Центральна ДПІ Правобережного управління працює за новою адресою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

З метою створення сприятливих умов для обслуговування платників податків Центральна державна податкова інспекція Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – Правобережне управління) з 02 березня поточного року працює за новою адресою:

м. Дніпро, вул. Театральна, буд. 1 А, 1-й поверх.

З 02 березня 2020 року запрошуємо платників податків, які обслуговуються у ЦОПі Центральної ДПІ Правобережного управління та одержують адміністративні та інші послуги, скористатись його послугами за новою адресою:

м. Дніпро, вул. Театральна, буд. 1 А, 1-й поверх.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів.

Зокрема для сплати податку на прибуток підприємств визначено код бюджетної класифікації 11020000.

Класифікація організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004, затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 № 97 зі змінами і доповненнями (далі – ДК 002:2004), розроблена згідно з вимогами норм Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами і доповненнями та Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами і доповненнями.

З урахуванням ДК 002:2004:

► за кодом 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» сплачується податок на прибуток суб’єктами господарювання з організаційно-правовими формами – державне підприємство (код 140), казенне підприємство (код 145), державна акціонерна компанія (товариство) (код 235), орган державної влади (код 410), судова система (код 415), орган місцевого самоврядування (код 420), державна організація (установа, заклад) (код 425);

► за кодом 11020300 «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів» сплачується податок на прибуток суб’єктами господарювання з організаційно-правовими формами іноземне підприємство (код 170) та представництво (код 620);

► за кодом 11020500 «Податок на прибуток іноземних юридичних осіб» сплачується податок на доходи нерезидентів суб’єктами господарювання незалежно від їх організаційно-правових форм;

► за кодом 11020900 «Податок на прибуток організацій і підприємств споживчої кооперації, кооперативів та громадських об’єднань» сплачується податок на прибуток суб’єктами господарювання з організаційно-правовими формами – виробничий кооператив (код 310), обслуговуючий кооператив (код 320), споживчий кооператив (код 330), сільськогосподарський виробничий кооператив (код 340), сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (код 350), політична партія (код 810), громадська організація (код 815), громадська спілка (код 820), релігійна організація (код 825), профспілка (код 830), об’єднання профспілок (код 835), творча спілка (інша професійна організація) (код 840), благодійна організація (код 845), організація роботодавців (код 850), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (код 855), орган самоорганізації населення (код 860);

► за кодом 11021000 «Податок на прибуток приватних підприємств» сплачується податок на прибуток суб’єктами господарювання з організаційно-правовими формами – фермерське господарство (код 110), приватне підприємство (код 120), колективне підприємство (код 130), дочірнє підприємство (код 160), підприємство об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки) (код 180), орендне підприємство (код 190), індивідуальне підприємство (код 191), сімейне підприємство (код 192), спільне підприємство (код 193), акціонерне товариство (код 230), відкрите акціонерне товариство (код 231), закрите акціонерне товариство (код 232), товариство з обмеженою відповідальністю (код 240), товариство з додатковою відповідальністю (код 250), повне товариство (код 260), командитне товариство (код 270), адвокатське об’єднання (код 280), адвокатське бюро (код 281), приватна організація (установа, заклад) (код 435), організація (установа, заклад) об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки, споживчої кооперації тощо) (код 440), організація орендарів (код 490), організація покупців (код 495), асоціація (код 510), корпорація (код 520), консорціум (код 530), концерн (код 540), холдингова компанія (код 550), інші об’єднання юридичних осіб (код 590);

► за кодом 11021100 «Інші платники податку на прибуток» сплачується податок на прибуток суб’єктами господарювання з організаційно-правовими формами – органи адвокатського самоврядування (код 710), органи суддівського самоврядування (код 711), вища кваліфікаційна комісія суддів України (код 712), товарна біржа (код 915), фондова біржа (код 920), кредитна спілка (код 925), споживче товариство (код 930), спілка споживчих товариств (код 935), недержавний пенсійний фонд (код 940), інші організаційно-правові форми (код 995).

Новації у застосуванні РРО: режим офлайн може тривати не більше 36 годин!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 19.04.2020 наберуть чинності норми ст. 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон про РРО) з урахуванням змін, внесених Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-ХІ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».

Відповідно до ст. 5 Закону про РРО на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного РРО в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на запит покупця через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до ст. 42¹ Податкового кодексу України, щодо перевірки справжності та достовірності розрахункового документа надає інформацію про суб’єкта господарювання, господарську одиницю та зарезервований фіскальний номер розрахункового документа.

Використання програмного РРО у період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.

Протягом години після встановлення зв’язку із фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється передача копій створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.

Такі розрахункові документи мають зберігатися програмним РРО до моменту отримання від контролюючого органу підтвердження про доставку розрахункових документів.

У разі виходу з ладу РРО та/або програмного РРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.

Чи подаються пояснення та копії документів для реєстрації помилково складеної податкової накладної, що була зупинена?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок прийняття рішень).

Відповідно до п. 10 Порядку зупинення у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначається, зокрема пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку зупинення).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

У разі зайвого (помилкового) складання ПН/РК первинні документи щодо постачання товарів/послуг, зазначених у такій ПН/РК, відсутні, тому для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію зайво (помилково) складеної ПН/РК в ЄРПН платник податків може подати лише письмові пояснення.

Звертаємо увагу, що Порядком прийняття рішень визначено право, а не обов’язок платника податків надавати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Враховуючи норми Порядку прийняття рішень та п. 44.1 ст. 44 ПКУ платник ПДВ може не подавати пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію в ЄРПН зайво (помилково) складених ПН/РК.

Продаж нерухомого майна фізичною особою: оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Підпунктом 14.14.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що дохід з джерелом їх походженням з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключно (морській) економічній зоні.

Зокрема, п.п. «в» п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що до зазначених доходів належать доходи від продажу нерухомого майна.

Об’єктом оподаткування резидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (п.п. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

Слід зазначити, що відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника ПДФО понад три роки, не оподатковується.

Пунктом 172.2 ст. 172 ПКУ встановлено, що дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст.172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 %. Крім того, такий платник до 01 травня, року, що настає за звітним, подає податкову декларацію про майновий стан і доходи.

При цьому, згідно з п. 172.7 ст. 172 ПКУ, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа є податковим агентом платника ПДФО щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником ПДФО від такого продажу (обміну).