання транспортного засобу на альтернативні види палива;

– здійснювали оплату допоміжних репродуктивних технологій та оплату вартості державних послуг при усиновленні дитини, включаючи сплату державного мита;

– сплачували кошти на будівництво (придбання) доступного житла, у тому числі на погашення пільгового іпотечного кредиту;

– сплачували кошти за оренду житла громадяни, які мають статус внутрішньо переміщеної особи.

Звертаємо увагу, якщо платник податку на доходи фізичних осіб до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на податкову знижку, таке право на наступні роки не переноситься.

Детальна інформація щодо деклараційної кампанії 2021 розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2021/

Обмежень щодо кількості створення Z-звітів РРО або програмним РРО чинним законодавством не передбачено

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фіскальний звітний чек – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.

Норми встановлені ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або програмних РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону № 265).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» із змінами та доповненнями затверджені Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги до РРО) та Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги до ПРРО).

Так, згідно з підпунктами 24 і 28 Вимог до РРО конструкція фіскального блока повинна забезпечувати неможливість зміни чи знищення фіскальної інформації у фіскальній та оперативній пам’яті під впливом механічних, електромагнітних та кліматичних чинників, у тому числі під час технічного обслуговування та ремонту РРО. Інформація повинна зберігатися у фіскальній пам’яті до закінчення терміну служби РРО за умови дотримання визначених виробником умов експлуатації.

Відповідно до п. 17 Вимог до програмних РРО фіскальний звітний чек ПРРО може створюватися на підставі даних розрахункових документів, що збережені в пам’яті пристрою, на який встановлено програмних РРО, та/або на підставі даних фіскального сервера за запитом програмних РРО.

Програмний РРО та фіскальний сервер повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера, необхідних для формування засобами програмного РРО та передачі до фіскального сервера електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.

Суб’єкт господарювання протягом дня в програмному РРО може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни. Фіскальний звітний чек програмного РРО підлягає реєстрації (фіскалізації) на фіскальному сервері контролюючого органу.

Разом з тим, п. 6 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями передбачено, що суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України (не менш як 1095 днів).

Збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

Враховуючи вищевикладене, чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено обмежень щодо кількості створення (друку) РРО та/або програмним РРО щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів).

До уваги суб’єктів господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншими особами і використову\ться виключно для потреб власного споживання чи промислової перереробки

У зв’язку з чисельними зверненнями фермерів і приватних землевласників Державна податкова служба України інформує про необхідність отримання ліцензії на право зберігання пального суб’єктами господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження та копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату за таку ліцензію на суму 780 грн (код класифікації доходів бюджету 22013400).

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 р. № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» органами ліцензування із зберігання пального визначено територіальні органи ДПС.

Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених цим Законом, і зараховується до місцевих бюджетів.

У зв’язку із зазначеним вище, суб’єкту господарювання, який має намір отримати ліцензію на право зберігання пального(виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), необхідно звертатись до головного управління ДПС в області та/або м. Києві за місцем провадження діяльності.

Крім цього, зразки рекомендованих форм заяв, зокрема, на отримання ліцензії на право зберігання пального, розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: www.tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi/mistsya-nadannya.

Звертаємо увагу, що за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/457884.html

ОТД Казначейства США: ДПС досягла значного прогресу в управлінні проектами

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/457616.html повідомила наступне.

Офіс технічної допомоги Казначейства США високо оцінив прогрес, досягнутий ДПС в управлінні проектами.

Такими є результати аналізу впровадження ДПС комплексної програми управління змінами, який здійснила консультативна група ОТД Феріс Фінк, Філ Бренд та Дон Мейнворінг.

Експерти ОТД підкреслили, що управлінням відомчих реформ ДПС було розроблено детальний План проекту, який охоплює велику кількість заходів, необхідних для впровадження як єдиної юридичної особи, так і нових організаційних структур. Розробка такого поглибленого проектного плану є важливою передумовою успішного переходу до єдиної юридичної особи та пов’язаного з цим функціонального підпорядкування.

ДПС вдалося не лише розробити надійний план, а й майстерно втілити його у життя.

Як зазначено у звіті, завдяки об’єднанню усіх раніше існуючих юридичних осіб в єдину уніфіковану юридичну особу ДПС прийняла стандартну операційну модель, що використовується прогресивними податковими органами в усьому світі. Впровадження єдиної юридичної особи, зі свого боку, забезпечило основу для трансформаційних реформ як організаційної структури, так і бізнес-процесів. Водночас значна увага приділяється і усуненню корупції та підвищенню прозорості діяльності служби.

Консультативна група ОТД також надала рекомендації ДПС щодо більш повного використання інструментів та методів управління змінами.

Програмний РРО: режим офлайн

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – програмний РРО) та фіскальним сервером, проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером. Такий режим може тривати не більше ніж 36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

Програмний РРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між програмний РРО та фіскальним сервером.

Програмне рішення програмного РРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо, зокрема, відновлення зв’язку програмного РРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн, дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця);

Відповідно до п.п. 3.4 п. 3 Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами програмний РРО забезпечує постійний контроль щодо відновлення та наявності зв’язку програмного РРО з фіскальним сервером контролюючого органу для передачі пакета даних встановленого формату та змісту, передачу такого пакета даних після відновлення зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу в момент виходу програмного РРО з режиму офлайн.

ФОП, які одночасно є найманими працівниками, звільняються від сплати за себе єдиного внеску

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (ФОП), в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Норми визначені підпунктами 4 та 5 частини 1ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», внесені зміни до Закону № 2464, зокрема, ст. 4 Закону № 2464 доповнено частиною 6.

Так, згідно з частиною 6 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у підпунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Деклараційна кампанія 2021: оподаткування інвестиційного прибутку

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що відповідно до норм п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається, зокрема інвестиційний прибуток від проведення платником ПДФО операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст.165 ПКУ.

Оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 ПКУ

Так, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).

При застосуванні платником ПДФО норм п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПКУ податковий агент – з професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику ПДФО доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

Запровадження обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника ПДФО від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

► обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

► зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику ПДФО;

► повернення платнику ПДФО коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником ПДФО коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний актив, подарований платнику ПДФО чи успадкований платником ПДФО, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та ПДФО, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Інвестиційний прибуток за операціями з деривативами розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником ПДФО за операціями з деривативами (похідними інструментами), включаючи отримані суми періодичних або разових виплат, передбачених умовами контрактів (договорів), та документально підтвердженою сумою, сплаченою платником ПДФО іншій стороні такого контракту (договору) з деривативами (похідними інструментами), в тому числі сплаченими сумами періодичних або разових виплат, які передбачені умовами контракту (договору).

Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів – учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.

У разі продажу або придбання платником податку інвестиційних активів до/у нерезидентів – пов’язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст.39 ПКУ, доходи та витрати за такими операціями визначаються:

► у розмірі не нижче звичайної ціни у разі продажу платником ПДФО інвестиційного активу;

► у розмірі не вище звичайної ціни у разі придбання платником ПДФО інвестиційного активу.

Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком (п.п. 170.2.3 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Нормами п.п. 170.2.4 п. 170.2 ст. 170 ПКУ встановлено, якщо протягом 30 календарних днів до дня продажу пакета цінних паперів (корпоративних прав) чи деривативів, а також протягом наступних 30 календарних днів з дня такого продажу платник ПДФО придбаває пакет ідентичних цінних паперів (корпоративних прав) чи деривативів, то:

а) інвестиційний збиток, що виник внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами;

б) вартість придбаного пакета для цілей оподаткування визначається за ціною його придбання, але не нижче ніж ціна проданого пакета.

Відповідно до п.п. 170.2.5 170.2 ст. 170 ПКУ, якщо платник ПДФО протягом звітного (податкового) року продає інвестиційний актив за договором, який обумовлює право на його зворотний викуп у наступному році, чи придбаває опціон на такий викуп, інвестиційний збиток, який виникає внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Якщо платник ПДФО, який продає інвестиційний актив протягом звітного (податкового) року, внаслідок чого виникає інвестиційний збиток, придбає такий інвестиційний актив або ідентичний йому пакет у наступному звітному (податковому) році, то для цілей оподаткування вартість такого придбаного пакета визначається на рівні ціни проданого пакета, відповідно збільшеної або зменшеної на різницю між цінами придбання таких двох пакетів.

Якщо платник ПДФО продає пакет цінних паперів (корпоративні права) чи деривативів пов’язаним з ним особам, інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Якщо платник ПДФО дарує інвестиційний актив або передає його у спадщину, інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого дарування або передачі у спадщину, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Згідно з п.п 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ до складу загального річного оподатковуваного доходу платника ПДФО включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником ПДФО протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником ПДФО протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від’ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Фінансовий результат за операціями з цінними паперами чи деривативами визначається платником ПДФО. При цьому платник ПДФО визначає фінансовий результат за операціями з цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями з цінними паперами чи деривативами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі.

Для цілей цього пункту під національним законодавством розуміється законодавство тієї держави, на території якої здійснюється обіг цінних паперів чи деривативів (укладення цивільно-правових угод, що тягне за собою перехід права власності на цінні папери чи деривативи).

Дія підпунктів 170.2.4 та 170.2.5 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не поширюється на придбання або продаж цінних паперів та деривативів, що здійснюються на фондовій біржі, а також у разі:

► придбання або продажу пакета акцій розміром понад 25 відсотків статутного капіталу емітента;

► викупу акцій емітентом, у тому числі на вимогу власника акцій;

► придбання емісійних цінних паперів у процесі їх приватного розміщення;

► придбання або продажу цінних паперів, які відповідно до вимог законодавства не можуть перебувати в обігу на фондовій біржі.

Якщо протягом звітного періоду платником ПДФО понесені (нараховані) витрати, пов’язані з придбанням цінних паперів та деривативів, емітенти яких на момент укладання відповідного договору включені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, такі витрати не враховуються при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами або деривативами.

Нормами п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ визначено, що не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:

а) дохід, отриманий платником ПДФО протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, а саме – якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

б) дохід, отриманий платником ПДФО від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному підпунктами 165.1.40 та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник ПДФО не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

Податковим агентом платника ПДФО, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець. Податковий агент під час кожного нарахування ПДФО інвестиційного прибутку нараховує (утримує) ПДФО за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ – 18 %, та сплачує (перераховує) утриманий ПДФО до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника ПДФО від подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи при отриманні ним доходу, зазначеного у п. 170.2 ст. 170 ПКУ (п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Запроваджено зміни до переліку товарів на відповідність критеріям ризикованості для моніторингу ПН та РК

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України наказом від 11.03.2021 № 277 «Про внесення змін до наказу ДПС від 03.02.2020 № 67» (далі – Наказ № 277) внесла зміни до Переліку кодів товарів згідно з УК ТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу.

Зміни запроваджені з метою удосконалення автоматизованого моніторингу щодо перевірки відповідності операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування (ПН/РК), поданих для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операцій відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

До переліку включено 173 позиції товарів з кодами УКТ ЗЕД (у попередній версії було 149).

Наказ № 277 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/75218.html

Визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у разі виконання угоди про розподіл продукції

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона – Україна доручає іншій стороні – інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов’язаних з угодою робіт, а інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.

Норми встановлені частиною першою ст. 4 Закону України від 14 вересня 1999 року № 1039-XIV «Про угоди про розподіл продукції» зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 335.2 ст. 335 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор (оператор) сплачує, зокрема, податок на прибуток підприємств.

Особливості сплати податку на прибуток під час виконання угоди про розподіл продукції передбачено ст. 336 ПКУ.

Податок на прибуток сплачується інвестором (оператором) з прибутку, отриманого інвестором (інвесторами) від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах, встановлених ПКУ на дату укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ (п. 336.1 ст. 336 ПКУ).

Підпунктом «а» п. 336.1 ст. 336 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток інвестора (інвесторів), який визначається виходячи з вартості прибуткової продукції, визначеної відповідно до законодавства про розподіл продукції, набутої інвестором (інвесторами) та/або оператором у власність у результаті розподілу продукції, зменшеної на суму сплаченого інвестором єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також на суму інших витрат (включаючи накопичені витрати при виконанні робіт до появи першої прибуткової продукції), пов’язаних з виконанням угоди, але які не відшкодовуються (не підлягають відшкодуванню) компенсаційною продукцією відповідно до угоди.

Якщо вартість прибуткової продукції за угодою про розподіл продукції виражена в іноземній валюті, для цілей обчислення податку на прибуток підприємств така вартість перераховується в гривні в порядку, передбаченому угодою про розподіл продукції.

Будь-які інші доходи, отримані інвестором (оператором) протягом строку дії угоди від діяльності, пов’язаної з виконанням такої угоди, не розглядаються як об’єкт оподаткування та не враховуються під час його визначення.

Про первинні документи, які підтверджують витрати на придбання електронних квитків для відрядження працівника підриємства

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Норми визначені п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Абзацом першим п. 44.2 ст. 44 ПКУ встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Частиною першою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 12 розділу ІІ «Порядок відрядження в межах України», п. 11 розділу ІIІ «Порядок відрядження за кордон» Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція), у разі використання електронного авіаквитка підставою для відшкодування витрат на його придбання є такий пакет документів: оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера); роздрук на папері частини електронного авіаквитка із вказаним маршрутом (маршрут/квитанція); оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира або роздрукований на паперовому носії електронний посадковий талон, отриманий у разі онлайн-реєстрації на авіарейс.

У разі використання електронного проїзного/перевізного документа на поїзд підставою для відшкодування витрат на його придбання є роздрукований на паперовому носії посадочний документ (у разі перевезення багажу – роздрукований на паперовому носії перевізний документ; у разі окремого замовлення послуги (зокрема, послуги з користування комплектом постільних речей, резервування місць) – роздрукований на паперовому носії документ на послуги).

У разі здійснення Інтернет-замовлення проїзних документів на автобусні пасажирські перевезення підставою для відшкодування витрат на придбання електронного квитка є роздрукований на паперовому носії проїзний документ.

Інструкція є обов’язковою для органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів. Інші підприємства та організації даний документ можуть використовувати як допоміжний (довідковий).

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області