Таблиця даних платника ПДВ враховується ДФС в автоматичному режимі

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник ПДВ має право подати до ДФС України (далі – ДФС) таблицю даних платника ПДВ за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117

У таблиці даних платника ПДВ зазначаються:

види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ;

коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016–2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником ПДВ.

Таблиця даних платника ПДВ подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.

Таблиця даних платника ПДВ із поясненнями розглядається комісіями регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після дня її отримання.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника ПДВ, яке протягом операційного дня стає доступним платнику ПДВ в Електронному кабінеті.

У рішенні про неврахування таблиці даних платника ПДВ в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Таблиця даних платника ПДВ враховується ДФС в автоматичному режимі.

У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником ПДВ недостовірної інформації, в таблиці даних платника ПДВ, яка була врахована, в тому числі в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ.

Якщо таблиця даних платника ПДВ була врахована відповідно до п.35 Порядку, після прийняття комісією регіонального рівня рішення про неврахування цієї таблиці даних платника ПДВ така таблиця даних платника ПДВ в подальшому підлягає розгляду відповідно до п.32 Порядку.

Якщо таблиця даних платника ПДВ врахована ДФС України з 1 липня 2017 року, в подальшому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з операцій, зазначених у таблиці даних платника ПДВ, не підлягає зупиненню.

Таблиця даних платника ПДВ подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

ДФС постійно розміщує на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку ДФС, якими може подаватися таблиця даних платника ПДВ.

Нульова ставка податку на нерухомість

не звільняє суб’єкта господарювання від подачі декларації

Головне управління ДФС у Дніпропетровській обласі інформує, що відповідно до п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Згідно з п.п.266.7.5 п.266.2 ст.266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408, передбачає відображення ставки податку у графі 4 Декларації.

Отже, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

Коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств:

застосування у 2018 році

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що ДФС України листом від 06.03.2018 №6696/7/99-99-12-03-04-17 для платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин надіслано лист Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 19.02.2018 №197/02 (далі – лист №197/2) про тимчасовий коефіцієнт рентабельності для гірничодобувних підприємств, який застосовується для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю одиниці видобутої корисної копалини (п.252.16 ст.252 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)) у 2018 році.

Так, листом №197/02 рекомендовано встановити тимчасові коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств (промислів) на ділянках надр, де проводиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого-економічна оцінка їхніх запасів з належним визначенням цього коефіцієнта ще не виконана, для застосування користувачами надр при обчисленні податкових зобов’язань у 2018 році, а саме:

• для нафтогазодобувних підприємств – 1,43;
• для інших гірничодобувних підприємств – 0,33.

Господарська діяльність постійного представництва нерезидента здійснюється в Україні: чи можливо зареєструватись

платником акцизного податку, який реалізує пальне?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Відповідно до п.п.212.1.15 п.212.1 ст.212 ПКУ платником акцизного податку з реалізації пального є особа, яка реалізує пальне – здійснює операції, що відповідають визначеним у п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПКУ.

Також п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПКУ встановлено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Таким чином, до платників акцизного податку з реалізації пального нормами розділу VI ПКУ віднесено юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Отже, оскільки постійне представництво не відноситься до юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців, воно не підлягає реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального.